Таємниця смерти Петра Франка (до 80-х роковин примусової "евакуації")

Хоч би там як, але П. Франко, як не раз зазначено у справі-формулярі його доньки Віри, 1941 р. був засуджений до «ВМН» [тобто до «высшей меры наказания»] Архів Управління СБУ у Львівській обл. Справа Віри Франко. П-8148 (Арх. № 204895). Т. 2. Арк. 58, 59. і «расстрелян за националистическую деятельность [курсив наш - Н. Г.]» Там само. Арк. 67.. На підставі цих доказів можемо ствердити, що Петра Франка розстріляли. Однозначно, що сталося це не раніше за 6 липня 1941 р. Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватись.

PS: Одначе, враховуючи всі відомі на сьогодні джерела, треба, задля відновлення історичної справедливости, згадати коротко і про третього «смертника- націоналіста», про якого йшлося в «розшифрованій телеграмі». Це відомий музично-театральний діяч, співак, соліст (бас) Київської опери Михайло Донець. Як і Петра Франка, його заарештували за «націоналістичну діяльність» (невипадково в телеграмі коротко про всіх трьох: Студинського, Франка, Донця - значилося: «Националисты»!). Зі справою М. Донця (№ 147750) в архіві СБУ працював А. Сахно Сахно А. Щоденник «контрреволюціонера». Київ: Бланк-прес, 1999. С. 151. Див. також: Цалик С., Селігей П. «Підвали можуть бути всілякого відтінку.» З майбутньої книги «Роліт і його знамениті мешканці». Дзеркало тижня. Україна. 2002. № 31 (від 16.VIII.).. Окрім цього, Г. Дутчак у Центральному державному архіві громадських об'єднань України віднайшла й оприлюднила частину документів, що стосуються справи М. Донця Дутчак Г. Справа Михайла Донця. Музика. 2003. № 1-2. С. 25-27; Дутчак Г. Велич і трагедія Михайла Донця. Українська культура. 2004. № 8. С. 34-35.. З цих документів стало відомо, що справу на третього фігуранта сумнозвісної телеграми відкрили на підставі доносів колег за три тижні до початку війни, тобто 2 червня 1941 р. (закрито справу аж 1955 р.). М. Донцеві закидали те, що «у вузькому колі людей він критикує заходи партії і уряду, пропагує антирадянські пасквільні анекдоти» Дутчак Г. Справа Михайла Донця. С. 26.. Заарештований 2 липня 1941 р. М. Донець винним себе не визнав, але його таки розстріляли! Розпорядження на розстріл дав народний комісар держбезпеки СРСР Всеволод Меркулов. Про це довідуємося зі справи М. Донця, а саме з документа з грифом «совершенно секретно», що його підписав начальник обліково-архівного відділу полковник Плетев у грудні 1954 р.: «В июле 1941 года по распоряжению врага народа Меркулова [23 грудня 1953 р. В. Меркулова засуджено до страти разом із Л. Берією. - Н. Г.] без решения суда Донец Михаил Иванович был расстрелян (см[отри]радио т/телеграмму) [курсив наш - Н. Г.]» Див.: Дутчак Г. Велич і трагедія Михайла Донця. С. 35..

Тобто дозволом на розстріл була сумнозвісна радіотелефонограма, на яку покликається тут полковник Плєтєв. Смертельний вирок щодо М. Донця виконано 9 або 10 липня 1941 р. Цалик С., Селігей П. «Підвали можуть бути всілякого відтінку.». А далі, як і у справі зникнення П. Франка й К. Сту- динського, знайомий сценарій: мовчання, викреслення імені з культурного обігу, блюзнірська брехня родичам (мовляв, загинув від серцевого паралічу під час евакуації з Києва до Уфи) і «офіційна» дата смерти (10 вересня 1941 р. Див.: Дутчак Г. Велич і трагедія Михайла Донця. С. 34.).

Якщо М. Донця, дозвіл на розстріл якого дала та сумнозвісна радіотелефонограма 6 липня 1941 р., було знищено 9 або 10 липня 1941 р., то, можливо (це лише припущення!), ці дати стали злощасними й у долі Петра Франка...

References

Derev'yanyi, I. (2011). Rozstrily v'yazniv v chervni-lypni 1941 r. Yak tse bulo [Executions of prisoners in June-July 1941. As it was].

Dovzhenko bez hrymu: Lysty, spohady, arkhivni znakhidky [Dovzhenko without makeup: Letters, memoirs, archival finds]. / Uporiad. i komentar V. Aheievoi ta S. Trymbacha. (2014). Kyiv, Ukraine.

Dutchak, H. (2003). Sprava Mykhaila Dontsia [The case of Mykhailo Donets]. Muzyka - Music.

Dutchak, H. (2004). Velych i trahediia Mykhaila Dontsia [The greatness and tragedy of Mykhailo Donets]. Ukrainska kultura - Ukrainian culture.

Fedushchak, I. (2006). Do 65-richnytsi komunistychnoho zlochynu (cherven 1941 r.) [To the 65th anniversary of the communist crime (June 1941)]. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh: nauk. zb. - Ukrainian liberation movement: a scientific collection. Lviv, Ukraine.

Franko, O. (2015). Ivan Franko dav svoiemu synu im'ya Taras v chest Shevchen- ka (rodynni spohady i doslidzhennia) [Ivan Franko gave his son the name Taras in honor Shevchenko (family memories and research)]. Ivano-Frankivsk, Ukraine.

Franko, P. (2005). Kryvavi slidy «zolotoho veresnia» [Bloody traces of «golden September»]. Lviv, Ukraine.

Franko, T. (2015). Vybrane: U 2-kh tt. [Favorites: In 2 volumes] / Uporiad. Ye. Baran, N. Tykholoz. Ivano-Frankivsk, Ukraine.

Franko, Z. (1992). Za nevidomykh obstavyn [Under unknown circumstances]. Aksiomy dlia nashchadkiv. Ukrainski imena u svitovii nautsi. Zb. narysiv - Axioms for descendants. Ukrainian names in world science. Collection of essays. Lviv, Ukraine.

Horak, R. (2007). Spohady Sofii ta Volodymyra Dutki [Memoirs of Sofiia and Volodymyr Dutko]. Naukovyi visnyk Muzeiu Ivana Franka u Lvovi - Ivan Franko Scientific Bulletin in Lviv. Lviv, Ukraine.

Klish, A. (2005) Suspilno-politychna diialnist akademika Kyryla Studynskoho v period utverdzhennia radianskoi vlady v Zakhidnii Ukraini (1939-1941) [Sociopolitical activity of Academician Kyrylo Studynskyi during the establishment of Soviet power in Western Ukraine (1939-1941)]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka - Scientific notes of Volodymyr Hnatyuk Ternopil National Pedagogical University.

Klish, A. (2011). Kyrylo Studynskyi: zhyttia i diialnist [Kyrylo Studynskyi: life and work]. Ternopil, Ukraine.

Kuchabskyi, Yu., Franko, P.M. (1999). Petro Franko (storinky zhyttia) [Petro Franko (pages of life)]. Lviv, Ukraine.

Kyiashko, I. (2003). «Ya buv kolys dyrektorom Muzeiu Ivana Franka» [«I was once the director of the Ivan Franko Museum»]. Naukovyi visnyk Muzeiu Ivana Franka u Lvovi - Ivan Franko Scientific Bulletin in Lviv. Lviv, Ukraine.

Sakhno, A. (1999). Shchodennyk «kontrrevoliutsionera» [Diary of a «counterrevolutionary»]. Kyiv, Ukraine.

Tykholozy, N. i B. (2017). Dokumenty rodyny Frankiv z arkhiviv radianskykh spetssluzhb [Documents of the Franko's family from the archives of the Soviet secret services].

Vasyliev, V. (2010). «Beriivska vidlyha» v URSR (kinets 1938-1939 rr.): poli- tychni aspekty [The «Beriev thaw» in the USSR (late 1938-1939): political aspects]. Kyiv, Ukraine.

Yedlinska, U. (1991). Vchenyi velykykh zasluh i dobroho sertsia [Scientist of great merits and good heart]. Lviv, Ukraine.

Zakharchuk, O.M. (2013) FRANKO Petro Ivanovych [FRANKO Petro Ivano- vych]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 10: T-Ya. Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru