Історія в Українському таємному університеті (1921-1925 рр.)

Подібні погляди висловлював і М. Кордуба. Дня 14 вересня 1924 р. він виступив на засіданні філософського факультету з констатацією незадовільного стану справ з українським університетом, який не виконує своєї ролі готувати національні кадри через постійні переслідування, брак коштів, погане урядування і, навіть, “транжирення коштів” студентами. Він підкреслював потребу розділити “політику” і “науку” в інтересах майбутнього українського народу, домовитись з польськими урядовими колами про відкриття легального українського університету, який сприятиме підготовці фахових кадрів Мирон Кордуба. Щоденник 1918-1925, 590..

Проте зміна поглядів і дій української громади й політиків тривала ще певний час. Значною мірою це пояснювалося недолугою політикою польської влади, яка прагнула не допустити розвитку “української стихії” в Польщі. Восени 1923 р. серед українських істориків виникла ідея утворити Українське Історичне Товариство (УІТ) за зразком чинного Польського Історичного Товариства. З цією метою було складено Статут товариства, який в основі базувався на зразках документів інших наукових і громадських організацій. Відтак 23 липня 1924 р. Статут УІТ разом з відповідними документами подано до Львівської воєводської управи з метою його реєстрації і отримання дозволу діяльности. Під поданням підписалися відомі українські історики і громадські діячі, зокрема Б. Барвінський, В. Вергановський, І. Кревецький, І. Крип'якевич, М. Кордуба, В. Охримович та інші. Проте вже наступного дня прийшов лист від Дирекції поліції у Львові, який повідомляв, що за дорученням воєводства Дирекція поліції уповноважена повідомити засновникам товариства про відмову у його реєстрації у зв'язку з тим, що поданий Статут не відповідає вимогам закону про громадські об'єднання... від 15 листопада 1867 р. (!) і, зокрема, в ньому не окреслено обов'язків т. зв. “підпомагаючих” членів товариства, а також не з'ясовано, як повинні “вирішуватися всі спори, що виникають зі стосунків товариства” ВР ЛННБ НАНУ, Архів І.П. Крип'якевича, № 150 (“Наукове Товариство імені Шевченка”), “Статут Українського історичного Товариства у Львові”, “Pismo Dyrekcji policji we Lwowie do zalozycieli Stowarzyszenia Ukrainskiego Historycznego Towarzystwa”, б/к.. З цього було зрозуміло, що влада не дасть створити ще одне вогнище українського руху. Так само зустрілася із забороною властей ініціятива двох знаних істориків - М. Кордуби та І. Свєнціцького того ж 1924 р. заснувати при НТШ “Інститут україно-слов'янознавства та української історії”. Але тут на перешкоді стали і матеріяльні труднощі товариства, і небажання деяких членів НТШ підтримати цю ідею Хроніка Наукового Товариства імені Шевченка у Львові за роки 1923--1925, (Львів, 1926), 18..

Закінчились фіяско й спроби створити державний Український університет, переговори про який точилися у 1923-1925 рр. між представниками польської влади і українськими політиками: співпраця з польською владою тоді ще трактувалась як “національна зрада” Див.: Леонід Зашкільняк, “До історії українсько-польських наукових взаємин у Львові міжвоєнного періоду”, Львів: місто -- суспільство -- культура. Збірник наукових праць, за ред. Мар'яна Мудрого, т.3, (Львів, 1999), 549-550.. Відтак 8 вересня 1924 р. пройшли “збори учених” (члени НТШ й всі професори і доценти), на яких розглядалась пропозиція польських урядовців відкрити український університет у Кракові (з допомогою Ягеллонського університету). Серед тих, хто ратував за прийняття пропозиції, були М. Кордуба, І. Крип'якевич і деякі інші. При цьому Кордуба арґументував свою позицію тим, що українці зазнали поразки і не мають сил вимагати більшого від переможців і тому треба “брати те, що можна”, щоб зберегти національну культуру Мирон Кордуба, Щоденник 1918-1925, 585-586.. Однак переговори не принесли результатів, зокрема через непримиренну позицію окремих галицьких політиків, що продовжували покладати надії на сприятливу зміну міжнародної ситуації. Після невдачі зі створенням державного Українського університету митрополит Андрей Шептицький 1928 р. створив приватний вищий навчальний заклад - Богословську Академію, яка повинна була стати основою майбутнього університету. З академією співпрацювало декілька відомих світських і церковних істориків, в тому числі В. Залозецький, М. Чубатий, І. Крип'якевич, Я. Пастернак, Ю. Полянський, К. Чехович та інші. На український університет ще треба було зачекати.

Попри загалом скромні результати діяльности Українського таємного університету у Львові в 1919-1925 рр. відзначимо, що зроблене зусиллями викладачів УТУ в науковій і дидактичній сферах - варте поваги. Створення підстав національної вищої школи в умовах поразки національно-державних змагань і всупереч владі держави-окупанта було яскравим проявом високої патріотичної свідомости і моральних якостей української галицької інтеліґенції. Особливо заслуговує відзначення відповідальне ставлення представників української історичної науки виконувати свій громадянський і фаховий обов'язок. Вони змогли створити фахові історичні студії, через які пройшли чимало діячів національної науки і культури. Професори університету, попри численні перешкоди і труднощі, трактували свою працю надзвичайно серйозно, організовуючи до наукової праці тих студентів, що мали до неї особливе бажання. Згодом випускники філософського факультету стали активними працівниками українських культурно-просвітніх товариств, вчителями шкіл і гімназій, знаними дослідниками минулого. Історики, які зробили великий внесок у справу збереження національної свідомости і культури української людности Галичини в несприятливих умовах поразки визвольних змагань, зуміли зберегти, а згодом і примножити історичний капітал національної історії, розбудувати в Польщі мережу громадських наукових і культурно-освітніх організацій й товариств, котрі замінили державні інституції і, тим самим, забезпечили подальший розвиток української справи.

історія український таємний університет

REFERENCES

Academia militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, Calosc zredagowal, wst^pem i zakonczeniem opatrzyl Adam Redzik. Krakow: Wydawnictwo Wysoki Zamek, 2015 (in Polish).

Arkhiv I.P. Krypiakevycha, № 149 “Ukrains'kyi universytet 1920-1922”, Viddil rukopysiv Lvivs'koi nacionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. Stefanyka (in Ukrainian).

Arkhiv I.P. Krypiakevycha, № 150 “Naukove Tovarystvo imeni Shevchenka”, Viddil rukopysiv Lvivs'koi nacionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. Stefanyka (in Ukrainian).

Arkhiv I.P. Krypiakevycha, № 170 “Seminar Ukrains'koho universytetu 1920-1923”, Viddil rukopysiv Lvivs'koi nacionalnoi biblioteky Ukrainy im. V Stefanyka (in Ukrainian).

Dudka, Maksym and Holovach, Jurii, Tajemnyi ukrains 'kyi universytet u Lvovi. Lviv: Instytut fizyky kondensovanyh system NAN Ukrainy, 2018 (in Ukrainian).

Fedoriv, Iryna, Myron Korduba v istorii Ukrainy (kinec'XIX - persha polovyna XX st.). Ternopil: Ternopil Online, 2001 (in Ukrainian).

Fedoryshchak, Roman, “Naukovo-pedagogochna dijalnist' Myrona Korduby v Ukrains'komu tajemnomu universyteti”, Teoria ta Metodyka Navchannia ta Vychovannia, vyp. 34, (2013) (in Ukrainian).

Kachmar, Volodymyr, Za ukrainskyi universytet u Lvovi. Ideia nacionalnoi vyshchoi shkoly u suspilno-politychnomu zhytti halyc 'kih ukrainciv (kinec ' XIX - pochatok XX st.). Lviv: Lvivs'kyi derzhavnyi universytet im. I. Franka, 1999 (in Ukrainian).

Khobzei, Pavlo, “Tajemnyi universytet u Lvovi”, Ukraina. Nauka i Suspilstvo, vypusk 25 (1991) (in Ukrainian).

Khronika Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka u Lvovi za roku 1923-1925. Lviv, 1926 (in Ukrainian).

Korduba, Myron, DobaLudovikaXIV Vyklady na ukrains'komu universyteti. Lviv, 1923 (in Ukrainian).

Korduba, Myron, Metodologia istorii. Vyklady na ukrains'komu universyteti. Lviv, 1922 (in Ukrainian).

Korduba, Myron, Shchodennyk 1918-1925 / vydavnycha seria “Ukraina. Evropa: 19211939”, Lviv: Vydavnyctvo Ukrains'koho Katolyc'koho Universytetu, 2021 (in Ukrainian).

Krypiakevych, Ivan, “Ukrains'ka istoriografia XIX-XX st.”, Ukraina: Kulturna Spadshchyna, NacionalnaSvidomist', Derzhavnist'”, vyp. 28: Ivan Krypiakevych u rodynnii tradycii, nauci, suspilstvi, (2016) (in Ukrainian).

Kulchyc'ka, Tetiana, “Lekcii Myrona Korduby v Ukrains'komu tajemnomu universyteti u Lvovi (1921-1925) v konteksti tohochasnych cyklografichnych vudan' vyshchoi shkoly”, Zapysky Lvivs 'koi Naukovoi Biblioteki im. V. Stefanyka, vyp. 1 (16), (2008) (in Ukrainian).

Kyslyi, Vasyl, Ukrains'ki vysoki shkoly u Lvovi i students'kyi ruh u Zahidnii Ukraini u pershii polovyni XXst. Lviv: Redakcijno-vydavnychyi viddil pry upravlinni po presi, 1991 (in Ukrainian).

Lazechko, Petro, “Ukrains'kyi tajemnyi universytet u Lvovi”, I.UA, accessed June 24, 2021, http://blog.i.ua/community/662/395835 (in Ukrainian).

Lyst premjera Vladyslava Grabskoho do Kyryla Studyns'koho v spravi ukrains'koho universytetu, 4 lystopada 1924 r., Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi, f. 362, op. 1, spr. 47 (in Ukrainian).

“Lysty Ivana Krypiakevycha do Stepana Tomashivs'koho (cherven' 1922 - cherven' 1930)”, pidhotuvala N. Bortniak, Ukraina: Kulturna Spadshchyna, Nacionalna Svidomist', Derzhavnist '”, vyp. 8: Ivan Krypiakevych u rodynnii tradycii, nauci, suspilstvi, (2001) (in Ukrainian).

Mudryi, Vasyl, Pidznakom “nelegalshchyny”, Lviv, 1924 (in Ukrainian).

Mudryi, Vasyl, Ukrainskyi universytet u Lvovi (1921-1925). Nurnberg: Chas, 1948 (in Ukrainian).

Mudryi, Vasyl, Zmahannia za ukrainski universytety v Halychyni, red. Oleh Romaniv. Lviv, New York: Naukove Tovarystvo im. Shebchenka u Lvovi, Fundacija Ukrainskoho Vilnoho Universytetu v USA, 1999 (in Ukrainian).

Mudryj, Marian, “Halychyna”, in Dovidnykz istorii Ukrainy, A-Z, za zag. redakcijeiu Igora Pidkovy i Romana Shusta, Kyiv: “Geneza”, 2001 (in Ukrainian).

Mudryj, Marian, “Spor o ukrainski uniwersytet we Lwowie na przelomie XIX i XX stulecia i Ukrainski [Tajny] Uniwersytet lat 1921-1925”, in Academia militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, Calosc zredagowal, wst^pem i zakonczeniem opatrzyl Adam Redzik. Krakow: Wydawnictwo Wysoki Zamek, 2015 (in Polish).

Pedycz, Wasyl, “Myron Korduba” (1876-1947), in Ziota ksiqga historiografii lwowskiejXIX i XXwieku, pod redakj J. Maternickiego przy wspolpracy L. Zaszkilniaka. Rzeszow: Wydawnictwo Iniwersytetu Rzeszowskiego, 2007 (in Polish).

Ruda, Oksana, Nacionalno-osvitnia polityka uriadiv Polshchi shchodo naselennia Halychyny v 20-30-ch rokach XX stolittia: realizacia ta recepcia. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2019 (in Ukrainian).

Savenko, Viktor, “Borot'ba NTSh za vidkryttia ukrains'koho universytetu u Lvovi v 20-ch rr. XX st.” Naukovi Zapysky Ternopils'koho Nacionalnoho Pedagogichnoho Universyteti imeni Volodymyra Hnatiuka. Seria: Istorija, vyp. 2, (2009) (in Ukrainian).

Sholohon, Lilia, “Ukrains'kyj tajemnyi Universytet u Lvovi (1921-1925)”, Halychyna, chyslo 25-26 (2014) (in Ukrainian).

Spilni zasidannia sekcii NTSh (1919-1938), Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi, f. 309, op. 1, spr. 38 (in Ukrainian).

Universytets'ki kursy, organizovani zakhodom Naukovoho Tovarystva im. Shevchenka u Lvovi v zymovim pivroci 1919/20 (kopia), Muzei istorii Lvivs'koho nacionalnoho universytetu im I. Franka (in Ukrainian). Ukrains'ki universytets'ki kursy u Lvovi, 1919 (kopia), Muzei istorii Lvivs'koho nacionalnoho universytetu im I. Franka (in Ukrainian).

Ukrains'kyi universytet u Lvovi: vidpovid' na pytannia kvestionara pro Ukrais'ki Vysokin Shkoly dla uzhytku informacijnoho organu “Minerva”, “Jahrbuch der gelehrten Welt”, 26 sichnia 1925 r. (kopia), Muzei istorii Lvivs'koho nacionalnoho universytetu im I. Franka (in Ukrainian).

Velykopolska, Uliana, “Maloznana pracia Myrona Korduby “Metodologia istorii”: sproba analizu”, Visnyk Lvivs'koho Universytetu. Seria istorychna, vyp. 39-40, (2005) (in Ukrainian).

Vidnians'kyi, Stepan, “Ukrains'kyi vilnyi universytet”, in Encyklopedia istorii Ukrainy: u 101., redkolehija Valerii Smolii (holova) ta in., Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, tom: Ukraina - Ukrainci, kn. 2, accessed october 21, 2021, http://www.history.org.ua/ ?termin=Ukrainskyj_ (in Ukrainian).

Vyzdryk, Vitalii, “Do pytannia stanovlennia Ukrains'koho Tajemnoho Universytetu u Lvovi”, VisnykNacionalnoho Universytetu “Lvivs'kaPolitechnika”, №2 652, (2009) (in Ukrainian). Zashkilnyak, Leonid, “Do istorii ukrains'ko-polskich naukovych vzajemyn u Lvovi mizhvojennoho periodu”, in Lviv: misto - suspilstvo - kultura, za red. Marjana Mudroho, t. 3. Lviv, 1999 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru