Наукові кадри Львівського політехнічного інституту у перше десятиліття по закінченні Другої світової війни: структура та кількісний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет „Львівська політехніка”, м. Львів

Наукові кадри Львівського політехнічного інституту у перше десятиліття по закінченні Другої світової війни: структура та кількісний вимір

Мельник Ростислав Ігорович

кандидат історичних наук

старший викладач кафедри історії,

музеєзнавства та культурної спадщини

Анотація

політехнічний інститут кадровий співробітник

У статті проаналізовано структуру та кількісний склад наукових кадрів Львівського політехнічного інституту у перше десятиліття по закінченні Другої світової війни. У першій частині статті особливу увагу присвячено Науково-дослідному сектору інституту, зокрема розглянуто передумови появи цього структурного підрозділу, його завдання, засади організації і діяльності. Окремо проаналізовано структуру сектору, штат його співробітників та посади, які вони займали. Висвітлено зміни, які відбувалися у штаті адміністративно-управлінського апарату та науково-допоміжних підрозділів сектору впродовж 1944-1955 рр. Розглянуто участь професорсько-викладацького і навчально-допоміжного складу інституту у науково-дослідних роботах, виконання яких було покладено на Науково-дослідний сектор.

У статті розглянуто кадрові проблеми, з якими зіткнувся Львівський політехнічний інститут внаслідок повернення на історичну батьківщину у 1944-1945 рр. працівників польської національності, а також вирішення цих проблем шляхом працевлаштування в інституті викладачів і науковців із різних регіонів Радянського Союзу. Згадано імена відомих радянських науковців, які працювали в інституті у перші роки по закінченні Другої світової війни. Відзначено їхній вплив на науково-дослідну роботу навчального закладу та тематику досліджень, які у ньому проводилися.

У другій частині статті розглянуто структуру професорсько-викладацького складу Львівського політехнічного інституту у перше десятиліття по завершенні Другої світової війни. Відповідно до цієї структури проаналізовано участь працівників кафедр у науково-дослідній діяльності закладу у зазначений період часу. Висвітлено динаміку зростання впродовж 1946-1955 рр. кількості викладачів, які брали участь у науково-дослідних роботах інституту. Розглянуто основні причини неповного охоплення науково-дослідною діяльністю усього загалу професорсько-викладацького складу навчального закладу.

Ключові слова: Львівський політехнічний інститут, Науково-дослідний сектор, науково-дослідна діяльність, науково-дослідна робота, наукові кадри, штат працівників, професорсько-викладацький склад.

Melnyk Rostyslav Ihorovych Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer at the Department of History, Museum Studies and Cultural Heritage, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Scientific staff of the Lviv Polytechnic Institute in the first decade after the end of the Second World War: structure and quantitative measurement

Abstract

The article analyzes the structure and quantitative composition of scientific personnel of the Lviv Polytechnic Institute in the first decade after the end of the Second World War. In the first part of the article special attention is devoted to the Scientific Research Sector of the Institute. The prerequisites for the creation of this structural unit, its tasks, principles of organization and activity are considered. The structure of the sector, the number of its employees and the positions the held are analyzed separately. The changes that took place in the staff of the administrative and management apparatus as well as scientific and auxiliary units of the sector during 1944-1945 are highlighted. The participation of the professor-reaching and educational support staff of the institute in scientific research works, which the Scientific Research Sector carried out, is considered.

The article examines personnel problems faced by the institute as a result of the return of employees of Polish nationality to their historical homeland in 19441945 as well as solving these problems by employing teachers and scientists from various regions of the Soviet Union at the institute. The names of famous Soviet scientists who worked at the institute in the first years after the end of the Second World War are mentioned. Their influence on the research work of the institute and the subject of research that was conducted in it is noted.

The second part of the article examines the structure of the teaching staff of the Lviv Polytechnic Institute in the first decade after the end of the Second World War. In accordance with this structure the participation of department employees in the institution's research activities at that time is analyzed. The growth dynamics of the number of teachers who participated in the institute's research work during 19461955 is highlighted. The main reasons for incomplete coverage of scientific and research work by the entire teaching staff of the educational institution are considered.

Keywords: Lviv Polytechnic Institute; Scientific Research Sector; scientific research activity; scientific research work; scientific personnel; staff; teaching staff.

Постановка проблеми

Після відновлення у 1944 р. діяльності Львівського політехнічного інституту одним з основних його завдань радянська влада окреслила науково-дослідну роботу. Таке рішення було продиктоване не лише давніми науковими традиціями політехніки та наявністю висококваліфікованих кадрів, які продовжували працювати в інституті, але й нагальною потребою швидкої відбудови зруйнованої внаслідок воєнних дій економіки Західних областей України та її інтеграції з народним господарством Радянського Союзу. Вже з перших днів інститут активно приступив до виконання покладених на нього зобов'язань. З кожним роком всупереч несприятливим обставинам вуз розширював науково-дослідну діяльність. З огляду на перманентні проблеми з матеріально-технічною базою та брак фінансування поступ у науковій сфері забезпечувався насамперед ухваленням відповідних організаційних й адміністративних рішень та мобілізацією усіх наявних ресурсів. За таких умов особливого значення набувала проблема широкого залучення до науково-дослідних робіт професорсько-викладацького і науково-допоміжного персоналу закладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема організації науково-дослідної діяльності працівників Львівського політехнічного інституту, зокрема виконання ними науково-дослідних робіт, які проводив заклад у перші роки по закінченні Другої світової війни, у науковій літературі спеціально не висвітлювалася. Виняток становить монографія Р. Кузьмина та Р. Мельника про Науково-дослідний сектор інституту, який розпочав свою діяльність у 1944 р. У першому розділі праці проаналізовано загальний стан наукових кадрів не лише сектора, а й всього інституту у перше повоєнне десятиліття, зокрема розглянуто їхню участь у науково-дослідній діяльності закладу [21].

Мета статті - висвітлити засади організації науково-дослідної діяльності Львівського політехнічного інституту у перше десятиліття по закінченні Другої світової війни, проаналізувати кількісний склад та структуру наукових кадрів інституту у той час, їхню участь у науково-дослідній роботі навчального закладу.

Виклад основного матеріалу

Для організації, координування і централізованого керівництва всією науково-дослідною роботою, яка велася у Львівському політехнічному інституті, а також впровадження її результатів на практиці вже у 1944 р. було створено спеціальний підрозділ - Науково-дослідний сектор [2, арк. 1-2]. Усі науково-дослідні роботи, які виконувалися у працівниками вузу, поділялися на держбюджетні та госпдоговірні. Виконавцями держбюджетних робіт були як окремі працівники інституту, так і цілі колективи науковців та допоміжного персоналу. Вони виконувалися за бюджетні кошти. Госпдоговірні роботи виконувалися у рамках Науково-дослідного сектору як співробітниками кафедр (працювали у секторі на засадах сумісництва), так і штатними працівниками самого сектору. Їх замовниками виступали підприємства й організації з різних куточків СРСР. Штат працівників Науково-дослідного сектору постійно змінювався, оскільки безпосередньо залежав від кількості й обсягу госпдоговірних робіт. Їхня праця оплачувалася за рахунок коштів, які сектор отримував від виконання цих робіт.

У другій половині 1940-х рр. склад адміністративних працівників Науково-дослідного сектору не був стабільним і коливався від трьох до 9,5 штатних одиниць. Так у 1945 р. він налічував 9 штатних одиниць [3, арк. 1], 1946 р. - 9,5 [5, арк. 4], 1947 р. - 6 [7, арк. 4], 1948 р. - 3 [15, арк. 73], 1949 р. - 9 [16, арк. 75]. У першій половині 1950-х рр. штат адміністративно-управлінських працівників сектору стабілізувався і вже не перевищував трьох штатних одиниць [17, арк. 98; 18, арк. 116-116зв.; 19, арк. 140; 20, арк. 67].

У другій половині 1940-х рр. посади, які займали працівники адміністративно-управлінського апарату сектору, та їх кількість щороку змінювалися. Так у 1945 р. цих посад було 10. Їх повний перелік був такий: начальник сектору (посаду за сумісництвом займав професор інституту); головний бухгалтер; провідний інженер; завідувач видавничого сектору; керівник лекторію; секретар-референт; плановик; працівник, який відповідав за виконання спеціальних робіт; бухгалтер-розраховувач; бухгалтер-статистик [3, арк. 1]. У 1946 р. працівники адміністративно-управлінського апарату сектору займали 11 таких посад: начальник сектору (доцент), науковий керівник сектору (за сумісництвом ним був професор інституту), заступник начальника сектору (кандидат технічних наук), головний бухгалтер, керівник лекторію (ним був за сумісництвом доцент інституту), завідувач видавничого сектору, секретар-референт, плановик, виконавець, який відповідав за виконання спеціальних робіт, бухгалтер-розраховувач, бухгалтер-статистик [5, арк. 4]. У 1947 р. кількість посад адміністративно-управлінського апарату сектора зменшилася до шести. Серед них зустрічаємо начальника сектора (доцент, кандидат технічних наук), заступника начальника, інженера-економіста, старшого бухгалтера, бухгалтера, секретарку-машиністку [7, арк. 4]. У 1948 р. кількість адміністративних посад у секторі зменшилася до трьох. Стільки ж їх залишалося до сер. 1950-х рр. Це були посади начальника сектора, бухгалтера та секретарки-машиністки [15, арк. 73; 17, арк. 98; 19, арк. 140; 20, арк. 67].

Виняток становив лише 1949 р., коли адміністративно-управлінський апарат сектора поповнився посадою вахтера (їх тоді було шість) [16, арк. 75].

З самого початку при Науково-дослідному секторі було створено низку науково-допоміжних підрозділів. До них належали: експериментально-виробничі майстерні (виготовляли дослідні зразки пристроїв та вимірювальних приладів); креслярсько-конструкторське бюро (проектувало і виготовляло апаратуру й пристрої); фотолабораторія та машинописне бюро (оформляло звіти про науково-дослідну роботу та відповідало за видавничу діяльність); бюро перекладів (перекладало тексти трьома мовами - українською, російською та польською). Разом ці підрозділи забезпечували технічну й організаційну підтримку науково-дослідної діяльності кафедр інституту. Окрім цього, вони самостійно виконували науково-дослідні роботи на замовлення підприємств й організацій. Кількість працівників, які працювали у цих підрозділах, була вкрай нестабільною і кожного року змінювалася. Власне це відображало суть Науково-дослідного сектору, діяльність якого залежала від кількості й обсягу госпдоговірних науково-дослідних робіт. Так у 1945 р. науково-допоміжні підрозділи налічували 35 штатних одиниць [3, арк. 4-8]. Майже стільки ж їх було у 1946 р. - 34 [5, арк. 7-8]. У 1947 р. кількість штатних одиниць цих підрозділів зросла до 68 [7, арк. 1]. На початку 1948 р. колектив виробничо-технічного персоналу сектора істотно скоротився - до 30 штатних одиниць [15, арк. 74]. Вже наприкінці того ж року він взагалі складався лише 14 штатних одиниць [15, арк. 76]. У 1949 р. до складу науково-допоміжного персоналу сектора входило 26 штатних одиниць [16, арк. 80-80зв.]. У першій половині 1950-х рр. його кількість коливалася у межах 40-50 штатних одиниць: у 1950 р. він мав 41 штатну одиницю [17, арк. 100-100зв.], 1951 р. - 43 [18, арк. 116-116зв.], 1952 р. - 42 [19, арк. 142-142зв.], 1955 р. - 51 [20, арк. 69-69зв.]. Штатні розписи за перше повоєнне десятиліття подають широкий перелік посад науково-допоміжного персоналу Науково-дослідного сектора. До них належали: керівник сектора, науковий керівник, начальник спеціальних лабораторій, старший науковий співробітник, науковий співробітник, молодший науковий співробітник, старший конструктор, конструктор, інженер, інженер-конструктор, старший технолог, старший лаборант, лаборант, старший механік, механік, механік-майстер, технік, кресляр, рисувальник, препаратор, копіювальник, фотограф, палітурник, склографіст, оформлювач, машиністка, кваліфікований працівник, кваліфіковані працівники різних спеціальностей, робітник виробничих спеціальностей.

Керівниками й виконавцями більшості науково-дослідних робіт, які належали безпосередньо до сфери відповідальності Науково-дослідного сектора, був професорсько-викладацький і навчально-допоміжний склад інституту. Ці роботи його представники виконували за сумісництвом. Кількість внутрішніх сумісників ніколи не була сталою і часто змінювалася навіть впродовж року. Вона залежала не лише від кількості, але й масштабу і складності робіт, які виконував сектор. Так у 1945 р. відповідно до штатного розпису у секторі мали бути працевлаштовані 39,5 штатних одиниць з кафедр та лабораторій інституту [3, арк. 2-3]. Слід зазначати, що у 1945 р. інституту було не під силу забезпечити виконання замовлень, які надходили від підприємств й організацій, а тому звичною була практика запрошувати для виконання окремих госпдоговірних робіт зовнішніх сумісників [3, арк. 12].

У 1946 р. для виконання Науково-дослідним сектором дослідницьких й експериментальних робіт планувалося залучити з кафедр та інших підрозділів інституту 61,5 штатної одиниці [5, арк. 5-6]. Передбачалося, що у 1947 р. у роботі сектора візьме участь 51 штатна одиниця із професорсько-викладацького складу [7, арк. 2]. У наступні роки кількість кафедральних працівників, задіяних у роботі сектора, значно зменшилася. Так у 1948 р. їх було лише 20 штатних одиниць [15, арк. 74], у 1949 р. дещо більше - 37 штатних одиниць [16, арк. 80зв.].

Значно більше співробітників кафедр та структурних підрозділів інституту працювало у Науково-дослідному секторі на початку 1950-х рр. Так вже у 1950 р. їх було 106 штатних одиниць [17, арк. 100зв.]. 118 штатних одиниць із числа кафедральних співробітників сектор залучив до виконання своїх робіт у 1951 р. [18, арк. 116зв.]. У 1952 р. кафедри і навчальні лабораторії делегували до сектора 81 штатну одиницю [19, арк. 142зв.]. Таку ж їх кількість зустрічаємо у штатному розписі сектора за 1955 р. [20, арк. 69 зв.].

По закінченні Другої світової війни Львівський політехнічний інститут зіткнувся із кадровими проблемами, які створювали серйозні перешкоди для успішного виконання покладених на нього завдань у сфері науково-дослідної діяльності. Внаслідок масового повернення на історичну батьківщину працівників польської національності у 1944-1945 рр. професорсько-викладацький склад інституту оновився майже на 90% [4, арк. 1]. У навчальному закладі залишилися працювати лише декілька професорів-поляків - Вітольд Ауліх, Ян Багенський, Адам Курилло, Вільгельм Мозер, Ґабріель Сокольницький. Відтак інститут було укомплектовано фахівцями із різних регіонів Радянського Союзу. До Львова на роботу було скеровано чимало відомих вчених, серед яких були академіки Володимир Сельський та Гурій Савін, професори Яків Беркман, Анатолій Занько, Костянтин Карандєєв, Георгій Погодін-Алєксєєв, Володимир Порфир'єв, Віктор Кияниця, Лук'ян Ткачук, Олександр Харкевич та ін. Загалом лише напередодні 1945/46 н. р. штат інституту поповнили більш ніж 100 викладачів, в основному доктори й кандидати наук. Це позитивно вплинуло на масштаб і результати науково-дослідної роботи закладу. Закономірно, що поява нових наукових працівників зумовила зміни у тематиці науково-дослідних робіт. Водночас інституту вдалося налагодити тісну й ефективну співпрацю з провідними науково-дослідними установами не лише України, а й всього Радянського Союзу (наприклад, з такими підрозділами АН СРСР як Інститут автоматики й телемеханіки, Енергетичний інститут ім. Кржижановського, Фізичний інститут).

Вже у 1946 р. участь у науково-дослідній діяльності брали більшість викладачів інституту. Під цією діяльністю слід розуміти широкий спектр наукової активності: виконання науково-дослідних й експериментальних робіт за держбюджетною і госпдоговірною тематикою, написання дисертаційних робіт, підготовку монографій і навчально-методичної літератури. Без врахування працівників сільськогосподарського й лісогосподарського факультетів (у 1946-1947 рр. на їхній основі було створено окремі навчальні заклади), над виконанням науково-дослідних робіт в інституті працювали 16 професорів (100% від загальної кількості), 49 доцентів (77%), 62 асистенти та викладачі (46%), 22 наукові співробітники (100%), шість аспірантів (75%) та увесь допоміжний персонал інституту (31 працівник) [4, арк. 5]. До основних причин неповного охоплення науково-дослідною діяльністю всіх працівників інституту належали: надмірне педагогічне навантаження викладачів середньої ланки та недостатній контроль за їхньою науковою роботою як з боку керівництва відповідних кафедр і факультетів, так і Науково-дослідного сектора [4, арк. 5, 27].

Для ширшого охоплення науковою діяльністю професорсько-викладацьких кадрів інституту у 1947 р. було впроваджено нові методи контролю й обліку цієї діяльності. Так для кожного працівника, який займався науково-дослідною діяльністю, вводилася спеціальна обліково-тематична картка. У ній щомісяця фіксувалися показники стану розробки робіт, над якими він працював [4, арк. 6].

У 1947 р. науково-дослідною діяльністю займалися 13 професорів інституту (81%), 54 доценти і кандидати наук (90%), 74 асистенти і викладачі (40%) [6, арк. 3]. На середину 1948 р. ситуація особливо не змінилася. Виняток становили лише доценти і кандидати наук: вони всі були залучені до науково-дослідних робіт. Загалом науково-дослідною діяльністю тоді займалися 13 професорів (87%), 69 доцентів і кандидатів наук (100%), 80 викладачів й асистентів (47%) [1, арк. 188]. У 1949 р. коло працівників, залучених до виконання науково-дослідних робіт, значно розширилося. До них належали 11 із 12 професорів і докторів наук (92%). Майже стовідсотковий результат - 74 із 75 працівників - продемонстрували доценти і кандидати наук. Вже традиційно відставали асистенти і викладачі: участь у науково-дослідній діяльності брали 222 з 301 працівника цієї ланки (74%). Загалом науково-дослідні роботи виконували 307 представників професорсько-викладацького складу. 81 працівник не брав участі у науковому житті інституту. Такий стан справ пояснювався низкою об'єктивних причин: надмірним педагогічним і навчально-методичним навантаженням, складанням кандидатських іспитів в аспірантурі, станом здоров'я тощо [8, арк. 81].

Невпинне зростання кількості представників професорсько-викладацького складу, які брали участь у науково-дослідних роботах, було однією з основних рис діяльності Львівського політехнічного інституту у другій половині 1940-х рр. Ця динаміка досить красномовно відображена у відсотках. Так у 1946 р. до науково-дослідних робіт було залучено 30% працівників кафедр. У 1947 р. цей показник зріс майже удвічі - до 55,7%. У наступні три роки темпи цього зростання дещо сповільнилися. Так у 1948 р. науково-дослідною діяльністю займалися 60% професорсько-викладацького складу вузу, приблизно стільки ж у 1949 р. - 61,5%. Новий стрибок наукової активності викладачів припав на 1950 р. Тоді участь у науково-дослідних роботах взяли 71,5% працівників кафедр. На початку 1950-х рр. ця тенденція продовжилася [9, арк. 41].

У 1951 р. участь у науково-дослідній роботі брали усі 10 професорів і докторів наук. Із 88 доцентів і кандидатів наук до науково-дослідної діяльності було залучено 86 (98%). Значно зріс рівень наукової активності серед викладачів й асистентів: з 223 працівників цієї ланки науково-дослідною діяльністю займалися 206 (92%). Участь у науково-дослідних роботах також брали 13 аспірантів. У 1951 р. професорсько-викладацький склад інституту налічував 334 співробітників. З них науково-дослідною діяльністю займалися 315 осіб, що становило 94% [10, арк. 52]. У 1952 р. показник наукової активності політехніків дещо знизився: з 413 представників професорсько-викладацького складу участь у науково-дослідній роботі та підготовці дисертацій брали 347 (84%) [11, арк. 11-12]. Приблизно на такому ж рівні цей показник залишався у 1953 р. З 458 викладачів науково-дослідну діяльність тоді провадив 401 (88%), а саме: 15 професорів (100%), 123 доценти і кандидати наук (93%), 263 старші викладачі, викладачі та асистенти (85%) [12, арк. 36]. У 1954 р. професорсько-викладацький склад інституту налічував 509 працівників. Науково-дослідні роботи виконували 446 (88%) [13, арк. 6]. Серед них було 18 професорів і докторів наук (100%), 143 доценти і кандидати наук (95%), 285 старших викладачів, викладачів та асистентів (84%). У 1955 р. показник наукової активності політехніків знизився на 16%. Причиною цього стала відносно незначна кількість зайнятих науково-дослідною діяльністю викладачів та асистентів: з 70 викладачів цієї категорії наукою займалися лише 40 (57%), а з 214 асистентів - лише 111 (52%). Натомість науково-дослідною роботою було охоплено усіх професорів (15 осіб), доцентів (106 осіб) та старших викладачів (106 осіб). З усього професорсько-викладацького загалу, який налічував 511 працівників, науково-дослідною діяльністю займалися лише 368 осіб, що становило 72% [14, арк. 11].

Висновки

Друга світова війна та складні перші повоєнні роки не підважили статус Львівської політехніки (у той час - Львівського політехнічного інституту) як важливого наукового центру. Науково-дослідна діяльність залишалася одним із пріоритетних напрямків роботи закладу. Водночас перед науковим колективом інституту ставилися завдання, які переслідували прагматичні цілі - допомога у відновленні і розбудові господарства західноукраїнських земель. Для їх досягнення було вжито низку організаційних заходів, наслідком яких стала поява Науково-дослідного сектору - спеціального підрозділу, який мав організовувати, координувати та здійснювати загальне керівництво науково-дослідною роботою закладу. До його обов'язків також належало виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт (на засадах госпрозрахунку) для промисловості. Сектор мав власний штат працівників, склад якого, щоправда, ніколи не був сталим. Проте основною науковою силою інституту був професорсько-викладацький склад. Він активно працював над виконанням робіт як госпдоговірної, так і держбюджетної тематики. З кожним роком кількість викладачів, які брали участь у науково-дослідних роботах, зростала. Вже у 1954 р. майже дев'ять з десяти працівників кафедр у той чи інший спосіб займалися науково-дослідною діяльністю.

Література

1. Отчет о работе института за 1947/1948 учебный год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 5. Спр. 15. 281 арк.

2. Устав научно-исследовательского сектора института. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 1. 2 арк.

3. Штатные расписания и сметы по хозрасчетным научно-исследовательским работам на 1945 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 6. 31 арк.

4. Отчет и сведения о научно-исследовательской работе института за 1946 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 8. 43 арк.

5. Штатные расписания и сметы научно-исследовательского сектора на 1946 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 13. 26 арк.

6. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1947 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 16. 47 арк.

7. Штатные расписания и сметы научно-исследовательского сектора на 1947 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 24. 6 арк.

8. Отчет о научно-исследовательской деятельности института за 1949 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 29. 180 арк.

9. Отчет о научно-исследовательской деятельности института за 1950 год и основные итоги научной деятельности за пятилетку (1946-1950 годы). ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 36. 44 арк.

10. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1951 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 41. 52 арк.

11. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1952 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 50. 94 арк.

12. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1953 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 56. 54 арк.

13. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1954 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 61. 74 арк.

14. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1955 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 68. 59 арк.

15. Штатные расписания и сметы расходов на 1948 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 32. Спр. 10. 105 арк.

16. Штатные расписания и сметы расходов на 1949 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 32. Спр. 12. 103 арк.

17. Штатные расписания и сметы расходов на 1950 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 32. Спр. 15. 131 арк.

18. Штатные расписания и сметы расходов на 1951 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 32. Спр. 18. 149 арк.

19. Штатные расписания и сметы расходов на 1952 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 32. Спр. 21. 175 арк.

20. Штатные расписания и сметы расходов на 1955 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 32. Спр. 28. 104 арк.

21. Кузьмин Р., Мельник Р. Науково-дослідний сектор Львівського політехнічного інституту в 1944-1978 рр.: монографія / Р. Кузьмин, Р. Мельник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 364 с.

References

1. Otchiot o rabotie instituta za 1947-1948 uchiebnyi god [Report on the research work of the institute for the 1947-1948 academic year]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 5. Spr. 15. 281 ark. [Manuscript] [in Russian].

2. Ustav nauchno-issledovatilskoho siektora instituta [Charter of the research sector of the institute]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 1. 2 ark. [Manuscript] [in Russian].

3. Shtatnyie raspisaniia i smiety po hozraschetnym nauchno-issledovatielskim rabotam na 1945 hod [Staffing schedules and estimates for self-supporting research work for 1945]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 6. 31 ark. [Manuscript] [in Russian].

4. Otchiot i sviedieniia o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1946 god [Report and information on the research work of the institute for 1946]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 8. 43 ark. [Manuscript] [in Russian].

5. Shtatnyie raspisaniia i smiety nauchno-issledovatielskoho siektora na 1946 hod [Staffing schedules and estimates for the research sector for 1946]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 13. 26 ark. [Manuscript] [in Russian].

6. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1947 god [Report on the research work of the institute for 1947]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 16. 47 ark. [Manuscript] [in Russian].

7. Shtatnyie raspisaniia i smiety nauchno-issledovatielskoho siektora na 1947 hod [Staffing schedules and estimates for the research sector for 1947]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 24. 6 ark. [Manuscript] [in Russian].

8. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1949 god [Report on the research work of the institute for 1949]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 29. 180 ark. [Manuscript] [in Russian].

9. Otchiot o nauchno-issliedovatielskoi rabotie instituta za 1950 god i osnovnyie itogi nauchnoi dieiatielnosti za piatiletku (1946-1950) [Report on the research work of the institute for 1950 and main results of scientific activity for the five-year period (1946-1950)]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 36. 44 ark. [Manuscript] [in Russian].

10. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1951 god [Report on the research work of the institute for 1951]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 41. 52 ark. [Manuscript] [in Russian].

11. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1952 god [Report on the research work of the institute for 1952]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 50. 94 ark. [Manuscript] [in Russian].

12. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1953 god [Report on the research work of the institute for 1953]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 56. 54 ark. [Manuscript] [in Russian].

13. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1954 god [Report on the research work of the institute for 1954]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 61. 74 ark. [Manuscript] [in Russian].

14. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1953 god [Report on the research work of the institute for 1953]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 68. 59 ark. [Manuscript] [in Russian].

15. Shtatnyie raspisaniia i smiety raskhodov na 1948 god [Staffing schedules and cost estimates for 1948]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 32. Spr. 10. 105 ark. [Manuscript] [in Russian].

16. Shtatnyie raspisaniia i smiety raskhodov na 1949 god [Staffing schedules and cost estimates for 1949]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 32. Spr. 12. 103 ark. [Manuscript] [in Russian].

17. Shtatnyie raspisaniia i smiety raskhodov na 1950 god [Staffing schedules and cost estimates for 1950]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 32. Spr. 15. 131 ark. [Manuscript] [in Russian].

18. Shtatnyie raspisaniia i smiety raskhodov na 1951 god [Staffing schedules and cost estimates for 1951]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 32. Spr. 18. 149 ark. [Manuscript] [in Russian].

19. Shtatnyie raspisaniia i smiety raskhodov na 1952 god [Staffing schedules and cost estimates for 1952]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 32. Spr. 21. 175 ark. [Manuscript] [in Russian].

20. Shtatnyie raspisaniia i smiety raskhodov na 1955 god [Staffing schedules and cost estimates for 1955]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 32. Spr. 28. 104 ark. [Manuscript] [in Russian].

21. Kuzmyn, R., Melnyk, R. (2020). Naukovo-doslidnyi sektor Lvivskoho politekhnichnoho instytutu v 1944-1978 rr.: monografiia [Research sector of Lviv Polytechnic Institute in 19441978: monograph]. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 2020. 364 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru