"Вивезені німцями невідомо куди": Голокост у текстах влади середини 1940-х рр. (на прикладі Львова)

Читаючи відповіді на зразок «нічого не можемо встановити, тому що в цьому будинку нема жодного мешканця, який би знав Ваших рідних» Там само. 76 арк. перед очима постає пустка повного забуття людей, які тут нещодавно жили. Парадоксально схожими були відписки евакуйованим зі Львова у червні 1941 р. про долю 'їхнього майна: «[...] неможливо встановити, що сталося з В / мебльою та речами, які знаходилися на квартирі по вул. Мучної № 48, тому, що в цьому будинку зараз живуть люди, які про В / речі та меблю нічого не знають» Там само. 92 арк..

На прикладі листів-відповідей на запити про долю львівських євреїв можемо говорити про приховування Голокосту радянською владою на завершальному етапі війни. Відповіді на індивідуальні звернення мали так само персональний характер -- узагалі не йшлося про Голокост і долучення того чи іншого звернення у групу осіб, загиблих у трагедії. Натомість на кожне прохання про розшук конкретної людини чи цілої єврейської родини, кількох осіб за різними адресами або з одного будинку міська влада давала окремі неоднакові відповіді про «зниклих», але суть 'їх зводилася до одного -- при перевірці того чи іншого помешкання розшукуваних осіб не виявлено, 'їх «вивезли», «взяли», «виселили» німці «куди невідомо». Влада фактично бралася лише «перевірити» відсутність «зниклих» людей і повсюдно додавала оманливі обнадійливі кінцівки: «[...] встановлено, що там дійсно мешкала родина [...], яку німці під час нім. окупації вивезли невідомо куди і вони ще до свого мешкання не повернули», «перевіркою встановлено, що такі в квартирі не проживають, де вони, ніхто з мешканців будинку не знає». Нові мешканці та новий двірник, мовчання жителів сусідніх будинків, брак відомостей про точну адресу, руйнування житла у часі війни не давали шансу отримати навіть цієї формальної відписки.

Органи влади старанно уникали згадки про єврейську національність жертв, 'їх ізоляцію в ґетто. В поодиноких історіях урятованих привертало увагу поєднання «взяті німцями» і «в живих зісталося», де слово «живий» / «жива» фактично означувало трагедію. З весни 1945 р. перестали деталізувати й до того поодинокі згадки про родинні зв'язки з розшукуваними, не зазначали адрес відправників. Приблизно з цього ж часу не було прив'язки до будинку, де жили загиблі, та дедалі частіше йшлося про необізнаних (новоприбулих) сусідів, а з осені 1945 р. більше зазначали «зі слів старих мешканців» (очевидно, тоді вже нечисленних). З подачі влади постає картина тотальної необізнаності чи радше мовчання львів'ян-очевидців Голокосту, втім ми не маємо 'їхніх первісних свідчень.

Радянський дискурс німецької окупації визначався загальними вказівками вищих органів влади «згори» й помітною роллю місцевих виконавців (у районних радах Львова) з різними поясненнями, про що свідчать опрацьовані листи-відповіді про «зниклих» євреїв. Самі тексти, певні дрібні деталі та цензуровані фрагменти поглиблюють знання про радянську політику пам'яті середини 1940-х рр. щодо Другої світової війни, доповнюють усталене в історіографії проблеми не цілковите заперечення, але замовчування Голокос- ту у СРСР як небажаної пам'яті, коли заборонялося виокремлювати жертв нацистського режиму за етнічною, національною чи релігійною ознаками. Перспективним залишається компаративний аналіз цієї теми у просторовому і хронологічному вимірах, її введення у ширші контексти офіційної радянської політики пам'яті про війну та німецьку окупацію.

References / список літератури

голокост лист-відповідь місцевий орган радянської влади

1. Yekelchyk, S. Povsiakdennyj stalinizm: Kyiv ta kyiany pislia Velykoi virny. Kyiv, 2018 [in Ukrainian].

[Єкельчик С. Повсякденний сталінізм: Київ та кияни після Великої війни. Київ, 2018. 306 с.].

2. Podolskyj, A. Mistsia pamiati zhertvam Holokostu v Ukraini: totalitarna spadshchyna ta istoryko-politychni vyklyky sohodennia. Politychni doslidzhennia. 2021. 1: 106-122. DOI: 10.53317/2786-4774-221-1-7 [in Ukrainian].

[Подольський А. Місця пам'яті жертвам Голокосту в Україні: тоталітарна спадщина та історико-політичні виклики сьогодення. Політичні дослідження. 2021. № 1. С. 106--122].

3. Portnov, A. “Velyka Vitchyzniana virna” v politykakh pamiati Bilorusi, Moldovy ta Ukrainy: kilka porivnialnykh sposterezhen. Ukraina moderna. 2009. 15 (4): Pamiat yak pole zmahan: 206-218 [in Ukrainian].

[Портнов А. «Велика Вітчизняна війна» в політиках пам'яті Білорусі, Молдови та України: кілька порівняльних спостережень. Україна модерна. 2009. № 15 (4): Пам'ять як поле змагань. С. 206--218].

4. Gitelman, Z. Politics and the Historiography of the Holocaust in the Soviet Union. In: Z. Gitelman (Ed.). Bitter Legacy: Confronting the Holocaust in the USSR, 14-42. Bloomington, 1997.

5. Baranova, O. Politics ofMemory of the Holocaust in the Soviet Union. In: P. Marczewski, S. Eich (Ed.). Dimensions of Modernity. The Enlightenment and its Contested Legacies, 1-14. Vienna, 2015. URL: https://files.iwm.at/jvfc/34_2_Baranova.pdf (дата звернення: 01.07.2023).

6. Zeltser, A. Unwelcome Memory: Holocaust Monuments in the Soviet Union. Jerusalem, 2018.

7. Sklokina, I. (Ne)ofitsiina pamiat pro Holokost v SRSR: mistsia, pamiatnyky, liudy. Tsentr miskoi istorii. URL: https://www.lvivcenter.org/discussions/un-official-memory-2/ [in Ukrainian].

[Склокіна І. (Не)офіційна пам'ять про Голокост в СРСР: місця, пам'ятники, люди. Центр міської історії. URL: https://www.lvivcenter.org/discussions/un-official-memo - ry-2/ (дата звернення: 13.03.2023)].

8. Sklokina, I.Ye. Ofitsiina radianska polityka pamiati pro natsystsku okupatsiiu Ukrainy (za materialamy Kharkivskoi oblasti), 1943--1985 rr. (Extended abstract of Candidate's thesis). Kyiv, 2014 [in Ukrainian].

[Склокіна І.Є. Офіційна радянська політика пам'яті про нацистську окупацію України (за матеріалами Харківської області), 1943--1985 рр.: автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 2014. 23 с].

9. Bonusiak, W. Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej. Lviv: misto -- suspilstvo -- kultura. Lviv, 2007. 6: 535-545 [in Polish].

[Bonusiak W. Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej. Львів: місто -- суспільство -- культура. Львів, 2007. Т. 6. C. 535--545].

10. Martynenko, M. Sproba yevreiskoho pohromu v radianskomu Lvovi. "Sprava 14 chervnia 1945 r.". Ukraina moderna. 2017. 24: 122-138 [in Ukrainian].

[Мартиненко М. Спроба єврейського погрому в радянському Львові. «Справа 14 червня 1945 р.». Україна модерна. 2017. Ч. 24. С. 122--138].

11. Keryk, M. Stratehii i sposoby poriatunku yevreiv u Lvovi v 1941 --1944 rr. Lviv: misto -- suspilstvo -- kultura. Lviv, 2007. 6: 546-566 [in Ukrainian].

[Керик М. Стратегії і способи порятунку євреїв у Львові в 1941 --1944 рp. Львів: місто -- суспільство -- культура. Т. 6. Львів, 2007. С. 546--566].

12. Stiazhkina, O. Rokada: chotyry narysy z istorii Druhoi svitovoi. Kyiv, 2020 [in Ukrainian]. [Стяжкіна О. Рокада: чотири нариси з історії Другої світової. Київ, 2020. 272 с.].

13. Usach, A. Misto (ne)pamiati: Virtualna ekskursiia mistsiamy Holokostu u Lvovi. Tsentr miskoi istorii. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/1943/ [in Ukrainian].

[Усач А. Місто (не)пам'яті: Віртуальна екскурсія місцями Голокосту у Львові. Центр міської історії. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/1943/ (дата звернення: 13.03.2023)].

14. Pastushenko, T., Pershyna, T. Yanivskyi kontsentratsiinyi tabir. In: Entsyklopediia istorii Ukrainy. Kyiv, 2013. T. 10: T--Ya: 746-747 [in Ukrainian].

[Пастушенко Т., Першина Т. Янівський концентраційний табір. B: Енциклопедія історії України. Т. 10: Т--Я. Київ, 2013. С. 746--747].

15. Ihnatonok, S.V. (Comps.) Lvivshchyna u Velykii Vitchyznianii viini (1941 --1945 rr.): zb. dok. i mat. Lviv: Kameniar, 1968 [in Ukrainian].

[Львівщина у Великій Вітчизняній війні (1941 --1945 рр.): зб. док. і мат. Упор. С.В. Ігнатьонок. Львів, 1968. 406 с].

16. Stiazhkina, O. Liudyna v radianskii provintsii: osvoiennia vidmovy. Donetsk, 2013 [in Ukrainian].

[Стяжкіна О. Людина в радянській провінції: освоєння відмови. Донецьк, 2013. 295 с.].

17. Krupyna, V. Partiino-derzhavna nomenklatura povoiennoi Ukrainy. In: V.M. Danylenko (ed.). Povoienna Ukraina: narysy sotsialnoi istorii (druha polovyna 1940-kh -- seredyna 1950-kh rr.). Kn. 1, ch. 1-2, 139-176. Kyiv, 2010 [in Ukrainian].

[Крупина В. Партійно-державна номенклатура повоєнної України. B: Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х -- середина 1950-х рр.). У 2 кн. Кн. 1, ч. 1-2. Відп. ред. В.М. Даниленко. Київ, 2010. С. 139--176].

18. Zhuravlov, Ya. “Dzvony tryvohy”: lysty trudiashchykh do orhaniv vlady. In: V. Danylenko (ed.). Ukrainske suspilstvo v 1960--1980-kh rr.: Istorychni narysy. 380-446. Kyiv, 2020 [in Ukrainian].

[Журавльов Я. «Дзвони тривоги»: листи трудящих до органів влади. B: Українське суспільство в 1960--1980-х рр.: Історичні нариси. Відп. ред. В. Даниленко. Київ, 2022. С. 380--446].

19. Bodnar, H. Zhinochyi dosvid viiny: biohrafichni naratyvy zhinok u lystakh do vlady mista Lvova druhoi polovyny 1940-kh rr. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna. Spetsial- nyi vypusk. 2019: 391-409. http://dx.doi.org/10.30970/his.2019.0.9860 [in Ukrainian].

[Боднар Г. Жіночий досвід війни: біографічні наративи жінок у листах до влади міста Львова другої половини 1940-х рp. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск. 2019. С. 391--409].

20. Sklokina, I. Polityka pamiati pro natsystsku okupatsiiu v radianskykh muzeiakh (pryklad Kharkivskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu, 1943--1953 rr.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. 2012. 1006 (15): 96-104 [in Ukrainian].

[Склокіна І. Політика пам'яті про нацистську окупацію в радянських музеях (приклад Харківського державного історичного музею, 1943--1953 рр.). Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2012. № 1006. Вип. 15. С. 96--104].

21. Nakonechnyi, Ye. “Shoa” u Lvovi: spohady. Lviv, 2004 [in Ukrainian].

[Наконечний Є. «Шоа» у Львові: спогади. Львів, 2004. 304 с.].

22. Vylegala, A. Vtrachenyi svit: zhyttia ta zahybel silskykh yevreiv Halychyny u suchasnykh svidchenniakh ukrainskykh ochevydtsiv. Holokost i suchasnist. 2018. 1 (16): 39-63 [in Ukrainian].

[Вилеґала А. Втрачений світ: життя та загибель сільських євреїв Галичини у сучасних свідченнях українських очевидців. Голокост і сучасність. 2018. № 1 (16). С. 39--63].

23. Stiazhkina, O. Styhma okupatsii: radianski zhinky u samobachenni 1940-kh rr. Kyiv, 2019 [in Ukrainian].

[Стяжкіна О. Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х рp. Київ, 2019. 384 с.].

24. Pastushenko, T. “Pravosuddia” po-radiansky: kvalifikatsiia spivpratsi z natsystamy v SRSR: 1941 --1956 rr. Storinky voiennoi istorii Ukrainy. 2013. 16: 124-136 [in Ukrainian].

[Пастушенко Т. «Правосуддя» по-радянськи: кваліфікація співпраці з нацистами в СРСР: 1941 --1956 рр. Сторінки воєнної історії України. 2013. Вип. 16. С. 124--136].

25. Pislia katastrofy: povoienne zhyttia yevreiskoi hromady u Lvovi. Tsentr miskoi istorii. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/reherit/jews-after-war/ [in Ukrainian].

[Після катастрофи: повоєнне життя єврейської громади у Львові. Центр міської історії. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/reherit/jews-after-war/ (дата звернення: 13.03.2023)].

26. Bodnar, H. Zhytlo yak tiahar i pryvilei: do pytannia pro sposoby radianizatsii Lvova u druhii polovyni 1940-kh rr. Lwow: miasto -- spoieczenstwo -- kultura. Krakow, 2014. 9: 413-443 [in Ukrainian].

[Боднар Г. Житло як тягар і привілей: до питання про способи радянізації Львова у другій половині 1940-х рp. Lwow: miasto -- spoieczenstwo -- kultura. T. 9. Krakow, 2014. C. 413--443].

27. Bodnar, H. Rozkish i zlydni povoiennoho Lvova, abo Realii zhytlovo-pobutovoho pov- siakdennia v omriianomu misti. Ukraina moderna. 2015. 28 liutoho. URL: http://ua- moderna.com/md/bodnar-postwar-lviv [in Ukrainian].

[Боднар Г. Розкіш і злидні повоєнного Львова, або Реалії житлово-побутового пов- сякдення в омріяному місті. Україна модерна. 2015. 28 лютого. URL: http://uamoder- na.com/md/bodnar-postwar-lviv (дата звернення: 13.03.2023)].

28. Bolianovskyi, A. Rozstrily polskykh profesoriv u Lvovi v lypni 1941 r.: istorychni fakty, yurydychni zvynuvachennia, politychni insynuatsii. Ukraina -- Polshcha: istorychna spad- shchyna isuspilna svidomist. 2010--2011. 3-4: 107-146 [in Ukrainian].

[Боляновський А. Розстріли польських професорів у Львові в липні 1941 р.: історичні факти, юридичні звинувачення, політичні інсинуації. Україна -- Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010--2011. Вип. 3-4. С. 107--146].

Размещено на Allbest.r