Зарубіжний досвід економічного відновлення після війни
Теоретичний аналіз досвіду держав, які відновили свою економіку після військового конфлікту, для формулювання моделі післявоєнної економічної відбудови України. проаналізовано досвід економічної відбудови держав в Європі після Другої світової війни.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.02.2024 |
| Размер файла | 36,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зарубіжний досвід економічного відновлення після війни
Магомедов Андрій Омарович
кандидат історичних наук,
Переяславський університет імені Григорія Сковороди, м. Переяславль
Анотація
Метою дослідження є теоретичний аналіз досвіду держав, які відновили свою економіку після військового конфлікту, для формулювання моделі післявоєнної економічної відбудови України. У дослідженні використано загальнонаукові теоретико-аналітичні методи логіки, порівняння, узагальнення та систематизації. У дослідженні проаналізовано досвід економічної відбудови держав в Європі після Другої світової війни. До кінця Другої світової війни більшість регіонів Європи були зруйновані. Головні руйнування торкнулися найбільших промислових центрів, але звичайні люди теж мали проблеми з житлом. Скрізь не вистачало їжі. Найбільше постраждала транспортна інфраструктура. Економіки європейських держав були виснажені війною, і справитися з цим могли допомогти лише союзники з іншого боку Атлантики - навіть Канада. Коли післявоєнна Європа повернулася до мирного життя, першочерговим завданням стало відновлення економіки. За відносно короткий час більшість європейських держав до кінця 1940 -х досягли довоєнного рівня промислового виробництва. Швидке зростання виробництва призвело до скорочення безробіття та покращення соціальних умов. Усі верстви суспільства виявляли інтерес до відновлення економіки. Деякі політики та державні діячі скористалися цим, виступаючи з гаслами соціальної солідарності та примирення підприємців та робітників. Проте вирішальним чинником економічного успіху стали зусилля європейців. Вони змогли успішно вирішити свої економічні проблеми, бо мали власне бачення реконструкції своїх держав. Узагальнюючи зарубіжну практику, доцільно врахувати стан розвитку в нашій державі та запозичити досвід європейських держав для формування моделі післявоєнної відбудови для України. Пропозиція, подібна до Плану Маршалла, яка сприяла майже повному відновленню економіки Європи після Великої Вітчизняної Війни, могла б стати хорошим підгрунтям для швидкого відродження України. Такий план мав би спрогнозувати відновлення знищеної економіки, зміну державних структур та швидкий розвиткок України.
Ключові слова: План Маршалла, європейські держави, Друга Світова Війна, економічне відновлення, Німеччина, Франція
Abstract
Mahomedov Andrii Omarovych Candidate of Historical Sciences, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslavl,
FOREIGN EXPERIENCE OF ECONOMIC RECOVERY AFTER THE WAR
The purpose of the study is a theoretical analysis of the experience of countries that have restored their economies after the military conflict, in order to formulate a model of the post-war economic reconstruction of Ukraine. The research uses general scientific theoretical and analytical methods of logic, comparison, generalization and systematization. The study analyzes the experience of economic reconstruction of European countries after the Second World War. By the end of World War II, most regions of Europe were destroyed. The main destruction affected the largest industrial centers, but ordinary people also had problems with housing. There was a lack of food everywhere. The transport infrastructure was the most affected. The economies of European countries were exhausted by the war, and only the allies on the other side of the Atlantic - even Canada - could help to cope with this. When post-war Europe returned to peaceful life, the first priority was to restore the economy. In a relatively short time, most European countries reached the prewar level of industrial production by the end of the 1940s. Rapid growth in production led to reduced unemployment and improved social conditions. All strata of society showed interest in the recovery of the economy. Some politicians and statesmen took advantage of this, speaking with slogans of social solidarity and reconciliation of entrepreneurs and workers. However, the decisive factor of economic success was the efforts of Europeans. They were able to successfully solve their economic problems because they had their own vision for the reconstruction of their countries. Summarizing foreign practice, it is advisable to take into account the state of development in our country and borrow the experience of European countries to form a model of post-war reconstruction for Ukraine. A proposal similar to the Marshall Plan, which contributed to the almost complete recovery of the European economy after the Great Patriotic War, could become a good basis for the rapid revival of Ukraine. Such a plan should predict the restoration of the destroyed economy, the change of state structures and the rapid development of Ukraine.
Keywords: Marshall Plan, European countries, World War II, economic recovery, Germany, France
Постановка проблеми
економічне відновлення війна
Завжди дуже гостро стояла проблема відновлення держав після війни: Другої світової війни, Корейської війни 1950-1953 рр. тощо. Вдало розроблена стратегія післявоєнної відбудови ставала початком стрімкого розвитку держави. Вивчення світового досвіду поствоєнного відновлення актуальне для сучасної України після завершення конфлікту з росією. Нашій державі необхідно докласти максимум зусиль, щоб досягти довоєнного рівня економіки. Опираючись на позитивний досвід країн Європи виходу з економічної кризи після Другої світової війни, Україна могла б його використати та додати свої національні особливості, щоб стати економічно розвиненою державою та відкрити перспективи для свого населення та підприємств.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питанню зарубіжного досвіду економічного відновлення держав після війни присвячено праці багатьох вчених: Кунз Д.В. [3], Рейнолдз Д. [4], Шмід Г. [5], Бородіна О.А., Ляшенко В.І. [6], Власюк О.С. [8], Гуменюк В.В. [9], Іванов С. В. [10], Підоричева І. [13], Шаповал Н., Федосеєнко М., Грибановський О., Терещенко О. [17], Шаров О. М. [18], Еллвуд Д.У. [19] та інших.
Мета статті. Дослідити зарубіжний досвід економічного відновлення після Другої світової війни.
Виклад основного матеріалу
Стан української економіки початку 90 - х років ХХ століття низка економістів порівнюють із кризовою ситуацією в Західній Європі після завершення Великої Вітчизняної Війни. Тому й виник інтерес до держав Європи, які відновили своє економічне становище у тісній співпраці із США. Знаменитий "план Маршалла", який запропонувала Америка для післявоєнного розвитку, поширювався на Великобританію, Францію, Італію, Швецію, Норвегію, Данію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Австрію, Ірландію, Ісландію, Грецію, Швейцарію, Туреччину, Португалію, а також Західну Німеччину і Трієст.
У ХХ столітті на розвиток економіки провідних капіталістичних держав світу вплинула одна ключова глобальна подія - Друга світова війна. До кінця Другої світової війни більшість держав Європи було спустошено. Руйнування зазнала економічна структура регіону. Мільйони людей залишилися без даху над головою.
Післявоєнна економіка навіть провідних держав Західної Європи була у критичному стані та відновлювалася дуже повільно.
Друга світова війна викликала ослаблення економічних та політичних позицій Великобританії. Загалом упродовж років Другої світової війни вона втратила близько 25% національного багатства держави. Обладнання англійських підприємств за роки війни зносилося, технічний прогрес сповільнився. Війна призвела до посилення залежності Великобританії від Америки, яка в період війни надавала своєму союзнику великі обсяги озброєння та продовольства на умовах ленд-лізу [9], крім того довелося скоротити, а в деяких напрямках і повністю перервати свої зовнішньоеко - номічні зв'язки з державами, куди все більше вкладав капітал США. У 1947 р. у державі настала гостра фінансова криза, і уряд змушений був піти на скорочення імпорту продовольства, що призвело до різкого подорожчання продуктів харчування. Вихід із складної економічної ситуації уряд Англії бачив у приєднанні до «плану Маршалла».
Закінчення війни поставило Францію перед найскладнішими завданнями, головним у тому числі була ліквідація економічної розрухи. Комуністи, у яких були сильні позиції через їхню активну участь у русі Опору, найважливішими завданнями вважали проведення націоналізації та створення системи соціального захисту населення. Навколо проблеми націоналізації розгорнулася гостра політична боротьба, яка закінчилася компромісом. Як і в інших капіталістичних державах, націоналізація у Франції не торкнулася всіх основних галузей промисловості та не змінювала сутності капіталістичної економіки. За своїм економічним змістом вона означала перехід від приватної власності до державно-монополістичної, являючи собою великий крок у розвитку державно -монополістичного капіталізму. Потреби відновлення економіки призвели до того, що більшість капіталовкладень стала прямувати у промисловість. Це дозволило прискорити темпи промислового виробництва та влітку 1947 р. досягти його довоєнного рівня (у сільському господарстві цей рівень було перевищено 1950 р.). У травні 1947 р. під приводом голосування міністрів-комуністів проти довіри уряду їх було видалено зі складу урядової коаліції. Процес націоналізації був припинений, і 28 червня 1948 р. в Парижі була підписана угода про економічне співробітництво між Францією та Сполученими Штатами Америки, що ознаменувало початок дії у Франції «плану Маршалла».
Після поразки Німеччини у Другій світовій війні відбувся її поділ на ФРН (Західну Німеччину) та НДР. Початковий стан народного господарства Західної Німеччини був дуже важким. Більшість промисловості було знищено бомбардуваннями або демонтовано переможцями. Окремі підприємства майже нічого не виробляли. У 1946 р. промислове виробництво становило 1/3 від довоєнного, на 30 років назад було відкинуто сільське господарство. Через військові руйнування різко загострилася житлова криза. У той же час капітуляція та еміграція німців зі східних областей Німеччини призвели до стрибкоподібного зростання населення. Ця обставина посилила продовольчу проблему, яка й так була в критичному стані. Фінансове становище держави характеризувалося цілковитим виснаженням. Кількість грошей, що перебували в обігу, у багато разів перевищувала готівкові товарні резерви, а державний борг досяг величезних розмірів. Майже повна відсутність товарів, мінімальна купівельна спроможність вели до натуралізації господарства та продуктообміну. У умовах активного сприяння США надали Західній Німеччині за «планом Маршалла» величезні кошти, було проведено реформи, створені задля рішучого становлення вільного ринкового господарства.
США закінчили Другу світову війну як беззаперечний лідер капіталістичного світу. За роки війни національний дохід США подвоївся, а промислове виробництво зросло більш ніж удвічі. Було створено добре налагоджений виробничий механізм, залежний від внутрішнього і міжнародного ринків. Постачання союзникам сировини, продовольства і зброї за рахунок державних коштів сприяло оновленню основного капіталу. Посилився процес концентрації виробництва, кількість великих підприємств, на яких працювало понад 10 000 осіб, зросла в сім разів.
Війна прискорила інтенсифікацію сільського господарства. Величезний попит на продовольство США стимулював механізацію та хімізацію виробництва, що призвело до різкого зростання прибутків сільського населення.
Військові дії та руйнування не поширювалися на американську територію, а ресурси США в кілька разів перевищували ресурси інших капіталістичних держав.
У червні 1947 року державний секретар США Дж. Маршалл виступив у Гарвардському університеті і запропонував «План Маршалла» (План відновлення Європи). Він передбачав надання американської допомоги європейським державам за умови, що вони розроблять єдиний план економічного відновлення. Маршалл підкреслив, що без здорової світової економіки не може бути політичної стабільності.
У 1947 році при президенті США була створена спеціальна комісія для аналізу американської зовнішньої допомоги. У своєму звіті комісія дійшла висновку, що західноєвропейське виробництво було значно нижчим за довоєнний рівень; що видобуток вугілля знаходиться на критичному рівні; що потреба в імпорті дуже висока; що Європа втрачає основне джерело іноземної валюти у вигляді платежів за послуги (туризм, банківська справа тощо); що співвідношення цін між промисловістю і сільським господарством змінюється на користь останнього; що співвідношення цін між промисловістю і сільським господарством змінюється на користь останнього, а також те, що руйнується єдина система внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
У звіті Комісії вказувалося на необхідність проведення грошової реформи. Однак зазначалося, що грошова реформа не буде ефективною, якщо вона лише зменшить пропозицію грошей. Її було недостатньо навіть для того, щоб прогодувати робітників у найважливіших галузях і "підняти" виробництво. Не було резервів для стимулювання розширення виробництва.
Вважалося недоцільним негайне збалансування бюджетів західноєвро - пейських держав. Однак Комісія вказувала на необхідність рухатися в цьому напрямку одночасно зі збільшенням виробництва. Іншими словами, зміцнення фінансової системи розглядалося не як попередній чи кінцевий етап відновлення економіки, а як процес, в якому поліпшення державних фінансів сприятиме відновленню виробництва і залежатиме від нього.
До 1947 р. склалося становище, у якому саме збереження досягнутих обсягів випуску продукції було під питанням. Виживання західноєвро - пейських економік забезпечувалося за рахунок імпорту з Північної Америки. Західноєвропейські держави були здатні забезпечити власне споживання зерна, бавовни та алюмінію та міді лише на 40%, свинцю та цинку -- на 30%, сала та олії -- приблизно на 15%, рідкого палива та м'яса -- на 10%. Австрія, наприклад, не покривала власним виробництвом навіть половини потреби у основних продуктах харчування. Зменшення імпорту цих продуктів із США могло призвести до голоду [7].
Відразу після закінчення війни західноєвропейський імпорт забезпечувався за рахунок дотацій та позик США та Канади, а також використання золотовалютних резервів До 1947 р. надходження коштів із цих джерел припинилося. У разі відсутності платіжних коштів західноєвропейські держави зіштовхнулися з перспективою скорочення імпорту продовольства та основних видів сировини. Без допомоги США імпорт до західноєвропейських держав скоротився б удвічі, а імпорт у доларах становив би чотири п'ятих від цього, що було у 1947 році. Це не було б вигідно США. Такий сценарій співробітництва був необхідний для підвищення самозабезпеченості Європи з допомогою відновлення економіки, збільшення віддачі допомоги США і вписування у чергове оновлення технологічної бази американської економіки, розпочате наприкінці 1940 -х.
У липні 1947 року у Парижі відбулася зустріч представників європейських держав для обговорення плану Маршалла з метою досягнення згоди щодо розробки загальноєвропейського економічного плану. На цій зустрічі було підписано договір про створення Організації європейського економічного співробітництва (ОЄЕС). У її завдання входила розробка спільної програми відновлення Європи: у серпні 1947 р. комітети конференції ухвалили рішення про загальний обсяг фінансування, необхідний Західній Європі протягом чотирьох років. США направили представників Конгресу до Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Австрії та Скандинавських держав для розгляду питання про розмір допомоги європейським державам для реалізації "плану Маршалла". Наприкінці 1947 року уряд США вніс до Конгресу законопроект про "план Маршалла".
"План Маршалла" був схвалений Конгресом 2 квітня 1948 року і набув чинності з 3 квітня 1948 до 30 грудня 1951 року. Загальний бюджет "плану
Маршалла" (з квітня 1948 року по грудень 1951 року) склав близько 12,4 млрд. дол. У той же час США зажадали як попередню умову надання допомоги звільнити комуністів з урядів держав, що підписали договір [1, 15]. До 1948 року в жодному уряді Західної Європи не було комуністів.
Важливим аспектом реалізації плану Маршалла було питання щодо джерел фінансування окремих елементів програми (табл. 1). Рішення було пов'язане із характером поставок та їх типом [1, 15]. Перший тип постачання охоплював предмети першої необхідності. Щовесни виділялися квоти на продовольство, паливо та одяг. Рік за роком у міру збільшення ресурсів європейських держав ці асигнування скорочувалися. Така допомога не окупалася, тому вона набирала форми дотацій, а не позик. Виручена від продажу цих товарів місцева валюта мала використовуватися урядами європейських держав для скорочення дефіциту національних бюджетів, що, у свою чергу, призводило до зниження інфляції та зростання виробництва.
Таблиця 1
Обсяги фінансової допомоги державам Західної Європи згідно з «Планом «Маршала»
|
Країни |
ВВП у 1947 р. |
Допомога згідно з «Планом Маршала» (млн..дол.) |
ВВП у 1952 р. |
Приріст ВВП (% до 1947 р.) |
||||
|
всього |
у % до ВВП |
у тому числі |
||||||
|
гранти |
позики |
|||||||
|
Велика Британія |
327044 |
16077 |
4,9 |
14137 |
1939 |
357585 |
+9,3 |
|
|
Франція |
168330 |
13677 |
8,1 |
12540 |
1137 |
240287 |
+42,7 |
|
|
Італія |
134446 |
7604 |
5,7 |
7123 |
482 |
190541 |
+41,7 |
|
|
ФРН |
161011 |
7009 |
4,4 |
5915 |
1093 |
314794 |
+95,5 |
|
|
Нідерланди |
48613 |
5461 |
11,2 |
4621 |
840 |
63162 |
+29,9 |
|
|
Греція |
13272 |
3562 |
26,8 |
3562 |
0 |
15878 |
+ 19,6 |
|
|
Австрія |
15102 |
3366 |
22,3 |
3366 |
0 |
27484 |
+82,0 |
|
|
Бельгія |
40563 |
2819 |
6,9 |
2476 |
343 |
49486 |
+22,0 |
|
|
Данія |
25020 |
1376 |
5,5 |
1208 |
168 |
30144 |
+20,5 |
|
|
Норвегія |
15395 |
1287 |
8,4 |
1089 |
198 |
19347 |
+25,7 |
|
|
Туреччина |
29064 |
1135 |
3,9 |
706 |
428 |
43295 |
+49,0 |
|
|
Ірландія |
9196 |
743 |
8,1 |
97 |
646 |
10753 |
+ 16,9 |
|
|
Швеція |
43206 |
541 |
1,3 |
438 |
103 |
49690 |
+ 15,0 |
|
|
Португалія |
16943 |
258 |
1,5 |
76 |
182 |
18428 |
+8,8 |
Джерело: [10]
Другою статтею постачання було промислове обладнання. Третьою - сировина, сільськогосподарська техніка, промислові товари та запасні частини. Фінансування цих поставок здійснювалося під гарантії уряду США через Експортно-імпортний банк США, який створив для цього спеціальне відділення.
У квітні 1948 року міністри 16 європейських держав та представник союзників з Німеччини підписали договір у Парижі. Згідно з планом Маршалла, європейські держави-учасниці повинні були вжити заходів щодо сприяння обміну товарами та послугами між собою та прискоренню розвитку внутрішньоєвропейської торгівлі; забезпечити найбільш ефективне завантаження своїх виробничих потужностей та досягти максимально швидкого зростання виробництва за рахунок співробітництва між державами; вжити фінансових та інших заходів щодо зміцнення своїх валют та відновлення довіри до них; співробітництво на системній основі. Як відомо, формою такого регулювання стала Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС), яка об'єднала 16 держав. Відбулися зміни в економічній політиці європейських держав, спрямовані на пошук та застосування нових методів регулювання економіки. держави зіткнулися із протиріччями. З одного боку, умовою надання американської допомоги була відмова держав-реципієнтів від програм націоналізації та програм, які завдають шкоди приватному підприємництву, тобто розвитку приватного капіталу. З іншого боку, відновлення могло бути досягнуто тільки при провідній ролі держави, яка, в першу чергу, прагнула забезпечити населення продовольством, промисловість сировиною та зменшити безробіття. У деяких видах галузі, які не могли бути самодостатніми (залізниці, повітряний транспорт, соціальні послуги та деякі види важкої промисловості), доводилося націоналізувати.
В умовах, як і у США в 1930-ті роки, держава мала маніпулювати податками і витратами задля досягнення повної зайнятості та стимулювання попиту. План Маршалла сприяв усуненню ключових проблемних питань, приховано стимулював цей процес.
Ступінь державного втручання в економіку була різною. Наприклад, Франція та Швеція пішли шляхом Національного плану. В Австрії, Німеччині, Бельгії та Італії був вищий рівень націоналізації промисловості. У Франції існував жорсткий державний контроль за кредитами, а основною метою була модернізація виробництва, а не його підвищення.
Великобританія повільно переходила до планування, а націоналізація розглядалася як захід по "порятунку" галузей, що стагнують, а не як засіб стимулювання ефективного зростання. Економічна політика держави була спрямована на вирішення двох завдань: досягнення високого рівня зайнятості на основі методів підвищення сукупного попиту шляхом державного втручання в економіку та використання фінансової підтримки США для покращення платіжного балансу.
Основними проблемами післявоєнної Італії були безробіття та висока інфляція. Від відносно швидкого відновлення економіки залежало також посилення державного контролю, збільшення прямих державних інвестицій та промислової модернізації державного сектора. На відміну від Великобританії, яка використовувала допомогу США для зміцнення свого платіжного балансу, італійський уряд дозволив приватним підприємцям використати кошти на допомогу для фінансування імпорту обладнання зі США.
У плані Маршалла Західній Німеччині приділялося особливе місце. Після закінчення Другої світової війни Західна Німеччина із противника перетворилася на партнера західних держав, їй відводилася роль форпосту у боротьбі з "радянським комунізмом". Серед західноєвропейських держав саме Німеччині віддали явну перевагу в рамках плану Маршалла. Німецькі банки зазвичай брали на себе страхування комерційних ризиків і грали значну роль у забезпеченні індустріалізації. Після краху фінансової системи в результаті Другої світової війни держава стала отримувати більше повноважень щодо контролю над кредитною системою, але політика, що проводиться, була результатом переговорів і співпраці з великими фінансовими та промисловими магнатами.
Кошти, отримані в рамках плану Маршалла, інвестувалися у приватний та промисловий сектор. Проте основою інвестиційного процесу були банки. Беручи участь у капіталі компаній та купуючи акції, банки виявляли інтерес до майбутнього промисловості та фінансували її розвиток. Стимулювання накопичення капіталу та масштабні державні інвестиції у Німеччині стали основними чинниками економічного зростання.
Для післявоєнної Європи план Маршалла був однією з найуспішніших економічних програм:
Галузі промисловості, які вважалися безнадійно застарілими та неефективними, були швидко відбудовані та відроджені без жодних змін у національній економічній політиці. В результаті європейські економіки оговталися від наслідків війни швидше, ніж очікувалося. Європейські держави змогли погасити свої зовнішні борги. Вплив Комуністичної партії та Радянського Союзу послабився. Відновився і зміцнився європейський середній клас, який є гарантом політичної стабільності та сталого розвитку.
Велика увага приділялася відновленню Західної Німеччини. Так, за перші роки реалізації «плану Маршалла» (1948 -1951) вона отримала від США майже стільки ж, скільки Великобританія та Франція разом узяті та майже в 3,5 рази більше, ніж Італія [12].
Парадоксально, але реалізація плану Маршалла без участі СРСР певною мірою задовольняла обидві сторони. Радянський Союз зміг зберегти і підтвердити свій вплив у Східній Європі, а США та їхні партнери по плану
Маршалла змогли вжити комплексних заходів для стабілізації суспільно - політичної ситуації в Західній Європі (табл. 2).
Таблиця 2
Заходи з економічного відновлення за окремими державами Європи
|
Країна |
Економічні заходи |
|
|
Німеччнина |
проведення фінансової реформи, що супроводжувалася прийняттям пакету соціальних законів, розроблених департаментом Л. Ерхарда; було дозволено кредитування підприємств із заморожених банківських рахунків громадян; з червня 1948 р. до липня 1949 р. продуктивність праці зросла на 30 %, що стало наслідком зниження рівня цін; Міністерство економіки вміло спрямовувало інвестиції на розвиток основних галузей важкої промисловості, що сприяло розвитку переробної та легкої промисловості; розвиток середнього та малого бізнесу; державою виділялися субсидії навчання робітників, а половина побудованих квартир надавалася громадянам за зниженими цінами; у квітні 1951 р. бундестаг ухвалив Закон про участь робітників в управлінні виробництвом; заміна знецінених рейхсмарок на дойчмарки Ерхард "відпустив" споживчі ціни у вільне плавання. держава залишала за собою право регулювати ціни лише деякі групи продуктів; революційні технічні рішення у автомобілебудуванні; зародження світових брендів (Marc O'Polo, s.Oliver, New Yorker та інші); держава-ініціатор створення Євросоюза і валюти євро не брали дешевих кредитів; експорт сировинної продукції. |
|
|
Франція |
створено потужні профспілкові об'єднання трудящих; ядерна програма; державне втручання у платоспроможні галузі, що призвело до скорочення торговельного дефіциту та зміцнення національної валюти; підтримування твердих цін на продукти харчування та товари першої необхідності; націоналізація частини важливих галузей економіки; надання підприємствам кредитів, податкових пільг, державних замовлень; структурна перебудова економіки з акцентом на нові галузі завдяки плану економічної допомоги з боку США; податкова реформа оптимізувала важливі статті відрахувань; систематичне підвищення зарплати; надання субсидій у освітній сфері; стає ініціатором інтеграції країн Європи, накладаючи це на допуск англійських товарів, на європейський ринок. |
|
|
Велика Британія |
націоналізація частини збиткових підприємств із виплатою компенсацій їх власникам; створено модель змішаної економіки; запроваджено систему державного соціального страхування; створено національну службу охорони здоров'я; запроваджено безкоштовне медичне обслуговування; розгорнуто будівництво соціального житла; завдяки прийнятій у 1947 р. «програмі розвитку сільського господарства» вдалося майже вдвічі збільшити обсяги продукції, що випускається. |
Джерело: складено автором за [1 -6, 16, 19]Слід зазначити, що навіть зараз у розпал війни Україна перебуває в задовільному становищі. Наявність корисних копалин, статус "держави третього світу", розгалужені виробничі потужності, злагоджена та ретельна логістика, надзвичайно стабільна банківська система, постійне спрощення бюрократичних процедур за рахунок впровадження "держави у смартфоні", регулярні надходження коштів із Заходу та найпотужніших держав світу. Нарешті, бажання і прагнення населення до якісних змін і самореалізації. Все це наштовхує на думку, що післявоєнний розвиток в Україні відбувається легше, ніж в Афганістані, Сирії чи Іраку.
Трансформація має призвести до впевненості у правах власності та верховенстві закону, що має вирішальне значення для заохочення свободи.
Макроекономічна стабільність також важлива. Це пов'язано з тим, що приватним інвестиціям важко бути успішними, коли відсоткові ставки перевищують 10 % або навіть ставки за державними облігаціями перевищують 10 %. Тому важливо, щоб макроекономічна політика не була надмірно інфляційною, особливо з точки зору погашення боргу, що дуже складно в нинішніх умовах, але критично важливо для досягнення мети.
Висновки
Повоєнний досвід Західної Європи заслуговує на увагу як з точки зору відновлення економіки, фінансової та фіскальної реконструкції та налагодження економічного співробітництва між державами, так і з точки зору стратегій промислового розвитку, які створили матеріальні передумови для потужного технологічного прогресу в різних галузях промисловості.
Пропонується використати для України в контексті економічного відновлення після війни застосувати такі заходи:
- допомога Україні має створити для неї стимули для приведення нормативно-правової бази у відповідність до стандартів ЄС (включно з антикорупційними заходами), сприяти вільній торгівлі та залученню прямих іноземних інвестицій;
- модернізація виробничого потенціалу: реконструкція надає унікальну можливість радикально покращити виробничий потенціал України та наблизити її до нового науково -технологічного укладу, заклавши фундамент для довгострокового зростання та тіснішої інтеграції у світову економіку;
- Україна має ефективно використати допомогу: на розвиток пріоритетних галузей, які забезпечать гідну конкуренцію на зовнішньому ринку, на розробку ефективної соціальної політики; на політику збільшення доходів населення; на інноваційний розвиток тощо. Децентралізація держави;
- розумні умови забезпечать належне використання міжнародної допомоги та прогрес у боротьбі з корупцією в Україні: 15 млрд. євро з 18 млрд. євро, виділених ЄС, мають бути обумовлені проведенням судової, антикорупційної та "регуляторної" реформ;
- отримувати міжнародні гранти для розвитку. Після завершення війни держави не в змозі виплатити додатковий борг у короткостроковій перспективі. Залежність від кредитів збільшує ризик майбутніх боргових криз (План Маршалла для Європи після Другої світової війни на 90% складався із субсидій);
- тісна координація між джерелами фінансування та одержувачем зведе до мінімуму втрати та затримки;
- допомога повинна здійснюватися самостійною афілійованою з ЄС або уповноваженою агенцією, незалежною від багатосторонніх, двосторонніх та неурядових донорів, але бути підзвітною.
Література:
1. Act of April 3, 1948, European Recovery Act [Marshall Plan]; Enrolled Acts and Resolutions of Congress, 1789-1996; General Records of the United States Government; Record Group 11; National Archives.
2. Documents on the History of European Integration. New York: Walter De Gruyter & Co, 1985. Vol. 1: Continental Plans for EuropeanUnion 1939- 1945 / Ed. by Walter Lipgens. 847 р.
3. Kunz D. B. The Marshall Plan reconsidered : a complex of motives / Diane B. Kunz // Foreign Affairs. - 1997. - Vol. 76. - № 3. - P. 162-170.
4. Reynolds D. The European response: Primacy of politics / David Reynolds // Foreign Affairs. - 1997. - Vol. 76. - № 3. - P. 171-184.
5. Schmidt H. Miles to go : from American plan to European Union / Helmut Schmidt // Foreign Affairs. - 1997. - Vol. 76. - № 3. - P. 213-221.
6. Бородіна О. А., Ляшенко В.І. Повоєнне відновлення економіки: світовий досвід та спроба його адаптації для України. Вісник економічної науки України. 2022. № 1(42). URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/! 86648/17-Borodina.pdf?sequence=1. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1i42i.121-134
7. Відновлення економік європейських країн і України: історичний досвід та сучасні виклики. URL: https//ukranews.com/ua/publication/1784$vidnovlennya$ekon...$ta$suchasni$vyklyky.
8. Власюк О. С. План Маршалла для України: економічні, реформаторські та зовнішньополітичні аспекти. Стратегічні пріоритети. 2014. № 3. C. 5-13.
9. Гуменюк В. В. Зарубіжний досвід повоєнної трансформації державного управління і уроки для України. Економіка України. 2022. № 8. С. 34-54. DOI: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2022.08.034.
10. Іванов С. В. Економічне відновлення і розвиток країн після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України. Економіка України. 2019. № 1 (686). С. 75-89. URL: https://cutt.ly/iJfwVqD (дата звернення: 16.10.2023).
11. Напрями надання міжнародної фінансової та технічної допомоги в рамках плану Маршалла. URL: https://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/П13/1/Комар%20Н.pdf (дата звернення: 17.10.2023).
12. П'ять історій економічного успіху після війни: світовий досвід для України. URL: https://lb.ua/economics/2022/04/13/513199_5_istoriy_ekonomichnogo_uspihu_pislya.html
13. Підоричева І. Післявоєнне відновлення Європи: досвід та уроки для України. Журнал європейської економіки. Том 21. № 2 (2022). URL: http://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ ukjee/article/view/1592
14. План відновлення України. URL: https://recovery.gov.ua/ (дата звернення 07.06.2023)
15. План Маршала. URL: http://surl.li/iooep
16. План Маршалла. История Германии. URL: https://www.partner-inform.de/partner/ detail/2003/3/23 0/6112/plan-marshalla?lang=ru
17. Шаповал Н., Федосеєнко М., Грибановський О., Терещенко О., Повоєнне відновлення України. Нові ринки та цифрові рішення. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/ Digitalinstruments-in-Ukrainian-recovery.pdf
18. Шаров О. М. Уроки та перспективи “плану Маршалла” для України. Економіка України. 2015. № 4. С. 12-18.
19. Эллвуд Д. У. План Маршалла: стратегия, которая принесла плоды. Электронный журнал Государственного департамента США, апрель 2006 года URL: http://nato.w-europe.org/ show.php? art= 13 6&rubr=26
References:
1. Act of April 3, 1948, European Recovery Act [Marshall Plan]; Enrolled Acts and Resolutions of Congress, 1789-1996; General Records of the United States Government; Record Group 11; National Archives.
2. Documents on the History of European Integration. New York: Walter De Gruyter & Co, 1985. Vol. 1: Continental Plans for EuropeanUnion 1939- 1945 / Ed. by Walter Lipgens. 847 р.
3. Kunz D. B. The Marshall Plan reconsidered : a complex of motives / Diane B. Kunz // Foreign Affairs. - 1997. - Vol. 76. - № 3. - P. 162-170.
4. Reynolds D. The European response: Primacy of politics / David Reynolds // Foreign Affairs. - 1997. - Vol. 76. - № 3. - P. 171-184.
5. Schmidt H. Miles to go : from American plan to European Union / Helmut Schmidt // Foreign Affairs. - 1997. - Vol. 76. - № 3. - P. 213-221.
6. Borodina O.A., Lyashenko V.I. (2022) Povoyenne vidnovlennya ekonomiky: svitovyy dosvid ta sproba yoho adaptatsiyi dlya Ukrayiny. [Post-war recovery of the economy: world experience and an attempt to adapt it for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoyi nauky Ukrayiny, No. 1(42). Available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/! 86648/17-Borodina.pdf?sequence=1. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).121-134
7. Vidnovlennya ekonomik yevropeys'kykh krayin i Ukrayiny: istorychnyy dosvid ta suchasni vyklyky [Restoration of the economies of European countries and Ukraine: historical experience and contemporary challenges] Available at: https//ukranews.com/ua/publication/ 1784$vidnovlennya$ekon. ..$ta$suchasni$vyklyky
8. Vlasyuk, O. S. (2014), “Plan Marshalla dlia Ukrainy: ekonomichni, reformatorski ta zovnishnopolitychni aspekty” [The Marshall Plan for Ukraine: economic, reformative and foreign policy aspects]. Strategic Priorities, vol. 3, pp. 5-13
9. Humeniuk, V. (2022). “Zarubizhnyi dosvid povoiennoi transformatsii derzhavnoho upravlinnia i uroky dlia Ukrainy” [Foreign Experience of Post-War Transformation of Public Administration and Lessons for Ukraine], Ekonomika Ukrainy, vol. 8, pp. 34-54. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.08.034.
10. Ivanov, S.V. “Economic recovery and development of countries after armed conflicts and wars: lost opportunities for Ukraine.” Economy of Ukraine, no. 1 (686), 2019, pp. 75-89. cutt.ly/iJfwVqD.
11. “Areas of international financial and technical assistance under the Marshall Plan.” TNEU, dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/1113/1/Комар%20Н.pdf
12. P"yat' istoriy ekonomichnoho uspikhu pislya viyny: svitovyy dosvid dlya Ukrayiny. [Five stories of economic success after the war: world experience for Ukraine]. Available at: https://lb.ua/economics/2022/04/13/513199_5_istoriy_ekonomichnogo_uspihu_pislya.html
13. Pidorycheva I. Pislyavoyenne vidnovlennya Yevropy: dosvid ta uroky dlya Ukrayiny. [Postwar recovery of Europe: experience and lessons for Ukraine]. Zhurnal yevropeys'koyi ekonomiky, Tom 21, № 2(2022). Available at: http://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1592
14. Plan vidnovlennia Ukrainy. Retrieved from https://recovery.gov.ua/ (Accessed 07 June
2023)
15. Plan Marshalla. Vikipediya [The Marshall Plan]. Available at: http://surl.li/iooep
16. The Marshall Plan. History of Germany. Available at: https://www.partner-inform.de/ partner/detail/2003/3/230/6112/plan-marshalla?lang=ru
17. Shapoval N., Fedoseyenko M., Hrybanovskyi O., Tereshchenko O. Postwar recovery of Ukraine. New market sand digitalsolutions. Available at: : https://kse.ua/wp-content/uploads/ 2022/09/Digitalinstruments-in-Ukrainian-recovery.pdf
18. Sharov, O. (2015), “Uroky ta perspektyvy “planu Marshalla” dlia Ukrainy” [Lessons and perspectives of the “Marshall Plan” for Ukraine], Ekonomika Ukrainy, vol. 4, pp. 12-18.
19. Ellvud D. U. Plan Marshalla: strategiya, kotoraya prinesla plody [Ellwood D. U. The Marshall Plan: a strategy that bore fruit]. Elektronnyj zhurnal Gosudarstvennogo departamenta SSHA [Electronic journal of the US State Department], aprel' 2006 goda. Available at: http: //nato.w-europ e. org/ show. php? art= 13 6&rubr=2 6
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.
презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016Стан Великобританії після Другої світової війни, характер та етапи проведення реформ лейбористів. Політика консервативних і лейбористських кабінетів у 1951–1964 рр. Назрівання неоконсервативного перевороту. Європейська інтеграція, діяльність М. Тетчер.
лекция [69,9 K], добавлен 26.06.2014Закладення принципових основ союзницького контролю і міжнародного правового статусу Німеччини після Другої світової війни на Постдамській конференції. Історія створення Федеративної Республіки Німеччини та особливості її державно-правового розвитку.
реферат [25,5 K], добавлен 28.10.2010Радянізація Західної України після Великої Вітчизняної війни. Доля Української греко-католицької церкви. Львівський церковний собор. Масовий характер опору народу, збройна боротьба ОУН-УПА. Операція "Вісла": примусове переселення українців до УРСР.
реферат [22,8 K], добавлен 18.08.2009Докорінні зміни в територіальному та етнічному складі України, колосальні втрати народного господарства. Відбудова економіки, зростання промисловості. Очевидні невдачі відбудови у сільському господарстві. Подолання опору УПА, зміни в культурній політиці.
реферат [36,9 K], добавлен 11.03.2010Аналіз суперечності великих держав на Сході під час повоєнного врегулювання 1918-1923 років. Боротьба Великої Британії, Франції, США, Греції. Російська білогвардійська еміграція навколо визначення статусу Константинополя та режиму Чорноморських проток.
статья [34,8 K], добавлен 11.09.2017Дослідження передумов краху колоніальної системи в класичних формах прямого підпорядкування та диктату. Історія набуття незалежного статусу країнами Південної і Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки після Другої Світової війни.
реферат [28,4 K], добавлен 27.10.2010Становище України після світової війни та впровадження нової економічної політики. Розвиток промисловості, науки і техніки в 20-30-ті роки. Впровадження єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі та забезпечення держави товарним хлібом.
реферат [28,6 K], добавлен 13.03.2011Тимчасовий режим у Франції (1944-1946 рр.). IV Республіка, утворення V Республіки, режим "особової влади". Розвиток країни після Ш. де Голля. Соціально-економічний і політичний розвиток у 80-90-х рр. (Ф. Міттеран). "Співіснування" наприкінці ХХ ст.
контрольная работа [72,9 K], добавлен 26.06.2014Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.
реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016Евакуація та знищення економічних об’єктів радянськими частинами на початку війни. Просування німецьких військ вглиб території України. Відновлення функціонування промисловості на захопленій території. Відновлення роботи гідроелектростанції Запоріжжя.
реферат [25,1 K], добавлен 20.08.2013Зміни зовнішньої політики після закінчення холодної війни у світі. Зміст зовнішньополітичних доктрин, що визначали американську політику на різних стадіях її здійснення. Напрямки розвитку зовнішньої стратегії США на сучасному етапі розвитку країни.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 16.06.2011Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.
доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008Аналіз впливу українського питання на проблему міжнародних гарантій безпеки у Центральній Європі в період між Першою і Другою світовими війнами. Аспекти ролі держави у забезпеченні гарантій безпеки для її громадян після Першої світової війни у Європі.
статья [22,8 K], добавлен 14.08.2017Політика "воєнного комунізму" в Україні. Сільське господарство Київської Русі. Господарство воюючих країн в роки Другої світової війни. Реформа 1961 року та її значення для економіки України. Промисловість України в пореформений період (після 1861 року).
курсовая работа [59,9 K], добавлен 22.02.2012Нюрнберзький процес - визнання агресії найтяжчим злочином проти людства. Завершення Другої світової війни, капітуляція Німеччини. Правові основи Нюрнберзького судового процесу. Суд народів над гітлеризмом - епілог другої світової війни в Європі.
курсовая работа [78,6 K], добавлен 27.04.2010Арабський світ у другій половині ХХ - на початку ХХІ сторіч, його стратегічне положення, нафтові багатства в роки “холодної війни" як об’єкти протистояння між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Місце арабських країн в системі міжнародних відносин.
дипломная работа [115,9 K], добавлен 10.06.2010Процес зародження конфлікту між Бісмарком і Наполеоном III напередодні франко-прусської війни. Утворення міжнародних союзів після війни. Особливості освіти міжнародних спілок. Ставлення політики Бісмарка до Росії, його роль в історії Німеччини.
реферат [57,8 K], добавлен 22.01.2012
