Душпастирська та громадська діяльність о. Івана Терешкуна (1896-1946)

Під час навчання Івана Терешкуна в духовній семінарії на формування його світогляду, духовну й інтелектуальну формацію певний вплив справив кожен із настоятелів та професорів. Варто згадати, що в цей час ректором духовної семінарії в Станиславові був о. Михайло Валь - ницький (1859-1923), віце-ректором - доктор богослов'я о. Авксентій Бойчук (1888-1971), викладачами богословських предметів - доктори богослов'я о. Франц Щепкович (1864-1934), о. Яків Медвецький (1880-1936?), о. Василь Бабин (1884-1938?), о. Іван Лятишевський (18791957), о. Микола Чарнецький (1884-1959), а також о. Іван Слезюк (1896-1973), о. Володимир Коновалець (1887-1938?), о. Симеон Лукач (1893-1964), о. Дмитро Стек (1889-1938?) Детальніше див.: Делятинський Р.І. Станиславівська духовна семінарія у 1918-1925 роках: етапи по

воєнного відновлення та її роль у формуванні духовенства нового типу. Нарис історії Івано-Франківської (Станіславівської) Духовної Семінарії імені Святого Священномученика Йосафата / підготував до друку о. д-р О. Каськів. Івано-Франківськ : Івано-Франківська Духовна Семінарія імені Святого Священномученика Йосафата, 2007. С. 61-62; Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) :

англ. мовою. Львів, 2002. С. 267, 275, 279, 313, 328, 331, 338, 364, 367, 372, 378.. Можемо стверджувати, що вибір неодруженого священства (целібату) Іван Терешкун здійснив, хоча й за настановами духівників, але цілком самостійно.

Фото 3. Катехит о. Іван Терешкун.

Дата не визначена, орієнтовно 1924 р. (з публікації А. Бойківа) Фото опублікував краєзнавець А. Бойків, на жаль, без підписування та датування. Див.: Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення:

08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021); Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Угринів: вчора, сьогодні, завтра [загальнодоступна група у Facebook]. Дата оновлення: 30.11.2020. URL: https://www.facebook.com/groups/882719315580887/permalink/1033584997160984/ (дата звернення:

31.01.2021) ..

Свячення у стані целібату Іван Терешкун послідовно отримав з рук єпископа Г. Хомишина упродовж першої половини 1923 р., зокрема, в чин читця і піддиякона - 26 січня, диякона - 28 січня, а пресвітера - 1 липня ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91; Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 373; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1925. Річник XXX. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1925. С. 208, 269; Бойків А. Кілька слів про катехита Буча - цької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/ history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021)..

Одразу ж після священичих свячень, з 1 липня 1923 р. о. Іван Терешкун був призначений четвертим співробітником у катедральному храмі в Станиславові ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91; Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 373; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1925. Річник XXX. Станиславів: Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1925. С. 208; Вуянко М. Катедральний собор Воскресіння Христового в Івано-Франківську - Станиславові. Друга половина ХІХ - середина ХХ ст. Івано-Франківськ : Нова зоря, 2022. С. 199.. Варто вказати на одну цікаву “джерелознавчу” деталь: у “Метриці кліру Станиславівської єпархії” вказано, очевидно, цілком помилково дещо іншу дату - “від 1/7 1924”, але, насправді, це був 1923 р., що під - тверджується іншими джерелами.

Разом із функціями катедрального сотрудника о. Іван Терешкун упродовж 19231926 рр. виконував також обов'язки катехита приватної жіночої вчительської семінарії та виділової української школи під проводом сестер Василіянок в Станиславові Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1925. Річник XXX. Станиславів: Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1925. С. XXVI, 208; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1927. Річник XXXI. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1927. С. ХІІІ, 102; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1929. Річник XXXB. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1929. С. 13, 124; Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 373; Лебедович І. Полеві духовники Української Галицької Армії : У 45-річчя участи у Визвольних змаганнях (Матеріали до історії). Вінніпег, 1963. С. 18; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення:

08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021).. Варто додати, що очолював ці два заклади - приватну семінарію та виділову школу - один директор, спершу Михайло Девоссер (у 1915-1925 рр.), а потім - Микола Ковальчук (у 1925-1928 рр.), а чисельність учениць в них станом на 1925 р. становила 237 осіб в учительській семінарії та понад 120 осіб у виділовій школі Альманах Станиславівської Землі : збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. НТШ. Український архів, т. XXVIII / редкол.: І. Ставничий та ін.; ред.-упорядн. Б. Кравців. Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен : Комісія регіональних дослідів і публлікацій НТШ, Вид-ня ЦК Станиславівщини, 1975. С. 319-321..

Цілком очевидно, катехит о. Іван Терешкун став добрим духовним наставником для учениць виділової школи та вчительської семінарії СС. Василіянок, про що лаконічно пізніше згадувала й одна з їх випускниць Дарія Скочдополь -Бойчук Альманах Станиславівської Землі : збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. НТШ. Український архів, т. XXVIII / редкол.: І. Ставничий та ін.; ред.-упорядн. Б. Кравців. Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен : Комісія регіональних дослідів і публлікацій НТШ, Вид-ня ЦК Станиславівщини, 1975. С. 322.. Його життєвий приклад, поєднуваний з навчальним матеріалом на уроках катехизму, слід підкреслити, водночас сприяв формуванню в учениць як греко-католицької релігійної, так й української національної ідентичності.

Фото 4. Катехит о. Іван Терешкун (на задньому фоні біля стіни) серед учениць народної виділової школи сс. Василіянок в Станиславові, 1923 р. (з сімейного архіву З. Соколовського, з публікацій В. Романюка й А. Бойківа) Фото вперше опублікував 2019 р. краєзнавець В. Романюк з чіткою атрибутацією: “Народна школа сс.

Василіянок. У першому ряду сидить Марта Лабач-Соколовська (третя зліва). Станиславів, 1923 р. Світлина із сімейного архіву З. Соколовського”. Див.: Романюк В. Історія монастиря: як народився перший український інститут у Станиславові. Галицький кореспондент. Дата оновлення: 24.07.2019. URL: https://gk-press.if.ua/istoriya-monastyrya-yak-narodyvsya-pershyj-ukrayinskyj-instytut-u-stanyslavovi/ (дата

звернення: 08.05.2023). Згодом, 2020 р., краєзнавець А. Бойків опублікував це ж фото, але, на жаль, без підписування та датування. Див.: Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta- buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021); Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Угринів: вчора, сьогодні, завтра [загальнодоступна група у Facebook]. Дата оновлення: 30.11.2020. URL: https://www.facebook.com/groups/882719315580887/

permalink/1033584997160984/ (дата звернення: 31.01.2021)..

За розпорядженням єпископської консисторії о. Іван Терешкун, за даними “Метрики кліру...”, з 1 липня 1924 р. виконував також обов'язки адміністратора парафії с. Торське Залі - щицького деканату ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91., напевно, як “доїжджаючий” душпастир.

Невдовзі, 15 вересня 1926 р., о. Іван Терешкун був призначений співробітником пароха с. Стецева Снятинського деканату, приїздив із Станиславова, і виконував ці обов'язки до 5 жовтня 1929 р. ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91; Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 373; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1927. Річник XXXI. Станиславів: Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1927. С. 97; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1929. Річник ХХХІІ. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1929. С. 119; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro- katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021).. Імовірно, він ще деякий час залишався катехитом приватної жіночої вчительської семінарії та виділової української школи під проводом сестер Василіянок в Станиславові, про що свідчать дані офіційного збірника “Шематизм...” за 1927 і 1929 рр. Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1927. Річник XXXI. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1927. С. ХІІІ, 102; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1929. Річник ХХХІІ. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1929. С. 13, 124.. Парохія в с. Стецева

Снятинського деканату, патроном якої була дідичка Марія з Пасакасів Криштофович, вважалася достатньо великою, адже налічувала понад 4020 вірних греко -католиків, а старенька церква Вознесіння Христового (1858 р.) на той час була опечатана, адже “загрожувала заваленнєм”, відтак “Богослуження відправляються в каплиці св. Димитрія на Рудольфсдорфі”. За таких обставин о. Іван Терешкун став добрим помічником для пароха о. Антонія Володимира Луш - пинського (1882-1938?), призначеного сюди 1921 р. Обом душпастирям вдавалося добре нала - годити духовну опіку вірян, організувати і підтримувати діяльність церковного братства і братства Серця Ісусового, проводити уроки релігії в місцевій 4-класній етатовій школі Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1927. Річник XXXI. Станиславів: Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1927. С. 97; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1929. Річник XXX3I. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1929. С. 119..

У жовтні 1929 р. о. Іван Терешкун став катехитом “коедукаційної”, тобто призначеної для спільного навчання хлопців і дівчат, гімназії в Бучачі ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91; Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 373; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1930. Річник ХХХШ. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1930. С. 17; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1931. Річник ХХХІУ. Станиславів : Накладом Клира Епархіяль - ного, Друкарня Льва Данкевича, 1931. С. 18; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станисла- вівскої на рік Божий 1935. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1935. С. 17; Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1938. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1938. С. 22, 35; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення:

31.01.2021) ; Мартирологія Українських Церков : у 4 т. Т. 2 : Українська Католицька Церква: Документи, матеріяли, християнський самвидав України / упорядкували і зредагували О. Зінкевич і о. Т. Р. Лончина. Торонто ; Балтимор : Українське видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка, 1985. С. 148., де за 10-літній період (до вересня 1939 р.) своєї душпастирсько-катехитичної праці здобув собі значний авторитет. В учитель - ському колективі цієї гіманазії, директором якої був поляк зі Шелезька Ян Штраєр, о. Іван Те - ршкун був одним із шести українців-учителів, до яких належали також Марія Лісковацька, Дарія Навроцька, Іван Назаркевич, В. Весьоловський і Віктор Петрикович, якого 1938 р. змінив Осип Залеський Бучач і Бучаччина: Історико-мемуарний збірник. НТШ; Укр. архів, т. XXVII / ред. колегія: М. Островерха (гол. ред.) та ін. Нью-Йорк ; Лондон ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. С. 208-210, 828;.

Слід зауважити, що повітове містечко Бучач за національним характером було достат - ньо строкатим, адже складалося із представників трьох націй (поляків, українців та євреїв), яких за віросповідною ознакою станом на 1938 р. налічувалося 7996 римо -католиків, 4964 греко-католиків та 8447 іудеїв Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1938. Станиславів: Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1938. 216 с. С. 35.. В цьому різнонаціональному середовищі українська громада підтримувала і розвивала свою національну ідентичність, зокрема, завдяки активній душпастирській і громадській діяльності місцевих греко-католицьких священиків: пароха о. Дениса Нестайка (1859- 1936) Детальніше про нього див.: Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 343., а по його смерті - адміністратора парохії о. Петра Мельничука (1904-1985) Там само. С. 339., співробітників пароха о. Михайла Пастушенка (1900-1938?) Там само. С. 348., катехитів місцевих шкіл - самого о. Івана Терешкуна й о. Стефана Колтунюка (1908-1938?) Детальніше про нього див.: Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002.

С. 313; Мученики за віру Христову: Бібліографічний нарис / підготувала Н. Сенчишин, відп. за вип. О. Бойко. Збараж : Збаразька ЦБС, 2010. С. 18-21. URL: http://zbarazh-library.com.ua/writen/relig/Relig_ Vira_Xristova.pdf., емеритованих катехитів - о. Мирона

Ліщинського (1870--1938?) Детальніше про нього див.: Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 328. та о. Михайла Бурчинського (1877-1938?) Детальніше про нього див.: Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 277., а також монастиря Отців Василіян, захоронки Сестер Служебниць Пречистої Діви Марії Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1938. Станиславів : Накладом Клира Епархіяльного, Друкарня Льва Данкевича, 1938. С. 35..

Фото 5. Катехит о. Іван Терешкун (сидить крайній праворуч у першому ряді), імовірно, в м. Бучач. Дата на фото: червень 1933 р. (з публікації А. Бойківа) Фото опублікував краєзнавець А. Бойків, на жаль, без підписування та датування. Див.: Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021); Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Угринів: вчора, сьогодні, завтра [загальнодоступна група у Facebook]. Дата оновлення: 30.11.2020. URL: https://www. facebook.com/groups/882719315580887/permalink/1033584997160984/ (дата звернення: 31.01.2021)..

В гімназії у Бучачі о. Іван Терешкун проявив себе як добрий організатор духовного жит - тя молоді, адже, крім викладання основ релігії (катехизму), також організував і здійснював ду - ховний провід двох Марійських дружин - учнів (40 осіб) та учениць (29 осіб), а відтак навіть їздив на Марійський конгрес із 14 дружинниками Бучач і Бучаччина : Історико-мемуарний збірник. НТШ; Укр. архів, т. XXVII / ред. колегія: М. Островерха (гол. ред.) та ін. Нью-Йорк ; Лондон ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. С. 235; Стоцький Я. Становлення і розвиток Марійських товариств (дружин) у структурі УГКЦ: минуле і сучасне. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Історія. 2018. Вип. 2. Ч. 1. С. 137; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta- buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021).. Водночас він проявляв інтерес до поширення народної просвіти загалом, тому підтримував окремими пожертвами осередки товариства “Рідна школа” Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-shv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929- 1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021).. За суспільно-політичними переконаннями о. Іван Терешкун, очевидно, був прихильником українського національно-демократичного табору, а за пізнішими даними ор - ганів КДБ, належав до повітового осередку УНДО в Бучачі Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ : ПП Сергійчук М. І., 2006. Т. 2. С. 474-476..

Події Другої світової війни внесли суттєві корективи у відносно спокійне життя ка- техита. Вже під час першої радянської окупації (1939-1941) о. Іван Терешкун спершу залишався в Бучачі, але згодом єпископською консисторією в Станиславові був призначений співробіт - ником пароха з правом управи парафії в с. Зубрець Бучацького деканату, і, за даними “Метрики кдіру...”, виконував ці обов'язки до 5 вересня 1943 р. ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91.. на початку німецької окупації у липні - серпні 1941 р. о. Іван Терешкун підтримав проголошення Акту відновлення Української дер - жави, з цієї нагоди посвятив в с. Зубрець символічну могилу “Борцям за волю України” Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ : ПП Сергійчук М. І., 2006. Т. 2. С. 474-476; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення:

31.01.2021) ., а відтак, коли німецька окупаційна адміністрація провела арешти активних діячів ОУН, увійшов до складу легальної структури - Української повітової делегатури в Бучачі (1941-1944) Там само.. Упродовж 1942-1943 рр. о. Іван Терешкун, за даними УНКДБ в Тернопільській області (1946 р.), начебто підтримав, а насправді ж, мусив толерувати і, заради уникнення репресій з боку ні - мецьких окупаційних органів влади щодо місцевого населення, закликав спокійно виконувати мінімальні вимоги контингентної комісії в с. Зубрець, звідки до Німеччини за увесь період окупації було вивезено 34 вагони зерна і до 200 голів великої рогатої худоби, на примусові роботи виїхало 350 мешканців. Згодом, у 1943 р. о. Іван Терешкун підтримав агітацію за вступ до дивізії “Галичина”, яку, очевидно, оцінював як зародок майбутньої української армії Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : [у 2-х т.] / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ : ПП Сергійчук М. І., 2006. Т. 2. С. 475; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення:

31.01.2021) ..

У 1943 р., за розпорядженням єпископської консисторії в Станиславові, о. Іван Тереш - кун був призначений співробітником з правом управи парафії в с. Скоморохи Бучацького деканату з 6 вересня та, невдовзі, одночасно й тимчасовим співробітником парафії в с. Трибухівці Чортківського деканату з 5 жовтня ДАІФО. Ф. 504, оп. 1, спр. 330д. Метрика кліру Станиславівської єпархії за 1887-1941 рр., т. 5. арк. 91;, проте залишився проживати в с. Зубрець Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939- rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021)..

Під час перебування німецьких військ в с. Зубрець у квітні 1944 р. о. Іван Терешкун був використаний німецькою комендатурою в ролі перекладача, а при відступі німецьких військ в липні 1944 р. разом із старостою села був вивезений німцями на машині, але через деякий час повернувся додому Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ: ПП Сергійчук М. І., 2006. Т. 2. С. 475-476; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення:

31.01.2021) .. Останній факт, на нашу думку, вказує на те, що о. Іван Терешкун був переконаний у необхідності залишатися зі своїми вірними за будь -яких суспільно-політичних обставин, очевидно, цілком усвідомлюючи перспективу переслідувань радянським режимом.

Вже з перших днів другої радянської окупації Галичини органи НКДБ взяли його в “розробку” та готували до арешту, але у зв'язку із приєднанням до “Ініціативної групи по воз - з'єднанню ГКЦ з РПЦ” о. Іван Терешкун так і не був арештований. Восени 1945 р. один із трьох співголів “Ініціативної групи по возз'єднанню Греко-Католицької Церкви з Російською Православною Церквою” від Станиславівської єпархії о. Антоній Пельвецький (1898-1957) Детальніше про нього див.: Блажейовський Д. Історичний тематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938) : англ. мовою. Львів, 2002. С. 349; Делятинський Р, Єгрешій О., Гоголь В. Пельвецький Антін Андрійович. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. До 100-річчя утворення ЗУНР. Львів ; Івано-Франківськ, 2020. Т. 3 : П-С. С. 90-91. призначив о. Івана Терешкуна деканом Бучацького деканату Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ : ПП Сергійчук М .І., 2006. Т. 2. С. 475-476; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення:

31.01.2021) ., звичайно, з метою подальшої пропаганди серед духовенства “акції возз'єднання”, що строго контролювалося співробітниками органів КДБ. У цьому випадку можемо припускати, що рішення про приєднання до “Іні - ціативної групи...” спершу він, як і значна частина греко -католицького духовенства, сприймав як “необхідну формальність”, адже вважав, що рішення цього “тимчасового органу” є необов'язковими до виконання, а участь в ньому лише убезпечує від арешту. Очевидно, з позицій сьогодення можна оцінювати таку його позицію як помилкову, однак історія не знає “умовного способу”. Наразі з наявних і доступних джерел поки-що невідомо, наскільки самостійною та активною була діяльність о. Івана Терешкуна щодо пропагування акції “возз'єднання”.

Зрештою, цей вибір призвів до трагедії, деталі якої описані у спецповідомленні УНКДБ по Тернопільській області до НКДБ УРСР від 8 січня 1946 р. “Про бандитсько-терористичний прояв в Золотопотоцькому районі Тернопільської області” під грифом “цілком таємно”, яке бу - ло адресовано “товаришам” Савченко (м. Київ), Дроздецькому (м. Львів) і Компанець (м. Тер - нопіль) Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ: ПП Сергійчук М. І., 2006. Т. 2. С. 474-476.. В цьому документі, зокрема, зазначено наступні деталі загибелі священика: “31 грудня 1946 року, о 23 годині, в квартиру священика греко -католицької церкви села Зубрець Золотопотоцького району Тернопільської області Терешкуна Івана Юрійовича, 1897 року на - родження, українець, з вищою духовною освітою, постукали, і на відгук домогосподарки, сту - каючий невідомий чоловік заявив: “Командир військової частини хоче говорити зі священи - ком”. Коли двері було відкрито, в квартиру священика зайшли два озброєних чоловіка, одягнуті у військову форму Червоної Армії. Домогосподарку одразу ж із квартири видворили. Потім за - брали священика Терешкуна, вивели його до центру села і повісили а дереві на дроті. На шию Терешкуна була повішена табличка, написана червоним олівцем на папері, приклеєному до дощечки: “За зраду Христа і народу”, підписана “СБ”. Всі домашні речі Терешкуна забрані банди - тами. В цю ж ніч поряд з Терешкуном був повішений місцевий житель, завідуючий магазином сільпо Шкварок. Труп Терешкуна жителями знятий і 3. І. 46 р. він похоронений.” Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки : у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ: ПП Сергійчук М.І., 2006. Т. 2. С. 474.. Зі спогадів мешканців, записаних краєзнавцем А. Бойком, відомо, що о. Іван Терешкун був похований 3 січня 1946 р. місцевими жителями, вірними греко-католиками, на церковному подвір'ї с. Зуб - рець тогочасного Золотопотоцького району (згодом Бучацького, а нині Чортківського району Тернопільської області) Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата онов. лення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929- 1939-rokiv/ (дата звернення: 31.01.2021).

Фото 6. Могила о. Івана Терешкуна в с. Зубрець, нині Чортківського району Тернопільської області.

Дата фото: 31 травня 2023 р.

(з архіву о. Назарія Бедрія, пароха парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці с. Увисла Бучацької єпархії УГКЦ) Фото: могила о. Івана Терешкуна в с. Зубрець, нині Чортківського району Тернопільської області. Дата фото: 31 травня 2023 р. Приватний архів о. Назарія Бедрія, пароха парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці с. Увисла Бучацької єпархії УГКЦ..

Констатацією цієї трагічної події, очевидно, можна було б завершити життєпис о. Івана Терешкуна, однак наявні в офіційних джерелах суперечливі свідчення про “винуватців” цієї трагедії (наприклад, одягнуті у форму Червоної армії вояки УПА) спонукали нас до ретельні - шого аналізу події. Так, упорядники 2-го тому збірника “Мартирологія Українських Церков” в короткій довідці про о. Івана Терешкуна прямо значили, що він був “замордований більшовика - ми” Мартирологія Українських Церков : у 4 т. Т. 2 : Українська Католицька Церква: Документи, матеріали, християнський самвидав України / Упорядкували і зредагували О. Зінкевич і о. Т. Р. Лончина. Торонто ; Балтимор : Українське видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка, 1985. С. 148;. Хоча, звичайно, можна погодитись, що ці відомості (як і про багатьох інших священи - ків) у цьому збірнику містять неточності, оскільки сформовані переважно на основі “усних свідчень”, зважаючи на неможливість у той час звернення до засекречених фондів архівів, все ж таки певні сумніви викликає сама версія співробітників органів КДБ, яка, попри відносно “строгу логіку” викладених фактів, виглядає дуже схожою на подібні версії убивств, наприклад, о. Гавриїла Костельника, голови “Ініціативної групи...” Порівн.: Киричук Ю. Політичні вбивства Гавриїла Костельника і Ярослава Галана - провокативний засіб боротьби радянських каральних органів проти українського руху опору. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія : Історія. 2001. Вип. 1. С. 149-159. URL: http://phh.dspu.edu.ua/article/view/174877; Мороз В. Вбивство Гавриїла Костельника. ШП. 2013. 25 вересня. № 38 (3091). С. 6. URL: https://www.academia.edu/36993108/Вбивство_Гавриїла_ Костельника.. Відтак, певний сумнів викликає можливість тривалого толерування органами КДБ ними ж “скомпрометованого” о. Івана Терешкуна, який вже на момент завершення “акції возз'єднання” у межах Бучацького деканату напередодні Львівського псевдо-собору 1946 р. “втратив актуальність” для радянських спецслужб (про це, зокрема натякає нарком держбезпеки УРСР С. Савченко у своїй доповідній за - писці до НКДБ СРСР від 6 лютого 1946 р. Ліквідація УГКЦ (1939-1946). Документи радянських органів державної безпеки: у 2 т. / упоряд.: С. Кокін та ін.; заг. ред. В. Сергійчук. Київ : ПП Сергійчук М .І., 2006. Т. 2. С. 524-525.). Зрештою, ця версія ще потребує залучення й прискіпливого аналізу додаткових джерел, зокрема відкритих за останнє десятиліття (2010 -х- 2020-х рр.) “бідонних архівів” УПА, частково опублікованих Центром досліджень визвольного руху Див.: Папакін Г. “Озернянський архів” - нові джерела до історії українського руху Опору. Архіви України. 2005. № 1-3. С. 513-515. URL: https://old.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU-1-3-2005-(515).pdf; Бірчак В. Найбільший архів підпілля ОУН. Історична правда. Дата оновлення: 24.12.2021. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/12/24/160699/., в яких, наприклад, у звітах підрозділів УПА може виявитися відповідна інформація. Наразі лише констатуємо, що в історіографії наявні дві версії убивства о. Івана Терешкуна: перша “офіційна” версія про “помсту відділів УПА” за його участь в “акції возз'єднання” ГКЦ з РПЦ, оцінену як “зраду України і Церкви” Див і порівн.: Кресова книга справедливих 1939-1945: Про українців, які рятували поляків, винищуваних ОУН та УПА: дослідження та матеріали / Упорядник Ромуальд Недзелько; переклад з польської виконано Українсько-Польським Бюро Інформації і Перекладів. Т. 12. Київ, 2013. С. 145; Щербяк Ю. А. Освітня доктрина Української Греко-Католицької Церкви та її впровадження в Україні (середина XIX - XX ст.) : дис. д-ра пед. наук : 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки / Тернопільський національний економічний університет. Тернопіль, 2009. С. 299., друга - “імовірнісна” версія про організовану органами КДБ провокацію з метою компрометації відділів УПА як “бандформувань”, які ведуть боротьбу з “возз'єднаним” духовенством Мартирологія Українських Церков : у 4 т. Т. 2 : Українська Католицька Церква: Документи, мате - ріяли, християнський самвидав України / упорядкували і зредагували О. Зінкевич і о. Т. Р. Лончина. Торонто ; Балтимор: Українське видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка, 1985. С. 148; Бойків А. Кілька слів про катехита Бучацької гімназії 1929-1939 років. Бучацькі справи. Дата оновлення: 08.12.2020. URL: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (дата звернення:

31.01.2021) ..

Висновки та перспективи дослідження

Отже, сьогодні можемо стверджувати, що життєпис о. Івана Терешкуна є по-своєму неординарним, унікальним. Його соціальне походження із селянського роду с. Угринів не стало перешкодою для вибору власного покликання. Певний вплив на формування його життєвої стратегії в ранні роки справив місцевий парох о. Є. Бариш, який, очевидно, спонукав його до здобуття освіти в державній гімназії з українською мовою навчання в Станиславові, де сформувався його світогляд, укріпилась його націо - нальна самоідентифікація. В умовах Першої світової війни здобуття освіти Іван Терешкун мусив продовжити вже на гімназійних курсах у Відні, поєднуючи навчання із військовою службою. Відтак із проголошенням ЗУНР він вступив у лави УГА в чині підхорунжого, брав участь в битві за Львів, але через поранення потрапив до шпиталю в Жовкві. Турбота про його одужання з боку отців Василіян, зокрема о. С. Бараника, цілком очевидно, позитивно вплинули на вибір дальшої життєвої стратегії - вступ на навчання до духовної семінарії в Станиславові, до чого додатково спонукали загрози репресій та призову до польського війська. Успішне на - вчання та духовна формація в семінарії спонукали Івана Терешкуна до вибору священства в неодруженому стані (целібату). Після свячень його “духовна кар'єра” розвивалася від душ - пастирської праці в кафедральному храмі в Станиславові до служіння переважно катехитом греко-католицької релігії в різних освітніх закладах краю - школі та гімназії під проводом сестер Василіянок в Станиславові та гімназії в Бучачі, що часто поєднувалося із душпастир - ською опікою окремих парафій (селах Торське і Стецева), а згодом, в період Другої світової війни, до переходу на душпастирське служіння у парафіях у селах Зубрець, Скоморохи і Три - бухівці. У цей період о. Іван Терешкун залишився вірний своїм переконанням, підтримуючи Акт відновлення Української держави 1941 р. та агітуючи за вступ добровольців до дивізії “Галичина” як зародку української національної армії. Однак саме ці останні обставини стали при - чиною для “розробки” органами КДБ кримінальної справи на священика, а відтак спонукали його спершу формально підтримати “Ініціативну групу по возз'єднанню ГКЦ з РПЦ”, після чого його призначено Бучацьким деканом для пропагування “акції возз'єднання” серед місце - вого духовенства. Цей вибір став для нього трагічним, адже привів до вбивства о. Івана Терешкуна начебто боївкою УПА.

Реконструкція біографії о. Івана Терешкуна, очевидно, буде недостатньо об'єктивною без окреслення тих, досі нерозв'язаних питань, що чекають дослідників у перспективі. Так, по - требують детальнішої реконструкції його генеалогічне дерево, уточнення соціального по- ходження та персоналій його батьків (наразі відомо лише ім'я батька). Доречним буде вирішення питання щодо співвідношення різних мотивів вибору навчання в духовній семінарії та священства в стані целібату. Врешті, окремої уваги заслуговують обставини загибелі свяще - ника, відкриття реальних мотивів, виконавців і замовників цього “політичного убивства”. Дозволимо собі припустити, що вирішення цих “дражливих” аспектів біографії дозволить, врешті, належним чином вшанувати пам'ять і неординарну роль о. Івана Терешкуна в історії україн - ської нації першої половини ХХ ст.

References

Andruniak I. (03.07.2020). Zamurovanyi zhyvym u kativni plastun hurtka “Lysy” [Plastun of the “Lysy” circle was buried alive in the torture chamber]. Narodna volia: hazetapo-nadvirniansky [People's will: a newspaper in Nadvirnya]. Retrieved from: http://volya.if.ua/2020/07/zamurovanyj-zhyvym-u-kativni-plastun- hurtka-lysy/ (in Ukrainian).

Andruniak I. (06.03.2020). Plastun Mykhailo Demianchuk u borotbi za nezalezhnist ta sobornist Ukra- inskoi derzhavy [Plastun Mykhailo Demyanchuk in the struggle for the independence and unity of the Ukrainian

state]. Narodna volia: hazeta po-nadvirniansky [People's will: a newspaper in Nadvirnya]. Retrieved from: http://volya.if.ua/2020/03/plastun-myhajlo-demyanchuk-u-borotbi-za-nezalezhnist-ta-sobomist-ukrajinskoji- derzhavy/ (in Ukrainian).

Birchak V. (24.12.2021). Naibilshyi arkhiv pidpillia OUN [The largest underground archive of the OUN]. Istorychna pravda [Historical truth]. Retrieved from: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/ 12/24/160699/ (in Ukrainian).

Blazhejowskyj D. (2004). Historical schematism of the Archeparchy of Lviv (1832-1944). Volume 2: Clergy and religious congregations. Lviv ; Kyiv: KM Akademiia. 570 p. (in English).

Blazhejowskyj D. (2002). Historical schematism of the eparchy of Stanislavivsk (Ivano-Frankivsk) from its foundation to the beginning of the Second World War (1885-1938). Lviv: Missioner. 450 p. (in English).

Boikiv A. (08.12.2020). Kilka sliv pro katekhyta Buchatskoi himnazii 1929-1939 rokiv [A few words about the catechist of the Gymnasium of Buchach in 1929-1939]. Buchatski spravy [Business of Buchach]. Retrieved from: https://bspravy.org.ua/history/kilka-sliv-pro-katekhyta-buchatskoi-himnazii-1929-1939-rokiv/ (in Ukrainian).

Boikiv A. (30.11.2020). Kilka sliv pro katekhyta Buchatskoi himnazii 1929-1939 rokiv [A few words about the catechist of the Gymnasium of Buchach in 1929-1939]. Uhryniv: vchora, sohodni, zavtra (zahalno- dostupna hrupa u Facebook) [Uhrynov: yesterday, today, tomorrow (public group on Facebook)]. Retrieved from: https://www.facebook.com/groups/882719315580887/permalink/1033584997160984/ (in Ukrainian).

Boichuk D., Klymyshyn M. (editor). (1985). Almanakh Stanyslavivskoi Zemli: Zbirnyk materiialiv do istorii Stanyslavova i Stanyslavivshchyny. Tom II [Almanac of Stanislavivska Zemlya: A collection of materials on the history of Stanislavov and the Stanislaviv region. Volume II]. Niu-York ; Paryzh ; Sidnei ; Toronto: Komisiia rehionalnykh doslidiv i publikatsii NTSh, TsK Stanyslavivshchyny, Lileia-NV. 900 p. Retrieved from: https://diasporiana.org.ua/ukrainica/15219-almanah-stanislavivskoyi-zemli-zbirnik-materiyaliv-do-istoriyi- stanislavova-i-stanislavivshhini-t-2/ (in Ukrainian).

Bryndak I. (2003). Baranyk Severian [Baranyk Sever'yan]. Dziuba I. M., Zhukovskyi A. I., Zhelezniak M. H. at all. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. Tom 2: B-Bio [Encyclopedia of Modern Ukraine. Volume 2: B- Bio]. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. Retrieved from: https://esu.com.ua/article- 40389 (in Ukrainian).

Derzhavnyi arkhiv Ivano-Frankivskoi oblasti (dali - DAIFO) [State archive of Ivano-Frankivsk region (hereinafter - DAIFO)]. F. 68, op. 2, spr. 11. Imenni spysky viiskovosluzhbovtsiv kolyshnoi ukrainskoi narodnoi armii, yaki prozhyvaiut na terytorii Stanyslavivskoho voievodstva [Name lists of military personnel of the former Ukrainian People's Army who live in the territory of the Stanislaviv Voivodeship], 14.03.-28.06. 1921, 34 s. (in Ukrainian, in Polish).

DAIFO. F. 504, op. 1, spr. 330d. Metryka kliru Stanyslavivskoi yeparkhii za 1887-1941 rr., t. 5 [Metrics of the clergy of the Stanislaviv Diocese for 1887-1941, vol. 5]. 200 s. (in Ukrainian).

DAIFO. Heohrafichnyi pokazhchyk do f. 631, op. 1-15 [DAIFO. Geographical index to f. 631, op. 115], 81 s. Retrieved from: https://drive.google.com/file/d/1RpXvmCq7YSyko5KLgsUX2_h2AMWDCFqa/view (in Ukrainian).

DAIFO. Fond 631, opys 1, 61 ark. [DAIFO. Fund 631, description 1, 61 sheets]. Retrieved from: https://drive.google.com/file/d/1WR4EBbf5Nni52KzGceZP6ob--cmJfCFy/view (in Ukrainian).

DAIFO. Fond 631, opys 10, 61 ark. [DAIFO. Fund 631, description 10, 61 sheets]. Retrieved from: https://drive.google.com/file/d/19rrUfyplwubiWC4OYFAnhiq9-WhE5qH8/view (in Ukrainian).

DAIFO. Fond 631, opys 13, 61 ark. [DAIFO. Fund 631, description 13, 61 sheets]. Retrieved from: https://drive.google.com/file/d/1D5EzL4SckLWR4zbT54NhDJR_-NIQ2u1M/view (in Ukrainian).

Dashkevych Ya. (2011). Obiektyvne i subiektyvne v prosopohrafii [Objective and subjective in prosopography]. Dashkevych Ya. Maisternia istoryka: Dzhereloznavstvo ta spetsialni istorychni dystsypliny [Historian's Workshop: Source Studies and Special Historical Disciplines] / Lvivske viddilennia IUAD im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy. Lviv: Literaturna ahentsiia “Piramida”. pp. 238-244. (in Ukrainian).

Deliatynskyi R. I. (2007). Stanyslavivska dukhovna seminariia u 1918-1925 rokakh: etapy povoien- noho vidnovlennia ta yii rol u formuvanni dukhovenstva novoho typu [Stanislaviv Theological Seminary in 1918-1925: stages of post-war recovery and its role in the formation of a new type of clergy]. Narys istorii Ivano-Frankivskoi (Stanislavivskoi) Dukhovnoi Seminarii imeni Sviatoho Sviashchennomuchenyka Yosafata / Pidhotuvav do druku o. d-r O. Kaskiv [Kaskiv O. (editor). Essay on the history of the Ivano-Frankivsk (Stanislavivsk) Theological Seminary named after the Holy Holy Martyr Josaphat. Ivano-Frankivsk: Ivano- Frankivsk Theological Seminary of the Holy Martyr Josaphat]. pp. 55-76. (in Ukrainian).

Deliatynskyi R. I. (2017). Stanyslavivska yeparkhiia Hreko-Katolytskoi Tserkvy v suspilnomu zhytti Halychyny (1885-1946 rr.): dysertatsiia na zdobuttia nauk. st. kand. ist. nauk: spets. 07.00.01 - “Istoriia Ukrainy” [The Stanislaviv Diocese of the Greek Catholic Church in the Social Life of Galicia (1885-1946):

Dissertation for a Master's Degree. Art. Ph.D. history Sciences: specialist 07.00.01 - “History of Ukraine”]. Ivano-Frankivsk. 390 p. Retrieved from: https://chtyvo.org.ua/authors/Deliatynskyi_Ruslan/Stanyslavivska_ ieparkhiia_Hreko-Katolytskoi_Tserkvy_v_suspilnomu_zhytti_Halychyny_18851946_rr/ (in Ukrainian).

Deliatynskyi R. (2013). Otets Volodymyr-Luka Mykytiuk (1899-1944 rr.): biohrafichnyi narys [Father Volodymyr-Luka Mykytyuk (1899-1944): biographical sketch]. Halychyna: vseukrainskyi naukovyi i kulturno- prosvitnii kraieznavchyi chasopys [Halychyna: The scientific, cultural and educational local history journal]. Vol. 24: Do 70-richchia stvorennia UPA [To the 70th anniversary of the creation of the UP A]. pp. 132-155. Retrieved from: http://lib.pnu.edu.ua/files/Visniki/galychyna-2014-24.pdf (in Ukrainian).

Deliatynskyi R., Yehreshii O., Gogol V. (2020). Pelvetskyi Antin Andriiovych [Pelvetskyi Antin Andriiovych]. Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918-1923. Entsyklopediia. Do 100-richchia utvorennia ZUNR [Western Ukrainian People's Republic 1918-1923. Encyclopedia: To the 100th anniversary of the formation of the Western Ukrainian People's Republic]. Lviv ; Ivano-Frankivsk. Vol. 3: P-S. pp. 90-91 (in Ukrainian).

Foto: mohyla o. Ivana Tereshkuna v s. Zubrets, nyni Chortkivskoho raionu Ternopilskoi oblasti. Data foto: 31 travnia 2023 r. [Photo: grave of Fr. Ivan Tereshkun in the village Zubrets, now Chortkiv district, Ternopil region. Photo date: May 31, 2023]. Pryvatnyi arkhiv o. Nazariia Bedriia, parokha parafii Vvedennia v Khram Presviatoi Bohorodytsi s. Uvysla Buchatskoi yeparkhii UHKTs [Private archive of Fr. Nazariya Bedria, pastor of the parish of Introduction to the Church of the Holy Mother of God, village Uvysla of the Buchatka Diocese of the UGCC].

Gogol V., Deliatynskyi R. (2022). Istoriia stanovlennia viiskovoho kapelanstva v Zbroinykh Sylakh Ukrainy (1991-2022 roky) [History of the formation of military chaplaincy in the Armed Forces of Ukraine (1991-2022)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii [Bulletin of Lviv University. Series of philosophical and political studies]. Issue 42. P. 26-38. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2022.42.3 (in Ukrainian).

Idz'o V. (2015). Istoriia ukrainskoi khrystyianskoi hromady sela Uhryniv Tysmenytskoho raionu Ivano- Frankivskoi oblasti. 450-littiu z chasu pershoi pysmovoi zghady prysviachuietsia. (1565-2015 rr.). Naukove vydannia [The history of the Ukrainian Christian community in the village of Ughryniv, Tysmenytsky district, Ivano-Frankivsk region. It is dedicated to the 450th anniversary of the first written mention. (1565-2015). Scientific edition]. Ivano-Frankivsk : Simyk. 242 p. Retrieved from: http://2761d2619889a45.ua.s.siteapi.org/ docsZ7de91caad6d28ef6c45d4b853438ab2621c5ee37.pdf (in Ukrainian).

Informatsiinyi lyst Vseukrainskoi naukovoi konferentsii “Ukrainska povstanska armiia u borotbi proty natsystyskoho i bilshovytskoho totalitarnykh rezhymiv” [Information sheet of the All -Ukrainian Scientific Conference “The Ukrainian Insurgent Army in the Struggle against the Nazi and Bolshevik Totalitarian Regimes”]. (25.04.2022). Fakultet istorii, politolohii i mizhnarodnykh vidnosyn DVNZ “Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka ” [Faculty of History, Political Science and International Relations of Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University]. Retrieved from: https://ipmv.pnu.edu.ua/2022/04/25/інформа- ційний-лист-всеукраїнської-н/ (in Ukrainian).

Kapuschak Ya., Korolko A. (2019). Ukrainska hromada mista Stanyslavova u vyborchomu rusi v Halychyni (kinets XIX - pochatok XX st.) [The Ukrainian community of the city of Stanislavov in the electoral movement in Galicia (end of the 19th - beginning of the 20th century)]. Halychyna: vseukrainskyi naukovyi i kulturno-prosvitnii kraieznavchyi chasopys [Halychyna: The scientific, cultural and educational local history journal]. Vol. 32. pp. 9-23. DOI: https://doi.org/10.15330/gal.32.9-23 (in Ukrainian).

Korolko A. (2021). Voienni dii ta diialnist rosiiskoi i avstriiskoi administratsii na Pokutti v 19141915 rr. [Military actions and activities of the Russian and Austrian administration in Pokutty in 1914-1915]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha. Seriia: Istoriia [Scientific Bulletin of Yuri Fedkovich University of Chernivtsi. Series: History]. Vol. 2 (54). pp. 56-77. DOI: https://doi.org/10.31861/ hj2021.54.56-77 (in Ukrainian).

Kryvyziuk L. P. (2000). Viiskovyi vyshkil u Halytskii Armii [Military training in the Galician Army.]. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”: zbirnyk naukovykh prats [Bulletin of the Lviv Polytechnic National University: a collection of scientific papers]. Vol. 408: State and Army. pp. 190-197. URL: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/8814 (in Ukrainian).

Kyrychuk Yu. (2001). Politychni vbyvstva Havryila Kostelnyka i Yaroslava Halana - provokatyvnyi zasib borotby radianskykh karalnykh orhaniv proty ukrainskoho rukhu oporu [The political murders of Gavriil Kostelnyk and Yaroslav Galan - a provocative means of the struggle of the Soviet punitive authorities against the Ukrainian resistance movement.]. Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho DPU imeni Ivana Franka. Seriia: Istoriia [Problems of humanitarian sciences: a collection of scientific works of Ivan Franko Drohobytsk State University. Series: History]. Vol. 1. pp. 149-159. Retrieved from: http://phh.dspu.edu.ua/article/view/174877 (in Ukrainian).

Lebedovych I. Polevi dukhovnyky Ukrainskoi Halytskoi Armii: U 45-richchia uchasty u Vyzvolnykh zmahanniakh (Materialy do istorii) [Field priests of the Ukrainian Galician Army: On the 45th anniversary of participation in the Liberation Games (Materials for history)]. Winnipeg, 1963. 328 p. Retrieved from: https://diasporiana.org.ua/religiya/7207-lebedovich-i-o-polevi-duhovniki-uga-u-45-richchya-uchasti-u-vizvolnih- zmagannyah/ (in Ukrainian).

Moroz V. (2013 September 25). Vbyvstvo Havryila Kostelnyka [Murder of Gavriil Kostelnyk]. ShP. № 38 (3091). p. 6. Retrieved from: https://www.academia.edu/36993Ш8/Вбивство_Гавриїла_Костельника (in Ukrainian).

Mraka I. B. (2014). Pershyi pryzov ukraintsiv Skhidnoi Halychyny do polskoi armii (1922-1923 rr.) [The first conscription of Ukrainians from Eastern Galicia to the Polish army (1922-1923)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian Historical Journal]. Vol. 6. pp. 65-76. Retrieved from: https://clio.lnu.edu.ua/ wp-content/uploads/2015/01/UIJ_2014_6_6.pdf (in Ukrainian).

Myronets N., Starovoitenko I. (2008). Prosopohrafiia [Prosopography]. Voitsekhivska I. N. (kerivnyk avtor. kolektyvu), Tomazov V. V., Dmytriienko M. F. ta in. Spetsialni istorychni dystsypliny: dovidnyk: navchal- nyi posibnyk dlia studentiv VNZ [Special historical disciplines: a guide: a study guide for university students]. Kyiv: Lybid. pp. 424-430 (in Ukrainian).

Naukova diialnist kafedry sotsialno-humanitarnykh dystsyplin: osnovni proekty ta napriamy [Scientific activity of the department of social and humanitarian disciplines: main projects and directions] (2022). Ivano- Frankivska akademiia Ivana Zolotoustoho. Retrieved from: http://ifaiz.edu.ua/novyny/785-naukova-robota- kshd.html (in Ukrainian).

Nedzelko R. (compiler). (2013). Kresova knyha spravedlyvykh 1939-1945: Pro ukraintsiv, yaki riatuvaly poliakiv, vynyshchuvanykh OUN ta UPA: doslidzhennia ta materialy / pereklad z polskoi vykonano Ukrainsko-Polskym Biuro Informatsii i Perekladiv [Kresov's book of the righteous 1939-1945: About Ukrainians who saved Poles who were exterminated by the OUN and the UPA: research and materials / translated from Polish by the Ukrainian-Polish Information and Translation Bureau]. Kyiv. Vol. 12. 240 p. Retrieved from: https://kipdf.com/queue/-_5b02fa2d8ead0e9f038b4608.html (in Ukrainian).