Українські землі 1917-1939 роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Створення Української Центральної Ради та її діяльність. Боротьба більшовиків з Центральною Радою (грудень 1917 - квітень 1918 рр.)

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії та визнання України багатонаціональною державою, в січні 1918 року було створено Українську Центральну Раду (УЦР) -- важливий політичний орган, який визначав майбутнє України в контексті періоду революційних перетворень.

Створення Української Центральної Ради

Першими кроками в напрямку утворення Центральної Ради стали ухвалення ІІ Всеукраїнського з'їзду рад у грудні 1917 року та конференції в Ужгороді, де обговорювалася необхідність створення центральної української влади. З'їзд, на якому були представлені різні політичні сили та соціальні групи, визначив УЦР як найвищий орган представництва народу.

На чолі Центральної Ради став Михайло Грушевський, відомий історик та державний діяч. Створення УЦР стало визначальним кроком у формуванні національної свідомості та боротьбі за незалежність України.

Діяльність Української Центральної Ради

У своїй діяльності Українська Центральна Рада ставила перед собою завдання вирішення соціальних, економічних та політичних проблем. Протягом грудня 1917 року і січня 1918 року, Центральна Рада прийняла ряд законодавчих актів, зокрема про націоналізацію промисловості та земельну реформу.

Ключовим досягненням стала ухвалення 22 січня 1918 року «Декларації про незалежність України», яка проголошувала незалежність країни та формування української республіки. Цей документ визнавав Україну самостійною, незалежною державою.

Боротьба більшовиків з Центральною Радою

З початком березня 1918 року в Україні розпочалася гостра боротьба між Українською Центральною Радою та більшовиками. Більшовицька Росія прагнула підкорити собі українські території, що призвело до військових конфліктів.

У квітні 1918 року більшовицька влада у Росії відкрила фронт проти Української Народної Республіки (УНР), війна між Центральною Радою та більшовиками стала частиною загальної громадянської війни в Російській імперії.

Висновок

Створення та діяльність Української Центральної Ради були рішучими етапами в історії України, що дало початок формуванню незалежної держави. Боротьба з більшовиками визначила перспективи подальшого розвитку України та вплинула на події громадянської війни, що тривала в регіоні протягом наступних років. Українська Центральна Рада зберегла свою важливість в історії країни, яка керувалася ідеями національної самостійності та розвитку.

2. Українська Держава гетьмана П. Скоропадського

У 1918 році, в умовах глибоких політичних і соціальних трансформацій, на території України виникла Українська Держава під керівництвом гетьмана Павла Скоропадського. Цей період у вітчизняній історії визначався намаганням встановити стабільність та самостійність країни в умовах складної політичної обстановки.

Становлення Української Держави

У листопаді 1918 року, після розгрому Центральної Ради внаслідок військових подій та на тлі загострення соціальних конфліктів, гетьманом Української Держави був обраний генерал Павло Скоропадський. Свою владу він отримав від німецької армії, яка в цей час контролювала значну частину України.

Політика гетьмана Скоропадського

Павло Скоропадський вступив на пост гетьмана з обіцянкою відновлення порядку та стабільності в країні. Він ввів диктаторський режим та розпочав реформи в економіці та армії, спрямовані на відновлення порядку та забезпечення незалежності.

Гетьман намагався зберегти усіляку зовнішню незалежність України, проте його владу часто критикували як владу під контролем німецької армії.

Внутрішня і зовнішня опозиція

Українська Держава гетьмана Скоропадського зазнавала активного опору від різних політичних сил. З одного боку, це були ліві та націоналістичні групи, що прагнули до незалежності та утворення демократичної республіки. З іншого боку, більшовики вели активну боротьбу проти гетьманського режиму.

За тиском лівих та більшовицьких сил, а також внаслідок поразки Німеччини в Першій світовій війні, гетьман Скоропадський вирішив відкликати свої повноваження у грудні 1918 року.

Після гетьманату

Відставка гетьмана Скоропадського призвела до загострення політичної ситуації, і Україна опинилася в етапі громадянської війни. Після відступу гетьмана, на території України виникли різні державно-територіальні утворення, які боролися за владу.

Висновок

Гетьманат Павла Скоропадського в історії України був короткотривалим періодом, але відіграв важливу роль у формуванні політичного ландшафту країни. Період його влади характеризувався конфліктами та напруженістю, як внутрішніми, так і зовнішніми. Гетьманат став важливим етапом в історії України, що визначав її подальший розвиток під час громадянської війни та формування національної самостійності.

3. Громадянська війна на Україні за часів Директорії

Період Директорії в історії України, який тривав з 1918 по 1920 рік, був визначальним у формуванні незалежності та спробах встановлення стабільності в умовах складної політичної та військової обстановки. Громадянська війна за часів Директорії стала важливим етапом в історії України, визначивши її подальший шлях та ставлення до своєї незалежності.

Умови виникнення Громадянської війни

Після закінчення Першої світової війни та розпаду старих імперій, Україна опинилася в складних умовах, в яких відбувалися спроби встановити новий політичний лад та розподіл територій. Період гетьманської влади, а згодом утворення Директорії, стали періодом загострення суспільно-політичних конфліктів.

Сформування та дії Директорії

Директорія, яка виникла під кінець 1918 року, взяла на себе відповідальність за керівництво країною. Влада Директорії була спрямована на втілення ідеалів демократії, розвиток громадянського суспільства та забезпечення незалежності України.

Громадянська війна та протистояння інших сил

Громадянська війна в Україні за часів Директорії охопила широку територію та включала в себе різноманітні конфлікти. З одного боку, Директорія стикнулася з опозицією від більшовиків та Червоної Армії, що прагнули ліквідувати українську незалежність. З іншого боку, націоналістичні рухи та боротьба за владу над різними регіонами країни також внесли свій внесок у загальний конфлікт.

Поділ України та закінчення Громадянської війни

Складна обстановка спричинила поділ України між більшовиками, білогвардійцями, та іншими політичними силами. Громадянська війна призвела до значних людських та матеріальних втрат. Закінчення Громадянської війни в Україні прийшло з підписанням Антантськими державами Третього Запорозького договору у травні 1920 року.

Вплив Громадянської війни на подальший розвиток України

Громадянська війна за часів Директорії залишила глибокий слід в історії України. Вона не лише визначила політичні межі та контури нової держави, а й позначила на культурному, економічному та соціальному розвитку країни. Громадянська війна стала важливим кроком у формуванні національного самосвідомлення та незалежності України, що визначало подальший шлях країни в XX столітті.

4. Внутрішня і зовнішня політика Західноукраїнської Народної Республіки

Період існування Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в 1918-1919 роках був ключовим для утвердження національної ідентичності та самостійності українського народу. Внутрішня та зовнішня політика цієї держави були визначальними для подальшого розвитку української нації.

Внутрішня політика ЗУНР

· ЗУНР активно сприяла формуванню національної самосвідомості. Здійснювались заходи з підтримки української мови, культури та освіти. Створено Українську академію наук.

· Держава проводила реформи в галузі земельних відносин та економіки, спрямовані на врегулювання аграрних питань та розподіл землі серед селян.

· У ЗУНР розпочалась робота над створенням демократичних інститутів, розвитком парламентаризму та стабілізацією політичної ситуації.

Зовнішня політика ЗУНР

· ЗУНР намагалася встановити партнерські відносини з Німеччиною, Австрією та Угорщиною, що перебували під впливом Центральних держав.

· ЗУНР намагалася отримати визнання своєї незалежності від інших країн, зокрема, взяла участь у Паризькій мирній конференції 1919 року, проте не змогла досягти повноцінного визнання.

· ЗУНР співпрацювала з УНР, яка в той час існувала на території центральних областей України, в різних сферах для забезпечення спільної боротьби за незалежність.

Завершення та спадщина Західноукраїнської Народної Республіки

На жаль, існування Західноукраїнської Народної Республіки тривало лише декілька років, і було припинено остаточно внаслідок агресії Польщі та Румунії. Проте, досвід і спадщина ЗУНР стали важливим етапом в історії української незалежності та визначили шлях подальшого боротьби за свободу.

Висновок

Внутрішня та зовнішня політика Західноукраїнської Народної Республіки визначали її короткий, але значущий період існування. Незважаючи на труднощі та обмеженості, ЗУНР відіграла важливу роль у формуванні української національної свідомості та вклала фундамент для майбутнього розвитку незалежної України.

держава рада скоропадський директорія

5. Радянська Україна в 20-30-ті роки ХХ століття

Період 20-30-х років ХХ століття в історії Радянської України визначався значущими соціально-політичними та економічними трансформаціями, які суттєво вплинули на життя та долю українського народу.

Економічні трансформації

Нова економічна політика (НЕП). Після завершення Громадянської війни та руйнівної революції, була введена НЕП, яка передбачала часткову дозвіл на приватну ініціативу та підприємництво.

Індустріалізація. У 30-ті роки влада Сталіна запроваджує період інтенсивної індустріалізації, спрямованої на швидке нарощування важкої промисловості. Створено величезні промислові об'єкти, такі як ДніпроГЕС, важкої та оборонної промисловості.

Суспільно-політичні зміни

Колективізація та Голодомор. У цей період стартує процес колективізації, спрямований на об'єднання сільськогосподарських угідь у колгоспи. Однак цей процес супроводжувався серйозними соціальними конфліктами та призвів до Голодомору 1932-1933 років, який спричинив масове голодування та загибель мільйонів людей.

Політичний терор. Влада здійснювала політику терору, проводила масові репресії та масові політичні чистки, зокрема, великих терористичних акцій проти інтелігенції та "непотрібних елементів".

Культурні та освітні зміни

Кампанії "Укріплення моралі трудящих". Влада розпочала ідеологічні кампанії для формування нового радянського світогляду та "укріплення моралі трудящих".

Заборона національних традицій. Культурні процеси піддалися ідеологічному втручанню, заборонено чи переписано національні традиції та культурні пам'ятки.

Міжнаціональні відносини

Політика "українізації" та "реукраїнізації". Спочатку період 20-х років характеризувався політикою "українізації," але в 30-ті роки влада прийшла до політики "реукраїнізації," що супроводжувалося переселенням частини національних менших етнічних груп.

Висновок

Радянська Україна в 20-30-ті роки ХХ століття переживала період інтенсивних та суперечливих трансформацій. Якщо індустріалізація сприяла економічному зростанню, то політика терору та колективізації призвели до соціальних та людських трагедій. Цей період залишив глибокий слід в історії та пам'яті українського народу.

6. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Міжвоєнний період у історії Західноукраїнських земель (1918-1939 роки) визначався складною політичною та соціальною обстановкою, зміною режимів та невизначеністю майбутнього. Цей період став випробуванням для національної самостійності та збереження ідентичності українців.

Становлення незалежності та боротьба за найменування

У 1918 році на Західноукраїнських землях виникла Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Проте, через агресію Польщі та Румунії, вона існувала лише до 1919 року.

Після Польсько-української війни та підписання Варшавського миру 1921 року, Західноукраїнські землі були розділені між Польщею, Чехословаччиною та Румунією.

Культурне та освітнє відродження

Наприкінці 20-х - на початку 30-х років, на Західноукраїнських землях відбувалося активне культурне та освітнє відродження. Діяли театри, видавалися книги та газети, розвивалася національна освіта.

Політична ситуація в міжвоєнний період

На території Польщі, крім культурних та освітніх досягнень, українці стикалися з політичними обмеженнями та репресіями соціальних та політичних організацій.

У Чехословаччині сформовано автономну Руську країну зі столицею в Ужгороді, проте ця автономія була обмеженою.

Друга світова війна та українське оповідання

Під час Другої світової війни, Західноукраїнські землі ввійшли до складу Галицької та Закарпатської областей в рамках СРСР, а пізніше - до складу Української РСР.

Висновок

Міжвоєнний період на Західноукраїнських землях був випробуванням для національної самостійності та збереження культурної спадщини. Польсько-українська війна, політичні репресії та кордонні зміни суттєво вплинули на долю українців в цьому регіоні. Взаємодія з різними державами та прагнення до збереження національної ідентичності визначали динаміку розвитку Західноукраїнських земель протягом цього періоду.

Використана література

1. Бойко О. Д. Історія України: навч. посіб. / О. Д. Бойко. 3-тє вид, виправл., доповн. К.: Академвидав, 2010. 688 с. (Серія «Альма-матер»).

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / Укладачі Й. Й. Брояк, В. Ф. Верстюк. Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. 736 с.

3. Грушевський М. С. Історія України - Руси: В 11-ти т., 12 кн./ редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. К.: Наук. Думка, 1991. Т.ІІІ-V.

4. Остафійчук В. Ф. Історія України: Сучасне бачення. Київ: Знання-Прес, 2006. 422 с.

5. Полонська-Василенко Н. Історія України У 2 т. Т. 1. До середини ХVII століття. 4-те вид., стереотип. К.: Либідь, 2002. 673 с.

6. Субтельний О. Україна: Історія / Пер. з англ.. Ю. І. Шевчука; Вст. ст. С. В. Кульчицького. 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 1993. 720 с.: іл.

7. Яковенко Наталя. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Критика, 2008. 472 с. (Друге доповнене видання).

8. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Четверте видання, К.: Критика, 2009. 584 с.: Іл. Бібліогр.: с. 531-537.

9. Яровий В. І. Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч. Посібник / В. І. Яровий, П. М Рудяков, В. П. Шумило та ін. Вид. 2-ге, стереотипне. К.: Либідь, 2003. 632 с.

Размещено на Allbest.ru