"Пруссаччина" як результат рецепції елементів прусської військової справи московитами
Вивчення феномену "пруссаччини" у російській імперській армії. Аналіз невдалого перенесення прогресивних для свого часу елементів військової справи Прусського королівства у військове повсякдення Росії і встановлення соціокультурних причин цього явища.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2023 |
| Размер файла | 45,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Офіцери у військових поселеннях переважно були вихідцями із небагатих родин. Більш заможних сюди не можна було привабити навіть досить високою платнею. У 1824 р. їм було заборонено переходити із військовго поселення на службу в діючі підрозділи. Офіцер у військовому поселенні мав набагато більше обов'язків, ніж його колега у підрозділах регулярної армії. Так, крім виконання суто військових повноважень, вони мусили опікуватися обробітком землі, збиранням урожаю, доглядом за великою рогатою худобою, вівцями, козами, свиньми, курми. Не маючи досить знань у галузі сільськогосподарського виробництва, офіцер налягав на стройове навчання. Недалекою від істини була картина бойового навчання у військових поселеннях, яку змалював А.А. Керсновський: «Навчання торкалося винятково зімкнутого строю - “шагістики” і рушничних прийомів. Стрільби в ціль у військових поселеннях зовсім не навчали, кінцевим досягненням був “показ заряджання” у ті три тижні в році, коли навчання проводилося “з порохом”, тобто зі стрільбою холостими зарядами» [3, с. 26].
Запровадження військових поселень не дало тих результатів, на які розраховували уряди Олександра І і Миколи І. Економія державних коштів виявилася мізерною, оскільки вдалося перевести у стан військових поселенців лише 11,5% від усього складу мільйонної армії, або 16,7% стройового складу з урахуванням козаків [6, с. 149]. Самозабезпечення округів військових поселень і піхоти, і кавалерії вдалося остаточно досягнути тільки після кількох реформ та реорганізацій за правління Миколи І і то тільки за рахунок зведення до мінімуму військового навчання і перетворення поселень у господарські комплекси. Мети - забезпечення самокомплектуванням округів військових поселенців із запровадженням інституції «кантоністів» - також не вдалося досягнути. Негативні демографічні тенденції в усіх без винятку військових поселеннях унаслідок високої смертності і штучної регламентації сімейно- шлюбного життя змусили владу поповнювати склад військових поселенців за допомогою традиційної рекрутчини. Як писав А.А. Керсновський, «переймаючи пруссаччину, московити «перепруссачили». Німецька ідея, пересаджена шпіцрутенами в новгородські суглинки і малоросійський чорнозем, дала потворні сходи (і ще більш потворні результати отримаються потім від пересаджування на російський ґрунт німецького матеріалізму та німецького марксизму)» [3, с. 30].
Отож, як бачимо, спроби запровадити прусський досвід організації військової справи у Росії неодмінно закінчувалися крахом. Зневажливий термін «пруссаччина» у цій країні часто застосовувався для перекладання вини за фундаментальні вади російської військової справи на прусський військовий досвід. Але критикувати прусську бойову тактику, військову науку, стройову підготовку, прусські однострої і внутріармійський дух було значно легше, ніж виявити причини негативних наслідків запровадження прусських взірців, вельми прогресивних для свого часу, у російській армії. У військовому підрозділі, де командир залишався, по суті, поміщиком, а солдати - його кріпосними селянами, можна було запровадити тільки зовнішні атрибути прусської військової справи. Можна поміняти мундири, навчити солдатів марширувати в ногу, побудувати охайні і симетрично розташовані військові поселення, але не можна змінити «структуру довгої тривалості» - як менталітет забитого російського селянина-крі- пака, якого насильно взяли до війська, так і психологію російського дворянина-офіцера, який також був підневільною людиною в умовах російської деспотичної влади. Нинішній авторитарний режим із його парадоманією, «побєдобєсієм», мілітарною пропагандою, нічим не підтвердженим геополітич- ним чванством упродовж десятиліть знищив слабкі паростки демократії і повернув сучасне російське суспільство в імперсько-кріпосницьку матрицю ХІХ ст., у межах якої армія відтворює у своєму повсякденні найпотворніші атавізми «пруссаччини».
Література
1. Всемирная военная история в поучительных и занимательных примерах. / Авт.-сост. Н.Ф. Ковалевский. Москва : КРОН-ПРЕСС, 2000. 528 с.
2. Байов А.К. Военное дело в эпоху императора Павла I. История русской армии: В 7 т. Санкт-Петербург : ООО «Издательство «Полигон», 2003. Т 1. 704 с. С. 476-494.
3. Керсновский А.А. История русской армии в 4 томах. Т. 2. Москва : Голос, 1993. 336 с.
4. Свечин А. Эволюция военного искусства с древнейших времен до наших дней. Том первый. Москва-Ленинград : Государственное издательство. Отдел военной литературы, 1927. 384 с.
5. Ненахов Ю.Ю. Войны и кампании Фридриха Великого. Минск : Харвест. 2002. 816 с.
6. Ячменихин К.М. Армия и реформы: военные поселения в политике российского самодержавия. Чернигов : «Сіверянська думка», 2006. 444 с.
7. Перцев В.Н. Гогенцоллерны. Характеристика личностей й обзор политической деятельности. Минск : Харвест, 2003. 304 с.
8. Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (XVIII - начало XX в.): В 2 т. Т. 1. Санкт-Петербург : «Дмитрий Буланин», 2003. 548 с.
9. Леонов О., Ульянов И. Регулярная пехота. 1801-1855. Москва : Изд-во: АСТС, 1996. 248 с.
10. Рамбо A. Русские и пруссаки: История Семилетней войны. Москва : Воениздат, 2004. 303 с.
11. Заблоцкий-Десятовский А.П. О крепостном состоянии в России. Записка 1841 года. Хранители России. Антология. Т. 6: Крестьянское дело. 1840-е - начало 1860-х гг. / под ред. С.В. Перевезенцева, А.А. Ширинянца; авт.-сост. А.С. Абрамян, Д.А. Ананьев и др. Москва : Паблис, 2018. С. 189-301.
12. Свідінія, извлеченных изъ отчета департамента полиціи исполнительной за 1836 годъ. Материалы для истории крепостного права в России. Извлечения из секретных отчетов Министерства внутренних дел за 1836-1856 г. BERLIN 1872 . B. BEHR's BUCHHANDLUNG . (Е. ВОСК.) 27. UNTER DEN LINDEN. 303 с. С. 1-14.
13. М.Ф. Каменский у Фридриха II-го в 1765 году. (Каменский М.Ф. Его Императорскому Высочеству Государю Цесаревичу и Великому Князю Павлу Петровичу. Описание лагеря при Бреславле 1765 года). Русский архив. 1873. Кн. 2. Вып. 7. Стб. 1552-1570.
14. Вегеций Флавий Ренат. Краткое изложение военного дела. Военная мысль античности: Сочинения древнегреческих и византийских авторов / Сост. К. Королева; Прилож. Г. Кантора. Москва : ООО «Издательство ACT»; Санкт- Петербург : Terra Fantastica, 2002. 665 с. С. 264-382.
15. Дельбрюк Ганс. История военного искусства в рамках политической истории. Том четвертый. Новое время. Санкт- Петербург : «Наука», «Ювента», 1997. 367 с.
16. Кони Ф.А. История Фридриха Великого. Москва : Алгоритм, 1997. 503 с.
17. Голицын М.С. Всеобщая военная история новых времен. Часть третья. Войны второй половины XVIII века 1740-1791. С.-Петербургъ : Типография товарищества «Общественная польза», 1874. 502 с.
18. Фарнгаген фон Энзе. Жизнеописание генерала Зейдлица. Киев : В Университетской типографии, 1839. 251 с.
19. Клаузевиц Карл фон. О войне. Москва : Эксмо, Мидград, 2007. 458 с.
20. Некрашевич Ф.А. Особенности воспитательной работы среди кантонистов-евреев российской императорской армии. «Долгий ХІХ век» в истории Беларуси и Восточной Европы: исследования по Новой и Новейшей истории : сборник научных трудов. Вып. 3. 2019. С. 209-212.
21. Цубенко В.Л. Украинское (Харьковское) военное поселение кавалерии Российской империи (1817-1857): основные тенденции развития. Научные ведомости. Серия «История. Политология, Экономика, Информатика». 2011. № 1 (96). Выпуск 17. С. 131-138.
22. Кандаурова Т.Н. Военные поселения России XIX в.: социокультурные аспекты развития. Вестник РГГУ. Серия «Литературоведение. Языкознание. Культурология». № 4(84). 2012. С. 32-43; Кандаурова Т.Н. Военные поселения XIX века: «худший вид крепостничества» или рациональный элемент модернизационного реформаторства Александра I? Труды исторического факультета СПбГУ. № 11. 2012. С. 87-99.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика скіфської культури та військової справи. Похід Дарія на скіфів. Основні риси скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї. Озброєння армії Дарія та армії скіфів. Господарство пізніх скіфів та торгівля з античними полісами.
реферат [48,8 K], добавлен 30.10.2013Боротьба між Римом та Карфагеном. Короткий огляд війн, які вів Рим у ІІ столітті до нашої ери. Пунічні війни II століття до н.е. Характерні риси військової організації римської армії. Розташування римських сил в стратегічних місцях Ареццо і Ріміні.
презентация [1,1 M], добавлен 15.03.2011Походження військового діяча Денікіна Антона Івановича. Початок військової служби. Досягнення у Першій світовій війні. Діяльність у добровольчій армії. Вивчення обставин, що змусили генерал-лейтенанта емігрувати до Європи. Організація добровольчої армії.
презентация [2,2 M], добавлен 07.09.2014Проблема військового мистецтва таборитів в історіографії, виявлення джерел для дослідження. Чеська, українська та російська історіографія. Джерела до військової історії гуситів. Хроніки та літописи, офіційні джерела. Листи Яна Жижки, гуситські пісні.
курсовая работа [106,5 K], добавлен 24.04.2014Характеристика причин проведення реформ: поразки Росії в Кримській війні, дефіциту державного бюджету. Аналіз ліквідації кріпосного права, принципів селянської реформи. Дослідження змін у судовій системі і судочинстві, в організації та побудові армії.
реферат [26,8 K], добавлен 01.05.2011Особливості мистецтва виготовлення та оздоблення зброї в Стародавній Русі у ІХ-ХІ ст. Склад середньовічного озброєння та класифікації речових пам’яток. Неповторна своєрідність військової справи, що на ряд століть вперед визначить шляхи її розвитку.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Характеристика військової справи на Русі та особливості історичного розвитку соціального ладу русичів та озброєння. Оборонна зброя: броня, панцирі, шолом, щит. Наступальна зброя: мечі та кинджали, бойові сокири, списи та сулиці. Техніка на службі.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 20.05.2015Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.02.2014Хід військових дій англо-бурської війни 1899-1902 років. Події жовтня-грудня 1899 і партизанська боротьба 1900-1901. Переговори воюючих сторін, мирний договір 31 травня 1902 р. і наслідки його підписання. Вплив війни на розвиток військової справи у світі.
курсовая работа [64,3 K], добавлен 17.11.2012Риси періоду громадянської війни на теренах України і півдня Росії. Формування і бойовий шлях Добровольчої Армії, склад її регулярних частин. Позиція офіцерства стосовно армії і держави. Роль старших офіцерів у Збойних силах Руської армії Врангеля.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 08.01.2013Окупація Буковини Австрією. Запровадження на території краю тимчасової військової адміністрації, яка діяла до 1787 р. і була підпорядкована Придворній військовій раді й Генеральному командуванню Галичини і Лодомерії. Втілення новацій управління.
реферат [27,7 K], добавлен 10.05.2011Становлення держави та проблеми керівництва суспільством у філософських роздумах давньогрецьких мислителів. Патріотизм та ставлення до батьківщини. Власне філософський підхід до проблем війни, миру та військової діяльності. Служба афінського громадянина.
статья [26,6 K], добавлен 10.09.2013Висвітлення підпільної і військової діяльності ОУН-УПА на території Поділля. Організаційна структура УПА-"Південь" та її командний склад: командир, заступник, шеф штабу, начальник розвідки. Діяльність Омеляна Грабця - командуючого повстанської армії.
реферат [7,3 M], добавлен 08.02.2011Проведення селянської реформи в 1861 році в Російській імперії. Скасування кріпосного права. Перетворення в аграрному секторі. Характеристика особливостей судової, земської, військової, шкільної, цензурної, фінансової реформ та міського самоврядування.
презентация [2,4 M], добавлен 12.03.2014Принципи формування збройних сил за часів царювання Густава ІІ Адольфа: проведення військової реформи, збільшення якості озброєння, створення регулярної армії. Розгляд подій Тридцятирічної і Північної воєн. Визначення ролі підписання Вестфальського миру.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.08.2010Становище друкарів і видавців українських книжок в ХХ столітті. Розвиток видавничої справи на Галичині. Стан друкування української книжки на початку ХХ століття. Особливості розвитку видавничої справи в період українізації та в післявоєнний час.
реферат [36,5 K], добавлен 19.04.2014Історія життя та діяльності Йоганна Гутенберга – винахідника друкарства. Відкриття типографії, підступні дії партнера. Порушення судової справи, втрата типографії. Відновлення друкарської справи з новим партнером. Лихий кінець кривдників Гутенберга.
реферат [11,8 K], добавлен 22.05.2014Загальні тенденції суспільного та культурного розвитку України. Етнічні складники формування української культури. Політика українізації, її позитивні результати. Розвиток видавничої справи та друкарство книг. Літературний процес після революції.
реферат [30,4 K], добавлен 24.01.2014Характерні особливості розвитку військового мистецтва Римської імперії. Організація армії, основний рід військ. Найголовніша наступальна зброя легіонера. Поділ бойових кораблів в залежності від кількості рядів весел. Дисципліна і медицина в армії.
курсовая работа [370,1 K], добавлен 26.08.2014Причини появи й розвитку, формування та особливості російської військової розвідки і її вплив на воєнні дії та політику імперії в регіоні Далекого Сходу. Форми та методи діяльності російських розвідструктур під час російсько-японської війни 1904-1905рр.
дипломная работа [115,3 K], добавлен 14.07.2011
