Боротьба галичан за українську мову навчання учнів початкових шкіл у 1920-х роках ХХ ст. (на матеріялах громади села Бабухів Рогатинського повіту)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський торговельно-економічний університет

Катедра історії і філософії

Боротьба галичан за українську мову навчання учнів початкових шкіл у 1920-х роках ХХ ст. (на матеріялах громади села Бабухів Рогатинського повіту)

Степан Гелей

У студії розкриваються форми і методи боротьби мешканців галицького села Бабухова в 1920-х роках ХХ ст. за право навчати дітей у місцевій школі українською мовою, висвітлено освітню політику українських націонал-демократів, аналізується діяльність українського парламентського представництва та культурно-просвітніх організацій у сфері народного шкільництва. Автор зазначає, що після Першої світової війни та поразки Національної революції Галичина разом із іншими українськими землями опинилася у складі Польської держави. Відтак 14 березня 1923 р. Рада амбасадорів окремим міжнародним актом визнала приєднання Галичини до Польської держави. В результаті 7 млн. українців Західної України виявилися єдиною великою нацією Европи, що тоді не завоювала незалежности. Розпочалася прискорена полонізація адміністративного апарату та шкільництва. Основні її принципи в галузі освіти були закладені у так званих кресових законах - “Законі про деякі положення в організації шкільництва” та в “Законі про державну мову в адміністративних органах місцевого самоврядуванняо, схвалених соймом 31 липня 1924 р. “Кресові закони”, підготовані ендецькими ідеологами на чолі з міністром віросповідань і освіти Станіславом Ґрабським, відстоювали принципи однонаціональної держави і були покликані асимілювати українців, які опинилися в Польській державі. Закон про шкільну реформу передбачав, що основним типом державної школи є двомовна або так звана утраквістична. Завдяки аналізові названих законів автор доходить висновку, що головним завданням польської адміністрації вже з перших років свого правління в Галичині було обмежити мережу українських шкіл, полонізувати їх. “Писати про українське шкільництво в поверсальській Польщі, - стверджував відомий дослідник українського шкільництва Лев Ясінчук, - це писати про рафіновану мартирологію українського народу на його землях під Польщею”.

Зайнявши Галичину, польська влада застала там досить добре розвинену систему народного (початкового) шкільництва. Доведено, що до початку Першої світової війни там було 2 420 народних шкіл із українською мовою навчання. Польська шкільна адміністрація пішла шляхом повної централізації й полонізації українського шкільництва. Громадськість усунуто від впливів на шкільну адміністрацію, а обов'язкове введення польської мови в навчальний процес при рівночасному обмеженні української, заміна українських учителів польськими - все це означало не що інше, як полонізацію українського шкільництва. Шкільні ради в 20-х роках втрачали своє значення і роль під час добору вчителів. Ці функції тепер належали шкільній кураторії та інспекторам. У 1933 р. всі шкільні ради були ліквідовані.У довоєнні роки шкільна влада не вводила змін у мову навчання в українських школах, лише старалася збільшувати мережу польських шкіл, причому іґноруючи потреби української людности. Так, коли в той час у Галичині було 2 420 народних шкіл, то в 1921-1922 роках їх кількість зросла всього на сім. За той самий період кількість польських шкіл збільшилася з 1 590 до 2 247. Це стало першою фазою розбудови польського шкільництва за рахунок українського.

Ключові слова: шкільництво, учитель, асиміляційна політика, утраквістична школа, мешканці Бабухова.

THE STRUGGLE OF GALICANS FOR UKRAINIAN AS TEACHING LANGUAGE OF PRIMARY SCHOOLS IN 1920s (BASED ON MATERIALS OF THE COMMUNITY OF BABUKHIV, ROHATYN COUNTY)

Stepan Geley, Lviv University of Trade and Economics Department of History and Philosophy

The article reveals the forms and methods of struggle of the inhabitants of Galician village of Babukhiv in the 1920s. for the right to teach children at local school in Ukrainian language. The author notes that after the First World War, Galicia, along with other Ukrainian lands, became part of the Polish state. On March 14, 1923, the Council of Ambassadors recognized the accession of Galicia to the Polish state as a separate international act. As a result, 7 million Ukrainians in Western Ukraine turned out to be the only large nation in Europe that did not gain independence at that time. Accelerated polonization of the administrative apparatus and schooling began. Its main principles in the field of education were laid down in the so-called Frontier laws - the “Law on Certain Provisions in the Organization of Schooling” and the “Law on the State Language in Administrative Bodies of Local SelfGovernment”, approved by the Sejm on July 31, 1924. The Law on School Reform provided that the main type of public school was bilingual or so-called Utraquist. Analyzing these laws, the author concludes that the main task of the Polish administration from the first years of its rule in Galicia was to limit the network of Ukrainian schools, to polonize them.

Keywords: schooling, teacher, assimilation policy, Babukhiv residents.

У 1920-х роках ХХ ст. українська спільнота, не знаходячи ресурсів швидко вирішити національне питання, змушена була доступними їй засобами організовувати суспільно-політичне життя, шукати можливостей відстоювати національні інтереси і в освітній сфері. У меморандумі “Шкільна політика Польщі у Східній Галичині” (1924) Михайло Галущинський звинуватив польський уряд в намаганні в боротьбі з частиною українського народу, яка, згідно з рішенням Ради амбасадорів опинилася у складі Польської держави, реалізувати два ідеологічні напрями. Це колонізація української території за допомогою польських осадників та знищення українських шкіл, що повинні бути перетворені на польські¹. Дня 31 березня 1924 р. він виступив із гострою заявою щодо шовіністичної політики Польщі в галузі освіти та шкільництва Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (далі - ЛННБУ ім. В. Стефаника), ф. 9, арк. 1. А. Прокіп. “Освітня політика українських націонал-демократів у 1920-1930-х рр.о Вісник Львівської комерційної академії, 2014. No. 12: 138..

Стан українського шкільництва в Галичині у повоєнний період проаналізуємо на прикладі початкової школи села Бабухів Рогатинського повіту. В 1923 р. у 191 будинку тут мешкало 1 139 осіб. Із них 528 чоловіків, 611 - жінок. За віросповіданням: римо-католиків - 30, греко-католиків - 1 088, юдеїв - 21; за національністю: поляків - 44, українців - 1 074, євреїв - 21 Центральний державний історичний архів України, м Львів (далі - ЦДІАУ, м. Львів), ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 58.. Кількісні показники учнів місцевої школи в 1921-1922, 1923-1924 навчальних роках показано в табл. 1, 2 ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 1, 2, 5..

Станом на 1 червня 1924 р. вчителями в однокласній школі працювали: Юзеф Качмар - 1882 р. н., римо-католик, поляк, одружений, у Бабухові вчителював від 1 вересня 1908 р.; Яків Пархуць - 1892 р. н., греко-католик, українець, неодружений, працював у школі від 1 листопада 1920 р.; Гелена Стебніцька - 1894 р. н., римо-католичка, полька, незаміжня, працювала від 1 вересня 1919 р ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 4..

Таблиця 1

Список дітей зобов'язаних, записаних і відвідуючих школу в 1921-1922 навчальному році

Таблиця 2

Список дітей зобов'язаних, записаних і відвідуючих школу в 1923-1924 навчальному році

Створювалася видимість демократичного вибору мови навчання батьками через шкільні плебісцити, які проводилися згідно з розпорядженням міністерства віросповідань і освіти від 7 січня 1925 р. Власноручно підписані декларації подавали батьки або опікуни дітей шкільному інспекторові і на їх основі кураторія, як вищий орган управління шкільництвом краю, визначала мову навчання. Якщо у шкільному мікрорайоні 40 батьків і більше подавали декларації про навчання українською мовою, то школа залишалася українською. Якщо ж при цьому 20 батьків подавали декларацію про державну мову навчання, то школа ставала двомовною.

У 1925 р. у Східній Галичині взяли участь у плебісциті 1 814 громад. Декларації підписали 99 935 батьків за 138 284 дітей.

Аналіз тогочасної преси показав, що шкільні плебісцити проводилися в умовах шантажу, терору, погроз і підкупів, нехтування елементарними правами української людности Б. Ступарин. “Боротьба за українську мову на Рогатинщині у 1925-1916 рр”, Рогатинська земля: історія та сучасність. Матеріали другої наукової конференції. (Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001): 131.. В результаті багато українських шкіл у Галичині й на Волині стали польськими або двомовними. Як це все було на практиці, розглянемо на прикладі Бабухівської двокласної початкової школи.

Дня 12 березня 1925 р. начальник ґміни Іван Кордис та його заступник Стефан Гриців повідомили повітову шкільну раду в Рогатині, що родичі та опікуни дітей шкільного віку підписали 67 декларацій на 80 дітей, в яких вимагають навчання в Бабухівській школі українською мовою ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 10..

Відтак 31 травня 1925 р. ґмінний уряд у Бабухові доповів повітовій шкільній раді в Рогатині, що повідомлення шкільної ради від 3-го квітня 1925 р. у справі подання заяв із бажанням запровадити недержавну мову навчання було вивішено у приміщенні ґмінної управи і доведено до відома громадян, які подали заяви з бажанням запровадити в школі навчання державною мовою Там само, арк. 11..

Далі 28 червня 1925 р. повітова шкільна рада в Рогатині повідомила кураторію шкільного округу у Львові, що в результаті плебісциту 13 батьків для 26 дітей захотіли навчання державною (польською) мовою, а 67 батьків для 80 дітей - українською. Саме це нібито і стало основою, на якій шкільна рада рекомендувала вищій інстанції запровадити в Бабухівській початковій школі навчання двома мовами: польською й українською Там само, арк. 8.. Таку інформацію зареєстровано в канцелярії кураторії шкільної у Львові 3-го липня 1925 р., ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 3. а 26 жовтня 1925 р. своїм рішенням за № 6393 кураторія шкільного округу надала законної сили постанові шкільної ради в Рогатині від 28 червня 1925 р. перетворити україномовну початкову школу в Бабухові на двомовну (утраквістичну).

У 1924-1925 н. р. в Бабухові було 194 дитини шкільного віку (9 - римо- католиків, 183 - греко-католиків та 2 - юдеї); відвідувало школу: 9 - римо- католиків, 157 - греко-католиків та 2 - юдеї - всього 168¹¹.

Дня 10 листопада 1925 р. начальник ґміни підтвердив, що оголошення повітової шкільної ради в Рогатині від 4 листопада 1925 р. № 2674 про зміну навчання у місцевій 2-класній школі на підставі пункту 3 статуту від 31 липня 1924 р. і розпорядження пана міністра В. Р. і О. П. від 7 січня 1925 р. отримав і як наказ вивісив у приміщенні ґміни 10 листопада 1925 р.¹⁰ Там само, арк. 12. Там само, арк. 16.

Події, що розгорталися навколо боротьби за мову навчання в українській школі с. Бабухова, яскраво засвідчили: шкільні плебісцити проводилися з грубим порушенням правил, що встановив самий же уряд. У листі шкільного інспектора в Рогатині до міністерства віросповідань і освіти у Варшаві зазначається, що батьки українських дітей Бабухівської ґміни Рогатинського повіту Станилавівського воєводства 28 листопада 1925 р. опротестували ухвали кураторії шкільного округу від 26 жовтня 1925 р. № 6393, яка вирішила: в 2-класній державній школі навчання повинно проводитися державною й українською мовами. Підставою для цього нібито послужив той факт, що батьки написали 26 заяв із бажанням навчати дітей державною мовою і 80 заяв - українською. На думку батьків українських дітей, висновки куратора ґрунтувалися на штучно сконструйованому фактичному стані й на помилковій правовій оцінці. Насправді щодо бажання навчати дітей польською мовою писали батьки дітей української національности під тиском директора школи Ю. Качмара, який пригрозив, що покарає грошовим штрафом тих батьків, діти яких довший час не відвідували школи. Він не роз'яснив батькам, під чим вони ставлять свої підписи, і звільнив їх від кари за невідвідування дітьми школи. Заяву підписали: Теодор Маслійчук, Василь Гриб, Микола Сас, Анастасія Маслійчук, Марта Видаєвич, Галюська Сас, Устя Копцюх, Анна Романків, Марія Гриців, Прокіп Скибак, Євдокія Воробець, Галюська Пришляк, Прокіп Гой.

Підписанти просили подати їм списки батьків, які написали заяви з вимогою навчати у школі державною мовою, і всіх тих дітей, за яких написані заяви. Лише в такому випадку вони могли відчувати впевненість у тому, що насправді відбувається. А директора Ю. Качмара, на їхню думку, необхідно притягнути до відповідальности за самовільне звільнення від кари батьків, діти яких не відвідували шкільних занять Там само, арк. 20.

Відтак 20 січня 1926 р. повітова шкільна рада в Рогатині звернулася до кураторії шкільного округу у Львові з листом такого змісту: “Жителі ґміни Бабухова внесли вимогу анулювати наказ пана куратора від 28 жовтня 1925 р.

№ 6393, згідно з яким у місцевій школі має ввестись двомовне навчання. У відмові тутешній керівник школи звинувачується в тому, що він заставляв родичів підписувати заяви за польську мову навчання. Прохання до кураторії про повернення і співставлення польських заяв з Бабухова з метою встановлення правдивості підписів заявників. Після проведення попереднього вивчення шкільна рада поверне актив у кураторію” ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 21..

На основі цього протоколу повітова шкільна рада в Рогатині того ж дня (10 березня 1926 р.) надіслала звернення з села Бабухова на ухвалу куратора від 26 жовтня 1925 р. № 63 393 кураторії шкільного округу у Львові, згідно з яким замінено мову викладання в місцевій двокласній школі з руської на утраквістичну такого змісту: “Після вивчення приведених у заяві фактів стверджую наступне: неправдою є той факт, що діти, буцімто, звільнялися директором школи Юзефом Качмаром від відвідування начального закладу чи від накладеного покарання. Також вигадкою є і той факт, що вчитель Юзеф Качмар схиляв їх до написання заяв за польську мову навчання (це підтверджує протокол заслуханих свідків)”.

Повідомлення про заміну мови викладання в Бабухівській 2-класній школі було доведено до відома мешканців ґміни 10 листопада 1925 р. (інформація голови ґміни) і це ж повідомлення надійшло в повітову шкільну раду 30 листопада 1925 р. - тому 14-денний термін минув 24 листопада. З цього приводу складається враження, що повідомлення було затримане в раді куратора 25 жовтня 1925 р. Там само, арк. 19.

Аргументи куратора шкільного округу бабухівців не задовільнили, і 30 серпня 1926 р. вони, батьки учнів Бабухівської школи Рогатинського повіту Станиславівського воєводства), звернулися через кураторію Львівського навчального округу до Міністра віросповідань і освіти з листом такого змісту:

“Панові Міністру віросповідань і освіти від кураторії Львівського шкільного округу

Нижчепідписані громадяни Речі Посполитої Польщі української національности, жителі с. Бабухова Рогатинського повіту Станиславівського воєводства, батьки і опікуни дітей зазначеної місцевости вимагають для своїх дітей української мови навчання.

У нашій ґміні біля 130 дітей відвідують загальну школу. 130 дітей української національности, які фактично користуються українською мовою, і лише 4 (чотири) дитини польської та інших національностей”.

Усі батьки-українці, згідно з законом від 31 липня 1924 р., підписали заяву про навчання в школі українською мовою. Насправді ж, шкільне начальство стверджує, що написана відповідна кількість заяв щодо навчання в школі польською мовою. Однак, ці заяви не є дійсні, оскільки бувший керівник школи п. Юзеф Качмар, під загрозою штрафу в розмірі 15 злотих, вимагав від батьків дітей, які не відвідували школу, написати заяви з вимогою проводити навчання польською мовою. Такі заяви під погрозою він вимагав від п. Копцюха Ґеня, Пришляк Юлії, Гриців Марії та ін.

На теперішній час у селі налічується більше 140 дітей української національности, українці складають переважну більшість мешканців села. Виняток складають два господарі - Францішек Мозолевський і Міхал Анджейовський, які є поляками. Тому українське населення вимагає відкрити загальну українську школу для дітей-українців. Під зверненням підписалися: Степан Скробач, Григорій Сас, Андрій Зяблюк, Ксенія Мельник, Стефан Хариш, Іван Копцюх, Теодор Воробець, Катерина Галушка, Анна Сас, Текля Нагорняк, Іван Сас... Всього 44 підписи.

Від парафіяльної установи автентичність підписів засвідчив священник Стефан Городецький, 6 вересня 1926 р. ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 23-24.

Польська адміністрація була стривожена масовими протестами української людности, яка активно виступала проти дискримінаційних заходів щодо запровадження польської мови викладів у народних школах. Відтак 4 жовтня 1926 р. кураторія Львівської шкільної округи в листі до Львівського воєводи зазначала, що у серпні-вересні вона отримала петиції з більше ніж 250 ґмін із вимогою “відрубної школи”, а 15 вересня петиції надходили масово. У листі на ім'я міністерства віросповідань і освіти від 20 грудня 1926 року кураторія повідомляла, що видала вже 3 400 мовних розпоряджень і отримала понад 1 000 протестів проти таких розпоряджень. На цей час у Львівській окрузі було 2 296 польських шкіл, 919 - українських і 1 564 - двомовних Б. Ступарин. “Боротьба за українську мову на Рогатинщині у 1925-1916 рр”...: 136..

Керівник кураторії наголосив на тому, що організація шкільного плебісциту призведе до неґативних наслідків у навчально-виховній роботі із дітьми, шкодитиме стосункам між вчителями різної національности, погіршить роботу інспекторів. Тому куратор звернувся до міністра віросповідань і освіти з пропозицією змінити порядок визначення мови викладів. З такою ж пропозицією виступав Львівський воєвода, турбуючись “за мирне співжиття обох народностей” Там само: 136..

Після травневого 1926 р. перевороту у Польщі санаційний уряд задекларував, що у Східній Галичині та Волині він “задовольнить освітні потреби українського населення”, що “будуть засновані публічні загальні школи з українською мовою викладів”, а у всіх державних школах буде запроваджено вивчення української мови, що відкриють державні гімназії й загальноосвітні ліцеї та професійні школи 3 українською мовою навчання, а при університеті імені Яна Казимира у Львові - два факультети з українсьою мовою викладів: гуманітарний (історія і мовознавство) та права і економічних наук Т. Панфілова. Становлення громадянського суспільства у Західній Україні (ХІХ -- перша третина ХХ ст.), (Львів, 2015), 252..

Жодна з названих обіцянок не була виконана. Зокрема, в 1926-1927 н. р. в Східній Галичині існувало 1 934 двомовних і 2 270 польських шкіл; українських залишилося всього 845 В. Целевич. Про нові польські шкільні закони. Зі вступом посла Сергія Козицького, (Львів, 1925), 6-10.. Так закінчилася багаторічна боротьба мешканців Бабухова за те, щоб їхні діти навчалися в місцевій школі рідною українською мовою.

Відтак 16 березня 1927 р. міністерство віросповідань і освіти скерувало листа кураторії Львівського шкільного округу за № 1-1031/27 такого змісту: “Розглядаючи звіт від 9 січня 1927 р. № 1.Н-1111/2, міністерство повідомляє, що залишило без розгляду звернення Івана Кордиса і товаришів щодо рішення кураторії від 26 жовтня 1925 року № 1.Н 6393/25 з причин порушення терміну розгляду. Оскаржене звернення повідомили ґмінній управі Бабухова 10 листопада 1925 р. і того ж дня було особисто вручено адресатові. Це ж звернення внесено правлінню повітової шкільної ради в Рогатині 30 листопада 1925 р.” ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 23..

Далі 5 квітня 1927 р. повітова шкільна рада в Рогатині, виконуючи розпорядження № 1.Н-3011/27, надіслала відповідь кураторії на звернення Івана Кордиса з Бабухова Там само, арк 30.. Дня 26 квітня 1927 р. Іван Кордис повідомив повітову шкільну раду в Рогатині, що він отримав ухвалу кураторії Львівської шкільної округи від 5 квітня 1927 р. Там само, арк. 31 Відтак 30 травня 1928 р. Львівська кураторія в листі на ім'я Стефана Грицева ще раз підтвердила своєю ухвалою № 1-16775/28 про те, що двомовне навчання в Бабухівській школі базується на підставі закону від 31 липня 1924 р. (Dz.U.Rz.P. № 79, poz. 981, 1 § 13) та розпорядженні міністерства віросповідань і освіти від 7 січня 1925 р. (Dz.U.Rz.P. № 79, poz. 33) Там само..

Дня 28 червня 1930 р. головний інспектор шкільної повітової ради в Рогатині Кароль Дзєдушко скерував кураторії шкільної округи у Львові листа такого змісту: “30 грудня 1929 р. здобула повагу громада с. Бабухів: було подано 117 заяв для 148 дітей з вимогою запровадити у двокласній місцевій школі руської мови навчання (табл. 3) Там само, арк. 67, 68, 69.. З поданих заяв відмінені заяви на 19 дітей; залишилися дійсними 129 заяв за руську мову навчання. Проте після оголошення даних про бажання руської мови навчання решта людности внесла 20 заяв для 32 дітей, щоб запровадити в цій же школі державної мови викладів. Всі подані заяви визнані дійсними (табл. 4) Там само, арк. 38.. Водночас відзначаю, що дітей, народжених у період від 1 вересня 1917 р. до 31 серпня 1924 р. і які зобов'язані відвідувати місцеву школу, в загальній кількості складало 218 дітей. Виходячи з наведеного вище, пропоную зберегти і надалі в 2-класній місцевій школі с. Бабухова двомовне навчання, запровадженого там ухвалою кураторії Львів. шк. округи 26.Х.1925 р. Л.: 6393 і схваленого пізніше ухвалою від 30.05.1928 р. N° 1.16775/28.

І на сам кінець відзначаю, що внесені заяви за руську мову навчання є результатом агітації, проведеної кількома особами шовіністичних поглядів, про що свідчить запропонований повітовій шкільній раді звіт шкільної управи” ЦДІАУ, м. Львів, ф. 179, оп. 2, спр. 27, арк. 73..

галицький навчання українська мова

Таблиця 3

Список заяв мешканців села Бабухова з вимогою запровадити в початковій двокласній школі української мови навчання

Поряд ковий № декла рації	Прізвище та ім'я декларуючого	Ім'я дитини	Поряд ковий номер дити ни	Чи дій сна декла рація	Дата народ ження дитини
1	2	3	4	5	6
1	Романків Михайло	Катерина	1		14.01.1921
2	Романків Анна	Марія	2		06.03.1921
		Катерина	3		20.09.1922
3	Хом'як Павло	Марія	4		22.04.1923
4	Хабурський Іван	Паранька	5		21.04.1920
5	Чепіль Катерина	Євдокія	6		27.03.1922
6	Хабурський Іван	Катерина	7		19.02.1923
7	Ціпило Катерина	Іван	8	ні	19.09.1919
		Анна	9	ні	22.12.1922
8	Чепіль Степан	Анна	10		08.02.1919
9	Галушка Теодор	Микола	11		02.01.1920
		Іван	12		22.12.1921
10	Сас Микола	Марія	13		03.01.1920
		Євдокія	14		14.05.1922
11	Наконечний Іван	Марія	15		03.02.1922
12	Пилипів Степан	Катерина	16		04.09.1919
13	Поперека Іван	Анастасія	17		20.07.1921
		Анна	18		20.01.1923
4	Мельник Степан	Катерина	1
		Марія	2		20.04.1922
15	Третяк Микола	Анна	3		23.08.1921
16	Третяк Василь	Степан	4		19.09.1919
		Анна	5		01.10.1921
17	Гриб Василь	Анастасія	6	ні	16.02.1916
18	Хабурський Андрій	Пилипів Паранька	7		06.04.1922
19	Хариш Степан	Вівсяник Іван	8		27.08.1919
20	Хабурський Андрій	Пелагея	9		03.02.1919
21	Хариш Євдокія	Іван	10	ні	16.04.1922
		Петро	11	ні	09.08.1924
22	Хом'як Микола	Іван	12		11.08.1923
23	Романків Микола	Марія	13		20.08.1921
24	Нагорняк Текля	Степан	14		10.05.1918
25	Дуда Дмитро	Кіценюк Марія	15		15.04.1919
26	Гринів Степан	Михайло	16		29.10.1921
		Параска	17		23.02.1919
27	Зорейко Катерина	Євдокія	18		14.05.1922
28	Хом'як Василь	Микола	19		01.02.1922
29	Скибак Єжи	Анна	20		24.06.1923
		Анастасія	21		25.10.1921
30	Сас Катерина	Паранька	22		10.09.1914
31	Поперак Марія	Анна	23		27.03.1921
32	Пилипів Микола	Катерина	24		06.04.1923
33	Лейбів Анна	Марія	25	ні	22.09.1922
		Петро	26	ні	11.04.1922
34	Сас Марта	Паранька	27		16.01.1919
35	Сас Григорій	Іван	28		21.02.1924
		Анна	29		09.09.1921
36	Сас Катерина	Марія	30	ні	01.09.1922
37	Копцюх Іван	Катерина	31		07.03.1919
		Анастасія	32		20.05.1921
38	Корда Іван	Паранька	33		07.09.1919
39	Копцюх Іван	Онуфрій	1		28.05.1920
		Петро	2		06.12.1922
40	Козубович Іван	Анна	3		07.08.1921
41	Васильців Дмитро	Петро	4		14.07.1921
42	Івасик Степан	Іван	5		23.06.1921
		Дмитро	6		12.08.1924
43	Івашкевич Сенько	Паранька	7		16.01.1920
44	Мазурик Григорій	Катерина	8		02.01.1921
		Микола	9		23.05.1923
45	Маслій Анна	Наталка	10	ні	01.04.1921
46	Маслійчик Дмитро	Михайло	11		19.02.1922
		Анна	12		01.03.1924
47	Скробач Анна	Степан	13	ні	01.01.1918
		Катерина	14	ні	10.04.1920
48	Снігур Іван	Анастасія	15		15.06.1920
		Дмитро	16		25.11.1923
49	Скробач Степан	Пилип	17		17.12.1920
		Тарас	18		02.12.1922
50	Скробач Єжи	Зоріка	19		14.01.1921
51	Скибак Микола	Степан	20		21.03.1922
52	Скибак Катерина	Павло	21	ні	25.06.1922
53	Снігур Степан	Марія	22		11.09.1923
54	Сас Василь	Марія	23	ні	01.09.1922
55	Сас Анна	Марія	24		11.02.1918
56	Сас Анна	Микола	25		18.02.1919
57	Сас Михайло	Микола	26		03.08.1919
58	Сас Андрій	Софія	27		27.08.1919
		Катерина	28		22.06.1924
59	Сас Іван	Марія	29		08.09.1919
60	Кодрис Іван	Текля	30		07.05.1919
61	Курець Іван	Михайло	31		31.01.1923
62	Іванців Ілько	Іван	32		21.11.1919
		Степан	33		09.02.1923
63	Іванців Степан	Петро	34		03.06.1922
64	Данилишин Степан	Анастасія	35		01.10.1922
65	Зарейко Микола	Анастасія	1		03.07.1924
66	Дзера Прокіп	Паранька	2		10.05.1919
67	Зарицький Андрій	Паранька	3		10.08.1922
68	Заборський Дмитро	Степан	4		09.08.1919
69	Зброжик Софія	Дмитро	5		01.10.1920
70	Забігач Пелагея	Андрій	6		12.02.1919
		Марія	7		24.06.1921
71	Забігач Іван	Анастасія	8		23.12.1919
72	Забігач Габріель	Степан	9		30.05.1923
73	Забігач Петро	Анастасія	10		04.06.1923
74	Дуда Павло	Марія	11		16.09.1921
75	Драган Анастасія	Анна	12		04.06.1919
76	Драган Михайло	Дмитро	13		29.10.1921
		Анастасія	14		18.10.1919
77	Дадак Микола	Софія	15		09.12.1919
78	Хабурський Дмитро	Микола	16		18.08.1919
79	Гелей Марія	Дмитро	17		11.04.1918
80	Гелемей Іван	Григорій	18		07.06.1919
81	Гой Іван	Катерина	19		27.09.1919
82	Антонів Іван	Євдокія	20		21.01.1923
83	Алембіта Іван	Степан	21		18.08.1921
		Дмитро	22		17.02.1924
84	Базів Степан	Анастасія	23		03.02.1923
85	Балацький Дмитро	Петро	24		11.03.1921
86	Балацький Іван	Марія	25		17.06.1921
87	Балацький Василь	Ксеня	26		01.01.1920
88	Балацький Геник	Петро	27		23.04.1923
89	Бажик Яків	Петро	28		14.09.1920
		Іван	29		06.08.1922
90	Балацький Іван	Дмитро	30		05.03.1919
		Катерина	31		26.12. 1920
91	Балацький Петро	Дмитро	32		16.05.1924
92	Височ анський Іван	Паранька	33		29.01.1922
93	Височ анський	Степан	34		29.01.1922
94	Вер билоський Іван	Іван	1		01.10.1922
95	Богда Василь	Іван	2		25.07.1922
96	Вівсяник Микола	Дмитро	3		12.02.1922
		Надія	4		01.03.1922
97	Височанська Катерина	Іван	5		08.02.1922
98	Височ ансь кий Теодор	Катерина	6		10.06.1924
99	Горобець Дмитро	Іван	7		07.04.1924
100	Височ ансь кий Андрій	Марія	8		02.10.1919
101	Височанська Євдокія	Софія	9		10.12.1918
102	Височ ансь кий Дмитро	Василь	10		20.05.1921
		Степан	11		10.05.1923
103	Головка Іван	Василь	12		25.05.1919
104	Гідзяк Ілько	Іван	13		02.02.1921
105	Галушка Марія	Іван	14		05.12.1920
106	Гриців Марія	Степан	15		22.08.1919
107	Гаврилів Марія	Анастасія	16	ні	11.06.1922
108	Герасимчук Дмитро	Степан	17		08.10.1922
109	Гідзяк Микола	Марія	18		20.12.1922
110	Кордис Микола	Анна	19		27.03.1923
111	Баціца Григорій	Анна	20		28.09.1923
112	Галушка Дмитро	Петро	21	ні
113	Гелемей Марта	Юстина	22		01.12.1921
114	Сас Анна	Анна	23	ні
115	Поперека В асиль	Іван	24	ні	10.12.1916
		Микола	25		04.11.1919
116	Сас Григорій	Петро	26	ні	06.02.1917
		Степан	27		01.04.1919
		Марія	28		08.10.1920



Таблиця 4

По рядко вий № декла рації	Ім'я та прізвище декларуючого	Ім'я дитини	Поряд ковий № дитини	Чи дійсна декла рація	Дата народ ження дитини
1	2	3	4	5	6
1	Кушнір Куба	Йосиф	1	так	23Ж1916
2	Анджейовський Владислав	Йоанна	2	так	13.V.1918
3	Мозоловський Євген	Казимир	3	так	14.І.1920
		Юлія	4	так	16ХП.1917
4	Вілюс Тадей	Болеслав	5	так	5ЛІ1919
		Катерина	6	так	4. VL1921
5	Романків Михайло	Катерина	7	так	13ХІ.1920
6	Вілюш Іван	Степан	8	так	17. VI.1918
		Ельза	9	так	14X1920
7	Анджейовський Михайло	Павлина	10	так	3.І.1921
8	Коглер Шміль	Ізидор	11	так	10. V.1920
		Герман	12	т...

статья "Боротьба галичан за українську мову навчання учнів початкових шкіл у 1920-х роках ХХ ст. (на матеріялах громади села Бабухів Рогатинського повіту)" скачать

Подобные документы

• Епістолярні і мемуарні джерела дослідження громадської діяльності Єлизавети Милорадович

  Дослідження епістолярних і мемуарних джерел в історії суспільно-політичної діяльності відомої громадської діячки графині Єлизавети Милорадович. Активна участь у діяльності полтавської громади, створенні недільних шкіл, виданні книг українською мовою.
  
  статья [16,3 K], добавлен 07.08.2017
  

• Боротьба за незалежність Української держави

  Боротьба українського народу за незалежність і соборність. Українська Народна республіка в 1917-1919 роках. Боротьба українців в роки Другої світової війни. Українська повстанська армія (УПА) як Збройні сили українського народу. УПА на Вінниччині.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 04.01.2011
  

• Історія села Чемеринці

  Історія села Чемеринці - розвиток села від найдавніших часів до наших днів. Етапи подій, шо відбувалися на Прикарпатті з найдавніших часів і по наше сьогодення, про суспільно-політичне, духовне та культурне життя села та його зв'язок з історією України.
  
  книга [307,3 K], добавлен 08.05.2008
  

• Галицько-Волинське князівство та боротьба українського народу проти монголо-татарської навали

  Галицько-Волинське князівство: збереження державницьких традицій Київської Русі. Князівство Данили Галицького та його боротьба з монголо-татарами за незалежність українських земель. Кінець династії Даниловичів та історії Галицько-Волинського князівства.
  
  реферат [40,9 K], добавлен 24.04.2014
  

• Традиційні форми громадського дозвілля українських селян другої половини ХІХ – початку ХХ століття

  Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.
  
  курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014
  

• Життя українського селянства в роки нацистської окупації 1941-1944 рр

  Криваві злочини нацистських окупантів та їх вплив на економіку та соціальную сферу українського села. Ознаки повсякденного життя більшості українських селян під час окупації. "Добровільні" компанії окупаційної влади по збиранню речей для вояків вермахту.
  
  реферат [33,1 K], добавлен 12.06.2010
  

• Етносоціальний склад українських поселень у складі Польщі до 1569 р.

  Аналіз особливостей соціальної й етнічної структури поселень частини українських земель, які перебували в складі Польщі до Люблінської унії 1569 р. Характеристика українського населення з незначною частиною іноетнічних мешканців в таких поселеннях.
  
  статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017
  

• Історія села Бережки Дубровицького району Рівненської області

  З історії Дубровиччнини. Історія виникнення села Бережки. Легенди виникнення села Бережки. За часів громадянської війни. Побудова колгоспу. Часи Великої Вітчизняної Війни. Перші керівники колгоспів. За часів мирного життя. Історія школи.
  
  реферат [23,2 K], добавлен 07.06.2006
  

• Боротьба афроамериканців за громадянські права у ХХ ст.

  Положення афроамериканців в США в 50-60-і рр. XX ст., причини виникнення їх руху. Форми боротьби афроамериканців за свої права: організована, в особі Мартіна Лютера Кінга і руху "Чорних мусульман", і стихійна, представлена "чорними бунтами" в гетто.
  
  дипломная работа [113,7 K], добавлен 10.07.2012
  

• Останні спроби аристократії відновити Українську державу

  Форми боротьби українців за державне самовизначення під час господарювання на землях Литовського князівства, змова українських князів з Московськими. Активація визвольного руху під керівництвом Михайла Глинського. Відсіч турецько-татарським вторгненням.
  
  реферат [35,3 K], добавлен 29.07.2010
  

• Росія і "українське питання": логіка спадкоємності

  Узагальнення і систематизація закономірностей російських геополітичних пріоритетів щодо "українського питання". Розвиток галицького москвофільства в XIX ст. Аналіз впливу московського центру на події в Україні в ХХ столітті, терор на українських землях.
  
  статья [31,0 K], добавлен 27.07.2017
  

• Форми і методи радянського руху Опору

  Визначення особливостей українського руху Опору у війні з німецькими загарбниками: радянська і націоналістична течія. Боротьба між партійними комітетами українського Опору. Захист незалежності, відновлення радянської влади і ведення "малої війни" опору.
  
  реферат [26,3 K], добавлен 19.11.2012
  

• Стратегічне значення українських етнічних територій у процесі канстеляції Центральної Європи в 1920-ті рр.

  Проблема українського фактору в процесі формування системи безпеки в Центральній Європі у 1920 рр. Стратегічні мотиви у процесі інкорпорації українських етнічних територій до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини у ході формування Версальської системи.
  
  статья [24,1 K], добавлен 11.09.2017
  

• ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України

  Процес боротьби українського народу за національну незалежність у 40-50-х роки ХХ століття. Рушійна сила цієї боротьби - Організація українських націоналістів, історичний розвиток якої автор прослідковує до 1956 року.
  
  статья [36,0 K], добавлен 15.07.2007
  

• Господарство Середньовіччя. Боротьба на українських землях середини XVII ст.

  Характеристика шляхів формування, форми і типів власності в добу середньовіччя. Порівняння соціально-економічних причин та наслідків Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 pp. та європейських революцій у Нідерландах та Англії.
  
  контрольная работа [35,1 K], добавлен 25.04.2012
  

• История села Николаевки

  История возникновения села Николаевка в Оренбургской губернии Российской империи. Судьба ее основателей и выдающиеся жители. Перипетии мировых событий и их влияние на село. Современное состояние жизни в нем. Культурно-просветительский уровень населения.
  
  реферат [22,7 K], добавлен 16.11.2013
  

• Історія і топоніміка с. Тиманівка

  Особливості історичного розвитку та топоніміка подільського села Тиманівки Тульчинського району Вінницької області, розташованого на берегах невеликої річки Козарихи. Визначення аспектів розвитку села з часів його заснування і до сьогоднішніх днів.
  
  курсовая работа [35,7 K], добавлен 29.04.2011
  

• Іван Могильницький: життєвий шлях та діяльність

  Життя та діяльність українського освітнього і церковного діяча, вченого-філолога Івана Могильницького. Дослідження української мови та церковної історії, їх зв'язок з долею українського народу. Домагання поширення мережі українських народних шкіл.
  
  реферат [12,0 K], добавлен 19.01.2011
  

• Еволюція польсько-українських відносин: від конфронтації до нормалізації (1921-1939 рр.)

  Закономірності та особливості відносин польської і української громади в Другій Речі Посполитій на місцях і в політичному житті в міжвоєнний період. Загальна картина розвитку подій та їх вплив на українську національну меншину Польщі 20-х-30-х рр. XX ст.
  
  научная работа [516,9 K], добавлен 10.12.2013
  

• Радянська влада в Україні в 1918-1920 рр.

  Боротьба за владу з Центральною Радою. Радянська влада в Україні в 1918 р. Повернення більшовиків на Україну в 1919 р. Впровадження політики "воєнного комунізму", складання однопартійної системи. Боротьба з Денікіним, формування державних органів влади.
  
  контрольная работа [21,9 K], добавлен 25.01.2011
  

Другие документы, подобные "Боротьба галичан за українську мову навчання учнів початкових шкіл у 1920-х роках ХХ ст. (на матеріялах громади села Бабухів Рогатинського повіту)"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам