Документи з особового фонду Андрія Жука періоду Першої світової війни. Частина 11
Запровадження до наукового обігу нових, раніше не опублікованих архівних матеріалів початку ХХ ст. та періоду національно-визвольних змагань в Україні. Представлені документи з особистого фонду Андрія Жука – видатного українського революціонера часів УНР.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.10.2023 |
| Размер файла | 28,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Документи з особового фонду Андрія Жука періоду Першої світової війни. Частина 11
Олександр Пилипенко
Анотація
Метою дослідження є запровадження до наукового обігу нових, раніше не опублікованих архівних матеріалів початку ХХ ст. та періоду національно-визвольних змагань в Україні. Представлені документи з особистого фонду Андрія Жука - видатного українського революціонера часів УНР, громадсько-політичного діяча, одного з перших фундаторів кооперативних організацій на українських землях, які зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України у м. Києві (ЦДАВО України) та висвітлюють діяльність членів Союзу Визволення України. Наведені документи окреслюють активну суспільно-політичну діяльність Андрія Ілліча Жука у роки Першої світової війни, дозволяють детальніше познайомитися з політичними поглядами, переконаннями, життєвою позицією цього видатного революціонера і державного діяча Української Народної Республіки 1917-1921 рр. Сподіваємося, що ці документи будуть корисні історикам, які досліджують історію України першої половини ХХ ст., джерелознавцям, краєзнавцям, оскільки вони проливають світло на окремі сторінки нашої славетної історії. Документи подано із збереженням мови, орфографії, пунктуації оригіналів. Наукова новизна роботи зумовлена підготовкою публікації та введенням до наукового обігу раніше невідомих джерел з особового фонду Андрія Ілліча Жука. Запровадження до наукового обігу документів архівного фонду № 3807, зокрема, неопублікованого епістолярію, рукописів А. Жука і програмних документів партій, товариств, автором яких він був, дозволяє науковцям вивчити особливості українського суспільно-політичного руху початку XX ст. жук архівний революціонер
Ключові слова: Андрій Ілліч Жук, особовий фонд; українські архіви, Союз Визволення України.
Pylypenko Oleksandr Ye. - Doctor of History, Professor, Professor of Human courses of the Nation technology food industry University (Kyiv,).
DOCUMENTS FROM ANDRIY ZHUK'S PERSONAL FUND FROM THE PERIOD OF FIRST WORLD WAR [PART 11
The purpose of the study is to introduce into scientific circulation new, previously unpublished archival materials of the early twentieth century. and the period of national liberation struggles in Ukraine. Documents from the personal fund of Andriy Zhuk - a prominent Ukrainian revolutionary of the UPR, public and political figure, one of the first founders of cooperative organizations in the Ukrainian lands, which are stored in the Central State Archive of Supreme Authorities and Administration of Ukraine in Kyiv (TsDAVO of Ukraine) and cover the activities of members of the Union for the Liberation of Ukraine. These documents outline the active socio-political activities of Andriy Zhuk during the First World War, allow to get acquainted with the political views, beliefs, life position of this prominent revolutionary and statesman of the Ukrainian People's Republic 1917-1921. We hope that these documents will be useful to historians, who study the history of Ukraine in the first half of the twentieth century, sources, local historians, as they shed light on some pages of our glorious history. Documents are submitted with preservation of language, spelling, punctuation of originals. The scientific novelty of the work is due to the preparation of the publication and the introduction into scientific circulation of previously unknown sources from the personal fund of Andriy Zhuk. Introduction to the scientific circulation of documents of the archival fund № 3807, in particular, unpublished epistolary, manuscripts of A. Zhuk and program documents of parties, societies, the author of which he was, allows scientists to study the features of the Ukrainian socio-political movement of the early XX century.
Key words: Andriy Zhuk, personal fund; Ukrainian archives, Union for the Liberation of Ukraine.
Андрій Ілліч Жук протягом 1929-1943 рр. передав частину власних документів на зберігання до Музею визвольної боротьби у Празі. Серед цих матеріалів були документи організацій, товариств, партій - СВУ, РУП і УСДРП, і частина документів, які висвітлювали громадсько-політичну діяльність його самого. Після передачі урядом Чехословаччини "Празького архіву" до СРСР частина його спочатку була передана до Державного архіву Львівської області, де був створений фонд А. Жука під № 227с. У вересні 1946 р. цей фонд обсягом 13 справ надійшов на зберігання до Центрального державного історичного архіву УРСР у м. Києві1.
9 липня 1952 р. на підставі розпорядження архівного управління МВС УРСР від 13 травня 1952 р. фонд № 227с був переданий з ЦДІА УРСР до Центрального державного архіву Жовтневої революції (ЦДАЖР УРСР) Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України). Ф. 3807 (опис документів справи фонду). Арк. 1. Магурчак А.М. Огляди джерел та документальні нариси. Київ, 2013. С. 109.. Згідно з актом передачі документів № 26, відомо, що до архіву надійшло 13 справ, які склали один опис. Вони пізніше лягли в основу першого опису фонду Р-3807с в ЦДАЖР УРСР (нині - ЦДАВО України).
Під час роботи особливого відділу секретних фондів ЦДІА УРСР у м. Львові у квітні 1947 р. серед десятків архівних фондів були виявлені документи, присвячені А. Жуку. У результаті був створений фонд А. Жука № 266с обсягом 12 справ ЦДАВО України. Ф. 14. Оп. 7. Спр. 246. Арк. 48; Спр. 306. Арк. 14.. Згідно з планом роботи особливого відділу секретних фондів ЦДІА УРСР, на 1948 р. передбачалося скласти 6 характеристик на фондоутворювачів особових фондів, серед яких згадувався і А. Жук Там само. Спр. 306. Арк. 4.. Крім того, у Львівському обласному державному архіві був виявлений ще один фонд А. Жука під № 103с. Станом на 19 лютого 1948 р. у ньому зберігалися 22 справи - спогади та біографічні нотатки А. Жука ЦДАВО України. Ф. 3807. Оп. 2. Спр. 54. Арк. 3..
В основу фонду № 103с лягли документи із "Празького архіву". Значна частина архівних матеріалів надійшла з Чехословаччини у 1959 р. Серед переліку фондів фонд А. Жука був зазначений як "Керівник Союзу визволення України в м. Відень". Водночас відбувався науковий опис справ. Так, 11 березня 1959 р. були описані документи, які містять спогади А. Жука про його діяльність у РУП, УСДРП, вирізки статей з журналів, газет. Згідно з актом від 23 квітня 1966 р., з Львівського обласного державного архіву надійшов фонд № 727с "Жук Андрій Ілліч" обсягом 30 справ, які хронологічно охоплювали 1881-1939 рр.
У ЦДАЖР УРСР у 1961 р. відбулося утворення фонду "Жук Андрій - член Харківського Центрального комітету Революційної української партії (РУП), Голова президії Союзу визволення України, активний учасник емігрантських організацій українських буржуазних націоналістів". У ЦДІА УРСР на підставі розпорядження Головного архівного управління при Раді Міністрів СРСР та архівного управління республіки № 3/ГБ/071 від 5 березня 1966 р. фонду А. Жука був присвоєний номер Р-3807с. Незабаром цей фонд був переданий до ЦДАЖР УРСР. Відтак, згідно з актом перевірки від 24 грудня 1971 р., в об'єднаному фонді Р-3807с "Жук Андрій - член Харківського ЦК РУП 1903-1934 рр." нараховувалось 54 справи.
Розсекречення фонду відбулося відповідно до акта від 18 листопада 1990 р. комісією з розсекречування документів відділу спецфонду ЦДАОР УРСР на чолі із заступником директора архіву Р. І. Ткачем. Підставою для його проведення слугував наказ директора архіву від 11 березня 1987 р., пункт 2 рішення колегії Головархіву УРСР "О расширении доступа к документам, хранящимся в государственных архивах республики", а також положення № 4 інформаційного листа 04-779 від 14 грудня 1989 р. "О проведении работы с архивами республики по расширению доступа к документам ГАФ СССР".
Архівний фонд особового походження українського громадсько-політичного діяча Андрія Ілліча Жука є унікальним за своїм складом та структурою. На сьогодні другий опис фонду нараховує 68 справ. В ньому представлені цінні документи, узагальнення і аналіз яких дає змогу здійснити часткову реконструкцію життєвого шляху славетного борця за незалежність України, а також з першоджерел дослідити історію діяльності РУП і УСДРП. Слід також додати, що А. Жук любив книгу і мав власну бібліотеку, зібрану з творів україномовної та іноземної літератури, кількістю 598 томів Там само. Оп. 2. Спр. 47. Арк. 3-11.. Тому в наведених нами листах міститься перелік книг, надісланих А. Жуком до НТШ у кількості 138 позицій, а також видання СВУ, полонених у фрайштадському таборі, книги про Т. Шевченка і його твори. Публіцистичному доробку А. Жука присвячено кілька справ. Зокрема, це вирізки статей із газет "Діло", "Новий час" за 1930-ті роки під псевдонімами Андрій Вовчанський, А. Критський ЦДАВО України. Ф. 3807. Оп. 2. Спр. 52. Арк. 8-15..
Сподіваємося, що запровадження до наукового обігу документів архівного фонду № 3807, зокрема, неопублікованого епістолярію, рукописів А. Жука і програмних документів партій, товариств, автором яких він був, сприятиме подальшому науковому вивченню українського суспільно-політичного руху початку XX ст. Гадаємо, що ці джерела будуть корисні для істориків, які досліджують історію України першої половини ХХ ст., джерелознавців, краєзнавців, оскільки вони проливають світло на окремі сторінки нашої славетної історії. Документи подано із збереженням мови, орфографії, пунктуації оригіналів.
№ 1
Звіт А. Жука про поїздку до табору військовополонених у Фрайштадті
1-2 березня 1915 р.
ЗВІТ З ПОЇЗДКИ ДО ТАБОРУ ПОЛОНЕНИХ В ФРАЙШТАДТІ.
В Фрайштадті побув я три дні разом з товаришом Жеденевським в днях 1-2 марта 1915 року. Пожинаючи особисті вражіння і спостереження обмежусь фактичним представленням просвітньо-політичної роботи яка в сім таборі ведеться під зарядом "Союза Визволення України".
Табор числить коло 12 тисяч полонених з виїмком кількасот жидів і членів інших національностей все Українці. Почалась робота з приїздом професора Сімовича в першій половині листопада 1914 року з організації читань української літератури для іншої маси полонених. Одночас почалась організовувати бібліотека. В грудні заведено хор і оркестру. Для оркестри закуплено музичні інструменти, пізніше фортеп`ян, фісгармонія і грамофон.
Пізніше для організації читань куплено чарівний ліхтяр. В лютім заведено науку неграмотних, курс німецької мови, рисовань, основано кружок драматичний і заведено курс української граматики, української літератури і історії України. Вся та робота веде ся під загальним проводом професора Сімовича при співробітництві ф. Турули панів Безпалка Гаврилка Голубця і кількох полонених х інтелігенції як учитель Падалка, академік Бондаренко й інші. Основою і центральним місцем є бібліотека, читальня, яка містить ся в окремім бараку, прикрашенім портретами українських діячів. Бібліотеку веде учитель з полонених Клепач. Дня 1/1 1915 р. бібліотека числила 500 книжок в українськім відділі і 100 книжок в російськім відділі.
Всі книжки зкаталоговані і зінветовані. В окремій книзі роблять ся виписи випозичених книжок, а бібліотека робить у себе замітки про бажання полонених щодо книжок і їх суд про прочитані книжки. Видають ся книжки кожного дня по обіді між 2-4 годинами, пересічно на день яким сто особам. Забрані книжки несуть до себе в бараки, або сідають тут же в читальній залі і читають. Часто грамотні читають на голос в маленьких кружках для неграмотних. За час 15 листопада до 28 лютого 1915 р. випозичено було українських книжок до 2998 а російських 813. Всіх читаючих є около 1000. З українських книжок найбільшим попитом тіжить ся твори Квітки-Основяненка, Вовчка, Шевченка, інтелігентні люди читають багато Франка і Коцюбинського. З історичних книжок читають Антоновича про козацькі часи на Україні, історію України Коваленка, а з російських книжок популярну історію російську Шишка і записки Генерала Куропаткіна про російсько-японську війну. Серед позичальників найбільше полонених Полтавців і Чернігівців.
Ширшу публіку з полонених захоплюють читання в слух, в викладовім бараці, який веде Сімович, Безпалко, Гаврило і деякі з полонених. На таких читаннях буває пересічно кожного дня 600-700, а іноді і поверх 1000 людей. До тепер читались окремі твори Шевченка, Марка Вовчка, Руданського, Мирного, Франка, Винниченка, Глібова. Читання такі ведуть ся також в окремих бараках, на які учащає по 100 по 200 людей. Під кінець крім 'белетристики почали читати на соціальні теми. Читалось про кріпацьку неволю, в моїй присутності читав Безпалко брошуру: "Чи є тепер панщина".
Велику атракційну силу івиконуюче значіння мав хор, зорганізований в кінці грудня 1914 року отчем Турулою. Хор складаєть ся з 129 людей, переважно Полтавців, Чернігівців і Києвлян. Є прекрасні сопранові і баритонові голоси. При кінці марта вивчив хор кількадесят пісень народних композицій Лисенка.
№ 2
(ЦДАВО України. Ф. 3807. Оп. 2. Спр. 3. Арк. 172).
Лист А. Жука до Д. Дорошенка і товаришів від 16.03.1916 р.
Лист А. Жука до Д. Дорошенка і тов.
Четвер 16/Ш 16
Перед кількома днями приїхав до Львова з Луцька п. Сигізмунд Густавович Льоппе, німецький пастор, з роду німець, але спольщений. Він є референтом шкільним при Кроденменди в Луцьку і занімається кріонізацією шкільництва в місті Повіті. Є він також заступником бурмістра. Приїхав за підручниками і приладами шкільними. Мав адресу Крип'якевича і до нього звернувся за підручниками для українських шкіл. Був я у нього сьогодні з Крип'якевичем і довший час говорив про шкільні справи. Удає з себе об`єктивного чоловіка і, здається, ним є, але на першім пляні ставить поляків, нехотя. Німець польської культури, але прихильний до українців - так можна його характеризувати. Все ж ліпше як поляк або рутенець, що тіни своєї рутенської боїться... Отже будуть отворені дві українські школи - одна в Луцьку, друга на селі, близько Луцька. В Луцьку учителем буде Голубович, про якого Льоппе відзивається якнайкраще, на селі якийсь також місцевий вчитель. Дальше можна буде отворяти школи в інших селах, коли знайдуться учителі. В Луцьку існує уже школа польська, приватна.
Буде заложена крім української школи, школа жидівських дітей німецько-польська (паралельні кляси). Кравськомада мала б покривати всі кошти оновлення шкіл і половину коштів утримання школи (плянові видатки), другу половину мало б покривати родичі, громада. Тож нібито є рішення, але Льоппе навіть коли можемо причинятись матеріально до закладання шкіл помагати як раз при основаною їх. Значить покривати частину коштів основання і вльоження в наукові осередники та прилади, а на покрите другої половини більших видатків мають знайтися місцеві средства.
Я з Крип'якевичем став на тім, що треба помогати при основаною, в сей спосіб готуються власті до акцій і заохочується людяність, а коли школа оснується - тоді якось буде. Просто буде подумати про доставлення учительства з Галичини. Конче треба також позбирати учителів і академіків з полонених на Волині і Холмщині та в Фрайштадті курс урядити, може зложаться так обставини, що їх випустять на вільну стату і вони отримають на полоні таких учителів. Для Луцької школи закупили все необхідне. Кошти сього закуйна будуть виносити 200 до 300 кор. Можемо для кожної школи жертвувати сею сумою. Річчю місцевого Комітету буде урядувати зносини з., займатися збиранням і взагалі опікою шкільництвом в наукових областях.
Сьогодні винайняв помешкання в ставропігії, з Бляхарської ул Сход велика простора кімната для приміщення комітету польських і комітету для окупованих країв. Чинш - 30 кор. Місячно, але треба умеблювати, машину до писання купити і заусловити чоловіка до канцелярської роботи. Дав. Анож до "Діла" зголосився один академік. Може його прийму за яких 150 кор. місячно. Конче тут треба постійно бути мені або Дорошенкові.
З`явився сьогодні Фоли Літак як птиця, а нащо? Привіз від Вас листи. Чаков- ський просить, щоб Скоропис конче його зарекламував. Треба також конче за- реклямувати Крип'якевича до диспозиції Союза для роботи у Львові. Зробіть се чим скорше. Я дальше хворий.
№ 3
(ЦДАВО України Ф. 3807. Оп. 2. Спр. 3. Арк. 173).
Лист Андрія Жука від 18.03.1916 р.
18/Ш 1916
Вчора 17/ІІІ підготував нову конференцію з Войнаровським і Фомичами в справі "Українського слова" і в інших справах. З "Українським словом" досі не ясно. Напишіть до Скоритися, щоби не висилав до "Українського слова" жадних грошей він доки ми не напишемо, а зробимо як тоді, як справа виясниться. Сьогодні 18/ІІІ принадком повернувся учат. Таранько, який з нами кореспондує і є коло Луцька та який головно знімається на місці нашими народними справами. Умовляємо з ним про все. Говорив, що Гаврикови не дуже добре йде, він мав підходящий циз пізнання ним мови і не має "форм європейських". Але трохи людей звербував перебуває на селах. Є там дідичи поляки - українофіли. Спритно повів справу Савович в Цал. Цалинятку, але багато є невідповідних людей (шулювини) серед яких тої партії, що прийшла до Кадет - добрі. Зовсім не повелося Цітоверхому в Ковелі, його підтримують, як про се мені сказав сьогодні Назарук. Не знаю, чи правда. Сьогодні вечором улаштовую товаристську вечерю з нагоди побуту тут Льоппе і Таранька. Се потрібно. Вчора остаточно полагодив справу з Будзиковецьким, книжок найшлося всього по 227 кор. Правда він їх за тією ціну відаруває, але є гарні речі.
Для школи в Луцьку закуплено все, що треба. Може бере з собою, через Таранька передався літературу для німців і для подарення серед поляків. Село Ліпінецького є під Австрією, в Вол Вол повіті. Голубович знає Ліпінецького. Таранько про Голубовича відзивається найкраще. Чи послали йому гроші? Вчора послали до Льоппе "для адаптації". Барвінського. Гроші з Берліна коли не можуть прислати довго хай перешле почта до Львова, бо я тут затримався не менше як на тиждень. Мушу налагодити все, а Дорошенко хай збирається сюда чим скорше, бо без присутності когось з нас - не піде.
№ 4.
(ЦДАВО України Ф. 3708. Оп. 2. Спр. 3. Арк. 174).
Лист Андрія Жука від 20.03.1916 р.
20/ІІІ 1916
В суботу вечором зібрав я більше товариство і гостили вечерею пастора Льоппе, про якого я вже згадував. Здається він і я одним з тих "інспекторів", про яких згадувало в письмі armeoberkomando. Чим далі тим більш виявляється, що він є властиво поляк, але для нас не буде шкідливий. Він є фактичним бурмістром Луцька, бо бурмістр мало інтелігентний чоловік. Цивільним Комісаром є нікий Тайдельов, німець з Буковини, оженений з донькою православн. Священика. Певно його знає Василько і що дорогою можна б мати там вплив. Дуже було б бажаним, як би при помочі Тайдельова, та його представлення приділити до справ нинішніх в Луцькім окрузі Таранька. Взагалі на місці можна багато зробити коли б були свої люди в урядах або впливи. Показує се Володимир. Там уже пороблено з місця староста о спровадження до Володимира двох вчителів з Галичини.
Поїде, як вигорить справа, сестра жінки Крип'якевича і якийсь Бойчук. Третьою силою учит. Буде місцевий учитель з села, не пригадую назви яка, а провчившись трохи при Галичанах піде учителювати на свої села, де також приготовляється отворення школи. Вчора, в неділю, був на засіданню Комісії для шкільних справ в окупованих областях при учит. громаді. В середу продовження. Вечором вчора були сходини у Войнаровського в справі укр. слова. Голубович підписав нарешті. Здається справа піде, тільки всі вони проти Цегельського. Не кажіть тілько про се самому Цегельському.
Виводзьо Старосельський приїхав сюди з Кодри і подавав близькі інформації про звербованих добровольців в Вол.-Волинському повіті. Жиди - гарні хлопці, українці - слабкіші. Вітовському і Гаврилкові завдання не повелося. Бачився з видавцями шмахів - Федорцівим і Дідушками. Говорять приязно, може для того, що камінь за пазухою носять. Але не зворожити а з особистої приязні до Донцова. Назарук казав, що вища дружня з співробітників "Шляхів". Треба чим скорше рекламувати Крип'якевича до Фрайштадту або взагалі до роботи серед полонених, бо його готові при новім побирі взяти до війська. Юльцо Бач дуже хворий, а до того має жінку і маленьку дитину. Лежить у жінки. Мусів йому запомогти. Гоніке- вич обіцяв щось написати, взяв зачет на працю. Баранови замовив брошурку про політичні партії в Галичині, можна буде в Цістнику друкувать. Через Сідалевича ожидав таку літературу і листи для Вас і для жінки.
№ 5.
А. Жук
(ЦДАВО України. Ф. 3807. Оп. 2. Спр. 3. Арк. 175).
Лист Андрія Жука від 6.04.1916 р.
6/ІУ 1916 Львів
Дорогі товариші!
Хотів я дістать собі якусь перепустку з Поліції. В сій справі кликав мене сьогодні до себе директор поліції Райхлендер. Справа перепустки з Поліції стала безпредметовою, бо вчора кликав мене до Штоткомади і обіцяв щось дати, натомість директор Поліції дещо ці кавового сказав, важного для нас з огляду на роботу нашу до Львова. Отже сказав, що він жодної акції Союза у Львові не допустить.
З Відня можемо робити, а у Львові він не може позволити. Так само всяких зборів, акцій не може терпіти. Коли я попитав його, яка причина, відповів, аби не вносити хаосів у міжнародні відносини, бо він забагато того вже має. Запитував про ціль мого приїзду, каже чув, що Союз закладає тут якісь комітети і проч. А тому пояснив, що є на річи, що приїхав в справі двох комітетів, один з яких має цілі культурну поміч населенню окупованих країв, другий - полоненим. Що акції політичної Союз у Львові не має наміру вести і не буде, бо се не є його політичний таран, а те, що робить у Львові - робить з порозумінню з політичною репрезентацією австрійських українців. На се директор поліції сказав, що він нічого не має проти істновання тих двох комітетів, йому ходить тілько те, щоб Союз не робив тут ніякої політичної акції, щоб не вносити замішання у внутрішні відносини українців! Звідки се?
Далі директор поліції засягав інформації взагалі про діяльність Союза, а з своєї сторони виявив докладно знакомство з нашими внутрішніми відносинами, між іншим згадував про українську друку в Швейцарії, але вказаної ворожі проти
Союза і не тримає з Австрією. Перебіг сенсацій був дуже чемний в найкраще, щоб не було непорозумінь, висновків навіть, що директор поліції не буде досить перешкоджання отак двох комітетів і для нашої особистої комунікації зі Львовом, зрештою обіцяв йому, що про всякої заходи наші, що мають публічний характер, будемо порозумітися з також Директорії. На се була протестуюча відповідь. З факту сего на разі не робіть ніякого уж.. .ку і не розповідайте його нікому до мого повороту.
Вчора було засідання Народного Комітету, що втім створення делегацій Ради у Львові перепало всіма проти галасу Бачинського. В який голосував за делегацією тільки проти того обсягу діяльності, який міститься в програмі Твиницького. Сьогодні буде між партійна нарада, на якій займу те становище, як Бачинський на Нар. Ко-ті, узглядаючи всі Ваші вказівки в сій справі. Зрозуміла справа ся не тіче так скоро, а ми не маємо причини її підганяти.
Вчора був у Костя. Інформував його про Комітет для величі і про такі справи, а скілько я їх тут знаю. Щодня їзжу..., яке й нам перешкоджає. Він нікого не приймає, сказав, що може Бюро не здати. при делегації Ради, я на се призойкнув, що розуміється набрав вражіння, що тому дуже занехаяв на створення делегації і дав до зрозуміння, що є трудності, які того ж таки дня й отказався. Проти - Борек, Колеса і пр. тутішні Костя "опозиція". Казав, що Косів приготовлення від... в армії, щоб Росії віддати організ. Хоча на оставлених землях - Він мені про се не писав, а може він не говорив нам про се. Інакше і не можливо, тілько нам треба показати щось під фірмою Ради, до її складова частина, ми і свою фірму до тої ... прийшов і перед у тій справі уже. Тільки - хто? Менше важке тепер для нас товари, але надзвичайно важно нам скорше туда витратить кому з нас. Хай Басок о се старається.
П. Савина Сидорович вже писала з Володимира. Школа в сих днях може функціонувати, записати 30 дітей українських і 300 жидівських. І се добре. Тому інструкцію ми їй з Крип'якевичем дали, щоб і жидів приймати. З Луцька нічого не маємо і не знаємо, як там справа стоїть.
Здоров'я /Підпис/
21/ІІ - відповідь в справі ЦК- до кого мав відправити.
(ЦДАВО України. Ф. 3807. Оп. 2. Спр.3. Арк. 176-177).
Referenses
1. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVO Ukrainy). F. 3807 (opys dokumentiv spravy fondu). Ark. 2.
2. Mahurchak A.M. (2013). Ohliady dzherel ta dokumentalni narysy Kyiv, Ukraina. S. 109.
3. TsDAVO Ukrainy. F. 14. Op. 7. Spr. 246. Ark. 48; Spr. 306. Ark. 14.
4. Tam samo. Spr. 306. Ark. 4.
5. TsDAVO Ukrainy. F. 3807. Op. 2. Spr. 54. Ark. 3.
6. Tam samo. Op. 2. Spr. 47. Ark. 3-11.
7. TsDAVO Ukrainy. F. 3807. Op. 2. Spr. 52. Ark. 8-15.
8. Пилипенко Олександр Євгенійович - доктор історичних наук, професор, професор кафедри гуманітарних дисциплін Національного університету харчових технологій (м. Київ).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Об’єднання українських громадсько-політичних організацій в Сполучених Штатах заради допомоги історичній батьківщині. Аналіз діяльності етнічних українців у США, спрямованої на підтримку українських визвольних змагань під час Першої світової війни.
статья [58,6 K], добавлен 11.09.2017Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.
курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014Визначний військовий і політичний діяч, один з організаторів національно-визвольних змагань українського народу. Дії Данила Нечая на початку війни. У політичному плані Данило Нечай очолював радикальну течію в українському керівництві. Смерть Данило Нечая.
реферат [9,7 K], добавлен 08.02.2007Передумови початку Першої світової війни. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій. Переваги та недоліки авіації у порівнянні з іншими видами зброї. Тактична та стратегічна бомбардувальна і штурмова авіація.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.01.2009Наддніпрянщина і Західна Україна напередодні Першої світової війни. Розкриття становища українського народу в часи Першої світової війни. Послаблення впливу режимів імперій на етнічних українців і формування державного життя в Україні з столицею в Києві.
реферат [26,9 K], добавлен 25.03.2019Національний рух у Галичині та наддніпрянській Україні. Пробудження соціальної активності українського селянства як одне з найхарактерніших проявів національного життя в країні. Досвід українського національного відродження кінця XVIII - початку XX ст.
статья [11,9 K], добавлен 20.05.2009Початок Першої Світової війни. Зародження українського руху. Окупація Галичини російськими військами. Наступ німецьких військ на українські землі. Зміни у відношенні росіян до українців. Умови життя в таборах. Продовження війни, її завершення та наслідки.
реферат [30,3 K], добавлен 23.09.2019Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.
реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009Дитинство, шкільні та студентські роки Андрія Кузьменко - українського співака, письменника, телеведучого, продюсера. Створення та розвиток гурту "Скрябін". Смертельна автокатастрофа 2 лютого 2015 року та вшанування пам'яті А. Кузьменка після загибелі.
презентация [1,6 M], добавлен 16.10.2016Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.
реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.
реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Суспільно-політичні рухи в першій половині XIX століття. Кирило-Мефодіївське братство. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Розвиток українського національного та революційного руху. Українські землі в роки Першої світової війни.
презентация [5,6 M], добавлен 06.01.2014Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.
доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Передісторія та причини одного з найбільш широкомасштабних збройних конфліктів в історії людства. Стратегічні плани учасників Першої світової війни, технічна модернізація збройних сил. Зникнення імперій та лідерство США як політичні наслідки війни.
презентация [897,0 K], добавлен 25.12.2013Причини національно-визвольних змагань українців під проводом Б. Хмельницького. Початок Визвольної війни. Ліквідація польсько-шляхетського режиму. Військові дії в 1649-1953 рр. Становлення Української держави. Українсько-московський договір 1654 року.
реферат [28,0 K], добавлен 26.08.2014Дослідження соціально-економічного становища м. Острог після першої світової війни, яка принесла не лише численні людські жертви, але й занепад економіки. Промисловий та торговельний розвиток Острога. Методи оздоровлення фінансово господарських стосунків.
реферат [25,0 K], добавлен 15.05.2011Спільний польсько-український виступ проти більшовицьких військ у 1920 році. Бій під Малими Миньками - останній бій української армії періоду Визвольних змагань. Умови перебування Армії УНР на території Польщі. Проведення виступу у тилу більшовиків.
курсовая работа [69,8 K], добавлен 03.04.2009
