Пріоритети навчально-методичної роботи у вищих навчальних закладах України середини 1950-х - першої половині 1960-х рр.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кафедра історії України

Пріоритети навчально-методичної роботи у вищих навчальних закладах України середини 1950-х - першої половині 1960-х рр.

Романюк І.М., д.і.н., професор

Зінько Ю.А., к.і.н., доцент

Долинна А.С., к.і.н., ст. викладач

Анотація

У статті розкрито пріоритети навчально-методичної роботи у вищих навчальних закладах України середини 1950-х - першої половині 1960-х рр. Одним із пріоритетів у роботі вишів був розвій навчально- методичної роботи, яка була спрямована на подальше поліпшення навчально-виховної роботи, на піднесення теоретичного рівня лекційних, практичних, семінарських і лабораторних занять, на допомогу молодим викладачам у підвищенні їхнього науково-методичного рівня. Для поліпшення навчального процесу в інституті було впроваджено різні форми контролю за роботою викладачів і студентів.

У виші практикували проведення екскурсій на підприємства міста, машинно-тракторні станції і колгоспи. Приділялася увага поліпшенню культури мовлення студентів. Особлива увага зверталася на організацію самостійної роботи студентів як «засобу міцного засвоєння знань і вироблення умінь та навичок в опрацюванні наукової літератури, планування роботи тощо». У перші дні кожного навчального року проводилися методичні наради прикріплених викладачів до академгруп з питань самостійної роботи студентів. До академгруп перших курсів підібрані і прикріплені найбільш досвідчені викладачі. Зі студентами старших курсів були проведені методичні наради з питань самостійної роботи, а для першокурсників прочитані лекції на теми «Як самостійно працювати над книгою», «Як конспектувати прочитаний матеріал». Для обміну досвідом на факультетах і курсах проводили наради, на яких кращі студенти розповідали про те, як вони працювали самостійно.

Значну роль у професійно-педагогічній підготовці майбутніх фахівців відігравала професійна практика. До початку її проходження студенти проходили теоретичні курси з методики викладання. Відбувалися інструктивно-методичні наради групових керівників з питань організації і проведення педпрактики.

Ключові слова: освіта, навчання, навчально-методична робота, вищі навчальні заклади, навчально-виховна робота.

Annotation

Priorities of educational and methodological work in higher educational institutions of Ukraine in the middle 1950s - first half of the 1960s

Romaniuk I.M., Dr history. Sci., professor; Zinko Yu.A., C. History. Sci., ass. Professor; Dolynna A.S., C. History. Sci., senior lecturer of the department of history of Ukraine, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

The article reveals the priorities of educational and methodological work in higher educational institutions of Ukraine in the mid- 1950s - the first half of the 1960s. One of the priorities in the work of higher education institutions was the development of educational and methodological work, which was aimed at further improving educational and educational work, at raising the theoretical level of lecture, practical, seminar and laboratory classes to help young teachers improve their scientific and methodological level. To improve the educational process, various forms of monitoring the work of teachers and students were introduced at the institute.

At the university, they practiced conducting excursions to city enterprises, machine-tractor stations, and collective farms. Attention was paid to improving students' speech culture. Special attention was paid to the organization of students' independent work as "a means of solid assimilation of knowledge and the development of skills and abilities in the processing of scientific literature, work planning, etc." In the first days of each academic year, methodical meetings of teachers attached to academic groups on issues of independent work of students were held. The most experienced teachers are selected and attached to academic groups of the first courses. Methodical meetings on independent work were held with senior students, and lectures on "How to independently work on a book" and "How to summarize the read material" were given to first-year students. In order to share experience, the faculties and courses held meetings where the best students talked about how they worked independently.

Professional practice played a significant role in the professional and pedagogical training of future specialists. Before the beginning of its course, students took theoretical courses on teaching methods. Instructive and methodical meetings of group leaders on the organization and conduct of pedagogy were held.

Keywords: education, training, educational and methodical work, higher educational institutions, educational and educational work.

Постановка проблеми

У тогочасному тоталітарному суспільстві особлива увага зверталася на політехнічну підготовку студентів, яка визначається як опанування системи знань про наукові основи сучасного виробництва, набуття навичок поводження з найуживанішими засобами праці, формування та розвиток технічних здібностей та творчого ставлення до праці [1, с. 41]. Український історик О. Лук'яненко у процесі політехнізації часів десталінізації виділяє декілька періодів:початковий (кризовий) (1953-1955 рр.); основний (формуючий) (1956-1958 рр.); пристосувальний (оновлювальний) (1959-1964 рр.). В університетах України того часу політехнічне навчання впроваджувалася різними шляхами відповідно до спеціальностей, яких студенти набували [1-4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Так, викладачі суспільних і гуманітарних дисциплін в лекціях, на семінарських і практичних заняттях пропагували «значення політехнічної підготовки молоді для успішного будівництва комунізму». В курсі педагогіки розкривався зміст політехнічного навчання і показувалися шляхи і засоби здійснення його в школі. Особливо велика робота проводилася в справі політехнічної підготовки студентів фізико- математичного факультету. Викладачі фізики і математики знайомили студентів з основними принципами процесів виробництва, показували досягнення і перспективи розвитку техніки, електрифікації в СРСР та їх застосування в промисловості, сільському господарстві, транспорті і будівництві [1, с. 111].

Актуальним є висвітлення пріоритетів у долученні студентів до навчально-методичної роботи у вищих навчальних закладах щодо забезпечення їх фаховості та практичних надбань.

Метою статті є обґрунтування пріоритетів навчально-методичної роботи у вищих навчальних закладах України середини 1950-х - першої половині 1960-х рр.

Виклад основного матеріалу. Одним із пріоритетів у роботі вишів був розвій навчально-методичної роботи, яка була спрямована на подальше поліпшення навчально-виховної роботи, на піднесення теоретичного рівня лекційних, практичних, семінарських і лабораторних занять, на допомогу молодим викладачам у підвищенні їхнього науково-методичного рівня. Для поліпшення навчального процесу в інституті було впроваджено різні форми контролю за роботою викладачів і студентів, а саме [1 - 3]:

- попереднє обговорення текстів лекцій, планів семінарських занять;

- проведення відкритих лекцій, практичних і семінарських занять з наступним обговоренням їх на засіданнях кафедр;

- взаємовідвідування навчальних занять викладачами; відвідування лекційних, практичних, семінарських і лабораторних занять викладачів завідувачами кафедр, деканами факультетів, директором та заступником директора інституту;

- запис окремих лекцій на магнітофон з наступним заслуховуванням та обговоренням їх;

- вибіркова перевірка роботи кафедр і обговорення результатів перевірки на засіданнях ради інституту.

Важливим засобом контрою за якістю викладання було відвідування і взаємовідвідування занять, результати яких записувалися до кафедральних журналів. З цими записами міг ознайомитися кожний викладач [22, арк. 20]. Проводилася спеціальна перевірка роботи кожного викладача і кафедр в цілому з наступним обговоренням на засіданні ради інституту [1, с. 112].

З метою обміну досвідом в навчальній роботі практикували спільні засідання споріднених кафедр, на яких обговорювали теоретичні та методичні питання, зокрема, розглядали питання методики читання лекцій і проведення практичних занять тощо [2, с. 32]. На всіх факультетах проводилися методичні наради з питань самостійної роботи студентів, проведення педагогічної практики тощо.

Проводилася робота, спрямована на допомогу молодим викладачам у підвищенні їх методичної майстерності. Форми її були різними, а саме: досвідчені викладачі запрошували молодих викладачів на свої лекції, відвідували їх лекції, семінарські заняття; на засіданнях кафедр читалися доповіді про методику підготовки і проведення лекцій. Молодим викладачам постійно давали поради з різних навчально-методичних і теоретичних питань [1, с. 42]. навчальний методичний професійний вищий заклад україна

Помітно зросла кількість і якість наукових й навчально-методичних праць викладачів, особливо у першій половині 60-х років. Зокрема з'явилися фундаментальні теоретичні праці, змістовні підручники, навчальні посібники, наукові збірники, цікава довідкова література (словники), стало більше методичних рекомендацій і розробок із навчальних курсів вищих і загальноосвітніх навчальних закладів. З-під пера викладачів вийшла низка навчально-методичних праць на допомогу вчителям і студентам вищих педагогічних навчальних закладів.

В педінститутах було створено громадський університет передового педагогічного досвіду з урахуванням напрямків підготовки фахівців. Запровадили систему інформування викладачів і кафедр про результати науково-методичних досліджень. У викладацькій практиці застосовували інноваційний метод програмованого навчання. На всіх факультетах було прочитано лекцію «Втілення в роботу шкіл нових форм і методів навчання». Крім того, науково-педагогічні працівники прослухали 20-годинний факультативний курс «Програмоване навчання в школі» [3, с. 138].

В інститутах проводилась велика робота щодо реалізації «Закону про зміцнення зв'язку школи з життям і дальший розвиток системи народної освіти в СРСР». Це дозволяло тісніше співпрацювати із школами та органами управління освіти. Особливе місце в цьому займали ділові зв'язки, напр., із Хмельницьким обласним інститутом удосконалення кваліфікації вчителів, районними відділами народної освіти, районними педкабінетами, консультпунктами. Було встановлено тісні зв'язки зі школами міста і низкою сільських шкіл Хмельниччини. Кафедри надавали постійну допомогу вчителям шкіл. Зокрема, чимало викладачів інституту працювали в школах у якості вчителів, проводили показові уроки для студентів і вчителів. Було запроваджено практику проведення у школах кожним викладачем не менше 30 год. щороку різних навчальних занять і виховних заходів [2, с. 19].

Значну теоретичну і методичну допомогу надав інститут, зокрема кафедра марксизму-ленінізму, вчителям області у зв'язку із запровадженням вивчення у школах суспільствознавства. Викладачі кафедри відвідували уроки суспільствознавства у школах, консультували учителів з найбільш складних питань курсу. При кафедрі регулярно працював постійно діючий семінар учителів суспільствознавства шкіл міста і району. Під час зимових канікул викладачі брали участь у роботі кущового семінару учителів і виступили на ньому з доповідями. Кафедра фізики організувала роботу теоретичного семінару для учителів шкіл області з питань сучасного розвитку фізики [3, С. 26-27].

У контексті цього, зауважимо, що викладачі кафедри марксизму- ленінізму виїжджали терміном на один місяць у райони області для ознайомлення і безпосередньої участі в роботі партійних організацій окремих виробництв та колгоспів [2, с. 15].

На базі кращих шкіл організовували дні молодого вчителя. Викладачі виступали перед учителями з лекціями і доповідями на методичні теми, брали участь у методичних нарадах учителів, у роботі методичних об'єднань, учительських конференцій, семінарів. Вони вивчали в школах стан викладання окремих предметів і надавали методичні поради, вказували на недоліки і на засоби їх подолання. Науково-педагогічні працівники узагальнювали досвід роботи окремих шкіл з різних питань навчально-виховної роботи, виготовляли методичні посібники для вчителів. Особливо треба відзначити велику допомогу, яку надавала кафедра фізики учителям. Вона забезпечила роботу курсів фізиків, організованих обласним інститутом удосконалення учителів, організувала і провела в інституті лабораторні заняття з учнями старших класів області [1, с. 42].

У той же час викладачі сільськогосподарських інститутів України проводили агрономічну пропаганду знань, нових відкриттів серед колгоспників, підвищували кваліфікацію керівних кадрів. Зокрема, у виші функціонувала однорічна школа з підготовки керівних кадрів для колгоспів і радгоспів. У 1962-1963 н.р. організовані і проведені курси комбайнерів, трактористів, агрономів-апробаторів, бригадирів-садоводів, бригадирів по захисту рослин, працівників інкубаторно-птахівничих станцій, підвищення кваліфікації вчителів, керівників виробничого навчання в школі [1, 2].

У сільськогосподарському інституті, за прикладом Вінниччини, для глибокого висвітлення в лекціях, лабораторно-практичних і семінарських заняттях передового досвіду щодо сільського господарства, кафедрами спеціальних дисциплін, використовувалися матеріали передових колгоспів, радгоспів, на підставі яких склали низку таблиць, діаграм і графіків. Крім того, на спеціальних кафедрах облаштували стенди передового досвіду, стенди експонатів, вітрин різних сільськогосподарських рослин, сортів, гербарій трав [1, с. 22].

Після закінчення курсу навчання студенти складали державні екзамени. Напередодні проводилася підготовча робота. Так, для студентів-випускників педінституту читалися оглядові лекції, проводилися групові та індивідуальні консультації, семінари. Були створені всі необхідні умови для самостійної роботи і успішної підготовки до державних екзаменів. В кабінетах були завчасно вивішені списки рекомендованої літератури і зосереджено всю необхідну літературу і посібники. Кабінети працювали з 9 до 23 год. Для роботи студентів були виділені спеціальні аудиторії і окремі дні, в які вони звільнялися від академічних занять для самостійної роботи з підготовки до державних екзаменів [1, 3].

Абсолютна більшість молоді успішно складала екзамени [3, с. 95]. Хоча, звісно, мали місце і діаметрально протилежні випадки. Зокрема, у 1959 р. не склали екзамени 5 студентів [2, 3]; у 1963 р. - 7 [3, с. 17]. У сільськогосподарських інститутах становище було більш оптимістичне. Наприклад, у 1959 р. не впорався зі складанням екзамену лише один студент [1, с. 24], у 1961 р. - 2 [1, с. 19].

Частина студентів захищали дипломні роботи. Наприклад, у 1961 р. відбувся захист робіт 45 студентів агрономічного факультету сільськогосподарського інституту [1, с. 19]. У 1963 р. таких студентів було 42 особи. 33 студенти складали державні екзамени. 25 робіт написані на експериментальному матеріалі. Більшість дипломних робіт мали практичне значення для сільськогосподарського виробництва [1, 2].

Серед випускників були особи, які виявляючи високу громадську свідомість, їхали працювати далеко за межі України. Наприклад, у 1960 р. у Вінниці 12 випускників історико-філологічного факультету педінституту виявили бажання поїхати на роботу в школи Таджицької РСР [4]. Наступного року студенти-випускники фізико-математичного факультету вирішили по комсомольській путівці їхати в райони цілинних земель [4]. У 1963 р. 8 випускників сільськогосподарського інституту поїхали працювати у Казахстан [1, 2].

Про якість підготовки фахівців надходило чимало позитивних відгуків від низки навчальних закладів областей України. Про помітні успіхи у навчально-виховній роботі інституту зазначалося і на обласному рівні, зокрема у 1960 р. і наступних роках [1, с. 142].

Починаючи з 1953-1954 н.р., було започатковано роботу з налагодження зв'язків з випускниками інституту та вивчення якості їх роботи в школах Хмельницької області. Здійснювалися вони у формі листування з випускниками і директорами шкіл, в яких вони працювали, а також шляхом безпосереднього знайомства з їхньою роботою в школах. Крім того, окремих випускників запрошували на засідання кафедр інституту, де вони звітували про їхню роботу в школі. Наприклад, таку форму роботи практикували на кафедрі російської літератури. Матеріали про роботу випускників засвідчували, що переважна більшість їх має достатню практичну і методичну підготовку, вміє організувати виховну роботу серед учнів, бере активну участь в громадській роботі у селах. Водночас, були і такі, які виявляли недостатні теоретичні знання і методичну підготовку, на роботі в школі допускали помилки і недоліки як теоретичного, так і методичного характеру. Окремі випускники виявляли недостатнє вміння організувати позакласну роботу з учнями. Ці недоліки обговорювалися на засіданнях кафедр і раді інституту. Були вжиті заходи для того, щоби в подальшому усунути ці недоліки, і забезпечити покращення якості підготовки учителів до школи [1, с. 37].

Висновки

Таким чином, у період хрущовської «відлиги» сталися певні зміни у навчальній роботі вишів України. Велика увага приділялася удосконаленню навчальних планів і програм, наповненню їх необхідним змістом освітньої, методичної та виховної роботи. В окремих випадках виникали труднощі з їх виконанням, пов'язані, насамперед, із залученням молоді до збирання врожаю. У роботу вишів впроваджувалися новації, пов'язані з хрущовськими реформами. Зокрема, студенти освоювали поняття господарського розрахунку, особлива увага зверталася на політехнічну підготовку студентів. Крім того, у педінститутах проводилася робота щодо реалізації «Закону про зміцнення зв'язку школи з життям і дальший розвиток системи народної освіти в СРСР».

Література

1. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. Ред. кол.: М. Мехеда [та ін.]. Київ: Голов. ред. УРЕ, 1972. 778 с.

2. Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. Ред. кол.: М. Мехеда [та ін.]. Київ: Голов. ред. УРЕ, 1971. 706 с.

3. Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: колект. моногр. Відп. ред. В.М. Даниленко; ред.-упоряд. Н.О. Лаас. К.: Інститут історії України НАН України, 2015. 698 с.

4. Шевчук О.А. Інтелігенція України у реалізації національно-культурних програм (кінець 50-х - початок 90-х рр. ХХ ст.). К.: Рідний край, 1996. 34 с.

References

1. Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR. Khmelnytska oblast [History of cities and villages of the Ukrainian SSR. Khmelnytskyi region.]. (1971). Red. kol.: M. Mekheda [ta in.]. Kyiv: Holov. red. URE, 706 [in Ukrainian].

2. Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR. Vinnytska oblast [History of cities and villages of the Ukrainian SSR. Vinnytsia region.]. (1972). Red. kol.: M. Mekheda [ta in.]. Kyiv: Holov. red. URE, 778 [in Ukrainian].

3. Shevchuk, O.A. (1996). Intelihentsiia Ukrainy u realizatsii natsionalno-kulturnykh prohram (kinets 50 - pochatok 90 rr. ХХ st.) [The intelligentsia of Ukraine in the implementation of national and cultural programs (late 50s - early 90s of the 20th century)]. K.: Ridnyi krai, 34 [in Ukrainian].

4. Sotsialni transformatsii v Ukraini: piznii stalinizm i khrushchovska doba [Social transformations in Ukraine: late Stalinism and the Khrushchev era]: kolekt. monohr. Vidp. red. V.M. Danylenko; red.-uporiad. N.O. Laas. (2015). K.: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 698 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru