Зернові операції в українських портах під час голоду 1921-1923 років

Заплановані роботи були проведені вже протягом травня 1923 р. Станом на початок літа Одеський порт міг приймати за добу 110 вагонів або 3,3 млн. пудів за місяць, за кампанію - 16,5 млн. пудів збіжжя. 5 причалів обслуговувалося з вагонів, 4 - вручну з гужу та 2 - конвеєром. Глибина в акваторії порту становила від 24 до 30 футів. Миколаївський порт мав аналогічні потужності - приймав 100 вагонів або 3,3 млн. за місяць і 16,5 млн. за кампанію. Навантаження пароплавів відбувалося коло 6 причалів із вагонів, 2 - з елеваторів та 2 з гужу. Глибина осадки кораблів, що могли зайти в порт не мала перевищувати 26 футів. У Херсонському порту за добу могло розвантажуватися 88 вагонів або 2,7 млн. пудів у місяць чи 13,5 млн. за кампанію. Функціонувало 3 причали, також навантаження відбувалося з барж 6 пароплавів на рейді. Однак глибина його акваторії не дозволяла приймати пароплави з осадкою більше 17 футів. Бердянський порт приймав лише 20 вагонів, у місяць всього 600 тис. пудів і, відповідно, 3 млн. за кампанію. Навантаження пароплавів відбувалося вручну з гужу коло 2 причалів. Глибина акваторії порту складала 16 футів. Маріупольський міг приймати 38 вагонів за добу, 1,14 млн. пудів за місяць і 6 млн. за кампанію. Порт міг приймати пароплави з осадкою 20 футів. Водночас проводились активні землечерпальні роботи з плановою цифрою в 24 фути восени 1923 р. Загалом перелічені порти за добу приймали 366 вагонів, а за планом необхідно було пропускати 500. За місяць через них проходило 11,05 млн. пудів при запланованих 16 млн. Сумарні потужності портів оцінювалися в 55,5 млн., а для експортної кампанії потрібно було не менше 80 млн. ЦДАВО України. Ф. 423. Оп. 1. Спр. 161. Арк. 49-50.

Щодо Генічеського порту, то він знаходився в ганебному стані. Про це йдеться в доповіді Генічеського повітового виконавчого комітету від 16 липня 1923 р. «Про використання Генічеського порту для експорту хліба». Там зазначалося, що через повну руйнацію порту, пристані та складів, а також нестачу коштів на ремонт і роботи з розчищення каналів, транспортна секція Генічеського повітового комітету вважала недоцільним його відновлення Лопушинська І.В. Генічеський морський порт у документах державного архіву Херсонської області. Архіви України. 2014. № 1. С. 182.. зерновий український порт голод

Незважаючи на потенціал Херсона та менших українських портів для збільшення експорту зернових, вони все одно розглядалися як транзитні. Так, Держпароплавство зверталося до комісії по обстеженню портів Чорного моря з проханням надання монопольного права перевозки всього експортного зерна у 1923/24 р. з Херсону, Скадовська, Хорлів, Каховки та Нікополя до Одеського та Миколаївського портів. Для реалізації таких операцій Держпароплавство обіцяло надати баржевий тоннаж вантажопідйомністю в 1 млн. пудів і перевозити щомісяця 5,5 млн. пудів К предстоящей экспортной кампании. Украинский экономист. 1923. 20 мая (№ 12). С. 6..

Попри проведені роботи, на початок літа рівень підготовки українських портів до нової експортної кампанії хлібу в 1923/24 р. можна характеризувати як низький. Зокрема, найбільшою проблемою залишалася незадовільна забезпеченість складськими приміщеннями. В Одеському порту могли зберігати 5,2 млн. пудів збіжжя, Миколаївському - 7,26 млн., а в Маріупольському - 1,7 млн. (ще 3,8 млн. можна було зсипати в складах, що знаходились у місті). При цьому, більшість складських приміщень все ще перебували в оренді інших установ чи організацій. Значна кількість із них вимагала ремонту ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 1760. Арк. 52-55.. Лише у червні Комісія ініціювала передачу та закріплення всіх складських приміщень у портах між хлібозаготівельними організаціями. На них мав покладатися й ремонт складів. Комісія також піднімала питання ремонту одеського та миколаївського елеваторів, у тому числі через необхідність налагодження очистки зерна в портах ЦДАВО України. Ф. 423. Оп. 1. Спр. 44. Арк. 10 11..

За інформацією НКЗТ весь хлібний експорт 1922/23 р. з радянських республік склав 46 млн. пудів Маркович М. Сельское хозяйство и план НКЗ. Плановое хозяйство. Бюллетени Госплана. Вып. 78. Москва: Издание Госплана СССР, 1924. С. 57.. Враховуючи хлібофуражні вантажі вивіз сягав цифри в 55,27 млн. пудів Струмилин С.П. На плановом фронте. 1920-1930 гг. Москва: Госполитиздат, 1958. С. 184.. За даними митниць за цей час загальний товарообіг через чорноморсько-азовські порти склав 21,6 млн. пудів. На відміну від попереднього року, експорт через порти повністю домінував над імпортом. Ввезення іноземного товару зафіксовано лише через Одеський порт у кількості 600 тис. пудів. Водночас найбільше було експортовано через Миколаївський порт - 12,1 млн. пудів, Одеський - 5,49 млн., Маріупольський - 2,07 млн., Херсонський - 1,16 млн. і Бердянський - 171 тис. Боднарчук Т.Л. Динаміка та структура зовнішньої торгівлі радянської України у міжвоєнний період... С. 213-233. Із загального обсягу, лише третина (7,9 млн. пудів) відносилась до хлібних вантажів, хоча підготовлено для вивозу було 10,2 млн. Альтерман А. Хлебный экспорт Украины в 1922-24 гг. и его влияние на сельское хозяйство. Внешняя торговля Украины (1921-1924 гг.) / Под ред. А.О. Золотарева, С.Л. Фридмана, И.М. Браславского. Харьков, 1925. С. 25.

Принагідно зазначимо, що відновлювальні роботи портової інфраструктури вселяли неабиякий оптимізм у плануванні експортної кампанії 1923/24 р. Через чорноморські та азовські порти передбачався експорт в 300 млн. пудів різних вантажів. На 6 українських і кримських портів припадав вивіз у 215 млн. пудів. Зокрема, Одеський і Миколаївський порти мали пропустити по 60 млн. пудів (щомісячна пропускна здатність по 7,5 млн.), Херсон - 35 млн. (3), Феодосія - 30 (4,5), Бердянськ - 10 (2,25) і Маріуполь - 20 (4,5). Однак при розрахунках з'ясувалося, що за 5 місяців (3 осінні та 2 весняні), при щомісячному залізничному підвозі та доставках річковими, морськими та ґрунтовими шляхами експорт не міг перевищувати 150 млн. пудів, з них 110-120 млн. пудів хлібопродуктів Транспортные предпосылки хлебоэкспорта. Украинский экономист. 1923. 5 мая (№ 10). С. 2.. Насправді він виявився ще меншим. За навігацію 1923 р. з Одеського порту було експортовано 10,6 млн. пудів хлібу, Миколаївського - 14 млн., Херсонського - 6 млн. та Маріупольського - 5,4 млн. АртемьевскийА. Водный транспорт на Украине. С. 17.

Висновки

Проведений історико-економічний аналіз зернових операцій в українських портах протягом 1921-1923 рр. ламає стереотипи про стале та стабільне функціонування портової інфраструктури, яке було направлене винятково на морський вивіз збіжжя з України. У 1921 р. українські порти були долучені до вивезення хлібу з українських губерній до РСФРР (внутрішній експорт). Ключову роль у цьому процесі відіграли річкові та невеликі морські порти. Їх інфраструктура використовувалася для акумуляції збіжжя та його перевантаження з суден до залізничних вагонів.

У 1922 р. Одеський порт було долучено до процесу прийому іноземного гуманітарного хлібу та купленого насіння (імпорт). Це було викликано поширенням голоду в Поволжі та нагальною необхідністю у додаткових місцях розвантаження допомоги з наступним її вивезенням до Росії. Крім того, з усіх портів тільки Одеський відповідав необхідним умовам прийому та обслуговування великих суден. Його залучення до транзиту гуманітарного збіжжя вплинуло на визнання голоду в Україні та на початок надання постраждалим губерніям закордонної допомоги. Інші азовські та чорноморські порти приймали менш тоннажні іноземні пароплави. Також вони використовувалися як транзитні пункти, отриманого з Одеси допомогового хлібу та насіння з подальшою доставкою їх до голодуючих повітів України.

Водночас із прийомом гуманітарного хлібу наприкінці 1922 р. комуністичний режим через українські порти відновив вивіз зернових (експорт). Домінуюча роль у цьому процесі закріпилася за Миколаївським портом, який мав відповідну інфраструктуру. Зрештою, орієнтуючись на наступну експортну кампанію, на початку 1923 р. розпочалася підготовка акваторії та інфраструктури всіх українських портів. Загалом, зернові операції були одним із головних чинників, що вплинули на відновлення функціонування українських портів під час голоду 19211923 рр.

References

1. Alterman, A. (1925). Khlebnyi eksport Ukrainy v 1922-24 gg. i ego vliyanie na selskoe khoziaistvo [Grain export of Ukraine in 1922-1924 and its impact on agriculture]. Vneshniaya torgovlya Ukrainy (1921-1924gg.). Kharkov, 25-36 [in Russian].

2. Artemyevskiy, O. (1924). Vodnyi transport v Ukraine [Water transport in Ukraine]. Nauchnye zapiski Kievskogo instituta narodnogo khozyaistva. Tekhnika, ekonomika ipravo, 4-5, 12-22 [in Russian].

3. Bodnarchuk, T.L. (2019). Dynamika ta struktura zovnishnioi torhivli radianskoi Ukrainy u mizhvoiennyi period [Dynamics and structure of foreign trade of Soviet Ukraine in the interwar period]. Istoriia narodnoho hospodarstva ta ekonomichnoi dumky Ukrainy, 52, 213-233 [in Ukrainian].

4. Bogomolov, A.E. & al. (1961). Dokumenty vneshnei politiki SSSR. Vol. V. 1 yanvaria 1922g. - 19 noiabria 1922g. [Documents of the foreign policy of the USSR. Vol. V. January 1, 1922 - November 19, 1922]. Moskva: Gospolitizdat [in Russian].

5. Egorov, A. & Smolentsev, V. (2008). Kherson - pervyi port na Chernom more: istoricheskiye khroniki 1778-2008gg. [Kherson - the first port on the Black Sea: historical chronicles of 1778-2008]. Kherson: Naddniprianochka [in Russian].

6. Gaponenko, L.S. (1960). Dokumenty vneshnei politiki SSSR. Vol. IV. 19 marta 1921 g. - 31 dekabria 1921 g. [Documents of the foreign policy of the USSR. Vol. IV. March 19, 1921 - December 31, 1921]. Moskva: Gospolitizdat [in Russian].

7. Gorodnichiy, N.F. (1968). Maloizvestnaya stranitsa deyatelnosti ARA v sovetskoy Rossii [A little-known page of the ARA activity in Soviet Russia]. Voprosy istorii, 12, 47-58 [in Russian].

8. Ksandrov, V.N. (1924). Vsia Ukraina i Krym [All Ukraine and Crimea]. Kharkov: Ukrvozdukhput [in Russian].

9. Lopushynska, I.V. (2014). Henicheskyi morskyi port u dokumentakh derzhavnoho arkhivu Khersonskoi oblasti [Henichesk' seaport in the documents of the State archive of the Kherson region]. Arkhivy Ukrainy, 1, 179-187 [in Ukrainian].

10. Lyubinetskiy, A. (2019). Pravovoe regulirovanie ekspluatatsii morskikh torgovykh portov v SSSR v 1920- 1930-kh gg. (istoriko-pravovoe issledovanie) [Legal regulation of the operation of commercial seaports in the USSR in the 1920s-1930s (historical and legal research)]. (Candidate's thesis). Simferopol [in Russian].

11. Markovich, M. (1924). Selskoe khoziaistvo i plan NKZ [Agriculture and the plan of the People's Commissariat of Agriculture]. Planovoe khoziaistvo. Biulleteni Gosplana, 7-8, 51-69 [in Russian].

12. Movchan, O.M., Ohinska, A.P. & Yakovlieva, L.V. (Comps.) (1993). Holod 1921-1923 rokiv v Ukraini: Zbirnyk dokumentiv i materialiv [Famine of 1921-1923 in Ukraine: Collection of documents and materials]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

13. Pohromskyi, V. (2015). Znachennia portu Novorosiyska pid chas diialnosti zakordonnykh humanitarnykh orhanizatsiy za chasiv holodu 1921-1923 rr. u radianskiy Rosii [The significance of the port of Novorossiysk during the activities of foreign humanitarian organizations during the famine of 1921-1923 in Soviet Russia]. Eminak, 1-2, 60-66 [in Ukrainian].

14. Pohromskyi, V.O. (2015). Znachennya portu m. Odesy u diialnosti Amerykanskoi administratsii dopomohy ta Dzhoint za chasiv holodu 1921-1923 rr. [The importance of the port of Odesa in the activities of the American Relief Administration and the Joint during the famine of 1921-1923]. In Proceedings of the Conference: Pivden Ukrainy: etnoistorychnyi, movnyi, kulturnyi ta relihiynyi vymiry (Odesa, 24-25 kvitnia), Odesa, 249-253 [in Ukrainian].

15. Rhodes, Benjamin D. (1989). American Relief Operations at Nikolaiev, USSR, 1922-1923. The Historian, 51 (4), 611-626 [in English].

16. Strumilin, S.P. (1958). Na planovom fronte. 1920-1930gg. [On the planned front. 1920-1930]. Moskva: Gospolitizdat [in Russian].

17. Trygub, O. & Mykhailovskyi, T. (2020). Mizhnarodni humanitarni orhanizatsii na Pivdni Ukrainy u 20- kh rr. XXst. [International humanitarian organizations in the South of Ukraine in the 1920s]. Mykolaiv: Ilion [in Ukrainian].

18. Veryha, V. (1972). Holod v Ukraini 1921-1923 [Famine in Ukraine 1921-1923]. Visti kombatanta, 5-6, 37-54 [in Ukrainian].

19. Vybornyi, N. (1979). Nikolaev [Nikolaev]. Odessa: Maiak [in Russian].

20. Yefimenko, H. (2022). U chomu vidminnist u reaktsii bilshovytskoho kerivnytstva na holod 1921-1923 rr. v USSR ta v RSFRR ta chym vona bula vyklykana? [What is the difference in the reaction of the Bolshevik leadership to the famine of 1921-1923 in the Ukrainian SSR and in the RSFRR, and what caused it?]. In Perelom: Viina Rosii proty Ukrainy u chasovykh plastakh i prostorakh mynuvshyny. Dialohy z istorykamy. Vol. 2. Pp. 1164-1169 [in Ukrainian].

21. Yegorov, A. & Smolentsev, V. (2008). Kherson - pervyi port na Chernom more: istoricheskie khroniki 1778-2008gg. [Kherson - the first port on the Black Sea: historical chronicles 1778-2008]. Kherson: Naddnipryanochka [in Russian].

Размещено на Allbest.ru