Практика весільної комори на Миколаївщині (в 1970-х роках)
Висвітлення перебігу подій обряду "комори" в весільному циклі та місце нареченої та нареченого в даному обряді. Виявлення й аналіз унікальних регіональних та місцевих особливостей весільної обрядовості Миколаївщини. Розгляд наслідків проведення обряду.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.12.2023 |
Размер файла | 22,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Практика весільної комори на Миколаївщині (в 1970-х роках)
Бездітна Дарина Володимирівна студентка кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету
Анотація
«Обряд комори» був особливим звичаєм, що відбувався у першу шлюбну ніч і був одним із важливих елементів української весільної традиції аж до середини XX століття. У багатьох суспільствах, наявність кровотечі у дівчини під час першого статевого акту призвела до виникнення різних узвичаєних форм контролю над сексуальним життям жінок на етапі їх переходу від статусу дівчини до заміжжя. У загальноукраїнській весільній термінології цю групу обрядів умовно називають «обряд комори», оскільки відомо, що постіль для молодих зазвичай кладуть саме в коморі.
Після проведення обряду, сорочку та простирадло з доказом цнотливості молодої урочисто виносили на подвір'я та показували всьому селу. Оскільки від того, чи були на сорочці нареченої плями крові залежала вся подальша хода весілля. Якщо наречена проявляла цнотливість, то весілля перетворювалося на неперевершену радість, яке супроводжувалося співами і танцями. В іншому випадку, якщо наречена виявлялася «нечесною», весілля розгорталося зовсім інакше. Гості починали проявляти приниження та насмішки щодо нареченої, її батьків та родини.
У статті висвітлено перебіг подій обряду «комори» в весільному циклі та місце нареченої та нареченого в даному обряді.
Тема, що розглядається в даній роботі, є актуальним напрямком етнологічних досліджень, оскільки вона не вивчена в спеціалізованій літературі. Сучасні джерела та публікації на цю тему загалом відсутні.
Стаття автора розкриває обряд комори в рамках весільного обряду на Миколаївщині протягом 1970-х років, на основі здійснених польових досліджень.
Результатом дослідження стало виявлення унікальних регіональних та місцевих особливостей весільної обрядовості даної області. Автор зосередилась на обрядовості, пов'язаній з «весільною коморою», а також розрізнила молоду на «чесну» та «нечесну». Незважаючи на те, що у другій половині ХХ століття «комора» втратила свою популярність у весільних обрядах, деякі з її елементів відігравали значну роль. Ці елементи стали основою для написання статті.
Ключові слова: весілля, обряд, комора, Миколаївщина.
Abstract
Bezditna Daryna Volodymyrivna Student of the Department of Ethnology and Local History, Faculty of History, Taras Shevchenko Kyiv National University
THE PRACTICE OF THE WEDDING PANTRY IN THE MYKOLAIV REGION (IN THE 1970S)
The "pantry ceremony" was a special custom that took place on the first wedding night and was one of the important elements of the Ukrainian wedding tradition until the middle of the 20th century. In many societies, the presence of bleeding in a girl during the first intercourse has led to the emergence of various customary forms of control over the sexual life of women at the stage of their transition from the status of a girl to marriage. In the all-Ukrainian wedding terminology, this group of rites is conventionally called "the rite of the pantry", since it is known that the bed for the young is usually placed in the pantry.
After the ceremony, the shirt and sheet with proof of the bride's chastity were solemnly taken out into the courtyard and shown to the whole village. Since the entire further course of the wedding depended on whether there were blood stains on the bride's shirt. Actually, if the bride showed chastity, the wedding turned into unparalleled joy, which was accompanied by singing and dancing. In another case, if the bride turned out to be "dishonest", the wedding unfolded completely differently. The guests began to show humiliation and ridicule towards the bride, her parents and family.
The article highlights the course of events of the "pantry" rite in the wedding cycle and the place of the bride and groom in this rite.
The topic considered in this work is an actual area of ethnological research, as it has not been studied in the specialized literature. Actually, modern sources and publications on this topic are generally absent.
The author's article reveals the ceremony of the pantry as part of the wedding ceremony in the Mykolaiv region during the 1970s, based on field research.
The result of the study was the identification of unique regional and local features of the wedding ceremony of this region. The author focused on the rituals associated with the "wedding chamber", and also distinguished the bride into "honest" and "dishonest". Despite the fact that in the second half of the 20th century, the "pantry" lost its popularity in wedding ceremonies, some of its elements played a significant role. These elements became the basis for writing the article.
Keywords: wedding, ceremony, pantry, Mykolaiv Region.
Вступ
Постановка проблеми. Варто відзначити, що недостатня вивченість регіональної специфіки весільної обрядовості українців позначилась також на оцінці стану побутування весільної обрядовості, загалом обряду «комори». Так, обряди першої шлюбної ночі були спрямовані на остаточне злиття двох родин і створення нової сім'ї шляхом інтимного зближення нареченого і нареченої. У рамках цього весільного елементу можна виділити три ритуальні дії: перевдягання молодих, підготовку шлюбної постелі та оголошення про «чесність» нареченої або про втрату її цноти.
За свідченням інформаторів, на території Півдня України, обрядові дії пов'язані з першою шлюбною ночі поступово втрачали своє сакрально- ритуальне значення, хоча деякі з них все ще зберігали свої зовнішні форми в 1970-х роках. Актуальність дослідження даної проблеми полягає в тому, що, незважаючи дослідження щодо структури та змісту традиційного весілля українців, зокрема обряду «комори», обряди залучення молодої до роду молодого та зближення двох родів, залишаються менш дослідженими.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Культурний феномен обряду комори завжди привертав увагу вчених ще з давніх часів. Однак, наукових публікацій з теми українського весільного обряду комори Півдня в українській історіографії відсутні.
Дослідниця весільної обрядовості українців Валентина Борисенко у своїй праці «Весільні звичаї та обряди на Україні» висвітлює, що цей обряд не в усіх регіонах України був притаманний і майже не був відомий на Півдні України [3, c.100-145]. Власне за допомогою польових досліджень авторці вдалося зібрати цінний матеріал щодо даного обряду в селах Миколаївщини. Варто підкреслити, що зустрічалися поодинокі випадки обряду «комори» в 1970-х роках, але вони мали значне місце в весільній обрядовості Півдня України.
Мета статті - дослідження та висвітлення українського весільного обряду «комори» на Миколаївщині.
Виклад основного матеріалу
Одним із кульмінаційних моментів весільного обряду був обряд комори - перевірки нареченої на цноту. Звичай улаштовувати постіль для наречених у коморі був цілеспрямованим і мав символічне значення. Наречений і наречена перебували у перехідному стані, коли вони вже не були хлопцем і дівчиною, але ще не стали повним правом чоловіком і жінкою. Так само, комора являлася «перехідною» зоною: вона була частиною освоєного простору, де зберігалися худоба, харчові запаси та інші речі, але в той же час не була власне житловою будівлею [7, с. 108].
Свої регіональні особливості мали в домі молодого обряди шлюбної ночі. У досліджуваній місцевості протягом зазначених років молода пара проходили випробування не в коморі, а в хаті. Це могла бути хата молодого або інколи застосовувалась хата сусідки. У неділю ввечері відбувався обряд «комори» та у понеділок мав продовження. Кульмінацією було шлюбне усамітнення молодих в кімнаті та демонстрування сорочки нареченої і простирадла [9, c. 29]. Червона відзнака на простирадлі мала свідчити доказ незайманості дівчини. Перевірку простирадла виконували досвідчені жінки, які мали власну сім'ю і знаходились на боці нареченого -- «свашки»: «Уже північ і треба нас кудись вести спати. Ну, домовилися там у якоїсь сусідки. Взяли цей вузол, беруть боярин, ідуть стелить нам постіль. Ну, і короче, ти сама знаєш шо. Вообщем, утром прибігли свахи і нада їм простинь» [8]. Варто зауважити, що в досліджуваному регіоні перевірку простирадла наділяли також нанашці (хрещеній матері) у більшості випадків з боку нареченого. Так, пізніше, після певного часу, вона поверталася до молодих, щоб переконатись, чи була молода дівчина «хорошою», тобто чесною: «Нанашка вибирала кімнату, цю кімнату давно оговарювали, де вона буде. Просто, щоб це була така отдєльна кімната. І в цій кімнаті брали оце все так називаєме - оцю постіль і нанашка стелила цю постіль. Вона стелила, розстеляла і заводили туди молодят. Коли заводили молодят, уже закінчувалися весілля, а от на другий день, коли нанашка приходила - тільки вона мала право зайти туди першою» [1].
Так молодята під час цього обряду проходили випробування: наречений - здібність показати чоловічу силу, а дівчина мала продемонструвати доказ своєї цноти (важливим було для всією громади). Цей обряд безпосередньо був обов'язковий для нареченої та переводило її в статево-вікову групу жінок. Саме «чесність» дівчини пов'язували з багатством і добробутом, а в іншому випадку, за народними уявленнями, таке порушення могло принести біди та усілякі негаразди, як для дівчині і її сім'ї, то так і всій громаді [6, с. 82]. комора обряд весільний миколаївщина
Варто зазначити те, що це був відповідальним момент як для молодої, так і молодого. Перебуваючи під пильним контролем соціуму та у стані психологічного стресу, молодий фізично не міг здійснити статевий акт. З іншої сторони впливала фізіологія жінки, адже під час сексуального акту не завжди можуть бути кров'яні виділення: «Всяке бувало, що пліва могла розірватися і при перших родах, і залежить від еластичності. Фізіологія кожної людини різна. Це було як приниження дівчини, бо, якщо хотіли щось навести, як сказати, якусь тєнь на плєтєніє. Або можливо не подобався вибір сина. То могли спеціально, щоб винести просто, ну, в нас таке вийшло, бачите, і так буває чи ще щось. Чимось уколоти таким» [10].
Таким чином, урочисто проносили всім селом або вивішували шматок червоної матерії, або сорочку «з доказом» чесності. Однак, зустрічалися випадки на Півдні, де іншими символічними речами була замінена сорочка, наприклад, червоною стрічкою: «Вішають на хату лєнту. Це значить дівка чесна молода. Оце вивішували, лізуть на кришу. Це такий прикол. Це на другий день видєлують. Виносять і дивляться простинь ту, що переспали і цілую бригадою заходять рано переодягаються. Ти ще не очунявся, а вони вже є» [4].
З особливими почестями вшановували батьків після радісної звістки, особливо матір молодої: «Взяли простинь вони, взяли графін з вином красним, ідуть і співають наша молода, його батьки і гості начали благодарит, що вже 25рік був... Мати, коли я їхала до міста, вона мені каже: «Я в тебе одна і ти в мене одна, єслі ти мені приведеш байстрюка, то я тебе не знаю і ти мене не знаєш. То я так боялася за матір, у мене всегда мама була перед глазами» [8].
Слід наголосити, на весіллі символами дівочої цноти стають низка предметів червого кольору. Згадувана червона стрічка також мала символічний характер. У даному випадку червоний колір - це символ цнотливості, однак символіка червоного кольору відображає також радість, насичене життя, молодість, здоров'я, енергію, в тому числі й сексуальну. «Найвеселішим» кольором у фольклорі є червоний також [5, с.175-186].
Однак, розглядаючи особливості обряду комори, респондентка трактує цей обряд, як привселюдне приниження і гноблення нареченої на сільському рівні: «Такий звичай був у свій час. Просто час, Дашенька, змінився. Мені, наприклад, було не інтєресно. Це був такий сільський звичай. Я вважаю, що це було таке приниження, хто знає, як життя склалося. » [10].
Якщо наречена виявилася «нечесною», тобто такою, що вона втратила до шлюбу цноту, то весілля мало інший характер. Гості починали обговорювати та принижувати наречену і її батьків. Однак, як зазначає В. Борисенко «незалежно від того, як закінчувався обряд комори - радощами чи ганьбленням батьків молодої, - після спільного посаду молодих шлюб уже вважався нерозривним і визнаним громадою» [3, с. 80]
Зустрічалися випадки, коли обряд «комори» міг мати негативні наслідки, тому родичі нареченої були напоготові, щоб уникнути неприємних моментів:«Забиралиродичі батьків молодої і вели до молодого першу ніч у них ночували. І, можливо, це десь нас називається комора. Я не знаю. Я знаю, що виносили і навіть знаю у Луканівці було таке у деяких хатах виносили там не настоящу кров, брали там вино червоного і на простині вилили там...» [10].
Примітно зауважити те, що цей обряд відбувався в поодиноких випадках і відживав: «У 60-ті-початок 70-х років у селах цей звичай був. Вірніше вже відживав. Він відходив у небуття. Факт тог,о що родичі тут вже вони зустрічають із горілкою п'ють, простиньою махають, чи шматок білої матерії, що символізує першу шлюбну ніч. Таке було» [10].
Так зі слів респондентки, яка виходила заміж у 1978 році цей обряд мав поодинокі випадки і про нього тільки чула з переказів: «Це мені розповідала моя бабуся. У нас вже цього не було. Коли був звичай комора - це було важливо. Тому що від цього були взаємини від родичів нареченого та нареченої, щоб не було між ними непорозумінь на ту пору. Коли ми вже молоде покоління виходили, це було індивідуально для кожного, це була вже таємниця для кожного - як там у кого що» [1]. Ймовірно, це сталося внаслідок зміни моральних норм у 1970-х роках, зокрема стосовно дівочої незайманості, через руйнування традиційного способу життя, швидкого процесу урбанізації, складної економічної ситуації, поширення цивільних шлюбів без обряду та вінчання.
Відповідно обряд «комори» майже відживав у сільській місцевості. З іншого боку, громада негативно ставилася до вагітності до шлюбу та загалом сексуальних контактів. Тому найголовніше завдання для батьків - це була настанова своїм дітям щодо наслідків інтимних стосунків з хлопцем до весілля і запобігання негараздів у подальшому: «У нас як є можливість, то в основному дівчата першу весільну ніч проводять у чоловіка, якщо є можливість. Чи була у пріоритеті? Не знаю для кого, для мене це була найважливіша. Я пам'ятаю слова, коли я перший раз пішла, ну, як сказати на побачення, мене батько посадив і сказав: «Запам'ятай, 5 хвилин насолоди може принести біди на все своє життя». Це було мені. Більше батько нічого не казав. Це було для мене, ну, як таким, як молитва така була. Виходила заміж дівчиною» [11].
Висновки
Таким чином, згідно зі згаданими джерелами, обряд «комори» був відомий на Півдні України і практикувався у поодиноких випадках протягом 1970-х років. Власне, в деяких випадках обряд «комори» включався як важлива складова частина весільної обрядовості, що мав перехідний та випробувальний характер для обох молодят. Відповідальність за проведення цього обряду лягала на батьків молодої пари та на саму пару. Вони повинні були пильно стежити за тим, щоб обряд пройшов належним чином та не порушував традиції та звичаї українського народу. Отже, можна сказати, що обряд «комори» мав дещо розпливчасте застосування на півдні України і вимагав в поодиноких випадках від учасників відповідального ставлення до його проведення. Зокрема, у 1970-х роках цей обряд відживав і справа інтимного життя ставала особистою справою молоді.
Література
1. Бездітна Л. М. Інтерв'ю від 06.11.2022. Особистий архів Бездітної Д. В.
2. Бездітна Л. М. Інтерв'ю від 10.04.2023. Особистий архів Бездітної Д. В.
3. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні: (історико-етнографічне дослідження) / В. К. Борисенко; АН УРСР, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. - К.: Наукова думка, 1988. - с. 192.
4. Волочкова Л. С. Інтерв'ю від 11.08.2022. Особистий архів Бездітної Д. В.
5. Зазыкин В. И. О природе смеха: По материалам русского эротического фольклора. - М., 2007. - с. 175-186.
6. Ігнатенко І. В. Шлюбно-сімейні стосунки у традиційній культурі українців (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017). - С. 82
7. Ігнатенко І. Жіноче тіло у традиційній культурі українців / Ірина Василівна Ігнатенко. - 3-тє вид., доп. і перероб. - К.: Інтелектуальна книга, 2014. - 264 с.
8. Кожевна М. О. Інтерв'ю від 05.02.2022. Особистий архів Бездітної Д. В.
9. Костенко Л. Весільна комора у контексті обрядів господарської магії [Текст] / Л. Костенко // Народна творчість та етнографія. - 2007. - № 3-4. - с. 29-36.
10. Петрова Ю. П. Інтерв'ю від 30.08.2022. Особистий архів Бездітної Д. В.
11. Юрчук Л. І. Інтерв'ю від 11.08.2022. Особистий архів Бездітної Д. В.
References
1. Bezditna L. M. Interviu vid 06.11.2022. Osobystyi arkhiv Bezditnoi D. V. [Personal archive of Bezditna D. V.]. [in Ukrainian].
2. Bezditna L. M. Interviu vid 10.04.2023. Osobystyi arkhiv Bezditnoi D. V. [Personal archive of Bezditna D. V.]. [in Ukrainian].
3. Borysenko V. K. (1988). Vesilni zvychai ta obriady na Ukraini: (istoryko-etnohrafichne doslidzhennia) / V. K. Borysenko; AN URSR, IMFE im. M. T. Rylskoho. - K.: Naukova dumka [in Ukrainian].
4. Volochkova L. S. Interviu vid 11.08.2022. Osobystyi arkhiv Bezditnoi D. V. [Personal archive of Bezditna D. V.]. [in Ukrainian].
5. Zazbikyn V. Y. (2007) O pryrode smekha: Po materyalam russkoho эrotycheskoho folklora. - M.- s. 175-186 [in Russian].
6. Ihnatenko I. V. (2017). Shliubno-simeini stosunky u tradytsiinii kulturi ukraintsiv (Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia) [in Ukrainian].
7. Ihnatenko I. (2014). Zhinoche tilo u tradytsiinii kulturi ukraintsiv / Iryna Vasylivna Ihnatenko. - 3-tie vyd., dop. i pererob. - K.: Intelektualna knyha. - s. 264 [in Ukrainian].
8. Kozhevna M. O. Interviu vid 05.02.2022. Osobystyi arkhiv Bezditnoi D. V. [Personal archive of Bezditna D. V.]. [in Ukrainian].
9. Kostenko L. (2007). Vesilna komora u konteksti obriadiv hospodarskoi mahii [Tekst] / L. Kostenko // Narodna tvorchist ta etnohrafiia. - № 3-4. - s. 29-36 [in Ukrainian].
10. Petrova Yu. P. Interviu vid 30.08.2022. Osobystyi arkhiv Bezditnoi D. V. [Personal archive of Bezditna D. V.]. [in Ukrainian].
11. Iurchuk L. I. Interviu vid 11.08.2022. Osobystyi arkhiv Bezditnoi D. V. [Personal archive of Bezditna D. V.]. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні аспекти дослідження традиційної весільної обрядовості Південної Бессарабії. Традиції та ритуали молдавського весільного обряду. Специфіка весільних обрядів і традицій укладання шлюбу на території Буджаку. Болгарське весілля як традиція народу.
курсовая работа [118,1 K], добавлен 18.02.2023Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення Україна в розповідях очевидців. Висвітлення воєнних подій ветеранами війни. Звільнення Україні перемога над фашистською Німеччиною. Аналіз причин, наслідків військових дій в Україні та у Черкаській області.
контрольная работа [50,7 K], добавлен 14.11.2010Особливості культової практики представників зрубної спільності. Специфіка ідеологічних поглядів досліджуваних племен. Аналіз поховального обряду, його значення для зрубників. Загальна характеристика космологічних уявлень племен зрубної культури.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 16.05.2012Загальна характеристика причин створення таємного політичного товариства під назвою "Єднання і прогрес". Знайомство зі спробами модернізації Османської імперії. Розгляд особливостей підготовки Молодотурецької революції 1908 року, аналіз наслідків.
презентация [7,9 M], добавлен 21.03.2019Політична ситуація у Великій Британії в 1940-1970-х роках. Прихід до влади консерваторів, діяльність уряду Г. Макміллана, наростання кризових явищ. Поняття та принципи неоконсерватизму. Сучасна ситуація в країні та українсько-британські відносини.
презентация [96,3 K], добавлен 19.01.2012Рассказ Иоакимовской летописи об обстоятельствах гибели и погребения князя Аскольда по христианскому обряду. Особенности религиозного состояния Руси в IX-X вв. Гипотеза проникновения христианства на Русь с католического Запада, отношения с Византией.
реферат [23,1 K], добавлен 31.08.2009Дослідження подій збройного конфлікту між Польською державою і Західно-Українською Народною Республікою 1918-1919 років. Процес встановлення влади Західно-Української Народної Республіки, її поширення у містах Східної Галичини, Буковини і Закарпаття.
статья [27,4 K], добавлен 20.08.2013Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012История Первого болгарского царства, место и значение в ней Византии. Принятие князем Борисом христианской веры по византийскому обряду, влияние данного события на внутреннюю жизнь государства, в заложении основ его новой культурной жизни и политики.
реферат [17,8 K], добавлен 09.05.2010Принципи формування збройних сил за часів царювання Густава ІІ Адольфа: проведення військової реформи, збільшення якості озброєння, створення регулярної армії. Розгляд подій Тридцятирічної і Північної воєн. Визначення ролі підписання Вестфальського миру.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.08.2010Розгляд етапів та особливостей етнічної історії Закарпаття. Вплив на збереження і розвиток зон українського етносу соціально-економічних та політичних порядків різних державно-політичних утворень. Радянізація краю і етнополітичні зміни в 1946-1950 роках.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 10.04.2014Огляд історії міжнародних відносин у ХІХ столітті, підписання Паризького трактату, роботи Лондонської конференції. Характеристика причин, ходу та наслідків російсько-британських протиріч. Аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на політику країн.
магистерская работа [653,9 K], добавлен 30.12.2011Дослідження глибокої інтеграції християнських інтелектуалів у світську культуру халіфату. Вивчення причин, передумов, учасників, ходу подій та наслідків заколоту в Арабському Халіфаті за участю Абу Галиб ібн Сафийа. Аналіз життєпису лікаря-християнина.
статья [16,0 K], добавлен 14.08.2017Вивчення особливостей функціонування Директорії у Вінниці. Аналіз повноважень державних органів, які здійснювали свої функції у досить напружений і нелегкий для України час. Окреслення історичних подій які відбувалися після відходу армії УНР з Вінниці.
реферат [25,4 K], добавлен 12.06.2010Передумови проведення денацифікації та висвітлення основних планів союзників щодо її проведення. Механізм управління окупаційною адміністрацією підконтрольними німецькими територіями. Підсумки реалізації основних напрямків окупаційної політики.
курсовая работа [91,7 K], добавлен 21.03.2019Розгляд військового мистецтва чашників та таборитів на тлі соціально-економічного розвитку передгуситської Чехії, подій гуситських воєн і в порівнянні з феодальними арміями Європи. Аналіз соціального складу гуситських військ, принципів їх організації.
реферат [269,8 K], добавлен 17.05.2019Характеристика особливостей виникнення анархістського руху в Україні в 1903-1904 роках. Дослідження "махаєвського" епізоду в анархізмі. Визначення й аналіз ролі перших анархістських груп в Одесі, яка стала центром анархістського руху в Східній Європі.
статья [28,5 K], добавлен 11.08.2017Аналіз процесів, які відбувались в українському селі в 50-60 рр. ХХ ст. Вивчення сутності, характеру та особливостей зміни системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в цей період, наслідків такої реорганізації для українського села.
реферат [22,7 K], добавлен 12.06.2010Загальна характеристика журналу "Основа" П. Куліша. Знайомство з періодами інститутської історії у загальному контексті українського історіє писання. Розгляд особливостей трансформацій історичних візій і концепцій. Аналіз причин дегероїзації козацтва.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 07.08.2017Розгляд політичних подій навколо Кримського ханства за період правління Гаджи Ґірея на тлі його боротьби з Саїдом Агметом та відносин із Великим князівством Литовським, Молдавією, Османською імперією. Аналіз питання сплати данини з руських земель Литви.
статья [61,4 K], добавлен 07.08.2017