Науково-дослідна робота науково-педагогічних працівників Кам’янець-Подільського педінституту у роки хрущовської "відлиги"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідна робота науково-педагогічних працівників Кам'янець-Подільського педінституту у роки хрущовської "відлиги"

Комарніцький Олександр Борисович академік НАНВО України, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський

Комарніцька Людмила Миколаївна член-кореспондент НАНВО України, кандидат філологічних наук, доцент кафедри професійної та спеціальної освіти, вчений секретар, НРЗВО "Кам'янець-Подільський державний інститут", м. Кам'янець-Подільський

Анотація

У статті на основі архівних джерел і матеріалів тогочасної періодики доводиться, що науково-дослідна робота (НДР) була важливим напрямком діяльності Кам'янець-Подільського педінституту у роки хрущовської "відлиги". Стан цієї роботи був неоднозначним. З одного боку, відсоток науково-педагогічних працівників, які займалися НДР, щороку знижувався, що було пов'язано з оновленням викладацького складу за рахунок кращих випускників університетів та інституту, вчителів, яким потрібен був час, щоб розпочати роботу над науковим дослідженням. З іншого боку, кількість тем НДР постійно зростала, хоча заплановану тематику не завжди виконували. Зазначається, що більшість науково-педагогічних працівників проводили експериментальну роботу в школі і узагальнювали кращий досвід роботи вчителів. Активізації НДР слугувало створення науково-дослідної лабораторії спектроскопічних методів дослідження фізико-хімічних процесів. Автори зазначають, що незначною була загальна кількість наукових праць викладачів, більша частина яких друкувалася науковому збірнику "Наукові записки", а також у місцевих газетах, що було пов'язано із незначним видавничим потенціалом республіки, чергами на опублікування праць, обмеженою кількістю періодичних видань. Ректорат і кафедри організували роботу з підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників інституту через відрядження у цільову та річну аспірантуру, на курси підвищення кваліфікації. Практикували творчі відрядження для консультацій, творчі відпустки для завершення дисертацій. Звертається увага на те, що дисертацій захищалося обмаль, що пояснювалося відсутністю необхідних напрацювань і переобтяженістю навчальною роботою, відсутністю координації наукових досліджень з боку центральних органів, неможливістю отримати кваліфіковану консультацію. У закладі щорічно проводили регіональні або внутрішні наукові конференції.

Ключові слова: інститут, наука, викладач, тема, праця, конференція.

Komarnitskyi Oleksandr Borisovich NANVO Academician of Ukraine, Doctor of Historical Sciences, Professor, Professor of the Department of History of Ukraine, Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, Kamianets-Podilskyi відлига хрущовський педінститут

Komarnitska Liudmyla Mykolayivna corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Candidate of Philological Sciences, associate professor of the department professional and special education, scientific secretary, Educational and rehabilitation institution of higher education "Kamianets-Podilskyi state institute", Kamianets-Podilskyi

RESEARCH WORK OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL STAFF OF KAMIANETS-PODILSKYI PEDAGOGICAL INSTITUTE DURING THE KHRUSHCHEV "THAW" YEARS

This article, based on archival sources and contemporary periodicals, demonstrates that scientific research work (SRW) was an important area of activity for Kamianets-Podilskyi Pedagogical Institute during the Khrushchev "Thaw" years. The state of this work was multifaceted. On the one hand, the percentage of scientific and pedagogical staff engaged in SRW decreased annually, which was related to the renewal of the teaching staff with better graduates of universities and institute, teachers who needed time to start working on scientific research. On the other hand, the number of research topics constantly increased, although the planned topics were not always fulfilled. It is noted that most of the scientific and pedagogical staff conducted experimental work in schools and summarized the best practices of teachers. The activation of SRW was facilitated by the establishment of a research laboratory for spectroscopic methods of studying physico-chemical processes. The authors emphasize that the overall number of scientific papers by teachers was insignificant, with the majority published in the scientific collection "Scientific Notes" and local newspapers, which was due to the limited publishing potential of the republic, queues for publishing, and a limited number of periodicals.

The institute's leadership and departments organized efforts to enhance the scientific qualifications of scientific and pedagogical staff through assignments to target and annual postgraduate studies, as well as qualification improvement courses. Creative assignments for consultations and creative leaves to complete dissertations were also practiced. It is noted that there were few dissertation defenses, which was explained by the lack of necessary research work and the overload of teaching duties, the absence of coordination of scientific research by central authorities, and the difficulty of obtaining qualified guidance. The institute held regional or internal scientific conferences annually.

Keywords: institute, science, teacher, topic, work, conference.

Постановка проблеми. Незважаючи на низку ґрунтовних наукових праць з історії педагогічної освіти, які з'явилися на початку нинішнього століття, ця проблема є вельми актуальною. Залишається ще низка нез'ясованих питань. Зокрема, потребує дослідження історичне минуле окремих закладів вищої освіти. З поля зору дослідників випали чимало нез'ясованих питань, пов'язаних із навчальною, науковою і громадсько-політичною діяльністю цих закладів, їхнім матеріальними становищем. Пріоритетним напрямком діяльності педагогічних ЗВО є науково-дослідна робота, яка, зокрема, забезпечує реалізацію творчого потенціалу учасників освітнього процесу, розробку нових теоретичних концепцій, ефективних методик. Важливо вивчити позитивний і негативний досвід її організації у різні історичні періоди. Ці аспекти проаналізуємо у пропонованій статті на прикладі Кам'янець-Подільського педінституту зразка 50-60-х рр.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Означена проблема комплексно не досліджувалася. Фрагментарно до цього питання звертався професор А. Філінюк, автор ґрунтовного монографічного дослідження "Життя, віддане справі", у якій висвітлено життєвий і трудовий шлях І. Зеленюка, який у 1947-1966 рр. очолював Кам'янець-Подільський педінститут [1]. Окремі аспекти досліджувалися у наших публікаціях [2; 3].

Мета статті. У статті на основі, насамперед, архівних документів охарактеризуємо організацію науково-дослідної роботи у Кам'янець-Подільському педінституті у добу хрущовської "відлиги".

Виклад основного матеріалу. Основними науковими проблемами, над якими працювали викладачі педінституту, були "комуністичне будівництво в Україні" (як і освітньо-виховна робота, науково-дослідна також була заідеологізована), історія партійних організацій області, історіографія, літературознавство й мовознавство, історія розвитку природничих наук. Розробляли й науково-методичну тематику, пов'язану з удосконаленням освітньо-виховної роботи у виші та в школі [4, арк. 3].

Відсоток науково-педагогічних працівників, які займалися науково-дослідною роботою, з кожним роком знижувався. Так, у 1953 р. до НДР залучили 71,1% викладачів, у 1954-1955 н.р. - 76,1%, у 1955¬1956 н.р. - 81,4%, у 1959 р. - 92,0%; у 1960 р. - 81,6%; у 1961 р. - 83,1%; у 1962 р. - 68,8%; у 1963 р. - 68,7%; у 1964 р. - 69,7%; у 1965 р. - 59,8% [5, с. 15, 23]. Негативна динаміка пов'язана з тим, що в середині десятиліття значно збільшилася кількість науково-педагогічних працівників за рахунок кращих випускників університетів та інституту, вчителів, яким потрібен був час, щоб обрати тему наукового дослідження та розпочати роботу над ним.

Щодо тематики НДР, то їх кількість зростала. У 1963 р. розробляли 64 науково-дослідні теми (порівн.: у 1960 р. - 24), у т.ч. 2 колективні і 62 індивідуальні, у 1964 р. - відповідно 58, 1 і 57; у 1965 р. - 77, 4 і 73 [5, с. 59]. Госпдоговірну тематику в інституті не розробляли [6, арк. 3].

Серед інших якісно вирізнялася колективна тема "Підвищення ефективності уроку", яку вивчали викладачі кафедр педагогіки та психології, математики, фізики, української мови та літератури, російської мови та літератури, анатоми і фізіології людини та гімнастики [7, арк. 2]. До її виконання були залучені І. Оплаканський, М. Хмелінський, Є. Єлінецький, Д. Марченко, І. Івах, І. Загинайло, А. Лебедик, В. Шейко, П. Родін, М. Магден, І. Гнатенко, А. Кучменко, О. Лубенцова [6, арк. 3].

Чимало науково-педагогічних працівників інституту проводили експериментальну роботу в школі, узагальнювали кращий досвід роботи вчителів. У 1960-1961 н.р. доцент І. Оплаканський працював над темою "Підвищення активності і самостійності учнів на уроках історії", старший викладач Д. Марченко - "Зв'язок теорії і практики при викладанні алгебри", асистент І. Роздобудько - "Дидактичні основи уроку в навчальній майстерні", асистент М. Цвіянович - "Організація суспільно-корисної роботи у класах з виробничим навчанням", доцент Є. Єлінецький - "Психологічні основи підвищення ефективності уроку", доцент М. Хмелінський - "Самостійна робота учнів з української літератури в 5-8 класах" і т.ін. [8, арк. 80-81]. Загалом, у 1959 р. із 81 викладача, що займався науково-дослідною роботою, над шкільною тематикою працювали 44 [9, арк. 49], у 1960 р. - відповідно 71 і 39 [7, арк. 1], у 1961 р. - 74 і 42 [10, арк. 8], у 1962 р. - 75 і 32 [6, арк. 2]. Щодо наступних років, то відповідної інформації у звітах немає.

Активізації науково-дослідної роботи слугувало створення науково-дослідних лабораторій. Першу таку лабораторію започаткували в 1964 р. на кафедрі фізики - спектроскопічних методів дослідження фізико-хімічних процесів, які відбувалися в низькотемпературній плазмі [її, арк. 3].

Загальна кількість друкованої продукції була незначною. Власне, це стосується не лише Кам'янець-Подільського педінституту, але й низки інших педвишів. У процесі оцінювання кількості опублікованих праць, варто враховувати різні чинники: незначний видавничий потенціал республіки, черги на опублікування праць, обмежена кількість періодичних видань. Загалом, у 1953-1955 рр. було видано 71 наукову працю, у 1959-1964 рр. - 273 [5, с. 62-63].

З-поміж інших виокремимо праці І. Зеленюка "1917 рік на Поділлі", В. Тищенка "Народ про Кармалюка", П. Свідера "О. Копиленко (життя і творчість)", Є. Сокрутенка "Горький і Короленко", "Пламенное слово великого Кобзаря", І. Роздобудька "Педагогічна практика в сільській школі" [8, арк. 81], Л. Коваленка "Демократические течения в историографии Украиньї ХІХ в.", "Конспект лекцій з української історіографії ХІХ ст.", І. Винокура "Археологічні пам'ятки Хмельниччини", С. Білецького "М.Коцюбинський - борець за щастя народу", М. Брицина "Русская диалектология" та ін. [11, арк. 28].

До початку 60-х рр. видавали науковий збірник "Наукові записки". У 1960 р. вийшли два томи: серія історико-філологічна (т. 8) і фізико-математична (т. 9), у яких вміщено статті науково-педагогічних працівників, які завершили роботу над кандидатськими дисертаціями (загалом 11 авторів) [9, арк. 50]. У 1961 р. оприлюднено 10 том [8, арк. 79; 10, арк. 9], а у 1962 р. - 11-й і останній 12-й том.

Контроль і керівництво науково-дослідною роботою в інституті здійснювався різними шляхами. На засіданнях кафедр обговорювали наукових робіт науково-педагогічних працівників, аналізували та рецензували виконані науково-педагогічними працівниками роботи чи їх частини. Викладачі звітували про виконання планів і графіків проведення досліджень, про плани й результати творчих відряджень. Кафедри підбивали обов'язкові підсумки науково-дослідної роботи за півріччя. Рада інституту обговорювала плани науково-дослідної роботи, звіти кафедр, окремих науково-педагогічних працівників і деканів факультетів про організацію науково-дослідної роботи, виконання планів роботи впродовж року [12, арк. 22].

Ректорат і кафедри організували роботу з підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників інституту через відрядження на курси підвищення кваліфікації, творчі відрядження для консультацій, творчі відпустки для завершення дисертаційних робіт. Упродовж 1962 р. творчі відпустки надали 19 науково-педагогічним працівникам. Старший викладач кафедри марксизму-ленінізму О. Жук з 1 лютого до 1 липня перебував в інституті підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук в Київському університеті. Цей час він використав продуктивно: крім виконання завдань, пов'язаних із перебуванням в інституті, він закінчив складання кандидатських екзаменів (іноземна мова) і обрав тему дослідження для кандидатської дисертації [6, арк. 42]. У 1954-1955 н.р. короткотермінові (1-2 місячні) творчі відпустки мали 13 викладачів [13, арк. 9], у 1957-1958 н.р.- 9 [14, арк. 13], у 1960-1961 н.р. - 26 [12, арк. 15], у 1963 р. - 42 [4, арк. 35], у 1964 р. - 37 [11, арк. 33].

Доцентів для завершення написання докторських дисертацій переводили на ставки наукових співробітників. 27 березня 1962 р. наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР затверджено інструкцію про порядок переведення кандидатів наук, які працювали в закладах вищої освіти, на посади наукових співробітників для підготовки докторських дисертацій. За інструкцією дозволяли звільняти від роботи кандидатів наук, що мали значні результати наукових досліджень [15, арк. 48-48зв.]. У Кам'янець-Подільському педінституті в 1962 р. для закінчення роботи над докторською дисертацією перевели на посаду старшого наукового працівника доцента М. Брицина. Матеріали, подані на раду інституту в грудні 1962 р., свідчили про те, що викладач план роботи виконував успішно [6, арк. 42].

Для завершення написання кандидатських дисертацій викладачів інституту направляли в цільову та річну аспірантуру. Щоправда до аспірантури вступали лише окремі викладачі. Наприклад, у 1963 р. закінчував цільову аспірантуру в Дніпропетровському університеті за спеціальністю "Електроскопія" старший викладач В. Житкевич, який завершив роботу над дисертацією та подав її в спецраду факультету до захисту [4, арк. 29]. У 1964 р. у цільову аспірантуру Київського педінституту за спеціальністю "Теорія ймовірностей. Математична статистика" вступив асистент кафедри математики А. Томусяк. На стажування до Інституту математики АН УРСР відрядили Д. Мартинюка, а до Харківського інституту низьких температур - В. Яшкова. До річної аспірантури в 1964 р. не направили нікого. 1 лютого 1964 р. із річної аспірантури повернувся І. Роздобудько, який у грудні того ж року захистив дисертацію [11, арк. 38-39]. Причиною вступу до річної аспірантури лише поодиноких викладачів була відсутність відповідних напрацювань. У "Положенні про аспірантуру при вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах", введеному в дію наказом міністра вищої освіти СРСР від 10 червня 1957 р., зазначалося, що в аспірантуру терміном до одного року зараховували науково-педагогічних працівників для завершення науково-дослідної роботи з теми, підготовки й захисту, на основі проведених наукових досліджень, дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата наук [16, арк. 14]. Тобто в річну аспірантуру мали вступати ті, у кого практично була готова дисертація.

Науково-педагогічні працівники, які працювали над дисертаціями, систематично звітували про роботу. Кожний розділ уважно рецензували та надавали потрібну допомогу в подальших дослідженнях [11, арк. 2].

Над докторськими дисертаціями працювали доценти Л. Коваленко (Тема дисертації "Демократичні течії в історіографії України ХІХ століття"), С. Болотов ("Формування соціалістичної свідомості радянського селянства і переростання її в комуністичну"), М. Брицин ("Юридическая номенклатура наследственного и обязательственного права восточних славян до XV века") [6, арк. 62], М. Березовчук ("Комнезами України") [4, арк. 28]. Деякий час над дисертацією працювала й Н. Литовченко [10, арк. 8].

На жаль, з цієї славної когорти дисертацію, будучи науково- педагогічними працівниками педінституту, захистили лише Л. Коваленко, і М. Брицин. Непростим був шлях до докторського ступеня в першого з цих науковців. Леонід Антонович подав до захисту дисертацію в Ленінградський університет ще в 1962 р. Науковці Київського та Ленінградського університетів, Інституту історії АН УРСР позитивно оцінили роботу, однак попередній розгляд зволікався. Було підготовлено текст автореферату [4, арк. 28]. Власне, сам захист відбувся аж в лютому 1965 р., але не в Ленінграді, а на засіданні вченої ради Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка [17]. Так педінститут отримав першого доктора наук.

Доцент М. Березовчук підготував текст дисертації й монографію на цю ж тему, яку хотіли опублікувати в Держполітвидаві України [4, арк. 28]. Однак у грудні 1963 р. він покинув педінститут, оскільки його призначили ректором Уманського педінституту (на цій посаді працював до 1970 р.). Доцент С. Болотов написав текст дисертації та підготував монографію, однак у середині 1964 р. вибув з інституту [11, арк. 31].

Щодо захистів кандидатських дисертацій, то у 1954 р. дисертації захистили 2 викладачі, у 1955 р. - 2, у 1958 р. - 2, у 1959 р. - 1, у 1961 р. - 3, у 1962 р. - 1, у 1963 р. - 4, у 1964 р. - 3 [5, с. 57].

У річних звітах про науково-дослідну роботу інституту звертали увагу на складання науково-педагогічним працівниками кандидатських екзаменів. У 1963 р. повністю склали екзамени 16 осіб і продовжували складання 33. 24 викладачі ще не розпочали складання екзаменів: переважно це ті, хто працював у виші перший рік. Ректорат, деканати й кафедри інституту надавали науково-педагогічним працівникам допомогу в підготовці до складання екзаменів. Наприклад, кафедра марксизму- ленінізму організувала філософський семінар, а кафедра іноземних мов - заняття з іноземних мов для викладачів, що готувалися до екзамену. Ректорат надавав відпустки до одного місяця для підготовки й складання екзаменів [4, арк. 29-30]. У 1964 р. повністю склали кандидатські екзамени 23 особи й продовжували складання 24. 34 викладачі ще не розпочинали складання екзаменів, більшість із яких працювали у виші 1-3 роки. Викладачі С. Шестакевич, Б. Ліпман, О. Савронь трудилися в інституті 4-5 років, але через значне навчальне навантаження складання екзаменів не розпочинали [11, арк. 32]. У вересні 1962 р. щодо цього секретар парторганізації Є. Сокрутенко на звітно-виборних зборах парторганізації звертав увагу на те, що велике навчальне навантаження не давало можливості молодим науково-педагогічним працівникам займатися НДР: "…при навантаженні понад 1 тис. годин не може бути серйозної розмови про науковий ріст" [18, арк. 128].

В інституті щорічно проводили регіональні або вишівські наукові конференції.

Щодо перших з них, то в жовтні 1962 р. в інституті організували науково-теоретичну конференцію, присвячену 900-річчю міста Кам'янця-Подільського. На запрошення інституту в цій конференції брав участь академік М. Тихомиров (доповідь "Про початки міста Кам'янця-Подільського"). Виступили також секретар міськкому КПУ Ф. Возняк (тема доповіді "Соціалістичний Кам'янець-Подільський"), директор історичного музею Г. Хотюн ("Історичні та архітектурні пам'ятники міста Кам'янця-Подільського"), кандидат історичних наук Р. Ростикус ("Кам'янець-Подільський - науковий і культурний центр Поділля"), заступник директора облдержархіву І. Гарнага ("Архівні документи про історію Кам'янця-Подільського"), доцент В. Тищенко ("Народний герой Устим Кармалюк у фольклорній творчості (на матеріалах Кам'янеччини"), науковий працівник історичного музею Н. Козлова ("Визначні діячі науки, культури і мистецтва Кам'янця- Подільського"), доцент Л. Коваленко ("Місто Кам'янець-Подільський в історичній літературі") [6, арк. 41].

Найбільш масовими були загальноінститутські звітні наукові конференції (сесії) кафедр.

У 1959 р. конференція відбулася в грудні. Детальний звіт про її проведення залишив на сторінках інститутської газети "Радянський студент" заступник директора з науково-навчальної роботи І. Івах, для якого це була дебютна на такій посаді конференція. Він зазначив, що на відміну від попередніх років звітну сесію в 1959 р. проводили наприкінці грудня й це наклало деякий відбиток на підготовку до сесії. Частину робіт не прорецензували науковці з інших вишів, деякі роботи не були підготовлені для огляду на виставці тощо. Незважаючи на зміни в термінах проведення сесії, кафедри виставили на огляд та обговорення актуальні за тематикою й цікаві за змістом роботи. Для обговорення винесено 51 доповідь та повідомлення, з них 26 - на педагогічні теми [19].

У грудні 1960 р. на підсумковій науковій сесії виголошено 85 доповідей і повідомлень науково-педагогічних працівників, кращих учителів міста й області. Брав участь і виступив з доповіддю на сесії секретар міськкому КПУ Г. Тонкочеєв [20, арк. 64].

У лютому 1961 року на науковій сесії за 1960 рік заслухали 59 доповідей та повідомлень із різних галузей наукових досліджень [8, арк. 81], у березні 1962 р. - 52 [21], у лютому 1964 р. - понад 70 [22].

Проводили також інститутські науково-теоретичні конференції. У 1964 році їх приурочили до 100-річчя з дня заснуванню І Інтернаціоналу, 150-річчя з дня народження Т. Шевченка, 100-річчя М. Коцюбинського, 100-річчя М. Лермонтова [11, арк. 29].

Викладачі інституту брали участь у престижних наукових конференціях та з'їздах: у 1963-1964 н.р. - у ІІ нараді істориків- славістів (Л. Коваленко, А. Копилов), всесоюзній конференції археологів (І. Винокур) [23, арк. 182].

Незважаючи на низку позитивів в організації НДР, вистачало й недоліків, на які неодноразово звертав увагу І. Івах. У своєму першому звіті за 1959 р. він скаржився на відсутність координації наукових досліджень із боку центральних органів (Міносвіти УРСР та його центральних науково-дослідних установ). Це призводило до розпорошення сил науковців, вибору випадкових тем для досліджень, дублювання. У 1960 р. міністерство зняло тему М. Землінської, яка вже закінчила роботу над кандидатською дисертацією, оскільки над нею працювали інші науковці. Теми В. Савроня, В. Кулаєва і А. Кучменка також зняли з реєстрації як "надто вузькі" [7, арк. 25-26].

Недостатньо чітким було планування науковцями досліджень із обраної теми, насамперед через відсутність кваліфікованої допомоги на місцях, а також через неможливість отримати кваліфіковану консультацію й допомогу з боку центральних науково-дослідних установ та вчених. Недостатнім в інституті було обладнання лабораторій для проведення експериментальних робіт.

Суттєвим недоліком було й те, що в інституті не організовували творчі колективи, які б працювали над чітко визначеною колективною темою. Значною мірою це пов'язано з невеликою кількістю науково- педагогічних працівників із науковими ступенями й званнями. Окремі працювали над тематикою, яка об'єднувала їх за науковим інтересом "Підвищення ефективності уроку", але це не було класичним комплексним дослідженням, коли результати роботи одного виконавця були тісно пов'язані або залежали від роботи іншого учасника. Заступник директора звертав увагу й на те, що Міністерство освіти не надавало допомоги інституту в опублікуванні робіт науково- педагогічних працівників, що завершили або завершують дисертаційні роботи (8 осіб), не сприяло в оприлюдненні робіт інших науковців інституту [12, арк. 27-28].

Заплановану тематику науково-дослідної роботи не завжди виконували. У 1959 році було заплановано до виконання 24 теми, з яких повністю виконано 12, частково 5, зовсім не виконано 7 [12, арк. 77]. У 1960 р. стан поліпшився. Із 24 запланованих тем виконали 23 [7, арк.73], у 1961 р. - відповідно 18 і 16 [24, арк. 59], у 1962 р. - 14 і 9 [6, арк. 61], у 1963 р. - 40 і 36 [4, арк. 42], у 1964 р. - 43 і 40 [11, арк. 45].

Таким чином, важливим напрямком діяльності Кам'янець- Подільського педінституту була науково-дослідна робота, стан якої був неоднозначним. З одного боку, відсоток науково-педагогічних працівників, які займалися НДР, щороку знижувався, що було пов'язано з оновленням викладацького складу. З іншого боку, кількість тем НДР постійно зростала, хоча заплановану тематику не завжди виконували. Незначною була загальна кількість наукових праць викладачів, більша частина яких друкувалася науковому збірнику "Наукові записки", а також у місцевих газетах, що було пов'язано із незначним видавничим потенціалом республіки. Ректорат і кафедри організували роботу з підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних працівників інституту. Однак, дисертацій захищалося обмаль, що пояснювалося відсутністю необхідних напрацювань і переобтяженістю навчальною роботою, відсутністю координації наукових досліджень з боку центральних органів, неможливістю отримати кваліфіковану консультацію. У закладі щорічно проводили регіональні або внутрішні наукові конференції.

Література

1. Філінюк А.Г. Життя віддане справі: трудова, громадська та науково-педагогічна діяльність Івана Степановича Зеленюка: історичний нарис. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. 332 с.

2. Комарніцький О.Б. Участь викладачів закладів вищої освіти Хмельниччини у науково-дослідній роботі у роки хрущовської "відлиги". Хмельницькі краєзнавчі студії: наук.-краєзн. зб. Хмельницький: Стрихар А.М., 2020. Вип. 27. С. 119-128.

3. Комарніцький О. Б., Федорчук В.М. Іван Вікторович Івах: людина, вчений-методист, менеджер вищої освіти: монографія. Кам'янець-Подільський: ТОВ "Друкарня "Рута"Ѓt, 2023. 546 с.

4. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 294.

5. Завальнюк О.М., Комарніцький О.Б. До історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (1918-2010 рр.): довідково- статистичні матеріали. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2011. 112 с.

6. Державний архів (Держархів) Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 276.

7. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 235.

8. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 244.

9. Держархів Хмельницької обл. Ф.П. 4. Оп. 1. Спр. 61.

10. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 254.

11. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 312.

12. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 234.

13. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 7. Спр. 192.

14. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 83.

15. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3363.

16. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 2080.

17. Л.А. Коваленко - доктор історичних наук. Радянський ст;удент. 1965. 25 лютого. №6 (439). С. 1.

18. Держархів Хмельницької обл. Ф.П. 4. Оп. 1. Спр. 65.

19. Івах І. В. Звітна наукова сесія кафедр інституту. Радянський с~^^ден~т. 1959. 31 грудня. №28 (260). С. 2.

20. Держархів Хмельницької обл. Ф.П. 4. Оп. 1. Спр. 62.

21. Івах І. В. Звітно-наукова сесія кафедр. Радянський с^уден^. 1962. 22 березня. №10 (326). С. 2.

22. Звітна наукова сесія кафедр. Радянський студент. 1964. 20 лютого. №6 (400). С. 2.

23. Держархів Хмельницької обл. Ф.П. 4. Оп. 1. Спр. 66.

24. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 8. Спр. 260.

References:

1. Filiniuk, A. H. (2008). Zhyttia viddane spravi: trudЃZ-va, hro~madska ta nauko^vo- pedahohichna diialnist Ivana Stepanovycha Zele^^^uka [A life devoted to work: labor, public, and scientific-pedagogical activities of Ivan Stepanovych Zeleniuk]: istorychnyi narys. Kamianets-Podilskyi: Aksioma, 332 s. [in Ukrainian].

2. Komarnitskyi, O. B. (2020). Uchast vykladachiv zakladiv vyshchoi osvity Khmelnychchyny u naukovo-doslidnii roboti u roky khrushchovskoi "vidlyhy" [The participation of teachers of higher education institutions of Khmelnytskyi region in research work during the years of Khrushchov's "thawЃCЃC]. Khmelnytski kraieznavchi studii: nauk.-kraiezn. zb., (27). Khmelnytskyi: Strykhar A. M., 119-128. [in Ukrainian].

3. Komarnitskyi, O. B. & Fedorchuk, V. M. (2023). Ivan Viktorovych Ivakh: liudyna, vchenyi-metodyst, menedzher vyshchoi osvity [Ivan Viktorovich Ivakh: man, methodologist, manager of higher education]: monohrafiia. Kamianets-Podilskyi: TOV "Drukarnia "Ruta"Ѓt, 546 s. [in Ukrainian].

4. Derzhavnyi arkhiv [The State Archives] (Derzharkhiv) Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 294. [in Ukrainian].

5. Zavalniuk, O. M. & Komarnitskyi, O. B. (2011). Do istorii Kamianets- Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka (1918-2010 rr.) [To the history of Kamianets-Podіlskyi Ivan Ohiienko National University]: dovidkovo- statystychni materialy. Kamianets-Podilskyi: Oiium, 112 s. [in Ukrainian].

6. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 276. [in Ukrainian].

7. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 235. [in Ukrainian].

8. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 244. [in Ukrainian].

9. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. P. 4. Op. 1. Spr. 61. [in Ukrainian].

10. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 254. [in Ukrainian].

11. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 312. [in Ukrainian].

12. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 234. [in Ukrainian].

13. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 7. Spr. 192. [in Ukrainian].

14. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 83. [in Ukrainian].

15. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vdaly i upravlinnia Ukrainy (TsDAVO Ukrainy) [Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine]. F. 166. Op. 15. Spr. 3363. [in Ukrainian].

16. TsDAVO Ukrainy. F. 166. Op. 15. Spr. 2080. [in Ukrainian].

17. L. A. Kovalenko - doktor istorychnykh nauk [L. A. Kovalenko - Doctor of Historical Sciences]. (1965). Radianskyi ^^^ude~nt, 439 (25 liutoho), 1. [in Ukrainian].

18. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. P. 4. Op. 1. Spr. 65. [in Ukrainian].

19. Ivakh, I. V. (1959). Zvitna naukova sesiia kafedr instytutu []. Radianskyi student, 31 hrudnia. №28 (260). S. 2. [in Ukrainian].

20. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. P. 4. Op. 1. Spr. 62. [in Ukrainian].

21. Ivakh I. V. (1962). Zvitno-naukova sesiia kafedr [Report scientific session of the departments of the institute]. Radianskyi student, 326 (22 bereznia), 2. [in Ukrainian].

22. Zvitna naukova sesiia kafedr [Report scientific session of departments]. (1964). Radianskyi student, 400 (20 liutoho), 2. [in Ukrainian].

23. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. P. 4. Op. 1. Spr. 66. [in Ukrainian].

24. Derzharkhiv Khmelnytskoi obl. F. R. 302. Op. 8. Spr. 260. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru