Сербські рукописи XVII ст. з колекції інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: історико-кодикологічний аналіз

Характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії у взаємозв’язку з історичними реаліями. Кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних місць, пов’язаних з їхньою долею.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2023
Размер файла 4,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вагомий вклад саме сербськими рукописами в колекцію ЦАМ КДА, в тому числі й датованими XVII ст., у 1881 р. зробив протоієрей Михайло Федорович Раєвський, настоятель посольської церкви у Відні. Його ім'я пов'язане з ідеями відродження слов'янства, що панували на той час в Європі. Раєвський був членом багатьох слов'янських наукових, літературних та просвітницьких товариств, зокрема кореспондентом Одеського товариства історії та старожитностей та почесним членом Київської духовної академії, яка була із середини XIX ст. і до революції1917 р. одним з головних осередків вивчення слов'янської писемності. Раєвський підтримував стосунки та активно листувався з багатьма вченими-славістами, серед яких були Л. Штур, Л. Гай, В. Караджич, М.П. Погодін, І. І. Срезнєвський, Й.М. Бодянський, Я.Ф. Головаць - кий та інші, опублікував кілька статей, присвячених слов'янській писемності, колекціонував слов'янські рукописи та стародруки. Переважання саме сербських рукописів у його колекції та, відповідно, серед дарів КДА обумовлене присутністю в Австро-Угорщині значної кількості сербського населення, що веде свою історію з кінця XVII ст., коли сотні тисяч сербів на чолі з патріархом знайшли прихисток, тікаючи від османів, на прикордонних землях Габсбурзької імперії на запрошення імператора Леопольда І. Опубліковане листування Раєвського, зокрема з Бодянським [23], свідчить про його величезний інтерес до книг, нових видань та статей слов'янських учених, активний обмін цими матеріалами, придбання книжок та журналів на замовлення своїх кореспондентів, налагодження та підтримку контактів між науковими товариствами. Будучи протягом сорока років настоятелем посольської церкви у Відні, протоієрей Михайло матеріально допомагав слов'янській молоді, його коштом навчалося багато слов'янських студентів, на сербські свята він правив служби сербською мовою [24, с. 47], - усе це обумовило велику довіру та повагу до нього з боку не лише наукового співтовариства, але й пересічних сербів.

До дару протоієрея Михайла увійшли сербські рукописи XIV (2 од. зб.), XV (2 од. зб.), XVI (9 од. зб.) та XVII ст. (8 од. зб. - №13 л, №11 л, №128 л, №129 л, 130 л, №131 л, №154 л, №175 л). Слід відзначити, що всі сербські рукописи XVII ст., подаровані Раєвським, містять записи - писців, вкладників, власників, тому вірогідно, що саме такі кодекси привертали його увагу, такі він купував сам або на його прохання надсилали його кореспонденти. Можливо, на паперовій обкладинці XIX ст. Мінеї місячної 1608 р., яка збереглася без оправи (№128 л), присутній адресний напис саме одного з них: «Его вьсокопреподобію Господину Михаилу Федоровичу Раевскому Протоіерею и КавалГру въ ВіеннЬ». Крім того, на цій обкладинці міститься стисла анотація до книги іншим почерком з підписом Г. Николаевич. Можна припустити, що підпис належить відомому сербському просвітителю, засновнику шкіл та благодійних фондів, редактору національних просвітницьких газет та 163 журналів, члену-кореспонденту сербських науково-просвітницьких товариств, згодом (1886 р.) митрополиту Дабро-Босанському Карловаць - кої патріархії та почесному члену Сербської академії (1892 р.) Георгію (Джордже) Николаевичу [25].

Цікаво, що Тріодь цвітна з дарів Раєвського написана з різницею у три роки тим самим писцем Євфимієм з келії Сотір монастиря Святого Павла, що й Псалтир із Соборником 1643 р., надісланий Антоніном Ка - пустіним, - так різними шляхами зустрілися два афонських кодекси однієї руки. Саме завдяки цим двом колекціонерам зібрання ЦАМ КДА збагатилося прекрасними зразками сербських рукописів XVII ст., що дало можливість ввести їх у науковий обіг наприкінці XIX - на початку XX ст.

Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв'язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історію місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню.

Висновки. Підсумовуючи кодикологічне дослідження групи рукописів за національною ознакою та в межах конкретного часового періоду, можемо стверджувати, що місцем створення сербських рукописів XVII ст. з колекції ЦАМ КДА у фонді ІР НБУВ здебільшого були монастирі, що діяли як на теренах Сербської держави, яка в той час перебувала під ярмом Османської імперії, так і в сербських монастирях Афона. Рукописи написано сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; всі вони мають високий рівень художнього оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах РК засвідчено участь в їхній долі історичних осіб, серед яких - писець Свя - топавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій, митрополит Герцоговинський Саватій ІІ, митрополит Чорногорський та Приморський Рувим, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви 1622 р. в монастирі Убожац. Усі оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Сербські кодекси XVII ст. надійшли до ЦАМ КДА через відомих учених-колекціонерів архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського, які обирали їх як найцікавіші та найцінніші з огляду на історію, філологію, книжкове мистецтво.

Список використаних джерел

1. Петров Н.И. Описание рукописей Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии. Киев, 1875. 685 + CVI с.

2. Лебедєв А.А. Рукописи Церковно-археологического музея Императорской Киевской духовной академии. Саратов, 1916. 471 с.

3. Лихачов Н.П. Бумага и древнейшие бумажные мельницы в Московском государстве: историко-археографический очерк с прил. 116 табл., с изображениями бумажных водяных знаков. Санкт-Петербург, 1891. 106 с.: 116 илл.

4. Лихачов Н. П Палеографическое значение бумажных водяных знаков. Санкт-Петербург, 1899. Т І-ІІІ.

5. Известия Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии за 1881 год. Київ, 1881. ІІІ. С. 516.

6. СтсуановиЙ Л. Стари српски записи и натписи. Београд, 1902. Кшига І. 465 с.

7. Іанц З. Кожни повези српске Йирилске кшиге од ХІІ до ХІХ века. Београд: ШИП «Србща», 1974. 172 с.: іл. 40.

8. ДавидовиЙ М. Српски скрипторищ од XII до XVII века // Свет српски рукописне кшиге XII-XVII век. Београд, 2016. 137. С. 49-88.

9. БогдановиЙ Д. Перспективе кшижевно истори|ских истраживаша у збиркама словенских рукописа Свете Горе // Археографски прилози. Београд, 1980. 2. С. 33-40.

10. The Piva Monastery // Internet Archive Wayback Machine 13 oct. 2006 - 12 jun 2002. URL: https://web.archive.org/web/20110623201819/http:// www.discover-montenegro.com/Piva_Monastery.htm

11. Іванова О.А. Кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Істори - ко-кодикологічне дослідження. Альбом філіграней. Київ, 2016. 226 с.: іл.

12. ТодиЙ Б. Манастир Убожац // Косовско-метохи) ски зборник. Београд, 2013 г. 5. С. 67-90.

13. Леонид (Кавелин), архимандрит. Славяно-сербские книгохранилища на святой Афонской Горе, в монастырях Хилендаре и Святом Павле // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских. Москва, 1875. Ч. І. С. 1-80.

14. ПузовиЙ Л. Библиотека Манастира Светог Павла на Свето) Гори // Читалиште. Београд, 2014. 25 (новембар 2014). С. 45-53.

15. Харисщадис М. Илуминацща рукописа XVH века исписаних или набавлених на Свето) Гори за манастире у српским землама // Хилан - дарски зборник. Београд, 1978. 4. С. 169-192.

16. ФотиЙ А. Света Гора и Хиландар у Османском царству XV-XVIII в. Београд, 2000. 498 с.

17. Тахіаос А.-Э.Н. Славянские рукописи Свято-Пантелеймонового монастыря (Руссик) на горе Афон. СПб, 2012. 200 с.

18. СуботиЙ Г. Манастир Светог Павла // Називала о Свето) Гори. Београд, 1995. С. 114-142.

19. Szirmai ГА. The Archaeology of Medieval Bookbinding. Aldershot, Hants.; Brookfield, VT: Ashgate, 1999. xvi, 352 p.: ill.

20. Boudalis G. The Evolution of a Craft: Post-Byzantine bookbinding between the late fifteenth and the early eighteenth century form the libraries of the Iviron Monastery in Mount Athos/Greece and the St. Catherine's Monastery in Sinai/Egypt. PhD Thesis, Camberwell College of Arts. Vols 1-3. London: University of London, 2004. 368 с. http://ualresearchonline.arts.ac.uk/2298/

21. Бутова Р.Б. Архимандрит Антонин (Капустин) и Святая Гора Афон // Вестник Екатеринбургской духовной семинарии. 2017. Вып. 2 (18). С. 73-87.

22. Антонин (Капустин), архимандрит. Заметки поклонника Святой Горы. Киев, 1864. 402 с.

23. Протоиерей Михаил Раевский (в своих письмах к О.М. Бодянскому). Москва, 1884. 54 с.

24. Блажи Й.П. Московски словенски комитет и српско питале (18581875): докторска дисертацща. Београд, 2021. 486 с.

25. Георгий // Православная энциклопедия. URL: https://www.pravenc.ru/ text/164275.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.