На шляху формування цифрових архівів (репозиторіїв) музичного фольклору в Україні (розробка інфраструктури робочого середовища)

Размещено на http://www.allbest.ru/

На шляху формування цифрових архівів (репозиторіїв) музичного фольклору в Україні (розробка інфраструктури робочого середовища)

Кропивний Олександр Олександрович, аспірант кафедри історії української музики та музичної фольклористики Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського

Збереження фольклорних колекцій, включаючи аудіовізуальні архіви польових матеріалів, є надзвичайно важливим завданням, особливо в умовах російської агресії в Україні. Безпека зберігання інформації стала одним з найгостріших викликів в умовах воєнного часу, коли музейні фонди опинилися під загрозою знищення, а доступ до них ускладнений. Українські архівісти усвідомлюють необхідність формування нових принципів зберігання даних, передусім оцифрування (дигіталізацію) колекцій українського музичного фольклору й створення сучасних пошукових структур для орієнтації в цих зібраннях. Проте спільна візія майбутнього таких сховищрепозиторіїв ще не сформована. Від початку війни активізувалися дискусії про створення сучасного централізованого сховища для об'єктів українського музичного та словесного фольклору.

Прихильники цього підходу намагаються вирішити спільні проблеми впорядкування фольклорних архівів різних українських наукових інституцій та приватних фондів окремих дослідників. Напрацювання ініціаторів централізованого підходу (головно - Андрія Вовчака) наразі стосуються логічної структури пропонованого сховища, тоді як першочергові практичні питання забезпечення технічної інфраструктури (зокрема, варіанти периферійного обладнання для обслуговування та наповнення сховища) залишаються не вирішеними. Мета статті - розглянути концепцію цифрового репозиторію українського музичного фольклору (ЦР УМФ), що не існує відособлено, а є складовою робочого середовища, призначеного для зберігання, наукового опрацювання, аналізу та розповсюдження аудіовізуальних об'єктів українського музичного фольклору.

Методологія. Методологічну базу статті складають роботи українських та зарубіжних дослідників, які вивчали архівне зберігання фіксацій українського музичного фольклору, зокрема А. Вовчака [2-6], І. Клименко [8], К. Гончаренко [7] та ін. Теорію побудови технічної інфраструктури автор почерпнув з досліджень зарубіжних фахівців з області інформаційних технологій [12, 17], архівістів [16, 18], а також з технічної документації до програмних продуктів та апаратного забезпечення [13, 15]. Наукова новизна публікації полягає у висвітленні раніше недосліджених аспектів технічної реалізації цифрового репозиторію українського музичного фольклору.

Висновки. У статті описано основні елементи фізичної (апаратної) інфраструктури цифрового репозиторію українського музичного фольклору та запропоновано нові підходи до організації централізованої роботи з фондами музичного фольклору шляхом застосування концепції робочих станцій. Окреслено технологічні шляхи реалізації фізичної інфраструктури пропонованого робочого середовища та цифрового репозиторію, з метою забезпечення масштабованості та надійності сховища.

Ключові слова: репозиторій, український музичний фольклор, етномузикологія, архівування, архів, робоча станція.

Towards the establishment of digital musical folklore archives (repositories) in Ukraine (development of the workspace infrastructure)

Oleksandr Kropyvnyi, graduate student of the department of History of Ukrainian Music and Musical Folkloristics at the National P.I. Tchaikovsky Academy of Music of Ukraine

Preserving folklore collections, including audiovisual archives of fieldwork materials, is an important task, especially in the context of Russian aggression in Ukraine. The data storage security has become one of the most urgent challenges in wartime, when museum collections are under threat of destruction and access to them is complicated. Ukrainian archivists are aware of the need to develop new principles of data storage, primarily the digitization of Ukrainian musical folklore collections and the creation of up-to-date search structures for navigating these collections. However, a common vision of the future of such repositories has not yet been formed. Since the beginning of the war, discussions about creating a modern centralized repository for Ukrainian musical and verbal folklore have intensified. Promoters of this approach are trying to solve the common problems of organizing folklore archives of various Ukrainian research institutions and private collections of individual researchers.

The initiators of the centralized approach (mainly Andriy Vovchak) are currently working on the logical structure of the proposed repository, while the primary practical issues of providing technical infrastructure (in particular, options for peripheral equipment for maintaining and filling the repository) remain unresolved. The purpose of the article is to consider the concept of a digital repository of Ukrainian musical folklore (DR UMF), which does not exist separately and is a part of the working environment intended for storage, scientific processing, analysis, and distribution of audiovisual objects of Ukrainian musical folklore. Methodology. The methodological basis of the article is based on the works of Ukrainian and foreign researchers who studied the archival storage of Ukrainian musical folklore, in particular A. Vovchak [2-6], I. Klymenko [8], K. Honcharenko [7], and others. The author derived the theory of building technical infrastructure from the research of foreign IT specialists [12, 17], archivists [16, 18], as well as from technical documentation for some software and hardware [13, 15]. The scientific significance of the publication is ensured by the coverage of previously unexplored aspects of the technical implementation of the digital repository of Ukrainian musical folklore (DR UMF).

Conclusions. The article describes the main elements of the physical (hardware) infrastructure of the digital repository of Ukrainian musical folklore and proposes new approaches to the organization of centralized processing of musical folklore collections by applying the concept of workstations. The technological ways of realization of the physical infrastructure of the proposed workspace and digital repository are outlined in order to ensure the scalability and reliability of the repository.

The key words: ethnomusicology, repository, Ukrainian musical folklore, archiving, archive, workstation.

цифровий репозиторій музичний фольклор станція

Прийняті скорочення

НМАУ - Національна музична академія України імені П.І. Чайковського

ЛЕК - Лабораторія етномузикології, м. Київ (офіційно - Проблемна науково-дослідна лабораторія етномузикології НМАУ)

СУБД - система управління базами даних

УМФ - український музичний фольклор

ЦР - цифровий репозиторій

Постановка проблеми

Збереження колекцій аудіовізуальних записів українського музичного фольклору (далі - УМФ) є гостроактуальною проблемою вітчизняних інституцій культури. Ця проблема набула драматичного забарвлення в умовах російської агресії проти України, що триває з 2014 року. Військове вторгнення 2022 року поставило під загрозу велику кількість об'єктів культурної спадщини українців - як матеріальних, так і нематеріальних. Серед головних викликів - безпека зберігання фольклорних колекцій (головною частиною яких є архіви польових матеріалів) та супутньої інформації: окрім прямої загрози фізичного знищення такої інформації, умови воєнного стану накладають обмеження на можливості роботи з фольклорними матеріалами, утруднюють доступ до них. Російський масовий ракетний терор, що розпочався у жовтні 2022 року і не припинився до весни 2023 року, призвів до руйнування критичної енергетичної інфраструктури, а це мало прямий вплив на існування аудіовізуальних архівів, унеможливлюючи послідовне оцифрування аналогових носіїв інформації, резервне копіювання та опрацювання цифрових даних.

Сьогодні дуже важливо забезпечити доступ до фольклорних матеріалів широкому загалу користувачів, адже «культурний компонент» великої російсько-української війни вимагає кардинальної зміни ставлення до нематеріальної спадщини українців. Записи словесного й музичного фольклору слугують однією із засад для національної ідентифікації українців. Широкий сплеск інтересу до всього українського на тлі військової агресії робить ефективнішим розповсюдження української музичної автентики серед зацікавлених верств суспільства як в Україні, так і за кордоном.

Українські дослідники (Ірина Клименко [8], Андрій Вовчак [2-6] та інші, в тому числі й автор статті [9]) наголошують на необхідності формування нових принципів зберігання колекцій та супутніх даних у вигляді цифрових репозиторіїв (сховищ / архівів / фондів тощо). Проте наразі в українських науковців ще не сформувалася єдина точка зору на майбутнє цифрових зібрань УМФ.

Метою статті є розгляд концепції цифрового репозиторію (далі - ЦР) УМФ, згідно якої фонд має існувати не відособлено, а стати складовою частиною робочого середовища, призначеного для зберігання, наукового опрацювання, аналізу та розповсюдження згромаджених аудіовізуальних об'єктів.

Методологічну базу склали роботи українських та зарубіжних дослідників, присвячені проблемам архівного зберігання записів УМФ (зокрема А. Вовчака [2-6], І. Клименко [8], К. Гончаренко [7] та ін.). Теорію побудови технічної інфраструктури автор почерпнув з досліджень зарубіжних фахівців з області інформаційних технологій [12, 17], архівістів [16, 18], а також з технічної документації до програмних продуктів та апаратного забезпечення [13, 15].

Об'єктом дослідження є цифрові аудіовізуальні репозиторії УМФ. Предметом вивчення стали методики архівного зберігання аудіовізуальних матеріалів. На їх основі у статті розвинуто авторську концепцію, запропоновану раніше [9], з включенням у поле зору технічної (фізичної) інфраструктури ЦР, тож наукова новизна публікації полягає у висвітленні раніше недосліджених аспектів технічної реалізації ЦР УМФ.

У сучасному світі утримання цифрового архіву музичного фольклору та його периферійної інфраструктури має відповідати новим організаційно-технологічним вимогам. Гостроактуальною потребою є розробка технічної частини сховища має відбуватися паралельно з розробкою його логічної структури: потрібно розпланувати модель серверних систем для зберігання даних, програмні засоби для індексації та пошуку матеріалів, інтерфейси користувача для зручного доступу до матеріалів.

Підкреслю, що проєкт репозиторію має існувати в контексті ширшого робочого середовища, призначеного не лише для зберігання інформації та надання доступу до неї, а й для процесу обробки, аналізу та наукового опрацювання наявних даних.

Така допоміжна (периферійна) інфраструктура є необхідним елементом, оскільки початковий процес наповнення бази даних, яка будується вже за новими принципами зберігання інформації, вимагатиме як переосмислення робочого процесу, так і розробки нових методів роботи з архівними матеріалами.

Розв'язання названих проблем вимагає спільних зусиль як етномузикологів, так і фахівців з області ІТ-технологій. У цій публікації автор має на меті вирішити наступні завдання:

- презентувати концепцію ЦР УМФ як складову частину робочого середовища, призначеного для обробки, аналізу та наукового опрацювання матеріалів;

- описати основні елементи інфраструктури робочого середовища;

- запропонувати ефективні підходи до організації фондів УМФ;

- висвітлити можливі технологічні шляхи реалізації фізичної інфраструктури робочого середовища та ЦР УМФ як його невіддільної складової частини.

Базовим фондом, на основі якого розробляється робочий варіант інфраструктури робочого середовища, виступить архівне зібрання фольклорних записів Лабораторії етномузикології у Києві (далі - ЛЕК), підпорядкованої Національній музичній академії України, оскільки з цими матеріалами автор працює на практиці.

Виклад основного матеріалу

Проект цифрового репозиторію українських фольклорних матеріалів.

Ідея проєкту. Створення централізованого цифрового репозиторію об'єктів традиційної музичної культури українців, що охопить усі види фіксації музичних фольклорних матеріалів, має стати новим етапом у їх зберіганні, адже

- централізоване сховище дозволить зберігати не тільки аудіо- та відеозаписи матеріалів польових досліджень, але й нотні матеріали, фотографії та інші документи, пов'язані з музичним фольклором, допоміжну документацію тощо;

- система забезпечить захист матеріалів від втрати, знищення або пошкодження, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь;

- система дасть можливість упорядковувати та аналізувати матеріали;

- забезпечення доступності даних через мережу Інтернет стане великим кроком до популяризації української культурної спадщини, відкриє шлях до інформації про нашу музичну культуру науковцям усього світу.

Серед ключових етапів створення подібного репозиторію виділю як першочергові наступні: (а) аналіз правових аспектів роботи архіву, (б) розробка його фізичної структури (серверна інфраструктура та периферія), (в) проєктування логічної структури репозиторію, (г) розробка стандарту метаданих, (д) вибір програмного забезпечення, (е) реалізація концепту на матеріалі окремої експедиції, (є) впровадження робочої системи в актуальних умовах та (ж) остаточне наповнення бази даних протягом фінального етапу розробки проєкту.

Основним та найскладнішим є процес розробки логічної структури репозиторію. Він включатиме як традиційні, зарекомендовані часом, принципи роботи з цифровими архівами, так і новітні методи й технології зберігання даних, які відповідають європейським нормативним документам (наприклад, рекомендації Міжнародної асоціації звукових та аудіовізуальних архівів IASA TC- 04 [14]), є зручними для комп'ютерного опрацювання, пошуку й аналізу інформації.

Розробка логічної структури архіву. Львівський проект Центрального електронного фольклорного архіву (ЦЕФА).

Теоретичні підвалини централізованого сховища аудіо- та відеооб'єктів українського фольклору вже розробляються. Одним з лідерів у цій галузі є А. Вовчак, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка. Він розробляє логічну структуру сховища, про що розповідає як у своїх публікаціях [4-6], так і на конференціях та засіданнях робочих груп, присвячених цифровим фольклорним колекціям [2-3] Зустрічі в онлайн форматі відбувалися 20 квітня, 18 травня й 8 червня 2022 року (за ініціативою ЛЕК) та 14 лютого 2023 року (Львівська група)..

Автор цієї ідеї та організатор «львівської робочої групи», що складається з восьми осіб (Андрій Вовчак, Ліна Добрянська, Ірина Довгалюк, Юрій Рибак, Лариса Лукашенко, Ірина Федун, Ірина Волошина, Марія Папіш), пропонує систему «Центрального електронного фольклорного архіву України» (ЦЕФА) та позиціонує його як «публічний некомерційний спеціалізований аудіовізуальний електронний архів фольклорних польових матеріалів» [2].

Така система дозволяла б зберігати та надавати доступ до аудіовізуальних матеріалів польових фольклорних досліджень, виконаних у форматі наукових або студентських експедицій «у поле» (до означених населених пунктів). Автор цієї концепції обмежується проблемами зберігання виключно польових фіксацій та їх метаданих.

У пропонованій ним базі даних не знаходимо місця для інших типів інформації, яка зазвичай наповнює робочий архів науково-дослідницької установи й теж потребує координованого системного доступу. Виходячи з досвіду моєї роботи в архіві ЛЕК, об'єктами архівації можуть бути, окрім серійних експедицій, ще й різні одиничні текстові чи нотні фіксації, записи виконання фольклору, створені групами наукових реконструкторів (гуртів, що належать до руху ревайвал), матеріали конференцій, робочі документи та інше.

Станом на сьогодні групою А. Вовчака укладено ґрунтовний параметричний опис цифрового сховища польових фольклорних фіксацій, однак наразі розробляються лише окремі аспекти логічної структури майбутнього сховища, що дійсно є основним етапом роботи, проте технічні особливості в роботі даної групи не зачіпаються - на це прямо вказує автор концепції [там само].

Тож наступним кроком має стати розробка технічної інфраструктури (апаратних засобів), які дозволять практично втілити ідею цифрового сховища фольклорних матеріалів. Ці технічні засоби повинні забезпечувати масштабовність Масштабовність (англ. - scalability) - можливість певної системи справлятися зі зростаючим навантаженням за допомогою її розширення [12]. та надійність сховища, а також зручний та швидкий доступ науковців до власне матеріалів.

Розробка інфраструктури робочого середовища для потреб дигіталізації, зберігання, опрацювання та аналізу аудіовізуальних об'єктів УМФ

Інфраструктура робочого середовища.

Пропозицію інфраструктури робочого середовища сучасної лабораторії етномузикології, основою якої має стати ЦР УМФ, зобразимо у вигляді модульної структури (Мал. 1). Кожен її елемент призначений для виконання певних специфічних задач: зберігання, аналізу чи пошуку інформації.

Мал. 1 - Інфраструктура Цифрового репозиторію українського музичного фольклору.

Ядерним елементом інфраструктури є система цифрового репозиторію, яка, у свою чергу, також має модульну структуру. Передбачається, що вона матиме три складові.

1. Основою інфраструктури є система зберігання даних та метаданих, до якої увійде:

а) файловий сервер, де зберігаються невпорядковані основні дані;

б) база даних у форматі однієї із СУБД, де зберігаються метадані.

2. Керування архівним фондом здійснюється через вебінтерфейс, призначений для досвідчених користувачів ЦР (науковці, техніки). На відміну від вебсайту, що є «демонстраційною» версією можливостей репозиторію (див. нижче), вебінтерфейс міститиме всю архівну інформацію в незміненому вигляді та матиме повний набір пошукових та аналітичних можливостей, аби досвідчені користувачі могли керувати інформацією: взаємодіяти з даними та метаданими (переглядати й коментувати архівний вміст, поєднувати дані з відповідними метаданими), змінювати наповнення бази даних відповідно до їхнього рівня доступу.

3. Для демонстрації певних матеріалів ЦР УМФ через мережу Інтернет слугуватиме вебсайт. Він призначений для «широкої публіки» (непрофесійних користувачів), тому надаватиме обмежений доступ: тільки до демонстраційних записів та до суттєво обмеженого набору метаданих (зокрема, персональна інформація має бути закритою відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» [пі). Також вебсайт матиме скорочений набір пошукових параметрів (тільки певні базові показники) та не надаватиме доступу до керування архівною інформацією.

Для захисту інформації репозиторію від несанкціонованого доступу чи її втрати вебсайт створюється як окремий незалежний модуль, який має бути розміщений на окремому сервері. Він не повинен мати прямого впливу на матеріали основного репозиторію, оновлюючись або в ручному режимі, або ж автоматично - але не в режимі реального часу.

Функції ключових елементів робочого середовища.

1. Система зберігання даних. Задля попередження можливої втрати інформації, ті дані, які записуються до основного файлового сервера, є незмінними та не підлягають видаленню на рівні файлової системи. Внесення суттєвих змін у структуру файлів (за необхідності) відбувається шляхом додавання нової версії файлу до сервера, а також посилання на нього до бази даних без видалення попередньої версії. Подібний підхід до організації даних дозволяє додатково захистити дані репозиторію від можливих непоправних ушкоджень, спричинених людським фактором чи збоєм в роботі програмного забезпечення.

При застосуванні такого підходу до зберігання інформації неминуче виникне проблема надлишковості даних, що може трактуватися як позитивний фактор, оскільки в такому разі надлишкові дані виступатимуть внутрішніми резервними копіями архівної інформації ЦР.

2. Вебінтерфейс. Додавання нових матеріалів до ЦР та завантаження вже існуючих відбуваються лише через вебінтерфейс. Він має бути зручним для користування та інтуїтивно зрозумілим для користувача-фахівця. У той же час прямий доступ користувача до оригінальної файлової структури та бази даних неможливий (доступ до файлової системи в ручному режимі зберігається тільки для кваліфікованих техніків-адміністраторів репозиторію).

3. Мережева (серверна) інфраструктура. Оскільки завданнями цифрового сховища є не лише збереження фольклорних фондів, а й надання доступу до них зі створенням оптимальних умов та засобів пошуку, опрацювання й аналізу інформації - то ЦУ УМФ має бути невіддільною частиною більш широкої системи, що включає, крім власне системи репозиторію, також мережеву (серверну) інфраструктуру, одну або кілька робочих станцій, периферійне обладнання тощо (Мал. 2).

Модуль цифрового репозиторію - це основний елемент пропонованої системи. Його розробка має включати в себе програмне забезпечення та створення фізичної серверної інфраструктури, підбір та налаштування апаратного забезпечення.



Мал. 2 - Інфраструктура робочого середовища

Цифровий репозиторій. Система зберігання даних та метаданих. Вебінтерфейс.

Програмне забезпечення для репозиторію УМФ може бути вибране з-поміж існуючого у практиці інших архівів (системи відкритого програмного забезпечення (open source), яке можна вільно використовувати та модифікувати відповідно до запитів користувачів [17]) - див. (А), або ж розроблене індивідуально - див. (Б).

А. Серед існуючих серверних систем керування даними й метаданими лише невелика частина може бути пристосована для впорядкування архівів та/або окремих колекцій УМФ. Виділимо дві, які вже апробовані у цій царині - це Collective Access (упроваджена Центром міської історії м. Львів, керівник проєкту Олександр Маханець) [10], та Kobo Toolbox, яку використовує для організації матеріалів сучасних фольклорних експедицій білоруський розробник Яуген Барьішнікау [1].

Система Kobo Toolbox була розроблена для зручного та швидкого збирання, обробки та зберігання статистичних метаданих. Ця система може бути доопрацьована, наприклад, Я. Барьішнікау зробив основний акцент на тому, щоб поліпшити процедури збирання інформації «у полі» та швидкої фіксації результатів польових досліджень безпосередньо на місці. Оскільки у планованому нами репозиторії документування майбутніх польових досліджень не є пріоритетним, систему Kobo Toolbox не братимемо за основу.

Більш пристосованою для наших потреб виглядає система Collective Access, створена насамперед для організації онлайн-архівів. Її використовують сотні наукових та громадських інституцій у багатьох країнах світу - наприклад, Галерея Університету Пітсбурга (США), Асоціація музеїв Нової Шотландії (Канада), Архів Бруклінської музичної академії (США), Асоціація музеїв Манітоби (Канада), Мюнхенський міський музей (Німеччина) тощо. В Україні цією системою послуговується, зокрема, Міський медіаархів Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів).

Система Collective Access - це розширювана система керування даними, розроблена для збору метаданих про довільні об'єкти, їхні зв'язки, агрегацію, адміністрування [13]. Її можна вважати певним варіантом системи керування вмістом (CMS), яка більшою мірою зосереджена на забезпеченні функціонування цифрових колекцій та архівів. Якщо типова CMS може застосовуватися лише для збереження та відтворення даних, то система Collective Access спеціалізується на аналітичних можливостях через додавання додаткових метаданих. Це спрощує аналіз інформації та дозволяє вибудовувати різноманітні зв'язки між об'єктами колекції.

На відміну від інших спеціалізованих комерційних продуктів чи систем з вільним кодом, Collective Access дозволяє додавати нові функції, елементи та зв'язки за допомогою зручного вебінтерфейсу, який не вимагає від користувача володіння програмуванням. При потребі користувач зможе модифікувати систему [там само].

Б. З досвіду зарубіжних науковців та інституцій, що займалися створенням систем управління фольклорними зібраннями, можна зробити висновок, що поширеною є також інша практика - побудова «з нуля» індивідуалізованих систем для впорядкування конкретного зібрання. До таких належить електронна база даних Фонографічних колекцій Інституту мистецтв Польської Академії наук (Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk (IS PAN) у Варшаві), остаточно доопрацьована у 2014 році [16].

На відміну від пристосування готових програмних систем з відкритим кодом до потреб ЦР УМФ, розробка цілком нового програмного забезпечення має низку як позитивних якостей (краща пристосованість до потреб конкретних користувачів, вищий рівень інформаційної безпеки за умови якісної розробки), так і ряд недоліків. Серед останніх - набагато більша складність та вартість розробки; необхідність у додаткових співробітниках-програмістах для підтримки належного функціонування системи; потреба в детальній розробці логічної інфраструктури системи до початку її практичного втілення тощо.

Апаратне забезпечення системи цифрового репозиторію та периферійної інфраструктури

Основними вимогами до апаратного забезпечення пропонованого цифрового репозиторію є:

- достатня потужність для зберігання даних та роботи самої системи;

- можливість розширення інфраструктури в майбутньому;

- надійність апаратного забезпечення;

- підтримка сучасних технологій передачі даних.

«Київською робочою групою» (до неї входять співробітники ЛЕК Олег Коробов та І. Клименко, технічні консультанти - автор статті, Владислав Татаров і, принагідно, інші учасники) складено варіант апаратного забезпечення, котре задовольняло би висунуті вимоги, виходячи з того набору техніки, що був доступний на ринку на кінець 2022 року.

Основні складові та характеристики цього варіанту:

- Серверна система на базі HPE Apollo 4200 G9: Центральний процесор: 2x E5-2680

- Оперативна пам'ять: 256GB DDR4

- Мережеві адаптери: Ethernet 1Gb 2-port RJ45 + LOM 2x 10Gbit SFP+.

- Дискова система: HP Smart Array P840ar + BBU.

- Комплект жорстких дисків Seagate Exos 7E8 Enterprise (ST8000NM001A) в кількості 28 шт. загальним об'ємом 224 ТБ.

Система зберігання інформації заснована на апаратній підтримці технології RAID, що дозволяє додатково гарантувати надійне зберігання інформації. У випадку застосування системи RAID загальна місткість сховища становитиме 112 (RAID 10) - 192 (RAID 60) терабайт.

Подібний варіант реалізації серверної системи дозволяє не лише забезпечити збереження всіх даних, наявних в українських колекціях музичного фольклору, але й має потенціал для подальшого розширення.

Вебсайт. Презентація матеріалів фольклорного фонду в мережі Інтернет.

Одним з елементів ЦР УМФ є підсистема розповсюдження його контенту у мережі Інтернет. Ця функція запланована через модуль вебсайту, який є спрощеною версією основного робочого вебінтерфейсу, спрямованою на непрофесійного користувача.

На демонстраційному вебсайті буде розміщено стиснені (демонстраційні) версії аудіо- та відеофайлів з неможливістю доступу до основних архівних матеріалів та їх завантаження: дозвіл буде лише на онлайн прослуховування чи перегляд окремих фрагментів.

Користувачу буде доступним каталог фонду, основні метадані (з персональними обмеженнями), основні аналітичні інструменти (нескладне ранжування, фільтрація за однією ознакою, з акцентом на наочній демонстрації можливостей системи).

Система Collective Access пропонує вибір з декількох варіантів створення демонстраційного вебсайту - з використанням власних можливостей системи або ж шляхом інтеграції її бази даних з базою даних системи управління контентом (CMS), на основі якої побудовано вебсайт. Подібний спосіб організації даних є більш безпечним для ЦР: система сайту, що є публічною та відкритою до хакерських атак, зламу тощо, не зможе впливати на глибинну інформацію репозиторію, оскільки вона передається лише в одному напрямку, а також не синхронізується автоматично. Це дає можливість оперативно реагувати на потенційні загрози [10].

Застосування робочих станцій для збільшення ефективності роботи

Опрацювання матеріалів ЦР є складним і вимагає використання спеціалізованого програмного забезпечення та продуктивного апаратного забезпечення. Користування для цих цілей приватними персональними комп'ютерами недоцільне через їх недостатню продуктивність, високу вартість програмних продуктів, а також з огляду на обмеження, пов'язані з використанням мережі Інтернет. Одним із вирішень цієї проблеми може бути використання робочої станції для специфічного опрацювання матеріалів ЦР. При підключенні до основного сервера ЦР в локальній мережі робоча станція дозволяє уникнути обмежень, пов'язаних з підключенням через мережу Інтернет - наприклад, низької швидкості передачі даних, нестабільності мережевого з'єднання.

Для забезпечення можливості віддаленої роботи користувачів з робочою станцією можна застосовувати клієнт-серверну систему. Протокол RDP (віддалений робочий стіл) дозволяє користувачам підключатися до робочої станції з будь-якої точки світу та використовувати її можливості без необхідності знаходитися поряд з сервером та робочою станцією. У такий спосіб можна уникнути завантаження інтернет-лінії та не вивантажувати файли великого обсягу за межі локальної мережі цифрового репозиторію.

Використання робочої станції для опрацювання матеріалів репозиторію допоможе також запобігати плутанині з версіями файлів та з невідповідністю резервних копій. Крім того, такий підхід гарантує вищий рівень безпеки і зберігає конфіденційність даних, оскільки доступ до них має лише той користувач, який працює на робочій станції. Його права на доступ можна контролювати та обмежувати, а файли архіву залишаються в одному місці, що виключає їх неконтрольоване розповсюдження. Таким чином, використання робочої станції для опрацювання матеріалів цифрового репозиторію може бути ефективним і безпечним рішенням для користувачів, які працюють з великим обсягом даних.

Основи безпечного зберігання даних. Резервне копіювання. Права доступу

Задля попередження втрати особливо цінної інформації, що зберігається на сервері репозиторію, слід дотримуватись таких принципів зберігання та процедур резервного копіювання інформації:

- зберігання даних на дисковій системі RAID, що дозволяє захиститися від втрати інформації при фізичному пошкодженні жорсткого диска (дисків);

- резервне копіювання архівної інформації на одній з віртуальних машин у межах одного фізичного сервера;

- щоденне резервне копіювання бази даних до хмарного сховища.

Задля ефективного використання ресурсів системи при роботі з великими обсягами даних доречно застосовувати принципи інкрементного резервного копіювання, це дозволяє не створювати щоразу нову резервну копію усієї інформації, а додавати до існуючої резервної копії лише ті елементи, які були нещодавно додані або змінені [15].

Одним з основних чинників безпечного зберігання інформації є контроль доступу до неї шляхом обмеження кількості користувачів, котрі матимуть прямий доступ, а також обмеження прав доступу до керування інформацією.

Виходячи з необхідності колективної роботи над наповненням проєкту, слід детально розробити рівні доступу користувачів до інформації.

Типовим є подання рівнів користувачів за порядком від найнижчого до найвищого, де кожен наступний рівень окрім власних прав включає і права нижчих рівнів.

Висновки, перспективи

У статті презентовано концепцію ЦР УМФ як складову частину робочого середовища, призначеного для обробки, аналізу та наукового опрацювання архівних матеріалів українського музичного фольклору. Виконано такі етапи роботи: описано основні елементи фізичної інфраструктури репозиторію; запропоноване застосування концепції робочих станцій для централізованої роботи з фондами музичного фольклору (це дозволяє забезпечити ефективну роботу з даними та максимально ефективно використовувати наявні ресурси). Крім того, окреслено технологічні шляхи реалізації фізичної інфраструктури пропонованого робочого середовища та репозиторію. Зокрема, описані підходи до забезпечення масштабованості та надійності сховища, що дозволить зберігати та забезпечувати доступ до даних у надійний та ефективний спосіб.

Проєкт розробки централізованого сховища музичних фольклорних матеріалів має стати важливим кроком у збереженні та просуванні культурного надбання українців до світових наукових інституцій та мистецького простору. Пропонована система потенційно здатна забезпечити надійне та зручне зберігання безцінних записів українського музичного фольклору, сприятиме їх зручному аналізу та використанню в наукових дослідженнях.

Важливим етапом у втіленні цієї ідеї в життя має стати паралельна розробка технічної та логічної частин сховища групами дослідників, які координуватимуть свої зусилля.

Список використаних джерел і літератури

1. Барьішнікау Я. Практычнае прымяненне прадукту Kobo Toolbox для збору і захоування палявых фальклорных матэрыялау. Доповідь на семінарі робочої групи з захисту фондів українського фольклору. 2022.

2. Вовчак А. Establishment of a Central Digital Archive of Ukrainian Folklore. Доповідь на 92 Щорічній конференції Асоціації музичних бібліотек (США). 2023.

3. Вовчак А. З досвіду архівної організації польових фольклорних фіксацій. Доповідь на семінарі робочої групи з захисту фондів українського фольклору. 2022.

4. Вовчак А. Документування українського фольклору у Львівському університеті імені Івана Франка. Вісник Львівського університету. Львів, 2017. Серія філологічна, 66. С. 150-194.

5. Вовчак А. Організація електронних фольклорних документів під час польового дослідження. Актуальні питання Східноєвропейської етномузикології: збірник наукових статей. Дніпро, 2018. Вип. 1. С. 61-90.

6. Вовчак, Андрій. (2021). Проблеми документування фольклору на ХІІ Конференції дослідників народної музики (м. Львів, 23-24 квітня 2021 року). Етномузика: збірка статей та матеріалів на честь 150 -річчя від дня народження Лесі Українки. Львів: Галич-Прес, 2021 Число 17. С. 218-234.

7. Гончаренко К. База даних звукозаписів українського музичного фольклору: розробка параметрів опису та створення концепційної моделі (за матеріалами фонотеки аудіопублікацій ПНДЛ музичної етнографії при НМАУ). [Магістерська робота]. Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського: Кафедра музичної фольклористики. Київ, 2010. 111 с.

8. Клименко І. Аудіофонд українського фольклору, 1982-2008: Засади устрою і перспективи електронної архівації. Проблеми етномузикології. Київ: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2008. Вип. 3. С. 53-105.

9. Кропивний О. Цифровий репозиторій українського музичного фольклору: передумови створення, шляхи реалізації концепту, загальні особливості структури. Проблеми етномузикології. Київ, 2022. Вип. 17. С. 79-87.

10. Маханець О. Керування та впорядкування цифрових архівів: досвід роботи з Collective Access. Доповідь на семінарі робочої групи з захисту фондів українського фольклору. 2022.

11. Про захист персональних даних: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2010. № 34. с. 481.

12. Bondi Andre B. Characteristics of scalability and their impact on performance. Proceedings of the second international workshop on Software and performance - WOSP, 2000. p. 195.

13. Collective Access: Features

14. IASA Technical Committee, Guidelines on the Production and Preservation of Digital Audio Objects, ed. by Kevin Bradley. Second edition. 2009. (= Standards, Recommended Practices and Strategies, IASA-TC 04)

15. Incremental Backup Explained

16. Jackowski J. Wspolczesne metody zabezpieczania, opracowania naukowego, udostpniania i rozwoju Zbiorow Fonograficznych Instytutu Sztuki PAN. Muzyka. 2014. № 3 (234). S. 71-114.

17. Raymond E. Goodbye, «free software»; hello, «open source»

18. Schuller D. Audiovisual research collections and their preservation. Vienna: European Comission on Preservation, 2008. 38 с.

References

1. Baryshnikau Y. (2022) Practical application of the Kobo Toolbox product for collecting and capturing folklore materials. Presentation at the seminar of the protection of Ukrainian folklore collections workgroup. [in Belarusian].

2. Bondi, Andre B. (2000). Characteristics of scalability and their impact on performance. Proceedings of the second international workshop on Software and performance - WOSP '00. p. 195. [in English].

3. Collective Access: Features [in English].

4. Honcharenko, K. (2010). Baza danykh zvukozapysiv ukrainskoho muzychnoho folkloru: rozrobka parametriv opysu ta stvorennia kontseptsiinoi modeli (za materialamy fonoteky audiopublikatsii PNDL muzychnoi etnohrafii pry NMAU) [The Database of Ukrainian Musical Folklore Sound Recordings: Development of Description Parameters and Creation of the Conceptual Model (Based on the Materials of the Audio Library of Audio Publications of the Problematic Scientific Research Laboratory of Music Ethnology)]. [Master's degree]. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine: Department of Musical Folklore. Kyiv. 111 p. [in Ukrainian].

5. IASA Technical Committee (2009). Guidelines on the Production and Preservation of Digital Audio Objects, ed. by Kevin Bradley. Second edition (= Standards, Recommended Practices and Strategies, IASA - TC 04). [in English].

6. Incremental Backup Explained. [in English].

7. Jackowski, J. (2014). Wspolczesne metody zabezpieczania, opracowania naukowego, udost^pniania i rozwoju Zbiorow Fonograficznych Instytutu Sztuki PAN [Contemporary methods of securing, scientific study, sharing and development of the Phonographic Collections of the Institute of Art of the Polish Academy of Sciences]. Muzyka [Music], № 3 (234), 71-114. [in Polish].

8. Klymenko I. (2008). Audiofond ukrainskoho folkloru, 1982-2008: Zasady ustroiu i perspektyvy elektronnoi arkhivatsii [Audio Fund of Ukrainian Folklore, 1982-2008: Principles of Organization and perspectives of Electronic Archiving]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 3, 53-105. Kyiv. [in Ukrainian].

9. Kropyvnyi O. (2022) A Digital Repository of Ukrainian Musical Folklore: Prerequisites to Create, Ways to Implement the Concept, General Features of the Structure. Problems of Music Ethnology. Iss. 17 [in Ukrainian].

10. Mahanets O. (2022). Managing and organizing digital archives: experience with Collective Access. Presentation at the seminar of the protection of Ukrainian folklore collections workgroup. 2022. [in Ukrainian].

11. Raymond E. Goodbye, «free software»; hello, «open source». [in English].

12. Schuller D. (2008). Audiovisual research collections and their preservation. Vienna: European Commission on Preservation and Access. 38 p. [in English].

13. Vovchak A (2023). Establishment of a Central Digital Archive of Ukrainian Folklore. Presentation at the 92nd Annual Conference of the Music Library Association (USA). [in English].

14. Vovchak A. (2017). Dokumentuvannia ukrainskoho folkloru u Lvivskomu universyteti imeni Ivana Franka [Documentation of Ukrainian Folklore at the Ivan Franko University of Lviv]. Visnyk Lvivskoho universytetu [The Bulletin of Lviv University]. Iss. 66, 150-194. Lviv. [in Ukrainian].

15. Vovchak A. (2018). Orhanizatsiia elektronnykh folklornykh dokumentiv pid chas polovoho doslidzhennia [Organization of Electronic Folklore Documents During Field Research]. Aktualni pytannia Skhidnoievropeiskoi etnomuzykolohii: zbirnyk naukovykh statei [Current Issues of East European Ethnomusicology: a Collection of Scientific Articles]. Vol. 1, 61-90. Dnipro. [in Ukrainian].

16. Vovchak A. (2021). Problemy dokumentuvannia folkloru na XII Konferentsii doslidnykiv narodnoi muzyky (Lviv, 23 -24 kvitnia 2021 roku) [Problems of Documenting Folklore at the 12th Conference of Folk Music Researchers (Lviv, 2021, 23-24 of April). Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 17, 218-234. Lviv. [in Ukrainian].

17. Vovchak, A. (2022). The experience of archival organization of fieldwork folklore recordings. Presentation at the seminar of the protection of Ukrainian folklore collections workgroup. [in Ukrainian].

18. Zakon Ukrainy "Pro zakhyst personalnykh danykh": vid 1 cherv. 2010 r. No. 2297- VI [The Law of Ukraine "On Protection of Personal Data" from June 1, 2010, № 2297-VI]. (n.d.). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...