Реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 рр. ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 рр. ХХ ст.

Великдан Юлія Віталіївна

старший викладач кафедри теорії і методики

технологічної освіти та комп'ютерної графіки

Анотація

трудовий молодь історія педагогіка

У період історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття світ став свідком серйозних змін, які вплинули на суспільне життя та освіту. Процес індустріалізації, зростання масової комунікації і політичні конфлікти породили нові завдання для системи освіти та підготовки молоді. У цьому контексті реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 рр. ХХ століття стали ключовими завданнями.

В індустріалізованому суспільстві, що супроводжувалося змінами в економіці та технологіях, новий підхід до навчання та підготовки молоді був настільки важливим, що відобразився в педагогічних концепціях та програмах освіти. Історичний та соціокультурний контекст цього періоду глибоко вплинув на трудову підготовку молоді та формування її навичок та компетенцій.

У статті досліджується реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття. Автор наголошує на важливості цього періоду, коли світ зіткнувся з серйозними викликами та змінами, викликаними індустріалізацією, розширенням масової комунікації та політичними конфліктами. Висновки дозволяють зрозуміти, що реформи в освіті та трудовій підготовці молоді в цей період відіграли важливу роль у підготовці молодого покоління до життя та праці в суспільстві, яке вимагало нових навичок і компетенцій.

Автор надає уявлення про різноманітність педагогічних підходів та шкіл, які відобразили різні стратегії трудової підготовки, акцентуючи на індивідуальному розвитку та користі від навчання. Важливою частиною дослідження є визначення ролі держави у цьому процесі, де законодавчі акти та програми сприяли підвищенню якості освіти та навчання.

Загальні висновки доводять, що реформи та переосмислення в сфері трудової підготовки молоді у 20-30 рр. ХХ століття відіграли критичну роль у формуванні сучасної системи освіти та підготовки молоді. Вони сприяли підготовці молоді до вимог сучасного суспільства та залишаються актуальними для подальшого розвитку освіти.

Ключові слова: Соціокультурні контексти, індустріалізація та суспільні зміни, міжвоєнний період, виховання молодого покоління, трудове виховання, реформування освіти.

Velykdan Yuliya Vitalyivna Senior lecturer at the Department of Theory and Methodology of Technological Education and Computer Graphics, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav

Reforming and reconception of the essence of labor training of youth in the history of pedagogy in the 20-30's. XX century

Abstract

During the period of the history of pedagogy in the 20s and 30s of the 20th century, the world witnessed serious changes that affected social life and education. The process of industrialization, the growth of mass communication and political conflicts created new tasks for the system of education and youth training. In this context, reforming and rethinking the essence of youth labor training in the history of pedagogy in the 20s and 30s of the 20th century became key tasks.

In an industrialized society accompanied by changes in the economy and technology, a new approach to education and training of young people was so important that it was reflected in pedagogical concepts and education programs. The historical and socio-cultural context of this period had a profound impact on the labor training of young people and the formation of their skills and competencies.

The article examines the reformation and rethinking of the essence of youth labor training in the history of pedagogy in the 20s and 30s of the 20th century. The author emphasizes the importance of this period, when the world faced serious challenges and changes caused by industrialization, the expansion of mass communication, and political conflicts. The conclusions make it possible to understand that the reforms in education and labor training of young people during this period played an important role in preparing the young generation for life and work in a society that required new skills and competencies.

The author provides an insight into the diversity of pedagogical approaches and schools that have reflected different strategies of labor training, emphasizing individual development and benefits from education. An important part of the research is determining the role of the state in this process, where legislation and programs contributed to the improvement of the quality of education and training.

General conclusions prove that reforms and rethinking in the field of youth labor training in the 20-30s of the 20th century played a critical role in the formation of the modern system of education and youth training. They contributed to the preparation of young people for the requirements of modern society and remain relevant for the further development of education.

Keywords: Sociocultural contexts, industrialization and social changes, interwar period, education of the young generation, labor education, education reform.

Постановка проблеми

У період історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття світ став перед серйозними викликами та змінами, які вплинули на всі аспекти суспільного життя, включаючи систему освіти та трудову підготовку молоді. Цей період, що охоплює міжвоєнний та початок Другої світової війни, був сповнений трансформаціями у соціально-економічних, політичних та культурних аспектах життя багатьох країн світу.

Індустріалізація, розширення масової комунікації, політичні конфлікти і соціальні рухи - усі ці фактори змусили педагогів та освітніх діячів переосмислити сутність трудової підготовки молоді та її роль у сучасному суспільстві. Відбулися істотні зміни в підходах до навчання, вимогах до учнів, інноваційних методологіях та педагогічних концепціях.

Реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 рр. ХХ століття відігравали важливу роль у розвитку освіти та підготовці молодого покоління до життя та праці. На той час відбувалася індустріалізація суспільства, що супроводжувалася змінами в економіці та технологіях. Ці зміни вимагали нового підходу до навчання та підготовки молоді для працевлаштування.

У контексті глибоких соціальних та економічних змін у 20-30 роках ХХ століття, реформування та переосмислення трудової підготовки молоді стали актуальними завданнями, які відобразилися у педагогічних підходах, програмах та цілях освіти. Отже, актуальність цієї теми полягає в розумінні історичних та соціокультурних контекстів, які вплинули на трудову підготовку молоді та формування її навичок і компетенцій у 20-30 рр. ХХ століття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Історія педагогіки та освіти завжди привертала увагу українських науковців, і їхні дослідження зосереджувалися на різних аспектах цієї теми, таких як педагогічні підходи, соціокультурні зміни, роль держави, та інші. Серед науковців які досліджували цю проблематику можна відзначити таких науковців як: Л. Артемова, Л. Березівська, М. Елькін, М. Головкова, А. Коробченко, І. Зайченко, Н. Калініченко, С. Мазуренко та ін.

Попри наявні дослідження, можливість подальшого розширення та глибшого аналізу теми залишається відкритою. Дослідники можуть розглядати конкретні періоди, регіональні особливості, педагогічні підходи, роль держави та громадського суспільства у формуванні та реформуванні системи трудової підготовки молоді у цей період. Здійснення подальших досліджень у цій галузі може призвести до більш глибокого розуміння історичних процесів, які вплинули на трудову підготовку молоді та визначили її сучасний стан. Такі дослідження мають важливе значення для подальшого розвитку освіти та педагогіки в Україні та можуть стати основою для розробки більш ефективних освітніх стратегій та політик.

Метою статті є дослідження та аналіз процесів реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки протягом 20-30 років ХХ століття.

Виклад основного матеріалу

Трудова підготовка молоді в історії педагогіки являє собою систему освітніх і навчальних заходів, спрямованих на підготовку молоді до виконання різних видів робіт та здібності до праці. Цей процес включає в себе навчання практичним навичкам, професійну підготовку, розвиток робочої етики, а також ознайомлення з певними галузями та видами робіт.

Трудова підготовка молоді може мати різні форми та цілі, залежно від історичного контексту та потреб суспільства. Вона може включати в себе навчання ремеслам, промисловій продукції, сільському господарству, технічним навичкам, а також розвиток підприємницьких здібностей та підготовку до роботи у великих промислових підприємствах чи інших сферах.

Трудова підготовка молоді завжди була важливою складовою системи освіти та педагогіки, оскільки вона сприяє підготовці молодого покоління до активної участі у суспільному житті та ринку праці. Цей процес може бути розглянутий як частина історії педагогіки, оскільки він відображає еволюцію методів та підходів до навчання та підготовки молоді в різні періоди історії [1, с. 87].

Трудова підготовка молоді в історії педагогіки являє собою систему навчання та набуття практичних навичок та професійних компетенцій, спрямовану на підготовку молодого покоління до виконання конкретних робіт та функцій у суспільстві. Сутність цієї підготовки полягає у передачі знань, вмінь і навичок, необхідних для виконання різних видів професійної діяльності та практичних завдань.

Основні аспекти сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки включають:

практичний аспект. Трудова підготовка спрямована на практичне навчання, в якому молодь здобуває навички і вміння, необхідні для реального виконання робіт у конкретних галузях або професіях.

професійна компетентність. Ця підготовка створює основу для розвитку професійних компетенцій, що включають в себе не лише технічні знання, але й вміння працювати у команді, приймати рішення, вирішувати проблеми, та багато іншого.

освіта та навчання. Трудова підготовка може включати в себе різні форми навчання, від технічних та професійних шкіл до вищих навчальних закладів, і надає освітній фундамент для розвитку кар'єри молодих людей.

адаптація до ринку праці. Трудова підготовка молоді має враховувати потреби ринку праці, готуючи молодь до конкретних робочих позицій та вимог сучасного суспільства.

розвиток особистості. Крім професійних навичок, трудова підготовка також сприяє розвитку особистісних якостей, таких як відповідальність, самодисципліна, комунікативність, та інші [6, с. 180-184].

У контексті історії педагогіки, сутність трудової підготовки молоді може варіюватися в залежності від епохи та соціокультурного контексту, але завжди залишається ключовою складовою системи освіти та навчання.

Трудова підготовка молоді в історії педагогіки є важливою галуззю, яка вивчається для кращого розуміння еволюції системи освіти та педагогіки в різні історичні епохи. У доісторичний період трудова підготовка молоді була необхідною для виживання та розвитку спільнот. Діти навчалися від дорослих родичів та старших членів сім'ї ремеслам, землеробству, тваринництву та іншим навичкам, необхідним для життя. У середньовіччі трудова підготовка молоді була суворо регламентованою та обмеженою соціальним статусом. Часто молодь навчалася у монастирях або в апрентиських системах, де вони отримували професійну освіту та навчання ремеслу.

В епоху Просвітництва з'явилася ідея загальної освіти для всіх, включаючи трудову підготовку. Це був період, коли важливість освіти для розвитку суспільства почала розумітися ширше. Важливим аспектом стала підготовка молоді до роботи в інтелектуальних сферах та розвиток навичок. Індустріальна революція в середині XIX століття змінила підходи до трудової підготовки молоді. З'явилися фабричні системи навчання та практики, які спрямовували молодь на роботу в масовому виробництві. Сучасність відзначається розширенням можливостей для трудової підготовки молоді. З'явилися професійні та технічні школи, вищі навчальні заклади з технічним спрямуванням, інтернати та курси для підвищення кваліфікації. Трудова підготовка стала важливим елементом готовності молоді до викликів сучасного ринку праці [2, с. 55].

У сучасному суспільстві трудова підготовка молоді залишається ключовим аспектом освіти. Вона підготовлює молодь до кар'єри та допомагає їм здобути необхідні навички для успішного життя в сучасному світі. Тому тема трудової підготовки молоді в історії педагогіки залишається актуальною та важливою для розвитку суспільства.

Трудова підготовка молоді у 20-30 роках ХХ століття являє собою важливий етап розвитку освіти та педагогіки, який відзначається історичними трансформаціями та соціокультурними змінами. У цей період, що охоплює міжвоєнний час і початок Другої світової війни, було багато викликів та важливих питань, пов'язаних із підготовкою молоді до роботи та вирішенням завдань суспільства. Розглянемо деталі цієї історичної епохи.

Соціальні зміни та індустріалізація. У 20-30 роках ХХ століття були великі зміни у структурі суспільства, зокрема зростання індустріалізації. Це призвело до зміни вимог до праці та необхідності підготовки молоді до нових видів робіт та технологій. Індустріалізація призвела до появи більш складних та високотехнологічних галузей виробництва, що вимагали від робітників та спеціалістів більших навичок та компетенцій. Таким чином, система трудової підготовки молоді в цей період стала спрямованою на забезпечення її відповідною професійною підготовкою, адаптуючи навчальні програми та методи навчання до потреб промислового виробництва та технологічного прогресу.

Педагогічні підходи. У цей період розвивалися різні педагогічні школи, такі як монтессоріанство, варіативні методи навчання, робітничі школи тощо. Ці підходи намагалися враховувати потреби сучасного суспільства та ринку праці. Робітничі школи були спрямовані на надання робітникам необхідних навичок та знань для виконання певних професійних обов'язків. Ці школи надавали практичну підготовку, яка допомагала молоді швидко влаштовуватися на роботу в промислових підприємствах. Педагоги активно працювали над професійною орієнтацією молоді, допомагаючи їм визначити свої сильні сторони та інтереси у виборі професійного шляху. Це допомагало молоді зробити обдуманий вибір у сфері праці. Навчальні програми були переглянуті та оновлені, враховуючи нові вимоги сучасного суспільства та ринку праці. Вони включали в себе актуальні знання та практичні навички, необхідні для успішної кар'єри.

Роль держави. Держава відігравала ключову роль у реформуванні та регулюванні системи трудової підготовки молоді. Вона впроваджувала законодавчі акти та програми для підвищення якості освіти та навчання. Держава приймала закони та регулюючі документи, які визначали стандарти якості трудової підготовки та навчання. Це включало в себе встановлення мінімальних вимог до навчальних програм, кваліфікації педагогічного персоналу та умов навчання [4, с. 908-910].

Державні програми фінансування спрямовували кошти на розвиток освіти та трудової підготовки. Це допомагало забезпечити доступність освіти для різних соціальних груп та забезпечувало засоби для покращення інфраструктури та обладнання навчальних закладів. Держава встановлювала механізми моніторингу та оцінки якості навчання та підготовки молоді. Це включало в себе створення незалежних організацій для акредитації та сертифікації навчальних закладів та програм.

Державні програми також надавали спеціальну підтримку та можливості для освіти та трудової підготовки соціально вразливим групам населення, таким як молодь з низьким рівнем доходу або особи з інвалідністю. Держава стимулювала впровадження інновацій у систему трудової підготовки, надаючи фінансову підтримку для розвитку нових методів навчання та технологій.

Роль держави була надзвичайно важливою для забезпечення якісної та доступної трудової підготовки молоді та відповідала суспільним потребам та викликам того часу.

Вплив світових подій. Світові події, зокрема Велика Депресія та підготовка до Другої світової війни, вплинули на трудову підготовку молоді. Суспільство шукало способи адаптації до змін у геополітичному та економічному середовищі.

Велика Депресія, яка спалахнула в 1929 році, призвела до масової безробітності та економічної нестабільності в численних країнах, включаючи Сполучені Штати Америки та країни Європи. Ця криза підштовхнула суспільство до переосмислення потреб у трудовій підготовці та навчанні. Програми та методи навчання стали більш спрямованими на практичну користь та відповідність ринку праці.

У 1930-х роках світ готувався до Другої світової війни, що також вплинуло на трудову підготовку молоді. Деякі країни акцентували увагу на військовій підготовці та технічних навичках, необхідних для ведення війни. У цей період також було активно залучено молодь до програм військової та громадянської оборони [5, с. 143].

Загальний стан нестабільності та невизначеності, що виник у зв'язку з глобальними подіями, змусив суспільство шукати способи адаптації та виживання. Це відобразилося на освітніх програмах та методах навчання, які акцентували увагу на розвитку практичних навичок та готовності до змін у виробництві та економіці.

Світові події також вклали підвищений акцент на ролі освіти у формуванні громадянського суспільства. Освіта стала не лише засобом підготовки до праці, але і засобом формування громадянських цінностей, відповідальності та громадянської обов'язковості.

Вплив світових подій на трудову підготовку молоді став ключовим фактором у формуванні освітньої політики та методології навчання у цей період історії педагогіки.

Інновації та виклики. Трудова підготовка молоді включала в себе інновації у методах навчання та набутті навичок. Важливим було підкреслення практичної користі навчання.

Основним інноваційним підходом було акцентування уваги на розвитку практичних навичок. Молодь навчалася застосовувати знання у реальних умовах роботи, що підготовлювало їх до конкретних завдань та викликів на робочому місці.

У цей період педагогічні заклади активно співпрацювали з промисловими підприємствами та підприємницькими організаціями. Це дозволяло молоді отримувати практичний досвід та підготовку безпосередньо на робочих місцях.

Інновації також включали в себе впровадження сучасних технологій у навчання та підготовку молоді. Використання новітніх засобів навчання, включаючи лабораторне обладнання, машини та обладнання, дозволяло молоді оволодівати актуальними навичками.

Ще однією інновацією була індивідуалізація навчання. Програми створювалися з урахуванням індивідуальних потреб та інтересів студентів, що допомагало їм розвивати свої сильні сторони та обирати більш спеціалізований підхід до підготовки [9, с. 187].

Оскільки технологічний прогрес швидко розвивався, молодь також підготовлювалася до змін у технологіях та виробничих процесах. Навчання орієнтувалось на оволодіння новими інструментами та методами роботи.

Ці інновації в системі трудової підготовки молоді відповідали викликам сучасності та допомагали підготувати молодь до успішної кар'єри в умовах швидкозмінного господарського середовища.

Сучасні наслідки та важливість для сьогодення. Розуміння та аналіз історичних процесів трудової підготовки молоді в цей період може надати важливі уроки для сучасності. Сучасна система освіти та навчання може взяти з цього періоду важливі підходи та стратегії для підготовки молоді до викликів сучасного ринку праці та суспільства.

Світові події та інновації в методах навчання у 20-30 роках ХХ століття нагадують нам важливість підготовки молоді до змін у сучасних технологіях, господарських умовах та ринкових потребах. Сучасна освіта повинна активно адаптуватися до швидкозмінного світу і надавати студентам актуальні знання та навички.

Співпраця між освітніми інститутами та промисловими підприємствами, яка була активною в минулому, може послужити сучасній системі освіти. Взаємодія з бізнесом та галузевими експертами допоможе забезпечити практичну підготовку та розвиток компетенцій, що потрібні на ринку праці.

Важливим уроком історії є індивідуалізація навчання та урахування інтересів молоді. Сучасна освіта повинна надавати можливість студентам вибирати свій шлях навчання та розвитку, щоб кожен міг реалізувати свій потенціал.

Сучасний світ також стикається з геополітичними та економічними викликами. Навчання повинно бути спрямоване на підготовку молоді до роботи в глобальному середовищі та враховувати потреби сучасного ринку праці. Навчання не повинно обмежуватися лише підготовкою до праці. Важливим є і формування громадянських цінностей, відповідальності та активної участі в суспільстві [8, с. 166].

Реформування трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття являло собою захопливий та перспективний період в еволюції освіти та навчання. Цей час був визначеним сукупністю суттєвих факторів, що вплинули на сутність і організацію підготовки молоді до праці.

В 20-30 роках ХХ століття світ пережив значущі соціальні зміни, зокрема швидку індустріалізацію та масову міграцію з сільських районів до міст. Це призвело до необхідності підготовки молоді до нових видів робіт і технологій, що стали актуальними в умовах індустріалізації [7, с. 140].

У цей період розвивалися різні педагогічні школи, кожна з яких мала свої особливості та методи навчання. Наприклад, монтессоріанство, створене М. Монтессорі, покладало акцент на індивідуальний розвиток та самореалізацію кожної дитини. Робітничі школи забезпечували навчання зокрема практичним навичкам, необхідним для робочих професій.

У підсумку, період реформування трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття відіграв важливу роль у створенні сучасної системи освіти та навчання. Цей період поклав основи для підготовки молоді до викликів сучасного ринку праці і має важливе значення для розуміння історичних контекстів сучасної освіти [3, с. 60].

Отже, аналіз історії трудової підготовки молоді у 20-30 роках ХХ століття надає цінний контекст для подальшого вдосконалення сучасної освіти та навчання, а також підготовки молоді до викликів і можливостей сучасного світу. Усі ці аспекти формують складний та цікавий контекст трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття, який варто вивчати та аналізувати для кращого розуміння розвитку освіти та педагогіки.

Зокрема, цей період показує, як суспільство відгукувалося на соціальні, економічні та політичні зміни того часу та як ці зміни вплинули на підходи до навчання та професійної підготовки молоді. Важливою складовою цього процесу була роль держави, яка активно регулювала освітні програми та сприяла створенню нових навчальних закладів.

Підкреслюючи значення практичних навичок та інновацій у навчанні, цей період також надає важливі уроки для сучасності. Сучасна система освіти може взяти з себе приклад у розвитку підходів, спрямованих на практичну користь навчання та розвиток професійних навичок.

У підсумку відзначимо, що історія трудової підготовки молоді у 20-30 роках ХХ століття слугує важливим джерелом для розуміння розвитку освіти та педагогіки. Вона нагадує нам про необхідність адаптації освітнього процесу до потреб суспільства та підготовки молоді до вимог сучасного світу.

Висновки

Реформування та переосмислення сутності трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття відіграли ключову роль у формуванні та розвитку сучасної системи освіти та підготовки молоді до вимог тогочасного суспільства. Зміни в соціальній структурі та інтенсивна індустріалізація призвели до переосмислення підходів до трудової підготовки молоді. Великий акцент був зроблений на розвиток практичних навичок та професійної компетентності, оскільки суспільство потребувало кваліфікованих спеціалістів у нових галузях. Різноманітні педагогічні підходи та школи відображали різні стратегії трудової підготовки, які враховували потреби сучасного суспільства та акцентували на індивідуальному розвитку та користі від навчання. Держава відігравала ключову роль у реформуванні системи трудової підготовки молоді, введенні законодавчих актів та програм для підвищення якості освіти та навчання, а також сприянні створенню нових навчальних закладів і підтримці ініціатив у цій сфері. Світові події, такі як Велика Депресія та підготовка до Другої світової війни, вплинули на трудову підготовку молоді, і суспільство активно шукало способи адаптації до змін у геополітичному та економічному середовищі, що відобразилося у підходах до освіти. Трудова підготовка молоді включала інновації у методах навчання та набутті навичок, і основний акцент був зроблений на практичній користі навчання та розвитку професійних компетенцій.

Загальний висновок полягає в тому, що реформування та переосмислення трудової підготовки молоді в історії педагогіки у 20-30 роках ХХ століття були критичними для створення сучасної системи освіти та підготовки молоді. Вони надали основу для підготовки молоді до викликів сучасного ринку праці та суспільства і залишаються актуальними і важливими для подальшого розвитку освіти.

Література

1. Артемова Л.В. Історія педагогіки України: підруч. Київ: Либідь, 2006. 420 с.

2. Березівська Л.Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: монографія. Київ: Богданова А. М., 2008. 406 с.

3. Елькін М.В., Головкова М.М., Коробченко А.А. Історія педагогіки. Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. 204 с.

4. Зайченко І.В. Історія педагогіки. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2010. С. 908-910.

5. Калініченко Н.А. Трудова підготовка учнів сільської школи в Україні (друга пол. ХІХ-ХХ ст.): Монографія. Кіровоград, 2007. 143 с.

6. Мазуренко С.Г. Трудове навчання в школах України (1920-30 рр.). Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Чернігів, 2009. Вип. 67. С. 180-184.

7. Москаленко А.М. Історія вітчизняної педагогіки: навчальний посібник. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2015. 327 с.

8. Слюсаренко Н.В. Становлення та розвиток трудової підготовки дівчат у школах України кінця ХІХ-ХХ століття: монографія. Третє видання перероблене. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2021. 447 с.

9. Ярощук Л. Історія педагогіки: навч.-метод. Комплекс. Бердянськ, 2013. 392 с.

References

1. Artemova L.V. (2006). Istoriia pedahohiky Ukrainy [History of pedagogy of Ukraine] Pidruchnyk. Kyiv. Lybid. (420) [in Ukrainian].

2. Berezivska L.D. (2008) Reformuvannia shkilnoi osvity v Ukraini u KhKh stolitti [Reforming school education in Ukraine in the 20th century] Monohrafiia. Kyiv: Bohdanova A.M., (406s) [in Ukrainian].

3. Elkin M.V., Holovkova M.M., Korobchenko A.A. (2009). Istoriia pedahohiky [History of pedagogy] Melitopol: TOV «Vydavnychyi budynok MMD» (204 s.) [in Ukrainian].

4. Zaichenko I.V. (2010). Istoriia pedahohiky. [History of pedagogy] Kyiv: Vydavnychyi Dim «Slovo», (S.908-910) [in Ukrainian].

5. Kalinichenko N.A. (2007). Trudova pidhotovka uchniv silskoi shkoly v Ukraini (druha pol. ХІХ-ХХ st.) [Labor training of rural school pupils in Ukraine (second half of the 19th-20th centuries)]: Monohrafiia. Kirovohrad, (143 s) [in Ukrainian].

6. Mazurenko S.H. (2009). Trudove navchannia v shkolakh Ukrainy (1920-30 rr.) [Labor training in Ukrainian schools (1920-30)] Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Chernihiv, Vyp. 67. (S. 180-184) [in Ukrainian].

7. Moskalenko A.M. (2015). Istoriia vitchyznianoi pedahohiky [History of domestic pedagogy]: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, (327 s) [in Ukrainian].

8. Sliusarenko N.V. (2021). Stanovlennia ta rozvytok trudovoi pidhotovky divchat u shkolakh Ukrainy kintsia ХІХ-ХХ stolittia [Formation and development of labor training of girls in schools of Ukraine at the end of the 19th and 20th centuries]: monohrafiia. Tretie vydannia pereroblene. Kherson: KVNZ «Khersonska akademiia neperervnoi osvity», (447 s.) [in Ukrainian].

9. Laroshchuk L. (2013). Istoriia pedahohiky [History of pedagogy]: navch.-metod. Kompleks. Berdiansk, (392 s.) [in Ukrainian]. Размещено на Allbest.ru