Повсякденне життя міського населення наддніпрянської України 1785-1917 рр. у сучасному історіографічному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru

Центральноукраїнський національний технічний університет

Повсякденне життя міського населення наддніпрянської України 1785-1917 рр. у сучасному історіографічному дискурсі

Everyday life of the urban population of dnieper ukraine 1785-1917 in modern historiographical discourse

Олександр Бондаренко доктор історичних наук, доцент

АНОТАЦІЯ

Мета дослідження полягає в аналізі наукового доробку сучасних українських вчених з історії повсякденного життя міського населення Наддніпрянської України в 1785-1917 рр., з 'ясуванні стану дослідження проблеми та визначення перспектив дальших наукових пошуків. Сьогодні вітчизняна історична наука переживає підвищений сплеск інтересу до проблем, що отримали назву «історія повсякдення». Сприяє цьому «антропологічний поворот» історичної науки - зростання уваги дослідників до людини як головного складника загального суспільного організму. Проблематика історії повсякденності містян стала предметом наукового аналізу тільки в 2000-х рр., що було спричинено відходом від наративів імперської радянської історичної науки, в якій «маленькій людині» не знаходилося місця під час наукового аналізу подій і явищ, та появою в українському науковому середовищі новітніх концептуальних засад у дослідженні минулого. Ця тема займає нині належне місце в історіографічному дискурсі, знайшовши віддзеркалення у наукових студіях практично всіх дослідників міської історії. Про це свідчить поява чималої кількості публікацій в яких досліджуються різні аспекти повсякденного життя міських мешканців в тих чи інших територіальних та хронологічних локаціях. Повсякденне життя міського населення досліджується в межах різних історіографічних підходів - загальні дослідження з історії міського повсякдення в різних хронологічних межах; вивчення повсякдення містян у певних українських регіонах; студіювання окремих аспектів повсякденного життя міського населення. Найактивніше сьогодні розроблюються такі теми: міське середовище, матеріальне становище міського населення, його побут, соціально-побутова інфраструктура міських поселень, спосіб життя містян, національно-культурні, духовні та релігійні аспекти повсякдення українського народу, його ментальність, освіта, дозвілля, мода та одяг. Не знайшли достатнього висвітлення важливі аспекти повсякдення, серед яких виробнича й невиробнича сфери, приватне, зокрема сімейне, та громадське життя. Практично відсутні дослідження історії міського повсякдення кінця XVIII - першої половини XIX ст. Наукове студіювання саме цих питань може стати предметом майбутнього наукового пошуку.

Ключові слова: Наддніпрянська Україна, вітчизняна історична наука, міське населення, повсякденне життя, історіографія, сучасний історіографічний дискурс.

Olexandr Bondarenko

Doctor of Historical Science, Associate

Professor

Ukrainian National Technical University, Ukraine

ABSTRACT

The purpose of the study is to analyze the scientific work of modern Ukrainian scientists on the history of the daily life of the urban population of Dnieper Ukraine in 1785-1917, clarify the state of research on the problem and determine the prospects for further scientific research. Today, domestic historical science is experiencing a surge of interest in the problems that have been called «everyday history» This is facilitated by the «anthropological turn» of historical science - the growing attention of researchers to man as the main component of the general social organism. The problems of the history of everyday life of the townspeople became the subject of scientific analysis only in the 2000s, which was caused by the departure from the narratives of imperial Soviet historical science, in which the «little man» had no place during the scientific analysis of events and phenomena, and the appearance in the Ukrainian scientific environment the latest conceptual foundations in the study of the past. This topic currently occupies a proper place in the historiographical discourse, having found a reflection in the scientific studios of almost all researchers of urban history. This is evidenced by the appearance of a considerable number ofpublications in which various aspects of the daily life of city dwellers in certain territorial and chronological locations are investigated. The everyday life of the urban population is studied within the framework of different historiographical approaches - general studies on the history of urban everyday life in different chronological limits; study of everyday life of citizens in certain Ukrainian regions; studying certain aspects of everyday life of the urban population. The following topics are most actively developed today: the urban environment, the material situation of the urban population, their daily life, the social and household infrastructure of urban settlements, the way of life of citizens, the national-cultural, spiritual and religious aspects of the everyday life of the Ukrainian people, their mentality, education, leisure, fashion and clothing. Important aspects of everyday life, including production and non-production spheres, private, in particular family, and public life, were not sufficiently covered. There are practically no studies of the history of urban everyday life of the end of the 18th - the first half of the 19th century. The scientific study of these questions may become the subject of future scientific research.

Key words: Dnieper Ukraine, domestic historical science, urban population, everyday life, historiography, modern historiographical discourse.

Постановка проблеми. Сьогодні вітчизняна історична наука переживає підвищений сплеск інтересу до проблем, що отримали назву «історія повсякдення». Сприяє цьому «антропологічний поворот» історичної науки - зростання уваги дослідників до людини як головного складника загального суспільного організму. Тож зрозумілим є істотне збільшення в останні роки звернень науковців до «життєвого світу» людини та вивчення її повсякденності як одного із засобів історичної інтерпретації людської суб'єктності. Внаслідок цього відбулося виділення історії повсякдення в окрему сферу наукового знання, історія повсякдення перетворилася в один із провідних самостійних напрямів історичної науки. Об'єктами історії повсякдення стають сюжети, яким раніше дослідники не надавали особливого значення, але які, утім, відігравали суттєву роль в розвитку історичних явищ та процесів - проблеми приватного життя людини, сім'ї, побуту, освіти тощо.

Актуальність теми. Звернення до історії повсякдення - це передусім відмова від аналізу певних абстрактних процесів і структур й перехід до аналізу конкретних ситуацій, що дає змогу інакше розглядати економічні, політичні, соціальні, культурні процеси і скласти точніше уявлення щодо реальних явищ, що відбувалися в суспільстві та їхні наслідки. Історія повсякдення, на переконання німецького історика А. Людтке, - це «спроба зрозуміти історію як багатошаровий процес, який відтворюється і, насамперед, трансформується тими, хто є водночас і об'єктами історії, і її суб'єктами» (Людтке, 1999: 99).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить аналіз наукового доробку з історії повсякдення міського населення Наддніпрянської України кінця XVIII - початку ХХ ст. ця проблематика ставала предметом дослідження у науковій літературі. Певне відображення зазначена тема знайшла в історіографії імперського періоду. Тогочасні праці стосувалися побуту, способу життя містян, однак вони вивчалися фрагментарно, та й здебільшого увага авторів зосереджувалася переважно на житті привілейованих міських верств.

У радянській історіографії історія повсякдення міського населення не викликала відчутного інтересу науковців, оскільки пріоритетними тоді були дослідження соціально- економічних процесів й питання класової боротьби.

З початку 2000-х рр. в Україні спостерігається суттєве зростання наукового інтересу до історії повсякденного життя містян. Ця тема займає нині належне місце в історіографічному дискурсі, знайшовши віддзеркалення у наукових студіях практично всіх дослідників міської історії. Попри відсутність у сучасній історичній науці комплексної узагальнювальної історіографічної праці з історії міського повсякдення, ця тема стала предметом наукового зацікавлення багатьох вітчизняних науковців. Так, В. Альков розглянув пострадянську історіографію повсякденного життя (насамперед дозвілля) мешканців великих міст наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. (Альков, 2010). О. Бондаренко проаналізував науковий доробок щодо вивчення повсякденного життя містян у кінці XVIII - першій половині XIX ст. (Бондаренко, 2014). Поняття «повсякденність» у пострадянській висвітлила П. Леснича (Леснича, 2015). Актуальні питання історіографії та методології історії повсякдення досліджували В. Головко (Головко, 2007), О. Коляструк (Коляструк, 2008), О.Удод (Удод, 2005, 2010).

Ті чи інші аспекти повсякденного життя міських верств в різних хронологічних та регіональних межах у конкретно-історичних дослідженнях з'ясовували В. Альков (Альков, 2012), Л. Аскерова (Аскерова, 2011), А. Боженко (Боженко, 2018), О. Бондаренко (Бондаренко, 2021). О. Вільшанська (2011), Т. Герасимов (Герасимов, 2017), В. Константінова (Константинова, 2010), П. Леснича (Леснича, 2019), Т. Портнова (Портнова, 2008), Прищепа (Прищепа, 2019).

Проблеми історії повсякдення знайшли відображення у грунтовних дослідженнях відомих вітчизняних учених В. Орлика (Орлик, 2007, 2008), С. Орлик (Орлик, 2018, 2022), О. Реєнта (Реєнт, 2000, 2011), Л. Циганенко (2009) та багатьох інших.

Отже, тема історії повсякдення міського населення Наддніпрянської України займає істотне місце у сучасному історіографічному дискурсі. Поза тим зауважимо, що спеціальні узагальнювальні історіографічні дослідження порушеної проблеми практично відсутні.

Метою статті є аналіз сучасних публікації вітчизняних авторів з історії повсякденного життя міського населення Наддніпрянської України в 1785-1917 рр., з'ясування стану дослідження проблеми та визначення перспектив дальших наукових пошуків.

Виклад основного матеріалу дослідження. Цілеспрямоване вивчення історії повсякдення загалом, та повсякденного життя містян Наддніпрянської України 1785-1917 рр. зокрема, розпочалося з 2000-х рр. Поява досліджень з історії повсякдення зумовлена насамперед утвердженням модерного розуміння історії, згідно з яким процес її розвитку визначають не лише економічні закони, політичні події чи визначні особистості, а й непримітний хід повсякденного життя пересічних людей. На відміну від дослідників попередніх періодів, сучасні вчені розглядають повсякденне життя, побут простих людей загалом не ізольовано від значних подій, політики, науково-технічного прогресу, а як сферу, в якій відображаються ключові історичні процеси і яка, своєю чергою, впливає на хід історії.

Серед історіографічних праць виокремимо передусім статтю В. Алькова (Альков, 2010), на якій зупинемось докладніше. У ній вперше у вітчизняній історичній науці аналізуються роботи, присвячені повсякденному життю, зокрема одному з важливих його аспектів - дозвіллю мешканців великих міст наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Автор цілком слушно зазначив, що історіографічних праць, які були б безпосередньо присвячені вивченню дозвілля населення великих міст не підготовлено (Альков, 2010: 17). Дослідження загалом

повсякденного життя міст у сучасній історіографії, на його думку, пройшло дві стадії: 19912000 та 2000-і рр. Зауважимо, проте, що жодної праці українських дослідників, у яких вивчалося б повсякденне життя мешканців міст й опублікованих впродовж першої стадії, автор не називає. Стосовно наукового доробку впродовж другої стадії, дослідник зазначив, що з початку ХХІ ст. з'явилася чимала кількість робіт, автори яких торкаються питань історії повсякдення, передусім у публіцистичному ключі, але як окремий предмет вивчення (Альков, 2010: 18).

В. Альков позитивно оцінив праці О. Вільшанської, у яких досліджується повсякденне життя міст України, а сучасні роботи з історії Харкова В. Альков охарактеризував «як приклад висвітлення проблем повсякденного життя й, зокрема, дозвілля мешканців великих міст у сучасній історіографії» (Альков, 2010: 20). Серед них автор виокремив колективну монографію «Історія міста Харкова ХХ століття» і монографію Т. Коломієць та О. Ярмиша «Культура Харкова на зламі століть (кінець ХІХ - початок ХХ століття» (Альков, 2010: 2021).

Підсумовуючи, В. Альков дійшов слушного висновку, що сучасні дослідники торкаються питань історії дозвілля у повсякденному житті мешканців міст наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. тільки побіжно, тому вона залишається малодослідженою. Однак, «незважаючи на наукову новизну теми, її сучасна історіографія вже містить цікаві концептуальні ідеї і має перспективи досліджень як на прикладі конкретних міст, так і узагальнюючих» (Альков, 2010: 23).

Автор цієї розвідки в одній зі статей проаналізував публікації, у яких висвітлювалося повсякденне життя містян останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст. У статті з'ясовано основні досягнення у дослідженні теми та визначено проблеми, які опинилися поза полем зору науковців та не знайшли достатнього висвітлення у науковій літературі. Серед останніх - «подальше концептуальне визначення та дослідження предметної сфери повсякденності: виробнича й невиробнича, споживацька сфера, сфера дозвілля, сфера приватного та громадського життя тощо» (Бондаренко, 2014: 11). Підкреслюється, що сучасна українська історіографія переживає процес становлення історії повсякдення як модерного методологічного напряму дослідження міського населення (Бондаренко, 2014: 11).

Історіографічні розділи містяться у вступних частинах дисертаційних та монографічних праць, присвячених тим чи іншим аспектам повсякдення містян. Зокрема, в історіографічному вступі до дисертації В. Альков наголошує, що українська історіографія пішла «шляхом більш широких узагальнень, коли ґрунтовні праці, присвячені міському повсякденню ще не створені» (Альков, 2012: 36). Як і в статті, про яку йдеться вище, науковець стверджує, що тема дозвілля у працях сучасних авторів не знайшла належного місця насамперед з огляду на методологічну невизначеність та через те, що «охопити усе розмаїття історії повсякденності - завдання багаторічної кропіткої праці, яке ще не вирішила жодна історіографія світу» (Альков, 2012: 36).

Розлогий історіографічний огляд у вступі до монографії та дисертації здійснив Т. Герасимов (Герасимов, 2017; 2018). Учений наголосив, що у сучасній вітчизняній історіографії проблема повсякденного життя містян Правобережної України в роки Великої війни висвітлена нерівномірно. Якщо питанням забезпечення міського населення продовольством, рівня життя містян, благодійництва, проблемі біженців присвячено чимало праць, то становище інфраструктури у містах, зміни у сфері культури та дозвілля, ціннісно- світоглядні трансформації міських мешканців порушені в наукових публікаціях тільки епізодично (Герасимов, 2018: 32).

В історіографічному вступі до дисертаційної роботи П. Леснича зазначила, що аналіз історіографічного доробку в сучасній історичній науці свідчить про наявність чималої кількості праць, у яких розглядаються теоретичні та конкретно-історичні проблеми дослідження повсякденного життя міських поселень Волинської губернії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Водночас авторка наголосила, що більшість робіт з цієї проблеми стосується повсякдення українців початку ХХ ст. (Леснича, 2019: 28-29).

Чи не найбільший внесок у дослідження повсякденного життя міст Наддніпрянщини зробила О. Вільшанська. Вона однією з перших звернулася до проблем повсякденного життя міського населення під час Першої світової війни, розглянула уявлення містян щодо вдалого шлюбу, простежила зміни у громадському побуті мешканців Києва на початку Великої війни, здійснила ґрунтовний аналіз європейських впливів та українських національних особливостей повсякденного життя міст України на межі ХІХ-ХХ ст. (Вільшанська, 2003; 2006; 2008; 2011).

Не можна не погодитись з О. Вільшанською, котра наголосила, що на повсякденне життя мешканців міст суттєво позначався не тільки об'єктивний процес прискорення господарського розвитку в містах та приплив до них селян, а й закордонні впливи. Так, вона зазначила, що на повсякденне життя впливало не тільки завозення різноманітних машин, товарів широкого вжитку, запозичення окремих виробничих технології, насамперед німецьких та американських, а й європейська мода. А з іншого боку, на переконання ученої, попри значні європейські впливи та русифікаторську політику царизму, національні звичаї та традиційно- побутова й виробнича культури зберігалися і проявляли себе з різною інтенсивністю (Вільшанська, 2011: 14). Водночас О. Вільшанська акцентувала на тому, що концентрація населення у великих містах й прискорені темпи впровадження технічних досягнень спричиняли якісні зміни стилю життя та творення особливої культури містян, що відповідало новому світогляду та соціальній психології. Тому дослідниця, підсумовуючи, підкреслює, що політичні, культурологічні, освітні інституції, спільно з розвитком міської промисловості, засобів зв'язку, транспорту та впровадження технічних нововведень - телеграфу, електрики, каналізації неабияк позначалися на повсякденному житті містян (Вільшанська, 2011: 14).

У монографії Т. Герасимова досліджено повсякдення міського населення Правобережної України у роки Великої війни: вплив Першої світової війни на громадську свідомість міських мешканців, рівень їхнього життя, прояви девіантної поведінки серед містян, стан житлово- комунальної сфери й міської інфраструктури, загострення національного питання через репресивну політику російського царату проти єврейського та австро-німецького населення (Герасимов, 2019).

Деякі аспекти повсякденного життя міського населення аналізуться в наукових студіях, присвячених дослідженню історії міст. Приміром, особливостям міської повсякденності Південної України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. присвячений один з підрозділів

монографії В. Константінової. На її думку, аналіз міського повсякдення не підтверджує «існування чіткого «водороздіду», бар'єру між селом і містом як таким: і нижні страти городян, і значна кількість переважно невеликих міст регіону виступали носіями «квазіурбаністичної» або ж «квазіміської» повсякденності, в якій відбилися реалії неповної адаптації традиційної селянської культури до умов урбанізації» (Константинова, 2010: 483484).

Важливим напрямом дослідження історії повсякдення є вивчення рівня життя містян. Одним з перших звернувся до цієї проблеми В. Молчанов, з-під пера якого вийшла ціла низка праць, присвячених дослідженню цієї проблеми. ХІХ - початку ХХ ст. Зокрема у монографії дослідник комплексно розглянув регіональні особливості життєвого рівня мешканців губернських міст Правобережної України: тривалість робочого дня, питання

працевлаштування, доходи міських верств, обсяги та характер споживання продуктів харчування й предметів вжитку, характер та динаміку транспортних послуг, вартість житлового забезпечення, специфіку пенсійного забезпечення, еволюцію побутового обслуговування, стан благодійності, надання освітніх послуг, сферу культурного відпочинку. Зауважимо, що в результаті дослідження, автор сформулював рекомендації стосовно практичного використання історичного досвіду, який сприятиме, на його думку, підвищенню сучасного життєвого рівня населення. (Молчанов, 2000; 2004, 2005). Дослідження В. Молчанова дали змогу здійснити переоцінку поглядів щодо життєвого рівня містян Правобережної України початку XX ст. й відмовитись від концепції радянської історіографії, яка розглядала погіршення добробуту населення України як один з чинників посилення «експлуатації трудящих» та зростання «класової боротьби», що неминуче повинно було б призвести до збройного повалення царизму (Реєнт, 2011: 11).

В одній зі статей В. Молчанов проаналізував добробут науково-освітянської верстви в Україні в XIX - на початку XX ст. (Молчанов, 2004). Порівняльний аналіз дав змогу дійти слушного висновку, що грошове щомісячне утримання професорів університету св. Володимира впродовж першої половини XIX ст. перевищувало жалування підполковника царської армії і навіть посадовий оклад цивільного губернатора. А наявність наукового ступеня давала право на особисте дворянство, що своєю чергою, дозволяло купувати рухоме та нерухоме майно (зокрема кріпосних селян) тощо (Реєнт, 2011: 11-12).

Важливим напрямом дослідження міського повсякдення є сфера ментальності. Зауважимо, що автори, які вивчають історію міст Наддніпрянщини кінця XVIII - початку ХХ ст. через призму повсякдення, нечасто розглядають менталітет міського населення як самостійний об'єкт вивчення. Втім, останнім часом ситуація помітно змінюється. Про це свідчить поява праць, автори яких в межах дослідження міської історії розглядають теоретико- методологічні основи менталітету містян. Окрім цього, дані дослідники виявляють не лише особливості менталітету міського населення загалом, а й ментальні характеристики різних міських верств (дворянства, купецтва, міщанства, селянства), розкривають стан та тенденції розвитку менталітету як наслідок економічних та соціально-політичних перетворень.

Відомий український історик О. Реєнт наголошує, що історичні дослідження мають ґрунтуватися на поверненні до людини, на спробі поглянути на навколишній світ очима тогочасних мешканців. Вчений акцентує на аналізі явищ психологічного, релігійно-етичного характеру, які були рушіями і мотиваційними чинниками людської діяльності та самоорганізації. При цьому дослідник погоджується з послідовниками школи «Анналів», для яких вивчення ментальності є неодмінною умовою осягнення як минулого, так і сьогодення (Реєнт, 2000: 23-24).

Особливості менталітету містян півдня України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. розглянула В. Константінова. Авторка звернула увагу на специфіку півдня України, «територія якої активно заселялась і населення якої становило строкатий конгломерат представників різних етнічних і конфесійних груп» (Константінова, 2010: 445). Через те, вчена наголошує, що серед населення південної України «спостерігався складний процес поєднання

рис ментальностей, які були притаманні тим спільнотам, з яких вийшли переселенці, із ментальностями, що формувалися безпосередньо в умовах Півдня. І це на тлі і в руслі тієї «боротьби ментальностей», що відбувалася в російській імперії в цілому в контексті модернізаційних процесів середини XIX - початку XX ст.» (Константінова, 2010: 445).

Історичні аспекти змін ментальності жіночого населення українських міст другої половини ХІХ - початку ХХ ст. проаналізував В. Романченко. На переконання автора роль жінки у міському просторі частково зросла, хоч і «не досягла рівня реальної тендерної рівності», однак її ментальність зазнала певних змін, що провлялися у прагненні до емансипації, зменшенні сакрального відношення до інституту шлюбу та чоловіка, психологічного сприйняття соціальної незалежності не тільки як деструктиву (Романченко, 2015: 6-7).

Повсякденні практики міського населення розгадаються у працях, що присвячені історії міських верств. Приміром, окремі питання та проблеми повсякденного життя купецтва Києва у XIX ст. розглянула у дисертаційній роботі І. Гуржій (Гуржій, 2011). Вона проаналізувала соціокультурні явища, які тією чи іншою мірою позначалися на побуті купецтва та його звичаях. Дослідниця з'ясувала вплив національних та іноетнічних чинників на формування самосвідомості, форми проведення дозвілля, дотримання моди тощо. Вчена пов'язала повсякдення купців, з їхніми малими та великими життєвими проблемами, з розвитком міста: господарськими й суспільно-політичними змінами, досягненнями в культурній та науковій сферах, матеріальним неблагополуччям, епідеміями, стихійними лихами тощо (Гуржій, 2011: 65). І. Гуржій наголосила на специфіці повсякденного життя Києва, яка, на її думку, «полягала у тому, що саме в означений період особливо помітними тут стали впливи (часом гострі суперечності) російського, польського та єврейського факторів - у побуті, звичаях, торгівлі, культурі. Вища ж влада імперії, через своїх «виконавців-провідників» на місцях, прагнула зденаціоналізувати життя в місті, поширити тут російську мову та зміцнити власні політичні прерогативи» (Гуржій, 2011: 87).

Висновки. Отже, підсумовуючи, можемо констатувати, що повсякденне життя міського населення Наддніпрянської України 1785-1917 рр. стало предметом наукового аналізу в сучасній українській історичній науці тільки в 2000-х рр. Зумовлено це відходом від наративів імперської радянської історичної науки, в якій «маленькій людині» не знаходилося місця під час наукового аналізу подій і явищ, та появою в українському науковому середовищі новітніх концептуальних засад у дослідженні минулого. Про це свідчить поява чималої кількості досліджень, автори яких вивчають різноманітні сторони історії повсякдення містян в тих чи інших територіальних та хронологічних локаціях. Повсякденне життя міського населення досліджувалось з різною інтенсивністю та в межах різних історіографічних підходів - загальні дослідження з історії міського повсякдення в різних хронологічних межах; вивчення повсякдення містян у певних українських регіонах; студіювання окремих аспектів повсякденного життя міського населення.

Загалом, за останнє десятиліття українські науковці створили суттєвий науковий доробок з історії міського повсякдення як фактографічного так і теоретичного та концептуального рівнів. Серед проблем, що сьогодні активно розроблюються, виокремимо такі: міське середовище, матеріальне становище міського населення, його побут, соціально- побутова інфраструктура міських поселень, спосіб життя містян, національно-культурні, духовні та релігійні аспекти життя, освіта, дозвілля, одяг та мода.

Водночас аналіз стану наукового розроблення теми засвідчив відсутність у вітчизняній історичній науці комплексного історіографічного дослідження зазначеної проблеми. Крім того, зауважимо, що зазвичай праці з повсякдення обмежуються періодом другої половини, а здебільшого кінцем ХІХ - початком ХХ ст. Серед міських верств найдослідженішим є повсякденне життя міської еліти - купецтва та дворянства. Поза увагою науковців лишаються питання дослідження виробничої й невиробничої сфери, приватного, зокрема сімейного, та громадського життя. Саме ці питання можуть стати предметом майбутнього наукового пошуку.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Альков В.А. Повсякденне життя мешканців великих міст Російської імперії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.: пострадянська історіографія питання (1991-2010 рр.). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2010. № 906. Вип. 13. С. 16-25.

Альков В.А. Харків наприкінці ХІХ - початку ХХ століття: дозвілля міських мешканців в умовах модернізації: дис. ... канд. іст. наук. Харків, 2012. 354 с.

Аскерова Л. С. Чернігів у ХІХ - на початку ХХ ст.: формування міського середовища: автореф. дис. ... канд. іст. наук. Чернігів, 2011. 25 с.

Боженко А. Формування міського способу життя у другій половині XIX - на початку XX ст. (на матеріалах м. Харкова): автореф. дис. ... канд. іст. наук. Харків, 2018. 20 с.

Бондаренко О.В. Міста Наддніпрянської України за імперської доби (1785-1917 рр.): історіографічний дискурс: монографія. Кропивницький: Видавець Лисенко В.Ф., 2021. 364 с.

Бондаренко О.В. Повсякденне життя міст Російської імперії останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст. в історіографії. Integration journal international economic relatio. The Caucasus. Economical and social analysis journal of southern Caucas. № 02/03. Tbilisi, 2014. С. 812.

Бондаренко О.В. Соціально-економічні та соціокультурні процеси в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр.: історіографія: дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.06; Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Переяслав, 2021. 455 с.

Вільшанська О.Л. Зміни в громадському побуті населення Києва на початку першої світової війни. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2003. 6. C. 245-254.

Вільшанська О.Л. Мода у повсякденному житті міського населення України кінця ХІХ - початку ХХ ст. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2008. 14. C. 309-322.

Вільшанська О. Л. Повсякденне життя міст України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.: європейські впливи та українські національні особливості: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01; НАН України, Ін-т історії України. К., 2011. 19 с.

Вільшанська О.Л. Реклама на рубежі ХІХ - ХХ ст. у повсякденному житті населення України. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2006. 12. C. 87-94.

Герасимов Т.Ю. Міста Правобережної України і Перша світова війна: повсякденна історія: монографія. Вінниця: ТОВ Меркьюрі-Поділля, 2017. 436 с.

Герасимов Т.Ю. Повсякденне життя міського населення Правобережної України в роки Першої світової війни (1914 - лютий 1917 рр.): дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.01; Кам'янець- Подільський нац. ун-т. ім. Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський, 2018. 504 с.

Головко В. «Риба та м'ясо» історії повсякденності: теоретичні засади напряму. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. 2007. Вип. 17. С. 87-101.

Гуржій І. О. Соціально-економічне становище, етнічний склад і діяльність купецтва міста Києва в XIX ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. К., 2011. 19 с.

Константинова В.М. Урбанізація: південноукраїнський вимір (1861-1904 роки). Запоріжжя: АА Тандем, 2010. 596 с.

Коляструк О.А. Історія повсякденності як об'єкт історичного дослідження: історіографічний і методологічний аспекти. Х.: Курсор, 2008. 121 с.

Леснича П. Поняття «повсякденність» у пострадянській історіографії. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. Луцьк, 2015. № 5 (306). С. 152-157.

Леснича П.С. Повсякденне життя міських поселень Волинської губернії другої половини XIX - початку XX ст.: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 2019. 228 с.

Людтке А. Что такое история повседневности? Ее достижения и перспективы в Германии. Социальная история: Ежегодник. 1998/1999. М., 1999. С. 77-100.

Молчанов В.Б До питання про життєвий рівень міського населення Правобережної України на початку ХХ ст. Український історичний збірник. К.: Інститут історії України НАН України, 2000. № 3. С. 67-84.

Молчанов В.Б. Життєвий рівень міського населення Правобережної України (1900-1914 рр.). К., 2005. 351 с.

Молчанов В.Б. Життєвий рівень представників науково-освітянської сфери в Правобережній Україні у ХІХ - на початку ХХ ст. Пробл. історії України XIX - початку XX ст. К., 2004. Вип. 7. С. 55-74.

Орлик В.М. Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період: Монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2007. 631 с.

Орлик В.М. Податковий тиск на торгівельно-промислове населення Російської імперії та реформа Єгора Канкріна 1824 р. Вісник податкової служби України. 2008. Вип.9. С. 74-76.

Орлик С.В. Фінансова політика російського уряду на окупованих територіях Галичини і Буковини в період Першої світової війни (1914-1917 рр.): монографія. Біла Церква. 2018. 716 с.

Орлик С. Мародерство, грабежі, розбій російських окупаційних військ на Східній Галичині й Північній Буковині в роки Першої світової війни. Український історичний журнал. 2022. Число 2. С. 4-16.

Портнова Т. Міське середовище і модернізація: Катеринослав середини ХІХ - початку ХХ ст. Дніпропетровськ: Інновація, 2008. 104 с.

Прищепа О.П. «Місця зустрічі»: культурне довкілля міст Правобережної України (кінець ХVШ - початок ХХ ст.): монографія. Рівне: М. Дятлик, 2019. 688 с.

Реєнт О.П. Деякі проблеми історії України XIX - початку ХХ ст.: стан і перспективи наукової розробки. Український історичний журнал. 2000. № 2(431). С. 3-26.

Реєнт О.П. Українське ХХ століття: сучасні проблеми дослідження. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2011. Вип. 19. С. 6-26.

Романченко В.В. До питання про ментальність жіночого населення українських міст російської імперії у другій половині XIX - на початку ХХ ст. (з акцентом на південноукраїнському регіоні). Збірник статей учасників тридцять першої Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційний потенціал світової науки - ХХІ сторіччя». Т. 1. Запоріжжя, 2015. С. 5-7.

Удод О. Історія повсякденності: проблеми методології та джерелознавства. Історія в школах України. 2005. 4. С. 40-45

Удод О. Історія повсякденності як провідний напрям української історіографії. Краєзнавство. 2010. 3. С. 5-9.

Циганенко Л.Ф. Дворянство Півдня України (друга половина ХVШ - 1917 рр.). Ізмаїл: СМИЛ, 2009. 384 с.

REFERENCES

Al'kov V.A. (2010). Povsyakdenne zhyttya meshkantsiv velykykh mist Rosiys'koyi imperiyi naprykintsi ХІХ - na pochatku ХХ st.: postradyans'ka istoriohrafiya pytannya (1991-2010 rr.). [Everyday life of residents of large cities of the Russian Empire at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries: post-Soviet historiography of the issue (1991-2010)]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriya: Istoriya Ukrayiny. Ukrayinoznavstvo: istorychni tafilosofs 'ki nauky. № 906. Vyp. 13. P. 16-25. [in Ukrainian].

Al'kov V.A. (2012). Kharkiv naprykintsi ХІХ - pochatku ХХ stolittya: dozvillya mis'kykh meshkantsiv v umovah modernizatsiyi [Kharkiv at the end of the 19th - beginning of the 20th century: leisure time of city residents in the conditions of modernization]. dys. ... kand. ist. nauk. Kharkiv. 354 р. [in Ukrainian].

Askerova L.S. (2011). Chernihiv u ХІХ - na pochatku ХХ st.: formuvannya mis'koho seredovyshcha [Chernihiv in the 19th and early 20th centuries: formation of the urban environment]: avtoref. dys. ... kand. ist. nauk. Chernihiv. 25 р. [in Ukrainian].

Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities.

Section Historical Sciences. Issue 59.

Bozhenko A. (2018). Formuvannya mis'koho sposobu zhyttya u druhiy polovyni XIX - na pochatku XX st. [The formation of the urban way of life in the second half of the 19th - at the beginning of the 20th century. (based on the materials of the city of Kharkiv)]. (na materialakh m. Kharkova): avtoref. dys. ... kand. ist. nauk. Kharkiv. 20 p. [in Ukrainian].

Bondarenko O.V. (2021). Mista Naddnipryans'koyi Ukrayiny za impers'koyi doby (1785-1917 rr.): istoriohrafichnyy dyskurs [Cities of Dnieper Ukraine during the imperial era (1785-1917): historiographical discourse: monograph.]: monohrafiya. Kropyvnyts'kyy: Vydavets' Lysenko V.F. 364 p. [in Ukrainian].

Bondarenko O.V. (2014). Povsyakdenne zhyttya mist Rosiys'koyi imperiyi ostann'oyi chverti XVIII - pershoyi polovyny XIX st. v istoriohrafiyi. []. [Everyday life of the cities of the Russian Empire in the last quarter of the XVIII - first half of the XIX century. in historiography]. Integration journal international economic relatio. The Caucasus. Economical and social analysis journal of southern Caucas. № 02/03. Tbilisi. Р. 8-12. [in Georgia].

Bondarenko O.V. (2021). Sotsial'no-ekonomichni ta sotsiokul'turni protsesy v mistakh Naddnipryans'koyi Ukrayiny v 1785-1917 rr.: istoriohrafiya [Socio-economic and socio-cultural processes in the cities of Trans-Dnieper Ukraine in 1785-1917: historiography]: dys. ... d-ra ist. nauk: 07.00.06; Universytet Hryhoriya Skovorody v Pereyaslavi. Pereyaslav. 455 p. [in Ukrainian].

Vil'shans'ka O.L. (2003). Zminy v hromads'komu pobuti naselennya Kyyeva na pochatku pershoyi svitovoyi viyny [Changes in the public life of the population of Kyiv at the beginning of the First World War]. Problemy istoriyi Ukrayiny ХІХ - pochatku ХХ st. 6. . P 245-254. [in Ukrainian].

Vil'shans'ka O.L. (2008). Moda u povsyakdennomu zhytti mis'koho naselennya Ukrayiny kintsya ХІХ - pochatku ХХ st.[ Fashion in the everyday life of the urban population of Ukraine in the late 19th and early 20th centuries.]. Problemy istoriyi Ukrayiny ХІХ - pochatku ХХ st. № 14. P. 309-322. [in Ukrainian].

Vil'shans'ka O.L. (2011). Povsyakdenne zhyttya mist Ukrayiny naprykintsi ХІХ - na pochatku ХХ st.: yevropeys'ki vplyvy ta ukrayins'ki natsional'ni osoblyvosti [Everyday life in the cities of Ukraine at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries: European influences and Ukrainian national characteristics]: avtoref. dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.01; NAN Ukrayiny, In-t istoriyi Ukrayiny. K. 19 p. [in Ukrainian].

Vil'shans'ka O.L. (2006). Reklama na rubezhi ХІХ - ХХ st. u povsyakdennomu zhytti naselennya Ukrayiny [Advertising at the turn of the 19th and 20th centuries. in the everyday life of the population of Ukraine]. Problemy istoriyi Ukrayiny ХІХ - pochatku ХХ st. 12. P. 87-94. [in Ukrainian].

Herasymov T.Yu. (2017). Mista Pravoberezhnoyi Ukrayiny i Persha svitova viyna: povsyakdenna istoriya [Cities of the Right Bank of Ukraine and the First World War: everyday history]: monohrafiya. Vinnytsya: TOV Merk'yuri-Podillya. 436 p. [in Ukrainian].

Herasymov T.Yu. (2018). Povsyakdenne zhyttya mis'koho naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayiny v roky Pershoyi svitovoyi viyny (1914 - lyutyy 1917 rr.) [Everyday life of the urban population of Right Bank Ukraine during the First World War (1914 - February 1917)]: dys. ... d-ra ist. nauk: 07.00.01; Kam'yanets'-Podil's'kyy nats. un-t. im. Ivana Ohiyenka. Kam'yanets'- Podil's'kyy. 504 p. [in Ukrainian].

Holovko V. (2007). «Ryba ta m'yaso» istoriyi povsyakdennosti: teoretychni zasady napryamu ["Fish and meat" of the history of everyday life: theoretical foundations of the direction]. Problemy istoriyi Ukrayiny: fakty, sudzhennya, poshuky: Mizhvid. zb. nauk. pr. Vyp. 17. Р. 87-101. [in Ukrainian].

Hurzhiy I.O. (2011). Sotsial'no-ekonomichne stanovyshche, etnichnyy sklad i diyal'nist' kupetstva mista Kyyeva v XIX st. [Socio-economic situation, ethnic composition and activity of merchants of the city of Kyiv in the 19th century.]: avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : 07.00.01; Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova. K. 19 p. [in Ukrainian].

Kolyastruk O.A. (2008). Istoriya povsyakdennosti yak ob'yekt istorychnoho doslidzhennya: istoriohrafichnyy i metodolohichnyy aspekty. [The history of everyday life as an object of historical research: historiographical and methodological aspects]. Kh.: Kursor. 121 p. [in Ukrainian].

Konstantinova V.M. (2010). Urbanizatsiia: pivdennoukrainskyi vymir (1861 - 1904 roky). [Urbanization: the South Ukrainian dimension (1861 - 1904)]. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

Lesnycha P.S. (2019). Povsyakdenne zhyttya mis'kykh poselen' Volyns'koyi huberniyi druhoyi polovyny XIX - pochatku XX st.[The concept of «everyday» in post-Soviet historiography]: dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.01; Skhidnoyevrop. nats. un-t im. Lesi Ukrayinky. Luts'k. 228 p. [in Ukrainian].

Lesnycha P. (2015). Ponyattya «povsyakdennist'» u postradyans'kiy istoriohrafiyi [Everyday life of the urban settlements of the Volyn province in the second half of the 19th and early 20th centuries.]. Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky. Istorychni nauky. Luts'k. № 5 (306). . P 152-157. [in Ukrainian].

Lyudtke A. (1999). Chto takoe ystoryya povsednevnosty? Ee dostyzhenyya y perspektyvbi v Hermanyy. Sotsyal'naya ystoryya [What is the history of everyday life? Her achievements and prospects in Germany]: Ezhehodnyk. 1998/1999. M. Р. 77-100. P. 99. [in Russian].

Molchanov V.B. (2000). Do pytannya pro zhyttyevyy riven' mis'koho naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayiny na pochatku ХХ st. [ To the question of the standard of living of the urban population of Right Bank Ukraine at the beginning of the 20th century.]. Ukrayins 'kyy istorychnyy zbirnyk. K.: Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny. № 3. P 67-84. [in Ukrainian].

Molchanov V.B. (2005). Zhyttyevyy riven' mis'koho naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayiny (1900-1914 rr.) [Standard of living of the urban population of Right Bank Ukraine (1900-1914)]. K. 351 p. [in Ukrainian].

Molchanov V.B. (2004). Zhyttyevyy riven' predstavnykiv naukovo-osvityans'koyi sfery v Pravoberezhniy Ukrayini u ХІХ - na pochatku XX st. [The standard of living of representatives of the scientific and educational sphere in Right-Bank Ukraine in the 19th and early 20th centuries.]. Probl. istoriyi Ukrayiny XIX - pochatku XX st. K. Vyp. 7. P. 55-74. [in Ukrainian].

Orlyk V. M. (2007). Podatkova polityka Rosiiskoi imperii v Ukraini v doreformenyi period [Tax policy of the Russian Empire in Ukraine in the pre-reform period]: Monohrafiia - Kirovohrad: Imeks-LTD. 631 p. [in Ukrainian].

Orlyk V.M. (2008). Podatkovyy tysk na torhivel'no-promyslove naselennya Rosiys'koyi imperiyi ta reforma Yehora Kankrina 1824 r. [Tax pressure on the commercial and industrial population of the Russian Empire and Yehor Kankrin's reform of 1824.]. Visnyk podatkovoyi sluzhby Ukrayiny. Vyp. 9. P. 74-76. [in Ukrainian].

Orlyk S.V. (2018 b). Finansova polityka rosiiskoho uriadu na okupovanykh terytoriiakh Halychyny i Bukovyny v period Pershoi svitovoi viiny (1914-1917 rr.) [Financial policy of the Russian government in the occupied territories of Galicia and Bukovina during the First World War (1914-1917)]: monohrafiia. Bila Tserkva: Vyd. Pshonkivskyi O. V. [in Ukrainian]

Orlyk S. (2022). Maroderstvo, hrabezhi, rozbiy rosiys'kykh okupatsiynykh viys'k na Skhidniy Halychyni y Pivnichniy Bukovyni v roky Pershoyi svitovoyi viyny [Looting, robbery, robbery of the Russian occupation troops in Eastern Galicia and Northern Bukovina during the First World War]. Ukrayins 'kyy istorychnyy zhurnal. Chyslo 2. P. 4-16. [in Ukrainian].

Portnova T. (2008). Mis'ke seredovyshche i modernizatsiya: Katerynoslav seredyny XIX - pochatku XX st. [Urban environment and modernization: Ekaterinoslav mid-nineteenth - early twentieth century]. Dnipropetrovs'k. 104 p. [in Ukrainian].

Pryshchepa O.P. (2019). «Mistsya zustrichi»: kul'turne dovkillya mist Pravoberezhnoyi Ukrayiny (kinets' XVIII - pochatok XX st.). [«Meeting places»: the cultural environment of the cities of the Right Bank of Ukraine (late eighteenth - early twentieth century.)]: monohrafiya. Rivne: M. Dyatlyk. 688 p. [in Ukrainian]. наддніпрянський міський населення

Reyent O.P. (2000). Deyaki problemy istoriyi Ukrayiny XIX - pochatku ХХ st.: stan i perspektyvy naukovoyi rozrobky [Some problems of the history of Ukraine in the 19th and early 20th centuries: the state and prospects of scientific development]. Ukrayins'kyy istorychnyy zhurnal. № 2 (431). P. 3-26. [in Ukrainian].

Reyent O.P. (2011). Ukrayins'ke ХХ stolittya: suchasni problemy doslidzhennya [Ukrainian 20th century: modern research problems]. Problemy istoriyi Ukrayiny ХІХ-pochatku ХХst.. Vyp. 19. P. 6-26. [in Ukrainian].

Romanchenko V.V. (2015). Do pytannya pro mental'nist' zhinochoho naselennya ukrayins'kykh mist rosiys'koyi imperiyi u druhiy polovyni XIX - na pochatku ХХ st.[ To the question of the mentality of the female population of the Ukrainian cities of the Russian Empire in the second half of the 19th and early 20th centuries. (with an emphasis on the southern Ukrainian region)]. (z aktsentom na pivdennoukrayins'komu rehioni^ Zbirnyk statey uchasnykiv trydtsyat' pershoyi Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Innovatsiynyy potentsial svitovoyi nauky - ХХІstorichchya». T. 1. Zaporizhzhya. P. 5-7. [in Ukrainian].

Udod O. (2005). Istoriya povsyakdennosti: problemy metodolohiyi ta dzhereloznavstva [History of everyday life: problems of methodology and source studies]. Istoriya v shkolakh Ukrayiny. 4. P. 40-45. [in Ukrainian].

Udod O. (2010). Istoriya povsyakdennosti yak providnyy napryam ukrayins'koyi istoriohrafiyi [The history of everyday life as a leading direction of Ukrainian historiography]. Krayeznavstvo. 3. P. 5-9. [in Ukrainian].

Tsyhanenko L.F. (2009). Dvoryanstvo Pivdnya Ukrayiny (druha polovyna XVIII - 1917 rr.). Izmayil [Nobility of the South of Ukraine (second half of XV1TI - 1917)]: SMYL. 384 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru