Пропагандистський рейд УПА до Словаччини в 1945 р.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кафедра теорії та історії держави і права

Пропагандистський рейд УПА до Словаччини в 1945 р.

С. Адамович

Івано-Франківськ

Анотація

Ключові слова: пропагандистський рейд, Українська повстанська армія, Організація українських націоналістів, словацьке антикомуністичне підпілля, Д. Вітовський.

Annotation

The propaganda raid of the ukrainian insurgent army (upa) into slovakia in 1945

S. Adamovych, Vasyl' Stefanyk Precarpathian National University, Department of Theory and History of State and Law, Ivano-Frankivsk

The article studies the propaganda raid of the Ukrainian Insurgent Army (UPA) into Slovakia in 1945, led by Dmytro-Yaroslav Vitovsky. The author states that the objective of the raid of the units of Ukrainian military underground was to inform the international community about the Ukrainian liberation struggle and to attempt to establish cooperation with anti-communist Slovak political organizations. The raid began on July 25, 1945, with the insurgents crossing the Polish border to support the resistance of Ukrainians in Zakerzonia against the chauvinistic policy of the Poles. They engaged in armed clashes with Polish military units in the Lemko region and, on August 22, 1945, approximately 500 UPA soldiers crossed the Polish-Slovak border without a shot.

Keywords: propaganda raid, Ukrainian Insurgent Army, the Organization of Ukrainian Nationalists, Slovak anti-communist underground, D. Vitovsky

Постановка проблеми

За вісімдесят років із часу створення Української повстанської армії українська історіографія не приділяла належної уваги впливові діяльності Української повстанської армії на національно-визвольну боротьбу народів Центрально-Східної Європи у 40-50 рр. ХХ століття. Особливого значення в цьому контексті набуває дослідження ролі успішного пропагандистського рейду підрозділів УПА до Словаччини у 1945 р. Крім того, залишається актуальним дослідження першого рейду УПА в Словаччину з огляду на нові напрацювання в зарубіжній історичній науці.

Аналіз досліджень і публікацій. Організацію і проведення рейду Української повстанської армії (УПА) до Словаччини в 1945 р. проаналізували в своїх працях В. В'ятрович та В. Ільницький В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини. Торонто ; Львів : Видавництво “Літопис УПА”. 2001. 208 с.; Ільницький В. До питання рейдів відділів УПА ВО-4 “Говерля” (1944-1949). Актуальні пи-тання гуманітарних наук. 2015. №14. С. 28-38.. Загальних аспектів організації рейдів підрозділами УПА торкається Р. Забілий Забілий Р. Підготовка та забезпечення маршів і постоїв рейдуючих відділів УПА. Український визволь-ний рух. 2006. №6. С. 170-183.. У 48 томі Літопису УПА та публікаціях Р. Дрозда, М. Сирного і М. Шмігеля перший рейд повстанців в Словаччину проаналізований в світлі словацьких та чеських документів Drozd R., Smigel M. The extinction of the Ukrainian culture of the Polish-Ukrainian-Slovak borderland and the image of the “Ukrainian Banderite” in Polish and Czechoslovak literature, journalism and cinematography, mid-1940 s-1980 s. Muzeologia a kulturne dedicstvo-museology and cultural heritage. 2020. №8 (2), рр. 91-116; Літопис Української Повстанської Армії. Т. 48: УПА в світлі словацьких та чеських документів (1945-1948). Книга перша: Рейди УПА в документах військ та апарату безпеки ЧСР (1945-1946) / ред.: Міхал Шміґель. Торонто ; Київ : Видавництво “Літопис УПА”, 2010. 861 с.; Smigel M., Syrny M. “Razne a pnsne proti banderovcom....” Bezpenostne a politicko-spolocenske aspekty prienikov oddielov Ukrajinskej povstaleckej armady na hzemie Ceskoslovenska v rokoch 1945-1947. Acta Historica Neosoliensia. 2019. №22/2, рр. 24-45.. Участь в Словацькому рейді 1945 р. підрозділу В. Гошко-Мирона проаналізував М. Галів Галів М. Бойовий шлях сотні УПА “Булава” (1943-1948). Український визвольний рух. 2007. №11. С. 138-166.. Спробу проаналізувати оцінку рейдів УПА зарубіжними істориками було здійснено Я. Шолохом Шолох Я. Рейди УПА очима зарубіжних дослідників: оцінки та значення. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2003. №10. С. 372-381..

Мета статті. З огляду на те, що нещодавно було введено до наукового обігу окремі чеські та словацькі джерела, на сучасному етапі недостатньо дослідженим є перший рейд УПА в Словаччину у 1945 р. Вивченню пропагандистського та військово-політичного значення для європейської спільноти рейду УПА у 1945 р. в Словаччину присвячена наша наукова стаття.

Виклад основного матеріалу

Рейди для визвольного руху давали змогу донести інформацію про боротьбу в Україні за кордон і були виявом військової майстерності повстанців Забілий Р. Підготовка та забезпечення маршів і постоїв рейдуючих відділів УПА. Український визволь-ний рух. 2006. №6. С. 183. Pekar, M., Simon, A., & Tokareva, Z. (2017) Cena v^t'azstva. Odvlecenie obyvatel'ov z dzemia Ceskoslovens ka, Mad'arska a Pol'ska do Sovietskeho zvazu v rokoch 1944-1945. Forum Institdt pre Vyskum Mensrn: Univerzita Pavla Jozefa Safarika v Kosiciach, p. 19-20.. У свою чергу, як зазначали М. Пекар, А. Симон, З. Токарова, період на зламі війни і миру при - ніс мешканцям Словаччини цілу низку нових, не завжди позитивних, вражень. Для більшості населення цієї країни головним почуттям була радість від закінчення війни. Однак воєнний конфлікт спричинив фундаментальну зміну відносин сил у глобальному масштабі, що відобразилося у формі боротьби за характер відновленої Чехословаччини, боротьби за владу в державі і обтяжливі економічні заходи. Набагато інтенсивніше й трагічніше зміни реалізовувалися в тій частині табору переможців, де панувала велика держава з панівно-примусовим тоталітарним режимом, підтримуваним величезною військовою силою .

Самі повстанці писали, що завданням рейду було “показати західним українцям за лінією Керзона, що Українська революція не лише діє, але набирає більших розрухів, а народам середущої Європи доказати, що не так справа мається, як це представляє на міжнародному форумі кровожадна Москва, будь то би УПА вже не існує” Всеволод. Зі Сходу на Захід (рейд по Лемківщині, Пряшівщині та Закарпаттю). Архів Центру дослідження визвольного руху. Ф. 43. Т. 1.. Як зауважують словацькі дослідники М. Шмігель і М. Сирний “від початку підготовки рейду до його закінчення пріоритет надавався створенню найпозитивнішого образу українського націоналіста в словацькому суспільстві” Smigel M., Syrny M. “Razne a prisne proti banderovcom...” Bezpenostne a politicko-spolocenske aspekty prienikov oddielov Ukrajinskej povstaleckej armady na dzemie Ceskoslovenska v rokoch 1945-1947. Acta Historica Neosoliensia. 2019. №22/2, p. 26.

З липня 1945 р. Дмитро-Ярослав Вітовський (псевдо Зміюка, з липня 1945 р. - Андрієнко) був командиром Словацького рейду, завданням якого було провести пропагандистську ро - боту в Чехословаччині та налагодити співпрацю із місцевим антикомуністичним підпіллям. На досвідченості і авторитетності Д. Вітовського наголосив І. Ільницький, вказуючи, що саме останньому доручили організовувати і здійснити рейд УПА в Словаччину в 1945 р. Ільницький В. До питання рейдів відділів УПА ВО-4 “Говерля” (1944-1949). Актуальні питання гу-манітарних наук. 2015. №14. С. 33.. До рейду залучили із Тактичного відтинку (ТВ)-24 “Маківка” сотню “Булаву” (командир Володимир Гошка-Мирон), з ТВ-22 “Чорний ліс” - курінь “Підкарпатський” (командир Павло Вацик- Прут), до складу якого входили сотні “Змії” (Микола Корж-Сокіл), “Заведії” (Буря). Підготовка до рейду розпочалася на Самбірщині, включала проходження місячного вишколу, де особливий акцент ставився на політвиховних заняттях, щоб підготувати не тільки військовика, а й пропагандиста Там само..

25 липня 1945 р. о 22 годині вечора на Самбірщині відбулася нарада всіх командирів об'єднаного відділу. Андрієнко, який прибув напередодні зі своїм штабом і охоронним загоном подав кожному відділові напрямок маршу і збірні місця на випадок розбиття відділів. Тому що до кордону було досить далеко, і територія була наповнена більшовицькими військами, відділи мусили посуватися підвідділами, щоб пізніше, на Лемківщині, знову з'єднатися в одну цілість і прямувати до словацького кордону Пропагандивний рейд. Відділи Н-того відтинку УПА на Словаччині (1946). До зброї. 1946. №1 (01 04.1946). С. 33; В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини. Торонто; Львів: Bидaвництвo “Літопис УПА”. 2001. С. 64..

Як згадував у споминах старший вістовий Іван Богуславський (Співак), до куреня “Підкарпатський” в лісі між селами Сприня і Недільна долучився Андрієнко. Командир Прут зробив збірку відділу і склав звіт Д. Вітовському. У промові Андрієнко сказав, “що ми підемо рейдом на Закерзоння, а може навіть і дальше” Літопис УПА. Група УПА “Говерля”. Книга друга: Спомини, статті та видання історично-мемеуарного характеру /упорядн. П. Содоль. Торонто: Видавництво “Літопис УПА”, 1992. Т. 19. С. 91.. Григорій Костюк (Незломний) залишив спогад про сприйняття Зміюки стрільцями: “Сам командир Зміюка (Андрієнко) був високої постави... Він умів гарно говорити, добре виконувати канцелярські справи, а в боях передавав ініціативу своїм підлеглим старшинам УПА” Літопис УПА. Група УПА “Говерля”. Книга друга... С. 113.. Сотня Зміюки була чисельно меншою від куреня “Підкарпатського”, але обмундирування мали краще і не були такі виснажені походом Там само..

Курінь Прута вирушив в рейд уже вночі 25 липня, а Андрієнко з рештою відділів 29 липня 1945 р. За три дні перейшли повіти Самбірський, Старосамбірський та Устрицький. 2 серпня того ж року повстанці вступили в бій з підрозділами дивізії внутрішніх військ більшовиків біля с. Скородно, в якому загинули три бійці і один був важко поранений, але, врешті, всі вони змогли прорватися через кордон Adamovych, S. (2023). Dmytro-Yaroslav Vitovsky (1919-1947) and His Role in the Struggle Against the Soviet Authority. Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [East European Historical Bulletin], №26, р. 60..

3 серпня 1945 р усі повстанські відділи знову зібралися в лісі під с. Лопінка у гміні Тісна на Лемківщині, де відбувся останній дводенний відпочинок Пропагандивний рейд... С. 33.. Після того відділи з командиром Андрієнком двічі вступали в бій з польськими збройними підрозділами. Д. Вітовський також намагався налагодити стосунки з польськими антикомуністичними підпільниками через перемовини з одним із їхніх очільників під псевдо Ролєк Галузевий державний архів СБУ (ГДА СБУ). Ф. 5. Спр. 67449. Арк. 83-85.. Так, загони УПА нав'язали бій із польськими загонами Війська Польського та Уряду безпеки. Двадцять сім вояків було вбито і двадцять поранено у пізнішому бою УПА під Одрєховою Літопис УПА. Група УПА “Говерля”. Книга друга... С. 91-92..

16 серпня 1945 р. командир Прут так означив цілі рейду в Словаччину перед вояками: “Відходимо на Словаччину, нові люди, нові завдання доказати перед світом, що ми борці воїни - УПА боремося за УССД і за свободу всіх інших народів, поневолених більшовиками - московським імперіалізмом. Наш клич “Воля народам, воля людині”. Ми за самовизволення всіх наро - дів, ми за побудову держав всіх народів в їхніх етнографічних кордонах. Нашим обов'язком є розвіяти більшовицьку брехню.пропагандистський український повстанський вітовський словаччина

20 серпня 1945 р. відбулася остання перед відходом в Словаччину нарада командирів відділів у с. Поляна Суровична. Командир Андрієнко “ще раз точно оговорив рейд в Словаччину” Пропагандивний рейд... С. 33.. Тієї ж ночі близько 500 вояків УПА без жодного пострілу перетнули польсько-словацький кордон В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини. Торонто ; Львів : Видавництво “Літопис УПА”. 2001. С. 64, 66.. За словами згадуваного нами вище Співака “щораз то дальше від кордону люди ставилися щораз то прихильніше до нас. Рейдували ми по районах Меджилабірці і Стропків. Командир Андрієнко ходив з двома роями аж у Пряшівщину і, як ми опісля довідалися, то він мав там нав'язати якісь переговори з проводом, який тоді мав перебувати в Словаччині” Літопис УПА. Група УПА “Говерля”. Книга друга... С. 92-93..

Д. Вітовський окремо наголошував аби стрільці не вступали в бойові зіткнення зі словацькими військовими підрозділами, за винятком нападу на УПА відділів радянських спецслужб Пропагандивний рейд... С. 35.. Загалом, за час рейду не відбулося значних боїв між загонами чехословацької армії та вояками УПА, всі повстанські звіти із першого словацького рейду підкреслюють надзвичайно приязне і дружнє ставлення словаків до стрільців УПА. Характерне воно було навіть і для деяких працівників органів державної безпеки В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини... С. 69, 74.. Щодо підтримки упівців місцевим населенням, то чехословацькі комуністи звинувачували у цьому внутрішньополітичних опонентів - не комуністичні партії, особливо Демократичну партію, а також Греко-Католицьку Церкву Drozd R., Smigel M. The extinction of the Ukrainian culture of the Polish-Ukrainian-Slovak borderland and the image of the “Ukrainian Banderite” in Polish and Czechoslovak literature, journalism and cinematography, mid1940s-1980s. Muzeologia a kulturne dedicstvo-museology and cultural heritage. 2020. N8 (2), рр. 104-105..

До сіл рейдуючі як правило вступали увечері. Насамперед, займали місцеву поліцейську станицю, її членів затримували та запевнювали, що український відділ не буде вживати насилля і йому зaборонено кривдити місцеве населення. На станицях проводили пропагандистську лекцію, в якій викладали свої цілі і причини боротьби. Згодом у селі збирали місцевих жителів і під час зустрічі політичний працівник УПА чи OУН пропагував діяльність українських партизан. Інші члени відділу ходили по хатах і проводили індивідуальні бесіди. Одночасно шукали нічліг із можливістю приготування їжі та забезпечувалися харчами. Залишaв село відділ УПА переважно вночі або вже на світанку Літопис Української Повстанської Армії. Т. 48 : УПА в світлі словацьких та чеських документів (1945-1948). Книга перша : Рейди УПА в документах військ та апарату безпеки ЧСР (1945-1946) / ред. Міхал Шміґель. Торонто; Київ : Видавництво “Літопис УПА”, 2010. С. 17..

Відзначимо, що у вже у першому селі на словацькій території повстанцям вдалося отримати підтримку місцевих мешканців під час спільної молитви: “...коли селяни почули Отче наш..., то не знали, що з ними діється. Тоді щойно побачили, що ми не жодні бандити” Пропагандивний рейд... С. 34.. Повстанці розповсюджували листівки словацькою мовою і залучили значну кількість добровольців, які виявили бажання вступити до збройних сил УПА.

Словацька газета “Демократ” у номері від 20 вересня 1945 р. писала: “Останніми тижнями з'явилися у північно-східній частині Словаччини озброєні групи. До цього часу не було випадків, щоб ці групи допускалися насильства над життям чи майном громадян” Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952. Документи і матеріали. Львів, 1991. С. 111.. Відзначимо, що спроби комуністичної історіографії звинуватити повстанців у розправах над цивільними і євреями на сьогодні спростовано словацьким дослідником М. Шмігелем Smigel, M. (2008). Kolbasovska masakra. Zahadne vrazdy komunistov a Zidov na severovychodnom Slovensku v roku 1945. Historia: revue o dejinach spolocnosti. Roc. 8, c. 5, pp. 23-26..

28 серпня 1945 р. у с. Діяпаловце Стропківської округи Андрієнко після отримання депеші з української території, провів поділ рейдуючого відділу. Частина відділу, на чолі з самим Д. Вітовським, відійшла через Закарпаття до Галичини, інша - під командуванням П. Вацика-Прута повернулася на Лемківщину, куди прибула вже 10 вересня 1945 р. Решту вояків, які продовжили рейд по Словаччині, очолив невдовзі повстанець В. Гошко-Мирон. Разом із ним залишилося ще кілька членів штабу ТВ “Маківка” В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини... С. 69..

Лише 11 вересня 1945 р. для зачистки простору Північно-Східної Словаччини від відділів УПА чехословацька армія у співпраці з радянськими військами розпочала воєнну операцію. Розпочалася вона із певним запізненням і без особливого успіху, оскільки у тому ж часі (10-11 вересня 1945 p.) дві із трьох рейдуючих сотень УПА, включно з командиром акції Андрієнком, відійшли з території Словаччини Літопис Української Повстанської Армії. Т. 48 : УПА в світлі словацьких та чеських документів (1945-1948). С. 22.. У самій Словаччині було зафіксовано лише поодинокі випадки бойових зіткнень, наприклад, в час коли упівці захопили невелику групу чехословацьких солдат, яких, зрештою, через декілька годин відпустили.

У третій декаді вересня 1945 р. відділ В. Гошко-Мирона переслідували чехословацькі війська, але без особливого натиску. 24 вересня 1945 р. він перейшов на Лемківщину і за різними даними перейшов на територію України 20 жовтня 1945 р. або уже в грудні того ж року Галів М. Бойовий шлях сотні УПА “Булава” (1943-1948). Український визвольний рух. 2007. №11. С. 151.. Фактично ці дати ми можемо вважати кінцевими для визначення хронології рейду.

Висновки

Отже, рейд УПА в Словаччину 1945 р. мав як військово -тактичне значення, бо продемонстрував боєздатність і маневреність українських підпільних військових підрозділів, але й пропагандистське, оскільки презентував для словацького народу і української меншини в Словаччині цілі і завдання українського визвольного руху. Одночасно Д. Вітовський спробував налагодити співпрацю з антикомуністичними політичними силами Польщі та Словаччини для спільної протидії більшовицькій окупації і нав'язування комуністичної диктатури.

Перспективи подальших розвідок цього питання. Опрацьовані автором дані про рейд УПА в Словаччину будуть доповнюватися виявленими архівними матеріалами та науковими напрацюваннями із словацьких і чеських науково-дослідницьких установ для подальшого дослідження подій, які були пов'язані з рейдом УПА та його наслідками для національно-визвольних рухів Словаччини і України.

References

1. Adamovych, S. (2023). Dmytro-Yaroslav Vitovsky (1919-1947) and His Role in the Struggle Against the Soviet Authority. Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [East European Historical Bulletin], no 26, рр. 5565.

2. Archive of the Liberation Movement Research Center. F. 43: The Stratyn archive of OUN and UPA documents. Vol. 1. Case (Vsevolod. From East to West (a raid on Lemkivshchyna, Pryashivshchyna and Transcarpathia).

3. Drozd, R & Smigel, M. (2020) The extinction of the Ukrainian culture of the Polish-Ukrainian-Slovak borderland and the image of the “Ukrainian Banderite” in Polish and Czechoslovak literature, journalism and cinematography, mid-1940 s-1980 s. Muzeologia a kulturne dedicstvo-museology and cultural heritage, no 8 (2), рр. 91-116.

4. Haliv, M. (2007) Boiovyi shliakh sotni UPA “Bulava” (1943-1948) [The combat path of a hundred UPA “Bulava” (1943-1948)]. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, no 11, рр. 138-166 (in Ukrainian).

5. Ilnytskyi, V. (2015) Do pytannia reidiv viddiliv UPA VO-4 “Hoverlia” (1944-1949) [On the issue of raids by departments of the UPA VO-4 “Hoverlya” (1944-1949)]. Aktualnipytannia humanitarnykh nau, no 14, рр. 28-38 (іп Ukrainian).

6. Mirchuk, P. (1991) Ukrainska Povstanska Armiia. 1942-1952. Dokumenty i materialy [Ukrainian Insurgent Army. 1942-1952. Documents and materials]. Lviv (in Ukrainian).

7. Pekar, M., Simon, A., & Tokarova, Z. (2017) Cena vfazstva. Odvlecenie obyvatel'ov z hzemia Ceskoslovenska, Mad'arska a Pofska do Sovietskeho zvazu v rokoch 1944-1945 [The price of victory. Deportation of residents from the territory of Czechoslovakia, Hungary and Poland to the Soviet Union in 1944-1945]. Forum Institut pre Vyskum Mensm: Univerzita Pavla Jozefa Safarika v Kosiciach. 122 s. (in Slovak).

8. Propahandyvnyi reid. Viddily N-toho vidtynku UPA na Slovachchyni (1946) [Propaganda raid. Departments of the Nth branch of the UPA in Slovakia]. Do zbroi, no 1 (01. 04. 1946), рр. 33-36 (in Ukrainian).

9. Shmigel, M. (Comps.) (2010) Litopys UPA. UPA v svitli slovatskykh ta cheskykh dokumentiv (19451948). Knyha persha: Reidy UPA v dokumentakh viiska ta aparatu bezpeky ChSR (1945-1946) [Litopys UPA. New series. UPA in the light of Slovak and Czech documents (1945-1948). Book one: UPA raids in documents of the army and the security apparatus of the Czechoslovak Republic (1945-1946)]. Toronto; Lviv: Vydav- nytstvo “Litopys UPA”, vol. 48. 866 p. (in Ukrainian).

10. Sholokh Ya. (2003). Reidy UPA ochyma zarubizhnykh doslidnykiv: otsinky ta znachennia [UPA raids through the eyes of foreign researchers: assessments and significance]. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky, no 10, рр. 372-381 (in Ukrainian).

11. Sectoral State Archive of Security Service of Ukraine (HDA SBU). F. 5. Case. 67449 (The right to indict Vitovsky Dmytro Dmytrovych). 93 р. (in Ukrainian).

12. Smigel, M. (2008). Kolbasovska masakra. Zahadne vrazdy komunistov a Zidov na severovychodnom Slovensku v roku 1945 [Kolbasovska massacre. Mysterious murders of communists and Jews in northeastern Slovakia in 1945]. Historia: revue o dejinach spolocnosti, roc. 8, c. 5, pp. 23-26 (in Slovak).

13. Smigel, M & Syrny, M. (2019). “Razne a prisne proti banderovcom...” Bezpenostne a politicko-spolocenske aspekty prienikov oddielov Ukrajinskej povstaleckej armady na Uzemie Ceskoslovenska v rokoch 1945-1947 [Strongly and strictly against the Bandera people...” Security and political-social aspects of the penetrations of units of the Ukrainian Insurgent Army into the territory of Czechoslovakia in the years 1945-1947]. Acta Historica Neosoliensia, no 22/2, рр. 24-45 (in Slovak).

14. Sodol, P. (Comps.) (1992). Litopys UPA. Hrupa UPA “Hoverlia” Knyha druha: Spomyny, statti ta vydannia istorychno-memeuarnoho kharakteru [Litopys UPA. New series. Group of the UPA “Hoverlya” Book two: Memoirs, articles and publications of a historical-memoir nature], vol. 19. Toronto: Vydavnytstvo “Litopys UPA”. 360 p. (in Ukrainian).

15. V'iatrovych, V. (2001). Reidy UPA terenamy Chekhoslovachchyny [UPA raids in Czechoslovakia]. Toronto; Lviv: Vydavnytstvo “Litopys UPA”. 208 p. (in Ukrainian).

16. Zabilyi, R. (2006). Pidhotovka ta zabezpechennia marshiv i postoiv reiduiuchykh viddiliv UPA [Preparation and provision of marches and stands of raiding units of the UPA]. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, no 6, рр. 170-183 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.Ru