Футбол в Одесі на початку революції 1917 р.: приклад "Маккабі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Футбол в Одесі на початку революції 1917 р.: приклад «Маккабі»

Тарас Вінцковський

доктор історичних наук, доцент, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

ABSTRACT

FOOTBALL IN ODESA AT THE BEGINNING OF THE 1917 REVOLUTION: THE «MACCABI» EXAMPLE

Taras Vintskovskyi

Doctor of Historical Sciences, Associate Professor

Odesa I.I. Mechnikov National University, Ukraine

The proposed research is aimed at updating the study of the history of football in Ukraine as an element of social and political mobilization of the population in the revolutionary challenges of 1917-1921. And the research tasks are to introduce into scientific circulation an array of information found in narrative sources, first of all in a specialized publication, to study the organizational principles of club / society formation, its sports and political tasks, to find out the personnel potential of the football team. The research strategy is based on the involvement of a set of methods most often used in humanities studies - analytical and synthetic, descriptive, retrospective, historical-genetic and quantitative, which are selected within local history. Scientific novelty is determined by the lack of publications not only on the declared issues, but also by ignoring the coverage of the development offootball in Ukraine in the specified period of time. The main emphasis is on the functioning of Jewish society, as an example of involving young people in solving socio-political problems within national perspectives. The work concludes with the conclusion that Odesa became the center of the spread of the ideas of «Maccabiism» in the lands of the former Russian Empire, and the members of the organization were under the influence of the ideology of Zionism. The club's program objectives focused on solving two interrelated components - political and sports. The first of these was closely intertwined with the desire of the Jewish people to create the state of Israel in Palestine. Accordingly, the members of «Maccabi» used the organizational capabilities of the society for political agitation among young people, attracting them under their flags. Under such conditions, sport became an additional factor in the political mobilization of the Jewish population of Odesa. As it proved to be a favorable space for the promotion of political projects, the creation of the Maccabi Society stimulated the process of national identification and consolidation of the city's Jews.

Key words: revolution, Odesa, the Jewish community, Zionism, Maccabi, sports, football.

АНОТАЦІЯ

Пропонована розвідка спрямована на актуалізацію вивчення історії футболу в Україні як елементу соціальної та політичної мобілізації населення в умовах революційних викликів 1917-1921 років. А дослідницькими завданнями є - введення у науковий обіг масиву інформації, який віднайдено у наративних джерелах, передусім у спеціалізованому виданні, вивчення організаційних принципів формування клубу/товариства, його спортивних та політичних завдань, з'ясування кадрового потенціалу футбольного колективу колективу. Стратегія дослідження ґрунтується на залученні комплексу методів, які найчастіше використовуються в студіях з гуманітарних наук - аналітичний і синтетичний, описування, ретроспективний, історико-генетичний та квантитативний, які обрані в межах локальної історії. Наукова новизна визначається відсутністю публікацій не лише із декларованої проблематики, але й ігноруванням висвітлення розвитку футболу на теренах України в окреслений проміжок часу. Основний акцент зроблено на функціонуванню єврейського товариства, як прикладу залучення молоді до вирішення суспільно-політичних завдань у межах національних перспектив. Підсумовують працю висновки, що Одеса стала центром поширення ідей «маккабізму» на землях колишньої Російської імперії, а члени організації перебували під впливом ідеології сіонізму. Програмні завдання клубу концентрувалися навколо вирішення двох взаємно пов 'язаних складових: політичної та спортивної. Перша з них тісно перепліталася із прагненням єврейського народу створити державу Ізраїль на теренах Палестини. Відповідно члени «Маккабі» використовували організаційні можливості товариства для політичної агітації у середовищі молоді, залучення їх під свої прапори. За таких умов спорт став додатковим чинником політичної мобілізації єврейського населення Одеси. Позаяк він виявився сприятливим простором для просування політичних проєктів, а створення товариства «Маккабі» стимулювало процес національної ідентифікації та консолідації євреїв міста.

Ключові слова: революція, Одеса, єврейська громада, сіонізм, Маккабі, спорт, футбол.

Постановка проблеми

футбол одеса революція маккабі

Науковий аналіз революційних подій 1917-1921 рр. в Україні здебільшого масштабується політичними, військовими, дипломатичними, соціально-економічними, культурницькими, релігійними та навіть повсякденними категоріями. Червоною ниткою проходить теза про державотворчі процеси, які здійснювалися в складному переплетенні внутрішньо- та зовнішньополітичних конфліктів, що є цілком логічним, адже Українською революцією було прагнення українського народу до побудови власної держави. А за висловом відомого дослідника Я. Калакури, вибух революційної енергії значної частини населення (Калакура, 2017: 83-84). Центрально-Східної Європи мав настільки масштабний і всеосяжний характер, що він охопив ледь не усі можливі аспекти буття людини. Відтак суспільні трансформації проявлялися навіть у тих сферах життєдіяльності, котрі протягом тривалого проміжку часу залишаються поза увагою історичної науки. Зокрема йдеться про розвиток футболу і як соціального явища, і як елементу військово-патріотичної підготовки окремих категорій суспільства.

Тотальне ігнорування дослідницьких сюжетів, пов'язаних з окресленою проблематикою, спостерігалося в наукових студіях протягом усього попереднього століття. У відомих нам довідниках, енциклопедіях та бібліографічних покажчиках не вдалося відшукати бодай згадку про дослідження футболу періоду революцій. Зокрема у змісті першого розділу найповнішого спеціального видання (Українська революція і державність, 2001) знаходимо підрозділ «Культура. Наука. Освіта», в межах якого виділено окремі напрямки - «Охорона пам'яток культури», «Наука», «Освіта», «Бібліотеки. Архіви», «Література. Мистецтво», «Преса. Видавнича діяльність». За аналогічною схемою запропонована інформація в наступних розділах, виокремлених за етапами розвитку Української революції 1917-1921 рр. Відповідно розвиток спорту та фізичної культури не отримали відображення у покажчику. Сказане значною мірою підтверджується й іншими бібліографічним (Історія футболу в Україні, 2012) та тематичним покажчиками (Словник енциклопедії історії Української революції 1917-1921 років, 2019).

Варто відзначити, що в межах теоретико-методологічного опанування історії Української революції 1917-1921 рр. неодноразово констатувалася необхідність «вивчити всю сумарну кількість великих і малих суспільних структур, які спричинили вибух революції, визначили напрямок її розвитку та характер». А перспективним вектором її висвітлення визначалося «осмислення самобутності цього соціального катаклізму <...> з тісним і складним переплетенням національних і соціальних чинників <...> рівнем національної свідомості і соціальної мобільності мас». Один з провідних дослідників епохи В. Верстюк доречно підсумовував, що з'ясування низки цих питань дозволить знайти нові підходи й вирішення в моделюванні історії революції, а сучасна парадигма Української революції має бути складною структурно і багатоплановою тематично (Верстюк, 2000: 16¬17).

Вважаємо, що сказане повною мірою стосується не лише національної революції, але й комплексу революційних подій, які відбувалися на теренах сучасної України протягом виділеного проміжку часу. У тому числі й тих, що стосувалися етнополітичних викликів чи соціокультурних трансформацій. Розширення дослідницької оптики за допомогою вивчення спорту і фізичної культури як елементу соціальної поведінки містян дасть можливість додатково поглибити контекст революцій, тематичну палітру епохи тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тенденції стереотипності мислення щодо вибору предмету дослідження частково почали змінюватися у ХХІ ст. Однак сказане стосується передусім праць з історії футболу поза виділеними хронологічними рамками. Передусім слід виділити результати студій в контексті Другої світової війни (Гінда, 2012), футбольних змагань у рамках чемпіонату Російської імперії (Гончарук, Погуляев, 2013; Гончарук, Погуляєв, 2014), культивування футболу в стінах навчальних закладів Одеси (Вінцковський, 2018; Вінцковський, 2019), приїзду турецького клубу «Фенербахче» на матчі до Північного Причорномор'я (Kocaturk, 2015). Невеликий фрагмент зі статті О. Козерода присвячений організаційним заходам щодо постави спортивного товариства «Маккабі» в Одесі (Козерод, 2012: 12).

При цьому слід констатувати неабиякий інтерес до найрізноманітніших аспектів історії футболу з боку футболофілів, до когорти яких увійшли здебільшого спортивні журналісти та представники інших професій. Вони зуміли накопичити солідний емпіричний матеріал як у вигляді статистики, так і аналітики. У тому числі в формі узагальнюючих творів. Однак епоха революцій залишається мало вивченою й їхніми зусиллями (Перші кроки футболу України, 2020: 243-244).

На перепоні повноцінного опанування футбольних сюжетів в наукових студіях стоять два чинника. Окрім винесення спорту за дужки потенційного предмету дослідження, це ще й подекуди обмеженість джерельної бази. Сказане повною мірою стосується винесеної у заголовок теми, позаяк наполегливий пошук актових документів, мемуарів, щоденників, епістоляріїв, матеріалів періодичної преси та інших матеріалів, за допомогою яких можна було б реконструювати історію футболу в Одесі у період революцій, не привів до виявлення значної кількості джерел. Для прикладу, найпопулярніші газети міста («Одесский листок» та «Одесские новости»), на сторінках яких до початку Першої світової війни доволі регулярно друкувалася інформація про проведення футбольних змагань, у період революцій повністю відмовилися від подібних заміток.

Чи не єдиним винятком став офіційний друкований орган Всеросійської спілки єврейських спортивних клубів «Маккабі», який видавався у вигляді щомісячного ілюстрованого журналу, починаючи з листопада 1917 р. Що фактично унеможливлює джерелознавчу синтетичну критику, залишаючи простір лише для аналітичної. Тематична спрямованість видання була доволі різноманітною. Редколегія знайомила читачів як з досягненнями атлетів єврейського походження в різних видах спорту, так і публікувала статті на історичну й політичну тематику, з орієнтацією на підготовку одноплемінників до створення держави Ізраїль. Таким чином, інформація часопису виступає прикладом того як революційні події детермінувалися спортивними категоріями, а футбол став одним з чинників етнічної та соціальної мобілізації населення.

Власне зазначена особливість джерельної бази стала визначальною у виборі темі дослідження. Хронологічні рамки маркувалися не лише політичними подіями, але й традиціями проведення футбольних змагань за системою осінь - весна. У даному випадку за основу взято період від утворення товариства «Маккабі» до завершення підготовки нової команди в осінній частині чемпіонату причорноморського міста. Отже ставимо перед собою за мету проаналізувати розвиток футболу в Одесі у перший рік Російської та Української революцій. А дослідницькими завданнями визначаємо: введення у науковий обіг масиву інформації, який віднайдено у наративних джерелах, передусім у спеціалізованому виданні, вивчення організаційних принципів формування клубу/товариства, його спортивних та політичних завдань, з'ясування кадрового потенціалу колективу.

Виклад основного матеріалу

За твердженням колишнього футболіста й журналіста Б. Галинського у перші революційні дні в Одесі створювалися різні спортивні товариства, у тому числі перша робітнича команда, що складалася з футболістів авіаційного заводу А. Анатра. Автор наполягав, що цей колектив провів зустріч з чемпіоном Одеси сезону 1916/1917 рр. Одеським кружком «Футбол» (рос., далі - ОКФ), однак не вказав дату і результат матчу. Також Б. Галинський повідомляв про появу у 1917 р. футбольної команди «Демократи», яка начебто сформувалася при районному комітеті більшовиків у приміському районі Слобідка. А її коріння виводив із відомого в Одесі гуртка під назвою «Флорида» (Галинский, 1969: 27-28, 59). На нашу думку роль більшовиків у формуванні футбольного колективу Б. Галинським перебільшена. Вона радше стала результатом відповідної традиції написання текстів у радянський період, коли обов'язковим правилом була демонстрація генетичного зв'язку РСДРП(б) із «народними масами». До того ж, у радах робітничих депутатів Одеси першої половини 1917 р. домінували політичні партнери більшовиків - меншовики та російські есери (Раковський, Шкляєв, 2002: 276-277).

Початок революції не завадив продовжувати спортивну діяльність існуючим клубам Одеси. Для прикладу, у квітні мав виїхати для проведення товариського матчу проти Миколаївського спортивного клубу (МСК) «Спортинг-клуб». Ціла низка подібних зустрічей відбулася після завершення сезону 1916/1917 рр. Так, 17 (4) червня МСК в рідних стінах зіграв благодійну зустріч проти ОКФ. Зібрані кошти пішли на допомогу амністованим політичним в'язням. 12-13 липня (29-30 червня) у місті корабелів помірялися силами збірні Миколаєва та Одеси. Першого разу сильнішими були господарі поля (4:0), ще два рази футбольні дружини розійшлися миром - 3:3 та 2:2. А 29-30 (16-17) липня миколаївські уболівальники стали свідками протистояння чемпіонів двох сусідніх міст - «Уніону» та ОКФ. Двічі вікторія залишилася за гостями з Одеси - 2:3 і 2:8 (Перші кроки футболу України, 2020: 282).

За таких суспільно-політичних і спортивних обставин у Північному Причорномор'ї виник клуб «Маккабі». Витоки товариства сягають кінця ХІХ ст., коли разом із поширенням ідей сіонізму єврейська молодь взялася створювати гімнастичні клуби. Перший з них виник у Стамбулі в 1895 р. Згодом члени інституції сформували футбольні команди, як наприклад, у Кракові (Slowo роккїе: 8). За інформацією часопису «Маккабі» організаційні заходи єврейської громади Одеси стартували навесні 1917 р. Місцеві активісти поставили перед собою завдання зайнятися фізичним розвитком єврейських юнаків шляхом облаштування гімнастичних та легкоатлетичних вправ, спортивних ігор, морського спорту, фехтування, боксу тощо. А 10 квітня (28 березня) 1917 р. з ініціативи декількох осіб, передусім Я. Грановського, було вирішено створити єврейський спортивний клуб «Маккабі» (Маккаби, 1917, № 1: 24-26).

Незабаром одеська делегація відправилася до Петрограда, де 18-24 (5-11) квітня відбувся VI-й з'їзд/конференція сіоністської організації учнівської молоді «Геховер». Я. Грановський виступив на заході із доповіддю «Про фізичне відродження і організація «Маккабі»». На основі його виступу присутні прийняли рішення створити мережу спортивних гуртків, розробити їхній статут, підготувати інструкторів, вирішити питання фінансів, усної та письмової пропаганди. При цьому була висловлена думка про доцільність перебування центральної структури товариства в Одесі (Маккаби, 1917, № 1: 37-38).

Згадана пропозиція учасників форуму знайшла своє відображення у подальших рішеннях. Саме причорноморське місто невдовзі стало осідком Тимчасового центрального комітету Всеросійської спілки єврейських спортивних клубів «Маккабі». За версією дописувача під псевдо «Старий спортсмен» до нього увійшли: Я. Грановський (голова), Н. Хесс (заступник), Е. Вейсман, А. Магаріл (обоє - секретарі), А. Крахмальников (скарбник), Б. Вигодський, М. Златопольський. У листопаді 1917 р. до керівної структури увійшли також І. Магаріл і Л. Штівельман (Маккаби, 1917, № 1: 43-45), а у січні 1918 р. - Д. Каждан та І. Фудім. Натомість вийшов Е. Вейсман (Маккаби, 1917-1918, № 2-3: 53).

У дописі іншого автора (псевдо А. М-ль) подається дещо відмінний варіант складу Тимчасового комітету «Маккабі», найімовірніше станом на жовтень - листопад 1917 р. За версією А. М-ля до нього увійшли Я. Грановський (голова), Е. Вейсман (заступник), А. Магаріл (секретар), Д. Каждан (скарбник), А. Рейф, В. Гутвах, д-р Я. Ландесман, Е. Гутвах, А. Шерман, Н. Гальперін, В. Гнатовський, Ф. Каждан. А також представники від окремих секцій - Є. Яський (морська), Л. Геллер і Д. Гросман (обидва - тенісна), І. Білоголовик (фехтувальна), Л. Іхтейман (футбольна), А. Коган, Вульф (обидва - гімнастична і легкоатлетична) (Маккаби, 1917, № 1: 24-26). Припускаємо, що йшлося про керівництво одеського відділення товариства. При ЦК було створено відділ з агітації та преси, з головним акцентом на залучення до організації молоді, фінансовий апарат під назвою Центральний фонд «Маккабі» (директор - М. Златопольський (Москва)). Розташовувався Тимчасовий центральний комітет за адресою - вул. Херсонська (тепер - Пастера), 31. До осені 1917 р. осередки «Маккабі» виникли в понад 35 населених пунктів колишньої Російської імперії. Зокрема футбольні секції діяли в Ізмаїлі, Керчі, Конотопі, Мінську, Миколаєві, Петрограді, Ростові-на-Дону, Умані (Маккаби, 1917, № 1: 43-45, 48-53).

З нагоди утворення одеського ЄСК «Маккабі» 13 травня (30 квітня) єврейська громада міста організувала святковий мітинг, на якому основними доповідачами були Я. Грановський і Л. Коган. Загалом виступило до 30 ораторів, котрі вітали інституцію від імені різноманітних громадських і політичних організацій. Із завершальною промовою виступив один з найвідоміших сіоністів, гласний міської думи Одеси М. Усишкін. На думку автора статті у середовищі молодих людей із натхненням сприйняли факт створення клубу. Відтак завдяки активній діяльності членів Тимчасового комітету клубу протягом першого місяця його існування вдалося відкрити 4 секції - футбольну, тенісну, фехтувальну і морську. А до осені 1917 р. він налічував до 500 осіб у різних секціях (Маккаби, 1917, № 1: 24-26).

Підтвердження тези про плідну роботу в середовищі молоді знаходимо й на інших прикладах. Так, у першій половині літа 1917 р. в Одесі пройшов з'їзд учнів, що були прихильниками сіонізму. На зібранні виступив представник ЦК «Маккабі» Е. Вейсман, запрошуючи молодих людей вступати до організації. А 6-10 вересня (24-28 серпня) відбувся з'їзд вчителів-гебраїстів. Понад 150 делегатів обговорювали не лише питання рідної мови, але й чимало уваги приділили фізичному вихованню учнів. Н. Хесс у своїй промові наголосив, що слід поєднувати обидва компоненти, відтак проводити фізичні заняття мовою свого народу (Маккаби, 1917, № 1: 38). Мовне питання постало на порядок денний і у контексті розробки футбольної термінології, як обов'язкової умови розвитку товариства (Маккаби, 1918, № 6-7: 3-4).

Знайомлячи читачів зі станом справ у різних видах спорту А. М-ль левову частку допису присвятив футболу. Він запевняв, що вкрай нагальною проблемою залишалося забезпечення якісним інвентарем. Адже закриття кордонів країн Європи під час Першої світової війни суттєво вплинуло на імпорт спортивних товарів, а подібне виробництво в Російській імперії було фактично відсутнім. Відтак неякісні футбольні м'ячі російського виробництва різко зросли у ціні, сягнувши позначки 35-37 карбованців (Маккаби, 1917, № 1: 24-26). Дана проблема підтверджувалася і у підсумковому за 1917 р. звіті (Маккаби, 1917¬1918, № 2-3: 45).

Окрім ламентації щодо неякісних м'ячів автор повідомляв про наявність у розпорядженні «Маккабі» футбольного поля. А результати літньої підготовчої роботи визнавав як цілком задовільні. Ще однією ознакою позитивної динаміки розвитку дописувач вважав статистичні підсумки футбольних двобоїв станом на першу половину осені 1917 р., бо єврейський колектив, зігравши низку контрольних матчів, зазнав лише однієї поразки (Маккаби, 1917, № 1: 24-26). Вона трапилася у грі із сусідами з Миколаєва, які у ті дні здійснювали міні-турне Одесою. Спочатку збірна Миколаївської футбольної ліги, кольори якої фактично захищали гравці «Уніону», програла «Везі» (0:1), а потім й команді робітників міста (1:3). Відтак звитяга над «Маккабі» (2:1) виявилася єдиною для гостей (Перші кроки футболу України, 2020: 282).

Підхопив огляд справ у футбольному господарстві «Маккабі» й вище згаданий «Старий спортсмен». Він розпочав виклад матеріалу з аргументації про користь англійської гри, передусім для легенів та м'язів ніг, вступаючи у дискусію з латентними противниками футболу, котрі стверджували, що цьому виду спорту притаманний підвищений травматизм. Далі дописувач взявся характеризувати кадровий потенціал команди, зазначивши, що кольори клубу захищають якісні гравці, які неодноразово виступали у міжміських і міжнародних матчах. Вони сприяють швидкому зростанню майстерності молодих виконавців. Але ціннішим став інший фрагмент статті, в якому автор подав інформацію про дату проведення першого матчу «Маккабі», його суперника, рахунку гри та складу команди. Отже дебютував єврейський колектив на футбольному полі 24 (11) травня 1917 р. у поєдинку проти віцечемпіона міста «Веги». А зустріч закінчилася перемогою досвідченого опонента - 2:4 (Маккаби, 1917, № 1: 26-28).

За короткий проміжок часу ЄСК «Маккабі» провів свій перший міжміський матч. У період між 24 (11) травня і 3 червня (21 травня) керівництвом спортивного товариства було організовано офіційне й публічне відкриття власної футбольної секції. Задля чого запросили збірну команду Катеринославської футбольної ліги. Поєдинок закінчився з рахунком 2:2. А одеський колектив вийшов на гру у варіанті, що дещо відрізнявся від попереднього матчу, позаяк в одностроях «Маккабі» дебютувало 3 виконавця. А також відбулися окремі тактичні перестановки (Маккаби, 1917, № 1: 28-29).

Першим зафіксованим в наративному джерелі автором голу «Маккабі» став ексгравець «Веги» і збірної Одеси у 1916 р. С. Кауфман, що відзначився у воротах катеринославців. Але справжнім лідером «Маккабі» з самого початку вважався універсальний гравець Д. Каждан, котрий був одним із найсильніших гравців міста ще з дореволюційних часів. Поряд з іншим футболістом єврейського походження 20-річним Ю. Дихном («Спортинг-клуб»), він, 19-річний воротар, входив до збірної міста, яка у 1913 р. стала неофіційним чемпіоном Російської імперії. А зі створенням «Маккабі» став капітаном основної (першої) команди, діяв на позиціях захисника і нападника, паралельно займаючись реферуванням матчів першості Одеси. Капітанами другої та третьої команд були обрані відповідно Н. Бистрицький та М. Райхенберг (Маккаби, 1917, № 1: 24-26). Не випадково, коли 4 вересня (22 серпня) 1917 р. відбулося загальне зібрання усіх футболістів клубу задля виборів постійної футбольної комісії, саме Д. Каждана обрали її головою. За підсумками заходу до складу комісії також увійшли відомі в Одесі футболісти М. Гельфенбейн («Спортинг-клуб», збірна Одеси 1915 р.), С. Кауфман, В. Гнатовський, Л. Іхтейман (ОКФ), О. Бернштейн, Н. Бистрицький. Була створена й дитяча команда, до якої залучали хлопців віком 12-16 років. Вона неодноразово і доволі успішно грала з командами молодших класів одеських гімназій (Маккаби, 1917, № 1: 29).

Літо 1917 р. для футбольної секції «Маккабі» пройшло під егідою організаційних заходів, зокрема, друк брошури з ілюстраціями (Маккаби, 1918, № 6-7: 3-4), облаштування власного поля (Маккаби, 1917, № 1: 29), найімовірніше розташованого по

Малоаркадіївській дорозі, неподалік дачі Вальтуха (тепер - Французький бульвар), кадрового підсилення, тренувальних поєдинків й підготовки до старту в змаганнях Одеської футбольної ліги (далі - ОФЛ), який був запланований на середину осені 1917 р. Справжньою подією у спортивному житті революційної Одеси став матч між «Маккабі» та збірною міста довоєнного часу, складеної з гравців, котрі повернулися з фронту. Зустріч відбулася 21 (8) вересня 1917 р. за значної глядацької аудиторії, яка хотіла знову побачити своїх улюбленців. Місцевих уболівальників тішили своїми діями такі корифеї футболу як О. Злочевський, Д. Гізер, Чорба, Тихонюк та інші виконавці. Загалом рівна гра, попри об'єктивні причини із зіграністю збірників, закінчилася унічию. Перед фінальним свистком арбітра захисник «Маккабі» зіграв рукою у власному штрафному майданчику, допомігши О. Злочевському встановити остаточний результат з пенальті - 2:2 (Маккаби, 1917, № 1: 29).

Висновки

Падіння Російської імперії стало визначальним рубежем на шляху до створення, а подекуди й відновлення, національних організацій найрізноманітнішого типу, у тому числі фізкультурно-спортивного спрямування. З-поміж них знайшлося місце й для єврейського спортивного товариства «Маккабі», яке постало 10 квітня (28 березня) 1917 р. в Одесі зусиллями прихильників ідеології сіонізму. Відтак найбільше місто Північного Причорномор'я стало центром поширення ідей «маккабізму» на теренах колишніх володінь Романових, а Тимчасовий центральний комітет «Маккабі» очолив одесит Я. Грановський.

Програмні завдання товариства концентрувалися навколо вирішення двох взаємно пов'язаних складових - політичної та спортивної. Перша з них тісно перепліталася із прагненням єврейського народу створити державу Ізраїль на теренах Палестини. Відповідно «маккабісти» використовували організаційні можливості товариства для політичної агітації у середовищі молоді, залучення їх під свої прапори, створення єврейських бойових дружин. Адже національний самозахист мав здійснюватися фізично підготовленими особами.

За таких умов спорт став додатковим чинником політичної мобілізації єврейського населення Одеси. Позаяк він виявився сприятливим простором для просування політичних проєктів, а створення товариства «Маккабі» стимулювало процес національної ідентифікації та консолідації євреїв міста. Своєрідним лейтмотивом діяльності зазначеної інституції стала теза про фізичне відродження широких верств суспільства як однієї з підвалин «великого національного будівництва». Тому до осені 1917 р. на теренах занепалої імперії постало понад 35 осередків «Маккабі».

Футбольна команда «Маккабі» виникла не пізніше 24 (11) травня 1917 р. У ці ж дні постала футбольна секція товариства (керівник - Л. Іхтейман). Протягом перших місяців свого існування вона провела низку тренувальних матчів як з одеськими колективами, так й суперниками з Катеринослава і Миколаєва. Її головним завданням був успішний виступ в турнірі ОФЛ, а кадровий потенціал формувався за рахунок тих футболістів єврейського походження, хто до літа 1917 р. захищав кольори інших команд Одеси.

ДОДАТОК

Контрольні матчі «Маккабі» протягом травня - вересня 1917 року Матч № 1. 24 (11) травня 1917 р. «Вега» - «Маккабі» - 4:2.

«Маккабі»: М. Гінзбург - Г. Шварц, Л. Іхтейман - Н. Бистрицький, Н. Табачник, Мостославський - Рейдер, Ф. Каждан, С. Кауфман, О. Бернштейн, Д. Каждан.

Матч № 2. 3 червня (21 травня) 1917 р. «Маккабі» - збірна Катеринославської футбольної ліги - 2:2 (?, Кауфман (60 хв.) - ?, ? (80 хв.). Суддя Д. Герд.

«Маккабі»: М. Гінзбург - Гершон, Берз - Л. Іхтейман, Н. Табачник, Г. Шварц - Д. Каждан, С. Койфман, С. Кауфман, О. Бернштейн, Ф. Каждан.

Збірна КФЛ: Макаров - Єфімов, Рутковський - Афанасьєв, Савінов, Хмельницький - Крігер, Смолянов, Махлін, Філінський, Лахно.

Матч № 3. 17 (4) червня 1917 р. «Маккабі» - команда робітників Одеси - 2:1.

Матч № 4. 6 серпня (24 липня) 1917 р. «Маккабі» - збірна Миколаївської футбольної ліги - 1:2.

«Маккабі»: М. Гінзбург - Гершон, Берз - Стоянеско, Г. Шварц, Л. Іхтейман - Н. Бистрицький, С. Кауфман, М. Гельфенбейн, Гершкович, Д. Каждан.

Матч № 5. 9 вересня (27 серпня) 1917 р. Майданчик «Маккабі». «Маккабі» - команда демократичного гуртка при Одеській раді робітничих депутатів - 2:1.

«Маккабі»: М. Гінзбург, Берз, Галай, Г. Шварц, Н. Табачник, Л. Іхтейман, Гершкович, О. Бернштейн, М. Гельфенбейн, С. Кауфман, Слуцький.

Матч № 6. 21 (8) вересня 1917 р. Майданчик «Маккабі». «Маккабі» - збірна Одеси довоєнного часу - 2:2 (Кауфман (10 хв.), Гельфенбейн - ?, Злочевський (? хв. з пен.)).

«Маккабі»: М. Гінзбург - Д. Каждан, Берз - Л. Іхтейман, Н. Табачник, Г. Шварц - Гельд, С. Кауфман, М. Гельфенбейн, Шатенштейн, Димов.

Збірна Одеси: Будилкін - Тихонюк, Дроздов - Кнодель, Д. Гізер, Здрайковський - Чорба, О. Злочевський, Н. Лосієвський, В. Болгаров, А. Коген.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Верстюк, В. Ф. Концептуальні проблеми вивчення історії Української революції. Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2000. Вип. ХІ. С. 16-26.

Вінцковський, Т. Зародження футболу в навчальних закладах Одеси. Південний захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. Одеса: Друкарський дім, 2018. Вип. 25. 64-88.

Вінцковський, Т. Нариси історії футболу в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Одеса: «Освіта України», 2019.

Галинский, Б. В. Черноморцы: записки о футболе. Одесса: Маяк, 1969.

Гінда, В. Український спорт під нацистською свастикою (1941-1944 рр.). К.: Рута, 2012.

Гончарук, Т., Погуляев, А. Что писала газета «Одесский листок» про футбол 100 лет назад. Південний Захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. Одеса: Печатный дом, 2013. Вип. 16. С. 93-102.

Гончарук, Т., Погуляєв, А. Чемпіонат Російської імперії з футболу 1913 р. на шпальтах одеських газет. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. 2014. № 13. С. 24-27.

Історія футболу в Україні: бібліогр. покажч. Держ. закл. «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка»; уклад.: Т. О. Соколовська, В. О. Ярошик. Харків, 2012.

Калакура, Я. Ментальний вимір Української революції 1917-1921 рр. Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917-1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 1-2 червня 2017 р.) / упоряд. Владислав

Верстюк (відп. ред.), Віталій Скальський, Галина Басара-Тиліщак, Володимир Бойко. Київ- Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2017. С. 83-100.

Козерод, О. В. Розвиток руху «Маккабі» в Україні у 1920-х роках. Грані. 2012. № 4 (84). С. 11-15.

Маккаби. Ежемесячный иллюстрированный журнал. 1917. № 1 (ноябрь).

Маккаби. Ежемесячный иллюстрированный журнал. 1917-1918. № 2-3 (декабрь- январь).

Маккаби. Ежемесячный иллюстрированный журнал. 1918. № 6-7 (апрель-май).

Перші кроки футболу України. Автор-упорядник А. Ф. Коломієць. К., 2020. Т. ІІ.

Раковський, М. Ю., Шкляєв, І. М. У революційні часи (1917-1920 рр.). Історія Одеси. Колектив авторів. Голов. ред. В. Н. Станко. Одеса: Друк, 2002.

Словник енциклопедії історії Української революції 1917-1921 років. Головний редактор В. Ф. Верстюк. К.: Інститут історії України НАН України, 2019.

Українська революція і державність (1917-1920 рр.): наук.-бібліогр. вид. Редкол. : О. С. Онищенко (голова) та ін. ; укл. А. Н. Панова, В. Ф. Солдатенко, Л. В. Бєляєва та ін. ; наук. ред. В. Ю. Омельчук ; НАН України, Нац. біб-ка імені В. І. Вернадського. К., 2001.

Kocaturk, О. Fenerbah9e football team's journey to Russia (8-22 June 1914). Turkish Studies International Periodical for the Languages, Literature and History of Turkish or Turkic Volume 10/9 Summer. 2015. Р. 341-366.

Slowo роккіе (Lwow). 21 pazdziernik. 1910. 8 р.

REFERENCES

Verstyuk V. F. (2000). Kontseptual'ni problemy vyvchennya istoriyi Ukrayins'koyi revolyutsiyi. [Conceptual problems of studying the history of the Ukrainian revolution]. Naukovi pratsi istorychnoho fakul'tetu Zaporiz'koho derzhavnoho universytetu [Scientific works of the historical faculty of Zaporizhia State University]. Zaporizhzhya. Vyp. XI. P. 16-26. [in Ukrainian].

Vintskovs'kyi T. (2018). Zarodzhennya futbolu v navchal'nykh zakladakh Odesy [The birth of football in educational institutions of Odesa]. Pivdennyy zakhid. Odesyka. Istoryko- krayeznavchyy naukovyy al'manakh [Southwest. Odesa. Historical and local lore scientific almanac]. Odesa: Drukars'kyy dim. Vyp. 25. P. 64-88. [in Ukrainian].

Vintskovs'kyi T. (2019). Narysy istoriyi futbolu v Odes'komu natsional'nomu universyteti imeni I. I. Mechnykova [Essays on the history of football at Odesa I. I. Mechnikov National University]. Odesa: «Osvita Ukrayiny». [in Ukrainian].

Galinskiy B. V. (1969). Chernomortsy: zapiski o futbole [Chernomortsy: notes about football]. Odessa: Mayak. [in Russian].

Hinda V. (2012). Ukrayins'kyy sport pid natsysts'koyu svastykoyu (1941-1944 rr.) [Ukrainian sport under the Nazi swastika (1941-1944)]. K.: Ruta. [in Ukrainian].

Honcharuk T., Pohulyayev A. (2013). Chto pisala gazeta «Odesskiy listok» pro futbol 100 let nazad [What the newspaper «Odesskiy leaf» wrote about football 100 years ago]. Pivdennyy Zakhid. Odesyka. Istoryko-krayeznavchyy naukovyy al'manakh [Southwest. Odesa. Historical and local lore scientific almanac]. Odesa: Pechatnyi dom. Vyp. 16. P. 93-102. [in Russian].

Honcharuk T., Pohulyayev A. (2014). Chempionat Rosiys'koyi imperiyi z futbolu 1913 r. na shpal'takh odes'kykh hazet [Championship of the Russian Empire in football in 1913 on the pages of Odesa newspapers]. Visnyk Odes 'koho istoryko-krayeznavchoho muzeyu [Bulletin of the Odesa Museum of History and Local Lore.]. № 13. P. 24-27. [in Ukrainian].

Istoriya futbolu v Ukrayini: bibliohr. pokazhch. [History of football in Ukraine: bibliogr. index] (2012). Derzh. zakl. «Kharkivs'ka derzhavna naukova biblioteka im. V. H. Korolenka»; uklad.: T. O. Sokolovs'ka, V. O. Yaroshyk. Kharkiv. [in Ukrainian].

Kalakura Ya. (2017). Mental'nyy vymir Ukrayins'koyi revolyutsiyi 1917-1921 rr. [Mental dimension of the Ukrainian revolution of 1917-1921]. Revolyutsiya, derzhavnist', natsiya: Ukrayina na shlyakhu samostverdzhennya (1917-1921 rr.): Materialy Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (m. Kyyiv, 1-2 chervnya 2017 r.) [Revolution, statehood, nation: Ukraine on the path

Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities.

Section Historical Sciences. Issue 57

of self-affirmation (1917-1921): Proceedings of the International Scientific Conference (Kyiv, June 1-2, 2017)]. Kyiv-Chernihiv: Sivers'kyy tsentr pislyadyplomnoyi osvity. P. 83-100. [in Ukrainian].

Kozerod O. V. (2012). Rozvytok rukhu «Makkabi» v Ukrayini u 1920-kh rokakh [The development of the Maccabi movement in Ukraine in the 1920s]. Hrani [Faces]. № 4 (84). P. 11¬15. [in Ukrainian].

Maccabi. Ezhemesyachnyi illyustrirovannyi zhurnal. (1917). [Maccabi. Monthly illustrated magazine]. № 1 (noyabr'). [in Russian].

Maccabi. Ezhemesyachnyi illyustrirovannyi zhurnal. (1917-1918). [Maccabi. Monthly illustrated magazine]. № 2-3 (dekabr'-yanvar'). [in Russian].

Maccabi. Ezhemesyachnyi illyustrirovannyi zhurnal (1918). [Maccabi. Monthly illustrated magazine]. № 6-7 (aprel'-may). [in Russian].

Pershi kroky futbolu Ukrayiny. (2020). [The first steps of Ukrainian football]. Avtor- uporyadnyk A. F. Kolomiyets'. K. T. II. [in Ukrainian].

Rakovs'kyy M. Yu., Shklyayev I. M. (2002). U revolyutsiyni chasy (1917-1920 rr.). [In revolutionary times (1917-1920)]. Istoriya Odesy [History of Odesa]. Odesa: Druk. [in Ukrainian].

Slovnyk entsyklopediyi istoriyi Ukrayins'koyi revolyutsiyi 1917-1921 rokiv. (2019). [Dictionary of the encyclopedia of the history of the Ukrainian revolution of 1917-1921]. Holovnyy redaktor V. F. Verstyuk. K.: Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny. [in Ukrainian].

Ukrayins'ka revolyutsiya i derzhavnist' (1917-1920 rr.) (2001): nauk.-bibliohr. vyd. [Ukrainian Revolution and Statehood (1917-1920): scientific bibliography. edition]. K. [in Ukrainian].

Kocaturk O. (2015). Fenerbah9e football team's journey to Russia (8-22 June 1914). Turkish Studies International Periodical for the Languages, Literature and History of Turkish or Turkic Volume 10/9 Summer. Р. 341-366. [in Turkish].

Slowo polskie (Lwow). (1910). 21 pazdziernik. 8 p. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru