Побут вихованок єпархіальних жіночих училищ під час відвідування Києва на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кафедра історії, факультету соціології і права

Побут вихованок єпархіальних жіночих училищ під час відвідування Києва на початку ХХ ст.

Шевчук Т.В., к.і.н., доцент

Анотація

Мета статті: виявити особливості побуту екскурсанток з єпархіальних жіночих училищ під час їхнього перебування в Києві на початку ХХ ст., висвітлені у звітах про поїздки.

Методи, методологія. У роботі дотримані принципи історизму та об'єктивності, використовуються такі підходи, як історія повсякдення й мікроісторія, а також методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняльно-історичний і джерелознавчої критики.

Новизна. О.В. Бетлій простежила зміни учнівських екскурсій по Києву, започаткованих у 1890-х рр., під час Першої світової війни. Авторка розглянула плани й типи екскурсій, маршрути та образи міста, що формувалися під час таких прогулянок. Вона доводить, що навіть під час війни, у 1914-1916 рр., просторові практики учнів не зазнали радикальних змін для київських учнів та учнів із середніх навчальних закладів Київського навчального округу. В.А. Вербицький, О.В. Дзюбан і О.М. Шуст відзначили, що історія впровадження екскурсій в навчальний процес освітніх установ Російської імперії почалась у 1880х рр., однак екскурсії стали більш організованими та систематичними на початку ХХ ст., відзначає причини цього, роль в організації поїздок самих учнів, державних установ, посадових осіб і спортивних клубів, оцінили педагогічне й оздоровче значення екскурсій. О.А. Подобєд, котра присвятила статтю історії туристичної діяльності українських закладів середньої освіти в Російській імперії на початку ХХ ст., зосередилася передусім на пізнавальному значенні екскурсій та їхніх ключових маршрутах. А.А. Кізлова передусім приділила увагу важливим для відвідування місцевостям та пам'яткам Києва. Отже, досліджувалися передусім маршрути та їхні ключові локації, а не побутові умови під час екскурсій.

Висновки. Хоча в досліджуваних звітах надано більше уваги подіям і описам пам'яток, враженням від екскурсій, ніж побутовим умовам, можна зробити певні узагальнення про побут екскурсанток. Вихованки відвідували Київ переважно разом з керівницями та вчителями/вчительками, виховательками, могли брати з собою прислугу для додаткового забезпечення комфорту в подорожі.

Програма відвідин включала огляд різноманітних пам'яток міста й відпочинок у мальовничих куточках, часом навіть ігри й розваги просто неба. Залежно від того, з ким була домовленість, розміститися могли в подібних до своїх училищах Києва чи при заїжджих будинках Києво-Печерської лаври, проте всюди екскурсанткам надавали якнайкращі приміщення (наприклад, у звітах ідеться про «просторі приміщення», «світлі кімнати», «чудову квартиру»), проте класом нижчі, ніж педагогам та вихователькам, а також харчування (сніданок, обід, вечеря, чай). Дівчата мали можливість подорожувати не лише пішки, а й електричним трамваєм та за потреби фунікулером, рідше каталися на прогулянкових пароплавах.

Групи мали можливість купувати за знижками квитки на транспорт і недорого харчуватися. Дівчатам дозволялося виділяти час, аби купувати сувеніри та інші речі на згадку про поїздку. Розклад екскурсій міг змінюватися через погодні умови та інші фактори. Кожна група мала можливість самостійно коригувати не тільки плани, а й маршрути, спілкуватися з представниками інших шкіл та училищ, особливо вихованками. Емоційні, захоплені згадки про чаювання, обіди та відпочинок вказують на те, що ці моменти були важливою частиною програми. Загалом, звіти вказують на те, що екскурсії з єпархіальних жіночих училищ були ретельно сплановані, з урахуванням транспорту, харчування, проживання та вільного часу, гнучкість планів свідчить про адаптацію до різних ситуацій, щоб забезпечити комфорт та насолоду для груп.

Ключові слова. Київ, початок ХХ ст., заклад освіти, вихованка, вчитель, історія повсякдення, мікроісторія, туризм.

Annotation

The everyday life of students from eparchial women's schools during the visits to Kyiv at the early 20th century in reports on excursions

Shevchuk T.V., Candidate in Historical Sciences, Associate Professor, Department of History, Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

The aim of the article is to identify the peculiarities of the daily life of the students from eparchial women's schools during their stay in Kyiv at the beginning of the 20^th cent., as depicted in the reports on their trips.

Methods, Methodology: The work adheres to the principles of historicism and objectivity and employs approaches such as the history of everyday life and microhistory, as well as methods of analysis, synthesis, generalization, comparative historical, and source-critical analysis.

Novelty: O. Betliy traced the changes in student excursions around Kyiv, which were initiated in the 1890's, during the First World War. The author examined the plans and types of excursions, routes, and images of the city that were formed during these walks. She argues that even during the war, in 1914-1916, the spatial practices of students did not undergo radical changes for Kyiv students and students from secondary educational institutions of the Kyiv educational district. V. Verbitsky, O. Dzyuban, and O. Shust noted that the history of introducing excursions into the educational process of educational institutions of the Russian Empire began in the 1880's, but excursions became more organized and systematic at the beginning of the 20^th cent. They highlighted the reasons for this, the role of students themselves, state institutions, officials, and sports clubs in organizing trips, and evaluated the educational and recreational significance of excursions. O. Podobied, who devoted her article to the history of tourist activities of Ukrainian institutions of secondary education in the Russian Empire at the beginning of the 20^th cent., focused primarily on the cognitive significance of excursions and their key routes. A. Kizlova primarily paid attention to the important places and landmarks of Kyiv to be visited. Thus, the research primarily focused on the routes and their key locations, rather than the living conditions during excursions.

Conclusions: Conclusions. Although the examined reports have focused more on events, descriptions of landmarks, and impressions from excursions rather than domestic conditions, certain generalizations can be made about the daily life of the excursion participants. The students visited Kyiv mainly accompanied by supervisors and teachers, caretakers, and sometimes brought servants to enhance travel comfort. The visiting program included tours of various city landmarks and leisure time in picturesque spots, sometimes even games and outdoor entertainment. Depending on the arrangements, they could stay in accommodations similar to their schools in Kyiv or in guesthouses near the Kyiv-Pechersk Lavra. However, everywhere they were provided with the best facilities (for example, reports mention «spacious rooms», «bright chambers», «excellent apartment»), though of a lower standard than those for educators and caretakers, as well as meals (breakfast, lunch, dinner, tea). The girls had the opportunity to travel not only on foot but also by electric tram and, if necessary, by funicular, and occasionally they took rides on excursion steamboats. Groups could purchase discounted transport tickets and affordably dine. The girls were allowed time to buy souvenirs and other items as mementos of the trip. The excursion schedule could change due to weather conditions and other factors. Each group had the autonomy to adjust not only plans but also routes, interact with representatives of other schools and institutions, especially fellow students. Emotional and enthusiastic mentions of tea gatherings, lunches, and breaks indicate that these moments were essential parts of the program. Overall, the reports indicate that excursions from diocesan girls' schools were meticulously planned, considering transportation, meals, accommodation, and free time. The flexibility of the plans demonstrates adaptation to various situations to ensure comfort and enjoyment for the groups.

Keywords: Kyiv, early 20^th cent., educational institution, girl student, teacher, microhistory, history of everyday life, tourism.

Постановка проблеми

Навчальні екскурсії, роль яких зросла на початку ХХ ст. й у Російській імперії, зокрема в підконтрольних їй на той час українських землях, була закріплена циркулярами Міністерства народної освіти, мали значущий освітній аспект. Для багатьох учасників це була нагода не лише побачити значущі історичні та культурні пам'ятки, які вони вивчали на уроках, а й загалом урізноманітнити буденне життя [1; 2; 3; 4; 5]. На прикладі опублікованих звітів про такі екскурсії до Києва помітно, що близько чверті з них становлять ті, що стосуються груп із єпархіальних жіночих училищ [3, с. 22], імовірно, через те, що саме представники цих закладів були найбільше заінтересовані в оприлюдненні матеріалів на сторінках «Єпархіальних відомостей».

Досліджувати побут екскурсанток із єпархіальних жіночих училищ під час відвідування Києва на початку ХХ ст. важливо, бо це може допомогти пролити світло на соціокультурну історію, історію повсякдення в окреслений період, а також може надати цінний контекст для порівняння з сучасними практиками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. О.В. Бетлій простежила зміни учнівських екскурсій по Києву, започаткованих у 1890-х рр., під час Першої світової війни. Авторка розглянула плани й типи екскурсій, маршрути та образи міста, що формувалися під час таких прогулянок. Вона доводить, що навіть під час війни, у 1914-1916 рр., просторові практики учнів не зазнали радикальних змін для київських учнів та учнів із середніх навчальних закладів Київського навчального округу [1]. В.А. Вербицький, О.В. Дзюбан і О.М. Шуст відзначили, що історія впровадження екскурсій в навчальний процес освітніх установ Російської імперії почалась у 1880-х рр., однак екскурсії стали більш організованими та систематичними на початку ХХ ст., відзначає причини цього, роль в організації поїздок самих учнів, державних установ, посадових осіб і спортивних клубів, оцінили педагогічне й оздоровче значення екскурсій [2]. О.А. Подобєд, котра присвятила статтю історії туристичної діяльності українських закладів середньої освіти в Російській імперії на початку ХХ ст., зосередилася передусім на пізнавальному значенні екскурсій та їхніх ключових маршрутах [5]. А.А. Кізлова передусім приділила увагу важливим для відвідування місцевостям та пам'яткам Києва [3; 4]. Отже, досліджувалися передусім маршрути та їхні ключові локації, а не побутові умови під час екскурсій.

Мета статті. Метою статті є вирішення такої раніше не розв'язаної проблеми, як виявлення особливостей побуту екскурсанток з єпархіальних жіночих училищ під час їхнього перебування в Києві на початку ХХ ст., висвітлених у звітах про поїздки.

Виклад основного матеріалу

Найранішим із досліджених звітів ж матеріал, який підготував кандидат богослов'я, викладач арифметики, географії, історії, дидактики та каліграфії у Волинському єпархіальному жіночому училищі (м. Кременець) Андрій Іванович Шафранський [6, с. 611]. Вчитель разом із начальницею училища, інспектором класів, двома класними дамами, ще двома вчителями, кастеляншею, трьома служницями супроводжував групу в складі 30 вихованок у червні 1903 р. [7, с. 712].

У звіті згадується про те, що групі було надано можливість купити залізничні квитки за пільговою ціною (1/4 від звичайної), а також проїхати пароплавом у всіх класах до Чернігова за півціни (про це домовились уже на місці, завдяки люб'язності керівника й адміністрації пароплавних товариств), проживали вони теж безкоштовно в приміщенні Київського 2-го училища духовного відомства, де за харчування (сніданок, обід, вечеря) сплачували по 30 коп. за особу на день, туди ж збирались і на чай після ознайомлення з пам'ятками Києва. Загалом дівчата мали здати по 7 руб. на витрати під час усієї поїздки, як пояснив учитель, для більшої залученості до справи (двом незаможним ученицям кошти надала Опікунська рада училища). Автор звіту відзначив чистоту, порядок і добре організовані простори для проживання: комфортабельні спальні та кімнати. З тексту можна зрозуміти, що екскурсантки були дуже задоволені умовами проживання [7; 8, с. 783-784]. Як колега, А. Шафранський поспівчував заклопотаності працівників училища, котрі дали притулок його групі: «Кому каникулы, а Кіевскимь училищамъ сверхштатныя хлопоты...» [7, с. 717]. Також він не поскупився на слова вдячності всім, хто створював для групи затишок, зокрема тим, хто проводжав групу на нічний потяг [8, с. 788].

Частину маршрутів у Києві група проїжджала на електричному трамваї, від котрого дівчата прийшли в захват, частину проходила пішки [7, с. 716; 8, с. 787] залежно від обставин.

Після обіду, який супроводжувався молитвою та міг бути спільний для різних груп, причому не лише формально - дівчата досхочу спілкувались, екскурсанткам надавався час для відпочинку, як і зранку, а також під час зупинок (для них відводили мальовничі місця) у денному маршруті, щоб усі набралися сил [7, с. 717-718; 8, с. 761, 781, 787; 9, с. 748, 755-756]. Поїздку в Чернігів довелося трошки перенести через наплив прочан, тому дещо змінювали й інші плани: а саме послідовність огляду різних локацій [9, с. 748, 756]. Згадки про те, що попри пізній час і втому група все одно задовольнила бажання прогулятися Хрещатиком, освітленим електричними ліхтарями, як і про те, що нових подруг з Волині допізна чекали Тверські «єпархіалки», хоча й мали рано вирушати додому [9, с. 761], свідчать про певну гнучкість розкладу загалом.

Кілька місць лишилися неоглянутими через несподіване запрошення в останній день екскурсії побувати в народній чайній, важливій, на думку організаторів поїздки для «будущихъ просветительницъ народа» [8, с. 788], отже, змінюватися міг і сам маршрут.

Також екскурсанткам відводили час на те, щоб купити щось на згадку про поїздку [8, с. 783].

З 4 по 15 червня 1909 р. у Києві побували випускниці (кількість їх не вказано) на чолі з начальницею та інспектором класів, викладач, троє вчительок і п'ять виховательок Одеського єпархіального жіночого училища [10, с. 586]. Група жила в заїжджому домі Києво-Печерської лаври [10, с. 587]. Звіт більш стислий, ніж у А. Шафранського. Втім, тут теж простежуються комбінування пересування трамваєм та пішки, згадки про перерви на відпочинок, про обід у Лаврі та чай у Михайлівському Золотоверхому монастирі, можливість щось купувати [10, с. 587, 589, 590, 592].

З 12 по 17 червня 1910 р. в Києві були 30 учениць, начальниця та дві виховательки Харківського єпархіального жіночого училищ [11].

Група зупинилася в 1-му жіночому училищі духовного відомства. Його керівниця влаштувала відвідувачок у комфортних просторих приміщеннях і всі п'ять днів була уважною та люб'язною [11, с. 702-703], як і керівниця 2-го єпархіального училища, куди група заходила на чай поспілкуватися з ученицями восьмого класу, колишніми співвихованками [11, с. 704]. У звіті також є згадка про можливість відпочити й купити сувеніри [11, с. 704-705]. Особливістю джерела є опис додаткових розваг, які стали можливі завдяки сестрі керівниці 1-го училища: катання на катері Дніпром та прогулянки до яхт-клубу з чаюванням. Дівчата мали змогу також пограти в крокет, покататися на «гігантських кроках» та гойдалках [11, с. 706]. Тобто й ця група мала змогу дещо корегувати план екскурсії.

Досить розлогий звіт викладача світської історії та географії в Чернігівському єпархіальному жіночому училищі Петра Івановича Бугославського [6, с. 615], чия група з вихованок шостого класу, начальниці училища, чотирьох викладачів, трьох учительок та двох виховательок з 15 по 25 червня 1911 р. містить мало конкретних деталей про побутові умови екскурсанток. Згадується лише про те, що вони відпочивали вони за попередньою заявкою єпископа Чернігівського жили при 2-му Київському жіночому училищі Духовного відомства, куди їх від пристані супроводжували викладач і вихователька цього закладу, що відпочивали на мальовничій Володимирській гірці, після огляду Києво-Печерської лаври обідали там у трапезній, мали час купити щось на згадку [12, с. 667, 671; 13, с. 728]. Загалом автор матеріалу більше зосереджений на подіях екскурсії, а не на їх побутових умовах.

17-20 червня 1911 р. Київ відвідували 32 вихованки, троє викладачів та вісім виховательок Кишинівського єпархіального жіночого училища, котрі зупинялися в 2-му Єпархіальному училищі, де їх зустрічали керівниця, інспектор класів та голова училищної ради [14, с. 118].

Автор звіту - одна з вихованок Ніна Рошка [3, с. 27] - відзначила катання на пароплаві до ланцюгового моста, поїздки електричним трамваєм і фунікулером окрім пішого огляду міста, обіди й чаювання в училищі та чаювання в Києво-Печерській лаврі, час для відпочинку [14, с. 117-120; 15, с. 85]. побут єпархіальний жіночий училище екскурсія київ

22-25 червня 1911 р. в Києві побували вихованки В'ятського єпархіального жіночого училища на чолі з начальницею та в супроводі викладачів [16, с. 1086]. Група жила при 1-му Київському училищі Духовного відомства, де їх зустріли, приготувавши чай, молоко та свіжі булки, чисті постелі. «Кроме того, мы имели право пользоваться всемъ училищемъ, прислуга была къ нашимъ услугамъ. Нечего ужъ и говорить о томъ, что начальниці и преподавателямъ дали отдельныя комнаты» [16, с. 1087], - зазначено у звіті Віри Домрачевої, вихованки, котра того року закінчила училище [6, с. 615]. Описано, що обідали о 15 годині, що купували обіди, чай і молоко при училищі по 30 коп. за добу [16, с. 1088; 17, с. 1116].

Також є згадки про пересування трамваєм та пішки, про перерви на відпочинок, про обід та чаювання при училищі як час для спілкування та єднання, про можливість купувати сувеніри, весело бесідувати, отримати одного дня аж 4 години в своє розпорядження та певною мірою регулювати, коли повертатись на ночівлю, куди саме йти, залежно від погоди [16, с. 1087- 1089; 17, с. 1116, 1117, 1122-1124, 1126].

Священик, інспектор класів і законовчитель Стахеєвського жіночого єпархіального училища В'ятської губ. Василь Іванович Головін докладно описав екскурсію в складі 31 осіб (вихованок, випускниць, керівників і наставників, яка приїздила до Києва 18 червня 1912 р. дорогою до Криму [6, с. 616], зупинялася в одному з найкращих заїжджих домів Києво-Печерської лаври (де їй за розпорядженням намісника виділили кілька світлих, просторих кімнат), у звіті є згадка, як при ньому групу поїли чаєм із булками просто неба під тополями й каштанами і надавали безкоштовний обід за загальним розкладом для прочан - о 12 годині [18, с. 67, 68; 19, с. 170, 172, 177].

Також відзначено спілкування за чаєм і за обідом та час, який дівчатам надавали, щоб ті освіжилися холодною водою, відпочили (навіть полежали на траві) чи купили сувеніри, досить пізнє вкладання спати й ранній підйом [18, с. 68, 70, 79; 19, с. 170, 172, 177; 20, с. 144, 148].

Є згадки й про відправлення багажу з ломовим візником, використання трамваю (та бесіди в дорозі), очікування потяга в залі першого класу, як і купівлю квитків [18, с. 67, 68; 9, с. 170, 172, 177; 20, с. 144, 148]. Розклад цієї групи дещо змінила гроза зі зливою, змусивши раніше повернутися на ночівлю [20, с. 148].

У звіті вчителя історії Вологодського єпархіального жіночого училища Василя Костянтиновича Лебедєва, чия група вихованок і виховательок перебувала в Києві 20-25 червня 1912 р. [21, с. 311; 22, с. 24], згадується, що жили вони «въ одной изъ лаврскихъ гостинницъ, гді иміли и столъ отъ Лавры» [23, с. 340]. Згадка про те, що група довго сиділа на Аскольдовій могилі, милуючись краєвидами [23, с. 341], побіжно вказує на надання дівчатам часу відпочити. А загалом звіт присвячений переважно тому, які пам'ятки оглядали, а не організаційно-побутовим деталям.

Випускниці, інспектор класів, старша вихователька та деякі вчителі (всього 21 особа) Устюзького єпархіального жіночого училища 1911/12 н. р. відвідували Київ 6-7 липня 1912 р., жили при 2-му жіночому училищі Духовного відомства, купували недорого на Подолі одяг, їздили трамваєм, обідали в їдальні Києво-Печерської лаври, де дуже смачні рибні страви та квас [24, с. 346; 25], але звіт виховательки й учительки Надії Володимирівни Лавбенської [26], попри докладність, небагатий на побутові деталі.

Викладач дидактики Іван Захарович Лелюхін [27, с. 53] у звіті про перебування в Києві 19-21 червня 1914 р. групи вихованок на чолі з ним та начальницею Архангельського єпархіального жіночого училища відзначив гостинний прийом та чудову квартиру, а також відпочинок і чаювання з дороги при 2-му жіночому училищі Духовного відомства, пізнє повернення на ночівлю, те, хто провів їх на вокзал та допоміг облаштуватись у вагоні [28, с 354, 362].

Отже, хоча в досліджуваних звітах надано більше уваги подіям і описам пам'яток, враженням від екскурсій, ніж побутовим умовам, можна зробити певні узагальнення про побут екскурсанток. Вихованки відвідували Київ переважно разом з керівницями та вчителями/вчительками, виховательками, могли брати з собою прислугу для додаткового забезпечення комфорту в подорожі. Програма відвідин включала огляд різноманітних пам'яток міста й відпочинок у мальовничих куточках, часом навіть ігри й розваги просто неба. Залежно від того, з ким була домовленість, розміститися могли в подібних до своїх училищах Києва чи при заїжджих будинках Києво-Печерської лаври, проте всюди екскурсанткам надавали якнайкращі приміщення (наприклад, у звітах ідеться про «просторі приміщення», «світлі кімнати», «чудову квартиру»), проте класом нижчі, ніж педагогам та вихователькам, а також харчування (сніданок, обід, вечеря, чай). Дівчата мали можливість подорожувати не лише пішки, а й електричним трамваєм та за потреби фунікулером, рідше каталися на прогулянкових пароплавах. Групи мали можливість купувати за знижками квитки на транспорт і недорого харчуватися. Дівчатам дозволялося виділяти час, аби купувати сувеніри та інші речі на згадку про поїздку. Розклад екскурсій міг змінюватися через погодні умови та інші фактори. Кожна група мала можливість самостійно коригувати не тільки плани, а й маршрути, спілкуватися з представниками інших шкіл та училищ, особливо вихованками. Емоційні, захоплені згадки про чаювання, обіди та відпочинок вказують на те, що ці моменти були важливою частиною програми.

Загалом, звіти вказують на те, що екскурсії з єпархіальних жіночих училищ були ретельно сплановані, з урахуванням транспорту, харчування, проживання та вільного часу, гнучкість планів свідчить про адаптацію до різних ситуацій, щоб забезпечити комфорт та насолоду для груп.

Однак жоден звіт не надає глибокого або докладного огляду побутових умов, таких як конкретні деталі про кімнати - спальні місця, санітарні умови, про особливості їжі, крім згадки про смачні рибу та квас у Лаврі, особливості гігієнічних процедур. Тобто перспективою дослідження побуту екскурсанток у Києві є пошук додаткових джерел, які б про це свідчили, та їх інтерпретація.

Література

1. Бетлій О.В. Учнівські екскурсії по Києву в роки Першої світової війни // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. 2015. Т. 169. С. 35-42.

2. Вербицький В.А., Дзюбан О.В., Шуст О.М. Освітні шкільні екскурсії: історичний досвід минулого (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Наукові праці [ЧДУ ім. Петра Могили]. Педагогіка. Вип. 299. Т. 311. 2018. С. 116-119

3. Кізлова А.А. Місця похмурого туризму в звітах про студентські й учнівські екскурсії до Києва (початок ХХ ст.) // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Т. 33 (72). №2. 2022. С. 22-33

4. Kizlova A.А. Monument to St. Volodymyr the Baptist in the Reports on Students' and Pupils' Excursions to Kyiv (the Early 20th Cent.) // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Т. 33 (72). №4. 2022. С. 63-69.

5. Podobied O. Tourist Activity of Ukrainian Institutions of Secondary Education in the Early 20th Century // Evropsky filozoficky a historicky diskurz. Vol. 5. Issue 4. 2019. P. 12-17.

6. Кізлова А.А. Соціальні взаємодії насельників щодо шанованих святинь Києво-Печерської Успенської лаври (1786 р. - перші десятиліття ХХ ст.). Дис. ... д.і.н. 07.00.01 - Історія України. Львів, 2019. 633 с.

7. Шафранский А. Паломничество воспитанниц Волынского епархиального училища в Почаев, Киев и Чернигов // Волынские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №25. 1903. С. 710-723.

8. Шафранский А. Паломничество воспитанниц Волынского епархиального училища в Почаев, Киев и Чернигов // Волынские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №27. 1903. С. 776-788.

9. Шафранский А. Паломничество воспитанниц Волынского епархиального училища в Почаев, Киев и Чернигов // Волынские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №26. 1903. С. 748-761.

10. Паломничество воспитанниц Одесского епархиального женского училища чрез Киев в Москву и Троице-Сергиеву лавру // Херсонские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №22. 1909. С. 585-595.

11. Дневник экскурсанток-воспитанниц Харьковского епархиального женского училища // Известия и заметки по Харьковской епархии [отд. 2-й журнала «Вера и разум»]. №23. 1910. С. 702-708.

12. Бугославский П. Летняя экскурсия воспитанниц Черниговского епархиального женского училища в г. Киев, по Днепру и в Козельщанский монастырь // Черниговские епархиальные известия. Отд. неоф. №23. 1911. С. 667-689.

13. Бугославский П. Летняя экскурсия воспитанниц Черниговского епархиального женского училища в г. Киев, по Днепру и в Козельщанский монастырь // Черниговские епархиальные известия. Отд. неоф. №24. 1911. С. 727-736.

14. Н.Р. Впечатления экскурсантки // Кишиневские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №4. 1912. С. 85-92.

15. Н.Р. Впечатления экскурсантки (Продолжение) // Кишиневские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №5. 1912. С. 117-121.

16. Домрачева В. В Киев через Москву (третья экскурсия воспитанниц Вятского епархиального училища) (Продолжение). Вятские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №50. 1911. С. 1086-1094.

17. Домрачева В. В Киев через Москву (третья экскурсия воспитанниц Вятского епархиального училища) (Продолжение). Вятские епархиальные ведомости. Отд. неоф. № 51-52. 1911. С. 1116-1127.

18. Головин В. На «Юге» России [Четвертая экскурсия воспитанниц Стахеевского епархиального женского училища в Киев и Крым летом 1912 года] (Продолж.) // Вятские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №3. 1913. С. 64-79.

19. Головин В. На «Юге» России [Четвертая экскурсия воспитанниц Стахеевского епархиального женского училища в Киев и Крым летом 1912 года] (Продолж.) // Вятские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №6. 1913. С. 168-189.

20. Головин В. На «Юге» России [Четвертая экскурсия воспитанниц Стахеевского епархиального женского училища в Киев и Крым летом 1912 года] (Продолж.) // Вятские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №5. 1913. С. 142-149.

21. Лебедев В.К. Дальняя экскурсия окончивших курс воспитанниц Вологодского епархиального училища в 1911 г. (Окончание) // Вологодские епархиальные ведомости. Приб. №13. 1912. С. 311-316.

22. Памятная книжка Вологодской губернии на 1912 год. Вологда: Тип. Губ. правл., 1912.

23. Лебедев В.К. Дальняя экскурсия окончивших курс воспитанниц Вологодского епархиального училища в 1911 г. // Вологодские епархиальные ведомости. Приб. №14. 1912. С. 340-346, с. 340.

24. Лавбенская Н. Воспоминание о поездке на юг России воспитанниц Устюжского Епархиального женского училища, окончивших курс учения в 1911-1912 учебном году // Вологодские епархиальные ведомости. Приб. №12. 1913. С. 346-352.

25. Лавбенская Н. Воспоминание о поездке на юг России воспитанниц Устюжского Епархиального женского училища, окончивших курс учения в 1911-1912 учебном году // Вологодские епархиальные ведомости. Приб. №21. 1913. С. 620-623.

26. Преподаватели и выпускницы Устюжского епархиального училища 1912 года.

27. Памятная книжка Архангельской губернии на 1914 год. Архангельск: Губ. тип., 1914. 110 с.

28. Лелюхин И. Экскурсия воспитанниц Архангельского епархиального женского училища на Юг России // Архангельские епархиальные ведомости. Отд. неоф. №16. 1914. С. 354-362.

References

1. Betliy, O.V. (2015). Uchnivski ekskursii po Kyivu v roky Pershoi svitovoi [Excursions for Schoolchildren in Kyiv During the First World War]. Naukovi zapysky NaUKMA Istorychni nauky, 169, 35-42. [in Ukrainian].

2. Verbitsky, V.A., Dziuban, O.V., Shust, O.M. (2018). Osvitni shkilni ekskursii: istorychnyi dosvid minuloho (kinets XIX - pochatok XX st.) [Educational School Excursions: Historical Experience of the Past]. Naukovipratsi [ChDU im. PetraMohyly]. Pedahohika, 299 (311), 116-119. [in Ukrainian].

3. Kizlova, A.A. (2022). Mistse pokhmuroho turyzmu v zvitakh pro studentski y uchnivski ekskursii do Kyieva (pochatok XX st.) [The Sites of Dark Tourism in the Reports on Students' and Pupils' Excursions to Kyiv (the Early 20th Cent.)]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky, 33 (72), 2, 22-33.

4. Kizlova, A.A. (2022). Monument to St. Volodymyr the Baptist in the Reports on Students' and Pupils' Excursions to Kyiv (the Early 20th Cent.). Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni nauky, 33 (72), 4, 63-69.

5. Podobied, O. (2019). Tourist Activity of Ukrainian Institutions of Secondary Education in the Early 20th Century. Evropsky filozoficky a historicky diskurz, 5 (4), 12-17.

6. Kizlova, A.A. (2019). Sotsialni vzaiemodii naselnykiv shchodo shanovanykh sviatyn Kyievo-Pecherskoi Uspenskoi lavry (1786 r. - pershi desiatylittia XX st.) [Social Interactions of Inhabitants Related to Worshipped Sacred Objects of Kyiv Dormition Caves Lavra (1786 - the 1st Decades of 20^th Cent.)]. Dys. ... d. i. n. 07.00.01 - Istoriia Ukrainy. Lviv, 2019. 633 p. [in Ukrainian].

7. Shafranskyi, A. (1903). Palomnichestvo vospitannits Volynskogo eparkhialnogo uchylyshcha v Pochaev, Kiev i Chernigov [Pilgrimage of the Students of the Volyn Eparchial School to Pochaiv, Kyiv, and Chernihiv]. Volynski eparkhialni Volynskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 25, 710-723. [in Russian].

8. Shafranskyi, A. (1903). Palomnichestvo vospitannits Volynskogo eparkhialnogo uchylyshcha v Pochaev, Kiev i Chernigov [Pilgrimage of the Students of the Volyn Eparchial School to Pochaiv, Kyiv, and Chernihiv]. Volynskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 27. 1903, 776-788. [in Russian]

9. Shafranskyi, A. (1903). Palomnichestvo vospitannits Volynskogo eparkhialnogo uchylyshcha v Pochaev, Kiev i Chernigov [Pilgrimage of the Students of the Volyn Eparchial School to Pochaiv, Kyiv, and Chernihiv]. Volynskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 26, 748-761. [in Russian]

10. Palomnichestvo vospitannits Odeskogo eparkhialnogo zhenskogo uchylyshcha chrez Kiev v Moskvu i Troitse-Sergiievu lavru [Pilgrimage of the Students of the Odesa Eparchial Women's School through Kyiv to Moscow and the Troitse-Sergieva Lavra] ([1909). Khersonskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof, 22, 585-595. [in Russian]

11. Dnevnik ekskursantok-vospitannits Kharkovskogo eparkhialnogo zhenskogo uchylyshcha [Diary of Excursionists-Students of the Kharkiv Eparchial Women's School] (1910). Izvestiia i zametki po Kharkovskoi eparkhii [otd. 2-y zhurnala «Vera i razum»], 23, 702-708. [in Russian]

12. Bugoslavskii, P. (1911). Letniaia ekskursiia vospitannits Chernigovskogo eparkhialnogo zhenskogo uchylyshcha v g. Kyiv, po Dnepru i v Kozelshchanskii monastyr [Summer Excursion of the Students of the Chernihiv Eparchial Women's School to Kyiv, along the Dnipro River, and to Kozelshchanskii Monastery] Chernigovskie eparkhialnye izvestiia. Otd. neof, 23, 667-689. [in Russian]

13. Bugoslavskii, P. (1911). Letniaia ekskursiia vospitannits Chernigovskogo eparkhialnogo zhenskogo uchylyshcha v g. Kyiv, po Dnepru i v Kozelshchanskii monastyr [Summer Excursion of the Students of the Chernihiv Eparchial Women's School to Kyiv, along the Dnipro River, and to Kozelshchanskii Monastery] Chernigovskie eparkhialnye izvestiia. Otd. neof, 24, 727-736. [in Russian]

14. N.R. (1912). Vpechatleniia ekskursantki [Impressions of the Excurision Participant]. Kishinevskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof, 4, 85-92. [in Russian]

15. N.R. (1912). Vpechatleniia ekskursantki (Prodolzhenie) [Impressions of the Excurision Participant. (Continued)]. Kishinevskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 5, 117-121. [in Russian]

16. Domracheva, V. (1911). V Kyiv cherez Moskvu (tretia ekskursiia vospitannits Viatkoho eparkhialnoho uchylyshcha) (Prodolzhenie) [To Kyiv via Moscow: Third Excursion of the Students of the Viatka Eparchial School (Contitued)]. Viatskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 50, 1086-1094. [in Russian]

17. Domracheva, V. (1911). V Kyiv cherez Moskvu (tretia ekskursiia vospitannits Viatkoho eparkhialnoho uchylyshcha) (Prodolzhenie) [To Kyiv via Moscow: Third Excursion of the Students of the Viatka Eparchial School (Contitued)]. Viatskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 51-52, 1116-1127. [in Russian]

18. Golovin, V. (1913). Na «Yuge» Rossii [Chetvertaya ekskursiia vospitannits Stakheevskoho eparkhialnoho zhenskoho uchylyshcha v Kyiv i Krym letom 1912 goda] (Prodolzhen.) [In the «South» of Russia: Fourth Excursion of the Students of the Stakheev Eparchial Women's School to Kyiv and Crimea in the Summer of 1912 (Continued)]. Viatskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 3, 64-79. [in Russian]

19. Na «Yuge» Rossii [Chetvertaya ekskursiia vospitannits Stakheevskoho eparkhialnoho zhenskoho uchylyshcha v Kyiv i Krym letom 1912 goda] (Prodolzhen.) [In the «South» of Russia: Fourth Excursion of the Students of the Stakheev Eparchial Women's School to Kyiv and Crimea in the Summer of 1912 (Continued)]. Viatskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 6, 168-189. [in Russian]

20. Na «Yuge» Rossii [Chetvertaya ekskursiia vospitannits Stakheevskoho eparkhialnoho zhenskoho uchylyshcha v Kyiv i Krym letom 1912 goda] (Prodolzhen.) [In the «South» of Russia: Fourth Excursion of the Students of the Stakheev Eparchial Women's School to Kyiv and Crimea in the Summer of 1912 (Continued)]. Viatskie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 5, 142-149. [in Russian]

21. Lebedev, V.K. [1912]. Dalniaia ekskursiia okonchivshikh kurs vospitannits Vologodskoho eparkhialnoho uchylyshcha v 1911 g. (Okonchanie) [Long-Distance Excursion of Graduates of the Vologda Eparchial School in 1911 (Final Part)]. Vologodskie eparkhialnye vedomosti. Prib., 13. 1912. P. 311-316. [in Russian]

22. Pamiatnaia knizhka Vologodskoi gubernii na 1912 god [Memorial Book of Vologda Province for 1912]. Vologda: Tip. Gub. pravl., 1912. [in Russian]

23. V.K. (1911). Dalniaia ekskursiia okonchivshikh kurs vospitannits Vologodskoho eparkhialnoho uchylyshcha v 1911 g. [Long-Distance Excursion of Graduates of the Vologda Eparchial School in 1911]. Vologodskie eparkhialnye vedomosti. Prib., 14, 340-346. [in Russian]

24. Lavbenskaia, N. (1913). Vospominanie o poezdke na yuh Rossii vospitannits Ustiuzhskoho Eparkhialnoho zhenskoho uchylyshcha, okonchivshikh kurs ucheniia v 1911-1912 uchebnom godu [Memoir of a Trip to the South of Russia by the Graduates of the Ustiuza Eparchial Women's School]. Vologodskie eparkhialnye vedomosti. Prib., 12, 346-352. [in Russian]

25. Lavbenskaia, N. (1913). Vospominanie o poezdke na yuh Rossii vospitannits Ustiuzhskoho Eparkhialnoho zhenskoho uchylyshcha, okonchivshikh kurs ucheniia v 1911-1912 uchebnom godu [Memoir of a Trip to the South of Russia by the Graduates of the Ustiuza Eparchial Women's School]. Vologodskie eparkhialnye vedomosti. Prib., 21, 620-623. [in Russian]

26. Prepodavateli i vypusknitsy Ustiuzhskoho eparkhialnoho uchylyshcha 1912 goda.

27. Pamiatnaia knizhka Arkhangel'skoi gubernii na 1914 god [Memorial Book of Arkhangelsk Province for 1914]. (1914). Arkhangel'sk: Gub. tip. [in Russian]

28. Leliukhin, I. (1914). Ekskursiia vospitannits Arkhangel'skoho eparkhialnoho zhenskoho uchylyshcha na Yuh Rossii [Excursion of the Students of the Arkhangelsk Eparchial Women's School to the South of Russia]. Arkhangel'skie eparkhialnye vedomosti. Otd. neof., 16, 354-362. [in Russian]

Размещено на Allbest.Ru