Теоретичні аспекти податкової системи в Російській імперії

Размещено на http://www.allbest.ru

Теоретичні аспекти податкової системи в Російській імперії

Інна Гулак

Гулак Інна Василівна - аспірантка кафедри історії України Ніжинського дер- жавного університету імені Миколи Гоголя (м. Ніжин, Україна).

Hulak Inna V. - Ph.D. Student of the Department of the history of Ukraine in the Nizhyn Mykola Gogol State University (Nizhyn, Ukraine).

THEORETICAL ASPECTS OF THE TAX SYSTEM OF THE RUSSIAN EMPIRE

The purpose of the article is to study the theoretical mechanisms of the tax system. Research methods were selected in accordance with the goal. The scientific novelty is that for the first time an attempt was made to analyze the theoretical aspects of the tax system of the Russian Empire and Ukraine in its composition.

Today's conclusions are a time of rapid economic development with market elements, which is an important factor in the real independence of the state. This is the time of development of financial science and its component - tax, where the study of the development of this system and the effect of its mechanisms on all spheres of socio- political life remains an urgent problem. In particular, budget relations require state regulation, which is achieved through clear regulation of budget activities through the introduction of prudent tax policy.

After all, this system must successfully solve the fiscal-distribution functions, which are carried out and implemented through the optimal distribution of revenues, from which the revenue side of the budget is formed. The taxation system should be built in such a way as to promote the development of production activities.

Keywords: economics, history, tax theory, taxes, tax system, finance.

Мета статті - дослідження теоретичних механізмів функціонування податкової системи в Російській імперії. Методи дослідження добиралися відповідно до поставленої мети. Наукова новизна полягає в тому, що вперше була зроблена спроба аналізу теоретичних аспектів податкової системи Російської імперії та України в її складі. Висновки. Сьогодення - це час стрімкого розвитку економіки з ринковими елементами, що є важливим чинником реальної незалежності держави. Це час розбудови фінансової науки та її складової - податкової, де актуальною проблемою лишається дослідження розвитку цієї системи та дії її механізмів на усі сфери суспільно-політичного життя. Зокрема бюджетні відносини потребують державного регулювання, яке досягається шляхом чіткої регламентації бюджетної діяльності через упровадження виваженої податкової політики.

Адже саме ця система повинна успішно вирішувати фіскально-розподільчі функції, які здійснюються та реалізуються шляхом оптимального розподілу доходів, з яких і формується прибуткова частина бюджету. Система оподаткування має будуватися так, щоб сприяти розвитку виробничої діяльності.

Ключові слова: економіка, історія, теорія податків, податки, податкова сис- тема, фінанси.

Політика є мистецтвом постійного знаходження обґрунтувань для нових податків Гарольд Нар

Постановка проблеми. Україна - суверенна, демократична держава, де пов- ною мірою втілюється ряд демократичних реформ, розбудовується швидкими темпами економіка ринкового типу, що є важливим чинником реальної незалеж- ності держави. Відтак в історичній науці принципово актуальними стають нові підходи до аналізу управління народним господарством. Серед них особливе місце посідають фінансові інструменти й важелі економічного процесу, зокрема фінансова та податкова системи. Адже саме вони повинні успішно вирішувати фіскально-розподільчі функції в державі шляхом оптимального розподілу доходів та видатків бюджету. Система оподаткування має бути побудована таким чином, щоб сприяти розвитку виробничої діяльності в цілому.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасна історіографія вельми розмаїта щодо дослідження теоретичних аспектів оподаткування та податків зокрема. Привертають увагу дослідження А.М. Соколовської, яка вивчала їхні теоретичні аспекти. В. М. Мельник досліджував генезу теорій оподаткування. Я.В. Лебедзевич заглиблюється в саму суть зародження й становлення інституту податків. Ю. Турянський аналізував особливості розвитку теорії на різних істо- ричних етапах. З плином часу зовсім не втрачають актуальності праці І. Коваль- ченка1, М. Кучерявенка2, І. Озерова3, О. Олійника4, Л. Омеляновича5 та В. Мель- ника6, які займалися дослідженням як теорії, так і історії формування податків та їх інститутів.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні нерідко можна почути вислови «на- ука про податки», «теорія податків та оподаткування» тощо. Однак вести мову про теорію податків та оподаткування нині складно з огляду на відсутність відпо- відного науково-теоретичного напрямку. Тепер це складова фінансової науки, яка розглядає їх у контексті та в тісному зв'язку з іншими фінансово-економічними проблемами7.

Податок - це одне з основних понять фінансової науки, одночасно економічне, господарське й політичне явище реального життя. До середини ХVІІІ ст. в росій- ській мові для позначення державних зборів використовувалося слово «подать». Уперше в економічній літературі цей термін ужив у 1765 р. відомий російський історик А. Полєнов (1738-1816 рр.) у своїй праці «Про кріпацьке становище се- лян у Росії», а з ХІХ ст. він став основним у Російській імперії при характеристиці процесу вилучення коштів у скарбницю держави.

Ще в ХVІІІ ст. сформувалося теоретичне уявлення про те, що податок має не тільки економічний, але й правовий зміст. Саме в цей період він став розгляда- тись як юридичний обов'язок громадян перед державою: у Франції - «import», що означає «примусовий платіж»; у Росії - «податок», від «накласти», «обклас- ти», тобто примусити; в Англії - «tax», тобто «такса», «норма».

Відомий російський економіст М.М. Алексєєнко у ХІХ ст. писав: «Податок - це елемент розподілу, одна із складових частин ціни, з аналізу якої (тобто ціни) власне й почалася економічна наука. З іншого боку, встановлення, розподіл, стя- гування й споживання податків становить одну з функцій держави»8.

Сучасна історична й економічна література вельми розмаїта щодо оцінок і поглядів на історію формування та розвитку системи податків і оподаткування. Такі вчені, як В. Мельник, Л. Омелянович, О. Олійник, І. Філон вважають, що на серйозному науково-теоретичному рівні такі розробки почали провадитися в епоху середньовіччя та Ренесансу. Це було пов'язано з появою та розвитком ви- робництва, переходом від натурального господарства до грошових суспільних відносин, утворенням нових держав. Саме утворення держав та відповідного ме- ханізму утримання його складових (адміністрації, армії, судочинства тощо) при- звело до появи податкових систем, у яких визначались об'єкти й суб'єкти опо- даткування.

М. Кучерявенко щодо розвитку фінансових учень наводить думку, що вчення про податки існувало ще в давніх державах Сходу, стародавній Греції та Риму. Ще у Римській імперії податковою системою міста Пальміри було встановлено платників і розміри плати за користування різними благами. До платників нале- жали господарі кравецьких та взуттєвих лавок, користувачі джерел питної води, постачальники товарів, які ввозили товар через встановлені кордони.

У Стародавньому Єгипті кожен господар земельної ділянки щорічно спла- чував поземельний податок. А в Стародавній Греції їх платниками визнавалися всі мешканці, які отримували прибутки. Там же було введено акцизи у вигляді приворотних зборів (біля воріт міста), які витрачалися на утримання найманих армій, зведення укріплень, будівництво храмів, доріг, допомогу біднякам та інші суспільні потреби9.

У давнину податки згадуються в релігійних книгах та інших історичних дже- релах. Однак у них наводяться дані лише про те, скільки й кому належить спла- чувати або ж догматичні твердження без будь-яких тлумачень. Обґрунтування необхідності такої сплати (крім погроз силового покарання в деяких випадках) та розробки механізму сплати в цих джерелах немає. Це дає підстави стверджувати, що до середньовіччя не існувало теоретичних поглядів на вчення про податки як таке.

Початок другого етапу, тобто зародження власне фінансової науки з елемен- тами теоретичного обґрунтування податків, треба датувати не раніше як ХV ст. Підтвердження цієї думки знаходимо ще в авторів початку ХХ ст.: «Слабкий роз- виток фінансового господарства в середні віки також не сприяв розвитку фінан- сової науки і про розвиток останньої навряд чи можна говорити раніше ХV ст.»10. Починаючи з ХV ст. і до останньої чверті ХVІІІ ст., податкова політика про- йшла еволюцію від заперечень податків як звичайних доходів держави до сприй- няття їх у такій ролі. Однак протягом усього цього часу розроблялися лише питання прикладного характеру, що потребували їх вирішення в той чи інший момент11. Найбільш суттєвими рисами в еволюції цього етапу є:

кінець ХV ст. - початок ХVІ ст.: перетворення податку з «дозволеної фор- ми пограбування» в «неосудний», надзвичайний дохід держави (Н. Маккіавеллі, Ф. Бекон, У. Петті, Т. Мен, Т. Гоббс, Дж. Локк);

кінець ХVІІ ст. - початок ХVІІІ ст.: з'ясування зв'язку між рівнем розвитку національного господарства, рівнем доходів та спроможністю їх сплачувати; при- ділення уваги граничності податкоспроможності й неприпустимості захоплення лише фіскальною стороною податків (К. Клок, Л. фон Секендор);

середина ХVІІІ ст.: усвідомлення неминучості застосування оподаткуван- ня для акумуляції доходів держави, розгляд податків як їх майбутнього джерела (Ф. Юсті, І. Зоненнфельд);

кінець ХVІІІ ст.: обґрунтування зв'язку між оподаткуванням та обсягами й ефективністю виробництва (Ф. Кенне, А. Тюрго, О. Мірабо, Мерсьє де ла Рів'єр)12. Теоретичні розробки в галузі податкових фінансів, починаючи з останньої чверті ХVІІІ ст., почали випереджати практику. Вони вже не обмежуються до- слідженням окремих питань прикладного характеру. Особливо це стосується ХХ ст., коли рекомендації з питань податкового регулювання економіки значно ви- передили практику оподаткування та використовувалися під час розроблення по-

даткового законодавства й концепцій податкових реформ держав.

Основними етапами розвитку цього періоду є:

остання чверть ХVІІІ ст.: початок застосування різних форм оподаткування; формулювання принципів оподаткування (А. Сміт);

перша половина ХІХ ст.: обґрунтування необхідності скорочення податків та фінансування функцій держави; сприйняття податку як важеля соціального регу- лювання (Ж. Сей, Ф. Бастіа);

середина - друга половина ХІХ ст.: наукове обґрунтування прогресивного оподаткування (К. Маркс, А. Вегнер, А. Шеффле);

кінець ХІХ ст. й дотепер: теоретичні розробки в галузі фінансів підпоряд- ковано розв'язанню двох проблем: регульованої ролі податків щодо економічної діяльності (Ф. Нітті, Дж. Кейнс, В. Нордгаус) та прогресії в оподаткуванні й об- ґрунтування її рівня (А. Лаффер, М. Берне, Г. Стайн)13.

Отож розвиток теорії податків та оподаткування можна поділити на два істо- ричних періоди (з наступним вирізненням підперіодів):

Період письмових згадок про податки, які ґрунтуються на релігійних дог- матах або випливають із загальних потреб. У них фіксувався факт стягнення без науково доведеного обґрунтування.

Період наукового обґрунтування різних концепцій фінансово-податкової політики.

Здійснений аналіз свідчить, що, почавши з радикального заперечення податків як рівноправного державного доходу й перейшовши до філософського обґрун- тування та ідеологізації наявної практики оподаткування з допущенням деякої несміливої її правки на прикладних засадах, податкові фінанси еволюціонували до рівня теоретичного й методологічного конструювання сучасних перерозпо- дільних механізмів14.

Це дає змогу запропонувати періодизацію розвитку податкових фінансів [Див.дод. 1].

Теоретичний аналіз поки що не дає однозначної відповіді на питання про до- цільність чи недоцільність виділення податків в окрему галузь наукових знань. Але були часи, коли аналогічно сприймалася й фінансова наука. Розглядати її не в складі політичної економії вважалося думкою не лише сміливою, а й дещо кра- мольною. А причина тут досить проста: «За нерозвиненого фінансового госпо- дарства, тобто коли воно користувалося тими самими ресурсами, що й приватне господарство, фінансової науки не існувало…»15.

В.М. Мельник вважає, що в подальшому треба застерегти розробників при- кладних аспектів оподаткування, які вважають теоретичні дослідження другоряд- ними, а то й зайвими. Їх виконання та результати слугують насамперед удоско- наленням науково-теоретичної бази досліджень, яка є основою для розв'язання прикладних проблем16.

В основі російської економічної політики лежали: по-перше, ідеї англійських економістів ХVІ-ХVІІ ст., які розглядали оптимізацію оподаткування через при- зму співвідношення між прямими та непрямими податками; по-друге, починаючи з середини ХІХ ст., помітно вплинула філософська концепція марксизму, за якою треба було здійснити перерозподіл фінансових ресурсів на користь немаєтних класів з метою розв'язання частини їхніх проблем.

До початку 1860-х рр. стала зрозумілою необхідність серйозних змін у суспільно-економічному ладі Росії. Питання про те, в якому напрямі повинні бути проведені зміни, представниками різних суспільних верств вирішувалося по- різному, звідси випливає й те, що проєкти реформ були різними. У деяких із них передбачалося збереження старого ладу, коли селянство повинно було обробляти землю поміщиків, отримуючи від нього у своє користування мінімальний шмат землі в якості натуральної «заробітної плати», у інших - селянам надавалася еко- номічна свобода, але така, яка зберігала б необхідність для них «добровільного» власного закріпачення.

Державі повинно бути передано право безпосереднього володіння й розпоря- дження всіма селянами. За таких умов виникала можливість величезних вкладів у ті галузі промислового й транспортного будівництва, які не могли бути профінан- совані за рахунок приватної ініціативи. Відкривалися можливості для інвестицій у невиробничу сферу, для матеріального забезпечення змін в адміністративній та військовій системах. Але дворянська держава не могла, звичайно, не турбувати- ся про «ображених» поміщиків, у яких «відбиралися селяни» і які позбавлялися частини своїх земельних багатств. Керівні реформатори забезпечували поміщиків тим, що: по-перше, надавали їм можливість не лише зберегти за собою землі, якими вони раніше користувалися, але й ще збільшити їх за рахунок скорочення традиційного селянського наділу; по-друге, тим, що феодальну ренту поміщики могли отримувати після реформи більш надійним, ніж раніше, шляхом: cпочатку у вигляді фінансового оброку, пізніше авансом, а в результаті - викупним плате- жем, який надавався державою селянам17. податковий система імперія

Отже, з 1860-х рр. розпочинається той період розвитку Російської імперії, коли реформи та зміни стали неминучими стосовно не тільки фінансової та по- даткової систем, а й інших важливих державних галузей економіки.

References

Kovalchenko, Y. D. (1978). Еkonomycheskaia ystoryia Rossyy [Economic history of Russia]. Moscow, Russia: Nauka.

Kucheriavenko, N. P. (1996) Osnovy nalohovoho prava [Fundamentals of tax law].

Kharkiv, Ukraine: Konstanta.

Melnyk, V. M. (2004). Heneza teorii podatkiv [Genesis of tax theory]. Finansy Ukrainy - Finance of Ukraine, 8, 42?53.

Ozerov, Y. Kh. (1917). Osnovy fynansovoi nauky [Fundamentals of financial science]. Moscow, Russian Empire.

Oliinyk, O. V., and Filon, O. V. (2006). Podatkova systema [The tax system]. Kyiv, Ukraine.

Omelianovych, L. O. (2005). Podatkova systema [The tax system]. Donetsk, Ukraine.

Додаток № 1

Періодизація розвитку податкових фінансів

Размещено на Allbest.ru