Діяльність Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського в умовах воєнного стану

Висновки. Повномасштабне вторгнення Росії на територію України виявилося найбільшим викликом для української культури за роки незалежності України. Захист об'єктів історико-культурної спадщини українського народу став одним зі стратегічних напрямів у протистоянні ворожій експансії. Збереження національної культурної спадщини - першочергове завдання і для Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як державного архівного сховища. Інституту рукопису активно долучається до протидії російській пропаганді, значно наростив свою участь у спільних міжнародних та українських культурних проєктах, сприяючи таким чином популяризації національного культурного надбання України, висвітленню об'єктивної української історії, що ґрунтується на історичних документах.

Вже 24 лютого 2022 р. НАН України оприлюднила розпорядження «Про роботу установ, організацій і підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні», яке, зокрема, рекомендувало перевести працівників на дистанційний режим роботи [9]. Це дало правові підстави для переміщення працівників у більш безпечні місця перебування і водночас забезпечило збереження кадрового потенціалу установ Академії. В розпорядженні також позначені і основні завдання щодо організації захисту приміщень, обладнання тощо [16].

ІР НБУВ першочергово вирішував питання створення безпечних умов праці для співробітників, організації їх роботи в умовах воєнного стану, налагодження комунікації та їхньої психологічної підтримки. На жаль, дехто з працівників ІР не встиг вчасно евакуюватися і опинився на тимчасово окупованих територіях. Потрібно зазначити, що працівники, які перемістились в інші регіони України чи виїхали за кордон, виконуючи основну роботу дистанційно або навіть перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати, активно допомагали Збройним Силам України. Вони стали активними учасниками волонтерських рухів, ініціаторами і організаторами конкретної допомоги (продуктами, одягом, засобами зв'язку, медикаментами) військовим та громадянам України, які перебували у щойно визволених населених пунктах.

У ситуації, що склалася, надзвичайної ваги набуло головне завдання бібліотечних, музейних і архівних працівників - захист і збереження національного історико-культурного надбання в умовах активних воєнних дій на більшій частині території України. Не зважаючи на запроваджений дистанційний режим роботи, співробітники ІР з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому-березні 2022 р. вживали практичних заходів щодо збереження і захисту національної історико-культурної спадщини. Були проведені комплексні заходи та консерваційні роботи з метою збереження особливо цінних фондів ІР, здійснено внутрішнє переміщення документів у більш безпечні місця з точки зору безпечних умов і охорони. Застосовувались відповідні безкислотні матеріали для додаткового пакування документів, розміщення в сейфах, враховувалась наявність вогнегасників, здійснювалось чергування відповідальних осіб. пам'ятка рукопис документ вернадський

10 жовтня 2022 р. унаслідок вибуху російської ракети у центрі Києва були пошкоджені вікна в читальному залі та сховищах ІР. На щастя, співробітники та фонди не постраждали. 7 із 13 дерев'яних вікон приміщень ІР залишились без віконниць та скла, в окремих пластикових вікнах утворилися тріщини та ушкодження самих віконниць. Силами співробітників НБУВ були ліквідовані наслідки вибуху: ретельно прибрано уламки віконниць та скла, пошкоджені вікна затягнуто плівкою та закрито фанерою. На початку 2023 р. вдалося замінити пошкоджені вікна, розпочався ремонт у читальному залі та сховищах ІР. Співробітники Інституту систематично проводили консерваційні, санітарно-гігієнічні та інші профілактичні заходи щодо збереження фондів під час ремонтних робіт. Нині триває підготовка читального залу для прийому користувачів.

Після оперативних кроків щодо створення безпечних умов праці для співробітників і захисту фондів постало питання відновлення діяльності ІР в умовах воєнного стану - задоволення інформаційних запитів користувачів, наукового опрацювання рукописних документів та виконання планів науково-дослідної роботи. Вже у червні 2022 р. більшість співробітників ІР почали працювати в змішаному (онлайн-офлайн) режимі, відновилося обслуговування користувачів у дистанційному режимі. Організація обслуговування у воєнний час - це, безумовно, новий виклик та взагалі новий досвід для усіх бібліотекарів. Зрозуміло, що найоптимальніша та найбезпечніша форма організації виробничого процесу в умовах воєнного стану - це дистанційна. І саме від упровадження дистанційних послуг та оперативного, якісного їх виконання залежатиме подальша затребуваність і доцільність функціонування бібліотечної мережі країни [12]. Не зважаючи на реалії воєнного стану, ІР НБУВ суттєво збільшив обсяг дистанційних послуг. Зокрема, зросло наукове консультування користувачів у телефонному і онлайн-режимі, електронною поштою та у мережі Фейсбук, як і раніше надаються усні консультації, готуються письмові довідки різного характеру. У 2022 р. співробітники ІР вели листування з користувачами як з України, так і з інших країн світу, зокрема Польщі, Греції, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Ізраїлю, Фінляндії, Латвії, Болгарії, Чехії та ін. Було надано понад 70 письмових довідок за різними тематичними запитами: про склад та зміст фондів, наявність рукописів у фондах ІР, про уточнення назв рукописів, кількість одиниць зберігання, наявність оздоблення, заставок у рукописах, уточнення дати написання рукопису тощо. Саме надання послуг у дистанційному режимі значно розширило комунікаційні можливості доступу різних кіл користувачів до багатоаспектної ретроспективної та сучасної інформації, що міститься в рукописних джерелах.

Слід зазначити, що у зв'язку з повномасштабною збройною агресією Росії проти України та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про денонсацію Угод у галузі освіти та науки з Російською Федерацією» [8] ІР повністю припинив наукове та культурне співробітництво з науковими, бібліотечними і музейними установами Росії і Білорусі, не здійснюється обслуговування користувачів з цих країн.

Загроза знищення національного культурного надбання, спричинена російською збройною агресією, внесла корективи в пріоритетні напрями міжнародного співробітництва ІР НБУВ. За минулий рік Інститут отримав велику кількість листів зі словами підтримки та пропозиціями допомоги від зарубіжних партнерів - наукових, бібліотечних, музейних міжнародних організацій, посольств, національних академій наук та окремих установ. Партнери в основному пропонували свою допомогу щодо оцифрування історико-культурної спадщини України та інших країн світу з фондів ІР НБУВ з метою убезпечення її від знищення, а також щодо формування та збереження цифрових інформаційних ресурсів ІР. Зокрема, ІР отримав пропозицію від Єврейського наукового інституту YIVO (Нью-Йорк, США) щодо реалізації спільного проєкту зі збереження, оцифрування й дослідження документальної спадщини С. Анського. Посольство Туреччини в Україні запропонувало свою допомогу в оцифруванні рукописів тюркською мовою з фондів ІР. Пропозицію співпраці та допомоги в оцифруванні рукописних фондів ІР отримав також від міжнародної організації «Hill Manuscript Museum & Library» та її представництва в Україні. Фрайбурзький університет (Німеччина) надіслав пропозицію співпраці щодо використання «Ukrainian generis handwriting» - програми з розпізнавання рукописних текстів XIX-XX ст. Національний архів Швеції запропонував співпрацю у дослідженні та оцифруванні нотних рукописних документів, що зберігаються у фондах ІР.

У середині 2022 р. до НБУВ звернулася Міжнародна рада музеїв (ICOM), міжнародне об'єднання музеїв та музейних працівників, яке опікується збереженням, охороною, популяризацією матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. ICOM запропонувала подати зразки унікальних документів з фондів Бібліотеки до Надзвичайного Червоного списку загроженої культурної спадщини України, що перебуває під загрозою у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням. ІСОМ публікує Червоні списки загроженої культурної спадщини з 2000 р. Їх створюють як практичний інструмент для боротьби з незаконною торгівлею культурними об'єктами.

За словами віцепрезидентки ІСОМ Україна А. Чередниченко, надзвичайні Червоні списки готують для регіонів, де поруч з наявністю нелегального трафіку культурної спадщини відбуваються збройні конфлікти. Україна є 19-ю країною у Червоному списку та 8-ю у Надзвичайному червоному переліку об'єктів культурної спадщини, які перебувають під загрозою. Червоний список для України є першим, котрий підготовлений не після завершення, а ще під час війни. Адже ситуація стає дедалі критичнішою. На тимчасово окупованих територіях загарбники або знищують історичні експонати або ж вивозять їх до Росії. Цей список може стати дієвим інструментом для того, щоб шукати та повертати предмети української спадщини, зокрема ті, які вивезли російські окупанти [5]. До Червоного списку загроженої культурної спадщини України увійшли об'єкти з музейних та архівних колекцій, збірок з одинадцяти установ: Інституту археології НАН України, Львівського музею історії релігії, Музею книги і друкарства України, Національного художнього музею України, Музею Івана Гончара, Національного музею історії України, Національного музею українського народного та декоративного мистецтва, Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра», Національного заповідника «Давній Галич», Археологічного музею КНУ імені Тараса Шевченка, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Загалом, цей список складається з 53 об'єктів, поділених на 7 категорій: документи, рукописи, книги; ікони; образотворче мистецтво; релігійні пам'ятки; декоративно-ужиткове мистецтво; археологічні пам'ятки.

Першочергово ІР НБУВ подав на розгляд ICOM 5 зразків рукописних документів:

1. Оршанське Євангеліє апракос, церковнослов'янська мова білоруської чи української редакції. XIII ст. Пергамен. 142 арк. 4, 9.4 x 26.4 cm. (2 сторінки/ зображення);

2. Київське Євангеліє, церковнослов'янська мова української редакції. 323 арк., папір. 2°. Копія XV ст. книги 1411 р., написаної монахом Макарієм у м. Києві;

3. Нотаріальна грамота про передачу батьком Миколою доньці Катерині права власності на половину будинку. Латина. Готичне письмо. Пергамен. Сандомир, Польща. 5 лютого 1384 р.;

4. Аркуш із Пінкасу (книга записів) товариства «Вічного вогню». 1723-1980 рр., м. Славута, Україна. Іврит.

5. Пінкас «Талмуд-Тори» релігійної школи м. Копичинці, Україна. 18731889 рр., Іврит. 8 арк., 37х24 cm.

При відборі пам'яток для Червоного списку експерти ICOM керувалися критеріями, які є типовими, загальними для усіх, а також цілком унікальними. Тому після остаточного редагування до видання увійшли тільки дві пам'ятки з фондів ІР НБУВ: Оршанське Євангеліє апракос (ХІІІ ст.) та Пінкас «Талмуд-Тори» релігійної школи м. Копичинці (1873-1889). Слід також зазначити, що до Червоного списку загроженої культурної спадщини України увійшла ще одна пам'ятка з фондів НБУВ: Котляревский И.П. Енеида. На малороссийском языке. 1798. 176 с. 8°, 20x13 cm.

Сьогодні російська збройна агресія вимагає від наукових, культурних установ України рішучих кроків з протидії російській пропаганді, викривленню історичного минулого України. Встановленню історичної справедливості великою мірою сприяє і популяризація національного культурного надбання України, зокрема й за кордоном.

ІР НБУВ активно долучається до протидії російській пропаганді, значно наростивши свою участь у спільних міжнародних проєктах з висвітлення об'єктивної української історії, що ґрунтується на історичних документах. Так, у 2022 р. ІР НБУВ і Кіпрський інститут (Республіка Кіпр) започаткували спільний науково- освітній проєкт «Кіпр XVm століття очима Василя Григоровича-Барського». Його метою є наукова співпраця, спрямована на здійснення комплексних досліджень, створення цифрового ресурсу рукопису щоденника подорожніх записів українського ченця і паломника по святих місцях Василя Григоровича- Барського, що зберігається в ІР НБУВ. Також успішно реалізується спільний про- єкт з Інститутом історії ім. Тадеуша Мантейфеля Польської академії наук щодо наукового дослідження та цифрової публікації дванадцятитомного «Географічно- статистичного опису парафій Королівства Польського» видатного польського військовогокартографаХУІІІст.придворікороляСтаніславаАвгустаПонятовсько-го Карола Пертеса (1740-1815). Триває співпраця з Ягелонським університетом- Ягелонською бібліотекою (Польща) в рамках міжнародного дослідницького проєкту «Polonica Philosophica Orientalia», метою якого є дослідження та створення цифрової колекції філософських, юридичних джерел і трактатів з фондів ІР НБУВ, що стосуються історії філософії України і Польщі. Протягом кількох років велася підготовка до масштабного україно-польського виставкового проєкту «Пишність і знання. Королівська бібліотека Станіслава Августа», відкриття якого планувалося навесні 2022 р. Проте плани зруйнувала війна. Вже підготовлений спільний представницький двотомний каталог виставки було презентовано у червні 2022 р. на відкритті виставки «Полонія, Литва та Україна» у Королівському замку у Варшаві, а сам виставковий проєкт заплановано зреалізувати після закінчення війни.

Активно популяризує національну культурну спадщину ІР НБУВ і на території України. Не зважаючи на всі складнощі воєнного стану, були започатковані спільні наукові, культурні проєкти з різними науковими установами, закладами вищої освіти, бібліотеками різного відомчого підпорядкування, музеями, архівами, інформаційними центрами та іншими інституціями України. Зокрема, спільно з Київським університетом імені Бориса Грінченка ІР реалізує декілька проєктів. Один з них має на меті видання епістолярного циклу багаторічного листування одного з найвідоміших представників дворянства Лівобережної України ХІХ ст., мецената, громадського діяча Григорія Ґалаґана (1819-1888). Наразі до друку готується друга частина наукового видання епістолярної спадщини Ґалаґанів: «Листування Григорія Ґалаґана з дружиною Катериною Ґалаґан: 1857-1887». Інший спільний проєкт із нагоди 160-ї річниці від дня народження видатного українського діяча Бориса Грінчека є частиною великого проєкту «Електронний архів і корпус текстів Бориса Грінченка «Грінченкознавство». Він присвячений дослідженню наукової спадщини письменника, передбачає оцифрування та наукове опрацювання його архівних документів. Ефективно розвивається співпраця з Інститутом археології НАН України. Спільний науковий проєкт із цією установою спрямований на дослідження археолого-історико-етнографічного вивчення описів Північного Причорномор'я XIX ст. та епістолярної спадщини відомого археолога Е. Р. фон Штерна, яке ґрунтується на рукописних документах з колекції Одеського товариства історії та старожитностей (ОТІС) (1839-1922). З метою розвитку інформаційного забезпечення науки, освіти, взаємовигідного надання інформаційних послуг для реалізації освітнього процесу та наукової діяльності ІР укладено договір з Українським католицьким університетом. Із громадською спілкою «Українська культурна спадщина» підписано меморандум про співпрацю з вивчення та систематизації рукописних документів ІР з питань історії, культури, краєзнавства, генеалогії в Україні. З метою вивчення історико-культурної писемної спадщини Волині розпочато тісну співпрацю з громадською організацією «Центр дослідження і відродження Волині». У подальшому планується спільне видання факсимільної копії Радивилівського Апостола 1568 р., який зберігається у фондах ІР НБУВ.

У рамках підготовки спільних видань продовжується плідна співпраця з ТОВ «Видавництво «Горобець». Успішно реалізується проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину», а саме відтворення факсимільних копій українських рукописних пам'яток. Спільний проєкт «Відроджуємо «Христинопільський Апостол з коментарями XII ст.» має на меті об'єднати три відомі частини рукопису, які зберігаються в ІР НБУВ, Львівському історичному музеї та бібліотеці князів Чар- торийських у Кракові, в одному кодексі з сучасними науковими дослідженнями. Темі вивчення пам'яток українського духовного надбання присвячена співпраця з Державним історико-культурним заповідником міста Дубно щодо підготовки і видання факсимільної копії Дубенського Євангелія - унікального рукописного твору середини XVI ст. Інший, не менш значущий, видавничий проєкт стосується творчої спадщини Т Шевченка. Спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка заплановано перевидання восьмого тому повного зібрання творів Кобзаря під редакцією С. Єфремова, який вміщує малярські твори Тараса Шевченка з коментарями О. Новицького. Чільне місце у науково-культурній співпраці Інституту належить виставковим проєктам. Зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну виставкова діяльність ІР була поставлена на паузу. Проте вже влітку 2022 р. надійшли перші запити на проведення спільних виставкових проєктів. Враховуючи реалії воєнного стану, наші співробітники розробили нові критерії вимог щодо забезпечення збереження рукописних документів на період їх передачі на тимчасове зберігання іншим установам. Зокрема, йдеться про обов'язкову наявність декількох рівнів захисту: фізична охорона, сигналізація в приміщеннях та експозиційних залах, відеоспостереження, тривожна кнопка пульту охорони. Важливою умовою також стало виготовлення страхових копій рукописних документів. Береться до уваги також локація проведення виставки. Враховуючи безперервні ракетні обстріли Києва, на сьогодні найбільш убезпеченим місцем для проведення виставки є експозиційні зали Національного заповідника «Києво- Печерська лавра» та Національного заповідника «Софія Київська».

ІР є співорганізатором двох масштабних виставкових проектів, які нині проходять у приміщенні Скарбниці, філії Національного музею історії України, розташованої на території Києво-Печерської лаври, і мають вагоме суспільне значення. Зокрема, на виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи» (червень 2022 р. - листопад 2023 р.), представлені пам'ятки української культурної спадщини XVH- XVm ст. з фондів ІР, в яких зберігаються матеріальні свідчення історичної належності України до Європи. Інший значущий спільний виставковий проєкт «MIRAS. Кримськотатарська спадщина» (жовтень 2022 р. - жовтень 2023 р.) представляв документи корінних народів Криму. Нещодавно у Софійському соборі відбулася презентація спільного виставково проекту «Григорій Сковорода у Софії» (грудень 2022 р.), де була представлена нотна рукописна книга ХУІІІ ст. із зібрання рукописних книг Софійського собору, що зберігається в ІР і містить текст «Херувимської пісні». Виставкові проекти «Світи Григорія Сковороди» (грудень 2022 р. - квітень 2023 р.) і «Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть: «Енеїда» та українське націєтворення» (травень - вересень 2023 р.), співорганізатором яких також був ІР, проходили у головному корпусі Національного музею історії України і були присвячені висвітленню творчої спадщини видатних українських мислителів ХУІІІ ст. Їх проведення відповідало всім критеріям забезпечення збереження рукописних документів, зокрема одночасно з монтажем виставки були підготовлені евакуаційні списки, пакувальні матеріали та відпрацьований, передбачений інструкціями, відповідний алгоритм дій з демонтажу й переміщення документів виставки у більш безпечне приміщення музею.

У випадку відсутності зазначених вимог оригінали документів ІР передає тільки на час відкриття виставкового проєкту з подальшим експонуванням їх копій. Так, з нагоди 145-річчя від дня народження Миколи Леонтовича та 100-річчя американської прем'єри «Щедрика» відбулася урочиста презентація оригіналу рукопису всесвітньовідомої української пісні «Щедрик» під час відкриття виставки «Я співаю, отже існую» (грудень 2022 р.) у приміщенні музею Миколи Лисенка. З нагоди відкриття виставки «Братство. Богоявлення. Собор», спільного проєкту з Комунальним закладом «Центр консервації предметів археології», відбулася презентація одноденної виставки «Відбудова та іконостаси Богоявленського собору в ХІХ ст.» (25 травня 2023 р.) з представленням оригіналів ескізів відбудови Богоявленського собору архітекторів ХІХ ст. А. Меленського, П. Спарро, В. Ніколаєва з фондів ІР.

Враховуючи те, що під час воєнних дій найважливішим завданням Інституту рукопису є збереження національної культурної спадщини, що зберігається у його фондах, нині одним із головних напрямів його діяльності є оцифрування рукописної спадщини, формування цифрових колекцій. Як зазначив голова Державної архівної служби України А. Хромов, сьогодні у пріоритеті - оцифрування документів, темпи якого за останні кілька років зросли на сотні відсотків. Під час війни - це гарантія збереження архівної інформації в оцифрованому форматі. Війна - це величезні ризики не тільки для життя людей, а й для збереження культурної спадщини [15]. Співробітниками ІР розроблені стратегічні напрями оцифрування фондів: унікальних кодексів та рукописних документів, які входять до переліку рукописних пам'яток України, крихких оригіналів документів, рукописів підвищеного попиту. Згідно з планом, у 2022 р. завершилося оцифрування української кириличної рукописної книги до ХУІ ст. включно та розпочато роботу з кодексами ХУІІ ст. Серед пріоритетних напрямів створення цифрових копій рукописів з особових архівних фондів визначено документи Г. Сковороди, М. Грушевського, Б. Грінченка, О. Лазаревського.

На жаль, через відсутність необхідного обладнання темпи створення цифрових копій рукописних документів досить повільні. Як зазначила у своїй доповіді у червні 2022 р. на онлайн Конференції європейських національних бібліотек в Анкарі генеральний директор НБУВ, член-кореспондент НАН України Л. Дубровіна: «відсутність потужного сучасного обладнання для оцифрування наших колекцій - це пряма загроза культурній спадщині під час війни» [1].

Небезпека подальшого розвитку воєнної ситуації в Україні та її вплив на діяльність ІР потребують невідкладного розгляду і вирішення багатьох проблем, пов'язаних з недостатністю спеціально обладнаних приміщень архівосховищ, перевантаженням документами наявних площ ІР тощо. На жаль, унаслідок російської збройної агресії в Україні вже є випадки втрати архівних та бібліотечних фондів. Тому для збереження національної культурної спадщини, що зберігається у фондах ІР, необхідне їх повне переведення у цифровий формат.

Висновки