Особливості національної політики в УСРР у 1920-х роках на прикладі польської та німецької меншини

Найбільш інтенсивно процес створення національних сільських та селищних рад в УСРР тривав у 1924-1927 роках. Динаміка росту національних сільрад наступна:

1925 р. - 232,

1926 р. - 648,

1927 р. - 872.

На 1927 рік роботу по виділенню національних сільських рад керівництво країни вважало майже повністю завершеною. Охоплення відповідних національних рад національними районами на 1927 р. було наступним: болгарські райони - 70%, німецькі - 34%, польський - 10%, єврейський - 4%.

Поряд із сільськими радами зростала й кількість селищних рад. Порівняно швидкими темпами створювалися й національні райони. Якщо у 1925 році їх було 7, у 1926 році - 11, то в 1931 році - 25 районів, до складу яких входило 335 національних та декілька десятків українських сільрад Гуцало Л. Еаціональо-територіальне районування в УСРР (20-30-ті роки ХХ ст.): автореф. дис.... канд. істор. наук. Київ, 2007. С. 9..

Основним аспектом суспільно-політичного життя в національних районах та сільських радах стало насадження владними структурами радянської ідеології. Реалізацією поставленої мети займалися національні секції агітаційно-пропагандистських відділів, які підпорядковувалися ЦК КП(б)У і ЦК ВКП(б). Справжньої підтримки в середовищі більшості національних меншин комуністична партія не мала. Партійних осередків у місцях проживання національних меншин було не багато. Разом із тим, національні меншини з кожним виборчим роком збільшували свою чисельну присутність у радах всіх рівнів, це свідчило про деяке піднесення су - спільно-політичної активності представників етнічних груп, про їх втягування до радянського будівництва. Прагнучи зберегти національні риси і традиції господарського життя, етнічні групи (німці, поляки, євреї, болгари) наштовхнулися на політику одержавлення та шаблонізації економіки. Влада силоміць намагалася поступово знищити національні традиції і приватно - власницький характер їх психології.

Висновок

Таким чином, на перших порах при запровадженні політики “коренізації” національні меншини розраховували отримати реальну владу, сформовану із своїх представників, але для командної системи національні одиниці були засобом запровадження влади більшовиків. Саме цим одиницям відводилася важлива роль у політичному, ідеологічному, соціальному розшаруванні національних меншин, виявленні класово ворожих елементів, роздмухуванні класового протистояння на що спиралася радянська влада (політика “валодарюй і поділяй”). У підсумку, політика “коренізації” була частиною загального плану радянізації союзних республік, у тому числі УСРР. Вона об'єктивно сприяла росту національної свідомості меншин, їх консолідації, лояльному ставленню частини інонаціонального населення до нової влади. У той же час вона проводилася з відверто політичним спрямуванням, маючи на меті перетворити національні меншини у покірних будівників соціалізму, тобто радянізувати їх. Це фактично був основний мотив створення національних територіальних одиниць у контексті загальної політики ВКП(б) та її васала КП(б)У. Реальне впровадження “коренізаціі” мало класово-ідеологічний характер, хоча не можна заперечувати деякі позитивні зрушення у сфері освіти та культури, утвердження самоідентичності національних меншин.

На прикладі національно-адміністративних одиниць радянська влада намагалася довести, що національне питання в СРСР вирішено “справедливо”, показати його переваги порівняно із західними державами. Виділення національних сільрад та районів відкривало командній системі сприятливі умови для створення позитивного іміджу за кордоном, “радянізації” етнічних груп, ідеологізації їх життя, для “виявлення, викриття, знешкодження” “класових ворогів”, “шкідників”, “шпигунів” або просто “підозрілих” осіб. У ширшому контексті частину національних меншин потрактовано як базу для просування соціалістичної революції на Захід. Тому радянська влада чільне місце відводила соціально-економічному розвитку національних районів, розгортанню наполегливої ідеологічно-пропагандистської роботи з метою якнайбільшого залучення представників національних меншин до радянського будівництва.

Задекларована радянською владою культурна революція у 1920 -х років була двоякою - привабливою за гаслами, але тоталітарною за ідеологічним забарвленням та методами реалізації. Підтвердженням цього стало те, що, з одного боку, запроваджувалася загальна обов'язкова початкова освіта, створювалася мережа шкіл, хат-читалень, бібліотек, клубів, видавались мовами національних меншин періодичні видання, книги, а з іншого - встановлювався жорсткий контроль за їх змістом, ідейною спрямованістю духовно-культурної сфери, викорінювалася національна самобутність народної культури та культури повсякденності. Одним із критеріїв суспільно-політичної активності населення національних адміністративно -територіальних одиниць була його участь у виборах до рад. Виборчий процес проводився в інтересах держави та пануючої ідеології, до того ж здійснювався методами тиску радянського режиму і був під партійним контролем. Етнічні групи прагнули зберегти традиції господарського життя, але зіткнулися з політикою одержавлення, ідеологізації та шаблонізації. Поруч з українцями представники національних меншин пережили всі випробування тоталітаризму: політичні, соціально - економічні та культурні експерименти, а також масові репресії і голодомор у 1930-х років.

References

1. Beloramenskyi, В. (1993). Osobennosti sovremennoy mestnogo samoupravleniya [Features of modern local self-government]. Pravovedeniye [Jurisprudence], no. 5 (in Russian).

2. Borisenok, E. (2015). Koncepcii “ukraimzacii” i ich realizaciya v nacionalnoyi politike v gosudarstvach vostochnoevropeyskogo regiona [The concept of "Ukrainization" and their implementation in national politics in the states of the Eastern European region] (1918-1941). Extended abstract of Doctor's thesis. Moskva (in Russian).

3. Borysenok, О. (2000). Obgovorennia problem ukrainizacii vyschym partiynym kerivnyctvom u 19221923 rr. [Discussion of the problems of Ukrainization by the higher party leadership in 1922-1923]. Ukrains'kyy istorychnyy zhurnal. [Ukrainian Historical Journal]. Kyiv, no. 4 (in Ukrainian).

4. Borisenok, E. (2009). Vliyanie polskogo faktora na politiku bolshevikov pо nacionalnomu voprosu (bol'sheviki i ukrain'skiyi vopros v 1917-1923 godach) [The influence of the Polish factor on the policy of the bolsheviks on the national question (the bolsheviks and the national question in 1917-1923)]. Revolucionnaia Rossia 1917 goda i polskiy vopros: novye istochniki, novye vzgliady [Revolutionary Rossia in 1917 and the Polish Question: New Sources, New Perspectives]. Moskva (in Russian).

5. CDAVOV Ukrainy (in Ukrainian)

6. Chyrko, B. (2002). Nacional'nye nemeckie rayony i selskie sovety [National German districts and village councils]. Materialy k encyklopedii “Nemcy Rossii”. Nemcy Ukrainy. Pilotnyy sbornik [Materials for the encyclopedia “Germans of Russia”. Germans of Ukraine. Pilot compilation]. Moskva, no. 7 (in Russian)

7. Chistyakov, О. (1965). Korenizaciya hosudarstvennoho apparata nacional'nych rayonov v pervye hody sovetskoy vlasti [Indigenization of the state apparatus of national regions in the first years of Soviet power]. Pravovedenie [Jurisprudence], no.1 (in Russian)

8. Coraz lepiej [Getting better]. Glos Mlodziezy [Voice of the Youth], 28 wrzesnia - 2 pazdziernika, 1927, no. 36 (in Polich)

9. DAHO. F.r. 2. Op. 1. Spr. 1409.

10. DAMO. F. 1, Op. 1. Spr. 116.

11. Diriavka, J. (2011). Rozvytok nacionalnoyi ideyi UEP. [Development of the national idea of UES]. Hrani [Grani], no. 3 (77), pp. 124-128 (in Ukrainian).

12. Doroshenko, M. (2004). Borotba za vladu Rad u bil shovyc kiy partii v 1923-1925 rokah ta ii vplyv na rozstanovku sM u partiyno-derzhavniy verhivci USRR [The struggle for Soviet power in the Bolshevik Party in 1923-1925 and its influence on the balance of power in the party-state leadership of the USSR]. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennya, poshuky [Problems of the history of Ukraine: facts, judgments, searches], no. 10, pp. 92-102 (in Ukrainian).

13. Evtuh, V. (1994). Nimci v Ukrayini (1920-i - 1990-i roky) [Germans in Ukraine (1920-s - 1990-s)]. Kyiv: INTEL (in Ukrainian).

14. Graziosi, A. (1997). The Great Soviet Peasant War. Bolsheviks and Peasants, 1917-1933. Cambridge: Ukrainian Research Institute Harward University (in English).

15. Hucalo, L. (2007). Nacionalno-terytoral'ne rayonyvannia v USRR (20-30-ti roky ХХ st.) [Nationalterritorial zoning in the USSR (20-30 s of the twentieth century)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv (in Ukrainian).

16. Hucalo, L. (2008). Stanovlennia ta rozvytok systemy nacionalnoho rayonuvannia v Ukrayini v 20-h rokach ХХ stolittia [Formation and development of the national zoning system in Ukraine in the 1920 s.]. Volyns 'ki istorychni zapysky [Volyn historical notes], vol. 1 (in Ukrainian)

17. Ivanova, Т. (2006). Nacionalna polityka v SRSR u 1920-ti rr. [National policy in the USSR in the 1920 s.].

18. Naukovyy visnyk MNU im. V.Suhomlyns'koho [Scientific Bulletin of MNU. V Sukhomlinsky], no. 3.38 (110) (in Ukrainian).

19. Istoriya derzhavy i prava Ukrains'koyi RSR (1917-1960). [History of the State and Law of the Ukrainian RSR (1917-1960)]. (1961). Kyiv (in Ukrainian).

20. Kamins'ka, N. (2010). Misceve samovryaduvannya: teoretyko-istorychnyy i porivnyal'no-pravovyy analiz [Local self-government: theoretical-historical and comparative-legal analysis]. Kyiv (in Ukrainian).

21. Kozypeva, M. (2012). Movna polityka v nacional nyh administratyvno-terytorialnyh odynycyah Ukrainy 1920-30-h rr. yak politolohichnyy chynnyk [Language policy in the national administrative-territorial units of Ukraine in the 1920 s and 1930 s as a political science factor]. Naukovi praci Chornomors'koho derzhavnoho universytety im. P. Mohyly [Scientific works of the Black Sea State University. P. Mogili], no. 192, vol. 204 (in Ukrainian).

22. Krasnykov, В. (2007). Orhanizacionno-pravovye osnovy deyatelnost mestnych orhanov vlasti v nachale 1920-h na materialach Tambovskoy hubernii [Organizational and legal bases of local government activities in the early 1920 s. on the materials of the Tambov province]. Tambov (in Russian).

23. Kulynych, I. (1995). Narysy z istorii nimeckych Koloniy v Ukraini [Essays on the history of German colonies in Ukraine]. Kyiv (in Ukrainian).

24. Marchuk, M. (2002). Osvitnya polityka v Ukraini v umovach nacionalno-kulturnoho vidrodzhennya: etnonacionalni aspekty (1917 - kinec' 1920-h rokiv) [Educational policy in Ukraine in the context of national and cultural revival: ethno-national aspects (1917 - late 1920 s)]. Etnichna istoriya narodiv Evropy [Ethnic history of the peoples of Europe], no. 12 (in Ukrainian)

25. Mironova, І. (2017). Nacional'ne pytannya v URSR (1920-1980-ti rr.): problemy ta shlyachy vyrishennya [The national question in the USSR (1920 s - 1980 s): problems and solutions]. Istorychnyy arhiv. [Historical archive], no. 17. (in Ukrainian)

26. Novochat'ko, L. (1999). Social^,no-еkonomichni і kulturni procesy v Ukraini u konteksti nacionalnoi polityky radyans'koi derzhavy (20-ti - seredyna 30-h rr. ХХ st.) [Socio-economic and cultural processes in Ukraine in the context of the national policy of the Soviet state (20 s - mid 30s of the twentieth century. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv (in Ukrainian).

27. Osnovnye princypy novoho administrativnoho deleniya [Basic principles of the new administrative division]. (1922). Byulleten' NKVD USSR. [Bulletin of the NKVD of the USSR], no. 9. p. 8 (in Russian)

28. Pidvyshuyte robotu rad [Increase the work of councils].Chervonyi Pluhatar [Red Plowman]. (15.07.1927), no. 187 (in Ukrainian).

29. Przegl^d pracy rad i zadania jaczejek LKZMU we wsi polskiej [Review of the work of councils and tasks of LKZMU eggs in a Polish village]. (1927, 7 wrzesnia). GiosMiodziezy [Voice of the Youth], no. 33 (in Polich).

30. Schob ne pomylytys', zapytay! Pro pozbavlennya vyborchyh prav [In order not to be mistaken, ask! About deprivation of suffrage]. (4.02.1927). Chervonyi Pluhatar [RedPlowman], no. 140 (in Ukrainian).

31. Sobranie uzakoneniy i rasporyazheniy raboche-krest'yanskoho Pravitel'stva Ukrainy [Collection of legalizations and orders of the workers 'and peasants' government of Ukraine]. (1925). Kharkiv (in Russian).

32. Suspilstvo і vlada v radyans kiy Ukraini rokiv NEPu (1921-1928). Kolektyvna monohrafiya [Society and power in Soviet Ukraine during the NEP (1921-1928). Collective monograph]. (2015). Kyiv, vol. 2 (in Ukrainian).

33. Titova, N. (2015). Polityka “ukrainizacii” na terytorii Podil's'koi hubernii USRR (1920-1923 roky): istoryko-pravovyy analiz [The policy of “Ukrainization” in the Podolsk province of the USSR (1920-1923): historical and legal analysis]. Naukovyy visnyk Uzhgorods'koho nacional'noho universytetu [Scientific Bulletin of UzhhorodNational University]. Seriya “Pravo”, no. 30, vol. 1 (in Ukrainian).

34. Trzeba stance blizej do mas [You have to get closer to the masses]. (1927, 5 pazdziernika). Gios Miodziezy [Voice of the Youth], no. 37 (in Polich).

35. Yakubova, L. (2005). Centralna komisiya nacionalnych menshyn pry VUCVK ta yiyi miscevi orhany. 1924-1934 rr. [The Central Commission for National Minorities at the All-Ukrainian Central Executive Committee and its local bodies. 1924-1934]. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennya, poshuky [Problems of the history of Ukraine: facts, judgments, searches], no. 14. Kyiv (in Ukrainian)

36. Zarec'ka, T. (2006). Polske naselennya USRR u 1920-ti roky: perehid do radyanskoho sposobu zhyttya. [The Polish population of the USSR in the 1920 s: the transition to the Soviet way of life]. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennya, poshuky [Problems of the history of Ukraine: facts, judgments, searches], no. 15 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru