Постанови районних органів влади Київської області про виконання плану хлібозаготівлі в другій половині 1932 р. як джерело з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

Постанови районних органів влади Київської області про виконання плану хлібозаготівлі в другій половині 1932 р. як джерело з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Ігор Якубовський

кандидат архітектури, доцент

АНОТАЦІЯ

Мета дослідження полягає у з'ясуванні інформативних можливостей як джерела до історії Голодомору постанов районних органів влади Київської області з приводу хлібозаготівлі в другій половині 1932 р. Методологія дослідження передбачає поєднання джерелознавчого, контекстуального аналізу, проблемно-хронологічного, порівняльного. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що поставлена проблема досліджується вперше. Шляхом аналізу районних постанов, опублікованих у місцевій пресі, з'ясовано інформаційний потенціал цієї групи джерел для дослідження Голодомору. Висновки. Постанови з приводу хлібозаготівлі, ухвалені районною владою в другій половині 1932 р., насичені різноплановою інформацію, сукупність якої суттєво розширює наукові можливості для з'ясування підходів влади різного рівня до організації Голодомору 1932-1933 рр. Видрукувані в районних газетах для ідеологічного впливу на широкий загал, постанови увиразнюють специфіку ухвалення в районах рішень про виконання нереальних хлібозаготівельних планів, реакцію на непосильні завдання різних прошарків населення від рядових селян до посадовців районного масштабу, особливості примусу до надмірного вилучення зерна, проблему авансування колгоспників на трудододні, ставлення до селян-одноосібників. Не менш важливим є пласт інформації про розкручування владою маховика репресій, про амплітуду репресивних заходів, упровадження товарної блокади та перетворення режиму «чорних дощок» на вістря стратегій з убивства голодом. Репресивна складова постанов дає можливість відтворити особливості поступового формування на селі умов не сумісних із життям. Просопографічна інформація значно збагачує підстави для глибшого простеження поведінкових стратегій як численних жертв, так і виконавців Голодомору на низовому рівні.

DIRECTIVES OF THE KYIV REGION'S DISTRICT AUTHORITIES RELATED TO THE GRAIN PROCUREMENT IN THE SECOND HALF OF 1932 AS A HISTORICAL SOURCE ON THE HOLODOMOR OF 1932 - 1933

Igor Yakubovskyy

PhD of Architecture, Associate Professor Kyiv National University of Construction and Architecture, Ukraine

ABSTRACT

The article aims to research the directives of the district authorities of Kyiv region related to the grain procurement in the second half of 1932 as a source on Holodomor of1932 - 1933 in Ukraine. The research methodology includes the combination of number of historical methods: comparative, source studies, contextual analyses, structural and functional analyses. The scientific novelty. The article is pioneering research of the above-mentioned problem. By the analyses of the district authorities ' directives published in the local newspapers the informational potential of these sources in the field of the Holodomor has been investigated. Conclusions. The directives and resolutions created by local authorities of Kyiv region contain the indispensable information that makes it possible to expand the investigation on the authorities ' approaches to the formation of the Holodomor. The directives published in the local media in order to ideologically pressure the rural population reflect the process of adaptation of unrealistic grain procurement plans, as well as the reaction of different social groups: from peasants to local officials. These documents show how the Soviet government forced the population to carry out the exceeding grain procurement, as well as its treatment of individual peasants. The resolutions contain important information about the formation of repression mechanisms, regimes of «goods blockade» and «black tables» - the pinnacle of the authorities ' strategies aimed at starving the population to death. The repressive part of directives' texts makes it possible to investigate the orchestration of the Holodomor in Ukrainian villages. Prosopographic information expands the scholarly opportunity for deep research of the behavior strategies of the victims of the Holodomor, as well as of the lower-level executors.

Keywords: authority, directives, Holodomor, informative potential, Kyiv region, local media.

ВСТУП

Постановка проблеми. Як добре відомо, хлібозаготівельна кампанія 1932 - 1933 рр. підсумовувала зусилля Москви та її ставлеників в Україні з організації Голодомору. Подальше поглиблення наукових уявлень про розкручування його маховика безумовно лежить у площині якомога більш об'ємного з'ясування як стратегій влади, так і особливостей втілення останніх на практиці. В обох випадках непересічне значення мають постанови районних органів (райкоми КП(б)У, райвиконкоми, райколгоспспілки та ін.), пов'язані з різними аспектами хлібозаготівель. Ці документи не можуть не відображати задумів вищих ешелонів влади та реалізацію на низовому рівні. Районні постанови також проливають світло на зворотну реакцію суб'єктів, до яких вони апелювали. Зрештою, постанови є тими документами, які прямо свідчать про наміри влади, унеможливлюючи перекладення відповідальності на рядових виконавців Голодомору.

Інформаційний потенціал районних постанов добре видно на прикладі виявлених постанов у районній пресі Київської області за другу половину 1932 р. Саме в період хлібозаготівельної кампанії 1932 - 1933 рр. було запущено в дію механізм створення в українському селі умов, не сумісних із життям.

Аналіз останніх досліджень. Не зважаючи на стійкий інтерес, який останнім часом спостерігається до проблематики Голодомору, документи місцевих органів влади Київщини досі не стали об'єктом спеціального дослідження. Лише в одиничних випадках вони уводилися до наукового обігу (Папакін, 2013: 148, 155 - 156) без спроб визначити інформаційні можливості цієї групи джерел. Головна увага концентрувалася на оприлюдненні документів центральної та республіканської влади (Голод, 1990; Голодомор, 2007; Колективізація, 1992). Евристика в районних газетах ані Київської області, ані решти областей з метою виявлення опублікованої сукупності не проводилося. Усе це актуалізує необхідність залучення матеріалів видрукуваних в районній пресі.

Мета статті полягає в дослідженні інформативних можливостей як джерела з історії Голодомору постанов районних органів влади Київської області з питань хлібозаготівлі в другій половині 1932 р.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Районні постанови широко представлені в районних газетах Київщини. Зрозуміло, що їхня публікація там зумовлювалася намірами ідеологічно натиснути на населення, а особливо на рядових виконавців Голодомору. Аналіз змісту цих документів свідчить про те, що вони містять як пряму, так і приховану інформацію про стратегії влади.

Затверджуючи плани хлібозаготівлі, постанови в більшості випадків неухильно встановлюють жорсткі терміни виконання. Це дає змогу проаналізувати не тільки фактичний бік справи, а й градус обговорення показників, та «рознесення» цифр на сільради, колгоспи, одноосібників. Також районні газети здебільшого містять матеріали про реакцію на план, а постанови є лише верхівкою інформаційної піраміди з цього питання, проливаючи світло на сприйняття владних рішень на місцях.

Для прикладу можна взяти ухвалу об'єднаного пленуму Тальнівського райкому КП(б)У та РКК - РСІ 11 серпня 1932 р. «Про плян хлібозаготівель» від 11 серпня 1932 р., де констатується прийняття до «неухильного виконання» встановленого для району плану. У тексті підкреслюється: «Викривати і вести рішучу боротьбу з правими опортуністами як головною небезпекою на даному етапі, які намагаються затормозити темпи виконання плану хлібозаготівель, базікаючи про нереальність плану тощо» Зрештою, наголошується, що в 1932 р. доведений району план є меншим від минулорічного на 30%. Резонуючи з констатацією навіть у постанові поширення переконань про нереальність і зменшеного плану, це промовисто свідчить про наміри влади (За суцільну колективізацію, 1932: № 95).

Деталізація несприйняття хлібозаготівельного плану в селах, а також посадовцями районного масштабу, нерідко потрапляла безпосередньо до текстів постанов разом із переліком санкцій, застосовуваних до таких осіб. Це наочно демонструвало, які саме дії влади, подібно до ситуації 1931 р., вже знову стали спусковим гачком для виникнення голоду в українському селі. Ось в який спосіб проблема висвітлена в постанові Дмитрівського райкому КП(б)У від 10 серпня 1932 р. «Про неполадки та перекручення лінії партії по доведенню плянів хлібозаготівлі в с. Рубанці». Документ відзначає, що в цьому селі поширилися настрої про непідйомність хлібозаготівельного плану. Ключовим носієм ідеї виявився уповноважений Полішко. За це постанова прописує зняти Полішка з посади й виключити з партії. Крім того було розпущено місцеву парторганізацію «за плентання у хвості куркульського настрою про нереальність плану та припущення класового перекручування по хлібозаготівлі до колгоспів» (Колгоспник Дмитрівщини, 1932: № 54).

Постанова Малинського райкому КП(б)У «Про перебіг хлібозаготівель» від 12 серпня прямо констатувала: «Зовсім неприпустиме таке явище, як дискутування плану хлібозаготівель (Чоповичі, Юзефівка, Мелені, Любовичі та ін.), що призвело до зриву виконання серпневого пляну». Райком наказував: «припинити жодні розмови про нереальність хлібозаготівельних плянів». Як і в Дмитрівці, не обійшлося й без репресивних заходів: «Т. Білоцерківського, що не забезпечив проводу в переведені хлібозаготівлі та виявив правоопортуністичне відношення до реальності плану з роботи керівника заготзерно зняти і про даль ніше перебування його в партії справу передати до райКК» (За більшовицькі темпи. Малин, 1932: № 72). 28 серпня чергова малинська постанова «Про організацію хлібозаготівель» підкреслювала, що «демобілізаційні настрої та настрої про нереальність хлібозаготівельного плану панують у селах Любовичі, Нові Гороб'ї, Городище, Каленське, Шершні, Б.Берег, Берківка, Липляни, Мелені, Селище, Юзефівка (За більшовицькі темпи Малин, 1932: № 92).

У Білій Церкві постанова райкому КП(б)У «Про перебіг хлібозаготівель» від 23 серпня проголошувала стягнення низці осіб за: «опір у виконанні пляну хлібозаготівель, що полягав у недоведенні плану хлібозаготівель до колгоспів та одноосібників, за складання явно опортуністичних балансів для приховування дійсного стану врожайності, що привело до зриву серпневого плану хлібозаготівель по селах Матюші, Трушки, Потіївка» (Радянська нива, 1932: № 109).

Спротив вийшов на рівень голів райвиконкомів. І це стало відомо широкому загалу селян, оскільки районні газети передрукували постанову Київського обкому КП(б)У від 1 серпня, якою було затверджено ухвалу Володарського райкому КП(б)У зняти з посади та виключити з партії голову місцевого райвиконкому Полякіна «За відмовлення доводити план по хлібу по району та протидію хлібозаготівля» (За соціалістичне Полісся, 1932 р., № 49). 17 серпня Київський обком КП(б)У ухвалює передруковану всіма районними газетами постанову «Про перебіг хлібозаготівлі на 15 серпня 1932 р.», згідно з якою «За недоведення плану по місцях, опір хлібозаготівлі та добору матеріалів про нереальність плану - секретаря Бобровицького РПУ - Закопайла, секретаря Рокитянського РПК - Коропова та голову РВК Олійчука - зняти з посад та виключити з партії». Стягнення були накладені й на інших посадовців Бобровицького району (За соціалістичне Полісся, 1932 р., № 54).

Окремою складовою інформаційного потенціалу районних постанов є ухвали з приводу виплати колгоспникам авансів натурою. Питання є принципово важливим з огляду на те, що навесні й на початку літа в більшості районів лютував голод. На цьому тлі по - особливому виглядає той факт, що постанови скрізь наголошують на необхідності суворо дотримуватися авансування в розмірі не більше ніж 10-15% від фактично обмолоченого зерна. А в постанові Богуславського райкому КП(б)У «Про організацію хлібозаготівель» від 2 серпня, щоб на місцях не було ніяких сумнівів, спеціально наголошується на необхідності боротися зі спробами «від час видачі авансів і громадського харчування ще до хлібозаготівель роздати якомога більшу частину хліба колгоспникам» (Про організацію хлібозаготівель, 1932: № 95).

У текстах районних постанов виявлено непоодинокі випадки, коли на місцях не дотримувалися порогу в 10-15%. У такому показовому вимірі відобразилося прагнення керівництва подібних сіл і колгоспів якнайшвидше ліквідувати загрозу виникнення в майбутньому голоду, що прозоро свідчить про розуміння в селах намірів влади. Зокрема, у Сквирі вже 8 серпня постанова райкому КП(б)У «Про перебіг хлібозаготівель в районі» рішуче засуджувала той факт, що «окремі села припустили видачу хліба колгоспникам в рахунок авансів 100% фактичного обмолоту - що по суті спрацювало на зрив хлібозаготівель та створює загрозу завчасного проведення збиральної кампанії» (Колективне село, 1932: № 86). Через тиждень чергова постанова «Про факти перекручення лінії партії та уряду в справі авансування колгоспників» констатує порушення норми в селах Золотухи, Половецьке, Б. Гребля, Сидори, Мазепинці. З першого з них взагалі не подавали інформацію про аванси, а згодом виявилося, що було виділено 100% обмолоту (Колективне село, 1932: № 88).

У Березнівському районі в с. Леніновка видали на аванси 30% обмолоту (За більшовицькі темпи. Березне, 1932: № 79). А 20 серпня голові колгоспу С. Рою з с. Більмачівки Бахмацького району спеціальною постановою інкримінувалося 100% використання обмолоченого хліба на авансування колгоспникам, що вкупі з відмовою ухвалити спущений з району план хлібозаготівлі стало причиною подання справи до суду (Прапор комуни, 1932: № 8).

Постанови продовжують практику, притаманну хлібозаготівлі 1931 - 1932 рр., коли влада демонстративно намагалася перекласти на рядових виконавців відповідальність за використання репресивних механізмів. А отже на показ прописувалися заборони на репресивні заходи. Так, постанова Переяславського райвиконкому «Про збиральну кампанію та підготовку до засівної» від 17 липня містила такий пункт: «Категорично заборонити застосовувати примусові заходи для одноосібників під час збирання врожаю, та звані «червоні токи», примусову супрягу, забезпечити від колгоспів, радгоспів допомогу бідняцьким господарствам та родинам червоноармійців» (Колективіст Переяславщини, 1932: № 81). У Каневі постанова райвиконкому «Про плян хлібозаготівлі на 1932 р.» вимагала: «Не допустити цього року помилок минулого року під час хлібозаготівлі, застерегти сільради від усяких перекручування класової лінії, для цього широко популяризувати революційну законність через відповідні доповіді на загальних зборах села та колгоспників» (Соціалістична перемога, 1932: № 80). У Богуславі постанова райкому КП(б)У «Про організацію хлібозаготівель 1932 року» прописувала: «Заборонити вживати будь-які примусові заходи щодо трудящих одноосібників під час уборки врожаю, організацію так званих червоних токів, супряг тощо» (Шлях колгоспника, 1932: № 95).

Лукавство подібних пунктів у постановах стане зрозумілим дуже швидко, коли з передовиць та інших матеріалів суцільним потоком лунатимуть заклики до «червоних валок» та впровадження репресій. Одним з найочевидніших зразків фарисейства є постанова Тальнівського райкому КП(б)У «Про перебіг хлібозаготівлі» від 12 листопада, яка на перший погляд наголошує па неприпустимості не те, щоб репресивних заходів, а й голого адміністрування: «В окремих селах замість більшовицької боротьби за виконання пляну хлібозаготівель керівники сіл пішли на шлях адміністрування - Майданець, Петраківка (нічні обшуки), Романівка (масове безспірне стягання в контрактантів), Кобр. Гребля (нічні визови селян та затримка їх у сільраді». Однак у тексті відразу ж наголошується на необхідності репресій: «Поряд масово-політичної роз'яснювальної роботи до злісних ухильників та саботажників контрактантів застосовувати рішучі репресивні заходи та провадити моральний вплив, як-то: громадський бойкот лінією споживчої кооперації, чорні дошки в залюднених місцях. Судово -слідчим органам треба врешті рішуче взятися за виконання революційної законності, особливо застосовувати її до саботажників-зривачів планових завдань господарсько-політичних кампаній» (За суцільну колективізацію, 1932: № 132).

Репресивна планка в діяльності влади вже у серпні була піднята на високий рівень. Візьмімо, для прикладу постанову Березнівського райвиконкому від 12 серпня, яка вимагає проводити перемелювання зерна на млинах лише за довідками від сільради, а ці довідки видавати лише колгоспникам на не більше 20 кг пшениці чи жита, та одноосібникам не більше 16 кг (на їдця на місяць). Винних у невиконанні постанові належало притягувати до відповідальності: приватних осіб до адміністративного покарання - оголошення догани усно чи в пресі, штраф до 100 крб. або примусова праця до 1 місяць чи арешт до 14 діб; посадовців - притягати до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності (За більшовицькі темпи. Березне, 1932: № 79). Малинський райком КП(б)У 16 жовтня в постанові «Про перебіг хлібозасівної кампанії та заготівлі по району» вимагав від прокуратури направити судово-слідчі бригади до сіл, які пасуть задніх у хлібозаготівлі (За більшовицькі темпи. Малин, 1932: № 109).

Під особливим прицілом постанов були одноосібники. Це яскраво простежується за постановами з різних районів. Зокрема, Корсунський райком КП(б)У у постанові «Про перебіг осінньої сівби» від 6 жовтня вимагав від судів притягувати до відповідальності одноосібників, які не сіють (Леніновим шляхом, 1932: № 111). Постанова Президії Дмитрівського райвиконкому «Про перебіг виконання, хлібозаготівель та сінозаготівель» від 4 жовтня передбачала накладення штрафу на заможньо-куркульські господарства (Колгоспник Дмитрівщини, 1932: № 70). Постанова президії Богуславського райвиконкому «Про перебіг хлібозаготівлі» від 6 жовтня про хлібозаготівлю давала 5 днів, щоб стягнути хліб з одноосібників (Шлях колгоспника, 1932: № 121).

Водночас влада перейшла до практики спершу «товарного бойкоту», а потім до надання «чорним дошкам» функції ключового елементу механізму убивства голодом. «Товарний бойкот» передбачав скорочення завезення промислових товарів у ті села, які не виконали план хлібозаготівлі з перенаправленням у села, які справилися з хлібозаготівлями. На сторінках районної преси з'являються постанови про запровадження обох режимів та з клопотаннями перед облвиконкомом стосовно остаточного затвердження, приміром у Корсуні (Леніновим шляхом 1932: № 125), Ржищеві (Колективна нива, 1932: 1), Чигирині (Ленінським шляхом, 1932: № 115).

До районних постанов включали норму про заборону витрачати натуральні ресурси на будь-які потреби, крім виконання хлібозаготівлі. Тобто постанови доказово свідчать про те, що влада, навіть не афішуючи занесення суб'єктів на «чорну дошку», могла поширювати режим на цілі райони. Це суттєво збільшує територію Голодомору піддану найтяжчим випробуванням. Приміром 24 листопада постанова Богуславського райкому КП(б)У «Про стан та заходи посилення хлібозаготівлі» зараховувала всі фонди, крім насіннєвого, до плану хлібозаготівлі (Шлях колгоспника, 1932: №141). А розлога постанова Тальнівського райвиконкому «Про перебіг хлібозаготівлі» від 23 листопада, описує цілісну систему додаткових засобів, реалізація яких позбавляла селянські оселі й село взагалі хліба. По - перше, зазначалося: «Прийняти до неухильного виконання постанови ЦК КП(б)У про скасування утворених фондів у колгоспах, що не виконали пляни хлібозаготівель та в колгоспах, що виконали, але утворили не передбачені постановою НКЗС та Колгоспцентру фонди». По-друге, постанова наголошувала: «Надати право комісії знімати хліб у випадках виявлення схованого та незаприбуткованого і винних у цьому притягати до відповідальності». А підсумковим акордом став наступний пункт цієї постанови: «Запропонувати управам колгоспів облікувати та здати хліб з неусуспільненої частини (городів тощо) колгоспників по контрактації з площі зі зменшенням на 10 відс. проти одноосібних господарств» (За суцільну колективізацію, 1932: № 135).

ВИСНОВКИ

влада хлібозаготівля голодомор

Інформаційний потенціал постанов районних органів влади Київської області з приводу хлібозаготівлі з урожаю 1932 р. виходить далеко за межі хлібозаготівельного плану. Виявлений масив постанов охоплює практично увесь спектр заходів, реалізація яких вела до лютування в українському селі Голодомору, перекреслюючи будь-які спроби влади перекласти відповідальність за наслідки на рядових виконавців. Постанови містять пряму інформацію про те, що влада ламала опір тих, хто протестував проти нереального плану, окреслює масштаби спротиву в територіальному та соціальному плані (від рядових селян до управлінців районного масштабу). Вже одне це, з огляду на катастрофічні наслідки виконання планів хлібозаготівлі, перетворює постанови на вирок владі, яка попри відчайдушні сигнали знизу вперто гнула свою лінію. Ухвали районної влади, датовані вереснем - груднем 1932 р., наповнені заходами, покликаними будь-що виконати нереальні заготівельні завдання. Репресивна складова постанов дає можливість відтворити особливості розкручування на місцях маховика репресивних методів хлібозаготівлі аж до впровадження «товарного бойкоту» та перетворення ідеї «чорних дощок» на вістря стратегій з убивства голодом. У перспективі це дозволить поглибити узагальнення в цілому. Не менш важливою є просопографічна складова постанов. Вони є першорядним джерелом для з'ясування життєвих стратегій різних прошарків населення, а особливо тих осіб, які не виправдали сподівань влади, відтак потрапляли до тексту постанов як покарані системою. Особливість публікації районних постанов на сторінках районної преси полягає в тому, що поруч друкувалися матеріали, покликані обґрунтувати ухвалені рішення, а це сприяє суттєвому розширенню інформації про сюжети, представлені в цих постановах.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Голод 1932 - 1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Упор. Р. Я. Пиріг, А. В., Кентій, І. Л. Комарова, В. С. Лозицький, А. А. Соловйова, А. А. Київ: Видавництво політичної літератури України, 1990. 605 с.

Голодомор 1932 - 1933 років в Україні: документи і матеріали. Упор. Р. Я. Пиріг. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія, 2007. 1128 с.

Колективізація і голод на Україні: 1929 - 1933. Збірник матеріалів і документів. Упор. Г. М. Михайличенко, Є. П, Шаталіна. Київ: Наукова думка, 1992. 736 с.

Папакін, Г. «Чорні дошки»: Антиселянські репресії (1932 - 1933). К.: Інститут історії України. 2013. 422 с.

За більшовицькі темпи. Березне. 1932. 18 серпня. № 79.

За більшовицькі темпи. Березне. 1932. 18 серпня. № 79.

За більшовицькі темпи, Малин. 1932. 16 серпня. № 72.

За більшовицькі темпи. Малин. 1932. 2 вересня. № 92.

За більшовицькі темпи. Малин. 1932. 19 жовтня. № 109.

За соціалістичне Полісся. 1932. 8 серпня. № 49.

За соціалістичне Полісся, Ріпки, 23 серпня 1932 р., № 54.

За суцільну колективізацію. 1932. 14 серпня. № 95.

За суцільну колективізацію. 1932. 16 листопада. № 132.

За суцільну колективізацію. 1932. 26 листопада. № 135.

Колективіст Переяславщини. 1932. 24 липня. № 81.

Колективна нива. 1932. 16 листопада. № 32.

Колективне село. 1932. 13 серпня. № 86.

Колективне село. 1932. 18 серпня. № 88.

Колгоспник Дмитрівщини. 1932. 23 серпня. № 54.

Колгоспник Дмитрівщини. 1932. 12 жовтня. № 70.

Леніновим шляхом. 1933 11 жовтня. № 111.

Ленінським шляхом. 1932.15 листопада. № 115.

Леніновим шляхом. 1932. 17 листопада. № 125.

Прапор комуни. 1932. 24 серпня 1932. № 8.

Радянська нива. 1932. 26 серпня: № 109.

Соціалістична перемога. Канів. 11 серпня. № 80.

Шлях колгоспника. 1932. 4 серпня. № 95.

Шлях колгоспника. 1932 9 жовтня. № 121.

Шлях колгоспника. 1932. 29 листопада. № 141.

REFERENCES

Mychailychenko G. M. and Shatalina E. P. (Eds.). (1992). Kolectyvizatsiya I Holodomor: 1929 - 1933. Zbirnyk materialiv i dokumentiv [Kolectyvazation and Holodomor: 1929 - 1933. Collection of materials and dokuments]. Kyyiv: Naukova dumka. 736 p. [in Ukrainian].

Papakin G. (2013). Tabelas Negras: Antipeasant Repressions, 1932-1933. Kyyiv: Institute of History. 422 p. [in Ukrainian].

Pyrih R. J., Kentii A. V., Komarova I. L., Lozytskyi V. S. and Soloviova A. A. (Eds). (1990). Holod 1932-1933 v Ukraini: Ochyma Istorykiv, Movoyu Dokumentiv. [The Famine of 19321933 in Ukraine: in the Eyes of Historians and in the Information of Documents]. Kyyiv: Publishing House of Politic literature of Ukraine. 605 p. [in Ukrainian].

Pyrih R. J. (Ed.) (2007). Holodomor 1932-1933 rr. v Ukraini: Dokumenty I Materialy. [Holodomor of 1932-1933 in Ukraine: Documents and Papers]. Kyiv: «Kyiv-Mohyla Academy». [in Ukrainian].

Kolektyvist Pereyaslavshchyny. [Collectivist of Pereyaslav Region]. 1932. 24 July. N 81. [in Ukrainian].

Kolektyvna nyva. [Collective cornfield]. 1932. 16 November. N. 32. [in Ukrainian]. Kolektyvne selo. [Collective village]. 1932. 13 August. N. 86. [in Ukrainian].

Kolekvtyvne selo. [Collective village]. 1932. 18 August. N. 88. [in Ukrainian].

Kolhospnyk Dmytrivshchyny. [Collective farmers of Dmytrivka Region]. 1932. 23 August. N. 54. [in Ukrainian].

Kolhospnyk Dmytrivshchyny. [Collective farmers of Dmytrivka Region]. 1932. 12 October. N. 70. [in Ukrainian].

Leninovym shlyakhom. [Lenin's way]. 1933 11 October. N. 111. [in Ukrainian]. Leninskym shlyakhom. [Lenin's way]. 1932. 15 November. N. 115. [in Ukrainian]. Leninovym shlyakhom. [Lenin's way]. 1932. 17 November. N. 125. [in Ukrainian].

Prapor Komuny. [Flag of Comuna]. 1932. 24 August. N. 8. [in Ukrainian].

Radyans'ka nyva. [Soviet cornfield], 1932. 26 August. № 109. [in Ukrainian].

Shlyakh kolhospnyka. [Way of collective farmer]. 1932. 4 August. N. 95. [in Ukrainian]. Shlyakh kolhospnyka. [Way of collective farmer]. 1932 9 October. N. 121. [in Ukrainian]. Shlyakh kolhospnyka. [Way of collective farmer]. 1932. 29 November. N. 141. [in Ukrainian].

Sotsialistychna peremoha [Socialist victory]. Канів. 11 August. N. 80. [in Ukrainian].

Za bil'shovyts'ki tempy. [For Bolshevik temps]. Berezne. 1932. 18 August. N. 79. [in Ukrainian].

Za bil'shovyts'ki tempy. [For Bolshevik temps]. Berezne. 1932. 18 August. N. 79. [in Ukrainian].

Za bil'shovyts'ki tempy. [For Bolshevik temps]. Malyn. 1932. 16 August. N. 72. [in Ukrainian].

Za bil'shovyts'ki tempy. [For Bolshevik temps]. Malyn. 1932. 2 September. N. 92. [in Ukrainian].

Za bil'shovyts'ki tempy. [For Bolshevik temps]. Malyn. 1932. 19 October. N. 109. [in Ukrainian].

Za sutsil'nu kolektyvizaciyu. [For overal colletivisation]. 1932. 14 August. N. 95. [in Ukrainian]. [in Ukrainian].

Za sutsil'nu kolektyvizaciyu. [For overal colletivisation]. 1932. 16 November. N. 132. [in Ukrainian].

Za sotsialistychne Polissya. [For socialist Polissya]. 1932. 8 August. N. 49. [in Ukrainian]. Za sotsialistychne Polissya. [For socialist Polissya]. 1932. 23 August. N. 54. [in Ukrainian]. Za sutsil'nu kolektyvizaciyu. [For overal colletivisation]. 1932. 26 November. N. 135. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru