Харків під нацистською окупацією у висвітленні радянських розвідниць (березень 1942 року)

Внесок харків’ян, які евакуювалися разом з підприємствами на Урал та у Західний Сибір, у виробництво зброї, важливих видів промислової продукції у роки минулої війни. Особливості "Доповіді розвідниць", окупаційний режим та становище місцевого населення.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2024
Размер файла 39,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харків під нацистською окупацією у висвітленні радянських розвідниць (березень 1942 року)

Олександр Ярмиш

доктор юридичних наук, професор, член-кор. НАПрН України, провідний науковий співробітник

Державний науково-дослідний інститут МВС України

Документ, який публікується нижче, я нещодавно знайшов під час роботи у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ Ф. 16. Спр. 526. Арк. 120-132). Ознайомившись зі змістом цього документа, вирішив, що його слід обов'язково оприлюднити, причому не в переказі, не у вигляді окремих фрагментів, а цілком.

У документі йдеться про Харків -- місто, в якому я хоч і досить давно вже не мешкаю, але до якого назавжди збережу в серці особливе, тепле, хвилююче почуття. Воно сформувалося ще у 80-90-х рр. минулого століття, коли, опинившись у Харкові, розпочав вивчати його історію, відвідував архіви, брав участь у започаткуванні та виданні серії книжок «Харківський біографічний словник», у заснуванні «Криниці» -- фонду історико-краєзнавчих досліджень, у роботі в складі авторського колективу великої за обсягом і цікавої за змістом монографії «Історія міста Харкова ХХ століття». Відтоді знахідку будь-якого нового, невідомого джерела з історії міста розцінюю як неабияку творчу удачу.

В опублікованому документі йдеться про Харків воєнної доби -- березень 1942 р. Останнім часом серед українців відбувається справжній сплеск інтересу до власної історії, особливо воєнного минулого. Причому не того, про яке згадували напередодні 9 травня і яке мало було схоже на правду. Я глибоко переконаний, що партійно-радянське керівництво сильно завинило перед Харковом і харків'янами, коли свого часу вирішували, яким населеним пунктам за підсумками Другої світової війни присвоїти почесне звання «місто-герой», а яким ні. Тоді Харкову відмовили... Люди старшого віку добре пам'ятають, що спочатку (і досить тривало -- 20 років) були міста-герої: Ленінград, Сталінград, Одеса, Севастополь, а потім, з 1965 р., пішло: Москва і далі. Харків має неймовірно важку, трагічну воєнну історію: місто в перші два роки війни неодноразово переходило з рук в руки, війська Червоної армії зазнали величезних втрат під час боїв за Харків та навколо нього, неймовірні страждання випали на долю мешканців міста, причому не тільки внаслідок масових злодіянь окупантів, а й помилкових, негуманних, а то й свідомо злочинних кроків з боку вищого військового командування та партійно-радянського керівництва міста й області. Коли ми готували у 2003-2004 рр. до видання вже згадувану «Історію міста Харкова ХХ століття», то намагалися регулярно проводити зустрічі авторських колективів (як загалом, так і за окремими розділами). Під час цих заходів обговорювали і джерельну базу дослідження, і нерідко зачитували документи, доступу до яких раніше в дослідників не було. Добре пам'ятаю, як вперше цитували документ, що був схожий на переможну реляцію -- звіт секретаря обкому партії О. О. Єпішева, який він надіслав наприкінці жовтня 1941 р. секретарю ЦК КП(б)У М. С. Хрущову: «Город Харьков оставлен врагу без света, воды, канализации, запасов топлива и каких-либо запасов хлеба и других продовольственных товаров» / «Місто Харків залишено ворогові без світла, води, каналізації, запасів палива та будь-яких запасів хліба та інших продовольчих товарів» (пер. з рос.) (Istorija goroda Har'kova XX stoletija. Har'kov, 2004, 327). І різанула тоді думка: «А кого ж ви покарали цим у першу чергу: загарбників, які, мабуть, прийшли з певними запасами, або ж півмільйонне мирне населення, яке залишилося в місті (багато хто просто не встиг евакуюватися)?». Про роль Харкова у війні свідчить те, що, на думку вчених, загалом протягом 1941-1943 рр. з боями через Харківщину пройшла третина підрозділів Червоної армії (Tam samo, 351). Слід згадати про величезний внесок харків'ян, які евакуювалися разом з підприємствами на Урал та у Західний Сибір, у виробництво зброї, бойової техніки (танків, літаків тощо), інших важливих видів промислової продукції у роки минулої війни. Уже в умовах нинішньої війни Указом Президента України 6 березня 2022 р. «з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян у захисті своїх міст» встановлена почесна відзнака «Місто-герой України». Удостоєний цієї відзнаки і Харків. І мені видається, що при підписанні цього акта перо глави держави рухалося за велінням самої історичної Справедливості!

Тепер щодо особливостей самої «Доповіді розвідниць». Документи так званого «спецслужбістського» походження становлять неабияку цінність для вивчення минулого. Адже зазвичай містять інформацію, котра не афішувалась, навіть більше, приховувалась. Водночас слід мати на увазі, що будь-яка відомча документація має невитравний слід функціональної зумовленості. Томуінформація, що в ній міститься, подається крізь призму завдань, що ставляться перед тією чи тією організацією. Отже, помилковою є думка про те, що в матеріалах розвідки, контррозвідки, органів політичного розшуку міститься абсолютно достовірна та неупереджена інформація щодо нашого минулого. Навіть якщо відкинути умисну чи неумисну заангажованість, спецслужби збирають винятково ту інформацію, що може бути корисна при заходах із гарантування державної безпеки передусім стосовно явних чи потенційних загроз. Через це зміст документів спецслужб слід сприймати не як цілісну картину суспільно-політичного життя, а як її більш чи менш вагомі фрагменти. Очевидно, і ці фрагменти становлять неабияку цінність. З такого погляду вагоме значення мають розвідувальні матеріали, котрі збиралися так званими маршрутованими агентами органів НКВС на окупованих територіях під час війни. З одного боку, вони цінні своїм унікальним фактажем, тим більше, що в багатьох випадках є єдиним збереженим джерелом відповідної інформації. З другого, мають серйозне значення для істориків держави і права, адже засвідчують форми та методи агентурної діяльності радянських спецслужб.

До весни 1942 р. діяльність органів держбезпеки (а з липня 1941 р. вони знову увійшли до складу об'єднаного Наркомату внутрішніх справ) була переведена на воєнні рейки і значною мірою визначалась завданнями оборонного характеру. Зокрема, як бачимо, маршрутні агенти «Лариса» та «Жанна» передусім доповідають інформацію воєнного характеру, котра стосується компетенції військової розвідки: дислокацію та чисельність військових частин, їх належність, наявність оборонних укріплень, мінних полів тощо. Окремо зупиняються на специфіці адміністративного режиму. Це давало змогу робити припущення щодо знаходження в особливо охоронюваних зонах якихось важливих об'єктів, планувати засилання та легалізацію своєї агентури. окупаційний режим харків населення

До речі, форма і зміст аналізованого документа переконують, що ми маємо справу не зі швидкоруч підготовленими новачками. У такій специфічній справі, як розвідка, лише сміливості й готовності пожертвувати собою було замало. Передусім цінувалася здатність виконати поставлене завдання і повернутися живим. До Харкова в цьому випадку відправлялись добре підготовлені агенти, навчені методам збирання та оцінки інформації, котрі мали добре розвинуті комунікативні навички, що дозволяли їм входити в контакт як із солдатами, так і з офіцерами (і німецькими, і румунськими), спонукаючи їх до відвертості. Вказуючи у звітній доповіді на важливу інформацію, вони обов'язково зазначають, у який спосіб її було отримано (що дає змогу визначити її повноту та достовірність), кожне своє припущення чи почуту загальну інформацію вони підтверджують конкретними фактами, як то відбувалося із чутками про нестачу в німецькому гарнізоні Харкова коней.

Доповідь чітко структурована, викладена від імені обох агентес і, вочевидь, становить підсумковий звіт після вивчення оперативним працівником-куратором їхніх індивідуальних доповідей.

Отже, пріоритетом було виконання завдання згідно з опитувальником, підготовленим армійськими фахівцями. Як можна припустити, військове командування готувалось до активних наступальних дій. Недарма агенти звертали увагу на укріплення та мінні поля. У цьому ж контексті можна тлумачити і наступне завдання -- здобути інформацію щодо морального стану ворожих військ (котре, агенти чесно це визнали, вони виконати не змогли). Утім, вони отримали цікаві розрізнені матеріали, з яких ми бачимо, як почувались окупанти на Харківщині.

І лише після цього вони переходять до викладу результатів виконання «відомчих завдань»: місць знаходження ворожих спецслужб, режиму пересування в місті, перепускної системи, можливостей легалізації, окупаційного режиму. Виявлялись і колаборанти для їх майбутнього притягнення до відповідальності. Втім, тут розвідниці обмежились лише інформацією про трьох осіб, котрі добровільно поїхали на роботу до Німеччини. Як кваліфікуюча ознака вказувалось, що один з них був членом партії, а двоє -- комсомольцями. Згадувалась і «особа легкої поведінки». Щодо всіх цих осіб зазначалися установчі дані. Тобто перед агентесами було поставлено відповідне завдання. А от стосовно відомостей про редактора колаборантської газети вони обмежилися лише зазначенням прізвища. Це зумовлювалось специфікою завдання. Маршрутні агенти йшли за визначеним маршрутом і уважно, фахово спостерігали за всім, що траплялось на шляху, відмічаючи потрібні деталі в рамках завдання. Будь-яка ініціатива, що виходила за межі отриманих інструкцій, могла призвести до провалу та загибелі, і агенти, як бачимо, це знали та усвідомлювали.

Остання частина донесення стосується власне окупаційного режиму та становища місцевого населення, котре було жахливим. До Харкова повернулось повсякдення Голодомору -- ще одна практично не досліджена сторінка нашого минулого. На той час ще не було створено Надзвичайну комісію з вивчення злочинів фашистських окупантів, але документування злочинів вже здійснювалося. Цю інформацію збирали всі розвідники. Відомості про злочини містяться і в донесенні «Лариси» й «Жанни».

Термін виконання завдання свідчить про певний поспіх і значний ризик, на який ішли агенти. Доволі банальною була й легенда, котра могла не витримати додаткової перевірки. Невідомо, чи робили розвідниці якісь записи, тож питання точності зазначених імен, чисельності ворожих військ потребує додаткового вивчення. Водночас характер викладення матеріалу щодо основних рис окупаційного режиму та загальнополітичної обстановки, настроїв населення, сумнівів не викликають. Конкретизація джерел інформації є вагомим аргументом на користь їх репрезентативності.

Документ публікується без скорочень, пунктуаційні знаки розставлено з урахуванням сучасних правил, скорочені слова відновлено у квадратних дужках, збережено стилістичні особливості й окреме написання деяких слів, виправлення, закреслення, похибки та ін. позначено в підрядкових примітках.

Сподіваюся, що цей документ стане в пригоді всім тим, хто вивчає як історію Харкова, так і Другої світової війни в цілому.

О. Н. Ярмиш

Нетаємно 1201 /175 «Нетаємно / 120» вписано пізніше. Викреслено.

СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО Викреслено.

24/2 -1712 23.04.13

Д О К Л А Д

РАЗВЕДЧИКОВ «ЛАРИСЫ» и «ЖАННЫ»

Исходя из полученного задания, после перехода линии фронта, 4-го марта, мы вышли из села Архангельского, направляясь в г. Харьков по след[ующему] маршруту: хутор Шевченко, Медичне, с. Андреевка, Ново-Дмитривка, Гришовка, Бессарабовка, Кохановка, Шляховая, Семеновка, Охоче, Жуково, Рябухино, Новая Мерефа, Старая Мерефа, Харьков.

4-го марта в 8 час. вечера мы подошли к хутору Шевченко, в котором ни наших, ни немецких войск не было. В доме одного колхозника, фамилию которого не помню, мы попросились переночевать. На рассвете мы услышали перестрелку, и утром в этот хутор вошли румынские войска в количестве 800 человек, вооруженных винтовками, автоматами, пулеметами, и имея при себе 4 орудия.

Воспользовавшись этим, мы 5-го марта в 12 ч. 30 мин. дня вышли из этого хутора и пошли в село Медичне. Прошли мы село Андреевку, Ново-Дмитровку, Гришовку. В совхозе Пятыричка переночевали, при чем разрешение на ночлег мы должны были взять у директора этого совхоза. В этом совхозе все существует, как было раньше, есть директор, все имущество цело, несмотря на то, что эта территория оккупирована немцами [1].

6-го марта утром мы вышли из этого совхоза и через Гришовку пошли на Дарнадеждовку, Бессарабовку. В Бессарабовке, а также Кохановке колхозники молотили хлеб машинами и цепами и вообще чувствовали общее приготовление к весне. В Кохановке мы переночевали и 7-го марта пошли на Шляховую, Семеновку, где встретились с румынскими войсками. Из Семеновки пошли на Охоче. 8-го марта переночевали в Новой Мерефе и 9-го марта через Старую Мерефу пошли в Харьков.

Первую ночь мы переночевали на Основе на Агрономической ул[ице] д[ом] № 4 у знакомой «ЖАННЫ» гр[аждан]ки НЕЧЕПУРЕНКО, а уже 10-го марта в г. Харьков[е].

В Харькове мы пробыли три дня, ночуя у знакомых. 10-го числа ночевали в поселке Немышля на Речном переулке дом № 74 у гр[аждани]на Ф. В. БУГАЯ, вторую ночь 11-го марта в центре города возле Госпрома, дом Профработников 3-й под'езд кв. 25 у гр[аждан]ки РОМАНЕНКОВОЙ Марии, 12-го марта снова ночевали у гр[аждани] на БУГАЯ, а на утро решили покинуть г. Харьков. Встали утром часов в 10, пройдя весь город, мы остановились переночевать в Старой Мерефе. 14-го марта вышли из Мерефы дошли до Охочего, в этом селе переночевали, расспросили дорогу на Алексеевку, 121/176 «176» викреслено.

так как нам предложено было вернуться из Харькова в Алексеевский район [2]. 16-го марта мы пошли к с. В. Береки, в котором стояли передовые линии фронта фашистов. Из В. Береки 17 марта в обеденную пору вышли через степь по направлению к Алексеевке, перешли линию фронта и прибыли на территорию расположения наших войск часа в 3-4 дня.

Следуя по указанному выше маршруту, нами были замечены войска противника в следующих населенных пунктах:

5-го марта на рассвете в хутор Шевченко вошло до 700 чел. румын, вооруженных винтовками, изредка автоматами и пулеметами, при них находилось 4 противотанковых пушки. Кроме того, нами было замечено у румын 2 миномета.

В с. Семеновка 7-го марта находилось около 700 чел. румын, вооруженных винтовками, другого оружия мы у них не видели. Для того, чтобы установить численность войск, расположенных в с. Семеновка, «ЖАННА» под видом просить хлеба, обошла большинство хат и установила, что в каждой хате находится 4-5 чел. румын, а хат всего 140.

В беседе с колхозницей колхоза «Пятыричка», фамилии которой я не помню [3], последняя нам говорила, что, кроме как в Сахновщине, Семеновке, Граснограде Так у тексті., фашистских войск по селам нет. По ее словам, много войск в Краснограде и Павлограде.

В селе Охоче и Рябухино находилось очень мало немцев, человек по 20 в селе. В с. Рябухино мы встретили и наших пленных, они везли солому для немцев. Вид их был очень жалкий.

Оборонных сооружений по селам к Харькову по этому маршруту и наличие минных полей мы не установили.

13-го марта в беседе с колхозницей БАБИНОЙ села В. Берека и др. жителями этого села мы узнали, что долина реки Береки, идущая от с. В. Береки до села Алексеевки, и долина притоков, впадающих с востока в р. Берека, заминированы немцами. По словам этих граждан, в с. В. Берека находятся до 500 чел. немцев, лично мы видели идущий из с. Бешкина в В. Береку обоз, который сопровождало до 800 чел. румын. В селе В. Берека мы видели 3 больших орудий Так у тексті..

В с. В. Берека 17-го марта мы видели 80 наших пленных. По рассказам хозяйки, у которой мы ночевали, они взяты в плен в лесу под В. Бешкином. Немцы, не знаем для чего, водили наших пленных по селу В. Берека, а немецкие солдаты со зверством кидались на них и раздевали, натягивая на свои костлявые туловища русские фуфайки и теплые красноармейские шапки. Мирное население со страданием смотрено Так у тексті. на это зрелище, и каждая хозяйка выносила хлеба и чего другого для пленных. В Старой Мерефе 10 и 13-го марта находилось небольшое количество немцев в возрасте от 21-25 лет, и 50 грузовых и 21 легковых машин.

В г. Харьков войска противника размещены по окраинам города и особенно по направлению к Чугуеву и Змиеву. В центре города войск нет. Возрастной состав немцев в Харькове от 25-30 лет, и исключительно немцы.

В Харькове имеется большое количество грузовых машин, мотоциклов. 13-го марта в городе мы слышали частую пулеметную стрельбу. Стрельбу было слышно в районе Тракторного завода. Бывший гражданский аэродром, возле ипподрома вправо от шоссейной дороги, идущей на Белгород, немцы используют для посадки своих самолетов. С этого аэродрома ежедневно поднимаются и летают над городом 10-15 самолетов, в большом количестве бомбардировщики, 12-го марта в 13 час[ов] дня через Харьков в западном направлении пролетело 53 самолета.

В заводском дворе б[ывшего] 135 авиазавода находится большое количество автомашин, находящихся в ремонте, в больших корпусах живет много немецких летчиков.

В конюшнях бывшего ипподрома также находится большое количество автомашин, они превращены в гаражи и автомастерские.

Когда мы проходили, согласно задания, за город по Белгородскому шоссе, та наша спутница, жительница окраины города Шатиловка, фамилии которой мы не помним, нам говорила, что в б[ывшей] колонии им[ени] Дзержинского находится штаб немецких авиачастей. В городском парке находится большое количество немецких зенитных батарей, которые, по заявлению местных жителей, часто сбивают наши самолеты.

В помещениях, находящихся в городском парке, также расположено большое количество немецких летчиков. Между городским парком и лесопарком по левой стороне шоссейной дороги, идущей на Белгород, из жилых строений местные жители выселены, и там расположено большое количество немецких солдат, которые проходя Так у тексті. военное обучение.

На территории городского парка аэродрома завода № 135 и колонию Так у тексті. «178» викреслено. им[ени] Дзержинского не только местные жители, но и немецкие солдаты, проходя[т] по особым пропускам.

Когда ехать из Харькова в Белгород, то за городским парком установлены противотанковые рогатки, обкрученные проволокой, для проезда машин оставлен не большой проезд.

По Сумской ул[ице] установлено 4 ряда противотанковых заграждений, а по Дзержинской ул[ице] установлено 6 противотанковых заграждений.

От каменного забора, идущего от 135 завода до ипподрома параллельно Белгородскому шоссе, установлено 4 ряда железных противотанковых крестовин, обвитых проволокой, куда на восток тянутся эти укрепления -- установить не удалось.

Из пригорода Харькова Шатиловки все население выселено, там расположено большое количество немецкой пехоты, численность ее установить нам не удалось.

Со стороны Белгородского шоссе и Южного вокзала Шатиловка обнесена колючей проволокой и противотанковыми крестовинами.

Когда идти по Проспекту Сталина / б[ывшей] Московской ул[ицы]/ то по правой стороне в двух угловых домах по проспекту Сталина и в двух домах, выходящих фасадами на Конную площадь, выселено местное население, и эти дома заселены солдатами частей «СС» и гестапо.

По ул[ице] Евгения Так у тексті. Бош жилые строения радиозавода заняты немецкими солдатами, местное население из этих домов выселено.

На углу Тарасовской ул[ицы] и Конной площади от Конного базара по левой стороне расположена немецкая автомастерская, где находится до 100 автомашин.

Когда идти от Конной площади по Тарасовокой ул[ице] по правой стороне после первого переулка через два дома в третьем помещается какой-то штаб немецких войск. В этот дом ходит много офицеров.

По Тарасовской ул[ице] в районе стадиона «Зенит» в б[ывших] красноармейских казармах расположено 300-400 чел[овек] немцев. Балашовский мост стоит целый. После перехода моста в сторону Чугуева установлен один ряд противотанковых крестовин, обвитых проволокой, и там же стоят два противотанковых орудия.

В заводских строениях завода «Серп и Молот» и во дворе находится большое количество мотоциклов, точное количество установить не удалось.

На территории велозавода находится большое количество автомашин, где производится их ремонт.

Второй Балашовский мост по проспекту им[ени] Сталина стоит целый, от велозавода до моста установлены противотанковые крестовины, обвитые колючей проволокой.

После перехода моста в сторону Чугуева тоже установлены противотанковые крестовины. После перехода этого моста по левой стороне подряд в трех домах размещены немецкие солдаты, жители из этих домов выселены.

В поселке Немышля расставлено по квартирам около 300 чел[овек] солдат, там же стоит около 150 машин. На центральной ул[ице] поселка в его центре установлено 2 орудия.

По дороге из города, не доходя 500 м до ХТЗ, находится противотанковый ров, замаскированный снегом. По заявлению местных жителей, этот ров вырыт местными жителями по требованию немцев. Этот ров от шоссейной дороги тянется влево на расстоянии 150-200 м. Дальше этот ров 124/179 «179» викреслено.

дополняет глубокий овраг до пос[елка] Немышля. Вправо этот ров тянется метров 300-500, что дальше сооружено, установить не удалось.

При копке рва земля выбрасывалась в сторону Харькова, и в этой земляной насыпи по обе стороны шоссейной дороги устроены пулеметные гнезда с рельсовым перекрытием. Эти гнезда нами установлено Так у тексті. -- шесть.

За Тракторным заводом по правую сторону шоссейной дороги установлено 2 орудия и за станкостроем тоже 2 орудия. В гараже станкостроя находится большое количество автомашин.

Роганский аэродром по-прежнему обнесен проволокой, но самолетов на нем не было видно.

На Змиевском шоссе, не доходя 500-600 м до мясокомбината, по обе стороны шоссе установлены противотанковые крестовины.

Возле мясокомбината за ж[елезно] д[орожным] мостом по дороге из Харькова по левой стороне построена баррикада из мешков, засыпанных песком, в этой баррикаде устроены амбразуры. Эта баррикада имеет длину 10-15 м. Эта баррикада и мост охраняются немецкими солдатами. Возле баррикады висит объявление: «За расхищение мешков -- расстрел».

Дальше по Змиевскому шоссе, за переходным мостом, установлены противотанковые крестовины, обвитые проволокой. На расстоянии 500-600 м от указанного выше пешеходного моста по направлению к Змиеву по обе стороны шоссейной дороги также установлены противотанковые заграждения.

На б[ывшем] Гражданском аэродроме по Змиевскому шоссе никаких автомашин не видно, аэродром занесен снегом. За аэродромом, по обе стороны шоссейной дороги, установлены противотанковые рогатки, обвитые проволокой. Впереди противотанковых крестовин на расстоянии 50-80 м сооружена «а» викреслено. противотанковый ров, а в брусвере Так у тексті. этого рва устроены 7 пулеметных гнезд с рельсовым перекрытием.

На ст[анции] Основа 13-го марта стояло 41 / сорок один/ паровоз советских марок, 8 цистерн, заполнены ли они, не установили.

По Мерефянскому шоссе против ст[анции] Основа из I2 двухэтажных домов выселены все жители, дома обнесены проволокой. В этих домах находятся раненые немцы. Во дворе этих домов находится большое количество повозок, которые исчисляются сотнями. Со слов жителей Мерефы, фамилии которых мы не установили, немцы якобы в районе Мерефы сооружают укрепления и против Мерефы под лесом устанавливают орудия, но ни орудий, ни укреплений мы не видели.

За последнее время в Мерефе установлен жестокий административный режим. Местных жителей из Мерефы никуда не выпускают.

На ночлег в Мерефе никому не разрешается останавливаться. Характерно, что в следствии Так у тексті. каких-то особых обстоятельств, никого из местных жителей не пускают на Водолагу.

Со стороны Полтавы на окраинах Харькова нами никаких укреплений не установлено.

12-го марта из Харькова в направлении Чугуева прошло 25 автомашин с пехотой, в каждой машине было по 35 человек, вооружены были винтовками, автоматами. По этому же шоссе курсирует большое количество легковых и грузовых машин.

По словам жительницы г. Харькова СКРИПКИ Пелагеи, проживающей по Речному переулку № 54, 11.3 в направлении Чугуева проследовало из Харькова на автомашинах около 3000 немецких солдат.

Со слов СКРИПКИ, ЗАЙЦЕВА Кондрата Ивановича, проживающего по этому же переулку д[ом] 72, БУГАЯ В. Ф., проживающего на Речном переулке 74, нам стало известно, что в направлении Чугуева происходит большое продвижение немецких войск и что на I5 марта немецким командованием намечается наступление в районе Чугуева. О том, что намечалось наступление немецких войск, им якобы известно со слов немецких солдат.

10-12-го марта остатки войсковых частей немецкое командование выводило из города по направлению Чугуева и Белгорода, и разместили их на окраинах города.

І2-го марта из района ХТ3 по правлению Харьков проследовало 8 тяжелых танков, куда они пошли из Харькова, мы не установили.

10-го марта с с[танции] Мерефы на Водолагу проследовало 33 повозки, в каждой подводе было запряжено по 3 лошади ломовые, хорошо упитанные. На подводах никаких грузов не было. Эти подводы сопровождали 56 чел[овек] немцев.

В Старой Мерефе по Заднепровской ул[ице] в двух средних школах размещены немецкие солдаты. Под зданием школы, выходящей фасадом на улицу, в подвалах расположен склад б[ое]/припасов,/ это нам известно со слов местных жителей.

Со слов гр[аждан]ки НЕЧЕПОРЕНКО Ал. Ст., проживающей на Основе по Агрономической ул[ице], в здании, расположенном в Кабиштовом саду, находится крупный штаб немецкой армии. Этот штаб советские летчики неоднократно пытались бомбить, но не найдут в саду здания, где расположен штаб.

В Харькове по ул[ице] Карла Маркса в гостинице «Южная» также расположен штаб немецких войск. Каких-либо сведений о наличии на подступах к Харькову минных полей установить нам не удалось. От Харькова курсирует поезд по направлению Полтавы и Киева. С Так у тексті. Полтавы ходят поезда на Красноград. Происходит движение поездов Харьков-Змиев-Лихачево.

126/181 «181» викреслено.

В Харькове вместо взорванного моста Холодногорского построен деревянный мост. В центре Харькова через реку Харьков Лопань Так у тексті. построены деревянные мосты. Балашовский первый й второй мосты стоят целые, с Балашовки на Основу ходят поезда.

В Мерефе один ж[елезно] д[орожный] мост исправлен и по нем Так у тексті. ходят поезда, второй мост ремонтируется немецкими саперами.

Со слов местных жителей, среди конского поголовья в немецкой армии из-за отсутствия кормов имеется большой падеж, говорят, что в Харькове имеется всего 50 шт[ук] лошадей, остальные пали.

Нам лично приходилось в Харькове видеть немецкий конный обоз, где в одну повозку было запряжено по 4 лошади, которые с трудом передвигались.

По вопросам политико-морального состояния солдат фашистской армии существенных сведений нам добыть не удалось, однако зафиксированы отдельные антивоенные настроения солдат и офицеров.

11 марта мы ночевали в поселке Немышля под Харьковом у гр[ажданина] БУГАЯ. Вечером на квартиру, где мы находились, забежало 3 фашиста и стали искать что-либо покушать. На заявление хозяина квартиры, что у него нечем их покормить, они стали говорить: война недобра, Гитлеру хорошо дома сидеть, а солдату -- капут и жаловались, что у них нет продовольствия и они голодают. Эти же солдаты говорили гр[ажданину] БУГАЮ, что 16 марта они будут посланы в наступление в район Чугуева.

16 марта, будучи в с[еле] Берека, мы зашли в один дом, чтобы расспросить дорогу на Алексеевку, и попали на квартиру, где жил немецкий комендант. Попав в такое положение, мы стали просить коменданта разрешить нам пройти в Алексеевку к своим родственникам, якобы не зная, что там наши войска. Немецкий комендант в чине офицера нам ответил, что в Алексеевке красные и туда итти Так у тексті. нельзя. «ЛАРИСА» стала говорить, что как нам быть, нам нужно пройти к родным домой, этот офицер нам заявил: «Я тоже хочу домой, уже три года на войне, хочу скорее в Берлин». «ЛАРИСА» предложила офицеру: Пустите нас домой, и Вы бросьте воевать и идите домой. На это предложение офицер ответил: «Я хочу домой, но мне нельзя, мне тогда капут будет».

Еще по дороге на Харьков мы в с[еле] Семеновка разговорились с тремя румынскими солдатами, которые по-русски говорили с трудом. Солдаты жаловались, что они голодают, что их обижают немецкие солдаты. Они рассказывали, что их король не хотел войны и уехал в Англию, а сын короля и Антонеску заставили их воевать. В этой беседе румынские солдаты выражали недовольство войной и ненависть к Г итлеру и Антонеску.

В Харькове на заводе «Серп и Молот» работают некоторые цеха по ремонту грозовых машин.

B цехах велозавода происходит ремонт мотоциклов, велосипедов и легковых машин.

На ХПЗ им[ени] Коминтерна во дворе стоит две больших радиомачты. Завод охраняется немецкими солдатами, рабочих во дворе не видно.

Из Тракторного завода немцы вывозят оборудование и различный металлолом через Полтаву в Германию.

На Станковой Так у тексті. заводе никаких работ не производится. Турбинный завод совершенно сгорел.

На Журавлевке на Кроватном заводе пущен один цех, в нем работают только немцы, наших рабочих туда не пускают, что там производится -- не установлено.

Со слов местных жителей, немцы из харьковских предприятий усиленно вывозят в Германию оставшееся оборудование и различные металлы. Вывозка происходит поездами через Полтаву. В городе работает на малой мощности электростанция. Водопровод население не обеспечивает. Вода подается только в дома на некоторых улицах: Плехановская, проспект Сталина, Конный базар, где еще есть вода -- [не] установлено. Трамвайного и троллейбусного движения нет.

Из выдающихся строений города разрушены: Южный вокзал, Глав[ный] почтамт, гостиница «Спартак», гор[одской] универмаг, гор[одская] аптека, и много др[угого], перечислить все разрушения трудно.

Мы уже указали, что на углу проспекта Сталина и Конной площади расположены войсковые части и гестапо.

В здании горсовета на пл[ощади] Тевелева расположена городская комендатура полиции, там же находится бургомистр города. Обер- бургомистром служит профессор КРАМАРЕНКО [4].

Районные отделения полиции помещаются в тех же помещениях, где раньше были отделения рабоче-крестьянской милиции. Там же при отделениях полиции находятся районные бургомистры.

Где расположено гестапо, установить не удалось, но гестаповцев в городе много. Среди населения говорят, что гестаповцы работают при отделениях полиции.

Для проживания в гор[оде] Харькове необходимо быть прописанным в каком-либо доме и на паспорте иметь штамп бургомистра соответствующего района. Штамп четырехугольный, шириной 1 см, длиной 3 см, в средине написано: «Зарегистрировано бургомистром ... района г. Харькова 1941 г.».

Движение по городу для местных жителей разрешается с 7 час[ов] утра до 3 часов дня, раньше разрешалось ходить до 6 ч[асов] вечера. В указанное время для прохождения по городу от мужчин требуется специальный пропуск, женщины могут ходить без специального пропуска, но обязательно с паспортом и пропиской бургомистра. Выход на окраину города разрешается только по специальным пропускам. Лиц, появляющихся

на окраине города без пропуска, арестовывают и расстреливают.

Для проезда по ж[елезной] д[ороге] требуются специальные пропуска. Достать каких-либо пропусков для образца нам не удалось.

Очень часто в городе полиция и гестапо производят в ночное вре[м]я проверку паспортов по квартирам и под этим предлогом грабят местных жителей.

Для прохождения по сельским районам в окружности Харькова требуется паспорт с отметкой бургомистра и специальный пропуск, где должно быть указано откуда и куда следуешь. Проверку в селах производит местная полиция из бывших советских граждан, старосты и представители немецких комендатур.

Без разрешения старосты и немецких комендантов местные жители боятся пускать ночевать, так как за нарушение этого порядка их привлекают к ответственности.

В последнее время харьковская полиция для выезда из города дает пропуска только по направлению Полтавы и Киева, в остальные направления выдача пропусков прекращена. Все мужское население города от 17 до 56 лет обязательно должно пройти регистрацию на бирже труда. Регистрация Так у тексті. должны пройти незамужние женщины.

Мужское население от I7 до 53 лет, имеющее специальности слесарей, токарей, механиков и др[угие], вывозят из Харькова в Германию. Вывоз квалифицированых рабочих происходит в принудительном порядке. Имеет Так у тексті. место случаи, когда харьковчане едут в Германию добровольно. В частности б[ывший] член ВКП /б/ ИВАНОВСКИЙ, проживающий в поселке Немышля д[ом] № 26, уехал в Германию добровольно.

Проживающие на Речном пер[еулке], пос[елок] Немышля, братья СЛЮСАРЕНКО, из коих 2 комсомольца, тоже уехали добровольно в Германию. По этому же пер[еулку] в д[оме] № 45 проживает девушка 18 лет СКРИПКА Паша, которая ведет разгульный образ жизни с немецкими офицерами.

В феврале и марте месяцах из Харькова вывезено в Германию 8 тыс. квалифицированных рабочих и инженерно-технического состава. Со слов местных жителей, в феврале месяце из городов Балаклея и Змиева вывезено в Германию 20 тыс. рабочих. Рабочим, которых вывозят в Германию, немцы обещают в Германии хорошо платить и их семьи обеспечивать продовольствием.

Драматический, Оперный театры закрыты, на Сумской ул[ице], на ул[ице] Кирова работает два кинотеатра. В этих кинотеатрах показывают картины об успехах немецкой армии, в которых имеют место эпизоды издевательства немецких солдат над красноармейцами.

В начале на ряду с немецкими солдатами кино посещали и местные жители, а в последнее время, кроме солдат, в кино никто не ходит.

На пл[ощади] Тевелева на здании Горсовета установлен радиорепродуктор. По радио передают разные сводки об успехах немецкой армии и различную клевету на Советский Союз.

В Харькове издается фашистская газета «Нова Украина», редактором которой П. САГАЙДАЧНЫЙ, эта газета насыщена различными статьями антисоветского националистического характера.

В городе, кроме продажи не больших брошюрок с изложением речи Гитлера, никаких книг не продают.

На Пушкинском скверике немецкие солдаты побили пулями из автоматов памятник Пушкина. В Городском саду памятник Т[арасу] Г[ригорьевичу] стоит целый, но он заброшен. Вокруг памятника Шевченко немцы устроили большое кладбище своих убитых солдат. Остальные памятники и статуи в городе разрушены.

В городе открыто 5 церквей на Заиковке, на Холодной горе, Ивановке, в городском соборе, против дома Красной армии и на Благовещенском базаре. В церковь ходят много людей, но большое количество ходят в церковь покупать свечи, так как в церкви свеча стоит 3-5 руб[лей], а на базаре 20 руб[лей].

В Шевченковские дни во всех харьковских открытых церквях служили панахиду.

Немецкие власти понуждают население иметь в домах иконы, ходит Так у тексті. в церковь, крестить детей.

В городе открыты школы от 1 до 5 классов, называющиеся начальными школами, и с 6 класса -- гимназии. Сколько открыто школ, установить не удалось. За обучение в начальных школах установлена плата по 300 руб[лей] за каждого учащегося в год, а в гимназии по 500 руб[лей] в год. Детей в школы ходит очень мало. В школах на ряду с общеобразовательными предметами обязательно преподают закон божий и немецкий язык.

В городе установлена частная торговля, в магазинах частники продают детские игрушки, канц[елярские] принадлежности и разную мелочь. Торговли товарами широкого потребления и продуктами нет.

В торговле обращаются наши деньги и немецкие оккупационные марки. Одна марка стоит наших 10 руб[лей]. Население немецкие деньги принимать отказывается.

На базаре 1 кгр Тут і далі це означає «килограмм» хлеба стоит 90 руб[лей], в столовых и на базаре тарелка супа с кониной, зачастую из павшей, стоит 20-30 Закреслено. руб[лей], 100 гр[амм] жмыха стоит І0 руб[лей], стакан пшеницы стоит 20-30 руб[лей], 1 кгр кошачьего мяса стоит 10-15 руб[лей].

В городе чогловный Так у тексті. Вочевидь -- поголовний. голод, среди населения от голода большая смертность, особенно среди детей.

130/185 «185» викреслено.

І0-го марта мы были свидетелями, как на окраине города по Мерефянскому шоссе умирали от голода женщина и мужчина, очень интеллигентно одетые.

На Конном базаре, на Благовещенском базаре валялись человеческие трупы, по городу трупы убирают один раз в неделю. По улицам ходят группами опухшие маленькие дети. Старшие на саночках возят меньших и просят хлеба, тут же на улицах падают и умирают от голода и холода.

В городе большое количество населения болеет брюшным тифом и сыпным. От этих эпидемических болезней большая смертность. Эти же болезни распространены и по селам в окружности Харькова. Умирающему на улицах населению и детям никто не оказывают Так у тексті. помощи.

Все эти обостоятельства создают о Харькове жуткое впечатление.

Мы были свидетелями такого случая:

В Мерефе упала немецкая лошадь, солдат ее застрелил и ушел, а женщины с ножами набросились на эту лошадь, растаскивая ее по кускам, они чуть не порезали друг друга. В окружности города не доеденные собаками лошади население разобрало на питание.

Во время нашего прохождения на окраине города две интеллигентно одетые женщины вели разговор такого содержания: «Я сегодня сварила суп с котятиной и немного ее поджарила и, представьте, получился вкусный обед. Мой Вадик /сын 8 лет/ скушал всю свою порцию».

В существующих столовых, открытых частниками, продается колбаса 127 руб[лей] за кгр, суп тарелка 15 руб[лей]. Вход в столовую разрешен немцам и украинцам.

Еврейского населения мы в городе не видели, местные жители говорят, что немцы всех евреев постреляли. Расстрел евреев происходил в созданном бараке ХТЗ где-то за Станкостроем. Убитых евреев закапывали в ямы с вещами, которые были при них.

Несмотря на ужасный в городе голод, немецкие солдаты голодные, как волки, рыщут по квартирам и забирают, что только попадется на глаза из продуктов.

Жена гр[аждани]на ЗАЙЦА Кондрата Ивановича, проживающего в пос[елке] Немышля по Речному пер[еулку], д[ом] 72, на селе выменяла немного муки и испекла лепешек. Вскочившие в квартиру немецкие солдаты стали искать продукты, нашли эти лепешки под подушкой, забирали Так у тексті. их и ушли. Рассказывая нам об этом, гр[ажданин] ЗАЯЦ заявил: «У меня уже нет терпения так жить, я только жду, как появятся первые части Красной армии, и я минуты дома не буду сидеть, несмотря что мне 55 лет, возьму оружие и буду бить этих гадов, немцев». Рассказывая об этом, гр[ажданин] ЗАЯЦ весь дрожал от ненависти к немцам, и в его глазах появились слезы.

В селе Берека колхозница БАБИНА нам рассказала следующий эпизод: «К нашей соседке пришли немцы забирать корову. Хозяйка этой коровы стала просить немцев не брать коровы, так как у нее 5 душ детей и ей нечем их кормить. Один из немецких солдат спокойно снял с плеча автомат, убил троил Так у тексті. детей, а хозяйка Так у тексті. сказал: “Теперь тебе будет легче двух кормить” --, забрал корову и увел ее».

10-го марта, когда мы были в совхозе «Пятыричка» возле с[ела] Гришовка, местные жители нам рассказывали следующий эпизод: «Несколько дней тому назад немцы поймали двух мальчиков, одному 12 лет, другому -- 13, которых заподозрили Так у тексті., что они разведчики партизанского отряда. На допросах этим мальчикам выкололи глаза, отрезали уши, на теле поделали дыры, которые позатыкали соломой. Когда эти мальчики умерли, немцы отвезли их родителям.

Как в Харькове, так и по селах, где на[м] приходилось проходить, население крайне недовольно оккупантами, с нетерпением ждут прихода Красной армии, немцам прямо в глаза посылают проклятия.

В селе Гришовка, в поселке Ростов колхозники нам рассказывали, что в феврале месяце в с[еле] Ново-Дмитровка, Гришовка, совхоз «Большевик», поселок Ростов партизаны выбили немцев и около 2-х недель держали эти села, а когда [у] них патроны закончились, то они разошлись в разные стороны.

7-8 марта партизаны совершили налет на немецкий гарнизон в Краснограде. Наделав в городе много паники, партизаны забрали в городе всех мужчин и ушли. Партизанское движение наводит ужас на немцев, в частности в Харькове. На квартирах, где размещены немецкие солдаты, последние в ночное время в квартирах усиленно замыкаются, боясь, чтобы партизаны их ночью не поубивали. Как в Харькове, так и по селам, немцы в большом количестве расклеивают об''явления Так у тексті. и призывы к населению выдавать партизан, обещая за это предательство большие награды.

В ответ на эти призывы, население, особенно в селах, не стесняясь говорит: «Скорей бы стало теплей, тогда партизаны отомстят немцам за их издевательства».

В Харькове расклеено большое количество различных плакатов, лозунгов, компрометирующих членов Советского] правительства и коммунистической партии с изложением различной клеветы на советский строй.

Последнее время в Харькове появились призывы к городскому населению, чтобы население к весне уходило в села, где каждой семье будет даваться земля столько, сколько эта семья сможет посеять, и что урожай с засеянной земли будет неприкосновенной собственностью того, кто посеет.

187 «187» викреслено. /132

К этим призывам и об''явлениям Так у тексті. немцев и их пропаганде Так у тексті. население не верит, а ждет прихода Красной Армии. У населения нам приходилось видеть много наших листовок с изложением последних событий Советского информбюро. Наши листовки население прочитывает с удовольствием и верит в победу Красной Армии.

«ЛАРИСА» и «ЖАННА»

Доклад принял: Зам[еститель] Нач[альника] отдела Разведывательного] Управления НКВД УССР Лейтенант Госбезопасности [5] /ЗАДОЯ [6]/ Підпис поверх прізвища. 29.III.1942 г.

Коментарі:

1. Це була досить поширена практика, коли окупанти зберігали на захоплених територіях радгоспи та колгоспи, залишаючи в них, при можливості, досвідчених й авторитетних серед місцевого населення керівників. З їхньої точки зору, це мало забезпечувати, по-перше, «порядок» на селі, по-друге, виробництво і здачу для їх потреб встановлених обсягів сільськогосподарської продукції.

2. Село Олексіївка (засн. 1731 р.) розташовано на відстані 3,5 км від міста Первомайського на обох берегах річки Берека, вище за течією на відстані 4 км розташовано с. Берека, нижче за течією на відстані 3 км -- с. Зеленівка. З 1927 до 1947 р. с. Олексіївка було адміністративним центром Олексіївського району Харківської області. Протягом Другої світової війни село тричі переходило з рук в руки. Вперше гітлерівці увійшли до райцентру 21 жовтня 1941 р. Перше визволення села відбулося 25 січня 1942 р. в ході Барвінково-Лозовської наступальної операції Південно-Західного та Південного радянських фронтів (1831.01.1942 р.). Наприкінці травня 1942 р. село було знову окуповано вермахтом (т. зв. «Барвінковський котел»). Протягом короткого часу село перебувало під контролем частин РСЧА в лютому 1943 р. Остаточно Олексіївка була звільнена від загарбників 13 вересня 1943 р.

3. Висловлювання «прізвище не пам'ятаю» в доповіді трапляється неодноразово і вимагає пояснення. З одного боку, розвідниці продемонстрували високорозвинену спостережливість, здатність зберігати великі масиви інформації з багатьма деталями в пам'яті (вони навряд чи вели якісь записи, навіть зашифровані, зважаючи на безліч небезпек, що чатували на них на маршруті). З другого боку, це свідчить про завдання фіксувати імена конкретних людей. Зокрема, примітно, що «прізвище не пам'ятаю» стосувалося майже завжди випадкових попутників, нетривалого, епізодичного спілкування. Коли ж ішлося про більш-менш тривалі контакти, розмови в місцях ночівлі, прізвища, імена, адреси джерел одержаної інформації вказувалися точно й детально. Імовірно, в першому варіанті спілкування розвідниці, розуміючи ризики, і не намагалися встановити прізвища своїх співрозмовників, щоб не викликати підозри, та це й не мало великого значення. Схоже на те, що це розумів і офіцер, який приймав доповідь «Лариси» й «Жанни».

4. Слова «професор КРАМАРЕНКО» в тексті підкреслені простим олівцем, схоже, тим самим, яким виконаний підпис офіцера О. Задої. Це єдине підкреслення в документі. Постать Олексія Івановича Крамаренка (народ. 1882 р. в м. Єлисаветграді--нині м. Кропивницький), безперечно, заслуговувала на увагу радянських спецслужб. Відомий науковець -- хімік-технолог, доктор технічних наук, професор, багато років працював на підприємствах силікатної, газової та вугільної промисловостей. Керував спорудженням Слов'янського керамічного заводу й Мереф'янського склозаводу. На початок війни був завідувачем кафедри скла Харківського політехнічного інституту. Від 26 жовтня 1941 р. -- бургомістр, від січня 1942 р. -- обербургомістр Харкова. Під час управління містом відзначився тим, що намагався запровадити для обов'язкового службового використання українську мову, наказав на міській управі поруч з німецьким розмістити український жовто- блакитний прапор, сприяв відродженню культурно-просвітницького і релігійного життя, робив спроби (в цілому безуспішні) забезпечити місто продовольством, видав городянам чимало перепусток до сільської місцевості для обміну речей на продукти харчування. Врятував низку харків'ян від страти. Наприкінці квітня 1942 р. відсторонений гітлерівцями від посади бургомістра, у серпні того ж року заарештований гестапо. Згідно з даними адресного столу Харківської міської управи (картка вибуття) «вибув з постійного місця проживання до в'язниці». Подальша доля невідома, імовірно, страчений (див.: Куделко, С. М. Крамаренко Олексій Іванович. В: Енциклопедія сучасної України. Київ, 2014. Т. 15.; Ярмыш, А. Н., Головко, А. Н., Добреля Л. П., Пикина В. В. Во главе города. Руководители Харьковского городского самоуправления. Харьков, 1998.).

5. Лейтенант держбезпеки -- спеціальне звання начальницького складу в органах державної безпеки НКВС та НКДБ. Існувало з 1935 по 1945 рр. В 1935-1943 рр. звання «лейтенант держбезпеки» приблизно відповідало військовим званням «капітан» у сухопутних військах і «капітан-лейтенант» у військово-морських силах.

6. Задоя Олександр Федорович (народ. 1906 р. в с. Лизогубова Слобода Київської губ.; інформація про смерть відсутня). Проходив службу в центральному апараті Управління державної безпеки НКВС УРСР з 1936 р. (мол. лейтенант держбезпеки). В перші роки війни -- у Розвідувальному управлінні НКВС УРСР. Нагороджений орденом Червоної Зірки (20.09.43 р.), орденом Богдана Хмельницького 2-го ст. (1944 р.). З 1945 р. -- заступник начальника Управління боротьби з бандитизмом (УББ) НКВС УРСР, очолював роботу з протидії підпіллю ОУН, підполковник держбезпеки. Нагороджений орденами Червоного Прапора (15.01.45 р.) та Вітчизняної війни 1-го ст. (10.04.45 р.). Архівні документи свідчать про наміри Служби безпеки (СБ) ОУН захопити О. Задою, проте вони не були реалізовані. Звільнений зі служби в листопаді 1954 р.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Церковне життя на території окупованої України в роки Великої Вітчизняної війни. Конфесійна політика окупаційної адміністрації в 1941-1942. Німецько-фашистський окупаційний режим і релігійне життя. Відродження Православної Церкви у післявоєнний час.

    дипломная работа [90,6 K], добавлен 14.11.2010

  • Окупаційна влада в Західній Україні, яка встановила режим терору і насилля, намагаючись примусити корінне українське населення визнати владу Польської держави. Становище Західної України і Північної Буковини. Юридичне оформлення входження земель до СРСР.

    реферат [38,5 K], добавлен 19.02.2011

  • Масові винищення єврейського населення в м. Славута. Збройне повстання підпільників весною 1942 року. Спогади ветеранів про перші дні війни. Славутський концтабір "Гросслазарет Славута. Табір 301". Холокост у місті. Партизанський рух. Визволення Славути.

    реферат [36,3 K], добавлен 09.01.2011

  • Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.

    курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010

  • Трансформація та реалізація войовничого антисемізму в процесі окупації загарбниками Поділля. Акції тотального знищення єврейського населення в містах Подільського регіону. Голокост як частина нацистського окупаційного режиму на українських землях.

    дипломная работа [66,8 K], добавлен 03.01.2011

  • Соціальне становище в Західній Україні: повоєнний період. Індустріалізація та колективізація сільського господарства. Придушення національно-визвольного руху в Україні. Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України. Операція "Вісла".

    курсовая работа [58,9 K], добавлен 06.04.2009

  • Напад Німеччини на СРСР, воєнні дії на території України. Німецький окупаційний режим на території України. Національно-визвольний рух в умовах німецько-радянської війни. Створення Української повстанської армії. Витіснення з України німецьких військ.

    реферат [814,2 K], добавлен 17.09.2019

  • Дніпропетровська область перед війною. Початок війни. Оборона Дніпропетровська. Окупаційний режим. Звільнення міста Дніпропетровська. Звільнення Дніпропетровської області закінчилося в районі Кривого Рогу і Нікополя в лютому 1944 року.

    реферат [25,4 K], добавлен 02.12.2002

  • Передумови початку Першої світової війни. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій. Переваги та недоліки авіації у порівнянні з іншими видами зброї. Тактична та стратегічна бомбардувальна і штурмова авіація.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.01.2009

  • Окупація України військами Німеччини та її союзників в роки Другої світової війни. Встановлення нацистського "нового порядку". Осуд нацизму і фашизму міжнародною спільнотою у спеціальних рішеннях Нюрнберзького трибуналу і судових інстанцій різних країн.

    дипломная работа [83,3 K], добавлен 04.05.2015

  • Положення Кривого Рогу на початку війни. Терор фашистів проти мирного населення під час окупації, масові розстріли мирного населення, відправлення до концентраційних таборів. Дії партизан та антифашистського підпілля. Етапи визволення Криворіжжя.

    реферат [13,6 K], добавлен 31.03.2010

  • Становлення тоталітарних режимів в країнах Східної Європи у 1943-1948 рр. Соціально-економічне положення у післявоєнний час. Політичне становище Чехословаччини після Другої світової війни. Основні етапи формування опозиції. Хід, наслідки "Празької весни".

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 19.09.2010

  • Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.

    доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008

  • Перебіг подій однієї з жахливих трагедій початку Другої світової війни як наслідок радянської стратегії репресій проти місцевого населення Західної Волині. Відомості про розстріл у Луцькій в’язниці. Пам'ять і пересторога щодо повторення фактів геноциду.

    реферат [3,5 M], добавлен 27.09.2013

  • Підготовка Німеччини до війни з СРСР, ступінь готовності Радянського Союзу до відбиття агресії. Напад Німеччини, битва під Москвою, невдачі радянських військ у Криму та під Харковом, бої в Сталінграді. Основні наступальні операції радянських військ.

    реферат [41,6 K], добавлен 02.09.2010

  • Криворіжжя на початковому етапі війни. Окупаційний період. Оборона. Евакуація. Діяльність радянського підпілля. Партизанські загони на теренах Криворіжжя. Діяльність українського націоналістичного підпілля. звільнення та відбудова Кривого Рогу.

    научная работа [50,7 K], добавлен 06.09.2008

  • Огляд життя жінок декабристів до повстання, їх боротьби за об’єднання з чоловіками. Реакція жінок на події грудня 1825 року. Опис подорожі Катерини Іванівні Трубецької у Сибір. Життя декабристів та їх жінок в Благодатському руднику, Читинському острозі.

    дипломная работа [93,7 K], добавлен 06.07.2012

  • Політика "воєнного комунізму" в Україні. Сільське господарство Київської Русі. Господарство воюючих країн в роки Другої світової війни. Реформа 1961 року та її значення для економіки України. Промисловість України в пореформений період (після 1861 року).

    курсовая работа [59,9 K], добавлен 22.02.2012

  • Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.

    статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Поразка Росії у Кримській війні. Реформа 1861 року. Скасування кріпосного права. Особливості аграрної реформи. Міська реформа 1870 року. Судова реформа 1864 року. Зміни у складі населення. Формування національної інтелігенції. Інтерес до марксизму.

    презентация [3,4 M], добавлен 19.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.