Стратегічні напрями, ключові ініціативи та діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (2019-2022 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Стратегічні напрями, ключові ініціативи та діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (2019-2022 роки)

Леся Халецька, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та документознавства

Київ

Анотація

У статті висвітлюються роль, ініціативи та стратегічні напрями діяльності Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (далі - ІФЛА) у 2019-2022 рр. Встановлено, що зазначений період став новим етапом у діяльності організації, яка в цей час провела низку важливих заходів та прийняла стратегічні програмні документи. Так, у 2019р. на Всесвітньому інформаційному та бібліотечному конгресі в Афінах була прийнята «Стратегія ІФЛА на 2019-2024 роки», в якій були сформульовані чотири стратегічні напрями діяльності: зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні; розвиток та вдосконалення професійної практики; об'єднання та зміцнення професійної галузі; оптимізація організації ІФЛА. У 2020 р. був прийнятий важливий документ - «Заява про бібліотеки та відкрите та ефективне управління», яка підкреслює роль бібліотек у прийнятті ефективних державних рішень.

Здійснено спробу проаналізувати діяльність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ з реалізації головних напрямів «Стратегії ІФЛА на 20192024 роки». Протягом 2020-2022 рр. зусилля ІФЛА концентрувалися на проведенні самостійно чи у співпраці з міжнародними партнерами заходів, спрямованих на виконання Цілей сталого розвитку ООН, розвиток адвокації, розширення своєї присутності у роботі міжнародних організацій і на засіданнях міжнародного рівня (партнерство з ЮНЕСКО, участь у засіданнях ООН, сесіях Всесвітнього форуму міст тощо). Спостерігалося активне використання інтернет- платформ і ресурсів, розширена присутність Федерації в соціальних мережах (Instagram, LinkedIn), у 2021 р. запущений новий вебсайт. Значне місце у здійсненні комунікацій ІФЛА зі своїми членами належало проведенню вебінарів, телеконференцій, повідомленням новин на вебсайті, електронному листуванню. Головною інформаційною платформою для підтримки бібліотечного руху, ознайомлення з досвідом бібліотек світу залишається портал «Бібліотечна мапа світу», яка постійно поповнюється новими історіями. 17-19 серпня 2021 р. вперше у режимі онлайн був проведений Всесвітній бібліотечний та інформаційний конгрес, який розглянув хід виконання «СтратегіїІФЛА на 2019-2024роки» та актуальність її принципів. Значна увага приділялася перегляду і створенню стандартів: перегляд маніфестів публічних і шкільних бібліотек, 2020; затвердження «Рекомендацій ІФЛА для освітніх програм з бібліотечної справи та інформології», 2022 р. Протягом 2020-2021 рр. відбулася реорганізація системи управління ІФЛА, спрямована на збільшення прозорості її діяльності, підвищення ефективності та розвитку партнерських зв 'язків; розширення регіонального представництва; підвищення фінансової та організаційної стійкості; створення більш різноманітних можливостей для участі; посилення підтримки волонтерів.

Основною комунікаційною платформою залишився Всесвітній інформаційний бібліотечний конгрес, щорічне проведення якого відновилося у 2021 р. (у 2020 р. внаслідок пандемії COVID-19 не відбувся). Під час його роботи у 2021 та 2022 рр. були представлені щорічні підсумки діяльності ІФЛА з реалізації основних стратегічних напрямів. На Всесвітньому інформаційному та бібліотечному конгресі, який відбувся 2628 липня 2022 р. у Дубліні, Ірландія, Україну представила член Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бояринова. Вона виступила на трьох сесіях Конгресу ІФЛА, познайомивши учасників з українським досвідом підтримки молоді та розвитку лідерства, співпраці ВГО Українська бібліотечна асоціація з Міністерством цифрової трансформації України у національному проекті з підвищення цифрової грамотності населення «Дія. Цифрова освіта», а також долю та діяльність українських бібліотек в умовах російської широкомасштабної війни з Україною.

Проведене дослідження встановило, що діяльність ІФЛА протягом 2019-2022рр. засвідчує поступ у реалізації чотирьох стратегічних напрямів, сприяє підвищенню ролі бібліотек в сучасному світі, більш ефективному використанню їх потенціалу, підвищенню освітнього та загальнокультурного рівня населення.

Ключові слова: асоціація, бібліотека, конгрес, міжнародна організація, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ, стратегія.

Abstract

STRATEGIC DIRECTIONS, KEY INITIATIVES AND ACTIVITIES OF THE INTERNATIONAL FEDERATION OF LIBRARY ASSOCIATIONS AND INSTITUTIONS (2019-2022)

Lesia Khaletska, Ph.D.in Historical Sciences, Associate Professor of the Department of History and Documentary Science

National Aviation University, Kyiv

The article highlights the role, initiatives and strategic directions of the International Federation of Library Associations and Institutions (hereinafter - IFLA) in 2019-2022. It has been established that this period has become a new stage in the activities of the organisation, which at that time held a number of important events and adopted strategic programme documents. For example, in 2019, the World Information and Library Congress in Athens adopted the IFLA Strategy 2019-2024, which formulated four strategic areas of activity: strengthening the voice of libraries at the global level; development and improvement of professional practice; uniting and strengthening the professional field; and optimising the IFLA organisation. In 2020, an important document was adopted, the Statement on Libraries and Open and Effective Governance, which emphasises the role of libraries in effective public decision-making.

An attempt is made to analyse the activities of the International Federation of Library Associations and Institutions in implementing the main directions of the IFLA Strategy for 20192024. In 2020-2022, IFLA's efforts were focused on carrying out activities, either independently or in cooperation with international partners, aimed at implementing the UN Sustainable Development Goals, developing advocacy, expanding its presence in the work of international organisations and at international meetings (partnership with UNESCO, participation in UN meetings, sessions of the World Urban Forum, etc.). The active use of Internet platforms and resources was observed, the Federation's presence on social media (Instagram, LinkedIn) was expanded, and a new website was launched in 2021. Webinars, teleconferences, news updates on the website, and email correspondence played a significant role in IFLA s communications with its members. The main information platform for supporting the library movement and learning about the experience of libraries around the world is the Library World Map portal, which is constantly updated with new stories. On 17-19 August 2021, the World Library and Information Congress was held online for the first time, reviewing the implementation of the IFLA Strategy 2019-2024 and the relevance of its principles. Considerable attention was paid to the revision and creation of standards: revision of the manifestos ofpublic and school libraries, 2020; approval of the IFLA Recommendations for Educational Programmes in Library and Information Science, 2022. During 2020-2021, the IFLA governance system was reorganised to increase transparency, efficiency and partnerships; expand regional representation; improve financial and organisational sustainability; create more diverse opportunities for participation; and strengthen support for volunteers.

The main communication platform remained the World Information Library Congress, which resumed its annual holding in 2021 (it was not held in 2020 due to the COVID-19pandemic). During its work in 2021 and 2022, the annual results of IFLAs activities in implementing its main strategic directions were presented. At the World Information and Library Congress, which took place on 26-28 July 2022 in Dublin, Ireland, Ukraine was represented by Oksana Boyarynova, a member of the Presidium of the Ukrainian Library Association. She spoke at three sessions of the IFLA Congress, introducing the participants to the Ukrainian experience of youth support and leadership development, cooperation of the Ukrainian Library Association with the Ministry of Digital Transformation of Ukraine in the national project to improve digital literacy «Diia. Digital Education», as well as the fate and activities of Ukrainian libraries in the context of Russia's large-scale war against Ukraine.

The study found that IFLAs activities in 2019-2022 demonstrate progress in the implementation of four strategic directions, contribute to the enhancement of the role of libraries in the modern world, more efficient use of their potential, and improve the educational and cultural level of the population.

Keywords: association, library, congress, international organization, International federation of library associations and institutions, strategy.

Вступ

Постановка проблеми. Діяльність окремих бібліотечних установ, а відтак і їх об'єднань, як і інших суб'єктів життєдіяльності країн світу, відчуває на собі вплив багатьох визначальних чинників розвитку сучасного суспільства, до яких належать постійний розвиток інформації як явища, а звідси - опанування вміннями давати собі раду з її змінними та зростаючими потоками (що є актуальним для фахівців бібліотечної та інформаційної галузі, для освітніх установ, які займаються підготовкою таких фахівців, для пересічних споживачів і користувачів інформаційними ресурсами), новими формами і умовами використання (йдеться про цифровий формат інформаційних ресурсів і віртуальне інформаційно- комунікаційне середовище), необхідність долучитися задля власної безпеки і майбутнього до вирішення глобальних проблем людства, що знайшло своє вираження у сформульованих ООН Цілях сталого розвитку. Глобальний характер сучасних викликів обумовлює необхідність об'єднання зусиль для надання ефективної відповіді. Центром об'єднання зусиль бібліотечних й інформаційних працівників упродовж уже майже 100 років є Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ - неурядова міжнародна організація, членами якої є бібліотеки, національні бібліотечні організації та інформаційні служби.

ІФЛА забезпечує всесвітній бібліотечної спільноті можливість регулярно зустрічатися для обміну думками з широкого кола питань бібліотечно-інформаційного обслуговування, підтримує співробітництво з міжнародними об'єднаннями та організаціями. Період 2019-2022 рр. став новим етапом у діяльності організації, яка провела низку важливих заходів та прийняла стратегічні програмні документи, серед яких: «Стратегія ІФЛА на 2019-2024 роки» (2019 р., Афіни, Всесвітній інформаційний та бібліотечний конгрес); «Заява про бібліотеки та відкрите та ефективне управління» (2020 р.), яка підкреслює роль бібліотек у прийнятті ефективних державних рішень; проведення у режимі онлайн Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу 17-19 серпня 2021 р., який розглянув хід виконання «Стратегії ІФЛА на 2019-2024»; проведення Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу 26-28 липня 2022 р., на якому Україну представила член Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація (далі - УБА) Оксана Бояринова, повідомивши учасників Конгресу про російський терор на території України, втрати бібліотек і культурної спадщини України, участь УБА та її партнерів у протидії дезінформації, дільність бібліотек тощо. Отже, організаційні та інформаційні заходи ІФЛА, розгляд основних чинних міжнародних документів організації з проблем бібліотечної сфери є актуальним, сприяє заохоченню високих стандартів бібліотечних послуг та інформації; поширенню передового розуміння цінності бібліотеки та інформаційних служб в умовах інформаційних викликів 20х рр. ХХІ ст.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема дослідження є цікавою й актуальною, однак, на наш погляд, ще недостатньо висвітлена українськими науковцями. Агаркова В. В., розкриваючи заходи бібліотек, спрямовані на впровадження Глобальних цілей сталого розвитку ООН, згадує основні стратегічні напрями, які були представлені ІФЛА у Стратегічному плані на 2016-2021 рр. (Агаркова, 2018). Коваль Т.М. та Лопата О.М. (Коваль & Лопата, 2020) проаналізували нормативно-правові заходи Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, срямовані на адаптацію бібліотек в умовах цифрового суспільства. Частково діяльність ІФЛА висвітлюється науковцем Пашковою В. у роботі, присвяченій проблемам інтелектуальної свободи та доступності інформації в демократичному суспільстві (Пашкова, 2012). Низка статей Прокопенко Л. С. присвячена різним аспектам діяльності ІФЛА, серед яких питання бібліотечно-інформаційної освіти (Прокопенко, 2017; 2015), джерельна база дослідження діяльності ІФЛА (Прокопенко, 2003), міжнародне бібліотечне співробітництво (Прокопенко, 2017), напрями діяльності відділу ІФЛА «Освіта та наукові дослідження» (Прокопенко, 2009), напрями діяльності секції бібліотечних журналів ІФЛА (1978-2005 рр.) (Прокопенко, 2009) тощо. Висвітлюючи питання впливу бібліотечних асоціацій на діяльність бібліотек в умовах глобалізації, УсковаН.К. та Фоміна С.О. (Ускова & Фоміна, 2021) підкреслюють значення ІФЛА як найбільш представницької глобальної бібліотечної організації у світі, результатом багатьох років діяльності якої стало, зокрема, включення доступу до інформації до цілі 16.10. Глобальних цілей сталого розвитку ООН; також дослідниками зазначено місію та певні напрями діяльності ІФЛА відповідно до «Стратегія ІФЛА на 2019-- 2024 рр.». Стратегічним міжнародним тенденціям розвитку безперервної інформаційно-бібліотечної освіти в проєктах ІФЛА присвячене дослідження Філіпової Л. Я. (Філіпова, 2016). Стислу характеристику основним напрямам і першим результатам «Стратегії ІФЛА на 2019-2024 рр.» подано в публікації Халецької Л. П. (Халецька, 2022). Отже, наукові публікації українських учених із сучасних проблем діяльності ІФЛА практично відсутні, що підсилює актуальність проведеного дослідження.

Мета статті полягає у висвітленні стратегічних напрямів, ключових ініціатив та діяльності з їх реалізації Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ протягом серпня 2019 - липня 2022 рр.

Виклад основного матеріалу

У серпні 2019 р. в Афінах відбувся Всесвітній інформаційний та бібліотечний конгрес (WLIC) ІФЛА. На ньому був наданий щорічний звіт організації за 2018 р., а також представлена «Стратегія ІФЛА на 20192024 роки», що позиціонується як важлива віха «на шляху від бачення до стратегії та дії» (IFLA Strategy 2019-2024: 2). Основою для переходу від «бачення» до дій у межах Стратегії став значний масив даних, зібраних під час реалізації проєкту ІФЛА «Глобальне бачення» (2017-2019 рр.) та створеного в його рамках Банку ідей - спеціального вебсайту для загального онлайн-опитування, за допомогою якого бібліотекарі світу отримали можливість поділитися власними ідеями. Зібрані дані були проаналізовані, представлені Правлінню ІФЛА та слугували головним орієнтиром для Правління під час розробки нової стратегії (IFLA Annual Report 2018: 11).

У відповідності до місії - «надихати, залучати, підтримувати та об'єднувати представників бібліотечного суспільства» - та незмінних цінностей ІФЛА, серед яких: підтримка принципів свободи доступу до інформації, ідей, художніх творів, свободи виразу ідей; переконаність у тому, що для власного соціального, освітнього, культурного, демократичного та економічного благополуччя люди, спільноти та організації потребують універсального та справедливого доступу до інформації, ідей і художніх творів; надання доброякісних бібліотечних та інформаційних послуг забезпечує такий доступ; зобов'язання надати можливість усім членам Федерації без будь-яких дискримінаційних обмежень за статтю, етнічним походженням тощо брати участь і отримувати користь від її діяльності (IFLA Strategy 2019-2024: 3), - сформульовані чотири стратегічних напрями діяльності (IFLA Strategy 20192024: 2): зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні; розвиток та вдосконалення професійної практики; об'єднання та зміцнення професійної галузі; оптимізація організації ІФЛА. У межах кожного напряму виділено чотири ключових ініціативи, що забезпечують основу для проведення заходів, спрямованих на реалізацію Стратегії.

У межах першого стратегічного напряму «Зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні» ключовими ініціативами є: демонстрація можливостей бібліотек у досягненні Цілей сталого розвитку (далі - ЦСР); розширення присутності ІФЛА в якості важливого партнера у роботі міжнародних організацій і на засіданнях міжнародного рівня; співробітництво з бібліотечними асоціаціями з метою виявлення юридичних і фінансових перешкод щодо їх роботи та спонукання до вживання необхідних заходів; формування громадської думки та активна участь у розгляді питань відкритого доступу та бібліотечних цінностей, в тому числі інтелектуальної свободи та прав людини (IFLA Strategy 20192024: 4).

Другий стратегічний напрям «Розвиток та вдосконалення професійної практики» передбачає реалізацію наступних ключових ініціатив (IFLA Strategy 2019-2024: 5): міжнародний бібліотечний інтернет

- розробку, передання та розповсюдження ключових ресурсів та матеріалів, що стимулюють розвиток професії. ІФЛА розглядає себе в якості центра авторитетних й оригінальних досліджень і джерел у інформаційно- бібліотечному середовищі;

- регулярне проведення ефективних кампаній, надання інформаційних та інших комунікаційних продуктів для стимулювання та активізації бібліотек;

- розробку стандартів, посібників, інших матеріалів для сприяння розвитку професійної практики, що дозволять бібліотекам адаптуватися до мінливого світу, упроваджувати нові технології, щоб відповідати очікуванням користувачів;

- надання інструментів та інфраструктури (платформ), що підтримують роботу бібліотек для сприяння ефективному наданню послуг та реалізації місій бібліотечних установ.

У межах третього стратегічного напряму «Об'єднання та зміцнення професійної галузі» пропонуються ініціативи, спрямовані на укріплення бібліотечної сфери для надання високоякісних послуг, які відповідатимуть потребам спільноти та сприятимуть грамотності, інноваціям, збереженню спадщини та доступу до інформації для всіх користувачів: надання оптимальних можливостей для особистого спілкування та навчання; підтримка віртуального спілкування та зв'язків за допомогою інструментів мережевої взаємодії; зміцнення бібліотечної галузі на національному та регіональному рівнях; забезпечення цільового навчання та професійного розвитку (IFLA Strategy 2019-2024: 6).

Четвертий стратегічний напрям «Оптимізація нашої організації» пропонує для реалізації чотири ключові ініціативи, спрямовані на забезпечення стабільного зростання і розвитку ІФЛА за рахунок розширення та диверсифікації складу її членів, посиленню регіональної присутності, активного залучення членів за допомогою ефективної професійної структури, а також надання можливостей для волонтерської роботи. Такими ключовими ініціативами виступають: забезпечення довгострокової фінансової стійкості та стабільності організації шляхом розробки фінансових стратегій і варіантів для забезпечення стійкого розвитку, основою якого є аналіз потенційних партнерств і здатності використання нових можливостей; ефективна мобілізація людських ресурсів і мереж організації; розширення географічних кордонів ІФЛА, збільшення складу її членів і залучення їх до активної роботи; привернення уваги до діяльності ІФЛА за допомогою ефективних та інноваційних комунікацій (IFLA Strategy 20192024: 7).

Важливою частиною реалізації «Стратегії ІФЛА на 20192024 роки» є реорганізація системи управління ІФЛА. У зв'язку з цим, а також врахувавши ідеї, висловлені в межах проєкту «Глобальне бачення», інформацію, отриману в ході опитування, яке відбулося у жовтні 2019 р., 19 червня 2020 р. Правлінням ІФЛА був опублікований документ, у якому містилася низка пропозицій щодо оновлення її організаційної структури. Вони стосувалися більшої прозорості діяльності ІФЛА, підвищення ефективності та розвитку партнерських зв'язків; розширення регіонального представництва; підвищення фінансової та організаційної стійкості; створення більш різноманітних можливостей для участі; посилення підтримки волонтерів (Gerald Leitner IFLA..., 2020; Draft Proposal, 2020; IFLA GOVERNANCE REVIEW..., 2020). Виявивши проблеми, які характеризують існуючу організаційну структуру Правління, Професійного комітету, Регіональної ради, Стратегічних комітетів, запропоновано ввести зміни в структуру Правління; перейменувати Професійний комітет на Професійну раду, яка буде за своїм статусом дорівнювати Регіональній раді; модернізувати структуру Професійної та Регіональної рад; змінити назву «стратегічний комітет» на «консультативний комітет», кількість основних членів консультативних комітетів, спосіб їх призначення стандартизувати (Draft Proposal, 2020; IFLA GOVERNANCE REVIEW..., 2020). Результатом опитування членів і волонтерів ІФЛА стосовно розробленого проєкту, яке тривало з 22 червня до 14 липня 2020 р., стало схвалення основних напрямів перегляду системи управління ІФЛА. Враховуючи отримані відгуки, питання, пропозиції, ІФЛА підготувала та опублікувала другу версію робочого документа «Проєкт системи управління ІФЛА. Робочий документ. 11 серпня 2020» (IFLA Governance Proposal Working Paper, 2020). У підсумку було прийняте рішення про внесення правок до Статуту Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ, за яке висловилися більше, ніж 95 % членів Федерації під час проведення позачергової Генеральної Асамблеї ІФЛА в онлайн-форматі під керівництвом Президента ІФЛА Крістін Маккензі та Генерального секретаря ІФЛА Джеральда Ляйтнера 12 лютого 2021 р. (2021 Extraordinary General Assembly). Нова редакція Статуту набула чинності у серпні 2021 р. після закінчення терміну повноважень поточного Правління та комітетів, а також після необхідного перехідного періоду.

2020 р. став першим роком реалізації «Стратегії ІФЛА на 2019-2024 роки» і виявився одним із найскладніших і в діяльності ІФЛА, і в діяльності бібліотечної сфери, і в житті та діяльності населення країн світу у зв'язку із тими викликами, які постали внаслідок пандемії COVID-19. Як зазначив Джеральд Ляйтнер, Генеральний секретар ІФЛА, відповіддю на виклики пандемії COVID-19 став перегляд способів досягнення цілей, визначених Стратегією. Була проведена значна робота зі збору, поширення інформації про заходи, вжиті бібліотеками у відповідь пандемію COVID-19. Штаб- квартирою ІФЛА було надано волонтерам віртуальні платформи та підготовлено докладні інструкції для їх ефективного використання, що призвело до значного збільшення їх популярності. Команда штаб-квартири перейшла до віддаленої роботи та забезпечила майже постійну підтримку членам Федерації. Також були майже максимально задіяні можливості, надані вебсайтом та присутністю в соціальних мережах для ефективного обміну інформацією (IFLA Annual Report, 2020: 13-14).

Відбувся прогрес у реалізації чотирьох стратегічних напрямів діяльності ІФЛА, визначених Стратегією. У межах першого стратегічного напряму «Зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні» (IFLA Annual Report, 2020: 19) тривала робота з досягнення ЦСР ООН, були спрямовані зусилля на підтримку національної участі у добровільних національних оглядах, які стосувалися виконання ЦСР урядами. Було проведено успішний супутній захід в межах Африканського регіонального форуму зі стійкого розвитку у лютому 2020 р., взято участь у сесіях Всесвітнього форуму міст і досягнуто зазначення у підсумковій декларації зустрічі того, що бібліотеки є постачальниками ключових культурних послуг.

Також ІФЛА взяла участь у роботі міжнародних організацій і на засіданнях міжнародного рівня. Зокрема, спільно з партнерами по кампанії «Культура 2030» (Culture2030Goal) ІФЛА виступила на засіданні Політичного форуму високого рівня ООН зі сталого розвитку (липень 2020 р.), де також були присутні представники президента Генеральної Асамблеї ООН, Всесвітньої організації охорони здоров'я та ЮНЕСКО, підкресливши необхідність інвестицій у бібліотеки та їх включення в стратегії довготривалого розвитку. Співпраця з ЮНЕСКО знайшла свій вияв у спільних зусиллях щодо боротьби з наслідками вибуху в Бейруті у серпні 2020 р., спільних заявах стосовно програми «Пам'ять світу» і пандемії COVID-19, активній участі у щорічному зібранні на підтримку грамотності та Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності тощо.

ІФЛА продовжила успішну співпрацю з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. У цьому контексті зауважено, що заява ІФЛА про необхідність реформ у галузі авторського права для забезпечення безпеки в умовах змін клімату отримала позитивні відгуки. В умовах зростання важливості наявності можливостей і навичок користування інтернетом, ІФЛА здійснювала публікацію нових досліджень, присвячених включенню бібліотек у стратегії розвитку широкосмугового зв'язку та цифрових навичок, а також забезпечила згадку бібліотек у визначенні терміну «значущий зв'язок», розробленого в рамках ініціативи «Альянс за доступний Інтернет». Ці кроки свідчать про реалізацію ініціатив, спрямованих на формування громадської думки, участь у розгляді питань відкритого доступу.

Приділяючи увагу моральним цінностям, ІФЛА зробила заяву про штучний інтелект, відкритий уряд і права на архівування, надала матеріали для Універсального періодичного огляду Ради з прав людини в Австралії, Бельгії, Грузії, М'янмі, а також для подальших тематичних оглядів. Було опубліковано дослідження про включення бібліотек до національних планів щодо забезпечення гендерної рівності та розвитку відкритого уряду.

Зважаючи на те, що ключовим напрямом адвокаційної роботи є надання підтримки членам Федерації, ІФЛА надала низку рекомендацій, а також зробила внесок у реформи і політичні процеси на національному рівні, приділивши головну увагу інструментам зі сприяння адвокації на місцях.

У межах другого стратегічного напряму «Розвиток та вдосконалення професійної практики» (IFLA Annual Report 2020: 21), зважаючи на необхідність змін у методах роботи бібліотек у світовому масштабі, основні зусилля ІФЛА сконцентрувалися навколо активного використання інтернет- платформ і ресурсів. Для підтримки бібліотечного руху, ознайомлення з досвідом бібліотек світу головною інформаційною платформою є портал «Бібліотечна мапа світу», яка містить дані з 133 держав. Вона також виступає інструментом аналізу, наприклад, під час підготовки звітів про країни в межах проєкту «Розвиток і доступ до інформації» (DA2I) тощо. Було збагачено колекцію оповідей про внесок бібліотек у реалізацію ЦСР ООН, що надає водночас матеріали для підготовки бібліотечної адвокації. ІФЛА провела низку віртуальних семінарів, присвячених технікам оповіді, щоб заохотити практику надання історій про ЦСР, збільшити кількість асоціацій та організацій-учасників ІФЛА, стимулювати заповнення профілів країн як ключових елементів діяльності за підсумками регіональних семінарів.

2020 р. позначений також переглядом і створенням стандартів ІФЛА. Зокрема, досягнутий прогрес в області перегляду маніфестів публічних і шкільних бібліотек; для підтримки роботи запущений так званий «Простір імен» (Namespaces), який забезпечує доступ до зв'язаних даних, які стосуються різних стандартів ІФЛА.

У 2020 р. відбувся перезапуск Реєстру ризику, у якому було розміщено нову колекцію ресурсів, що нею можуть скористатися для управління ризиками менеджери зі збору даних. Протягом року йшла підготовка до публікації нової редакції Керівництва з відбору цифрового контенту в межах проєкту ЮНЕСКО/PERSIST. Головним інтернет-ресурсом залишився вебсайт ІФЛА. Було розширено його можливості, тривала робота над новим сайтом. Також була розширена присутність Федерації в соціальних мережах, зокрема, за рахунок акаунту в інстаграмі.

Не зважаючи на ускладнення, що виникли внаслідок пандемії, спостерігався прогрес і в реалізації третього стратегічного напряму діяльності ІФЛА «Об'єднання та зміцнення професійної галузі», особливо завдяки підтримці віртуального спілкування та зв'язків за допомогою інструментів мережевої взаємодії (IFLA Annual Report 2020: 23). Вебінари та телеконференції посіли центральне місце в діяльності ІФЛА. Лише за останній квартал 2020 р. за технічної та комунікаційної підтримки штаб-квартири ІФЛА було проведено 75 зустрічей. Відбувалася підготовка до проведення онлайн WLIC 2021, оскільки у зв'язку із пандемією COVID-19 проведення Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу в Дубліні (Ірландія) 15-21 серпня 2020 р. було скасоване. Тривала робота з підтримки ІФЛА своїх членів на національному рівні. У блозі IFLA from Home зібрані приклади роботи національних асоціацій, секцій ІФЛА, груп за інтересами зі «Стратегією ІФЛА на 2019-2024 роки» з метою збільшення впливу й охоплення. Ознайомлення з можливостями відбувалося за рахунок регулярних повідомлень новин на вебсайті Федерації, а також електронних листів. Відбувалася взаємодія з регіональними офісами та мовними центрами, які продовжують відігравати важливу роль в інформуванні про ІФЛА, залученні нових членів та підтримці вже існуючих.

Четвертий стратегічний напрям «Оптимізація нашої організації» (IFLA Annual Report 2020: 25) також характеризувався певними успіхами у реалізації його ключових ініціатив. Фінансову підтримку діяльності організації було забезпечено завдяки зусиллям членів Федерації, афілійованих членів, підтримці Фонду Білла та Мелінди Гейтс. Про укріплення ролі і репутації ІФЛА серед зовнішніх спонсорів свідчить успішне завершення проєктів із Фондом Вікімедіа (допомога бібліотекам використовувати WikiData), Европейським Союзом (розвиток медіаграмотності в бібліотеках). Основою стійкості Федерації є принципи інклюзивного, ефективного та прозорого управління. Протягом року відбувалося обговорення пропозицій стосовно внесення змін до Статуту ІФЛА (результатом якого стало прийняття відповідного рішення 12 лютого 2021 р. під час проведення позачергової Генеральної Асамблеї ІФЛА).

2020 р. позначився, завдяки чіткому плануванню, переходом ІФЛА до віддаленої роботи, підтримки своїх співробітників, які, у свою чергу, допомагали членам Федерації. Було розширено взаємодію з волонтерами. Продовжила роботу мережа центрів ІФЛА зі збереження та консервації, здійснивши публікацію довідкової інформації, а також відповідей на питання відповідної тематики, які найчастіше ставляться.

Окупилися й інвестиції ІФЛА у розвиток системи комунікації завдяки ефективній роботі з вирішення невідкладних проблем, таких, як оголошення про скасування WLIC у квітні або організація першої прямої трансляції засідання Генеральної Асамблеї у листопаді 2020 р. ІФЛА показала здатність проводити багатоетапні компанії (IFLA From Home), організовувати перегляд системи управління. Реалізація всіх проєктів потребувала збільшення можливостей вебсайту Федерації, розширення її присутності на інших цифрових платформах, щоб охопити всю глобальну бібліотечну галузь і суміжні сфери.

Наприкінці 2020 р. ІФЛА опублікувала «Заяву про бібліотеки та відкрите та ефективне управління» (IFLA Statement on Libraries..., 2020), яка підкреслює роль бібліотек у прийнятті ефективних державних рішень. У ній зазначається, що ефективне, прозоре та інклюзивне управління є передумовою успіху будь-якої політики, спрямованої на покращення життя та покращення суспільства, як це визнається в Цілі сталого розвитку 16. Центральна роль у цьому належить інформації. Інформація допомагає тим, хто здійснює владні повноваження, приймати найкращі рішення від імені тих, ким вони керують; гарантує, що парламенти можуть притягувати уряди до відповідальності та брати участь у законодавчому процесі; дає громадянам ключовий інструмент для залучення до громадського та політичного життя. Підкреслюється важливість бібліотечних установ, які, надаючи основні послуги, допомагають людям отримувати інформацію в тому вигляді, в якому вони цього потребують. Заява пропагує відкритий доступ до публічних даних та інформації шляхом розміщення такої інформації у відкритому доступі, а також до всебічної політики управління, збереження та архівування (Making the Decisions..., 2021). Вона рекомендує відповідальним особам приймати ефективні закони про свободу інформації та працювати разом з бібліотеками над збільшенням обізнаності населення щодо можливостей, які надають подібні закони. Закликає до вкладення інвестицій у доступ до правової інформації, бібліотечних послуг, бібліотечної освіти, щоб допомогти громадянам відстояти свої права (IFLA Statement on Libraries..., 2020). ІФЛА заохочує своїх членів та інших використовувати цю заяву у своїй власній адвокації (Making the Decisions..., 2021).

Протягом всієї своєї діяльності ІФЛА не припиняє наголошувати на першочерговій важливості забезпечення доступу до інформації. 29 січня 2021 р. ІФЛА опублікувала відповідь на опитування, яке проводить Експертний механізм ООН з права на розвиток (Expert Mechanism on the Right to Development) у зв'язку із вивченням, зокрема, питання взаємодії різних частин права з досягненням ЦСР, зазначивши, що доступ до інформації є пріоритетом для всіх ЦСР (International Federation..., 2021).

Відданість засадничим принципам своєї діяльності та готовність до прогресивних змін ІФЛА продемонструвала, організувавши та провівши перший в історії Федерації онлайн- конгрес 17-19 серпня 2021 р. (IFLA: World Library and Information Congress- Day 1..., 2021; IFLA: World Library and Information Congress- Day 2..., 2021; IFLA: World Library and Information Congress- Day 3..., 2021). Для проведення Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу комерційна компанія Delegate Connect розробила спеціальну платформу IFLA WLIC 2021 Conference Platform. На цьому майданчику були адаптовані традиційні формати конгресу, а саме: відкриття, закриття, президентські сесії, дискусійні панелі, виставка продукції та послуг для бібліотек, сесія стендових доповідей. Також були запропоновані нові формати: інтерв'ю з експертами, професійні чати. У конгресі взяло участь більше 2 750 зареєстрованих учасників зі 125 країн (WLIC Newsletter..., 2021). Генеральний секретар ІФЛА Джеральд Ляйтнер зупинився на ході реалізації «Стратегії ІФЛА на 2019-2024 роки» та актуальності її принципів (New Opportunities..., 2021). Серед представлених ним 20 головних тенденцій, які впливатимуть найближчим часом на розвиток бібліотечної галузі, шляхом голосування учасники сесії обрали п'ять найважливіших, а обраний Президент Барбара Лізон дала обіцянку, що ці ідеї будуть розглядатися пріоритетними завданнями під час її майбутнього президентства (20212023 рр.) (Libraries building..., 2021):

- віртуальний режим став нормою: надання користувачами переваги віддаленому доступу до бібліотечних послуг ставить під сумнів доцільність фізичного простору та цінність сервісів, що надаються у стінах бібліотеки;

- проблема етнічного та соціокультурного різноманіття сприймається серйозно: зростання усвідомлення існування дискримінації та її наслідків призводить до радикальної трансформації бібліотечних колекцій, послуг та підходів;

- розплата за економічну недалекоглядність: зміна клімату приносить нові загрози для бібліотек та населення, яке вони обслуговують, і змушує вживати радикальних заходів, щоб уникнути великих катастроф у майбутньому;

- безперервна освіта протягом життя: у зв'язку з цим бібліотеки повинні активізувати свою освітню діяльність;

- нерівність посилюється: якщо не будуть вжиті заходи, значна частина населення опиниться за межею бідності, оскільки посилюється розрив між тими, хто має доступ до нових можливостей, створюваних сучасними технологіями, та тими, хто його не має.

Своєрідним підсумком певного етапу діяльності ІФЛА стала Генеральна асамблея, засідання якої відбулося 25 серпня 2021 р. в Королівській національній бібліотеці Нідерландів у Гаазі. На ньому Генеральним секретарем ІФЛА Джеральдом Ляйтнером було представлено представив Річний звіт ІФЛА за 2020 р. (Celebrating success..., 2021).

У 2021 р. відбувся подальший прогрес із реалізації чотирьох стратегічних напрямів діяльності ІФЛА, що засвідчено звітом організації за 2021 р. (IFLA Annual Report 2021: 15-21). У межах першого стратегічного напряму «Зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні» ІФЛА взяла активну участь у найбільш важливих міжнародних процесах (IFLA Annual Report 2021: 15), зокрема продовжила роботу з реалізації ЦСР ООН. 2021 р. став рекордним для включення бібліотек у національні звіти щодо впровадження ЦСР на Політичному форумі високого рівня ООН, що підкреслює зростаюче визнання бібліотек у якості партнерів для розвитку. Відбулося подальше зміцнення відносин ІФЛА з ЮНЕСКО завдяки тісній співпраці над переглянутим Маніфестом ІФЛА- ЮНЕСКО про публічні бібліотеки (який був завершений у 2022 р.), переглянутому змісту ЮНЕСКО-PERSIST (Platform to Enhance the Sustainability of the Information Society Transglobally - Платформа для підвищення стійкості інформаційного суспільства в глобальному масштабі: спільний проєкт UNESCO, IFLA, ICA та інших партнерів щодо вирішення глобальних актуальних питань збереження цифрової інформації у відкритому доступі, пов'язаних із стратегіями, технологіями, проблемами вибору та обов'язками) «Керівні принципи відбору», а також завдяки провідній ролі ІФЛА в заходах, пов'язаних з Конвенцією ЮНЕСКО 2005 р. «Про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження». У Всесвітній організації інтелектуальної власності ІФЛА тісно співпрацювала з партнерами в обґрунтуванні практичних змін до законів про авторське право для бібліотек, а також у підтримці національної адвокації.

Спостерігалося зростаюче визнання ІФЛА у сфері управління інтернетом, зокрема, вона отримала запрошення взяти участь в основних сесіях Форуму Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, стала постійним учасником Форуму з управління Інтернетом. У цьому контексті ІФЛА взяла на себе провідну роль у підготовці нових звітів про вплив публічного доступу до інтернету в бібліотеках, а також про місце бібліотек у стратегіях розвитку широкосмугового доступу.

У 2021 р. ІФЛА долучилася до нових напрямів адвокації, включно з участю в численних заходах у COP26 у Глазго (Конференція ООН зі зміни клімату 2021 р.), підготовці до G20 зустрічі міністрів культури та зустрічі мерів міст світу U20 (U20 об'єднує мерів найбільших міст G20, щоб надати інформацію для дискусій національних лідерів на G20). ІФЛА зробила внесок у зміцнення зв'язків з організаціями місцевого самоврядування, особливо через Культурний саміт UCLG (United Cities and Local Governments - Об'єднані міста та місцеві влади - міжнародна організація, що об'єднує міста, місцеві та регіональні органи влади і муніципальні асоціації по всьому світі, та займається представництвом та захистом інтересів органів місцевого самоврядування на світовій арені) у вересні 2021 р., враховуючи ключову роль місцевої влади у прийнятті рішень щодо майбутнього бібліотек.

Нові перспективи пов'язано із запуском ІФЛА своїх регіональних комітетів (Regional Division Committees - RDC) у серпні 2021 р. Однією з підвалин зростання ефективності діяльності ІФЛА в 2022 р. визначено перше дослідження «Регіональні пріоритети ІФЛА в галузі адвокації», яке містить інформацію про ключові проблеми бібліотек у різних частинах світу світу, як з точки зору політики, так і з точки зору розвитку навичок розвитку.

У 2021 р. продовжився розвиток починань минулого року в межах другого стратегічного напряму «Розвиток та вдосконалення професійної практики» (IFLA Annual Report 2021: 17). Зросла кількість країн, представлених у Бібліотечній мапі світу. Додано нові історії про ЦСР, які містять конкретні приклади того, як бібліотеки допомагають у їх досягненні.

Ключовою подією 2021 р. став запуск нового вебсайту ІФЛА. Він більшою мірою орієнтований на потреби волонтерів і новачків ІФЛА, пропонує привабливішу платформу для доступу до роботи користувачів. Новий вебсайт також став наріжним каменем для інших змін у способах обміну інформацією, зокрема для нового репозитарію ІФЛА і поточної діяльності, спрямованої на спрощення роботи членів з ІФЛА. Подальші послуги та функції додаватимуться й надалі у 2022 р.

2021 р. став роком розробки низки нових стандартів ІФЛА, а також другого видання Керівництва ЮНЕСКО з відбору контенту для PERSIST. Цього року відбулося повне впровадження програми «Простір імен», яка полегшує роботу бібліотекарів по всьому світу зі стандартами ІФЛА. Також відбулися важливі оновлення ресурсів, що пропонуються в Реєстрі ризиків ІФЛА, спрямовані на надання більш потужної підтримки бібліотекам у їхній роботі зі збереження спадщини.

У 2021 р. ІФЛА у реалізації третього стратегічного напряму діяльності ІФЛА «Об'єднання та зміцнення професійної галузі» зосередилася головним чином на втіленні у життя реформи управління, відповідно до якої існуючі регіональні секції ІФЛА були перетворені на відділи, очолювані комітетами регіональних відділів, до яких приєдналися нові відділи для регіонів Близького Сходу та Північної Африки, Європи та Північної Америки (IFLA Annual Report 2021: 19). Роботу регіональних відділів контролює нова Регіональна рада ІФЛА, голова якої входить до складу Керівної ради. Регіональні відділи включилися в роботу з розробки планів дій, що охоплюють адвокацію та інформаційно-просвітницьку діяльність, виконуючи зобов'язання Глобального бачення ІФЛА щодо забезпечення того, щоб робота Федерації ефективно реагувала на регіональні потреби.

Значні зусилля ІФЛА були спрямовані на розвиток нових потужних комунікацій. Традиційно, з метою зміцнення або налагодження як професійних, так і особистих зв'язків, протягом року ІФЛА пропонувала можливості для навчання: організацію формальних вебінарів та тренінгів, а також простих розмов та обміну думками. Наймасштабнішим об'єднуючим заходом для професіоналів галузі став Всесвітній бібліотечний та інформаційний конгрес ІФЛА, який вперше відбувся віртуально (про нього йшлося вище). Його проведення було продумане таким чином, щоб Конгрес став максимально інклюзивним, контент був організований у різний час, щоб задовольнити різні частини світу, вартість реєстрації була надзвичайно низькою. Завяки цим чинникам захід допоміг у відновленні старих зв'язків і налагодженні нових. Ключовою подією року став запуск нового веб-сайту ІФЛА; подальшого розвитку отримала присутність Федерації в соціальних мережах, зокрема в Instagram і LinkedIn; жовтень 2021 р. позначений запуском щомісячного Інформаційного бюлетеня ІФЛА, у якому представлено огляд роботи Федерації як для інформування існуючих членів, так і для ознайомлення потенційних членів та всіх, хто цікавиться роботою бібліотек у широкому сенсі.

Зусилля ІФЛА також були спрямовані на подальший розвиток пропозицій щодо підтримки сторітелінгу для адвокації: були проведені семінари та презентації, спрямовані на розбудову потенціалу. Також відбувалася робота з просування Стратегії ІФЛА як керівництва та інструменту для розробки сильніших стратегій на національному та регіональному рівнях. Успіхи у цьому напрямку засвідчені серією статей і дописів «IFLA From Home».

Спостерігався поступ і у реалізації ключових ініціатив четвертого стратегічного напряму «Оптимізація нашої організації» (IFLA Annual Report 2021: 21). У 2021 р. ІФЛА вітала свого першого безпосередньо обраного скарбника Перрі Морі як члена Керівної ради на чолі з новообраним президентом Барбарою Лізон. Фінансову підтримку діяльності організації продовжив надавати Фонд Білла та Мелінди Гейтс. Поряд з цим, можливості розвитку діяльності Федерації були забезпечені фінансуванням Європейським Союзом роботи з медіаграмотності, а також участю ІФЛА в якості партнера у програмі «Права на знання 21» (Knowledge Rights 21 Programme - KR21), що має на меті зміцнення потенціалу з адвокації авторського права, завдяки щедрості Фонду Аркадії (благодійний фонд Лісбет Раузінг та Пітера Болдуіна, який підтримує роботу зі збереження культурної спадщини та екосистем, що перебувають під загрозою зникнення, а також сприяє доступу до знань). Ця програма спрямована на внесення змін у законодавство і практику по всій Європі, що зміцнять право кожного на знання. Вона ґрунтується на переконанні про необхідність знань для освіти, інновацій та участі в культурному житті, а тому кожен повинен мати доступ до них, зокрема, через бібліотеки, архіви та в цифровому форматі, і користуватися ними.

Оновлення структури Професійного відділу мала своїм позитивним наслідком надання більшої підтримки волонтерським групам, а комітети регіональних відділів отримали чіткий мандат налагоджувати зв'язки з бібліотеками в різних куточках світу та співпрацювати з ними.

Протягом 2022 р. тривала робота Федерації з реалізації головних напрямів її діяльності відповідно до «Стратегії ІФЛА на 2019-2024 роки». Проміжні підсумки роботи секцій були представлені на Всесвітньому інформаційному та бібліотечному конгресі (WLIC 2022), який відбувся 26-28 липня 2022 р. у Дубліні, Ірландія. На Конгресі були присутні 2000 делегатів зі 100 країн світу (WLIC 2022: Day one highlights), які були залучені до участі у 160 сесіях, виставці бібліотечних технологій, стендових доповідях, бібліотечних турах (The IFLA World Library..., 2022). Серед представлених напрацювань ІФЛА можна виокремити наступні.

Спеціальний семінар Секції освіти і навчання ІФЛА (SET) був спрямований на залучення професіоналів у галузі LIS (library and information science/studies), викладачів, студентів, асоціацій та зацікавлених осіб до використання нещодавно затверджених «Рекомендацій ІФЛА для освітніх програм з бібліотечної справи та інформології» (квітень 2022 р.). Вони замінюють «Рекомендації ІФЛА для професійних бібліотечних/інформаційних освітніх програм» 2012 р. Нові настанови, які тепер є стандартом ІФЛА, слугують основою для розробки освітніх програм з бібліотекознавства та інформології і сприяють підвищенню якості відповідних освітніх програм на рівні бакалаврату, магістратури або безперервної освіти. Засновані на принципах рівності, різноманітності, інклюзивності та доступності, нові рекомендації будуть цікавими для керівництва освітніх програм з інформології, викладачів, студентів, фахівців-практиків, урядовців, професійних організацій та інших зацікавлених сторін, які мають відношення до знань і навичок, очікуваних від професіоналів у галузі інформології (WLIC 2022: Day one highlights).

Група спеціальних інтересів «Нові професіонали» (New Professionals Special Interest Group - NPSIG) ІФЛА провела спеціальний інтерактивний семінар з використання програм з відкритим вихідним кодом, які допомагають користувачам створювати цифровий контент. Учасники дізналися, як створювати, використовувати і ділитися деякими мультимедійними продуктами, такими як короткі анімації, рекламні відеоролики і трейлери до відеокниг. Також обговорювалося поширення синтетичних медіа-додатків, що використовуються для маніпулювання аудіовізуальним контентом - інструментів, які застосовуються для поширення неправдивої інформації або дезінформації та створення глибоких фейків; приділена увага питанням розвиватку навичок оцінки та перевірки інформації (WLIC 2022: Day one highlights).

Спеціальна сесія, спонсором якої виступила Секція бібліотечної історії ІФЛА, була присвячена глибокому зануренню в історію ІФЛА напередодні 100-річчя з дня її заснування. Була представлена презентація колишнього Генерального секретаря ІФЛА Пітера Лора під назвою «До сторіччя ІФЛА: історичні джерела і теми», в якій визначено багато опублікованих і неопублікованих джерел для дослідження. До 2027 р. планується випустити відредагований том глав з історії ІФЛА (WLIC 2022: Day one highlights).

Відбулися: тренінг з адвокації; дискусії на тему лідерства в бібліотечно-інформаційній сфері; обговорення 5-ти ключових тенденцій для бібліотек, визначених на сесії новообраного Президента 2021 р. Під час останньої дискусії учасники розглянули вплив Covid-19 на нерівність та сталість у відповідних секторах, а також те, чого вони навчилися і що можуть застосувати для кращого вирішення цих питань. Серед основних дискусійних питань були важливість адвокації, локалізація видавничої справи та екологічні наслідки масового оцифрування та зберігання даних (IFLA WLIC 2022: Day two highlights). Окремі сесії були присвячені роботі бібліотек з ЦСР, представленню оновленого «Маніфесту ІФЛА-ЮНЕСКО про публічні бібліотеки», опублікованого і схваленого ЮНЕСКО та Керівною радою ІФЛА (18 липня 2022 р.), висвітлено його потенціал для адвокації на місцевому та національному рівнях (IFLA WLIC 2022: Day two highlights).

Слід зазначити, що Україна була представлена на WLIC 2022 Оксаною Бояриновою, членкинею Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація (далі - УБА). Її участь стала можливою завдяки спеціальному гранту від проєкту #EU4CULTURE, підтримці ІФЛА та Асоціації (The IFLA World Library..., 2022). Оксана Бояринова виступила на трьох сесіях Конгресу ІФЛА. Під час першого виступу, який відбувся на запрошення Президента CILIP N Ніка Пула на сесії «Розширення можливостей лідерів бібліотек і різноманітності у всьому світі», Оксана Бояринова розповідала про український досвід підтримки молоді та розвитку лідерства УБА та її Молодіжною секцією. Другий виступ відбувся на Спеціальній сесії для бібліотечних асоціацій світу. Серед шести найкращих історій Оксаною Бояриновою було представлено й успішний досвід співпраці ВГО УБА з Міністерством цифрової трансформації України у національному проєкті з підвищення цифрової грамотності населення «Дія. Цифрова освіта». Під час виступу вона наголосила на важливій ролі бібліотек-Хабів цифрової освіти (The IFLA World Library..., 2022).

Наймасштабніший виступ відбувся 28 липня у День Державності України. Це був третій день роботи Конгресу і його перша сесія мала назву «Європейські бібліотеки в умовах війни: відповідь на кризу в Україні». Сесію проводив Європейський регіональний відділ ІФЛА (EURDC), і вона була присвячена тому, як бібліотеки та бібліотечні асоціації можуть підтримати колег в Україні. Голова EURDC Стюарт Гамільтон представив роботу EURDC та членів його комітету. Оксана Бояринова розповіла про вплив конфлікту в Україні на сьогоднішній день. Делегати вшанували хвилиною мовчання всіх тих, хто втратив життя через війну. Оксана Бояринова повідомила, що станом на 28 липня 2022 р. - 155-й день конфлікту - було зруйновано понад 60 бібліотек, сотні інших пошкоджено (IFLA WLIC 2022: Day three highlights). Вона розповіла про терор, який здійснює Росія на території України, втрати бібліотек і культурної спадщини України, участь УБА та її партнерів у протидії дезінформації, діяльність бібліотек, які поряд із культурною й освітньою перебрали на себе важливу соціальну функцію (The IFLA World Library..., 2022). УБА також допомагає переселенцям, пропонуючи ресурси, тренінги та послуги, щоб допомогти тим, хто перемістився внаслідок конфлікту, особливо дітям (IFLA WLIC 2022: Day three highlights). Ісмет Овчіна з Університету Боснії і Герцеговини, розповів про втрати і руйнування бібліотек у своїй країні під час Боснійської війни, поставивши запитання: «Чому знову?». Тон ван Віммерен розповів про зусилля EBLIDA, спрямовані на підтримку біженців, переміщених з України, і звернувся до всіх делегатів із закликом надати їм допомогу. Було зазначено, що пожертви можна зробити через спеціальний сайт і подано посилання на спеціальний фонд для надання фінансової допомоги бібліотекарям, створений УБА (IFLA WLIC 2022: Day three highlights).