Сакральне мистецтво України: творчий доробок Лева Дем’янчука

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Україна

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Сакральне мистецтво України: творчий доробок Лева Дем'янчука

Менцінський Модест Тарасович

аспірант творчої аспірантури

кафедри струнно-смичкових інструментів

Дем'янчук Андрій Львович

кандидат мистецтвознавства, доцент

доцент кафедри режисури та хореографії

Анотація

художник сакральний мистецтво дем'янчук

У статті висвітлено творчий доробок Лева Дем'янчука - відомого в Україні та світі львівського художника сакрального мистецтва. На основі збережених даних, мистецтвознавчих досліджень, публікацій, приватних спогадів, здійснено спробу внести додаткові штрихи до творчого портрету львівського Маестро та подати перелік Його творів кінця ХХ - початку ХХІ століття. Для формування цілісного образу митця важливо зазначити, що літургійні вироби виготовлені для християнських храмів були унікальними. Їхня форма, композиція та оздоблення виконувалися в єдиному екземплярі та найкращими матеріалами. Важливою умовою виготовлення виробів літургійного призначення (іконостасних комплексів, вівтарів, кивотів, ікон тощо) та їх оздоблення (різьблення, золочення) було створення графічного проекту. У творчому доробку Лева Дем'янчука сотні творів, які зберігаються у християнських храмах, музеях та приватних колекціях України та світу.

Ключові слова: Україна, Лев Дем'янчук, сакральне мистецтво, різьблення, оздоблення.

Сакральні твори Лева Дем'янчука знаходяться у храмах, музеях та приватних колекціях багатьох країнах світу. їх мистецьку вартість високо оцінили у своїх працях українські вчені-мистецтвознавці: Ігор Голод (Львів, 1997) [5], Дмитро Степовик (Київ, 2005, 2007, 2012, 2015, Жовква, 2012) [14-20], Богдан Тимків (Галич, 2011; Івано-Франківськ, 2012) [21 -22], Ольга Веремійчик (Київ, 2015) [4], відомі дослідники та журналісти: Любомир Калинець (Львів, 1997) [8], Юліан Кобилецький (Львів, 1999) [10], Галина Миць (Львів, 1997, Філадельфія, 1997) [11], Лідія Садова (Львів, 1998) [13], Віталій Клос (Київ, 2012) [9], Костянтин Чавага (Львів, 2006; Львів, 2007; Чикаго, США, 2006) [3, 2325], світлини робіт подані у збірниках, каталогах та Інтернет-сайтах [1,2, 7, 12].

Про себе та свою родину Лев Дем'янчук в інтерв'ю відомому київському мистецтвознавцю та богослову, професору Дмитру Степовику сказав: «Виростали всі ми у патріотичній, українській родині <...>. Сильною була віра в Бога». Пригадав, що ще «малим хлопцем вирішив учитися і працювати для Бога й України», а також і те, що від свого тата Івана навчився виготовляти з дерева різні вироби, різьбити, а своє навчання в училищі та інституті згадує як щасливі роки [6, с. 238]. Спонукою Його творчості, життєвим гаслом були слова Святого Івана Павла ІІ, Папи Римського: «Час втікає, вічність чекає...».

Про велике прагнення до самодосконалості яке відчутне в усіх роботах Лева Дем'янчука писав у 1997 році мистецтвознавець Ігор Голод, професор кафедри історії та теорії мистецтва Львівської академії мистецтв. Вчений зазначає, що «суцільно вирізьблені намісні ікони видаються швидше природними, аніж рукотворними. Це вже власний, авторський почерк, який виявляє самобутність» [5, с. 5]. Працюючи в галузі сакрального мистецтва у підпіллі, ще часів радянського союзу, у 60-80-х роках XX століття, коли не можна було відкрито працювати для церков, Лев Дем'янчук з товаришами (тут слід пригадати Юрія Князя - прекрасного художника, фахівця з різьблення на дереві) створив низку творів літургійного призначення: вівтарів, кивотів, хрестів, свічників тощо.

Найбільший розквіт творчого таланту припав на знаменний час - проголошення незалежності України у 1991 році. Разом із незалежністю України пробуджувалася до життя її національна культура і, насамперед, сакральне мистецтво. Саме у 90-х роках XX століття відбувся ряд персональних виставок в Україні (у Львові, 1997, 1998; Києві, 1998) та США (Філадельфія, 1998). Професор Ігор Голод виокремлює джерела образних інспірацій творчості художника: «Це сакральне мистецтво старокиївської доби з її тонким розумінням і високим втіленням візантійських традицій, а також кам'яні і дерев'яні різьби Галичини, особливо XVI - XVII століть» [5, с. 14-15]. Вчений наголошує, що формотворення виробів літургійного призначення у творах Лева Дем'янчука має певні особливості «в архітектурі об'ємних речей давні християнські символи, наприклад хрест <...>, світлий образ кивоту творить прекрасний ефект поєднання дубового тла з плоскорельєфними різьбленими сценами і окремими фігурами, виконаними у світлому клені» [5, с. 15].

Український вчений-мистецтвознавець, професор Богдан Тимків у своїй монографї «Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова» (Івано-Франківськ, 2012) представив нові твори Лева Дем'янчука та визначив їх мистецьку вартість як вагомий внесок у розвиток українського сакрального мистецтва [21, с. 202]. Вчений зазначає, що «уже на початку 70-х років у доробку мистця серед творів декоративно-ужиткового характеру з'являються й твори сакральної тематики. Зокрема, Лев Іванович разом з мистцем Юрієм Князем виготовили семисвічник, кивот і свічники для церкви "Введення у храм Пресвятої Діви Марії" у місті Львові» [21, с.203]. У травні 1997 року на персональній виставці у Львівському музеї історії релігії «було представлено низку релігійних предметів: дві намісні ікони, дванадцять празничних ікон - виконаних з клену в техніці низького рельєфу й орнаментованих плоскорізьбленими, переважно геометричними елементами; різьблений кивот-дарохранительниця та престіл (виконані з дуба); ручні хрести (клен) <...>. Кивот <...> завершують чотири півдуги які сходяться в одній точці, утворюючи при цьому ажурний купол-хрест. Під куполом знаходиться мініатюрна фігура Ісуса Xриста [21, с. 202]. Вчений пише, що Лев Дем'янчук для своїх сакральних творів найчастіше використовує «темну деревину дуба й світлу - клена, вміло поєднуючи контраст темних і світлих кольорів. Акцентуючи увагу виключно на художніх та технологічних властивостях деревини» [21, с. 203] (Рис. 1-3).

Рис. 1-3. (1) Кивот-табернакулум. Собор Св. Юра (Львів, 1998) клен, різьблення; (2) Релікварій (Івано-Франківськ, 2007) клен, різьблення; (3) Кивот-табернакулум (Снятин, 2008) дуб, різьблення

Творча праця Лева Дем'янчука (різьблення) та його сина Андрія (іконопис) дала «могутній поштовх для якісно нового розвитку сакрального мистецтва. Насамперед, це виявилося в дотриманні стильової єдності у створенні церковних предметів, які гармонійно поєднуються та утворюють цілісний ансамбль з внутрішнім оздобленням храму [21, с. 202-203]. Прикладом може слугувати двоярусний іконостас для церкви Св. Йосифа Обручника (Львів, 19981999). «Завдяки ажурному різьбленню, іконостас не закриває святилище та простір навколо престолу. Іконостас, престіл, кивот-дарохранительниця, тетрапод та проскомидійник виконано із деревини дуба в єдиному стилі. Контрастне поєднання в іконостасі кольору деревини дуба із золоченим тлом ікон створює особливе відчуття «теплоти»» [21, с. 203] (Рис. 4).

Рис. 4. Іконостас, тетрапод у церкві Святого Йосифа Обручника (Львів, 1998).

Лев Дем'янчук окрім великих іконостасних комплексів (для монастиря Св. Альфонса, 1999-2000); різьблених престолів, тетраподів, а також намісних ікон для християнських храмів та монастирів виготовляв й окремі, різного розміру, місійні ікони. Професор Богдан Тимків зазначає, що у створенні ікон на дерев'яній дошці мистець дотримується «давніх українських традицій, які передбачають орнаментальне різьблене (гравіроване) тло, рельєфний і ажурний декор іконостасу та рам. Професійний художник Лев Дем'янчук різьбленим орнаментом декорує краї ікони, відділяючи їх від центральної частини глибоким рівчачком-ковчежком. Його орнаментальні композиції складаються з традиційних мотивів плоского різьблення - хрестик, квадрати, ромби, восьмипелюсткові розетки та риски-промені. Тематика ікон включає основні образи іконостасу: Господь, Богородиця, ангели, апостоли, пророки, численні святі» [14, с. 4]. Професор Дмитро Степовик описуючи характерну стилістику творчості пише «Різьблені елементи ікон на дошці, виконані Левом Дем'янчуком, вирізняються традиційною українською орнаментикою різних етнографічних регіонів України. На деяких золочених тлах ікон присутня також і тиснена чи гравірована орнаментика, що надає їм ще більшої витонченості та довершеності. Іноді замість орнаментальних композицій мистець гравірує головки крилатих херувимів та серафимів» [21, с. 206-207] (Рис. 5-7).

Рис. 5-7. Творча праця Лева Дем'янчука. (5) Процес полірування шеллаком ікони Блаженної Марти Вецкої (Львів, 2008); (6) Різьблення обрамлення для цільної ікони; (7) Вставлення реліквій в ікону Блаженного Священномученика Миколая Чарнецького (Львів, 2006).

Зазначимо, що творча праця Лева Дем'янчука на ниві сакрального мистецтва була відзначена високими церковними нагородами, благословенними грамотами, преміями та подяками.

Мистецька освіта Лева Дем'янчука, виставки, нагороди.

Мистецька школа:

1955-1960 - Косівське училище прикладного мистецтва.

1960-1969 - Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв).

Виставки:

1956 - Міжнародний фестиваль мистецтв, Москва (диплом).

1964 - Виставка до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка, Київ.

1971 - Виставка до 100-річчя від дня народження Лесі Українки, Київ.

1972 - Обласна художня виставка, Львів.

1972 - Західноукраїнська регіональна виставка, Львів.

1972 - Українська республіканська виставка, Київ (золота медаль).

1972 - Обласна художня виставка, Львів.

1972 - Українська республіканська виставка, Київ.

1977 - Міжнародна художня виставка, Жешув, Польща.

1985 - XII Міжнародний фестиваль мистецтв, Москва (диплом).

Нагороди (дипломи, грамоти, подяки).

Диплом Міжнародний фестиваль мистецтв, (Москва, 1956; XII Міжнародний фестиваль мистецтв 1985).

Золота медаль на Українській республіканській виставці (Київ, 1972). Грамота за розвиток сакрального мистецтва та активну участь у підготовці та оформленні Міжнародного фестивалю - конкурсу «Золоті трембіти» (1997).

Премія і подяка від Українського Освітньо-Культурного Центру у Філадельфії (1997).

Благословенна грамота від Святішого Отця Бенедикта XVI (Ватикан, 2006). Благословенна грамота за розвиток сакрального мистецтва від УПЦ (Київ, 2009).

Подяки від кардиналів Римо-Католицької церкви - Мар'яна Яворського (2005), та Станіслава Дзівіша (2006); єпископа Михаїла Гринчишина, Апостольського Екзарха для українців візантійського обряду у Франції (1999) та ін.

Творчі роботи Лева Дем'янчука: літургійні вироби, різьблення.

Сакральні твори виконані до 1997 року:

Семосвічник, Церква Введення Пресвятої Богородиці (Львів, 1975); Семисвічник. Церква Святого Миколая (Малехів, Львівська обл., 1986); Головний вівтар, обрамлення ікон у святилищі. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Сокільники, Львівська обл., 1989);

Церква Святого Миколая (Чернилява, Львівська обл., 1986);

Музей етнографії та художнього промислу (Львів, 1989);

Різьблені ікони для одноярусного іконостасу (дві намісні та дванадцять з празникового ряду, Львів-Київ, 1996, клен);

Різьблений кивот-дарохранительниця, різьблені рельєфні ікони чотирьох Святих Євангелистів (Матея, Марка, Луки та Йоана) на царських вратах іконостаса (Більче, Львівська обл., 1997, дуб);

Різьблений кивот-дарохранительниця (Пісочне, Львівська обл., 1997, клен);

Різьблений напрестольний Хрест-Розп'яття, різьблений футляр-оклад для Євангелія (Київ, 1997, клен);

Різьблені ручні хрести у храмах та приватних збірках США, Канади, Франції, Німеччини, Англії, Австралії, Польщі.

Сакральні твори виконані після 1997 року:

Іконостасний комплекс, престіл, кивот-дарохранительниця, тетрапод, скарбнички для Церкви Св. Йосифа Обручника (Львів, 1998-1999, дуб, рельєфне різьблення).

Одноярусний іконостас для монастиря Св. Альфонса (Студентат) монастир Отців Редемптористів львівської провінції (Львів-Голоско, 1999-2000, дуб, рельєфне різьблення).

Різьблений престіл, тетрапод, скарбнички, а також обрамлення намісних ікон для іконостасу, обрамлення восьми ікон на люстру, для церкви Матері Божої Неустанної помочі (Тернопіль, 1999-2000, дуб, рельєфне різьблення).

Різьблене обрамлення восьми ікон на люстру, для церкви Матері Божої Неустанної помочі (Івано-Франківськ, 1999-2000, дуб, рельєфне різьблення).

Кивот (Табернакулум), Престінний вівтар, Престіл головного вівтаря. Різьблення. Костел Матері Божої св. Скапулярію (Снятин, Івано-Франківщина, 2010-2011, дуб, рельєфне різьблення).

Список використаних джерел

1. Beatyfikacja Sluzebnicy Bozej Siostry Marty Wieckiej. Nashe Drogi. Czasopismo Federacji Organizacji Polskich na Ukrainie. Rok XV / nr. 2(42) 2008. 62 s. S. 24-25.

2. Biogosiawiona Siostra Marta Wiecka / Projekt i zdjpcia: G.Galpzka. Tekst: ks. Wf Bomba CM. Marki: Michalineum. 2009. 192 s. (ill.: S. 1, 62, 106, 125).

3. Czawaga K. Znani tworcy ikon ofiarowali ikonp siostry Marty Wieckiej. Radosc Wiary. Lwow, 2008. nr. 7(86). S. 7.

4. Веремійчик О. Дарувати краще, ніж отримувати. Українське слово. Київ, 23-29 вересня 2015. Вип. 38. С. 9.

5. Голод І. Лев і Андрій Дем'янчуки: Сакральне мистецтво. Львів: Брати Сиротинські і К., 1997. 24 с., іл.

6. Дем'янчук Л. Дещо про нашу родину. Степовик Д. Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем'янчука. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2012. С. 238.

7. Друга Всеукраїнська виставка духовного мистецтва «Собор» з нагоди святкування 2000-ліття Різдва Христового: Каталог УГКЦ. Київ, 1997. С. 9, 20.

8. Калинець Л. Без віри в Бога будь-яка сакральна річ є пустою. Мета. Львів, листопад, 1997.

9. Клос В. Про сучасні ікони стилю Відродження / о. Віталій Клос. Слово Просвіти. Вип. 23, 7-13 червня 2012. С. 14.

10. Кобилецький Ю. Німби. Львів: Українські технології, 1999. 100 с. С. 90.

11. Миць Г. Пізнаючи енергію білого клена / Галина Миць. Молода Галичина. Львів. 19 червня 1997. Передрук: Америка. Філадельфія, ПА, 29 вересня 1997. Вип.73. С. 7, 12.

12. Про сучасність та історію образу Матері Божої Милостивої в Львівській Катедрі. Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні. Львів, квітень 2014. URL: http://rkc.lviv.ua/news_view-Pro_suchasnist_ta_istoriyu_obrazu_Materi_Bozhoi_Mulostuvoi_v_Lvivskij_Katedri_onovleno-ua.

13. Садова Л. Книга - оберіг сакрального мистецтва / Лідія Садова. За вільну Україну. Львів, 7 травня 1998. Вип. 2. С. 4.

14. Степовик Д. Ангельські чини родини Дем'янчуків. Культура і життя. Київ. 7 лютого 2007. Вип. 6-7. С. 4.

15. Степовик Д. Духовність ікони не лише у змісті, а й у формі. Православний Вісник. Київ. Вип. 8-9. 2007. С. 59-60.

16. Степовик Д. Іконотворчість родини Дем'янчуків. Українська культура. Київ. Вип. 1-2. 2005. С. 20-21.

17. Степовик Д. Мистецтво ікони: Рим - Візантія - Україна. Київ: Наук. думка, 2008. 500 с. С. 262-263, іл. С. 405-407.

18. Степовик Д. Нова українська ікона ХХ і початку ХХІ століть: традиційна іконографія та нова стилістика. Жовква: Місіонер, 2012. 288 с. С. 234-236, іл. С. 230-232.

19. Степовик Д. Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем'янчука. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2012. С. 238-254.

20. Степовик Д. Українська християнська абетка. Київ: Грані Т, 2007. 80 с. (іл.: обкладинка, С. 38, 42, 46, 48,70).

21. Тимків Б. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова. 2-е вид., Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. 316 с. С. 202-208.

22. Тимків Б. Українські мистецькі шедеври у Ватикані / Україна - Ватикан: Державно-церковні відносини в контексті досвіду об'єднаної Європи. Матеріали V міжнар. наук. конф. Галич, 26-28 травня 2011. 2-й зош. Галич: Національний заповідник «Давній Галич», 2011. С. 147-157.

23. Чавага К. Венедикт XVI отримав у подарунок ікону зі Львова. Львівська газета. Львів, 17-19 березня 2006; Передрук: «Міст», Чикаго, США, 23 березня 2006; «Нова Зоря», Чикаго, США, 9 квітня 2006. Вип 7. С. 3.

24. Чавага К. До Польщі передали мощі блаженного Миколая Чарнецького. Львівська газета. Львів, вересень 2006. Вип. 160 (967). С. 7.

25. Чавага К. Український тиждень у Ватикані. Газета «Радість віри». Львів, жовтень 2007. Вип. 10(77). С. 6-7.

Размещено на Allbest.ru