Історіографія місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державнний вищий навчальний заклад “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

Історіографія місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст.

Кугутяк Микола Васильович

доктор історичних наук, професор

декан факультету історії, політології і міжнародних відносин

Єгрешій Олег Ігорович

кандидат історичних наук, доцент

доцент кафедри історії України і методики викладання історії

Королько Андрій Зіновійович

кандидат історичних наук

доцент кафедри історії України і методики викладання історії



Анотація

товариство ісус архідієцезія душпастирство

У статті здійснено спробу здійснити короткий огляд основної наукової літератури, яка торкається проблематики місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст. Основна увага акцентується на іноземній історіографії. Відзначається, зокрема, вагомий вклад польської історичної науки, у якій проведено ретельний та глибокий аналіз діяльності ордену в різних хронологічних рамках, в тому числі в період ХІХ-ХХ ст. Зазначається, що значний внесок у висвітлення історії Товариства Ісуса здійснили самі єзуїти.

Іноземна історіографія висвітлює різні аспекти діяльності ордену: душпастирство серед мирян, спорудження великих храмів в містах, освітню сферу і функціонування навчальних закладів під керівництвом ордену, філософські концепції найвидатніших мислителів, наукову і публіцистичну сферу, заснування й опіку над релігійними товариствами, зокрема марійськими содаліціями. Окремі праці присвячені біографічним нарисам відомих єзуїтів. Згадано також збірники бібліографії, в яких зібрані огляди про опубліковану літературу, котра стосується різних сфер діяльності Товариства Ісуса. Таке розмаїття досліджень засвідчує важливість розкриття різних вимірів духовної праці ордену для кращого розуміння його значення в історії та культурі.

Коротко наголошено про те, наскільки дана проблематика вивчена в українській історичній науці. Зауважено, що у вітчизняній історіографії спостерігається нерівномірність інформаційного висвітлення історії духовної праці єзуїтів. Зазвичай, акцент здійснюється на ранньомодерному періоді їхньої діяльності та місіонерському служінні в освітній сфері. Однак інші періоди та аспекти душпастирської праці Товариства Ісуса майже не отримали належної уваги. В цілому, підкреслюється важливість подальших наукових досліджень у контексті теми місіонерської діяльності Товариства Ісуса.

Ключові слова: Товариство Ісуса, єзуїти, Римо-католицька церква, Галичина, Львівська архідієцезія, місіонерська діяльність, історіографія.



Kuhutiak Mykola Vasylovych PhD hab. (History), Professor, Dean of the Faculty of History, Political Science and International Relations, State Higher Educational Institution Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Yehreshii Oleh Ihorovych PhD (History), Associate Professor, Associate Professor of the Department of History of Ukraine and Methods of Teaching History, Vasyl Stefanyk Precarpathian University

Korolko Andrii Zinoviiovych PhD (History), Associate Professor of the Department of History of Ukraine and Methods of Teaching History, State Higher Educational Institution Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Historiography of the missionary activities of the Society of Jesus in the archdiocese of lviv in the 19th - at the beginning of the 20th century

Abstract

The article attempts to provide a brief overview of the main science literature related to the missionary activities of the Society of Jesus in the Lviv Archdiocese during the 19th and early 20th centuries. The primary focus was made on foreign historiography, with a notable emphasis on the contribution of Polish historical scholarship, which thoroughly and deeply analyzed the order's activities within various chronological frameworks, including the 19th to 20th century period. It is noted that the Jesuits themselves have made a significant contribution to illuminating the history of the Society of Jesus.

Foreign historiography highlights various aspects of the order's activities: pastoral work among laypeople, construction of large churches in cities, education and the operation of educational institutions under the order's guidance, philosophical concepts of prominent thinkers, the scientific and journalistic sphere, the establishment and oversight of religious societies, particularly sodalities of our Lady. Separate works are devoted to biographical essays of famous Jesuits. Collections of bibliography are also mentioned, in which reviews of published literature related to various spheres of activity of the Society of Jesus are collected. Such diversity of research proves the importance of revealing different dimensions of the order's spiritual work for a better understanding of its significance in history and culture.

Briefly highlighted is the extent of exploration of this issue in Ukrainian historical science. It is noted that domestic historiography demonstrates an unevenness in the informational coverage of the history of the Jesuits spiritual work. Typically, the emphasis is placed on the early modern period of their activities and their missionary service in the educational sphere. However, other periods and aspects of the Society of Jesus' pastoral work have received limited attention. In general, the importance of further scientific research in the context of the missionary activity of the Society of Jesus is emphasized.

Keywords: Society of Jesus, Jesuits, Roman Catholic Church, Galicia, Archdiocese of Lviv, missionary activity, historiography.



Постановка проблеми

Товариство Ісуса завжди виділялось особливою суспільною активністю на фоні інших ордену. Історія ордену безпосередньо пов'язана з Галичиною і залишила помітний слід у соціокультурній спадщині регіону. Впродовж ХІХ - початку ХХ ст. місіонерські доми єзуїтів знаходились у ряді міст Львівської архідієцезії, зокрема у Тернополі (1820), Львові (1836), Станиславові (1883), Чернівцях (1885), Коломиї (1896). Душпастирство представників Товариства Ісуса охоплювало не тільки мешканців цих великих міст, але й сусідні населені пункти.

Мета статті - подати короткий огляд історичної літератури, яка висвітлює окремі аспекти місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст.

Виклад основного матеріалу

Для початку доцільно зазначити той факт, що довідкову інформацію про римо-католицькі ордени в Галичині можна почерпнути із загальних книг, присвячених Львівській архідієцезії. До цих робіт входять наукові дослідження професорів гуманітарних наук о. Болеслава Кумора [1], о. Марека Томаша Захайкевича [2], о. Юзефа Манзюка [3]. Натомість для дослідника будь-якого профілю, котрий захоче глибше зануритись в проблему місіонерської діяльності єзуїтів, корисним джерелом стануть збірники бібліографії ордену, видані Історичним інститутом Товариства Ісуса у Римі. У цих виданнях можна почерпнути відомості про літературу, яка стосується історії ордену, систематизовану за різними напрямами. Праці у них поділені за проблематикою [4], географією [5], особистостями [6]. Ці збірники надають інформацію про доступні джерела та публікації, які допомагають зрозуміти різні аспекти історії єзуїтів. Такий підхід дозволяє зорієнтуватись у великому обсязі літератури та вибрати найбільш важливі та релевантні джерела для проведення дослідження.

Історику, який вирішив зосередити свою увагу на вивченні історії єзуїтського ордену у Галичині й Львівській архідієцезії зокрема, доведеться орієнтуватись на праці іноземних дослідників, особливо польських науковців. Останні внесли особливо вагомий внесок у наукове висвітлення місіонерства Товариства Ісуса. Польська історіографія, котра порушує питання душпастирства єзуїтів, відрізняється широким спектром досліджень, що перевищує обсяг вітчизняної. Проблематика робіт авторів з Польщі виходить за межі галицьких земель, включаючи в себе аспекти діяльності ордену на теренах колишньої Речі Посполитої.

Першими істориками, які зайнялися дослідженням історії ордену, були представники Римо-католицької церкви. Цікаву інформацію щодо проблеми прибуття Товариства Ісуса в Галичину у 1820 р. можна знайти у статті о. Болеслава Кумора. У своєму дослідженні автор розповідає про те, як єзуїти потрапили до імперії Габсбургів, описує перші кроки їхньої місіонерської діяльності, проблеми з місцевою владою [7].

Висвітлення теми місіонерства римо-католицьких орденів на території Галичини отримало належне висвітлення у наукових працях о. Станіслава Хотковського. Дослідник фокусувався на вивченні діяльності різних релігійних згромаджень у Галичині, але також приділив увагу проблемі душпастирської праці Товариства Ісуса. У дослідженні «Повернення і повторна ліквідація єзуїтів у Галичині 1820-1848 рр.: за матеріалами державних архівів» автор детально аналізує події, пов'язані з прибуттям ордену до імперії Г абсбургів і його місіонерством в регіоні в першій половині ХІХ ст. [8].

Аналіз освітньої діяльності Товариства Ісуса провів у своєму дослідженні о. Станіслав Беднарський. Його праця «Занепад і відродження єзуїтських шкіл у Польщі» дає змогу отримати уявлення про устрій навчальних закладів під керівництвом ордену. Окрім аналізу тогочасного освітнього законодавства автор використав у своїй праці значний джерельний матеріал, а саме документи викладачів та учнів шкіл, конспекти, протоколи та листування [9].

Дослідженням місіонерської діяльності Товариства Ісуса в Польщі займався відомий єзуїт о. Станіслав Заленський. Значна частина його наукового доробку присвячена історії ордену на теренах колишньої Речі Посполитої. В першу чергу варто відзначити його перше історичне дослідження під назвою «Чи згубили єзуїти Польщу ?». Ця розвідка мала апологетичну мету спростувати звинувачення в тому, що єзуїти спричинили розпад Речі Посполитої [10, s. 545-546]. Серед творів о. С. Заленського можна виділити праці, які розповідають про вклад єзуїтів у культурну спадщину окремих міст Львівської архідієцезії, наприклад Львова [11] та Станиславова [12]. Окрім цього, слід відзначити двотомний твір під назвою «Історія скасування єзуїтів у Польщі та їх діяльність в Білій Русі» [13; 14]. У ньому висвітлені події, пов'язані з припиненням існування ордену в 1773 р., а також духовна праця єзуїтів на території сучасної Білорусі. Окремим значущим елементом у творчому доробку автора є книга під назвою «Про содалісів Марії» [15], в якій отець розповідає про історію, а також суспільне значення марійських содаліцій. Між іншим, питання про поширення релігійних товариств і їхню харитативну роль в кінці ХІХ - початку ХХ ст. все ще мало розкрите у вітчизняній історіографії.

Втім, найбільш цінною для історика буде п'ятитомна праця о. С. Заленського «Єзуїти в Польщі». Цей фундаментальний твір складається з п'яти томів, в яких послідовно розглянута історія Товариства Ісуса на землях Речі Посполитої. Вона актуальна для дослідників навіть у наш час. П'ятий том праці о. Заленського «Єзуїти в Польщі» описує діяльність Товариства Ісуса в 1820-1905 рр. [16]. Існує також окрема скорочена версія твору, в якій вміщена інформація з усіх п'яти томів [17].

Серед більш сучасних наукових праць, які торкаються питання діяльності Товариства Ісуса в Галичині, варто відзначити праці о. Людвіка Гжебеня. Значущим джерелом для дослідження історії Товариства Ісуса є «Енциклопедія відомостей про єзуїтів на територіях Польщі та Литви» [18]. У енциклопедії можна знайти короткі статті щодо різних сфер життя єзуїтів. У ній також є біографічні довідки, історії місійних домів тощо. Особливо корисними є те, що до кожної статті міститься бібліографія, яка допомагає при подальшому дослідженні вибраної проблематики.

Окрім цього, цінні бібліографічні дані про орден єзуїтів є в інших працях о. Л. Гжебеня. Його двотомник «Основна бібліографія з історії Товариства Ісуса в Польщі» є надзвичайно корисним для дослідників, які збираються досліджувати окремі аспекти історії Товариства Ісуса. Перший том праці о. Л. Гжебеня тематично систематизований по окремих сферах місіонерської діяльності ордену [19]. У другому томі міститься перелік єзуїтів та присвячена їхнім біографіям література [20]. Доцільно згадати також працю о. Л. Гжебеня «Інвентар Архіву Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса в Кракові. Рукописи до 1820 року» [21], у якій є повний перелік документів, які містяться у фондах краківського архіву ордену. Серед них можна знайти давні матеріали, які стосуються різних аспектів діяльності Товариства Ісуса до 1820 р.

Для розуміння спеціальної термінології Товариства Ісуса практичним довідником стане словник о. Якуба Колача [22]. У ньому надаються пояснення до специфічних термінів, якими користується орден, що дає змогу краще зрозуміти особливості внутрішнього життя єзуїтів.

У рамках проблематики душпастирства Товариства Ісуса, особливе значення мають біографічні дослідження, зосереджені на конкретних персонах. Цей аспект торкається праць, які присвячені життю осіб, що були частиною ордену. Робота о. Теофіла Бзовського під назвою «Отці та брати Товариства Ісуса, які померли в польських провінціях з 1820 року» [23] містить коротку історичну довідку про всіх померлих членів ордену, які віддавали своє служіння духовній справі в межах польських провінцій Товариства Ісуса. З праці можна довідатися про дату і місце народження кожного єзуїта, проголошення ним останніх обітниць, дату смерті, а також ключові події з його життя. Вперше публікація була видана у 1932 р. Пізніше, у 1982 р., був випущений доповнений та розширений чотиритомний збірник [24; 25; 26; 27].

Існують роботи, присвячені життєвому шляху окремих єзуїтів. Деякі з них написані самими представниками ордену. Наприклад, о. Юзеф Бжокальський опублікував працю про життєпис о. Антонія Райхенберга [28]. З неї можна довідатись про освітню і благодійну діяльність єзуїта в Тернополі. Окремої уваги заслуговує книга о. Ю. Бжокальського про життєвий шлях о. Валеріана Мровіньського [29].

Життєвий шлях о. Войцеха Адальберта Баудіса описаний у статті о. Станіславом Цешлаком [30]. Видатному єзуїтові присвятив своє дослідження також о. Казимеж Джимала [31]. Отець В. А. Баудіс був відомим педагогом і одним із провідних діячів василіанської реформи. Василіани навіть опублікували йому розлогий некролог у «Записках чина св. Василія Великого [32, с. 403-405]. Серед відомих галицьких єзуїтів варто відзначити о. Генрика Яцковського, католицького священика, письменника, ректора кількох навчальних закладів ордену, популяризатора реколекцій, біографія якого знайшла своє відображення у монографії Артура Стерницького. Наукове дослідження цієї постаті дозволило розкрити важливу роль о. Г. Яцковського у духовному житті Римо-католицької церкви в Галичині, оскільки він був знаною особою в громадському житті регіону. Важливий акцент зроблено на суспільних поглядах єзуїта. Особливо актуальним для вітчизняної історіографії є той факт, що о. Г. Яцковський був одним із провідних діячів у реалізації Добромильської реформи і її апологетом [33]. Не менш цікавим залишається питання впливу о. Г. Яцковського на духовне формування молодого Андрея Шептицького. Цю проблематику досліджує у своїй статті Магдалена Новак, відзначаючи, що питання потребує подальших наукових студій [34].

Багатогранною і насиченою історичними деталями є монографія про о. Яна Бадені, написана о. Анжеєм Павелом Бієсом [35]. Вона не тільки описує життєвий шлях єзуїта, але надає багато історичних відомостей про соціально-культурне середовище Галичини ХІХ-ХХ ст. Окремі розділи монографії присвячені суспільним і філософським поглядам о. Я. Бадені [35, s. 85-165]. Зазначений твір має значне академічне значення завдяки своєму аналітичному підходу до соціальних ідей єзуїта на основі опублікованих ним джерел. Праця, безумовно, відіграє важливу роль у розкритті та розумінні ідей та діяльності ордену у Галичині, а також його впливу на соціальний та духовний розвиток регіону у відповідний історичний період [35, s. 68-85].

Деякі праці польських релігійних діячів та істориків торкаються окремих аспектів духовної праці єзуїтів. Товариство Ісуса відзначалось активною суспільною працею, залучаючи мирян до церковних організацій. Найбільш відомим типом церковних товариств, якими керували єзуїти, були марійські содаліції, куди входили представники різних прошарків суспільства. Про цей аспект діяльності ордену описує у своїй о. С. Цешлак. Автор не обмежується дослідженням лише духовної праці ордену в Галичині, а проводить детальний аналіз ролі Католицької церкви у житті галичан. Це важливий аспект дослідження, який демонструє вплив духовенства на культурне життя в регіоні [36].

Публіцистична і наукова справа Товариства Ісуса заслуговує на окрему увагу. Єзуїти видали багато літературних творів, статей та публікацій на суспільно-політичну, моральну та духовну тематику. Вони часто використовували свої видання для поширення релігійних цінностей, виховання моральних принципів, зберігаючи певний вплив на суспільний дискурс. Окрім цього, багато єзуїтів були вченими, дослідниками і письменниками. Вони досліджували різні галузі знань, включаючи теологію, філософію, природничі науки та історію. Коротку інформацію про єзуїтів, котрі займались публіцистикою, надає праця о. Станіслава Пишки «Нариси єзуїтських публіцистів і суспільних діячів: 1872-1918». В ній також можна ознайомитись з детальним переліком написаних ними творів [37]. Окрім цього, автор ретельно проаналізував публіцистичні матеріали, які були опубліковані в журналі «Jednosc». Цей часопис був спрямований поширювати християнські соціальні ідеї серед католицьких робітників Галичини [38].

Автор також написав окрему статтю про журнал «Przeglqd Powszechny». Це був місячник, який орден видавав з 1884 р., і котрий відображає суспільні погляди та ідеї єзуїтів. Дослідження, присвячені аналізу матеріалів, опублікованих у цьому журналі, дають змогу краще зрозуміти ставлення ордену до різних аспектів суспільства, релігії, політики та культури. Стаття о. Станіслава Пишки, яка містить аналіз суспільної думки єзуїтів у журналі «Przeglqd Powszechny», дає можливість дізнатися про погляди Товариства Ісуса на актуальні питання того часу, а також його внесок у тогочасний суспільний дискурс [39]. Докладний огляд статей, які були написані у єзуїтському часописі, розглядали Міхал Яґелло [40] та Збігнєв Якубовський [41]. Дослідники аналізували історію журналу [41, s. 11-16], а також богословські, наукові та суспільні концепції опублікованих у ньому авторів [40, s. 313]. Проблема філософії єзуїтів відкриває перспективний напрямок для подальших наукових досліджень. Розгляд цих концепцій у контексті часопису «Przeglqd Powszechny» дозволяє отримати глибше розуміння впливу ордену на суспільну та філософську сферу Галичини.

Значення соціальних ідей папи Лева ХІІІ у місіонерській діяльності Товариства Ісуса описує о. Анжей Павел Бієс [42]. У кінці ХІХ ст. особливий авторитет мала папська енцикліка «Rerum Novarum», видана в 1891 р. Цей документ визнавав права робітників і закликав до справедливості в економічних відносинах. Товариство Ісуса сприйняло ці ідеї та намагалося реалізувати їх у своїй духовній праці. Часописи ордену стали платформою для поширення християнських соціальних доктрин серед вірян та громадян. Це сприяло формуванню певних поглядів на соціальні питання серед широкої аудиторії. О. Анжей Павел Бієс досліджує, як саме ідеї папи вплинули на погляди та духовну працю ордену у Галичині [42, s. 27-62].

Вклад у наукове дослідження шкільництва єзуїтів в ХІХ - початку ХХ ст. здійснила польська науковиця Беата Топій-Стемпіньська. Вона опублікувала статтю про джерельні матеріали, які могли б висвітлити історію функціонування конвікту в Тернополі [43], а також написала декілька робіт, присвячених освітній діяльності Товариства Ісуса. Мова йде, в першу чергу, про її книгу «Конвікт шляхетський в Тернополі 1856-1886», написану разом з о. Л. Гжебенем, в якій можна знайти відомості про внутрішній устрій тернопільського навчального закладу з біограм вихованців конвікту [44]. Детальний огляд шкільної системи єзуїтів здійснено в її праці «Учні єзуїтських навчальних закладів у Галичині в ХІХ ст.» [45]. У своїх працях дослідниця аналізує педагогічні методи, навчальні плани та програми єзуїтських шкіл. Її дослідження демонструють не лише тогочасний освітній процес, а й вплив цих навчальних закладів на молодь та суспільство Галичини загалом.

Богословські погляди єзуїтів висвітлено у праці професора Чеслава Ґломбіка. Він зосередив свою увагу на праці видатного філософа ордену о. Маріана Моравського «Філософія і її завдання» і поглядах єзуїтів, опублікованих на сторінках журналу «Przeglqd Powszechny». Професор Ч. Ґломбік зазначав, що орден здійснив свій особливий внесок у розвиток схоластичних ідей в Галичині [46, s. 78-80].

Для дослідника філософських концепцій Товариства Ісуса також особливо корисною стане праця о. Романа Даровського «Філософія єзуїтів у ХІХ столітті». У роботі отця структуровано філософські погляди ордену за напрямами, зазначено про суспільний контекст, який сприяв їх формуванню, подано біографії видатних мислителів ордену та їхніх творів [47, s. 6-7].

Діяльність єзуїтів мала безпосередній вплив на архітектурну складову міста, оскільки орден займався спорудженням великих храмів і місійних домів. Більш детальну інформацію про це можна знайти у збірниках «Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego». З них можна довідатися детальну історію будівництва Товариством Ісуса костелів у Тернополі [48], Станиславові [49; 50], реколекційного дому у Львові [51], Коломиї [52]. У згаданих статтях міститься багатий джерельний матеріал для подальших наукових студій. Значна частина тексту цих досліджень присвячена архітектурі храмів і їхньому інтер'єру. Один з авторів перелічених досліджень, польський історик мистецтв Анджей Бетлей, також видав статтю про коронацію ікони Богородиці у Львові в 1905 р. [57].

Доречно також зауважити про публікації окремих збірників статей, присвячених діяльності виключно Товариству Ісуса. До таких належить антологія «Єзуїти та польська культура», котра вміщує у собі більше 20-ти статей про орден [54]. Серед них особливо актуальним є дослідження польської дослідниці Генрики Крамаж про душпастирство єзуїтів у Львові в 1591-1947 рр. [55]. Інші дотичні до проблематики даної статті роботи містяться у збірнику 2004 р. про вплив Товариства Ісуса на науку та культуру Речі Посполитої [56], звідки можна почерпнути інформацію про філософію ордену у ХІХ ст. [57] та організацію шкільного театру в освітньому закладі єзуїтів у Тернополі [58]. На цей момент помітну роль у дослідженні ордену відіграє краківський університет Ігнатіанум, котрий публікує часопис «Studia Paedagogica Ignatiana», у якому можна знайти інформацію про різні аспекти місіонерської праці єзуїтів у Галичині.

Окремо слід і зазначити про стан вітчизняної історіографії, яка торкається проблематики діяльності ордену на теренах українських земель. Проблема духовної праці єзуїтів представлена вибірково. Увага у ній здебільшого акцентується на дослідженні діяльності Товариства Ісуса в ранньому Новому часі, найбільше розкриваючи питання педагогічних досягнень єзуїтів. Для прикладу, шкільництво ордену в останній чверті XVI - середини XVII ст. висвітлювала дослідниця Тетяна Шевченко [59; 60]. Окремі дослідження про місіонерство єзуїтів в ранньомодерний період на території українських земель були написані Оксаною Ферков [61], Сергієм Серяковим [62]. Русланом Басенком [63], Олегом Друздєвим [64], Галиною Навольською [65]. Більш детально про історіографію духовної праці єзуїтів в останній третині XVI - першій половині XVII ст. можна довідатись зі статті Анжели Папазової [66]. Щодо душпастирства ордену у XVIII-ХІХ ст., то ця тема коротко піднята у статті дослідниці Ольги Баковецької [67]. Про місіонерську діяльність Товариства Ісуса в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. вийшли статті наукового співробітника Національного заповідника «Давній Галич» Андрія Петраша, котрий впродовж 2022-2023 рр. написав ряд досліджень, присвячених місійним домам Товариства Ісуса в Тернополі, Львові [68; 69], Станиславові [70], Чернівцях [71] і Коломиї [72].

Втім, вітчизняна історіографія, присвячена галицьким єзуїтам, фокусується переважно на періоді їх діяльності у ранній Новий час. У цьому контексті особлива увага приділяється педагогічним досягненням ордену. Мало досліджень торкаються пізніших періодів діяльності єзуїтів, зокрема XIX - початку XX ст., коли суспільно-політичні обставини визначали нові виклики для душпастирської праці римо-католицьких орденів. Українська історична наука не відзначила відповідною увагою цей аспект, залишивши багато невідомого щодо духовної праці єзуїтів під час соціальних змін на межі ХІХ - ХХ ст. Фундаментальних праць, в якій би цілісно охоплювалась зазначена проблематика, на цей час не існує.



Висновки

Загалом, основний внесок у дослідження місіонерської праці Товариства Ісуса в Галичині в XIX - початку XX ст. був здійснений польською історичною наукою. Суттєвий вклад у дослідженні історії ордену зробило римо-католицьке духовенство, а серед нього і самі єзуїти. Польська історіографія охоплює різні сфери діяльності Товариства Ісуса в регіоні, від освіти та науки до спорудження храмів у містах і суспільного вкладу в духовне життя краю. Натомість в українській історіографії місіонерська діяльність ордену у Львівській архідієцезії вищезгаданого періоду ще не отримала належного наукового освітлення, зосередившись здебільшого навколо питань єзуїтської педагогіки та освіти на теренах України в ранньомодерний період. Варто відзначити той факт, що на цей час не існує комплексних фундаментальних досліджень вітчизняних істориків, які б фундаментально описували душпастирську працю ордену у Львівській архідієцезії і загалом Галичині. Отже, проблематика місіонерства Товариства Ісуса в XIX - початку XX ст. у зазначених областях все ще залишається недостатньо вивченою і потребує подальших наукових досліджень у майбутньому.



Література

1. Kumor B. Ustroj i organizacja Kosciola polskiego w okresie niewoli narodowej (1772-1918). Krakow: Polskie Towarzystwo Teologiczne, 1980. 743 s.

2. Zahajkiewicz M.T. Zrodla i kierunki badan nad przeszlosci^ lacinskiej archidiecezji lwowskiej. Archiwa, Biblioteki i Muzea Koscielne. 1993. T. 62. S. 7-26.

3. Manziuk J. Z dziejow archidiecezji lwowskiej. Saeculum Christianum: pismo historyczno-spoleczne. 1995. T. 2, nr 2. S. 35-59.

4. Polgar L. Bibliographie sur 1'histoire de la Compagnie de Jdsus 1901-1980. Roma: Institutum Historicum S.I., 1981. Vol. 1: Toute la Compagnie. 559 p.

5. Polgar L. Bibliographie sur l'histoire de la Compagnie de Jdsus, 1901-1980. Roma: Institutum Historicum S.I., 1983. Vol. 2: Les Pays: 1, Europe. 601 p.

6. Polgar L. Bibliographie sur l'histoire de la Compagnie de Jdsus 1901-1980. Roma: Institutum Historicum S.I., 1990. Vol. 3: Les personnes: 1, Dictionnaires, A - F. 685 p.

7. Kumor B. Powrot jezuitow do Galicji. Folia Historica Cracoviensia. 1994. T. 2. S. 75-86.

8. Chotkowski S. Powrot i powtorne zniesienie Jezuitow w Galicyi 1820-1848: na podstawie archiwaliow rz^dowych. Warszawa: nakl. "Kwartalnika Teologicznego", 1904. 129 s.

9. Bednarski S. Upadek i odrodzenie szkol jezuickich w Polsce. Krakow: Wydawnictwo ksi^zy jezuitow, 1933. 537 s.

10. Zaleski S. Czy jezuici zgubili Polske ?. Przeglqd Lwowski. 1871. T. 1, z. 10. S. 545-554.

11. Zaleski S. OO. Jezuici we Lwowie. Lwow : Czcionkami Drukarni Ludowej, 1880. 118 s.

12. Zaleski S. OO. Jezuici w Stanislawowie: szkic historyczny. Nowy S^cz: Nakladem Wydawnictw Towarzystwa Jezusowego, 1896. 85 s.

13. Zaleski S. Historya zniesienia Zakonu Jezuitow i jego zachowanie na Bialej Rusi. Lwow: Nakladem Autora, 1874. T. 1. 390 s.

14. Zaleski S. Historya zniesienia Zakonu Jezuitow i jego zachowanie na Bialej Rusi. Lwow: Nakladem Autora, 1875. T. 2. 287 s.

15. Zaleski S. O sodalisach Maryi. Krakow: Nakladem Przegladu Powszechnego, 1886. 45 s.

16. Zaleski S. Jezuici w Polsce. Krakow: Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp., 1906. T. 5: Cz. 2. Jesuici w Polsce Porozbiorowej. 1820-1905. 782 s.

17. Zaleski S. Jezuici w Polsce: w skroceniu, 5 tomow w jednym, z dwoma mapami. Krakow: Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp., 1908. 369 s.

18. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995 / red. L. Grzebien. Krakow: Wyd-wo WAM, 1996. 888 s. URL: https://www.jezuici.krakow.pl/ bibl/enc.htm.

19. Grzebien L. Podstawowa bibliografia do dziejow Towarzystwa Jezusowego w Polsce. Krakow: WAM, 2009. T. 1. 544 s.

20. Grzebien L. Podstawowa bibliografia do dziejow Towarzystwa Jezusowego w Polsce. Krakow: WAM, 2010. T. 2. 482 s.

21. Grzebien L. Inwentarz Archiwum Prowincji Polski Poludniowej Towarzystwa Jezusowego w Krakowie. R^kopisy do 1820 roku. Krakow: Akademia Ignatianum w Krakowie, 2017. 375 s.

22. Kolacz J. Slownik j^zyka i kultury jezuitow polskich. Krakow: Wydawn. WAM, 2006. 315 s.

23. Bzowski T. Ojcowie i bracia towarzystwa Jezusowego zmarli w polskich prowincjach od r. 1820. Krakow-Warszawa: Nakladem zakonu towarzystwa Jezusowego, 1932. 338 s.

24. Drzymala K., Nawrocki S. Wspomnienia naszych zmarlych: 1820-1982. Krakow: [s.n.], 1982. T. 1: Styczen, luty, marzec. 237 s.

25. Drzymala K. Wspomnienia naszych zmarlych: 1820-1982. Krakow: [s.n.], 1982. T. 2: Kwiecien, maj, czerwiec. 200 s.

26. Drzymala K., Bzowski T. Wspomnienia naszych zmarlych: 1820-1982. Krakow: [s.n.], 1982. T. 3: Lipiec, sierpien, wrzesien. 142 s.

27. Drzymala K., Bzowski T. Wspomnienia naszych zmarlych: 1820-1982. Krakow: [s.n.], 1982. T. 4: Pazdziernik, listopad, grudzien. 167 s.

28. Brz^kalski J.O. Antoni Reichenberg T.J. Krakow: Nakladem Apostolstwa Modlitwy, 1904. 246 s.

29. Brz^kalski J.O. Waleryan Mrowinski: Towarzystwa Jezusowego. Krakow: Nakl. przyjaciol zmarlego, 1906. 182 s.

30. Cieslak S. Wklad o. Wojciecha Marii Baudissa SJ w reform^ zakonu sw. Bazylego Wielkiego. Nasza Przeszlosc: studia z dziejow Kosciola i kultury katolickiej w Polsce. 2004. T. 101. S. 197-238.

31. Drzymala K.Ks. Wojciech Maria Baudiss T.J. Krakow: [s. n.], 1992. 92 s.

32. Скрутень Й. Адальберт Баудісс, Т.І. Analeeta OSBM. 1927. № 3. С. 403-405.

33. Sternicki A. Henryk Jackowski SJ: inicjator odnowy religijnej i spolecznej Kosciola w Galicji. Krakow: Wyzsza Szkola Filozoficzno-Pedagogiczna "Ignatianum", WAM, 2006. 41 s.

34. Novak M. Metropolita Andrzej Szeptycki i ks. Henryk Jackowski TJ (18801892). Sensus Historiae. Studia interdyscyplinarne. 2013. T. 10, nr 1. S. 21-38.

35. Bies A.P. Jan Badeni SJ (1858-1899): u pocz^tkow ruchu spolecznego katolikow w Galicji. Krakow: WAM: Akademia Ignatianum, 2012. 393 s.

36. Cieslak S. Dzialalnosc spoleczno-kulturalna jezuitow galicyjskich w stowarzyszeniach katolickich 1856-1914. Krakow: WAM, Akademia Ignatianum w Krakowie, 2013. 472 s.

37. Pyszka S. Sylwetki jezuickich publicystow i dzialaczy spolecznych: 1872-1918. Krakow: Wydzial Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego, 1996. 119 s.

38. Pyszka S. "Jednosc": Organ Zwiazku Katolickich Robotnikow, 1898-1902. Krakow: Wydzial Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego, 1996. 71 s.

39. Pyszka S. Mysl spoleczna jezuitow Prowincji Galicyjskiej w latach 18841918 na lamach „Przegl^du Powszechnego”. Rocznik Filozoficzny Ignatianum. 2017. T. XXIII, nr 1. S. 75-127.

40. Jagiello M. Trwalosc i zmiana: szkice o "Przegl^dzie Powszechnym", 18841918. Warszawa: Oficyna Przegl^du Powszechnego, 1993. 312 s.

41. Jakubowski Z. "Przegl^d powszechny" 1884-1985. Warszawa: Akademia Nauk Spolecznych PZPR, 1987. 254 s.

42. Bies A.P. Recepcja spolecznego nauczania papieza Leona XIII w publikacjach jezuitow galicyjskich 1884-1914. Krakow: Wydzial Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego, 1996. 149 s.

43. Topij-Stempinska B. Zrodla do dzialalnosci edukacyjnej konwiktu szlacheckiego w Tarnopolu. StudiaPaedagogicaIgnatiana. 2016. T. 16, nr 3. S. 227-241.

44. Grzebien L., Topij-Stempinska B. Konwikt szlachecki w Tarnopolu 18561886: slownik wychowankow. Krakow: WAM, 2016. 349 s.

45. Topij-Stempinska B. Uczniowie jezuickich instytucji edukacyjnych w Galicji w XIX wieku. Portret zbiorowy. Krakow: Ignatianum, 2019. 440 s.

46. Glombik C. Pocz^tki neoscholastyki polskiej. Katowice: Uniwersytet Sl^ski, 1993. 275 s.

47. Darowski R. Filozofia jezuitow na ziemiach dawnej Rzeczypospolitej w XIX wieku. Krakow: WAM, 2013. 390 s.

48. Betlej A. Kosciol p.w. Niepokalanego Pocz^cia Najsw. Panny Marii i rezydencja ks. Jezuitow w Tarnopolu. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej / red. J. Ostrowski. Krakow, 2008. T. 16: Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego. S. 305-316.

49. Betlej A. Dawny kosciol p.w. Niepokalanego Pocz^cia Najsw. Panny Marii i Sw. Alojzego Gonzagi (obecnie cerkiew katedralna p.w. Zmartwychwstania Panskiego) oraz kolegium Jezuitow w Stanislawowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej / red. J. Ostrowski. Krakow, 2006. T. 14: Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego. S. 359-368.

50. Betlej A. Dawny kosciol p.w. Sw. Stanislawa Kostki oraz rezydencja Jezuitow w Stanislawowie. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej / red. J. Ostrowski. Krakow, 2006. T. 14: Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego. S. 368-376.

51. Betlej A. Kosciol p.w. Sw. Jozefa i Bl. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitow. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej / red. J. Ostrowski. Krakow, 2004. T. 12: Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX. S. 205-216.

52. Brykowski R. Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi. Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej / red. J. Ostrowski. Krakow, 2006. T. 14: Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego. S. 163-177.

53. Betlej A. Koronacja obrazu Matki Boskiej pocieszenia w kosciele Jezuitow we Lwowie w 1905 roku. Rocznik Historii Sztuki. 2020. T. XLV. S. 163-170.

54. Jezuici a kultura polska: materialy sympozjum z okazji jubileuszu 500-lecia urodzin Ignacego Loyoli (1491-1991) i 450-lecia powstania Towarzystwa Jezusowego (1540-1990), Krakow, 15-17 lutego 1991 r. / red.: L. Grzebien, S. Obirek. Krakow : WAM, 1993. 369 s.

55. Kramarz H. Jezuici we Lwowie na przestreni wiekow. Jezuici a kultura polska: materialy sympozjum z okazji jubileuszu 500-lecia urodzin Ignacego Loyoli (1491-1991) i 450-lecia powstania Towarzystwa Jezusowego (1540-1990), Krakow, 15 lutego 1991 r. Krakow, 1993. S. 157-168.

56. Wklad jezuitow do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodow i pod zaborami / red. I. Stasiewicz-Jasiukowa. Krakow: WAM, 2004. 756 s.

57. Darowski R. Zarys filozofii jezuitow w Polsce od XVI do XIX wieku. Wklad jezuitow do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodow i pod zaborami / red. Stasiewicz-Jasiukowa. Warszawa-Krakow, 2004. S. 119-152.

58. Puchowska M. Uroczystosci szkolne i jezuicki teatr w Tarnopolu (1820-1886). Wklad jezuitow do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodow i pod zaborami / red. I. Stasiewicz-Jasiukowa. Warszawa-Krakow, 2004. S. 563-596.

59. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти XVI - середини XVII ст. Львів: Вид-во «Свічадо», 2005. 340 с.

60. Шевченко Т. Католицькі духовні семінарії, впроваджені єзуїтами у Речі Посполитій часів Контрреформації (середина XVI - середина XVII ст.). Труди Київської духовної академії. 2011. № 15. С. 269-284.

61. Ферков О. Ліквідація ордену єзуїтів (Товариства Ісуса) та її наслідки для Ужгородського єзуїтського колегіуму. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2022. № 1(46). С. 108-118. URL: https://doi.org/10.24144.24144/2523-4498.1(46).2022.257011.

62. Серяков С. Єзуїтське шкільництво в Україні: кількісні показники та структурний розвиток (к. 40-х-сер. 90-х рр. ХVІІ ст.). Український історичний збірник. 2002. № 4. С. 126-150.

63. Басенко Т. Єзуїтські доми, їхні фундатори і благодійники на українських землях Речі Посполитої: 1572-1647 рр. Етнічна історія народів Європи. 2002. № 13. С. 86-92.

64. Друздєв О. Передумови заснування колегіуму Товариства Ісуса у Львові. Київська Академія. 2021. № 18. С. 33-47.

65. Навольська Г. Педагогічна діяльність ордену єзуїтів в Україні (XVII - Перша половина XVIII ст.): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Тернопіль, 2011. 231 с.

66. Папазова А. Вивчення діяльності ордену єзуїтів на українських землях в останній третині XVI - першій половині XVII ст. дослідниками незалежної України. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. 2016. № 17. С. 56-67.

67. Баковецька О. Товариство Ісуса в Україні в кінці XVIII - ХІХ ст.: організація та діяльність. Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». 2012. № 7. С. 13-21.

68. Petrash A. Dzialalnosc jezuitow w Tarnopolu i Lwowie w latach 1852-1914.

69. Rocznik przemyski. Historia. 2022. T. 58, nr 2 (26). S. 93-116. URL: https://doi.org/10.4467/24497363RPLJ.22.004.17069.

70. Петраш А. Діяльність реколекційного дому єзуїтів у Львові в 1907-1914 рр. Вісник науки та освіти. 2023. № 5(11). С. 902-913. URL: https://doi.org/10.52058/ 2786-6165-2023-5(11)-902-913.

71. Петраш А. Місіонерська діяльність Товариства Ісуса в Станиславові (1883-1914 рр.). Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки. 2022. Т. 38. С. 125-137. URL: https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-38.125-137.

72. Петраш А. Місіонерська діяльність Товариства Ісуса в Чернівцях (1885-1914). Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи: збірник наукових праць. 2022. Т. 10. С. 252-269. URL: https://doi.org/10.32626/2309-2262.2022-10.252-268.

73. Петраш А. Місіонерська діяльність Товариства Ісуса в м. Коломия (1896-1914). Галичина. 2022. Т. 35. С. 96-108.



References

1. Kumor, B. (1980). Ustroj i organizacja Kosciola polskiego w okresie niewoli narodowej (1772-1918). Polskie Towarzystwo Teologiczne [in Polish].

2. Zahajkiewicz, M. T. (1993). Zrodla i kierunki badan nad przeszlosci^ lacinskiej archidiecezji Iwowskiej. Archiwa, Biblioteki iMuzea Koscielne, 62, 7-26 [in Polish].

3. Manziuk, J. (1995). Z dziejow archidiecezji Iwowskiej. Saeculum Christianum: pismo historyczno-spoleczne, 2(2), 35-59 [in Polish].

4. Polgar, L. (1981). Bibliographie sur 1'histoire de la Compagnie de Jesus 1901-1980: T. 1. Toute la Compagnie. Institutum Historicum S.I. [in French].

5. Polgar, L. (1983). Bibliographie sur l'histoire de la Compagnie de Jesus, 1901-1980.: T. 2. Les Pays: 1, Europe. Institutum Historicum S.I. [in French].

6. Polgar, L. (1990). Bibliographie sur l'histoire de la Compagnie de Jesus 19011980: T. 3. Lespersonnes: 1, Dictionnaires, A -F. Institutum Historicum S.I. [in French].

7. Kumor, B. (1994). Powrot jezuitow do Galicji. Folia Historica Cracoviensia, 2, 75-86 [in Polish].

8. Chotkowski, S. (1904). Powrot i powtorne zniesienie Jezuitow w Galicyi 18201848: napodstawie archiwaliow rzqdowych. nakl. "Kwartalnika Teologicznego" [in Polish].

9. Bednarski, S. (1933). Upadek i odrodzenie szkol jezuickich w Polsce. Wydawnictwo ksi^zy jezuitow [in Polish].

10. Zaleski, S. (1871). Czy jezuici zgubili Polske ? Przeglqd Lwowski, 1(z. 10), 545-554 [in Polish].

11. Zaleski, S. (1880). OO. Jezuici we Lwowie. Czcionkami Drukarni Ludowej [in Polish].

12. Zaleski, S. (1896). OO. Jezuici w Stanislawowie : szkic historyczny. Nakladem Wydawnictw Towarzystwa Jezusowego [in Polish].

13. Zaleski, S. (1874). Historya zniesienia Zakonu Jezuitow i jego zachowanie na BialejRusi (T. 1). Nakladem Autora [in Polish].

14. Zaleski, S. (1875). Historya zniesienia Zakonu Jezuitow i jego zachowanie na BialejRusi (T. 2). Nakladem Autora [in Polish].

15. Zaleski, S. (1886). O sodalisachMaryi. Nakladem Przegladu Powszechnego.

16. Zaleski, S. (1906). Jezuici w Polsce: T. 5. Cz. 2. Jesuici w Polsce Porozbiorowej. 1820-1905. Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp. [in Polish].

17. Zaleski, S. (1908). Jezuici w Polsce : w skroceniu, 5 tomow w jednym, z dwoma mapami. Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp. [in Polish].

18. Grzebien, L. (Red.). (1996). Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995. Wyd-wo WAM. https://www.jezuici.krakow.pl/bibl/enc.htm [in Polish].

19. Grzebien, L. (2009). Podstawowa bibliografia do dziejow Towarzystwa Jezusowego w Polsce (T. 1). WAM [in Polish].

20. Grzebien, L. (2010). Podstawowa bibliografia do dziejow Towarzystwa Jezusowego w Polsce (T. 2). WAM [in Polish].

21. Grzebien, L. (2017). Inwentarz Archiwum Prowincji Polski Poludniowej Towarzystwa Jezusowego w Krakowie. Rgkopisy do 1820 roku. Akademia Ignatianum w Krakowie [in Polish].

22. Kolacz, J. (2006). Slownik jgzyka i kultury jezuitow polskich. Wydawn. WAM [in Polish].

23. Bzowski, T. (1932). Ojcowie i bracia towarzystwa Jezusowego zmarli w polskich prowincjach od r. 1820. Nakladem zakonu towarzystwa Jezusowego [in Polish].

24. Drzymala, K., & Nawrocki, S. (1982). Wspomnienia naszych zmarfych: 18201982.: T. 1. Styczen, luty, marzec. [s.n.] [in Polish].

25. Drzymala, K. (1982). Wspomnienia naszych zmarfych: 1820-1982: T. 2. Kwiecien, maj, czerwiec. [s.n.] [in Polish].

26. Drzymala, K., & Bzowski, T. (1982). Wspomnienia naszych zmarfych : 18201982: T. 3. Lipiec, sierpien, wrzesien. [s.n.] [in Polish].

27. Drzymala, K., & Bzowski, T. (1982). Wspomnienia naszych zmarfych: 18201982: T. 4. Pazdziernik, listopad, grudzien. [s.n.] [in Polish].

28. Brz^kalski, J. (1904). O. Antoni Reichenberg T.J. Nakladem Apostolstwa Modlitwy [in Polish].

29. Brz^kalski, J. (1906). O. Waleryan Mrowinski : Towarzystwa Jezusowego. Nakl. przyjaciol zmarlego [in Polish].

30. Cieslak, S. (2004). Wklad o. Wojciecha Marii Baudissa SJ w reform^ zakonu sw. Bazylego Wielkiego. Nasza Przeszlosc : studia z dziejow Kosciola i kultury katolickiej w Polsce, 101, 197-238 [in Polish].

31. Drzymala, K. (1992). Ks. Wojciech Maria Baudiss T. J. [s. n.] [in Polish].

32. Skruten, Y. (1927). Adalbert Baudiss, TI. Analesta OSBM, (3), 403-405 [in Ukrainian].

33. Sternicki, A. (2006). Henryk Jackowski SJ : inicjator odnowy religijnej i spolecznej Kosciola w Galicji. Wyzsza Szkola Filozoficzno-Pedagogiczna "Ignatianum", WAM [in Polish].

34. Novak, M. (2013). Metropolita Andrzej Szeptycki i ks. Henryk Jackowski TJ (1880-1892). Sensus Historiae. Studia interdyscyplinarne, 10(1), 21-38 [in Polish].

35. Bies, A.P. (2012). Jan Badeni SJ (1858-1899): u poczqtkow ruchu spolecznego katolikow w Galicji. WAM : Akademia Ignatianum [in Polish].

36. Cieslak, S. (2013). Dzialalnosc spoleczno-kulturalna jezuitow galicyjskich w stowarzyszeniach katolickich 1856-1914. WAM, Akademia Ignatianum w Krakowie [in Polish].

37. Pyszka, S. (1996). Sylwetki jezuickich publicystow i dzialaczy spolecznych: 1872-1918. Wydzial Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego [in Polish].

38. Pyszka, S. (1996). "Jednosc": Organ Zwiazku Katolickich Robotnikow, 18981902. Wydzial Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego [in Polish].

39. Pyszka, S. (2017). Mysl spoleczna jezuitow Prowincji Galicyjskiej w latach 1884-1918 na lamach „Przegl^du Powszechnego”. Rocznik Filozoficzny Ignatianum, XXIII(1), 75-127 [in Polish].

40. Jagiello, M. (1993). Trwalosc i zmiana : szkice o "Przeglqdzie Powszechnym", 1884-1918. Oficyna Przegl^du Powszechnego [in Polish].

41. Jakubowski, Z. (1987). "Przeglqd powszechny" 1884-1985. Akademia Nauk Spolecznych PZPR [in Polish].

42. Bies, A.P. (1996). Recepcja spolecznego nauczania papieza Leona XIII w publikacjach jezuitow galicyjskich 1884-1914. Wydzial Filozoficzny Towarzystwa Jezusowego [in Polish].

43. Topij-Stempinska, B. (2016). Zrodla do dzialalnosci edukacyjnej konwiktu szlacheckiego w Tarnopolu. Studia Paedagogica Ignatiana, 16(3), 227-241 [in Polish].

44. Grzebien, L., & Topij-Stempinska, B. (2016). Konwikt szlachecki w Tarnopolu 1856-1886: slownik wychowankow. WAM [in Polish].

45. Topij-Stempinska, B. (2019). Uczniowie jezuickich instytucji edukacyjnych w Galicji w XIXwieku. Portret zbiorowy. Ignatianum [in Polish].

46. Glombik, C. (1993). Poczqtki neoscholastyki polskiej. Uniwersytet Sl^ski [in Polish].

47. Darowski, R. (2013). Filozofia jezuitow na ziemiach dawnej Rzeczypospolitej w XIXwieku. WAM [in Polish].

48. Betlej, A. (2008). Kosciol p.w. Niepokalanego Poez^cia Najsw. Panny Marii i rezydencja ks. Jezuitow w Tarnopolu. U J. Ostrowski (Red.), Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: T. 16. Kosciofy i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego (s. 305-316). Mi^dzynarodowe Centrum Kultury [in Polish].

49. Betlej, A. (2006). Dawny kosciol p.w. Niepokalanego Pocz^cia Najsw. Panny Marii i Sw. Alojzego Gonzagi (obecnie cerkiew katedralna p.w. Zmartwychwstania Panskiego) oraz kolegium Jezuitow w Stanislawowie. U J. Ostrowski (Red.), Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: T. 14. Kosciofy i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego (s. 359-368). Mi^dzynarodowe Centrum Kultury [in Polish].

50. Betlej, A. (2006). Dawny kosciol p.w. Sw. Stanislawa Kostki oraz rezydencja Jezuitow w Stanislawowie. U J. Ostrowski (Red.), Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: T. 14. Kosciofy i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego (s. 368-376). Mi^dzynarodowe Centrum Kultury [in Polish].

51. Betlej, A. (2004). Kosciol p.w. Sw. Jozefa i Bl. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. Jezuitow. U J. Ostrowski (Red.), Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: T. 12. Kosciofy i klasztory Lwowa z wiekow XIXi XX(s. 205-216). Mi^dzynarodowe Centrum Kultury [in Polish].

52. Brykowski, R. (2006). Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi. U J. Ostrowski (Red.), Materiafy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: T. 14. Kosciofy i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego (s. 163-177). Mi^dzynarodowe Centrum Kultury [in Polish].

53. Betlej, A. (2020). Koronacja obrazu Matki Boskiej pocieszenia w kosciele Jezuitow we Lwowie w 1905 roku. RocznikHistorii Sztuki, XLV, 163-170 [in Polish].

54. Grzebien, L., & Obirek, S. (Red.). (1993). Jezuici a kulturapolska : materiafy sympozjum z okazji jubileuszu 500-lecia urodzin Ignacego Loyoli (1491-1991) i 450-lecia powstania Towarzystwa Jezusowego (1540-1990), Krakow, 15-17 lutego 1991 r. WAM [in Polish].

55. Kramarz, H. (1993). Jezuici we Lwowie na przestreni wiekow. U Jezuici a kultura polska (s. 157-168). WAM [in Polish].

56. Stasiewicz-Jasiukowa, I. (Red.). (2004). Wkfad jezuitow do nauki i kultury w Rzeczypospolitej ObojgaNarodow ipodzaborami. WAM [in Polish].

57. Darowski, R. (2004). Zarys filozofii jezuitow w Polsce od XVI do XIX wieku. U I. Stasiewicz-Jasiukowa (Red.), Wkfad jezuitow do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodow ipodzaborami (s. 119-152). WAM. [in Polish].

58. Puchowska, M. (2004). Uroczystosci szkolne i jezuicki teatr w Tarnopolu (1820-1886). U I. Stasiewicz-Jasiukowa (Red.), Wkfad jezuitow do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodow ipodzaborami (s. 563-596). WAM. [in Polish].

59. Shevchenko, T. (2005). lezuitske shkilnytstvo na ukrainskykh zemliakh ostannoi chverty XVI - seredyny XVII st. Vydavnytstvo «Svichado». [in Ukrainian].

60. Shevchenko, T. (2011). Katolytski dukhovni seminarii, vprovadzheni yezuitamy u Rechi Pospolytii chasiv Kontrreformatsii (seredyna XVI -- seredyna XVII st.). Trudy Kyivskoi dukhovnoi akademii, (15), 269-284. [in Ukrainian].

61. Ferkov, O. (2022). Likvidatsiia ordenu yezuitiv (Tovarystva Isusa) ta yii naslidky dlia Uzhhorodskoho yezuitskoho kolehiumu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Istoriia, (1(46)), 108-118. https://doi.org/10.24144.24144/2523-4498.1(46).2022.257011 [in Ukrainian].

62. Seriakov, S. (2002). Yezuitske shkilnytstvo v Ukraini: kilkisni pokaznyky ta strukturnyi rozvytok (k. 40-kh-ser. 90-kh rr. XVII st.). Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk, (4), 126-150. [in Ukrainian].

63. Basenko, T. (2002). Yezuitski domy, yikhni fundatory i blahodiinyky na ukrainskykh zemliakh Rechi Pospolytoi: 1572-1647 rr. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, (13), 86-92. [in Ukrainian].

64. Druzdiev, O. (2021). Peredumovy zasnuvannia kolehiumu Tovarystva Isusa u Lvovi. Kyivska Akademiia, (18), 33-47. [in Ukrainian].

65. Navolska, H. (2011). Pedahohichna diialnist ordenuyezuitiv v Ukraini (XVII- Persha polovyna XVIII st.) [Neopubl. dys. kand. ped. nauk]. Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Volodymyra Hnatiuka. [in Ukrainian].

66. Papazova, A. (2016). Vyvchennia diialnosti ordenu yezuitiv na ukrainskykh zemliakh v ostannii tretyni XVI - pershii polovyni XVII st. doslidnykamy nezalezhnoi Ukrainy. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia, (17), 56-67. [in Ukrainian].

67. Bakovetska, O. (2012). Tovarystvo Isusa v Ukraini v kintsi XVIII - XIX st.: orhanizatsiia ta diialnist. Naukovi zapysky. Seriia «Istorychne relihiieznavstvo», (7), 13-21. [in Ukrainian].

68. Petrash A. Dzialalnosc jezuitow w Tarnopolu i Lwowie w latach 1852-1914. Rocznik przemyski. Historia. 2022. T. 58, nr 2 (26). S. 93-116. URL: https://doi.org/10.4467/24497363RPLJ.22.004.17069. [in Polish].

69. Petrash A. Diialnist rekolektsiinoho domu yezuitiv u Lvovi v 1907-1914 rr. Visnyk nauky ta osvity. 2023. № 5(11). S. 902-913. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-5(11)-902-913. [in Ukrainian].

70. Petrash A. Misionerska diialnist Tovarystva Isusa v Stanyslavovi (1883 - 1914 rr.). Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: istorychni nauky. 2022. T. 38. S. 125-137. URL: https://doi.org/10.32626/2309- 2254.2022-38.125-137. [in Ukrainian].

71. Petrash A. Misionerska diialnist Tovarystva Isusa v Chernivtsiakh (18851914). Problemy istorii krain Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy: zbirnyk naukovykh prats. 2022. T. 10. S. 252-269. URL: https://doi.org/10.32626/2309-2262.2022-10.252-268. [in Ukrainian].

72. Petrash A. Misionerska diialnist Tovarystva Isusa v m. Kolomyia (18961914). Halychyna. 2022. T. 35. S. 96-108. URL: https://doi.org/10.15330/gal.35.96-108. [in Ukrainian].

...