Участь Іллі Шрага в українському громадсько-просвітницькому і політико-правовому русі на початку ХХ століття

Размещено на http://allbest.ru

УЧАСТЬ ІЛЛІ ШРАГА В УКРАЇНСЬКОМУ ГРОМАДСЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКОМУ І ПОЛІТИКО-ПРАВОВОМУ РУСІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Герой України, Заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри державно-правових дисциплін, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна,

Степаненко Н.В.,

доктор філософії в галузі права, доцент кафедри теорії та історії держави і права, ВНЗ « Університет економіки та права «КРОК», м. Київ,

PARTICIPATION OF ILYA SHRAH IN THE UKRAINIAN PUBLIC AND EDUCATIONAL AND POLITICAL AND LEGAL MOVEMENT AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY

Frantsuz A.J.,

Постановка проблеми. Осяжене вивчення спадщини визначних українських діячів на сьогоднішній день є важливим завданням української історико-правової науки і юридичної біографістики, як форми правової спадщини. Однією із таких особистостей є відомий адвокат, політик і громадський діяч Ілля Шраг. Його участь в українському громадсько-просвітницькому русі на початку ХХ ст. займає важливе місце у процесах українського державотворення, а практичний досвід діяльності діяча може бути використаний у ході розбудови сучасної української держави.

Актуальність теми дослідження. Дослідження участі Іллі Шрага в українському громадсько-просвітницькому і політико-правовому русі на початку ХХ ст. відзначається науковою й суспільно-політичною актуальністю. Детальний аналіз даного питання дає можливість заповнити ряд прогалин у вивченні вітчизняного державного правотворення на початку ХХ ст.

Стан дослідження. Даній проблемі присвячували багато уваги відомих учених, серед яких: Т. Демченко, Л. Зіневич, О. Котляр, Г. Курас, У. Кухарук, І. Левченко, В. Онищенко, О. Сморжевська, С. Фомська, В. Шевченко та інші. Проте більшість дослідників зосереджувались на громадській та просвітницькій діяльності діяча. У зв'язку з цим дослідження участі просвітницькому русі на початку ХХ ст. потребує, на нашу думку, більш глибокого наукового вивчення.

Метою і задачею статті є висвітлення участі Іллі Шрага в українському громадсько-просвітницькому і політико-правовому русі на початку ХХ ст., як однієї з форм правової спадщини України.

Виклад основного матеріалу. Крім активної адвокатської та парламентської діяльності Ілля Шраг концентрує свої зусилля на поширенні громадського, просвітницького, теоретико-правового руху в українських землях. Ще у 1893 році він стає одним із засновників чернігівської «громади» [4, с. 18], тим самим надавши громадівському рухові, який мав давні історичні корені, організаційно-правового оформлення. Це призвело до того, що під його началом об'єдналися широке коло визначних тогочасних діячів [9, с. 36]. Серед яких були А. Верзилов, О. Тищинський, В. Хижняков, І. та І. Рашевські, В. Самійленко, М. та В. Коцюбинські, Г. Коваленко, С. та О. Русові, Б. Грінченко та інші. Поступово Ілля Шраг очолює громадівський рух і зосереджує його діяльність на благо розвитку української національної ідеї. Таким чином, йому вдалося сконцентрувати провідні сили патріотично налаштованої інтелігенції на розбудову української державності та забезпечення дотримання прав та інтересів українського народу. Надалі його діяльність уособлювалась з принципами українського національного відродження, які особливо посилились на початку ХХ століття.

Просвітницький рух діяч вважав одним із чинників розвитку українського суспільства. Цілком природно, що основні зусилля він приділяє рідній Чернігівщині, де виступає ініціатором створення місцевого осередку товариства «Просвіта» [5]. Як зауважила дослідниця С. Фомська, саме «Просвіта» здійснила «великий вклад у справу національно-культурного відродження України, формування та утвердження самосвідомості у найширших верствах населення національної самосвідомості у найширших верствах населення [8, с. 420-421].

Основоположними засадами діяльності організації І. Шраг вбачав діяльність товариства «Просвіта» у Львові, яке було засноване ще у 1868 році й на той час - визначним товариством культурно- просвітницького напрямку. Водночас його важливою місією було широке забезпечення українського народу друкованою продукцією патріотичного характеру. Характерно, що юридичне оформлення «Просвіти» на Наддніпрянщині співзвучне з революційними подіями 1905-1907 років і безпосередньо пов'язано з Маніфестом царя від 17 жовтня, де офіційно проголошувалося право засновувати товариства національного змісту. Потрібно зазначити, що після поразки революції та масових репресій царського режиму, саме «Просвіта» впродовж тривалого часу сприяла об'єднанню української інтелігенції з метою їхньої діяльності на благо рідного народу.

Просвіта у Чернігові була створена 27 грудня 1906 року [7, с. 186], а на початковому етапі її діяльності налічувалося з 300 осіб [2, с. 127]. Ілля Шраг входив до керівного складу організації та займався забезпеченням нормативно-правових засад діяльності. Дослідниця С. Фомська встановила, що «перші загальні збори товариства відбулись у залі Чернігівської міської управи під головуванням І.Л. Шрага, який на той момент очолював українську парламентську громаду при Державній думі. На початку зборів І. Л. Шраг зачитав присутнім статут товариства. Виступали М. Коцюбинський та М. Вороний, які повідомили про намір відкриття в Чернігівській губернії шкіл, бібліотек та читалень в українському дусі... На зборах було також обрано членів правління товариства. До списку увійшли: І. Шраг - адвокат, В. Коцюбинська - дружина М. Коцюбинського, М. Коцюбинський. Головою товариства «Просвіта» було обрано М. Коцюбинського» [7, с. 186].

Поступово, крім безпосередньо культурно-освітньої діяльності, яка забезпечувала формування української національної свідомості, діячі товариства активно проявляли себе в суспільно- політичному руслі. Зокрема, третього квітня 1907 року «Просвіта» офіційно звернулася до студентів Київського університету зі своєю підтримкою їх ініціативи щодо захисту прав української мови. Крім того, Чернігівська Просвіта виступила з офіційним зверненням до представників української трудової громади в ІІ Державній думі щодо захисту прав українського народу [3, с. 12]. Водночас вона акцентувала свою діяльність на рішучій боротьбі за права та інтереси українського народу, потреби рідного краю та відстоювання національно-культурних ідей. Потрібно зазначити, що саме Ілля Шраг виступав ідейним натхненником підготовки таких документів. Це можна пояснити близькістю його поглядів у період першої Державної Думи та їх подальшою трансформацією у просвітньому товаристві з подальшою їх аргументацією у політичних та громадських колах суспільства. Важливо зазначити, що така діяльність була притаманна І. Шрагу ще в період І Державної Думи Російської імперії, коли він був лідером Української парламентської громади.

Працюючи на посаді заступника «Просвіти» у Чернігові, Ілля Шраг разом із її головою Михайлом Коцюбинським багато часу приділяють роботі серед селянства, особливо з селянською молоддю, зокрема щодо утвердження у її колах основоположних ідей культурно-національного українського відродження. З цією метою діяч повсякчас проводив відкриті зустрічі з населенням та прийом громадян з широкого кола питань, у тому числі й правових, де роз'яснював права й свободи громадян. Поступово така ініціатива викликала занепокоєння губернатора, який був особливо незадоволений політичною та громадською позицією Іллі Шрага. З огляду на це, він наказав виключити його разом з однодумцями із членів товариства «Просвіта».

З цього часу у функціонуванні товариства спостерігається певна криза, що пояснюється ретельною увагою до нього місцевої влади та органів поліції [7, с. 190]. Слід зауважити, що І. Шрагу вдалося повернутися до керівних органів організації у 1911 році й навіть очолити її, проте уже в липні цього року товариство «Просвіта» припинило своє існування. Це підтверджує вкотре той факт, що наступ на український рух з боку царизму продовжувався та набував ще більше масових явищ. Зокрема, своєю діяльністю і своїм прикладом усвідомлення необхідності боротьби українського народу, за своє самовизначення Ілля Шраг показав приклад неухильної боротьби за права українського народу у ході зазначених процесів і був одним із її провідників аж до повалення самодержавства у 1917 році.

Як діяч з величезним досвідом, Ілля Шраг продовжував активну участь у суспільно-політичному житті України, спричинившись до заснування та функціонування ряду політичних сил [10, с. 28]. Надзвичайно важливою є його діяльність у Товаристві українських поступовців (ТУП), до заснування якого він мав пряме відношення. Ілля Шраг брав активну участь у роботі з'їздів товариства [1, с. 31]. Характерно, що починаючи з перших організаційних з'їздів товариства він став одним з ідейних натхненників та суттєво впливав на його діяльність, збори товариства відбувалися здебільшого у Києві й мали здебільшого конструктивний характер. Вищим керівним органом був З'їзд, який скликався кожного року та обирав Раду організації, до якої незмінно входив діяч.

Після повалення самодержавства діяльність Товариства українських поступовців суттєво активізувалася. Все більше значущою ставала постать Іллі Шрага у керівному складі організації, яка поступово перетворювалася в одного з ключових діячів української національної революції 1917 року. Так 8 березня діяча обирають головою спеціального губернського комітету громадських організацій. Метою його діяльності було реформування застарілої системи влади на нові демократичні основи розвитку української держави. Однією із перших реформ в цьому руслі було ініційоване І. Шрагом рішення про ліквідацію поліції та створення народної міліції й вироблення у зв'язку з цим відповідного звернення до народу українською, польською, російською і єврейською мовами.

Поступово лідером українського національно-визвольного руху стала Українська Центральна Рада, яка з часом перетворилася на законодавчий орган Української Народної Республіки [6, с. 9091]. Перебуваючи у складі Центральної Ради Ілля Шраг відзначився неабиякою активністю і був залученим до значної кількості проєктів різнопланових напрямів. 28 червня 1917 року як фаховий правник він стає членом новоствореної комісії із розробки проєкту статуту автономії України.

Відстоюючи державницьку політику Української Центральної Ради Ілля Шраг, виступаючи на публічних засіданнях систематично відзначав чималі заслуги Ради у державотворчій діяльності. На його переконання, законодавча влада

Центральної Ради дала можливість включити до території України нові губернії та створити ще чотири окремі генеральні секретарства. Важливо, що Центральна Рада у своєму складі об'єднала різні верстви населення, багато з яких мали вищу освіту та володіли значним досвідом українського державотворення.

Висновки. Ілля Шраг брав активну участь в українському громадсько- просвітницькому русі, що особливо позначився на початку ХХ ст. Завдяки його ініціативі зі створення низки організацій громадського та просвітницького характеру вдалося підняти українське питання на широкий загал та актуалізувати його серед провідних діячів того часу. Постійна зайнятість професійними й громадськими обов'язками не завадили йому з найкращого боку проявити себе в тій сфері українського буття, з якою нерозривно був пов'язаний протягом усього свого життя - служіння національно-державному відродженню української держави.

Література:

1. Бойко В.М., Демченко Т.П., Оніщенко О.О. 1917 рік на Чернігівщині: історико-краєзнавчий нарис. Чернігів: Сіверянська думка, 2003. 126 с.

2. Даниленко С. Українська інтелігенція в Русі за національно-культурне відродження (др. пол. ХІХ- поч. ХХ ст.) // Український історичний збірник. 2013. Вип. 16. С. 119-130.

3. Катренко А.М., Катренко Я.А. Їх об'єднували сповідувані демократичні ідеали та любов до України і її народу (Листи І.Л. Шрага М.С. Грушевському). К.: [б. в.], 2009. 64 с.

4. Кінзерська Т.В. Становлення творчої особистості Іллі Шрага в контексті суспільно-політичних процесів в українських землях кінця ХІХ - початку ХХ ст. Новітні тенденції сучасної юридичної науки: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпро, 4-5 грудня 2020 р.). Дніпро: ГО «Правовий світ», 2020. С. 16-19.

5. Мінченко М.В. Адвокатура міста Чернігова 1885-1915рр. //9 Всеукр. студ. наук.-практ. конф. Правозахисний рух: історія та сучасність. УРЛ: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/6757 (дата звернення: 15.06.2022).

6. Скальський В.В. Діяльність адвокатів в період Центральної Ради 1917-1918 рр. //Адвокатура України: історія та сучасність: матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ; Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 89-93.

7. Фомська С.М. Становлення та діяльність чернігівської «Просвіти» (1906-1908 рр.) // Сіверянський літопис. 2010. № 2-3. С. 185-192.

8. Фомська С.М. Порівняльна характеристика статутів Чернігівського товариства «Просвіта» 1906 і 1920рр. // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. К.: Глухів, 2013. Вип. 6. С. 420-423.

9. Шара Л. Особовий склад Чернігівської міської управи (1901-1917 рр.) // Сіверянський літопис. 2014. № 5. С. 34-43.

10. Швидченко Т., Губський С. Українська революція та державотворення 1917-1921 рр.: становлення національної державності (партійно-організаційний спектр // Україна ХХ ст.: суспільно-політичні моделі національної держави (державницька ідеологія та програмні засади провідних українських політичних партій і громадсько-політичних об'єднань) /П. П. Гай-Нижник (керівник проекту, упоряд. і наук. ред.); авт. кол.: П.П. Гай-Нижник, С.І. Губський, А.В. Іванець, І.Й. Краснодемська, Д.В. Толочко, Т.М. Швидченко, Т. М. Шевченко. К., 2018. С. 5-116.

Размещено на Allbest.ru