Національно-релігійний склад населення Львівського повіту (1918-1939)

7/написано --- ? --- ? --- хімічним олівцем?

Відповідність копії з ориґ іналом підтвердив

в.о. Керівник Архіву Т -ва магістр Гіза Станіслав

Львів, дня 13 вересня 1932 р.

Джерело: Archiwum Akt Nowych w Warszawie. Zesp. 45 (Kolekcja opracowan i odpisow dokumentow dotycz^cych stosunkow Polski z Lotw% Litw% Rosj^. radzieck^, Gdanskiem, Ukraine 1914-1928, 1932-1938), sygn. 54.

Powiat-Lwow

Spis ludnosci z roku 1921

W powiecie lwowskim mieszkalo 123 183 osob, czyli na 1 km² wypada 98 ludzi. Z tego:

wg narodowosci	wg religii
polakow	70 505	rzym .kat	- 56 5 86 - 45%
rusinow	49 363	greck.kat.	- 59 427 - 48,3%
niemcow	1 742	mojzsz.	- 5 095 - 4,1%
zydow	1 504	innych	- 2 075 - 1,7%
innych	69

Polacy i rusini mieszkaj^ w jednolitym b^dz tez mieszanym pod wzgl^dem narodowosciowym osiedlach. Ludnosc zydowska osiedlona jest przewaznie w miasteczkach i gminach podmiejskich, niemcy zamieszkuj^. kolonje, ktorych jest w powiecie 7.

Spis ludnosci z roku 1931.

W powiecie lwowskim mieszkalo 143 643 osob, w tej liczbie wliczeni s^. zolnierze. Bez wojska liczba wynosi 142 924 osob. wg narodowosci: polakow - 81 535 to jest 57 % mniejszosci - 62 108 to jest - 43 %

Starosta powiatowy oswiadczyl mi, ze nie posiada dot^d dokladnych dat odnosnie mniejszosci narodowosciowych, wedlug spisu ludnosci z dnia 9.XII. 1931 r.

Powiat Bobrka

Spis ludnosci z roku 1921.

W powiecie bobreckim 83 281 osob, a to: polakow - 17 545 to jest 21,5% rusinow - 58 644 to jest 70,5% zydow - 6 917 to jest 8%

Spis ludnosci z roku 1931

Wedle ostatniego spisu ludnosci liczy powiat bobrecki 96 837 mieszkancow a to: polakow - 30 619 to jest 31,5% mniejszosci - 66 218 to jest 68,5%

Powiatowy Komendant Uzupel.

(podpis)

major. Franciszek Jarz^binski

ПЕРЕКЛАД

Повітова Команда поповнення Таємно

Львів-повіт

L.417/Tj./32

Львів, дня 4 листопада 1932 р.

КОМАНДУВАЧ ОКРУГУ КОРПУСУ № VI Штаб

у Львові

Відповідно до наказу L.4288/Tj.Uzup.32. від 27.Х.32 пункт 1 надаю детальний опис повітів, що входять до П.К. П*. "Львів-повіт", щодо їх національної структури

Львівський повіт:

Перепис населення 1921 р.

У Львівському повіті мешкало 123 183 осіб* Повітова Команда Поповнення Згідно з офіційно опублікованими результатами першого перепису населення у Львівському повіті жило 149 551 осіб. Серед них римо-католики складали 70 029 осіб, греко-католики - 65 084, юдеї - 11 567, інші - 2 874 осіб (Pierwszy powszechny spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 wrzesnia 1921 roku. Mieszkania. Ludnosc. Stosunki zawodowe. Wojewodztwo Lwowskie, (Warszawa, 1927), 56-57). Водночас у повіті жило 89 709 поляків, 52353 русинів, 5 469 євреї, 1 888 німців, 132 - інші (Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polski, T: Ш, (Warszawa, 1924), 24-27)., 98 осіб на 1 км ². З них:

Поляки і русини живуть в однорідних або національно змішаних селах. Єврейське населення мешкає переважно в містечках і приміських ґмінах, німці живуть в колоніях, яких є 7 у повітіПро німецькі колонії у Львівському повіті дет. див.: М. Драк Німецьке населення Східної Галичини: розселення та зміни кількісного складу (1772-1857), у Німецькі колонії в Галичині. Історія - архітектура - культура, (Львів, 1996), 57-67; О. Пасіцька Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках ХХ століття, Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, № 21 (2012), 595-601..

за національністю	за релігією
поляків	70 505	рим.-кат.	- 56 586 - 45%
русинів	49 363	греко-кат.	- 59 427 - 48,3%
німців	1 742	юдеїв	- 5 095 - 4,1%
євреїв	1 504	інших	- 2 075 - 1,7%
інших	69

Перепис населення 1931 року

У Львівському повіті жило 143 643 осіб, разом з військовими. Без війська кількість становить 142 924 особи.

За національністю:

поляків - 81 535 це становить 57 %

меншини - 62 108 це становить 43%

Повітовий староста мені заявив, що досі не володіє докладною інформацією про кількість національних меншин за результатами перепису від 9.ХІІ.1931 р.

Повіт Бібрка

Перепис населення 1921 року.

У Бібрецькому повіті жило 83 281 осібЗгідно з офіційно опублікованими результатами першого перепису населення у Бібрецькому повіті жило 83 281 особа. Серед них римо-католики складали 17 545 осіб, греко-католики - 58 643, юдеї - 9 917, інші - 176 осіб (Pierwszy powszechny spis RzeczypospolitejPolskiej z dnia 30 wrzesnia 1921 roku. Mieszkania. Ludnosc. Stosunki zawodowe. Wojewodztwo Lwowskie, (Warszawa, 1927), 3233). Водночас у повіті жило 28 521 поляків, 52 628 русинів, 2 041 євреї, 91 - інші (Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polski, T: III, (Warszawa, 1924), 3-5). поляків 17 545 - 21,5%

русинів 58 644 - 70,5%

євреїв 6 917 - 8 %

Кількість мешканців іншої національности була надто малою

Перепис населення 1931 року

Згідно з даними останнього перепису в Бібрецькому повіті мешкає 96 837 осіб:

поляків 30 619 - 31,5%

меншин 66 218 - 68,5%

Повітовий Комендант поповн.

підпис

майор Францішек Яжембінський

ДОКУМЕНТ 3

Szczegolowy opis powiatow: lwowskiego i bobrzeckiego, wchodz^cych w sklad P.K.U. Lwow-Powiat pod wzgl^dem narodowosciowymCentralne Archiwum Wojskowe Wojskowego Biura Historycznego im. gen. broni Kazimierza Sosnkowskiego, zesp. I.300.37 (Departament Uzupelnien Ministerstwa Spraw Wojskowych), sygn. 8..

Powiatowa Komenda uzupelnien TAJNE

LWOW-POWIAT

l-Dz.417/Tj./32

DOWODCA OKR^GU KORPUSU NR VI.

Sztab

we Lwowie

Na rozkaz D.O.K.VI. L.4288/Tj.Uzup.32. z dnia 27.X.32, melduje:

Ad.pkt.1/. Przedstawilem meldunek za L:417/Tj./32 z dnia 5.XI.b.r. i L: 451/Tj/32 z dnia 18.XI.b.r.

Ad. pkt.2/.

I/. Powiat Bobrka

(...)

II/. Powiat Lwow

Ustosunkowanie sie mniejszosci narodowosciowej do panstwowosci polskiej:

Z posrod 3-ch odlamow mniejszosci narodowych w powiecie lwowskim t.j. Ukraincow, Zydow i Niemcow, najpoprawniej zachowuj^. sie Zydzi a nastepnie Niemcy. Zydzi w pewnej mierze posluguj^ sie nawet jezykiem polskim. Oba te odlamy w czasie wyborow poparly liste rz^dow^.

Ukraincy w szerokich masach s^ elementem biernym, spokojnym i apatycznym a przeto wcale lojalnym. Pod wplywem jednak agitacji ze strony inteligencji i ksiezy oraz mlodziezy prowadz^cej prace organizacyjn^. w "Proswitach", ktore naprzemian lub wspolnie z "Ridn^. Szkol^" s^ niemal w kazdej wiosce o mieszanej ludnosci, oraz w duzym poczcie "Sokilow" i "Luhow" coraz bardziej przechodz^ do obozu wojuj^cego nacjonalizmu ukrainskiego. Male wyrobienie polityczne i ogolnie prymitywny stopien oswiaty sprzyja szerzeniu u nich demagogicznych twierdzen o pokrzywdzeniu ludnosci ukrainskiej w Panstwie Polskiem na polu politycznem, oswiatowem, kulturalnem, a nawet gospodarczem. /Stronnicza rzekomo polityka panstwowa pod wzgledem inwestycyj, parcylacyj i t.p./

Agitacja o ktorej mowa, doprowadzila niektore gminy do takiego stanu negacji wobec Panstwa, ze okazala si^ jeszcze na jesieni roku 1930, koniecznosc przedsi^wzi^cia masowych srodkow represyjnych. Do najbardziej negatywnie ustosunkowanych gmin nalez^.:

Gaje, Czyzykow, Miklaszow, Podberezce, Remenow, Zapytow, Grz^da, Zaszkow, Rudno, Porszna, Ostrow, Mostki, Lany, Kahujow, Dobrzany i Brodki.

Bardzo wazn^. placowk^. wojuj^cego ukrainizmu s^. Winniki i Szczerzec, choc s^. tylko w okolo 30% przez Ukraincow zamieszkale.

Mniej zaognione stosunki w tym wzgl^dzie aczkolwiek jednak zaznaczaj^ce si^, panuj^ w: Gluchowicach, Dmytrowicach, Podborcach, Lesienicach, Krzywczycach, Srokach Lwowskich, Laszkach Murowanych, Grzybowicach, Sieciechowie, Stroniatynie, Pikulowicach, Kozicach, Rz^snie Ruskiej, Sknilowie, Czerepinie, Tolszczowie, Siedliskach, Polanie, Lesniowicach, Pustomytach, Miloszowicach, Nagorzanach, Zyrawie, Humiencu i Lublanie.

lit.a/. Procent narodowosciowy w powiecie lwowskim jest uwidoczniony w zal^czniku Nr.4. sporz^dzonym na podstawie przedostatniego spisu ludnosci oraz wynikow tymczasowego spisu ludnosci z roku 1931.

Ogolem w powiecie lwowskim wykazal spis ludnosci 62,35% przyznaj^cych si^ do narodowosci polskiej, zas 37,65% do innych narodowosci /mniejszosci narodowych/ lit.b/. Sklad ludnosci wedlug wyznan religijnych, ilustruje zal^cznik Nr.5. Wykres ten zostal sporz^dzony podlug wynikow spisu ludnosci z roku 1931.

Z posrod innych wyznan, liczyc nalezy okolo 230 dusz "baptystow" skupiaj^cych si^ glownie w polnocnej cz^sci powiatu a mianowicie w: Grzybowicach, Stroniatynie, Sieciechowie i Zapytowie, a nadto w Malechowie, Zboiskach, Pikulowicach, Zydatyczach, i Winnikach, oraz "badaczy Pisma Sw." okolo 70 dusz, skupiaj^cych si^ na poludniu od Lwowa, glownie w: Porsznej, Zadworzu, Milatyczach, i Wolkowie a mniej w: Zubrzy, Podciemnem, Chodowicy i kilku innych wioskach - po kilka osob. Procentowo sklad ten przedstawia si^ nast^puj^co:

rzym. kat. -	47,8 %
CfQ ft Ј 1	46,8 %
mojzesz. -	3,6 %
ewang. -	1,8 %
razem:	100,0 %

lit.c/. Jak wyzej wykazano, duchowienstwo grek.kat. jest jednym z czynnikow wplywaj^cych na uswiadomienie "ukrainskie" wsrod swych parafjan i poza wyj^tkami id^cemi zaledwie w jednostki /2-3 osob/ jest usposobienie do panstwa negatywnie, choc nie zawsze otwarcie wrogo, a przeciwnie w 20 % pozornie lojalnie.

Tak zwanej "kradziezy dusz" zaobserwowac nie zdolano, choc nie mozna tego wykluczyc. Sympatycznym objawem jest, ze podczas gdy greko-katolicy zglaszaj^ w starostwie wyst^pienie z tego obrz^dku celem przejscia na obrz^dek lacinski, niema wprost zadnego wypadku ruchu odwrotowego, choc niew^tpliwie dziac si^ to musi. Dowodzi to, ze duchowienstwo grecko-kat. zmiany takie przeprowadza na wlasn^ r^k^, bez posrednictwa wladz administracyjnych. Zdarzaj^. si^ tez wypadki zapisania tej samej osoby w ksi^gach urodzonych obu tych obrz^dkow.

lit.d/. Brak danych, ktoreby wskazywaly na porozumienie lub chocby zblizenie mi^dzy Zydami i Ukraincami wzgl^dnie mi^dzy Zydami a Niemcami. Raczej znac pewien antagonizm mi^dzy nimi na tle ekonomicznem, ktory wychodzi na niekorzysc Zydow.

Pewne formy solidarnosci znac natomiast mi^dzy Ukraincami a Niemcami.

lit.e/. Wplyw obcych narodowosci na ludnosc polsk^ ilustruje zal^cznik Nr. 6.

Ujemnego wplywu wywieranego na samopoczucie ludnosci polskiej, ze strony obcych narodowosci nie zaobserwowano.

lit.f/. Wykaz szkol w powiecie lwowskim ilustruje zalocznik Nr. 7. Szkolnictwa prywatnego poza 9 szkolami niemieckimi: Dornfeld, Chrusno Nowe, Reichenbach, Rozenberg, Falkenstein, Lindenfeld, Einsieldel, Kaltwasser i Weinberger - brak.

Szkolnictwo panstwowe oczywiscie nawet co do szkol o ruskim j^zyku nauczania, wywiera zasadniczo wplyw w duchu panstwowym.

W ostatnich dniach dala si^ zauwazyc akcja plebiscytu za zmian^. j^zyka nauczania w szkolach utrakwistycznych - na j^zyk ruski.

lit.g/. Przedstawiony szkic jak zalocznik Nr. 7. wykazuje jakie poszczegolne osrodki, podlegaj^ zarowno wplywom polonizacji jak i ukrainizacji.

W powiecie lwowskim Polacy posiadaj^. znaczn^ ilosc domow oswiatowych, czyteln T.S.L.⁵⁹, towarzystw, teatrow i chorow wloscianskich, orkiestr polskich i towarzystw gimnastycznych "Sokol", zas Rusini towarzystwa oswiatowe "Proswity", orkiestry ruskie i domy ruskie, pozatem znaczna ilosc stowarzyszen "Luh" i towarzystw gimnastycznych "Sokil". Niemcy posiadaj^ domy niemieckie i czytelnie.

Pod wzgl^dem politycznym jest powiat lwowski terenem ekspanzji⁵⁹ Towarzystwo Szkoly Ludowej. так в оригіналі документа. miasta Lwowa, gdzie maj^ siedzib^ kierownictwa akcji poszczegolnych stronnictw tak polskich jak ruskich i zydowskich.

Infiltracja wplywow poszczegolnych stronnictw zalezy od nat^zenia ich pracy organizacyjnej.

W obecnej chwili o ile chodzi o stronnictwo polskie, wplywy najwi^ksze ma BBWR., ktory dziala przez Zarz^d Okr^g. Komitetu BBWR., Kola lokalne i m^zow zaufania w powiecie.

Wplywy Str. Narod. i Pol. Str. ludowego od r. 1928 zmalaly zupelnie w ostatnich czasach. To ostatnie stronnictwo usiluje znowu dojsc do wplywow.

PPS. CK.W. z chwil^ odl^czenia gmin podmiejckich, niema w powiecie prawie zadnego oparcia.

Z ruskich stronnictw prym wiedzie "Undo"⁶⁰, w malym stopniu R.A.P.⁶¹, R.S.O.⁶², U.S.R.P.⁶³, Selrob-lewica i K.P.Z.U.⁶⁴

Z zydowskich przewazaj^ wplywy ortodoksyjne, jakkolwiek pewne wplywy wywieraj^ takze sjonisci*.

Niemcy zachowuj^. si^ nieutralnie, przy ostatnich wyborach opowiedzieli si^ za list^ prorz^dow^..

Polonizowania si^ poza jednostkami nie widac, zas osrodkow, w ktorych tendencja podobna by si^ przejawiala - brak. Niema tez przejawow procesu przeciwnego t.j. cofania si^ (wynarodawiania* si^) stanu ludnosci polskiej. Wplyw duchowienstwa, szkolnictwa, ruchu stowarzyszeniowego i t.p. idzie w kierunku petryfikacji utrwalania si^ stanu obecnego stosunkow narodowosciowych, a nie ekspanzji*.

(...)

Powiatowy Komendant Uzupeln.

podpis

major Franciszek JARZ^BINSKI

Zal^cznik 4. Powiat Lwow

Polacy % Mniejszosc %

1.	Barszczowice	Борщовичі	78,00	22,00
2.	Basiowka	Басівка	90,00	10,00
3.	Bilka Krolewska	Нижня Білка	100,00	0,00
4.	Bilka Szlachecka	Верхня Білка	98,80	1,20
5.	Bilohorszcza	Білогорща	97,20	2,80
6.	Borki Dominikanskie	Бірки Домініканські	37,40	62,60
7.	Borki Janowskie	Бірки Яновські	8,10	91,90
8.	Brodki	Бродки	34,60	65,40
9.	Brzuchowice	Брюховичі	90,60	9,40

60 Ukrainskie Nacjonalno-Demokratyczne Objednanie (Ukrainskie Zjednoczenie Narodowo- Demokratyczne).

61 Ruska Agrarna Partia.

62 Ruska Sielanska Organizacja (Ruska Organizacja Wloscianska).

63 Ukrainska Partia Socjalistyczno-Radykalna.

64 Komunistyczna Partia Zachodniej Ukrainy.

1.	Ceperow	Цеперів	57,00	43,00
2.	Chrusno nowe	Хрусно НовеСучасне село Хоросно.	23,80	76,20
3.	Chrusno stare	Хрусно СтареСучасне село Хоросно.	50,20	49,80
4.	Czarnuszowice	Чорнушовичі	51,60	48,40
5.	Czerepin	Черепин	6,20	93,80
6.	Czerkasy	Черкаси	11,20	88,80
7.	Czyszki	Чишки	99,80	0,20
8.	Czyzykow	Чижиків	16,60	83,40
9.	Dawidow	Давидів	94,50	5,50
10.	Dmytrowice	Дмитровичі	52,80	47,20
11.	Dmytrze	Дмитре	2,70	97,30
12.	Dobrzany	Добряни	43,80	56,20
13.	Dornfeld	ДорнфельдСучасне село Тернопілля.	3,20	96,80
14.	Dublany	Дябляни	75,80	24,20
15.	Einsiedel	АйнзідельСучасне село Одиноке.	33,90	66,10
16.	Falkenstein	ФалькенштайнСучасне село Соколівка.	49,10	50,90
17.	Gaje	Г аї	26,10	73,90
18.	Ganczary	Г ончари	91,20	8,80
19.	Glinna	ҐліннаСело Глинна, з 1999 р. входить до складу міста Пустомити.	78,00	22,00
20.	Gluchowice	Г лухівці	40,90	59,10
21.	Gluchowiec	Г лухівець	49,10	50,10
22.	Grz^da	Гряда	37,10	62,90
23.	Grzybowice	Г рибовищі	42,00	58,00
24.	Hermanow	Г ерманівСучасне село Тарасівка.	32,70	67,30
25.	Hodowice	Г одовиця	85,80	14,20
26.	Holosko Wielkie	Велике Голоско	74,50	25,50
27.	Honiatycze	Г онятичі	21,80	78,20
28.	Horbacze	Г орбачі	23,50	76,50
28.	Humieniec	Г уменець	41,80	58,20
29.	Jaryczow Nowy	Новий Яричів	85,00	15,00
30.	Jaryczow Stary	Старий Яричів	56,90	43,10
31.	Jastrz^bkow	Яструбків	18,20	81,80
32.	Kahujow	Кагуїв	11,50	88,50
33.	Kaltwasser	КальтвассерСучасне село Колонія Кальтвассер.	80,00	20,00
34.	Kamienopol	Кам'янопіль	73,50	26,50
35.	Kosciejow	Костеїв	100,00	0,00
36.	Kozice	Кожичі	17,40	82,60
37.	Kozielniki	Котельники	99,60	0,40
38.	Krasow	Красів	41,20	58,80
39.	Krotoszyn	Кротовин	98,90	0,10
40.	Krzywczyce	Кривчиці	98,80	1,20
41.	Kuhajow	Кугаїв	42,30	57,70
42.	Kukizow	Кузеків	44,90	55,10
43.	Laszki murowane	Ляшкі МурованеСучасне село Муроване.	34,10	65,90
44.	Lesienice	Лисиничі	55,50	44,50
45.	Lesniowice	Лісневичі	11,10	88,90
46.	Lindenfeld	ЛінденфельдСучасне село Луб'яна.	0,80	99,20
47.	Lubiana	Луб'яна	17,00	83,00
48.	Lany	Лани	33,90	66,10
49.	Malechow	Малехів	57,00	43,00
50.	Maliczkowice	Малечковичі	88,10	11,90
51.	Miklaszow	Миклашів	20,50	69,50
52.	Milatycze	Милятичі	87,50	12,50
53.	Miloszowice	Мілошевичі	42,30	57,70
54.	Mostki	Містки	27,80	72,20
55.	Nagorzany	Нагоряни	43,70	56,30
56.	Nawarja	Наварія	94,80	5,20
57.	Nikonkowice	Никонковичі	59,10	40,90
58.	Nowosiolki	Новосілки	55,60	44,40
59.	Ostrow	Острів	29,80	70,20
60.	Pasieki zubrzeckie*	Пасіки Зубрицькі	100,00	0,00
61.	Piaski	Піски	25,70	74,30
62.	Pikulowice	Пікуловичі	66,60	33,40
63.	Podberezce	Підберізьці	3,40	96,60
64.	Podborce	Підбірці	57,60	42,40
65.	Podciemno	Підтемне	65,90	34,10
66.	Podliski male	Малі Підліски	60,20	39,80
67.	Podliski wielkie	Великі Підліски	14,80	85,20
68.	Podsadki	Підсадки	20,50	79,50
69.	Polana	Поляна	63,10	36,90
70.	Popielany	Поселяни	4,40	95,60
71.	Porszna	Поршна	32,10	67,90
72.	Prusy	Пруси 75	100,00	0,00
73.	Pustomyty	Пустомити	70,80	29,20
74.	Rakowiec	Раковець	58,60	41,40
75.	Reichenbach	Райхенбах 76	8,20	91,80
76.	Polanka	Полянка	62,60	37,40
77.	Remenow	Ременів	3,30	96,70
78.	Rokitno	Рокитно	11,10	88,90
79.	Rosenberg	Розенберг 77	29,10	70,80
80.	Rudance	Руданці	12,40	87,60
81.	Rudno	Рудно	70,10	29,90
82.	Rz^sna polska	Рясна Польська	96,80	3,20
83.	Rz^sna ruska	Рясна Руська	21,80	78,20
84.	Serdyca	Сердиця	38,20	61,80
85.	Sichow	Сихів	89,90	10,10
86.	Sieciechow	Ситихів	10,10	89,90
87.	Siedliska	Селисько	10,60	89,40
88.	Siemianowka	Семенівка	96,10	3,90
89.	Sknilow	Скнилів	34,10	65,90
90.	Sknilowek	Скнилівок	45,65	54,35
91.	Sokolniki	Сокільники	99,92	0,07
92.	Solonka	Солонка	15,87	84,13
93.	Sroki przy Laszkach	Сороки Львівські	22,76	77,24
94.	Sroki przy Szczercu	Сороки Щирецькі	13,78	86,22
95.	Stroniatyn	Стронятин	25,11	74,89
96.	Winniczki	В иннички	100,00	0,00
97.	Szczerzec	Щирець	65,65	34,35
98.	Tolszczow	Товщів	44,69	53,40
99.	Weinbergen	ВайнберґенНімецька колонія у Винниках, закладена у 1785 р. Проіснувала до 1940 р.	46,60	53,40
100.	Werbiz	Вербіж	11,70	88,30
101.	Winniki	Винники	66,36	33,64
102.	Wisloboki	Вислобоки	18,08	81,92
103.	Wolkow	Вовків	83,49	16,51
104.	Wulka hamulecka	Воля-Г амулецька	58,90	41,10
105.	Zagorze	Загір'я	67,62	32,38
106.	Zagrodki	ЗаґрудкіСучасне селище Щирець.	13,22	86,78
107.	Zapytow	Запитів	5,80	94,20
108.	Zarudce	Зарудці	44,50	55,50
109.	Zaszkow	Зашків	33,50	66,50
110.	Zawadow	Завадів	45,30	54,70
111.	Zboiska	Збоїська	55,00	45,00
112.	Zimnawoda	Зимна Вода	93,50	6,50
113.	Zimnawodka	Холодновідка	95,00	5,00
114.	Zubrza	Зубра	100,00	0,00
115.	Zuchorzyce	Зухоричі	73,43	26,55
116.	Zurawniki	Журавники	60,83	39,49
117.	Zydatycze	Жидатичі	72,52	27,48
118.	Zyrawka	Жирівка	12,54	87,45

Переклад

Детальний опис Львівського та Бібрецького повітів, що входять до складу П.К. П. Львів-повіт крізь призму міжнаціональних відносин.

Повітова Команда поповнення Таємно

Львів-повіт

l-Dz.417/Tj./32

КОМАНДУВАЧ ОКРУГУ КОРПУСУ Nr VI Штаб

у Львові

Згідно з наказом К.О. К. VI L.4288/Tj.Uzup.32. від 27.Х.32, доповідаю:

До р.1./ Подав звіт за L:417/Tj./32 від 5.ХГц.р. i L: 451/Tj/32 від 18.ХГц.р.

До п.2./.

І/. Бібрецький повіт

(...)

ІІ. Львівський повіт

Ставлення національної меншини до польської державности:

З-поміж 3-х груп національних меншин у Львівському повіті, тобто українців, євреїв і німців, найкраще поводять себе євреї, а за ними німці. Євреї певною мірою використовують навіть польську мову. Обидві групи під час виборів підтримали урядових кандидатів.

Українці на загал є пасивним, спокійним і апатичним елементом, а тому цілком лояльним. Однак під впливом агітації з боку інтеліґенції і священників, а також молоді, що займається організаційною роботою в "Просвітах", які по черзі або разом з "Рідною Школою" є практично у кожному селі з національно мішаним населенням, а також значною мірою під впливом "Соколів" і "Лугів", щораз частіше переходять до табору войовничого українського націоналізму. Слабка політична обізнаність і, загалом, примітивний рівень освіти сприяють поширенню серед них демагогічних гасел про дискримінацію українців в Польській державі у політичній, освітній, культурній і, навіть, економічній сфері. (Нібито упереджена державна політика у сфері інвестицій, парцеляції земель і ін.).

Ця аґітація довела деякі ґміни до такого рівня бойкоту держави, що ще восени 1930 року виникла необхідність провести масові репресивні заходи. До найбільш неґативно налаштованих ґмін належать:

Гаї, Чижиків, Миклашів, Підбережці, Ременів, Запитів, Гряда, Зашків, Рудно, Поршна, Острів, Містки, Лани, Кугаїв, Добряни і Бродки.

Дуже важливим осередком войовничого українізму є Винники і Щирець, хоча є тільки на 30% заселені українцями.

Менш напружені стосунки в цьому аспекті, хоча й помітні, панують в: Глухівцях, Дмитровичах, Підбірцях, Лисиничах, Кривчицях, Сороках Львівських, Ляшках Мурованих, Грибовичах, Ситихові, Стронятині, Пікуловичах, Кожичах, Рясній Руській, Скнилові, Черепині, Товщові, Селиськах, Поляні, Лісневичах, Пустомитах, Мілошевичах, Нагорянах, Жирівці, Гуменці і Луб'яній.

а/ відсоток національних меншин у Львівському повіті поданий у додатку № 4, складеному на підставі передостаннього перепису населення та результатів тимчасового перепису населення 1931 року.

Загалом у Львівському повіті перепис зафіксував 62,35% осіб, що вважають себе поляками, та 37,65% - іншими народностями (національними меншинами).

Ь/ Склад населення з огляду на віровизнання ілюструє додаток № 5. Ця діяграма створена на підставі результатів перепису населення 1931 року.

З-поміж інших конфесій є близько 230 душ "баптистів", сконцентрованих головно у північній частині повіту, зокрема, в: Грибовичах, Стронятині, Ситихові і Запитові, а також в Малехові, Збоїщах, Пікуловичах, Жидятичах і Винниках, та близько 70 душ "дослідників Св. Письма", скупчених на південь від Львова, головно в Поршні, Задвір'ї, Милятичах і Вовкові, а дещо менше в Зубрі, Підтемному, Годовиці і по кілька осіб в кількох інших селах. Відсотково склад виглядає так:

Римо-католики - 47,8 %

Греко-католики - 46,8 %

Юдеї - 3,6 %

Євангелісти - 1,8 %

Разом: 100,0 %

с/ як вище сказано, греко-католицьке духовенство є одним з чинників, що впливає на "українську" самосвідомість серед своїх парафіян, і крім винятків, що є радше одиничними (2-3 людини), є негативна налаштованість щодо держави, хоча не завжди відверто ворожа, а навпаки у 20 % є показово лояльна.

Так званої "крадіжки душ" не зауважено, хоча не можна цього виключити. Позитивним симптомом є те, що коли греко-католики декларують у старостві рішення залишити конфесію аби перейти на римо-католицьке віровизнання, то немає жодного випадку зворотного руху, хоча, без сумніву, таке повинно відбуватися. Це доводить, що греко-католицьке духовенство здійснює такі зміни на власний розсуд, без участи повітової адміністрації. Трапляються також випадки записування однієї і тієї ж особи в метричних книгах обох конфесій.

d/. Немає даних, які б вказували на порозуміння чи хоча б зближення між євреями і українцями або між євреями та німцями. Між ними радше проявляється певний антагонізм в економічній сфері, що виходить не на користь євреїв. Натомість певні прояви солідарности є між українцями та німцями. е/. Вплив інших народностей на польську людність демонструє додаток № 6. Неґативного впливу на польське населення зі сторони інших національностей не зауважено.

f/. Перелік шкіл у львівському повіті ілюструє додаток № 7. Приватного шкільництва, крім 9 німецьких шкіл (Дорнфельд, Нове Хрусно, Райхенбах, Розенберґ, Фалькенштайн, Лінденфельд, Айнзідель, Кальтвассер і Вайнбергер) немає.

Державне шкільництво, навіть на випадок шкіл з руською мовою навчання, впливає принципово в державницькому дусі.

Останніми днями відбулися акції плебісциту щодо зміни мови навчання в утраквістичних школах - на руську мову.

g/ Поданий додатком № 7* ескіз показує, які окремі центри підлягають впливам і полонізації, і українізації.

У львівському повіті поляки мають значну кількість просвітницьких осередків, читалень "Товариства Школи Людової", товариств, театрів і селянських хорів, польських оркестрів і гімнастичних товариств "Сокіл". Натомість в русинів є просвітницькі товариства "Просвіта", руські оркестри і руські освітні товариства, поза тим значна кількість товариств "Луг" і гімнастичних товариств "Сокіл". Німці мають німецькі освітні товариства і читальні.

З політичної точки зору львівський повіт є тереном експансії міста Львова, де містяться штаб-квартири керівництва діяльністю окремих політичних партій, як польських, так і руських та єврейських.

Зростання впливів окремих політичних партій залежить від наполегливости їх організаційної роботи.

На даний момент, якщо йдеться про польські партії, то найбільші впливи має Безпартійний Блок Співпраці з Урядом, який діє через керівництво окружного комітету ББСУ, локальні осередки і довірених осіб у повіті.

Від 1928 р., а особливо в останніх роках, впливи Стронніцтва Народового і Польського Стронніцтва Людового істотно зменшилися. Ця остання партія знову докладає зусиль, щоб посилити впливи.

ЦВК ППС від моменту відлучення приміських ґмін не має у повіті жодної підтримки.

З руських партій лідером є УНДО* В архіві додаток № 7 не знайдено. Українське національно-демократичне об'єднання, створене у 1925 р., впродовж усього міжвоєнного періоду користувалося найбільшою підтримкою українців Східної Галичини (Довідник з історії України. Т. 3. (Р-Я), за ред. І. З. Підкови, Р.М. Шуста, (Київ: Генеза, 1999), 457458)., значно меншою мірою Р.А. П.Йдеться про Руську Аграрну Партію москвофільського напрямку, створену в 1929 р. в результаті розколу Галицько-руської народної організації (Sprawozdanie z zycia mniejszosci narodowych za pazdziernik, listopad, grudzien 1929 r., (Warszawa, 1930), 58-62)., Р.С. О.Йдеться про москвофільську Руську Селянську Організацію, засновану у Львові в 1928 р. на з'їзді представників поміркованого крила Руської Народної Організації, створеної ще у 1921 р. Мала певний вплив у селах Східної Галичини через створювані нею кооперативи та мережу читалень товариства ім. М.Качковського (Довідник з історії України. Т. 3. (Р-Я), за ред. І. З. Підкови, Р.М. Шуста, (Київ: Генеза, 1999), 99). Про діяльність Руської Селянської Організації див. також: Istota moskalofilstwa "starorusinow" galicyjskich, Biuletyn Polsko-Ukrainski. Tygodnik Ilustrowany, № 5 (92) (1935), 47-51.,УСРПЙдеться про Українську Соціалістично-Радикальну Партію, засновану у Львові в 1926 р. в результаті злиття Української Радикальної Партії з частиною Української Партії Соціалістів- Революціонерів, що діяла на Волині. Лідером партії був Лев Бачинський, а після його смерти у 1930 р. партію очолив адвокат І. Макух. До початку Другої світової війни партія була другою після УНДО за впливами в Західній Україні (Довідник з історії України. Т. 3. (Р-Я), за ред. І. З. Підкови, Р.М. Шуста, (Київ: Генеза, 1999), 448)., Сельроб-ЛівицяЙдеться про групу діячів, яка восени 1927 р. вийшла з ЦК партії Сельроб і утворила Сельроб-Лівиця, яка підтримувала політичну лінію Й. Сталіна і Л. Кагановича. Водночас існувала Сельроб-Правиця, що виступала проти більшовицької національної політики в УСРР. Обидві течії брали участь в парламентських виборах 1928 р.: Сельроб-Лівиця отримала 2 мандати, а Сельроб (Сельроб-Правиця) - 4 мандати (Довідник з історії України. Т. 3. (Р-Я), за ред. І. З. Підкови, Р.М. Шуста, (Київ: Генеза, 1999), 459). і КПЗУКомуністична партія Західної України створена у 1919 р. в Станиславові. Спершу називалась Комуністична партія Східної Галичини, а в 1923 р. перейменована на КПЗУ Входила як автономна частина до Комуністичної Робітничої Партії Польщі, яка у 1938 р. за ухвалою Комінтерну була розпущена. Згодом майже усі члени КПЗУ, що опинились на території СРСР після 1939 р. були репресовані (Довідник з історії України. Т. 2. (К-П), ред. І. З. Підкови, Р.М. Шуста, (Київ: Генеза, 1995), 68-69)..

Серед єврейських переважають впливи ортодоксальних організацій, проте сіоністи також мають певний авторитет.

Німці зберігають нейтралітет, а на останніх виборах підтримали проурядових кандидатів.

Полонізації, крім поодиноких випадків, не спостерігається і немає осередків, де б проявлялася подібна тенденція. Немає також проявів зворотного процесу, тобто зменшення (денаціоналізації) кількости польського населення. Вплив духовенства, шкільництва, різних товариств і ін. спрямований на цементування і закріплення теперішнього стану міжнаціональних відносин, а не на експансію.

Повітовий комендант поповн.

Підпис

Майор Францішек Яжембіньський ^{84 85}



Структура населення львівського повіту за релігійною ознакою

Структура населення львівського повіту за національною ознакою



Листівка поширювана напередодні проведення перепису 1921 р.⁸⁶

Листівка поширювана напередодні проведення перепису 1921 р.



References

1. Archiwum Akt Nowych w Warszawie, zesp. 45 (Kolekcja opracowan i odpisow dokumentow dotycz^cych stosunkow Polski z Lotw% Litw% Rosj^. radzieck^, Gdanskiem, Ukraine 19141928, 1932-1938), sygn. 54. (in Polish)

2. Centralne Archiwum Wojskowe Wojskowego Biura Historycznego im. gen. broni Kazimierza Sosnkowskiego, zesp. I.300.1 (Gabinet Ministra Spraw Wojskowych 1918-1939), sygn. 472. (in Polish)

3. Centralne Archiwum Wojskowe Wojskowego Biura Historycznego im. gen. broni Kazimierza Sosnkowskiego, zesp. I.300.37 (Departament Uzupelnien Ministerstwa Spraw Wojskowych), sygn. 7. (in Polish)

4. Centralne Archiwum Wojskowe Wojskowego Biura Historycznego im. gen. broni Kazimierza Sosnkowskiego, zesp. I.300.37 (Departament Uzupelnien Ministerstwa Spraw Wojskowych), sygn. 8. (in Polish).

5. Centralne Archiwum Wojskowe Wojskowego Biura Historycznego im. gen. broni Kazimierza Sosnkowskiego, zesp. I.371.10 (Dowodztwo Okr^gu Korpusu X (Dowodztwo Okr^gu Generalnego Przemysl), sygn. 13. (in Polish).

6. Centralne Archiwum Wojskowe Wojskowego Biura Historycznego im. gen. broni Kazimierza Sosnkowskiego, zesp. I.303.3 (Oddzial I Sztabu Glownego (Generalnego) 1921-1939), sygn. 441. (in Polish).

7. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti, fond 1 (Lvivske voievodske upravlinnia, 1918-1939), opys 11, spr. 122. (in Ukrainain).

8. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti, fond 121 (Lvivske voievodske upravlinnia derzhavnoi politsii), op. 2, spr. 364. (in Ukrainain).

9. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti, fond 231 (Ternopilske voievodske upravlinnia (19091939 rr.), op. 1, spr. 1985. (in Ukrainain).

10. Dovidnyk z istorii Ukrainy. T. 2. (K-P), za red. I. Z. Pidkovy, R. M. Shusta, (Kyiv: Heneza,

11. . (in Ukrainain).

12. Dovidnykz istorii Ukrainy. T. 3. (R-Ia), za red. I. Z. Pidkovy, R. M. Shusta, (Kyiv: Heneza, 1999). (in Ukrainain).

13. Drak M. Nimetske naselennia Skhidnoi Halychyny: rozselennia ta zminy kilkisnoho skladu (1772-1857), u Nimetski kolonii v Halychyni. Istoriia-arkhitektura-kultura, (Lviv,

14. : 57-67. (in Ukrainain).

15. Drugi powszechny spis ludnosci z dn. 9. XII.1931 r. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludnosc. Stosunki zawodowe. Wojewodztwo Lwowskie bez miasta Lwowa, Warszawa, 1938. (in Polish)

16. Dudiak O. Dynamika chyselnosti polskoho naselennia Skhidnoi Halychyny v pershii tretyni XX st. (za materialamy perepysiv 1910, 1921 i 1931 rr.), VisnykLvivskoho universytetu. Seriia istorychna, № 35-36 (2000): 286-295. (in Ukrainain).

17. Dudiak O. Dynamika sotsialnoi struktury i zainiatosti polskoho naselennia Zakhidnoi Ukrainy u mizhvoiennyi period (20-ti-30-ti rr. ХХ st.). Avt. dys. na zdobuttia nauk. stupenia k.i.n., Lviv, 2003. (in Ukrainain).

18. Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej, Nr. 35 (1930), poz. 286.

19. Istota moskalofilstwa "starorusinow" galicyjskich, Biuletyn Polsko-Ukrainski. Tygodnik Ilustrowany, .№ 5 (92) (1935): 47-51. (in Polish)

20. Kacharaba S. Emihratsiiaz Zakhidnoi Ukrainy (1919-1939), Lviv, 2003. (in Ukrainain). Konskryptsiia u Skhidnii Halychyni, Ukrainskyi Prapor, 6 serpnia 1921. (in Ukrainain) Krysinski A. Liczba i rozmieszczenie ludnosci polskiej na Kresach Wschodnich // Sprawy Narodowosciowe, R. III, № 3-4 (1929): 413-450. (in Polish).

21. Krysinski A. Liczba i rozmieszczenie Ukraincow w Polsce, Sprawy Narodowosciowe, № 6 (1928): 651-707. (in Polish)

22. Kubiiovych V. Etnichni hrupy pivdenno-zakhidnoi Ukrainy (Halychyny) na 1.1.1939, Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. (in Ukrainain).

23. Kubiiovych V. Zakhidni ukrainski zemli v mezhakh Polshchi 1920-1939 (etnohrafichni vidnoshennia), Chikago-Niu York, 1963. (in Ukrainain).

24. Makarchuk S. Naselennia Zakhidnoi Ukrainy za perepysom 1931 roku, " Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna". Vp. 32 (1997): 51-61. (in Ukrainain).

25. Malec J., Malec D. Historia administracji i mysli administracyjnej, Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2003. (in Polish)

26. Pasitska O. Etnichnyi sklad naselennia Lvivskoho povitu u 20-kh rokakh ХХ stolittia, Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, № 21 (2012): 595-601. (in Ukrainain).

27. Pavlyshyn O. Dylema identychnosty, abo istoriia pro te, yak "latynnyky" (ne)staly ukraintsiamy/poliakamy (Halychyna, seredyna ХІХ - persha polovyna ХХ st.), Ukraina Moderna, № 21 (2014): 179-218. (in Ukrainain).

28. Pered konskryptsiieiu, Dilo, 2 hrudnia 1931. (in Ukrainain).

29. Pered zahalnym perepysom. Pidhotovchyi rukh u kraiu, Dilo, 3 hrudnia 1931. (in Ukrainain).

30. Perepys naselennia dnia 9-ho hrudnia ts.r. Yak treba zapysuvatys pry perepysi? (Pro perepysni arkushi i sposib yikh vypovniuvannia), Dilo, 29 lystopada 1931. (in Ukrainain).

31. Pierwszy powszechny spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 wrzesnia 1921 roku. Mieszkania. Ludnosc. Stosunki zawodowe. Wojewodztwo Lwowskie, Warszawa, 1927. (in Polish)

32. Polska konskryptsiia, Ukrainskyi Prapor, 22 zhovtnia1921. (in Ukrainain).

33. Polska konskryptsiia, Ukirainskyi Prapor, 5 lystopada 1921. (in Ukrainain).

34. Polska konskryptsiia, Ukriainskyi Prapor, 26 lystopada 1921, (in Ukrainain).

35. Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polski, T: III, Warszawa, 1924 (in Polish)

36. Sprawozdanie Stenograficzne z 40 posiedenia Sejmu Rzeczypospolitej z dnia 15 grudnia 1931 r. (in Polish)

37. Sprawozdanie z zycia mniejszosci narodowych za pazdziernik, listopad, grudzien 1929 r, Warszawa, 1930. (in Polish).

38. Szturm de Sztrem E. Prawdziwa statystyka, Kwartalnik Historyczny, № 3 (1973): 664-667 (in Polish).

39. Szulc Stefan O przyroscie ludnosci w Polsce w okresie od r. 1921 do 1931, Kwartalnik Statystyczny, T IX (1932): 31-40. (in Polish).

40. J. Tomaszewski Stosunki narodowosciowe w Drugiej Rzeczypospolitej, o Polska Niepodlegia 1918-1939, red. J. Zarnowski, Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk-Lodz: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.

41. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv, fond 462 (Ukrainskyi horozhanskyi komitet, m. Lviv), op. 1, spr. 95. (in Ukrainain).

42. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv, fond 462 (Ukrainskyi horozhanskyi komitet, m. Lviv), op. 1, spr. 96. (in Ukrainain).

43. Wiadomosci statystyczne o stosunkach krajowych. Tom XXIV. Zeszyt II. Ludnosc miejska Galicyi i jej sklad wyznaniowy (1881-1910), Lwow, 1912. (in Polish).

44. Witkowski W. Historia administracji w Polsce, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. (in Polish)

45. Z konskryptsiinykh praktyk (Zvidomlennia z mists), Dilo, 13 sichnia 1932. (in Ukrainain).

46. Z konskryptsiinykh praktyk (Zvidomlennia z mists), Dilo, 3 sichnia 1932. (in Ukrainain).

47. Wasilewski L. Istotna liczba Ukraincow w Polsce, Sprawy Narodowosciowe, N° 3 (1927): 227256. (in Polish)

Размещено на Allbest.ru

...