Дослідження з всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України в Інституті історії України НАН України: традиції та сучасний розвиток

Отже, за 30 років української незалежності, науковими співробітниками відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України підготовлено й опубліковано понад 100 різних видань і це, безсумнівно, значний творчий здобуток відділу загалом і суттєвий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки на сучасному етапі.

Відділ бере також активну участь у роботі Інституту історії України НАН України над багатотомною «Енциклопедією історії України», у підготовці інших академічних наукових видань, а також навчальних посібників і науково-популярних праць із всесвітньої історії і міжнародних відносин. Зокрема, співробітники відділу брали участь у підготовці узагальнюючих наукових видань - «Малий словник історії України» (К., 1997), «Все про Україну» (У 2-х тт. К., 1998) і «Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001)» (К., 2001), «Політична історія України. ХХ століття» (У 6-ти томах. К., 2002-2003), двотомної «Української дипломатичної енциклопедії» (К., 2004), п'ятитомної «Історії державної служби в Україні» (К., 2009), двотомного історико-економічного дослідження «Економічна історія України» (К., 2011), «Історія Криму в запитаннях та відповідях» (К., 2015), Національної доповіді «Україна як цивілізаційний суб'єкт історії і сучасності» (К., 2020) та ін., а також у написанні першого українського посібника для закладів вищої освіти з історії Центрально-Східної Європи (Львів, 2001) і нового покоління навчальних посібників для шкіл України зі всесвітньої історії (Віднянський С.В. Всесвітня історія. Новітня історія: Навч. посіб. для 11 класу. К., 2000, 2001, 2003, 2004).

Важливим напрямом діяльності відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України є участь в організації і проведенні наукових конференцій, «круглих столів», симпозіумів тощо. У 2006 р., наприклад, відділ виступив організатором проведення розширеного засідання Вченої ради Інституту історії України НАН України на тему «Історична славістика в Україні: традиції, сучасний стан та перспективи дослідження» за участю провідних українських істориків-славістів. У 2014 р. спільними зусиллями співробітників відділу та Дипломатичної академії України при МЗС України було організовано та проведено «круглий стіл» на актуальну тему «Українська криза» світової системи безпеки», який відбувся в Інституті історії України НАН України за участю понад 20 науковців. У 2015 р. спільно з відділом історії України періоду Другої світової війни проведено «круглий стіл» на тему «Кримська (Ялтинська) конференція 1945 р.: історичні уроки та актуальні проблеми світового устрою», у 2016 р. спільно з МЗС України та Одеською обласною державною адміністрацією - міжнародну наукову конференцію в Одесі «Дипломатичні архіви як історичне джерело», а спільно з Посольством Угорщини в Україні - «круглий стіл» на тему «Угорська революція 1956 року як прояв системної кризи і початок краху прорадянських тоталітарних режимів», у 2017 р. спільно з МЗС України, Дипломатичною академією імені Геннадія Удовенка і Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв - міжнародну наукову конференцію «Сучасна українська дипломатія: шлях, тривалістю 100 років», а спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка, Дипломатичною академією України при МЗС України, Тернопільськими обласною державною адміністрацією і міською радою та Польським культурно-освітнім товариством у Тернополі - міжнародну наукову конференцію «Європа-Україна-Тернопільщина: міжнародні відносини, співпраця, безпека» (До Дня Європи в Україні), у 2019 р. спільно з Ужгородським національним університетом - міжнародну наукову конференцію «Карпатська Україна - незалежна держава» в Ужгороді та у 2021 р. - міжнародну наукову конференцію «Актуальні питання історії та міжнародних відносин» тощо.

Велике значення відділ історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України надає відновленню й розвиткові міжнародної наукової співпраці, участі в роботі і проведенню міжнародних наукових конференцій, спільних наукових досліджень із зарубіжними партнерами тощо. Зокрема, спільно з Інститутом суспільних наук Словацької академії наук проведено українсько-словацький науково-практичний семінар із питань становища й розвитку національних меншин в Україні і Словаччині (Ужгород, 1996), міжнародні наукові конференції «Україна і Словаччина на початку Другої світової війни: міфи, реалії, пам'ять» (Ужгород, 2016), «Розпад Австро-Угорської монархії та проблеми національного державотворення в Центрально-Східній Європі. До 100-річчя утворення ЧСР, УНР, ЗУНР та відродження Польської держави» (Київ, 2018), наукові конференції і симпозіуми з проблем історії та сучасного становища русинів-українців у Карпатському регіоні (Стара Лесна, СР), з Музеєм історії м. Сату-Маре (Румунія) та Ужгородським національним університетом - міжнародну наукову конференцію «Румунсько-українські відносини: історія і сучасність» (Сату-Маре, 1998), з Інститутом Т.Г. Масарика Академії наук Чеської Республіки - Першу українсько-чеську науково-теоретичну конференцію «Масариківські читання» (Київ, 1998), з Інститутом історії Угорської Академії Наук - міжнародні наукові конференції «Україна - Угорщина: спільне минуле та сьогодення» (Київ, 2005) та «Незалежній Україні 25 років» (Будапешт, 2016), з Інститутом історичних досліджень Болгарської академії наук - міжнародні наукові конференції «Болгарія і Україна в історії Європи. До 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між Болгарією та Україною» (Софія, 2018), «Україна і Болгарія: наукова співпраця заради взаєморозуміння» (Київ, 2019), «Балкани в міжнародних відносинах: від пізньої античності до епохи глобалізації» та «ХХ Кирило-Мефодіївські читання», присвячені 175-річчю харківської болгаристики (спільно з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2021) тощо.

Відділ виступив ініціатором створення двосторонніх комісій істориків України й зарубіжних країн. Наприклад, завідувач відділу чл.-кор. НАН України С.В. Віднянський є головою української частини Комісії істориків України і Угорщини, заступником голови української частини Комісії істориків України і Словаччини, а також членом Українського комітету славістів і Національного комітету по вивченню країн Південно-Східної Європи, д.і.н. І.Б. Матяш - головою української частини Комісії істориків України і Болгарії та членом української частини Комісії істориків України і Угорщини, а д.і.н. І.В. Жалоба - співголовою австрійсько-української Комісії істориків, а також головою правління Пан'європейського Союзу України і членом правління Міжнародної асоціації досліджень історії залізниць і Координаційної комісії Австрійсько-української асоціації. Розвитку міжнародної наукової співпраці сприяє і активна діяльність створеного у 2016 р. на базі відділу громадського об'єднання «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» (голова правління - д.і.н., проф. І.Б. Матяш, заступники - чл.-кор. НАН України С.В. Віднянський, д.і.н., проф. І.В. Жалоба).

Нарешті, відділом історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України здійснюється також велика робота з підготовки висококваліфікованих наукових кадрів із всесвітньої історії, зміцнення його науково-координуючої ролі з проблем всесвітньої історії та міжнародних відносин в Україні. Про ефективність цієї праці свідчить зокрема той факт, що за останні 30 років у відділі були підготовлені й успішно захищені 44 дисертації, у тому числі 13 докторських - М.С. Держалюком (1993), О.В. Павлюченком (1993), В.В. Павленко (1996), С.В. Віднянським (1997), М.М. Вегешем (1998), М.І. Павленком (2000), І.І. Вовканичем (2001), М.П. Матьовкою (2002), А.Ю. Мартиновим (2008), Т.Г. Рендюком (2012), В.Ю. Годлевською (2014), Н.М. Буглай (2018). А.В. Грубінкою (2018) та 31 кандидатська - І.В. Євсеєнко (1996), А.Ю. Мартиновим (1997), К.Ю. Бацаком (1998), А.В. Шиловою (1998), В.Л. Самчук (1999), Т.С. Сергієнко (2003), Ельгуль Хасаном (2003), Т.Ф. Герасимчук (2005), С.В. Шабельцевим (2005), Є.А. Перепелицею (2007), В.В. Химинцем (2007), В.А. Степановим (2008), О.І. Гончаренком (2009), Н.М. Буглай (2009), І.І. Боровцем (2009), І.С. Стрикун (2010), Є.В. Донченко (2011), Л.В. Янчук (2011), В.О. Калінчик (2011), Ю.В. Кощій (2011), Е.І. Балогою (2013), Ю.В. Вяловою (2015), В.А. Вдовиченко (2016), О.М. Антиповою (2016), І.М. Крупеня (2017), М.В. Тюкаловим (2017), Г.М. Харлан (2018), О.С. Павленком (2018), М.Б. Юнгером (2018), Є.В. Сафар'янсом (2019), А.В. Тертичною (2021). Слід відзначити тематичну, хронологічну й географічну широту проблематики цих дисертаційних досліджень, які, зокрема, торкаються актуальних питань новітньої історії Білорусії, Болгарії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Франції, Угорщини, Чехії, Югославії та навіть Малайзії.

Окрім того, згідно з рішенням ВАК України відділ свого часу був затверджений провідною установою для захистів кандидатських і докторських дисертацій із всесвітньої історії: з 1991 р., наприклад, відділ виступав провідною установою чи його наукові співробітники - офіційними опонентами при захистах понад 150 кандидатських і докторських дисертацій.

Загалом, попри існуючі на сьогодні проблеми, зокрема кадрові, організаційні та матеріальні, вчені відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України За 75-річний період існування відділу в різні часи в ньому працювали понад 50 учених, у т. ч. академік НАН України А. М. Шлепаков, члени-кореспонденти НАН України Ф. П. Шевченко, В. І. Клоков, І. М. Мельникова, П. С. Сохань, доктори історичних наук Ю.О. Боєв, М. М. Варварцев, Вас. М. Даниленко, М. С. Держалюк, І. Ф. Євсєєв, П.М. Калениченко, І. М. Кулинич, В. В. Павленко, О. В. Павлюченко, С. М. Пархомчук, І.А. Петерс, кандидати історичних наук С. К. Асатуров, К. Ю. Бацак, О. Д. Война, М.В. Грищенко, О. М. Дзюба, І. В. Євсеєнко, Т. І. Єременко, М. В. Знаменська, Т.В. Клинченко, Є. В. Клоков, І. Т. Лісевич, Б. І. Лукач, Л.В. Меньшиков, В. У. Павелко, Є.А. Перепелиця, В. Ф. Репринцев, І. С. Стрикун, М. С. Тараненко, Н. О. Терентьєва, Ф.М. Шабульдо, О. В. Шевченко, А. В. Шилова, Г.О. Харлан.

Нині у відділі працюють 11 чол.: д.і.н., проф., чл.-кор. НАН України С.В. Віднянський (завідувач відділу), головний науковий співробітник д.ю.н., проф., чл.-кор. НАН України В.М. Шаповал, провідні наукові співробітники д.і.н., проф. А.Ю. Мартинов і д.і.н., проф. І.Б. Матяш, старші наукові співробітники д.і.н., проф. І.В. Жалоба та кандидати історичних наук О.М. Горенко і О.А. Іваненко, наукові співробітники, кандидати історичних наук О.М. Антипова, Ю.В. В'ялова і В.В. Піскіжова та інженер І категорії Н.М. Рагуцька. підійшли до 85-літнього ювілею Інституту історії України НАН України і 75-річчя рідного відділу сповнені нових наукових планів та перспективних задумів і з бажанням своєю наполегливою повсякденною працею сприяти розвиткові української історичної науки й розбудові незалежної України, щоби вона якнайшвидше посіла гідне місце у європейському та світовому співтоваристві.

Література

1. Інститут історії України НАН України. 1936-2006. Київ, 2006. С. 8.

2. Інститут історії України Національної академії наук України. Документи і матеріали. 1936-1991: У 2-х книгах. Книга І. 1936-1947. Київ, 2011. С. 486-487.

3. Див.: Інститут історії України НАН України. 1936-2006. С. 138-139.

4. «Істину встановлює суд історії». Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. Джерела. Київ, 2004. Т.1. С.514-515.

5. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Ф. 349. № 941. Арк.6; Кравченко Г.П. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1958 р. Український історичний журнал. 1959. № 1. С. 159-160.

6. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Ф. 349. № 947. Арк.1.

7. П.М. Наукові зв'язки Інституту історії АН УРСР із зарубіжними істориками в 1957 р. Український історичний журнал. 1958. № 2. С. 152.

8. Кравченко Г.П. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1958 р. Український історичний журнал. 1959. № 1. С. 159-160.

9. Кравченко Г.П. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1959 р. Український історичний журнал. 1960. № 3. С. 167.

10. Ляшенко Л.Г. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1963 р. Український історичний журнал. 1964. № 2. С. 152-153.

11. П.С. П'ятий Міжнародний конгрес славістів. Український історичний журнал. 1964. № 1. С. 155-156.

12. Клебанівська Н.М. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1965 р. Український історичний журнал. 1966. № 3. С. 152-154.

13. Клебанівська Н.М. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1966 р. Український історичний журнал. 1967. № 4. С. 149-151.

14. Степанович Є.П. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1969 р. Український історичний журнал. 1970. № 6. С. 152-154.

15. Ляшенко Л.Г. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1962 р. Український історичний журнал. 1963. № 3. С. 153-154.

16. Степанович Є.П. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1969 р. Український історичний журнал, 1970. № 6. С.152-154.

17. Клебанівська Н.М. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1965 р. Український історичний журнал, 1966. № 3. С. 152-154.

18. Див.: Ляшенко Л.Г. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1962 р. Український історичний журнал, 1963. № 3. С. 153-154; Клебанівська Н.М. Зарубіжні зв'язки Інституту історії АН УРСР у 1965 р. Український історичний журнал. 1966. № 3. С. 152-154.

19. Война О.Д. Успішний розвиток країн демократичного табору. Київ, 1954. 128 с.; Євсеєв І.Ф. Непорушна дружба народів соціалістичних держав - втілення ідей Великого Жовтня. Київ, 1957. 78 с.; Кулинич І.М. Революційний рух в країнах Центральної і Південно-Східної Європи під впливом Жовтневої революції. Київ, 1957; Його ж. Україна в загарбницьких планах німецького імперіалізму (1900-1914 рр.). Київ, 1963. 216 с.; Його ж. Поет і трагік: Іст.-літ. нарис дружби великих митців - Тараса Шевченка і Айра Олдріджа. Київ, 1964. 70 с.; Його ж. Українсько-німецькі історичні зв'язки. Київ, 1969. 276 с.; Пархомчук С.М. Румунський народ у боротьбі за соціалізм. Київ, 1959. 112 с.; Його ж. Народження нової Румунії: Антифашистський рух і перемога народної демократії в Румунії (1941-1945 рр.). Київ, 1961. 268 с.; Петерс І.А. Співдружність чехословацького і радянського народів у боротьбі проти фашизму в роки Другої світової війни. Київ, 1959. 214 с.; Його ж. Чехословацко-советские отношения (1918-1934). Київ, 1965. 344 с.; Клоков В.И. Борьба народов славянских стран против фашистских поработителей (1939-1945 гг.). Киев, 1961. 430 с.; Мельникова И.Н. Классовая борьба в Чехословакии в 1924-1929 гг. Москва, 1962. 442 с.; Сохань П.С. Пламенный революционер: Жизнь и революционная деятельность Георгия Димитрова. Киев,1962. 214 с.; Його ж. Вогонь вічної дружби. Київ, 1966. 113 с.; Його ж. Социалистический интернационализм в действии: Украинская ССР в советско-болгарском экономическом, научно-техническом и культурном сотрудничестве. 1945-1965 гг. Киев, 1969. 328 с.; Зарубіжні інтернаціоналісти в рядах борців за владу Рад на Україні (1917-1920). АН УРСР, Ін-т історії; Редкол.: І.М. Мельникова (відп. ред.) та ін. Київ, 1967. 344 с.; Павелко В.У. Здружені у віках: Українсько-чехословацькі культурні зв'язки. Київ, 1969. 44 с.; Українсько-угорські історичні зв'язки. АН УРСР, Ін-т історії. Редкол.: Ф.П. Шевченко (відп. ред.) та ін. Київ: Наук. думка, 1964. 250 с.

20. Украинская ССР и зарубежные социалистические страны. АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: И.А. Гуржий, И.Н. Мельникова и др. Киев: Наук. думка, 1965. 412 с.

21. На магістралях дружби і братерства: Участь Української РСР у співробітництві Радянського Союзу з європейськими соціалістичними країнами (1966-1970 рр. АН УРСР, Ін-т історії; Редкол.: І.М. Мельникова (відп. ред.) та ін. Київ: Наук. думка, 1974. 389 с.

22. За дружбу з країною Великого Жовтня: Діяльність товариств дружби з СРСР в європейських соціалістичних країнах. АН УРСР. Ін-т історії; І.М. Мельникова (відп. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1977. 468 с.; Деятельность обществ дружбы с СССР в странах социалистического содружества. АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: И.Н. Мельникова (отв. Ред.) и др. Киев: Наук. Думка, 1987. 237 с.

23. Породненные социалистическим интернационализмом: Дружественные связи и сотрудничество породненных областей и городов УССР и братских стран социализма. АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: И.Н. Мельникова (отв. ред.) и др. Киев: Наук. думка, 1980. 289 с.; Сотрудничество общественных организаций стран социализма. АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: И.Н. Мельникова (отв. ред.) и др. Киев: Наук. думка, 1983. 268 с.

24. Див.: Калениченко П.М. Великий Жовтень і революційний рух у Польщі (листопад 1917 - жовтень 1919 р.). Київ, 1971. 344 с.; Його ж. Брати по класу - брати по зброї: Участь польських інтернаціоналістів у боротьбі за владу Рад на Україні. 19171920 роки. Київ, 1973. 199 с.; Мельникова І.М., Співак Б.І. Гартована в боротьбі: До 50-річчя Комуністичної партії Чехословаччини. Київ, 1971. 48 с.; Петерс И.А. СССР, Чехословакия, европейская политика накануне Мюнхена. Киев, 1971. 192 с.; Його ж. Внешняя политика Чехословакии (1945-1960). Киев., 1976. 216 с.; Українська РСР у радянсько-угорському співробітництві (1945-1970 рр.). АН УРСР, Ін-т історії; І.М. Гранчак (відп. ред.). Київ: Наук. думка, 1972. 290 с.; Павелко В.У. Дружба народів - дружба культур: Українська РСР у радянсько-чехословацькому культурному співробітництві. 1945-1970. Київ, 1973. 186 с.; Знаменская М.В. Дружба миллионов. Киев,

25. 111 с.; Кулинич І.М. Перша на німецькій землі. Київ, 1974. 127 с.; Його ж. Німецька Демократична Республіка в співдружності країн соціалізму. Київ, 1976. 272 с.; Його ж. Трасса братского сотрудничества. Киев, 1980. 184 с.; Його ж. Рабочий класс Германской Демократической Республики - ведущая сила в строительстве социалистического общества. Киев, 1982. 286 с.; Його ж. Син свого класу. Київ, 1986. 135 с.; Лукач Б.И. Союз рабочего класса и крестьянства в социалистической Венгрии (19571970). Киев, 1974. 176 с.; Пруниця С.Ю., Хланта О.В. Боротьба за перемогу пролетарського інтернаціоналізму в чехословацькому робітничому русі (1918-1938 рр.). Київ,

26. 238 с.; Культурное строительство в европейских странах социализма: Сб. ст. АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: И.Н. Мельникова (отв. ред.) и др. Киев: Наук. думка,

27. 286 с.; Мельникова І.М., Пруниця С.Ю. Соціалістична Чехословаччина. Київ,

28. 126 с.; Сохань П.С. Очерки истории украинско-болгарских связей. Киев, 1976. 291 с.; Його ж. Георгій Димитров і Україна. Київ, 1982. 106 с.; Його ж. Народная Республика Болгария в содружестве стран социализма. Киев, 1984. 288 с.; Павленко В.В. Солидарность трудящихся Украинской ССР с революционной борьбой рабочих и крестьян Болгарии. 1923-1934 гг. Киев, 1977. 140 с.; Виднянский С.В. Консолидация профсоюзного движения в Чехословакии 1969-1975. Киев, 1979. 209 с.; Його ж.

29. Научные и культурные связи киевлян с коллективами стран социалистического содружества. Киев, 1982. 22 с.; Його ж. Інтернаціональне змагання трудових колективів УРСР та братніх соціалістичних країн. Київ, 1983. 48 с.; Його ж. Братерство в праці. Київ, 1986. 47 с.; Його ж. Интернациональное сближение рабочего класса стран социалистического содружества. Киев, 1989. 352 с.; Илку Ф.П. Победа социализма в венгерской деревне. Киев, 1979. 108 с.; Укрепление братской дружбы и сотрудничества стран социалистического содружества. АН УССР, Ин-т истории. Редкол.: И.Н. Мельникова (отв. ред.) и др. Киев: Наук. думка, 1981. 303 с.; Калениченко П.М., Колесник В.П. Граница дружбы и мира: О советско-польском приграничном сотрудничестве. 1956-1979. Львов, 1980. 159 с.; Кулинич И.М., Виднянский С.В. Киев и города-побратимы. Киев, 1981. 24 с.; Варварцев Н.Н. Украина в российско-итальянских общественных и культурных связях (первая половина ХІХ в.). Киев, 1986. 203 с.; Лісевич І.Т. Культурне будівництво в народній Польщі. 1944-1948. Київ, 1986. 206 с.; Даниленко Вас. М. Сотрудничество СФРЮ со странами-членами СЭВ. Киев, 1987. 112 с.; Павлюченко О.В. Россия и Сербия 1888-1903: (дипломатические отношения, общественные связи). Киев, 1987. 130 с.; Сохань П.С., Даниленко Вас. М. Украинская ССР в научно-техническом сотрудничестве стран социализма. 1945-1970. Киев, 1988. 245 с.; Клинченко Т.В. Венгерское село: Экономика, быт, культура. 60-80-е годы. Киев, 1989. 154 с.; Мельникова І.М., Віднянський С.В. ЧССР: Впевнена хода соціалізму. Київ, 1989. 134 с.; Культурные и общественные связи Украины со странами Европы: Сб. науч. тр. АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: Н.Н. Варварцев (отв. ред.) и др. Киев: Наук. думка, 1990. 224 с.

30. Украинско-чехословацкие интернациональные связи: Сб. науч. тр. АН УССР. Ин-т истории; ЧАН. Чехословацко-советский ин-т; Редкол.: И.Н. Мельникова, Ч. Аморт (отв. ред.) и др. Киев: Наук. думка, 1989. 264 с.

31. Летопись важнейших событий советско-болгарских отношений дружбы и сотрудничества. 1944-1980. АН УССР, Ин-т истории; Отв. ред. П.С. Сохань. Киев: Наук. думка, 1981. 182 с.; Летопись важнейших событий советско-кубинской дружбы и сотрудничества. 1959-1985. АН УССР. Ин.-т истории; Отв. ред. И.Н. Мельникова. Сост. М.В. Грищенко. Киев: Наук. думка, 1987. 137 с. та ін.

32. Див.: Мельникова И.Н., Кулинич И.М., Калениченко П.М. Культурное сотрудничество славянских стран на современном этапе. Доклад на УШ Международном съезде славистов (Загреб - Любляна, сентябрь 1978 г.). Киев: Наук. думка, 1978. 34 с.; Украина во взаимосвязях славянских народов: К ІХ Международному съезду славистов: Сб. науч. тр. АН УССР. Ин-т истории; Отв. ред. П.С. Сохань. Киев: Наук. думка, 1983. 189 с.; Х Міжнародний з'їзд славістів, Софія, верес. 1988 р. Історія, культура. Фольклор та етнографія слов'янських народів: Доп. АН УРСР. Укр. ком. славістів та ін. Редкол.: П.С. Сохань (відп. ред.) та ін. Київ: Наук. думка, 1988. 256 с.

33. Див.: Інститут історії України НАН України. 1936-2006. С. 142.

34. Див.: Докашенко Г.П. Міжнародні зв'язки України в доробку сучасних вітчизняних істориків. Український історичний журнал. 2005. №5. С.166-173; Черніков І. Шляхом набуття зрілості і творчого зростання. Історіографічний огляд. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, 2009. Вип.18. С.301-317.

35. Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Київ, 2009-2016. Вип.1-6.

36. Див.: Іваненко О. Україна в міжнародних відносинах: історична спадкоємність і нові обрії. Україна дипломатична. Київ, 2016. Вип.17. С.959-964.

37. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003). Відп. ред. С.В. Віднянський. Київ: Генеза, 2004.

38. 616 с.; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (2004-2007). Авторський колектив: С.В. Віднянський, О.М. Горенко, А.Ю. Мартинов (відп. ред.), В.В. Піскіжова. Київ: Інститут історії України НАН України, 2014. 394 с.; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (2008-2013). Авторський колектив: С.В. Віднянський, О.М. Горенко, А.Ю. Мартинов (відп. ред.), В.В. Піскіжова. Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. 378 с.; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (2014-2016). Авторський колектив: С.В. Віднянський, О.М. Горенко, А.Ю. Мартинов (відп. ред.), В.В. Піскіжова, Г.О. Харлан. Київ: Інститут історії України НАН України, 2017. 319 с.; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (2017-2019). Автор вступної статті та упорядник А.Ю. Мартинов, відп. ред. С.В. Віднянський. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 310 с.

39. Україна в історії Європи ХІХ - початку ХХІ ст.: історичні нариси: монографія. За ред. чл.-кор. НАН України С.В. Віднянського. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 814 с.

References

1. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 1936-2006. (2006). Kyiv [in Ukrainian].

2. Instytut istorii Ukrainy Natsional'noi akademii nauk Ukrainy. Dokumenty і materialy. 1936-1991. (2011). (Vols.1-2). Kyiv [in Ukrainian].

3. Istynu vstanovliuie sud istorii. Zbirnyk na poshanu Fedora Pavlovycha Shevchenka. Dzherela. (2004). (Vol.1). Kyiv [in Ukrainian].

4. Martynov, A.Yu. (2020). Zovnishnia polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Anotovana istorychna khronika mizhnarodnykh vidnosyn (2017-2019). S.V. Vidnyanskyj (Ed.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

5. Ukraina v istorii Yevropy XIX - pochatku XXI st.: istorychni narysy: monohrafiia. (2020). S.V. Vidnyanskyj (Ed.) Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

6. Ukraina v mizhnarodnykh vidnosynakh. EntsyklopedychnyJ slovnyk-dovidnyk. (20092016). (Vols.1-6). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

7. Vidnyanskyj, S.V., Horenko, O.M., Martynov, A.Yu., & Piskizhova, V.V. (2014). Zovnishnia polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Anotovana istorychna khronika mizhnarodnykh vidnosyn (2004-2007). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

8. Vidnyanskyj, S.V., Horenko, O.M., Martynov, A.Yu., & Piskizhova, V.V. (2015). Zovnishnia polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Anotovana istorychna khronika mizhnarodnykh vidnosyn (2008-2013). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

9. Vidnyanskyj, S.V., Horenko, O.M., Martynov, A.Yu., Piskizhova, V.V., & Kharlan, H.O. (2017). Zovnishnia polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Anotovana istorychna khronika mizhnarodnykh vidnosyn (2014-2016). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

10. Zovnishnia polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Anotovana istorychna khronika mizhnarodnykh vidnosyn (1991-2003). (2004). S.V. Vidnyanskyj (Ed.). Kyiv: Heneza [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru