Створення і розвиток систем вагових мір Німеччини, Австрії і країн Скандинавії

Фунти і марки в вагових системах Німеччини поділялися на окремі одиниці ваги по системі двох - на 2,4,8,16,64, і т.п. Так, в Бадені: "В торгівлі фунт поділяється на 2 марки, 4 чвертки, 8 получверток, 16 унцій, 32 лота, 64 полулота, 128 драхм, 256 полудрахм; отже поділ іде по половинам, потім від драхми йде вже по четвертям, а саме: драхма поділяється на 4 скрупула або пфеніга, 16 каратів, 64 грана, 256 граників, 1024 дробинки, отже в фунті 131072 дробинки, і він дорівнює митому (500 г - А. З.)" (Петрушевский 1849, с. 109).

В першій половині ХІХ ст. в деяких німецьких землях робилася спроба співвідношення німецьких вагових одиниць з метричною системою. Так, в Саксонії новий торговий фунт 1841 р. = 10 хіласів = 100 ектасів = 1000 декасів = 10000 ассів, за десятинним принциплм. Те саме стосується поділу великих одиниць ваги: центнер = 10 лісфунтів = 100 фунтів; камінь = 20 фунтів; ласт = 40 центнерів = 4000 фунтів; берковець = 3 центнера.

Підсумуємо. Протягом тисячоліть давні германці використовували первісні натуральні виміри. В І ст. до н.е. германці вступили в тісні контакти з Римською імперією - на політичному, військовому, економічному рівні. В І--IV ст. були створені союзи германських племен. В Vct. германці завоювали Західну Римську імперію і заснували на її території германські королівства. Тривалий вплив римської цивілізації на германців зумовив використання ними римських монет, мір та ваги з І ст. до н.е. до VIII ст. Германські королівства в V--VIII ст. карбували золоті і срібні монети по римській ваговій системі.

В VN! ст. землі Західної Європи об'єднала франкська імперія Каролінгів. В Х ст. - "Священна Римська імперія германської нації", правителі яких оголосили себе наступниками імператорів Західної Римської імперії. При імператорі Карлі Великому (768--814 рр.) було прийняте рішення про створення нової системи мір шляхом поєднання в ній римських і германських мір. Римська вагова система використовувала поділ одиниць ваги на 6 і 12, в якості еталона мір ваги - боб рожкового дерева в 0,1895 г. Традиційні вагові міри германців поділялися по десятинному принципу і поділу на двоє, еталоном ваги вважалися зерна пшениці і ячменя.

Новостворена вагова система імперії Каролінгів була основана на еталоні ваги - масі зерна пшениці в) 0,0424 г, фунті срібла в 15 римських унцій = 407,22 г, і торговому тройському фунті в 12 тройських унцій по 31,1035 г = 373,242 г (⁹/₁₀ маси фунта срібла). В Х ст. в Скандинавії з'являється вагова одиниця марка = 8 римських, а потім тройських унцій. Пізніше в Західній Європі був створений торговий фунт в 2 марки = 16 унцій. Тройський фунт в 12 унцій використовувався для зважування золота, срібла, ліків.

Розпад Німеччини в ХІ--ХІІІ ст. на окремі держави призвів до створення великої кількості місцевих мір, котрі, як показує проведений аналіз, мали спільне походження. Основою торгової ваги став тройський фунт в 16 унцій, марочної ваги - кельнська марка в 8 тройських унцій паризької ваги = 233,856 г, медичної ваги - тройський фунт в 12 унцій.

В ХVШ--ХIХ ст. промисловий розвиток Німеччини йшов повільно. Створенню єдиного національного ринку зважала політична роз'єднаність країни: "надто негативно давалися взнаки внутрішні митні перевірки, численність валют, систем мір та ваги, відсутність єдиного комерційного законодавства" (Германская история в новое и новейшее время, т I. 1970, с. 204).

За оцінкою відомого німецького економіста Фрідріха Ліста: "Тридцять вісім розмежувальних і митних ліній в Німеччині паралізують внутрішні відносини і діють майже так же, як би кожна судина людського тіла була перетягнута мотузкою, щоб перешкоджати крові переливатися з однієї частини тіла в іншу" (Германская история в новое и новейшее время. 1970, т I. с. 204).

Справу економічного об'єднання Німеччини очолила Пруссія, "До початку 1830-х рр. уряд Пруссії домігся знищення митних перевірок шістьма сусідніми державами. В 1831 р. до цього союзу приєднався Гессен-Дармштадт, почалися перемовини з Баварією, Вюртембергом і середньо-німецькими державами. 1 січня 1834 р. був створений митний союз 18 держав" (История Германии 2008, т I, c. 429). Населення цих 18 держав налічувало 23 мільйони мешканців. В 1842 р. об'єднання нараховувало вже 28 німецьких держав.

На підставі маси кельнської марки в Німеччині були введені єдині вагові міри-марочні, монетні, каратні, пробні. В ХІХ ст. поступово посилюється вплив на німецькі міри метричної системи. В результаті метрична система була введена в Німеччині в 1868 р. як обов'язкова.

Список джерел та літератури

1. AUGUST, Flor, 2013, Munz - Zustande. Altona 1838, S. 3 ff., abgerufen 14. August 2013.

2. KLIMTERZ, R., 1896, Lexikon der Munzer, Masse, Gewicht. Berlin. Alberti H. J., 1957, Mass und Gewicht. Berlin. SCHILBACH, E., 1970, Byzantinische Metrologie, Munchen.

3. SCHNEIDER, K., 2010, Hatten die Reichsmunz reformen eine Chance? Ein Ruckblick aus dem 18. Jahrhundert . Hars - Zeitschrift. - Tukas Verlag fur Kunst und Geisteschichte. Т 61.

4. SCHROTTER, Friedrich Freiherr, 1970, von. Worterbuch der Munzkunde. Sweite, unveranderte Auflage. Berlin: J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung.

5. SPRENGER, B., 1981, Wahrungsswesen und Geldpolitik in Deutschland von 1834 bis 1875. Forschungsinstitut fur Sozial - und Wirtschftsgeschichte an der Universitat zu Koln. Anlage 1: Auszug aus dem Munchner Munzvertrag vom 25. August 1837.

6. WITTHOFT, H., 1979, Umrisse einer historischen Metrologie zum Nutzen der wirtschafts und sozialgeschichtliche Forschung. Gottingen. Bd 1-2.

7. WITTHOFT, H., 1982, Literatur zur historischen Metrologie 1945-1982 (Literaturbericht). Vierteljahrschrift fur Sozial und Wirtschaftsgeschichte. Bd 69. H. 4

8. WITTHOFT, H., 1984, Munzfuss, Kleingewichte. pondus Caroli und die Grundlegung des nordeuropaischen Mass und Gewichtswesen in frankischer Zeit. Ostfildern.

9. Введение в специальные исторические дисциплины: Учебное пособие, 1990, / Т П. Гусарова, О.В. Дмитриева, И.С. Филиппов и др. М.: Издательство МГУ.

10. ГАЙ ЮЛИЙ ЦЕЗАРЬ, 2016, Записки о Галльской войне. М.: Рипол Классик.

11. Германская история в новое и новейшее время: в 2-х томах, 1970, / Ред. Сказкин С Д. М.: Наука. Т І. История Германии: учебное пособие в 3 т., 2008, т. I. С древнейших времён до создания Германской империи. М.: КДУ.

12. Давня історія України: У двох книгах, 1995, К.: Либідь. Книга 2.

13. ЕЛЬНИЦКИЙ, Л. А., 1962, Древнейшие океанские плавания. М.: Государственное издательство географической литературы.

14. ЗВАРИЧ, В. В., 1980, Нумизматический словарь. Львов: Вища школа.

15. ЗУБКО, А. М., 2013, Вагові системи німецьких земель в XVIII--XIX ст. Гілея: Науковий вісник. Вип. 70. № 3. История Европы: в восьми томах: С древнейших времён до наших дней, 1988, т. І. Древняя Европа. М.: Наука.

16. История средних веков: в 2-х т., 1977, М.: Высшая школа. Т І.

17. КОВАЛЁВ, С. И., 1936, История античного общества: Эллинизм. Рим. Л.: Соцэкгиз.

18. КОНАН ДОЙЛ, Артур, 1987, Как бригадир пытался выиграть Германию. Подвиги бригадира Жерара. Приключения бригадира Жерара. М.: Правда.

19. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т., 1991, М.: Советская энциклопедия. Т І.

20. Младшая Эдда, 2012, М.: Вита Нова.

21. Песнь о Нибелунгах, 1972, Л.: Наука.

22. ПЕТРУШЕВСКИЙ, Ф. И., 1849, Общая метрология: (В 2-х ч.) СПб.: Типография Эдуарда Праца. Ч. I. Содержащая описание мер, весов и монет и времяисчисления нынешних и древних народов.

23. Словарь нумизмата, 1993, перевод с немецкого / Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. 2-е изд., переработанное и дополненное. М.: Радио и связь.

24. СНОРРИ СТУРЛУСОН, 1980, Круг земной. М.: Наука.

25. Старшая Эдда. Песни о божествах. Скандинавский эпос, 2018, М.: Ленанд.

26. ФЁДОРОВ-ДАВЫДОВ, Г. А., 1985, Монеты-свидетели прошлого. М.: Издательство Московского университета. Энциклопедический словарь: в 3-х т., 1953, М.: Большая советская энциклопедия. Т І.

27. References

28. ALBERTI, H. J., 1957, Mass und Gewicht [Measure and weight]. Berlin. [In German].

29. AUGUST, FLOR, 2013, Munz - Zustande [Munz - state], Altona 1838, S. 3 ff., abgerufen 14. August 2013. [In German].

30. BERND, SPRENGER, 1981, Wahrungsswesen und Geldpolitik in Deutschland von 1834 bis 1875 (Currency sustem and monetary policy in Germany from 1834 to 1875) Forschungsinstitut fur Sozial und Wirtschaftsgeschichte an der Universitat zu Koln. Anlage 1: Auszug aus dem Munchner Munzvertrag vom 25. August 1837. [In German].

31. Davniaia istoriia Ukrainy: V dvokh knyhakh, 1995, [Ancient history of Ukraine: In two books]. K.: Lybid'. [In Ukrainian].

32. EL'NITSKII, L. A., 1962, Drevneishie okeanskie plavania. [Ancient ocean voyages]. M.: Gosudarstvennoe izdatel'stvo geograficheskoi literatury. [In Russian].

33. Entsiklopedicheskii slovar': v 3-kh t., 1953, [Encyclopedic Dictionary: in three volumes]. M.: Bol'shaia sovetskaia entsiklopediia. Т. I. [In Russian].

34. FIODOROV-DAVYDOV, G. A., 1985, Monety - svideteli proshlogo [Coins are witnesses of the past]. M.: Izdatel'stvo Moskovskogo universiteta. [In Russian].

35. GAY YULIY TZEZAR, 2016, Zapiski o Gall'skoi voine [Notes on the Gallic War]. M.: Ripol Klassik. [In Russian]. Germanskaia istoriia v novoe i noveishee vremia: v 2-kh t., 1970, [German History in Modern and Contemporary Times: in two volumes]. / Red. S. D. Skazkin. M.: Nauka. t. I. [In Russian].

36. Istoriia Evropy: v vosmi tomakh: S drevneishikh vremon do nashikh dnei. T. I. Drevniaia Evropa, 1988, [History of Europe: in eight volumes: From ancient times to the present day, volume I. Ancient Europe]. M.: Nauka. [In Russian].

37. Istoriia Germanii: uchebnoe posobie v 3-kh t. t. I. S drevneishikh vremion do sozdaniia Germanskoi imperii, 2008, [History of Germany: a study guide in tree volumes. volume I. From ancient times to the creation of the German Empire]. M.: KDU. [In Russian].

38. Istoriia srednikh vekov: v 2-kh t., 1977, [History of the Middle Ages: in two volumes]. M.: Vysshaia shkola. T. 1. [In Russian].

39. KLIMTERZ, R., 1896, Lexikon der Munzer, Masse, Gewicht [Encyclopedia of coiners, mass, weight]. Berlin. [In German].

40. KONAN DOYL ARTUR, 1987, Kak brigadier pytalsya vyigrat' Germaniiu. [How the Brigadier Tried to Win Germany]. Podvigi brigadira Zherara. Prikliucheniia brigadira Zherara. M.: Pravda. [In Russian].

41. KOVALOV, S. I., 1936, Istoriia antichnogo obshchestva: Ellinizm. Rim [A History of Ancient Society: Hellenism. Rome]. L.: Sotsekgiz. [In Russian].

42. Mify narodov mira. Entsiklopediia: v 2-kh t., 1991, [Myths of the peoples of the world. Encyclopedia: in two volumes). M.: Sovetskaia entsiklopediia. T. I. [In Russian].

43. Mladshaia Edda, 2012, [Younger Edda]. M.: Vita Nova. [In Russian].

44. Pesn' o Nibelungakh, 1972, [Song of the Nibelungs]. L.: Nauka. [In Russian].

45. PETRUSHEVSKII, F. I., 1849, Obschaia metrologiia: (V 2-kh ch.) [General Metrology: (in two parts)]. SPb.: Tipografiia Eduarda Pratsa. Ch. I. Soderzashchaia opisanie mer, vesov i monet i vremiaischisleniia nyneshnikh i drevnikh narodov (part I. Containing a description of the measures, weights and coins and time calculation of the present and ancient peoples). [In Russian].

46. SCHILBACH, E., 1970, Byzantinische Metrologie [Byzantine metrology]. Munchen. [In German]. SCHNEIDER, K., 2010, Hatten die Reichsmunz reformey eine Chance? Ein Ruckblick aus dem 18. Jahrhundert (Did the Reichsmunz reforms stand a chance? A look back from the 18 th. Century). Hars Zeitschrift. tukas Verlag fur Kunst und Geisteschichte. t. 61. [In German].

47. SCHROTTER, Friedrich Freiherr, 1970, von. Worterbuch der Munzkunde. sweite, unveranderte Auflage (from. Dictionary of Coinage. second, unchanged edition). Berlin: J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung. [In German]. Slovar' numizmata, 1993, [Dictionary of a numismatist]: Perevod s nemetskogo / Fengler K.H., Girou G., Unger V. 2-e izdaniie, pererabotannoe i dopolnennoe. M.: Radio i sviaz'. [In Russian].

48. SNORRI STURLUSON, 1980, Krug zemnoi [Circle of the earth]. M.: Nauka. [In Russian].

49. Starshaia Edda. Pesni o bozhestvakh. Skandinavskii epos, 2018, [Elder Edda. Songs about the Dieities. Scandinavian epic]. M.: Lenand. [In Russian].

50. Vvedenie v spetsial'nye istoricheskie distsipliny: Uchebnoe posobie, 1990, [Introduction to Special Historical Disciplines: Textbook]. / T. P. Gusarova, O. V. Dmitrieva, I. S. Filippov i dr. M.: Izdatel'stvo MGU. [In Russian]. WITTHOFT, H., 1979, Umrisse einer historischen Metrologie zum Nutzen der wirtschafts und sozialgeschichtliche Forschung [Outlines of historical metrology for the benefit of economic and social historical research]. Gottingen, Bd. 1-2. [In German].

51. WITTHOFT, H., 1982, Literatur zur historischen Metrologie 1945-1982 (Literaturbericht) [Literature on historical metrology 1945-1982 (Literature report)]. Vierteljahrschrift fur Sozial und Wirtschaftsgeschichte. Bd 69. H. 4. [In German].

52. WITTHOFT, H., 1984, Munzfuss, Kleingewichte, pondus Caroli und die Grundlegung des nordeuropaischen Mass und Gewichtswesen in frankischer Zeit (Coin standart, small weights, pondus Caroli and the foundation of the North European measure and weight system in Frankish times). Ostfildern. [In German].

53. ZUBKO, A. M., 2013, Vahovi systemy nimets'kykh zemel' v XVIII--XIX stolittiakh [Weight systems of German lands in the XVIII--XIX centuries]. Hilea: Naukovyi visnyk. vyp. 70. № 3. [In Ukrainian].

54. ZVARICH, V. V., 1980, Numizmaticheskii slovar'. [Numismatic Dictionary]. L'vov: Vysshaia shkola. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru