Гуманітарна діяльність Ніжинського повітового земства в роки Першої світової війни (1914-1917 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Гуманітарна діяльність Ніжинського повітового земства в роки Першої світової війни (1914-1917 рр.)

Олександр Немченко

Немченко Олександр Сергійович -- аспірант кафедри історії України Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченга. (м. Чернігів, Україна).

Nemchenko Oleksandr S. - post-graduate student of Department of History of Ukraine T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium». (Chernihiv, Ukraine).

Humanitarian activities of the Nizhyn district zemstvo during the First World War 11914-1917)

The purpose of the article is to scientifically comprehend the role of the Nizhyn district zemstvo during the First World War inproviding assistance to servicemen and certain categories of the civilian population. On the example of the activity of the Nizhyn Zemstvo it is possible to understand the local processes, to analyze the scale of the challenges of time and to comprehend the ways of overcoming them at the local level. Research methods were selected in accordance with the purpose. In the article were used generals scientific methods of description and analysis, principles of historicism, objectivity and consistency have been applied. The scientific novelty lies in the fact that the information introduced into scientific circulation helps to significantly supplement the history of the Nizhyn district zemstvo with new facts, to comprehend the features of humanitarian activities during the First World War. Conclusions. The Nizhyn district zemstvo implemented a number of practical measures to provide assistance to militaries and certain categories of the civilian population during the First World War. The zemstvo most fully understood the needs of the population, the resource and infrastructural potential of the county. These factors were one of the keyfactors for the development of an effective strategy for local humanitarian activity. Members of zemstvo contributed to the establishment of communication with the provincial zemstvo, city government and a number of existing charitable organizations, which made it possible to carry out multi-vector humanitarian activities. The implementation of local initiatives was complicated by the tough bureaucratic system of the empire and the general socio-economic crisis, but even in such conditions the zemstvo supported the existing social infrastructure and responded to the challenges of wartime. The experience of the Nizhyn zemstvo deserves attention when developing strategies for solving the problems of our time from the point of view of analyzing and rethinking the relevant practices of supporting various categories of the population.

Key words: World War I, the Nizhyn district, zemstvo, Chernihiv province, humanitarian activities.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю науково осмислити гуманітарну діяльність повітових земств Чернігівської губернії в умовах Першої світової війни. На прикладі Ніжинського земства можна зрозуміти процеси, що відбувалися на місцях, проаналізувати масштаби викликів часу та простежити способи їх подолання на локальному рівні. Мета статті - з'ясувати внесок Ніжинського повітового земства у справу надання допомоги військовослужбовцям та окремим категоріям цивільного населення в роки Першої світової війни. Методи дослідження дібрано відповідно до мети. У статті використано загальнонаукові методи опису та аналізу, застосовано принципи історизму, об'єктивності та системності. Наукова новизна: запроваджена до наукового обігу інформація допомагає суттєво доповнити історію Ніжинського повітового земства новими фактами, осмислити особливості гуманітарної діяльності в роки Першої світової війни. Висновки. Ніжинське повітове земство здійснило низку практичних заходів для надання допомоги військовослужбовцям та окремим категоріям цивільного населення впродовж Першої світової війни. Земство найбільш повно розуміло потреби населення, ресурсний та інфраструк- турний потенціал повіту, що було одним з ключових чинників для розбудови ефективної стратегії гуманітарної діяльності на місцях. Земці сприяли налагодженню комунікації з губернським земством, міським самоврядуванням та низкою існуючих благодійних організацій, що дозволило втілювати багатовек- торні ініціативи. Реалізацію заходів ускладнювали жорстка бюрократична система імперії та загальна соціально-економічна криза, однак навіть у таких умовах земство підтримувало існуючу соціальну інфраструктуру та реагувало на виклики воєнного часу. Досвід діяльності Ніжинського земства може стати в нагоді під час розробки відповідних стратегій вирішення сучасних проблем з точки зору аналізу та переосмислення практик підтримки різних категорій населення. гуманітарна діяльність війна губернія

Ключові слова: Перша світова війна, Ніжинський повіт, земство, Чернігівська губернія, гуманітарна діяльність.

Перша світова війна стала серйозним викликом для держави та суспільства, своєрідною перевіркою на життєздатність усієї управлінської системи Російської імперії. Важливу роль у реалізації ініціатив у справі забезпечення війська, допомоги військовослужбовцям та цивільному населенню, яке постраждало внаслідок війни, відіграли земські установи.

У цьому контексті вивчення діяльності Ніжинського земства, як й інших повітових земств, суттєво розширює розуміння реальних процесів, що відбувалися на місцях в означений період. Локальний вимір дає можливість повно й детально окреслити сутність гуманітарної діяльності, її масштаби, проблеми та результати.

Із часів здобуття Україною незалежності з'явилася низка наукових праць, присвячених діяльності земств Чернігівської губернії у роки Першої світової війни Безугла О. О. Гуманітарна діяльність Чернігівського губернського земства в 1914-1918 роках. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: історичні науки: № 1: Чернігів, 2002. Вип. 15. С. 71-74; Петровська Ю. М. Особливості гуманітарної діяльності земств Чернігівської губернії на початку Першої світової війни за матеріалами «Черниговской зем-ской недели». Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Історичні науки. № 5. Чернігів, 2008. Вип. 52. С. 271-276; Коваленко О., Рахно О. Чернігів-щина в роки Першої світової війни. Сіверянський літопис. 2018. № 6. С. 141-157.. Окрему увагу безпосередньо Ніжинському повітовому земству приділили в своїх статтях П. С. Гринь та П. П. Моціяка Гринь П. С. Ніжинське повітове земство в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.). Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. Київ-Глухів: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПіК, 2017. Вип. 10. С. 342-343; Моціяка П. П. Створення Ніжинського повітового благодійного комітету (серпень 1914 р.). Література та культура Полісся. Серія: історичні науки. № 9. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. Вип. 90. С. 47-60..

Земські установи впродовж усього періоду свого існування опікувалися створенням і розвитком соціальної інфраструктури на місцях. У практичному вимірі це виявлялося у відкритті медичних закладів, богаділень, шкіл, бібліотек і т. д. Війна суттєво розширила перелік цих завдань і збільшила масштаби проблем. Передусім це стосується низки нових викликів, які умовно об'єднаємо у два великі напрямки:

допомога війську (лікування хворих і поранених воїнів, допомога військовослужбовцям з інвалідністю, постачання для потреб війська спорядження і продовольства);

допомога окремим категоріям цивільного населення (сім'ям військовослужбовців, біженцям, сиротам).

Важливою подією у формуванні основ гуманітарної діяльності в усій державі було створення Всеросійського земського союзу (далі - ВЗС). Він заклав магістральні шляхи розвитку цієї сфери життя. Чернігівське губернське земство теж створило комітет, що координував зазначені процеси в межах губернії. На повітовому рівні були засновані осередки, що займалися практичною реалізацією ініціатив, розгортали діяльність у безпосередній близькості та комунікації із населенням та адресатами допомоги Всероссийский земский союз. Черниговская земская неделя (далі - ЧЗН). 1914. № 32. С. 11..

У складі ВЗС земства впродовж війни створювали необхідні умови для лікування поранених і хворих воїнів. Упродовж 1915-1916 рр. у межах Чернігівської губернії було обладнано 3539 ліжкомісць, що перебували на обліку Земського союзу Список госпиталей, состоящих на учете Всероссийского земского союза: на 1-е июня 1915 года. Всероссийский земский союз помощи больным и раненым воинам. Отдел эвакуации. 2-е изд. 1915. С. 338-343..

Прикметно, що саме в Ніжинському земському шпиталі була відкрита найбільша кількість ліжкомісць у губернії - 1000. Це пояснюється низкою чинників: розташування на шляхах сполучення (Московсько-Київсько-Воронізька залізниця), наявністю необхідної інфраструктури (передусім приміщень), медичних кадрів, активних організаторів. До того ж, керівництво ВЗС першочергово передбачало створення медичних закладів поблизу залізничних станцій Казимиров Н. Я. Земства и Всероссийский земский союз. Война и культура. Москва: Ист. Комиссия О.Р.Т.З., 1917. Вып. 25. С. 35.. Таку кількість ліжок вдалося облаштувати поступово упродовж 1914-1915 рр. Надалі завдання Ніжинського земства полягало в підтримці вже існуючих медичних установ та, якщо можливо, покращення їх оснащення, щоб сповна задовольняти потреби хворих та поранених.

Станом на 1 березня 1916 р. у Чернігівській губернії функціонували 3544 ліжкомісць Земського союзу - тобто їх кількість порівняно з попереднім роком практично не зросла Ведомость расходов по содержанию учреждений Всероссийского земского союза помощи больным и раненым воинам. № 6: на срок до 1 июня 1916 г. Москва, 1916. С. 5.. Водночас на губернському земському зібранні було зазначено, що мережа шпиталів у Чернігівській губернії досягла масштабів, передбачених Військовим відомством.

Окремої уваги в контексті допомоги хворим і пораненим воїнам та іншим категоріям населення заслуговує Ніжинський повітовий благодійний комітет, створений 8 серпня 1914 р. У цьому комітеті об'єднали свої зусилля й увійшли до складу правління земські діячі, представники міської управи та представники міської громади, а на теренах повіту виникло 24 опікунства («попечительства») в якості його підвідділів Моціяка П. П. Створення Ніжинського повітового благодійного комітету... С. 50, 53..

Земська діяльність у справі допомоги військовослужбовцям не обмежувалася лікуванням поранених та хворих. Нагальною була потреба вирішення проблем протезування, соціально-медичної реабілітації та надання інших видів допомоги військовослужбовцям з інвалідністю.

Зокрема, Ніжинське повітове земське зібрання ще в листопаді 1916 р. розглядало питання створення професійних курсів для скалічених Державний архів Чернігівської області (далі - ДАЧО). Ф. 145. Оп. 2. Спр. 793. Арк. 93-94.. Утім, широко розгорнути діяльність у справі підтримки інвалідів заважала складна загальнодержавна політика та соціально-економічна реальність. Земства не мали можливості самотужки вирішити цю важливу проблему через «вкрай слабке надходження земських повинностей» Хворостанский М. Помощь увечным. ЧЗН. 1916. № 47. С. 14. і тому потребували додаткових коштів, організаційної допомоги, медичного та педагогічного персоналу й т. ін.

За даними переписів санітарного бюро Чернігівської губернської земської управи, повітового комітету та Союзу скалічених воїнів, станом на 16 жовтня 1917 р. у Ніжинському повіті перебувало на обліку 567 військовослужбовців з інвалідністю Заседание временного черниговского губернского комитета помощи военно-увечным. Черниговская земская газета (далі - ЧЗГ). 1917. № 69. С. 5-6; Заседание временного черниговского губернского комитета помощи увечным воинам. ЧЗГ. 1917. № 92-93. С. 6-8.. Із них 495 мали «наслідки важких поранень» Заседание временного черниговского губернского комитета помощи военно-увечным. ЧЗГ. 1917. № 69. С. 5. Водночас перепис цієї категорії осіб був проведений неповно через суттєвий брак медичних кадрів.

Ніжинський повітовий союз скалічених воїнів був створений 9 липня 1917 р. і складався із 25 членів. Перше його засідання відбулося 22 жовтня. У межах повіту постали волосні союзи. Однак із початку своєї діяльності вказані структури зіткнулися з гострою нестачею фінансування будь-яких ініціатив: «Надходження коштів випадкові від різного роду благодійних вечорів» Заседание временного черниговского губернского комитета помощи увечным воинам. ЧЗГ. 1917. № 92-93. С. 7.. Подальше ускладнення політичної та соціально-економічної ситуації в країні ще більше погіршувало становище військовослужбовців з інвалідністю.

Масштабною була діяльність земств у справі забезпечення армії продовольством, спорядженням, фуражем і т. ін. Упродовж війни Ніжинське земство забезпечувало успішне постачання до армії зерна, худоби, сала. З моменту порушення на порядку денному питання про забезпечення фронту земства провадили свою діяльність спільно з ВЗС.

Наприклад, згідно з планом заготівлі шкір у Чернігівській губернії на потреби армії у 1916 р. Ніжинський повіт надав їх у кількості 16782 штук із 77541. Показник ніжинців щодо заготівлі цього виду сировини був другим після Черні

гівського повіту (17300). У цьому контексті важливою була посередницька діяльність Ніжинської земської каси дрібного кредиту в справі купівлі та переробки сирих шкір. Для більш успішної переробки сировини правління Земської каси уклало контракти з Ніжинським та Носівським шкіряними заводами.

Значною була робота Ніжинського земства в справі постачання худоби до війська. Згідно з розверсткою, яка була затверджена в 1916 р., Ніжинський повіт мав поставити станом на 1 січня 1917 р. 5161 голову великої рогатої худоби. Загалом Чернігівська губернія мала надати 76665 голів. Зрештою, земство виконало увесь обсяг поставки 1916 р. - 5222 одиниці «й мало запас на 1917 р. у кількості 61 штуки».

Показово, що Ніжинське земство прагнуло уникнути реквізиції, що було вкрай важливо для підтримки соціально-економічної стабільності в повіті. Відтак у 1917 р., незважаючи на виконання наряду, земство продовжувало закуповувати худобу.

Уже в 1917 р. на шпальтах місцевої преси в зверненні до населення Чернігівської губернії йшлося про те, що в попередньому (1916 р.) «земства Чернігівської губернії з честю впоралися з покладеним на них завданням по забезпеченню армії і виконали свій обов'язок перед батьківщиною і армією, повністю виконавши призначений на губернію наряд» № 8. С. 2..

Масштабну роботу Ніжинське земство здійснювало й у сфері допомоги цивільному населенню. Земці брали безпосередню участь у процесі призначення і надання державної допомоги сім'ям військовослужбовців. Роль земств полягала у вивченні матеріального становища потенційних адресатів підтримки з державної казни. Також земці передбачали опцію надання додаткової грошової допомоги, окрім державної виплати, тим сім'ям, які її потребували. Наприклад, Ніжинське земство в 1914 р. «на піклування над сім'ями запасних окремої суми не асигнувало. Управа видала найбіднішим сім'ям на посів полів та найм робітників 67 крб. 50 коп.» ДАЧО. Ф. 145. Оп. 2. Спр. 742. Арк. 11..

Важливою була сільськогосподарська допомога для сімей, де не вистачало робочих рук. Цю проблему вирішували переважно завдяки толоці - добровільній допомозі всієї громади нужденним сім'ям Там само. Ф. 147. Оп. 1. Спр. 2046. Арк. 129-129 зв.. Затяжний характер війни серйозно загострював проблему браку робітників. Зокрема, станом на 1917 р. у Ніжинському повіті не вистачало досвідчених сіячів. Показовими є слова земців, що «цього року повсюдно можна було спостерігати на полях Ніжинського повіту, як посів здійснювали малолітні сіячі» Там само. Ф. 145. Оп. 2. Спр. 793. Арк. 121.. Усе це негативно впливало на продуктивність сільськогосподарської галузі повіту.

Із метою організації всіх сільських сил, а також для більш продуктивного здійснення земських заходів у сфері сільського господарства Ніжинське повітове земське зібрання 15 листопада 1916 р. затвердило проєкт запровадження у селах Ніжинського повіту «сільських господарських комітетів» Курочкин В. Земские волостные комитеты. ЧЗН. 1916. № 50. С. 2.. Такі комітети вже існували в інших губерніях, наприклад, Пермській, і «дали у своїй роботі позитивні результати» Положение о волостных хозяйственных комитетах Пермской губернии. ЧЗН. 1916. № 50. С. 14-15.. Отже, ніжинські земці вивчали досвід роботи місцевого самоврядування в усій Росії і прагнули покращити існуючу організацію співпраці з громадою.

Земці покладали значні надії на новостворену структуру та сподівалися, що завдяки їй вдасться об'єднати навколо себе розрізнені сили села Организация сил деревни. ЧЗН. 1916. № 49. С. 6.. Проте впоратися із цим завданням і об'єднати сільські громади своїми власними зусиллями й авторитетом земським установам так сповна й не вдалося.

На сільськогосподарські комітети згідно з проектом покладалися завдання сприяти населенню у виконанні всіх сільськогосподарських робіт, а також у вирішенні питань, пов'язаних з обов'язковими поставками на потреби армії.

До складу комітетів мали входити місцеві земські гласні, а також представники повітового земства, члени повітової земської управи, агрономічний персонал, інструктори, земські спеціалісти, ветеринари Там же. С. 7.. Амбіційні плани земців стосовно сільськогосподарських комітетів ще раз підіймали на поверхню питання гострої нестачі дрібної земської одиниці. Земські діячі постійно наголошували на потребі створення волосного земства для ефективнішої реалізації власних ініціатив. Згадані сільськогосподарські комітети якраз і розглядали як своєрідний прототип майбутньої інституції.

Окрема увага земства, як і в довоєнний час, була прикута до дітей-сиріт та загалом до дітей, які потребували опіки й піклування. Ніжинське земство в цьому напрямі притримувалося традиційної схеми: знаходили для дітей благополучні сім'ї.

У 1916 р. були затверджені правила утримання у сім'ях сиріт і напівсиріт, а також дітей мобілізованих на військову службу. Кошторис на 1917 р. передбачав виділення 3960 крб. (у 1916 р. - 2120 крб.) на опіку сиріт і дітей військових. Земство вирішило допомогти «тій самій кількості дітей, що і в 1916 р., збільшивши розмір утримання з огляду на дорожнечу» ДАЧО. Ф. 145. Оп. 2. Спр. 793. Арк. 96.. Наголошуємо, що по 990 крб. виділили повітове та губернське земство. Романовський комітет надав 1980 крб. Отже, у черговий раз пересвідчуємося, яке важливе значення відігравали державні благодійні організації, які покривали значу частину витрат.

Урешті наведені вище спільні асигнування повітового, губернського земств та Романівського комітету забезпечували утримання:

10 дітей дошкільного віку з двох років (по 9 крб. щомісячно на особу);

10 дітей шкільного віку до 12 років (по 9 крб. щомісячно);

забезпечення школярів одягом та взуттям (по 30 крб. на особу);

утримання 5 дітей у гуртожитку при Дроздовській ковальсько-слюсарній майстерні (150 крб. на особу в рік) Там само. Арк. 96 зв..

Водночас земство асигнувало Ніжинському Дамському комітету 120 крб. на утримання притулку для дітей вбитих і скалічених воїнів Там само. Арк. 169. Там само.Спр. 789. Арк. 9. Приюты-ясли в губернии. ЧЗН. 1916. № 23. С. 2..

У 1917 р. Ніжинська земська управа запровадила стипендію дітям кавалерів ордену Святого Георгія. Було профінансовано 3 стипендії по 100 крб. кожна у Ніжинській чоловічій гімназії, жіночій гімназії П. І. Кушакевич та Технічному училищі відповідно .

Окремий вид допомоги, що був актуальний, - створення ясел-притулків, куди матері могли помістити дітей на час польових робіт. Це рішення було важливим як для опіки дітей загалом, так і для підвищення пожежної безпеки зокрема - адже діти без нагляду часто спричиняли пожежі в селі .

Проте Ніжинське земство підтримувало не всі ініціативи в напрямку допомоги дітям. Прикладом цього є відхилення клопотання педагогічної ради Дроз- довського вищого училища щодо виділення коштів для видачі стипендій дітям загиблих і поранених воїнів. Управа пояснила відмову тим, що «Ніжинське земство направило вже значну суму на справу опіки дітей воїнів, і ці витрати щорічно будуть збільшуватися» ДАЧО. Ф. 145. Оп. 2. Спр. 793. Арк. 148. ДАЧО. Ф. 127. Оп. 12. Спр. 560. Арк. 76-77. Там само. Арк. 76..

Окремим напрямком діяльності земств у роки війни стало вирішення низки проблем, пов'язаних із напливом біженців, адже вже у жовтні 1915 р. ситуація із біженцями була досить складною.

Для обслуговування біженців у Ніжині було створено два харчувальних пункти: на Борзенському шляху - для вимушених переселенців, які слідували гужовими шляхами, та на вокзалі - для тих, хто переміщувався залізницею .

Усі біженці мали можливість отримати гарячу їжу (юшка, іноді м'ясо) або чай та цукор (2 шматки на людину). Також усі отримували по 1 ф. чорного хліба. Окрему увагу на пунктах прагнули приділити дітям, яким «по можливості» видавали молоко, білий хліб та яйця. Крім цього, біженці отримували фураж для коней за половину вартості .

На харчувальному пропускному пункті на Борзенському шляху здійснювалися також медико-санітарні заходи для біженців. Хворих оглядав фельдшер. У разі відсутності інфекційних хвороб вони отримували амбулаторну допомогу й направлялися далі. Для цього була створена невелика аптека та кімната для прийому хворих. У разі діагностування інфекції біженців направляли до земської лікарні. Хворих на дифтерію, тиф та холеру влаштовували до міського холерного бараку. Безпосередньо на пункті завжди перебували декілька десятків осіб, які тривалий час там проживали. Зазвичай це були батьки та родичі хворих, які перебували в лікарнях Там само. Арк. 77 зв..

Масова хвиля біженців углиб імперії призвела до появи значної кількості дітей, які губилися у метушні переїздів. Для допомоги у вирішенні цієї проблеми неподалік вокзалу створили притулок. Він був призначений для дітей, які відстали від батьків Там само. Арк. 76 зв..

Окрім двох харчувальних пунктів у Ніжині, для забезпечення потреби біженців належним харчуванням на гужових шляхах повіту було створено ще один - у Носівці. До того ж, додатково були засновані два чайні пункти в Во- лодьковій Дівиці та Малій Кошелівці Там само. Арк. 179..

Повсякчас украй актуальною була медична допомога. Лише за 1915 р. наявні свідчення про 196 біженців із Галичини, які перебували на лікуванні в Ніжинській земській лікарні й були неспроможні оплатити лікарняну допомогу ДАЧО. Ф. 145. Оп. 2. Спр. 793. Арк. 203-206..

Яскравим свідченням поєднання земської ініціативи та державного сприяння у 1916 р. є асигнування 4000 крб. із військового фонду Ніжинській повітовій земській управі на будівництво бараків для біженців-галичан Там само. Ф. 145. Оп. 3. Спр. 1229. Арк. 27..

У Ніжині станом на 12 січня 1916 р. перебували 1070 біженців. 229 із них походили з Царства Польського, 170 - із північно-східних губерній, 108 - із прибалтійських губерній, 164 - із Холмської губернії, 70 - з південно-західних губерній і 266 осіб - із Волинської губернії. Усі біженці, які зупинилися у місті, були розміщені на квартирах, а в повітах - отримали роботу. Представники інтелігенції переважно стали вчителювати в селах або ж отримали різні посади в містах. Усього з початку евакуації, яка розпочалася в липні 1915 р., до січня 1916 р. у Ніжин прибуло 5414 біженців, 4048 з яких були евакуйовані в східні губернії згідно владного припису, а ще 296 осіб виїхали добровільно О беженцах-поляках и др. Нежинец. 1916. № 1-2. С. 1-2..

Загалом про успішність реалізації гуманітарної діяльності Ніжинського повітового земства говоримо, спираючись на відповідні звітні документи. Зокрема, 16 липня 1916 р. Ревізійна комісія розглянула звіти повітового земства щодо утримання Ніжинського земського шпиталю, влаштування харчувальних пунктів для біженців, стану запасів продовольства та речового складу. Ревізія зафіксувала, що в період з 9 серпня 1914 р. по 1 січня 1916 р. звіт був складений правильно, усі витрати були підтверджені відповідними документами, діловодство велося у зразковому порядку, жодних упущень і помилок не виявлено. Разом із затвердженням звіту, комісія дала високу оцінку стану справ у вказаних напрямках і висловила «особам, що вели таку діяльність, глибоку вдячність» ДАЧО.Ф. 145.Оп. З.Спр. 1229. Арк. 61..

Отже, Ніжинське повітове земство доклало значних зусиль для вирішення гуманітарних проблем, що постали з початком Першої світової війни. Діяльність у справі допомоги війську та цивільному населенню велася у тісній комунікації із губернським земством, міським самоврядуванням та низкою існуючих благодійних організацій. Загальнодержавна криза в політичній, соціальній та економічній сферах суттєво впливала на можливості земства, його фінансову спроможність реалізовувати суспільно важливі гуманітарні ініціативи. Проте відмічаємо, що, незважаючи на комплекс негативних факторів, земці прагнули підтримувати існуючу соціальну інфраструктуру на відповідному рівні та надавати допомогу належним категоріям населення. Разом із тим, не можна й переоцінювати внесок земств, адже вони існували в сформованій у довоєнний час бюрократичній системі імперії, що була жорстко централізованою.

Вказаний напрям дослідження продовжує містити в собі значний пласт проблем, що потребують подальшого вивчення і розробки задля глибшого осмислення локального виміру діяльності земських установ у роки Першої світової війни.

References

Bezuhla, O. (2002). Humanitama diialnist Chemihivskoho hubemskoho zemstva v 1914-1918 rokah [Humanitarian activity of the Chernihiv provincial zemstvo in 1914-1918]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni T.G. Shevchenka - Bulletin of Chernihiv State Pedagogical University named after T. G. Shevchenko. Chernihiv, Ukraine.

Gryn, P. (2017). Nizhynske povitove zemstvo v roky Pershoi svitovoi viiny (1914-1917 rr.) [Nizhyn district zemstvo in the years of The First World War (1914-- 1917)]. Siverschyna v istoriyi Ukrainy - Sivershchyna in the history of Ukraine. Hlukhiv, Ukraine.

Kovalenko, O., Rakhno, O. (2018). Chernihivschyna v roky Pershoi svitovoi viiny [Chernihiv region at the First World War]. Siverianskyi litopys - Siverian chronicle. Chernihiv, Ukraine.

Motsiiaka, P. (2018). Stvorennia Nizhynskoho povitovoho blahodiinoho komitetu (serpen 1914 r.) [The creation of the Nizhyn County Charity Committee (August 1914)]. Literatura ta kultura Polissya - Literature and culture of Polissya. Nizhyn, Ukraine.

Petrovska, Y. (2008). Osoblyvosti humanitarnoi diialnosti zemstv Chernihivskoi hubernii na pochatku Pershoi svitovoi viyny za materialamy «Chernigovskoj zemskoj nedeli» [Features of the humanitarian activity of the zemstvos of the Chernihiv province at the beginning of the First World War based on the materials of the «Chernigov Zemstvo Week»]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. G. Shevchenka - Bulletin of Chernihiv State Pedagogical University named after T. G. Shevchenko. Chernihiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru