Вагові системи Іспанії, Португалії і країн Латинської Америки

До 1731 р. при зважуванні золота в Америці та Іспанії кастільська марка = 50 кастелянів. Як вже зазначалося, маса кастеляна в 4, 6 г майже тотожня арабській золотій монеті в 4,68 г в VIII--X ст. (Хинц 1970, с. 13).

Кастільська вага використовувалась і на Канарських островах. Однак адарм поділявся тут не на 36, а на 24 грани. Канарський фунт = 460,5 г, що на 0, 398 г більше кастільського.

В Аргентині лібра = 16 унцій = 256 адармів = 9216 гран. Фунт (лібра) медичної ваги = 12 унцій = 96 драхм = 288 скрупулів = 576 оболів = 6912 гранів.

Маса аргентинських одиниць ваги: тонелада (тонна) = 20 квінталів = 918, 8 кг; квинтал = 4 арробам = 45,94 кг; арроба = 25 лібрам = 11, 48 кг; лібра = 16 онсам = 459, 4 г; лібра аптекарська = 344, 6 г; онса (унція) = 16 адарме = 28, 7 г; адарме = 36 грано = 1, 795 г; грано = 0,049 г.

Слід звернути увагу на те, що медичний фунт в Аргентині = ³Л торгового фунту = 344,55 г. Маса унцій і гранів в обох системах ваги є однаковою.

В Бразилії, єдиній колишній португальській колонії в Латинській Америці, торгова і марочна вага були однакові з португальською.

Лібра = 4 чвертям = 16 онсам = 128 ойтавам = 384 скрупулам = 9216 гранам. Лібра = 459, 056 г; чверть = 114, 763 г; ойтав = 3, 586 г; скрупул = 1,195 г; гран = 0,049 г.

Бразильський квінтал, за португальською системою мір ваги, = 128 лібр = 58,752 кг; арроба = 32 лібри = 14, 688 кг. Після початку використання метричної системи в Бразилії маса одиниць традиційної вагової системи дещо змінилася. Так, квінтал = 4 арроби = 60 кг; арроба = 15 кг.

В XIX ст. Іспанія і Португалія прийняли метричну систему мір. Поступово її прийняли і ті держави, які утворилися на місці колишніх іспанських і португальських колоній - Колумбія, Мексика, Венесуела, Бразилія, Перу, Аргентина.

В Колумбії, як і в інших країнах Латинської Америки, користувалися відозміненою метричною системою, так званою гренадською. Основною одиницею всіх мір і ваги була гренадська одиниця довжини вара = 80 см = 4/5 метра. Головною одиницею ваги був гренадський фунт = 1 кілограм. Фунт = 16 унцій = 128 драхм = 256 адармів.

Іспанські і португальські міри використовували і на інших континентах. В португальській колонії Гоа в Індії торгова вага була двох типів: португальська і індійська (Петрушевский 1849, с. 259). Португальська вага, яка там вживалася, така сама, як в Португалії. На Філіппінах в торгівлі використовувалась справжня іспанська вага, але частіше китайська. При розрахунках унція, яка була 1/16 іспанського фунта, приймалася по масі іспанського піастра, і насправді була меншою. Іспанська унція = 28,756 г, піастр (песо) = 26,934 г. Тому іспанський фунт = 460, 102 г, філіппінський фунт = 430,944 г.

Підсумуємо. В I тис. до н. е. тартесійська і іберійська цивілізації запозичили фінікійську і давньогрецьку системи мір ваги. Ці міри були покладені в основу місцевого карбування монет і метрології. Але широкого поширення на території Іберійського півострова вони не мали, оскільки місцеве господарство в ті часи мало переважно натуральний характер. Торгівля, як внутрішня, так навіть і зовнішня, переважно велася з допомогою обміну товару на товар. Завоювання Іберії в III ст. до н. е. Карфагеном не змінило стану речей.

При пануванні римлян і вестготів на Іберійському півострові з II ст. до н. е. по VII ст. використовувалась римська система мір і ваги. На неї була орієнтована норма маси металевих монет, котрі мали обіг на цій території.

В VIII-XV ст. значна частина території Іберійського півострова потрапила під владу арабів. Вагова система халіфату Омейядів в Дамаску (661-750), на основі якої утворилася система мір і ваги країни Аль - Андалус (арабської Іспанії), була створена шляхом переробки римсько-візантійських мір. В її основу був прийнятий візантійський провінційний фунт в 337,55 г (канонічна маса - 327,45 г). В східних провінціях Візантії він дорівнював 72 ексагіям по 4, 68 г і 96 драхмам по 3,51 г. В системі ваги Аль-Андалуса: ратль в 453,3 г = 96 міскалів по 4,722 г = 144 дирхеми по 3,148 г. Золотий динар арабської Іспанії важив 4,722 г.

Іспанці і португальці відвоювали Іберійський півострів у арабів. Однак, при початку карбування власних монет в XI--XII ст., вони запозичили арабську монетну вагу. Маса іспанського кастеляна в 4,68 г тотожна масі золотого арабського динара VIII ст.

Згодом Іспанія і Португалія запозичили з Західної Європи європейську систему мір ваги: марка = 8 унцій; фунт = 16 унцій; фунт = 2 марки. Маса європейської унції була спочатку римською, а згодом каролінгською. В Іспанії: марка = 50 кастелянів; фунт = 2 марки = 100 кастелянів. Реальна маса вагових одиниць цієї системи в Іспанії була визначена на основі маси кастеляна - вагової і монетної одиниці. Після 1731 р. маса вагових одиниць була трохи зменшена: марка = 230,051 г; фунт = 460,102 г; кастелян = 4,6 г.

Можна зробити висновок, що вагові системи Іспанії і Португалії сформувалися поступово, протягом багатьох століть. Найбільший вплив на їх створення і розвиток здійснили римська, арабська і західноєвропейська вагові системи. Про це свідчать самі назви одиниць ваги в іспанській і португальській вагових системах. Римські назви вагових одиниць: фунт (лібра), онса (унція), скрупул, гран. Арабські назви вагових одиниць: квінтал (арабське qintar - «сто одиниць»), арроба (арабське слово ar - rub - чверть кінтара), адарм (іспанське adarme, від арабського addirhem - драхма). Серед назв вагових одиниць є німецька марка.

В добу Великих географічних відкрить іспанська і португальська системи мір ваги були розповсюджені на території Південної і Північної Америки, Африки, Південної Азії, Далекого Сходу.

В окремих державах Латинської Америки іспанська і португальська вагові системи зазнали певних змін. Так, в іспанську систему була включена вагова одиниця томін. Томін, як дрібна срібна монета, була в обігу в декількох державах Латинської Америки. Томін дорівнював 1/3 срібної половини реала «адарме», або 1/8 кастельяно. Томін поділявся на 12 грано, і приблизно дорівнював 0,596 г. В 15з5 р. в Новій Іспанії томін був найдрібнішою срібною монетою. Реальний обсяг окремих одиниць ваги в державах Латинської Америки може дещо відрізнятися від їх іспанських прототипів. Тому, при роботі з одиницями ваги в джерелах з історії Латинської Америки, слід враховувати їх специфіку в кожній окремій країні.

Список використаної літератури та джерел

1. Альтамира-и-Кревеа, Р, 1951, История Испании: В 2-х т. Т 1. М.: Издательство иностранной литературы.

2. Варьяш О.И., Черных А.П., 1990, Португалия: дороги истории. М.: Наука.

3. Вольский С., 1935, Пизарро. М.: Журнально-газетное объединение.

4. Ельницкий Л.А., 1962, Древнейшие океанские плавания. М.: Географгиз.

5. Зубко А.М., 2014, Вагові системи Іспанії і Португалії в XVIII-XIX ст. Гілея. Науковий вісник. Вип. 84. История Европы: В восьми томах: С древнейших времён до наших дней. (Ред. кол.: З.В. Удальцова и др.). Т 1. Древняя Европа, 1988. М.: Наука.

6. История средних веков (в 2-х т.), 1977, С.Д. Сказкин (отв. ред.). т. 2. М.: Высшая школа.

7. Кинжалов Р.В., Белов А.М., 1956, Падение Теночтитлана. Л.: Детгиз.

8. Ковалёв С.И., 1936, История античного общества: Эллинизм. Рим. Л.: Соцэкгиз.

9. Крачковский И.Ю., 1937, Арабская культура в Испании. М.-Л.: Издательство Академии наук СССР.

10. Кун Н.А., 1984, Легенды и мифы древней Греции. Фрунзе: Мектеп.

11. Леви-Провансаль Э., 1967, Арабская культура в Испании. Общий обзор М.: Наука.

12. Можейко И.В., 1966, С крестом и мушкетом. М.: Наука.

13. Оганисьян Ю.С., 1965, 500 лет под пиратским флагом. М.: Международные отношения.

14. Петрушевский Ф.И., 1849, Общая метрология: (В 2-х ч.). Ч. 1. Содержащая описание мер, весов и монет и времяисчисления нынешних и древних народов. СПб.: Типография Эдуарда Праца.

15. Пискорский В.К., 1909, История Испании и Португалии. СПб.: Брокгауз - Эфрон.

16. Редер Д.Г., Черкасова Е.А., 1981, История древнего мира: в 2-х ч. Ч. 2. Греция и Рим. М.: Просвещение.

17. Уотт У.М., 1976, Мусульманская Испания. М.: Наука.

18. Фейтвангер Л., 1992, Испанская баллада. К.: Вік.

19. Хазанов А.М., 1976, Экспансия Португалии в Африке и борьба африканских народов за независимость (XVII-XVIII вв.). М.: Наука.

20. Хинц В., 1970, Мусульманские меры и веса с переводом в метрическую систему. М.: Наука.

21. Циркин Ю.Б., 2000, Древняя Испания. М.: РОССПЭН.

іспанія португалія грошово-ваговий

Referenses

1. Altamira-I-Krevea R., 1951, Istoria Ispanii: V 2-kh t. T. 1 [History of Spain: In 2 vols. Vol. 1]. Moskva: Izdatelstvo inostrannoi literatury. [In Russian].

2. Elnitskii L.A., 1962, Drevneishie okeanskie plavaniia [The oldest ocean voyages]. Moskva: Geografgiz. [In Russian].

3. Feikhtvanger L., 1992, Ispanskaia ballada [Spanish ballad]. Kiev: Vik. [In Russian].

4. Istoriia Evropy: v vosmi tomakh: S drevneyshikh vremion do nashikh dnei [History of Europe: In eight volumes: From ancient times to the present day]. (Red. col. Z.V. Udaltzova I dr.). t. 1. Drevniaia Evropa. [v. 1. Ancient Europe], 1988. Moskva: Nauka. [In Russian].

5. Istoriia srednikh vekov (V 2-kh t.), 1977, [History of the Middle Ages (in 2 vols.)], S.D. Skazkin (otv. red.). t. 2. Moskva: Vysshaia shkola. [In Russia].

6. Khazanov A.M., 1976, Ekspansiia Portugalii v Afrike i borba afrikanskikh narodov za nezavisimost (XVI- XVIII vv.) [The expansion of Portugal in Africa and the struggle of African peoples for independence (XVI-XVIII centuries)]. Moskva: Nauka. [In Russian].

7. Khints V., 1970, Musulmanskie mery i vesa s perevodom v metricheskuiu sistemy [Muslim weights and measures with conversion to the metric system]. Moskva: Nauka. [In Russian].

8. Kinzhalov R.V., Belov A.M., 1956, Padenie Tenochtitlana [Fall of Tenochtitlan]. Leningrad: Detgiz. [In Russian].

9. Kovaliov S.I., 1936, Istoriia antichnogo obshestva: Ellinizm. Rim [History of Ancient Society: Hellenism. Rome]. Leningrad: Sotsekgiz. [In Russia].

10. Krachkovskii I.Yu., 1937, Arabskaia kultura v Ispanii [Arab Culture in Spain]. Moskva-Leningrad: Izdatelstvo Akademii nauk SSSR. [In Russian].

11. Kun N.A., 1984, Legendy i mify drevnei Gretsii [Legends and Myths of Ancient Greece]. Frunze: Mektep. [In Russian].

12. Levi-Provansal E., 1967, Arabskaia kultura v Ispanii. Obshchii obzor [Arab Culture in Spain. General review]. Moskva: Nauka. [In Russian].

13. Mozheiko I.V., 1966, S krestom i mushketom [With a cross and a musket]. Moskva: Nauka. [In Russian].

14. Oganisian Yu.S., 1965, 500 let pod piratskim flagom. [500 years under a pirate flag]. Moskva: Mezhdunarodnyye otnosheniya. [In Russian].

15. Petrushevskii F.I., 1849, Obshchaia metrologiia: (V 2-kh ch.). Ch. 1. Soderzhashchaia opisaniie mer, vesov i monet i vremiaischsleniia nyneshnikh i drevnikh narodov [General Metrology: (In 2 parts). Part 1. Containing a description of measures, weights and coins and time calculation of the current and ancient peoples]. St. Petersburg: Tipografiia Eduarda Pratsa. [In Russian].

16. Piskorskii V.K., 1909, Istoriia Ispanii i Portugalii. [History of Spain and Portugal]. St. Petersburg: Brokgauz- Efron. [In Russian].

17. Reder D.G., Cherkasova Ye.A., 1981, Istoriia drevnego mira: V 2-kh ch. Ch. 2. Gretsiia i Rim [History of the Ancient World: In 2 parts. Part 2. Greese and Rome]. Moskva: Prosveshcheniye. [In Russian].

18. Tzirkin YU.B., 2000, Drevniaia Ispaniia [Ancient Spain]. Moskva: ROSSPEN. [In Russian]

19. Uott U.M., 1976, Musulmanskaia Ispaniia. [Muslim Spain]. Moskva: Nauka. [In Russian].

20. Variash O.I., Chernykh A.P., 1990, Portugaliia: dorogi istorii [Portugal: roads of history]. Moskva: Nauka. [In Russian].

21. Zubko A.M., 2014, Vahovi systemy Ispanii i Portugalii v XVIII-XIX st. [Weight systems of Spain fnd Portugal in the 18 th - 19 th centuries]. Hileya. Naukovyy visnyk. Vyp. 84. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru