Історія Волинського ліцею (1805-1830) в особах його учнів: Казимир-Станіслав Гзовський

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія Волинського ліцею (1805-1830) в особах його учнів:

Казимир-Станіслав Гзовський

Бабій Надія Василівна кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Ломакович Афанасій Миколайович кандидат фізико-математичних.н., професор кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Фурман Олена Андріївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Анотація

Стаття розглядає історичну постать Казимира Станіслава Гзовського та його внесок у розвиток технічного прогресу в Канаді у другій половині XIX століття. Матеріал дослідження базується на аналізі історичної, педагогічної та спеціальної літератури, а також на даних з архівних джерел.У статті проаналізовано внесок вченого інженера, військового будівничого Канади, випускника Волинського ліцею (м. Кременець) сера Казимира-Станіслава Гзовського (1813-1898) у розвиток технічного прогресу в Канаді у другій половині XIX століття. Також розглянуто програму згадуваного закладу освіти в фокусі формування інженерно-математичних знань. На основі історичних відомостей у фондах Центрального історичного архіву України джерел встановлено, що Казимир-Станіслав Гзовський вчився у Волинському ліцеї у 1828-29 роках. Автори статті розглядають біографію та досягнення Казимира-Станіслава Гзовського, який був інженером, будівельником та військовим, і вказують на його важливий вклад у будівництво і розвиток інфраструктури Канади, зокрема будівельної галузі, за що королева Вікторія надала йому рицарський титул. Розкрито інженерну спадщину Казимира-Станіслава. Особлива увага приділяється проекту Міжнародного залізничного мосту на річці Ніагара, який став символом технічного досягнення та забезпечив важливе сполучення між Канадою та Сполученими Штатами та служить і досі. Цей проект був надзвичайно складним через кліматичні умови та характер річки, проте завдяки Гзовському він був успішно завершений у 1873 році. Казимир Станіслав Гзовський також відзначався своєю активною участю в укріпленні оборони Канади, проектуючи систему фортів на замовлення Міністерства оборони Канади. Також він став головою комісії Ніагарських парків та засновником Канадського товариства цивільних інженерів. Автори наголошують на важливості вивчення і відзначення подібних постатей для збереження історичної спадщини та стимулювання інтересу молодого покоління до навчання та досягнень. Окрім того, стаття вказує на історичний зв'язок Казимира-Станіслава Гзовського з Кременцем та важливість розкриття таких фактів для збереження освітніх традицій міста.

Ключові слова: педагогічні персоналії, наукові традиції, актуалізація історичного досвіду, освіта на Волині.

Abstract

Babii Nadiia Vasylivna PhD in Technic, Associate Professor department of information technologies and methods of teaching informatics, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Lomakovych Athanasius Mykolajovych PhD in Physical and Mathematical, Professor department of information technologies and methods of teaching informatics, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Furman Olena Andrijivna PhD in Pedagogical, Associate Professor department of information technologies and methods of teaching informatics, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

THE HISTORY OF THE VOLYN LYCEUM (1805-1830) IN THE PERSON OF ITS STUDENTS: KAZIMIR-STANISLAV GZOVSKY

The article examines the historical figure of Kazimierz Stanislaw Gzowski and his contribution to the development of technological progress in Canada in the second half of the nineteenth century. The material of the study is based on the analysis of historical, pedagogical and specialized literature, as well as on data from archival sources.The article analyzes the contribution of Sir Kazimierz Stanislaw Gzowski (1813-1898), a scientist, engineer, military builder of Canada, graduate of the Volyn Lyceum (Kremenets), to the development of technical progress in Canada in the second half of the nineteenth century. The program of the mentioned educational institution in the focus of the formation of engineering and mathematical knowledge is also considered. On the basis of historical information in the funds of the Central Historical Archive of Ukraine, the sources establish that Kazimierz-Stanislaw Gzowski studied at the Volyn Lyceum in 1828-29. The authors of the article examine the biography and achievements of Kazimierz-Stanislaw Gzowski, who was an engineer, builder, and military officer, and point out his important contribution to the construction and development of Canada's infrastructure, in particular the construction industry, for which Queen Victoria granted him a knighthood. The article reveals the engineering heritage of Kazimierz-Stanislaw. Particular attention is paid to the project of the International Railroad Bridge on the Niagara River, which became a symbol of technical achievement and provided an important connection between Canada and the United States and is still in use today. This project was extremely challenging due to the climatic conditions and the nature of the river, but thanks to Gzowski, it was successfully completed in 1873. Kazimierz Stanislaw Gzowski was also noted for his active participation in strengthening Canada's defense by designing a system of forts commissioned by the Canadian Ministry of Defense. He also became the chairman of the Niagara Parks Commission and the founder of the Canadian Society of Civil Engineers. The authors emphasize the importance of studying and celebrating such figures to preserve historical heritage and stimulate the interest of the younger generation in learning and achievement. In addition, the article points out the historical connection of Kazimierz-Stanislaw Gzowski with Kremenets and the importance of disclosing such facts for preserving the educational traditions of the city.

Keywords: pedagogical personalities, scientific traditions, actualization of historical experience, education in Volyn.

Постановка проблеми

волинський ліцей гзовський

Для підтримки освітніх традицій Кременця важливо не забути історичну та культурну цінність навчальних закладів, які функціонували в стінах сучасної Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Забути імена відомих учнів гімназії означає втрату історичного зв'язку. Розкриття цих імен допомагає відновити та зберегти історичну спадщину освітніх закладів Кременця та її внесок у суспільство. Знання про відомих випускників гімназії розширює світогляд учнів та допомагає їм відчувати гордість за свою школу та спільноту. Це спонукає до пильнішого ставлення до навчання та досягнення успіху. Роботу в цьому напрямку проводять дослідники освітніх традицій Кременця: Собчук В. [1,2], Скакальська І. [3] та інші. Вони здійснили історико-педагогічний дискурс підготовки наукових кадрів в Кременеці в різні роки існування тут вищої школи. Ми своїм завданням ставимо віднайдення імен випускників Кременця, що зробили вклад у світову науку в технічних та математичних галузях. Одним з таких постатей був учень Волинського ліцею Казимир Станіслав Гзовський.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняній літературі згадок про сера Казимира Станіслава Гзовського, зокрема прйого зв'язок з Волинню нами знайдено не було. Праналізувавши біографічні джерела з канадських [4,5,6,7,8] та польських офіційних сайтів [9,10,11, ми побачили, що згадуване місце його навчання зазначається Кременецький ліцей, що не відповідає дійсності. Адже роки функціонування Кременецького ліцею - 1920-1939. Казимир Станіслав Гзовський навчався в Кременці у 1820-тих роках, що відповідає часу існування Волинського ліцею. Нами було знайдено підтвердження цього факту у фондах Центрального державного історичного архіву України. Зокрема у справі Кременецького (Волинського) ліцею (1808-1834рр.) наявний запис під номером 173 щодо студента Казиміра Гзовського (1828р). [13]

Мета статті - дослідження та висвітлення важливої історичної постаті - Казимира Станіслава Гзовського та його внеску у розвиток технічного прогресу в Канаді у другій половині XIX століття. Ми намагаємося підкреслити історичний зв'язок Казимира Гзовського з Кременцем та важливість вивчення і відзначення подібних постатей для збереження історичної спадщини та стимулювання інтересу молодого покоління до навчання та досягнень. Матеріали та методи: в процесі дослідження ми використовували аналіз історичної, педагогічної та спеціальної літератури; узагальнення інформації;

Виклад основного матеріалу

Казимир Станіслав Гзовський був інженером, чиновником, бізнесменом, військовим і меценатом.

Він народився 5 березня 1813 року в Санкт-Петербурзі, Росія [12] під час перебування свого батька в столиці імперії. Казимир Станіслав був старшим сином графа Станіслава Гзовського та Гелени Пацевич. В очікуванні, що старший син також піде на військову кар'єру, його в дев'ятирічному віці відправили до відомої школи - ліцею в Кременці, що на Волині.

Підтвердженням цього є записи в Центральному державному архіві України [13] (фонд №710, опис 2-Т), де у справі Кременецького (Волинського) ліцею (1808-1834рр.) наявний запис під номером 173 щодо студента Казиміра Гзовського (1828р). Сам ліцей розпочинав свою історію з Волинської гімназії. 1 жовтня 1805 року Тадеуш Чацький в Кременці відкрив Волинську гімназію. На відміну від інших гімназій, які мали шестирічний термін навчання, у Кременці повний курс тривав десять літ. Відкритий тут навчальний заклад мав двоступеневу структуру. [15]. Нижчий щабель становили чотири однорічні класи, що відповідали рівневі повітових шкіл, а вищий - три дворічні курси, проміжні між середньою школою та університетом. У складі гімназії були відкриті 1807р. школа практичних механіків та школа геометрів, що стала першим у межах сучасної України закладом геодезичної освіти. 18 січня 1819р. Олександр І видав указ про перетворення гімназії в ліцей, але структура й навчальний план залишилися без змін, тобто реорганізація обмежилася перейменуванням та офіційним визнанням закладу осередком освіти напіввищого типу, яким він фактично був із перших днів існування. Якраз в Волинському ліцеї Казимир Станіслав Гзовський почав здобувати базову освіту. Програма започаткованого Тадеушем Чацьким закладу мала енциклопедичний характер і передбачала паралельне вивчення всіма віковими групами різних предметів [2]. Навчальні дисципліни поділялися на обов'язкові та факультативні. У класах опановували мови, зокрема, польську, латинську, французьку й російську, та загальну географію, арифметику й науку моралі. Головною метою навчання на цьому етапі було тренування пам'яті. Натомість курси були спрямовані на тренування мислення: на першому вивчали елементарну математику, логіку, історію та географію, на другому - фізику й право, а на третьому- натуральну історію, хімію та літературу До додаткових предметів, розрахованих на молодь, що прагнула поглибити знання, належали загальна граматика словянських мов, грецька мова, бібліографія, вища математика, астрономія, практична механіка, гідравліка, практична гідростатика, фізичні науки, садівництво, сільське господарство, анатомія та фізіологія, хірургія, акушерство й ветеринарія та малювання, Російська мова й історія Росії рвикладалися російською, а решта предметів- польською мовою.

У навчальному закладі була велика бібліотека; він мав також ботанічний сад, астрономічну обсерваторію, метеорологічну станцію та фізичний, зоологічний, мінералогічний і нумізматичний кабінети. На кінець існування ліцею бібліотека нараховувала 24 379 праць у 34 378 томах.

Після закінчення навчання в 1830 році батько Гзовського знайшов йому місце в Імператорському інженерному корпусі [12] та отримав патент офіцера-сапера. [10]. Російська армія перегрупувалася і в лютому 1831 р. вторглася в Конгресову Польщу. Гзовський служив офіцером у польському корпусі під командуванням генерала Дверніка, ветерана походів проти Наполеона. Ймовірно, він був серед військ Дверників, коли вони тимчасово зупинили російську армію в битві під Сточеком 14 лютого. Тим не менш, запеклий бій перед воротами Варшави, під час якого Гзовський, як кажуть, отримав незначне поранення, став початком кінця для чисельно переважаючих польських повстанців. У вересні росіяни нарешті захопили місто. До цього часу Гзовський перебував у австрійській в'язниці. Корпус Дверників, який здійснив диверсійний штурм, щоб підняти співчуваюче повстання на Волині, був відкинутий через австрійський кордон 27 квітня. Під дипломатичним тиском Росії австрійська влада інтернувала 4 тис. повстанців.

Тим часом польська патріотична справа викликала співчуття в мережі польських емігрантів за кордоном та ліберальних колах Західної Європи, Великої Британії та Сполучених Штатів. Співчуття не перетворилося на військову підтримку, але громадська думка мала вирішальний вплив на долю ув'язненої бригади Дверників. У відносно доброзичливих австрійських руках вони стали символом програної справи та мерехтливим промінчиком надії для польського націоналізму. Велика Британія та Франція чинили дипломатичний тиск на Австрію, щоб не видавати їх росіянам. Протягом двох років інтернованих переселяли з форту в форт; при кожному переїзді втечі зменшували свою чисельність. Нарешті австрійський уряд дозволив перевезти решту в'язнів на постійне заслання до Сполучених Штатів, де їхні революційні ідеали та подальше лихо викликали значний суспільний інтерес. Відповідно, у листопаді 1833 року 264 з них, включно з Гзовським, були завантажені на борт двох австрійських фрегатів для того, що виявилося жахливим переправою в середині зими. У березні 1834 року фрегати зайшли в гавань Нью-Йорка, де збентежені польські човнярі зустріли захоплений прийом. Австрійський консул дав кожному чоловікові по 50 доларів, американські філантропи надали додаткову підтримку, були організовані театральні та музичні бенефіси, преса оприлюднила тяжке становище вигнанців, а польський комітет організував себе, щоб подбати про їхню довгострокову допомогу та роботу. [7,8]

Самотній в Америці, але не без друзів, Гзовський дотримувався стратегії максимального використання своєї грамотності та благородства. Вивчаючи англійську, він давав уроки музики, фехтування та мов. Біженці один за одним розходилися, оскільки американські друзі знаходили для них місця. Через цю мережу Ґзовський влаштувався того літа на посаду клерка в юридичній конторі Parker у Піттсфілді, штат Массачусетс. Л. Холл; він продовжував забезпечувати себе, викладаючи французьку, німецьку мови та креслення. В офісі він був вправним учнем. Ґзовський вивчив англійську та початки американського права. Секретом його подальшого успіху було те, що він привніс навички юриста в неспокійний світ канадських залізничних контрактів.

До листопада 1837 року він закінчив навчання на юридичному факультеті, отримав американське громадянство. Рекомендуючи його, один із партнерів Холла говорив про його «високу поведінку, джентльменську вдачу», інший -- про його «добрі моральні якості», а третій хвалив «дуже великі досягнення, яких він досяг...».

29 жовтня 1839 року він одружився з Марією М. Бібі, і разом у них було восьмеро дітей, шестеро з яких пережили дитинство. [7]

У 1841 році він переїхав до Канади, щоб працювати над каналом Велленд, а також допомагав закінчувати будівництво вулиці Йонге та інші проекти для Департаменту громадських робіт у південному Онтаріо. Потім він створив власну компанію, яка побудувала Велику магістральну залізницю від Торонто до Сарнії (1853-57) і Міжнародний міст через річку Ніагара у Форт-Ері. [8]

Гзовський вважається піонером технічного прогресу в Канаді, де в другій половині XIX століття ще переважали купці, мисливці, теслі, хутровики і фермери, а будівництво доріг полягало в укладанні стовбурів і гілок дерев, які дуже швидко руйнувалися. Інженерів не було, а Гзовський був не лише інженером, а й провидцем. Найважливішою зміною, використаною Гзовським, наприклад, при будівництві доріг, була макадамізація, тобто укладання та розминання шарів каміння та гравію на вирівняній поверхні. [4]

Проектом, який приніс Ґзовському всесвітню популярність, стало будівництво в 1873 році Міжнародного залізничного мосту на річці Ніагара, який сполучав Форт-Ері в Канаді з Буффало в Америці. Через кліматичні умови, глибину річки, нестійке дно та швидку течію це була надзвичайно складна справа. Проте Гзовський розібрався з усіма проблемами і описав весь процес будівництва. Перший потяг проїхав через міст у 1873 році, і сьогодні 70% товарів, які обмінюються між Канадою та Сполученими Штатами, подорожують цією дорогою. [6]

Сильно дбаючи про оборону Канади, Гзовський боровся за зміцнення канадської поліції і служив у ній підполковником і полковником. Він активно цікавився військовими справами і в 1872 році був призначений «штабним офіцером поліції Канади» як підполковник і штабний офіцер інженерних сил домініону через два роки. У 1879 році він отримав звання полковника та призначений почесним ад'ютантом королеви Вікторії. У 1890 році був посвячений у лицарі.

Серед інших його досягнень полковник Гзовський був першим головою комісії Ніагарських парків (1885-93), був засновником Канадського товариства цивільних інженерів [8] у 1887 році та працював адміністратором Онтаріо (1896-97)

Пан Казимир помер 24 серпня 1898 року в Торонто.

У 1967 році канадська польська діаспора в присутності місцевої влади та П'єра Трюдо, пізніше прем'єр-міністра Канади, відкрила пам'ятник Казиміру Гзовському в центрі Торонто в парку його імені. Іменем Казимира Гзовського в Канаді названо багато парків, бульварів і вулиць. [11]. Проте у Кременці, місці його навчання, це імя ще не відоме. Необхідно доносити внесок відомих вивускників Кременця на загал та підкреслювати важливість його досягнень для розвитку Канади та збереження освітніх традицій Кременця.

Висновки

У статті ми встановили зв'язок Казимира-Станіслава Гзовського (1813-1898) з Волинським ліцеєм, зокрема віднайдено відповідні відомості у фондах Центрального історичного архіву України. Проаналізовано та узагальнено його внесок як інженера-будівничого Канади. Розглянуто, яким чином формувався Казимира-Станіслав Гзовський як інженер через призму програми Волинського ліцею. Відкриття забутих імен може послужити поштовхом для подальших досліджень та вивчення історії освіти регіону. Це буде сприяти розкриттю нових фактів, подій і зв'язків, які можуть мати велике значення для вивчення історії освіти та впливу освітнього середовища на успіх учнів.

Література:

1. Собчук В.Д. Волинські Афіни. 1805-1833: збірник наукових праць / Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка; за ред. С. Маковського та В. Собчука - Тернопіль : Богдан, 2006. 304 с.

2. Собчук В.Д. Історична Волинь: Північно-Західна Україна в регіональному та локальному вимірах минулого / В. Собчук: Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2017. 316.

3. Скакальська І. Б. Моделювання процесу формування життєвих цінностей в учнів кременецьких навчальних закладів ХІХ-ХХІ ст. - Конференція Сучасні стратегії реалізації світоглядної освіти: збірник наукових праць, 2021, с. 137-145.

4. Gzowski C.S. Minutes of the meetings of the Institute of Civil Engineers. Т 135, 1899. Режим доступу: https://www.icevirtuallibrary.com/doi/pdf/10.1680/imotp. 1899.19071

5. Gzowski C.S. Report ofappointed to examine and report upos the mines of the upper CANADA mining company, on lake huron. Printed at the spectation office, 1848. Режим доступу: https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=aeu.ark:/13960/t0tq6xt34&view= 1up&seq= 15&skin=2021

6. Gzowski C.S. Toronto and Sarnia Railroad. Printed at the spectation office, Forgotten Books 1873

7. KCMG Necrology. SIR CASIMIR STANISLAUS GZOWSKI. 1898,. Режим доступу: https://www.icevirtuallibrary.com/doi/pdf/10.1680/imotp.1899.19071

8. KCMG. Sir Kazimierz Stanislaus Gzowski. The Canadian Military Engineers Association (CMEA) website, 2021 Режим доступу: https://cmea-agmc.ca/sir-kazimierz- stanislaus-gzowski-kcmg-0

9. Kazimierz Gzowski - ojciec kanadyjskiej infrastruktury Режим доступу: https://www.polskieradio.pl/39/156/Artykul/1590019,Kazimierz-Gzowski-

10. Laska Jadwiga. Kazimierz Gzowski - wspoltworca systemow drogowych i kolejowych Kanady. Institut De Republica. 2022. Режим доступу: https://iderepublica.pl/ znani-nieznani/indeks/kazimierz-gzowski/

11. Marta I Andrzej Goworski. Kazimierz Gzowski - inzynier-wizjoner . POLONIKA., 2019 Режим доступу: https://polonika.pl/polonik-tygodnia/kazimierz-gzowski-inzynier-wizjoner-

12. Nelles H.V. GZOWSKI, Sir CASIMIR STANISLAUS. Dictionary of Canadian Biography/ Т XII (1891-1900), 2021. Режим доступу: http://www.biographi.ca/en/bio/ gzowski_casimir_stanislaus_12E.html

13. Центральний державний історичний архів України - Справа. 710 - Опис. 2-T., ст.73.

14. Вавренчук, В. В. Вплив інноваційної діяльності Тадеуша Чацького на розбудову нової української школи Волині. Теорія і практика сучасної науки і освіти (частина ІІ): матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 20-21 травня 2021 р.\ҐікіТгее. Kazimierz Stanislaus Gzowski (1813 - 1898). WikiTree, 2023 Режим доступу: https://www.wikitree.com/wiki/Gzowski-2.

15. Карліна, Оксана. "Волинська гімназія (Кременецький ліцей) першої третини ХІХ століття як зародок майбутнього університету". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія 1 (44) (2021): 18-25.

16. Гетьманчук М. Волинська (Кременецька) гімназія та Волинський (Кременецький) ліцей в історичній пам'яті українського та польського народів. Східна політика Європейського Союзу: Досягнення, виклики та перспективи: Монографія [за ред. Я. Турчина, Т. Астрамович-Лейк, О. Горбача] - Львів-Ольштин: РОМУС-ПОЛІГРАФ, 2021. 230 p.

References:

1. Sobchuk V.D. (2016) Volynski Afmy. 1805-1833 : zbirnyk naukovykh prats [Volyn Athens. 1805-1833: a collection of scientific papers]. Kremenetskyi oblasnyi humanitarno-pedahohichnyi instytut imeni Tarasa Shevchenka ; za red. S. Makovskoho ta V. Sobchuka - Ternopil : Bohdan, 2006. 304 [in Ukrainian].

2. Sobchuk V.D. (2017) Istorychna Volyn: Pivnichno-Zakhidna Ukraina v rehionalnomu ta lokalnomu vymirakh mynuloho [Historical Volyn: Northwest Ukraine in the regional and local dimensions of the past] / V. Sobchuk: Kremenetsko-Pochaivskyi derzhavnyi istoryko-arkhitekturnyi zapovidnyk, 2017. 316.

3. Skakalska I. B. (2021) Modeliuvannia protsesu formuvannia zhyttievykh tsinnostei v uchniv kremenetskykh navchalnykh zakladiv XIX-XX st [Modeling the process of forming life values in students of Kremenets educational institutions of the XIX-XXI centuries]. - Konferentsiia Suchasni stratehii realizatsii svitohliadnoi osvity: zbirnyk naukovykh prats, 2021, s. 137-145.[in Ukrainian].

4. Gzowski C.S. (1879) Minutes of the meetings of the Institute of Civil Engineers. Т 135, 1879. Режим доступу: https://www.icevirtuallibrary.com/doi/pdf/10.1680/imotp. 1899.19071

5. Gzowski C.S. (1848) Report ofappointed to examine and report upos the mines of the upper CANADA mining company, on lake huron. Printed at the spectation office, 1848. Режим доступу: https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=aeu.ark:/13960/t0tq6xt34& view= 1up& seq= 15&skin=2021

6. Gzowski C.S. (1873) Toronto and Sarnia Railroad. Printed at the spectation office, Forgotten Books 1873

7. KCMG Necrology. (1899) SIR CASIMIR STANISLAUS GZOWSKI. 1899,. Режим доступу: https://www.icevirtuallibrary.com/doi/pdf/10.1680/imotp.1899.19071

8. KCMG. Sir Kazimierz Stanislaus Gzowski. (2021) The Canadian Military Engineers Association (CMEA) website, 2021 Режим доступу https://cmea-agmc.ca/sir- kazimierz-stanislaus-gzowski-kcmg-0

9. Kazimierz Gzowski - ojciec kanadyjskiej infrastruktury (2019) Режим доступу: https://www.polskieradio.pl/39/156/Artykul/1590019,Kazimierz-Gzowski

10. Laska Jadwiga. (2022) Kazimierz Gzowski - wspoltworca systemow drogowych i kolejowych Kanady. Institut De Republica. 2022. Режим доступу: https://iderepublica.pl/znani-nieznani/indeks/kazimierz-gzowski/

11. Marta I Andrzej Goworski. (2019) Kazimierz Gzowski - inzynier-wizjoner . POLONIKA., 2019 Режим доступу: https://polonika.pl/polonik-tygodnia/kazimierz- gzowski-inzynier-wizjoner

12. Nelles H.V. (2021) GZOWSKI, Sir CASIMIR STANISLAUS. Dictionary of Canadian Biography/ Т XII (1891-1900), 2021. Режим доступу: http://www.biographi.ca/ en/bio/gzowski_casimir_stanislaus_12E.html

13. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy [Central State Archive of Higher Bodies of Power and Administration in Ukraine] Sprava. 710 - Opys. 2-T., st.73.

14. Vavrenchuk, V. V. (2021) Vplyv innovatsiinoi diialnosti Tadeusha Chatskoho na rozbudovu novoi ukrainskoi shkoly Volyni. Teoriia i praktyka suchasnoi nauky i osvity (chastyna II): [Influence of Tadeusz Czacki's innovative activity on the development of the new Ukrainian school of Volyn.] materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Lviv, 20-21 travnia 2021 r.

15. Karlina, Oksana (2021) Volynska himnaziia (Kremenetskyi litsei) pershoi tretyny KhIKh stolittia yak zarodok maibutnoho universytetu. [Volyn Gymnasium (Kremenets Lyceum) of the First Third of the XIX Century as the Germ of the Future University] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Istoriia 1 (44) (2021): 18-25.

16. Hetmanchuk M. (2021)Volynska (Kremenetska) himnaziia ta Volynskyi (Kremenetskyi) litsei v istorychnii pamiati ukrainskoho ta polskoho narodiv. [Volyn (Kremenets) Gymnasium and Volyn (Kremenets) Lyceum in the Historical Memory of the Ukrainian and Polish Peoples.] Skhidna polityka Yevropeiskoho Soiuzu: Dosiahnennia, vyklyky ta perspektyvy: Monohrafiia [za red. Ya. Turchyna, T. Astramovych-Leik, O. Horbacha] - Lviv-Olshtyn: ROMUS-POLIHRAF, 2021. 230

Размещено на Allbest.ru