"Без зволікань беруся до виконання сього приємного обов’язку": роль Й.В. Ґете в історії Харківського університету крізь призму його епістоляріїв

Історія взаємозв’язків Й.В. Ґете з представниками Харківського навчального округу та Харківського університету на початку ХІХ ст. Етапи публікування листів даного автора. Аналіз текстів епістоляріїв, опублікованих за повним "Ваймарським виданням" творів.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.04.2024
Размер файла 32,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

«Без зволікань беруся до виконання сього приємного обов'язку»: роль Й.В. Ґете в історії харківського університету крізь призму його епістоляріїв

Ольга Вовк,

кандидатка історичних наук

Олена Бєлозьорова,

кандидатка філологічних наук, доцентка

м. Харків

Анотація

У статті вперше українською мовою публікуються тексти листів усесвітньо відомого німецького державного діяча, поета, письменника, мислителя і природодослідника, основоположника німецької літератури Нового часу Йоганна Вольфганга Ґете (1749-1832), що розкривають його участь у процесі підбору перших професорів для Харківського університету. Стисло висвітлено історію взаємозв'язків Й.В. Ґете з представниками Харківського навчального округу та Харківського університету на початку ХІХ ст. Простежено історію публікування листів Й.В. Ґете, відзначено, що до цього часу їх майже не досліджували фахівці з історії Харківського університету. Наведено тексти семи епістоляріїв, опублікованих за повним «Ваймарським виданням» творів Й.В. Ґете і перекладених з німецької мови. Найперший лист датований 27 листопада 1803 р., останній - 13 вересня 1804 р. Листи були адресовані попечителю Харківського навчального округу графу С.Й. Потоцькому, попечителю Віленського навчального округу князю А. Є. Чарторийському, а також німецьким купцям та чиновникам, з якими вирішувалися нагальні фінансові та організаційні питання на етапі переїзду перших німецьких професорів до Харкова. В текстах ідеться про майбутніх професорів Харківського університету Й.-Б. Шада, Л. Шнауберта таМ. Г. Пільгера, ад'юнкта Ґ. Райніша, також згадано імена інших кандидатів, які не поступили на роботу до Харківського університету з різних причин. В листах обговорюються різні аспекти організації освітньої та наукової діяльності в Харківському університеті нових професорів, порушуються питання соціально-економічного забезпечення їх та їхніх родин. Усі листи забезпечені науковими коментарями. Представлені джерела дають змогу в динаміці представити складний процес пошуку професорських кадрів до нового Харківського університету.

Ключові слова: Йоганн Вольфґанґ Ґете, Харківський університет, Слобідська Україна, Німеччина, ХІХ ст., джерела особового походження, історія освіти, історія науки.

Abstract

Features of revitalization of historical centres of small old-industrial settlements

Anastasia Alekseevna Biryukova, graduate student, Department of Theory of Architecture and Professional Communications,

Ural State University of Architecture and Art, Ekaterinburg,

Leonid Vladimirovich Desyatov,

Professor, Department of Theory of Architecture and Professional Communications,

Ural State University of Architecture and Art, Ekaterinburg,

Nadezhda Sergeevna Solonina,

PhD in Architecture, Associate Professor, Department of Theory of Architecture and Professional Communications,

Ural State University of Architecture and Art, Ekaterinburg,

The article is devoted to the substantiation of the re-industrial direction of development of historic centers of small old-industrial settlements. Production (as a historic structural element of the former plant-towns) is the main component of their identity. The historic center (as the «core of the uniqueness» of the settlement) is a potential «driver» of its socioeconomic development. The most economically feasible model of revitalization was formulated, considering to current trends in historical industrial areas transformation. According to this model, industrial heritage objects are preserved and used to organize open public space, and the actual production functionality is located in new objects. The author gives industrial architecture examples and distinguishes the principles of new producing building integration in historic center of small old-industrial settlement. The reviewed theoretical aspects are illustrated by the concept of Sysert historic center revitalization developed by the author.

Keywords: small towns, industrial heritage area, industrial architecture, Sysertsky plant, multifunctional park.

Основна частина

2023 р. ознаменувався кількома вікопомними для Харківського університету ювілейними датами. 10 лютого (н. ст.) виповнилося 250 років від дня народження Василя Назаровича Каразіна (1773-1842) - видатного вченого і громадського діяча, який став головним натхненником та центральною фігурою в реалізації «університетського проєкту» в Харкові (Posokhov2015). А 5 лютого (н. ст.) минуло 220 років зі створення Харківського навчального округу - одного з шести перших у Російській імперії адміністративно-територіальних відомчих

утворень, покликаних здійснювати місцеве управління навчальними закладами Міністерства народної освіти (до створення якого, до речі, долучився і В.Н. Каразін) (Bakirovtain. 2004, 16-35).

Першим попечителем Харківського навчального округу був призначений граф Северин Йосипович Потоцький - представник давнього і знатного роду, відомий державний і громадський діяч. Через сімейні обставини (хвороба батька) він на початку 1803 р. був змушений виїхати за кордон, де перебував до весни 1804 р. Утім, С.Й. Потоцький, попри цей від'їзд (протягом якого його обов'язки були покладені на попечителя Петербурзького навчального округу М.М. Новосильцева), не полишав піклування про університет. Зокрема, він активно шукав серед професорів західноєвропейських університетів кандидатури, які мали поповнити штат майбутнього навчального закладу (Zaitsevtain. 2015, 240).

Одним з тих, до кого звернувся по допомогу попечитель Харківського навчального округу, був усесвітньо відомий німецький державний діяч, поет, письменник, мислитель і природодослідник, основоположник німецької літератури Нового часу Йоганн Вольфґанґ Ґете (JohannWolfgangvonGoethe) (1749-1832). Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. він доклав значних зусиль для розвитку Єнського університету: сприяв проведенню низки адміністративних реформ, домігся розширення факультетів природознавчого профілю й організації першої хімічної кафедри, заснував ботанічний сад, розпочав збирання колекції мінералів тощо. Тож С.Й. Потоцький мав обґрунтовані причини просити сприяння саме цього геніального наукового, культурного і державного діяча.

У пропонованій публікації наведені перекладені українською мовою сім листів Й.В. Ґете, які безпосередньо відображають його участь у процесі підбору німецьких професорів для штату Харківського університету. Вони були написані з листопада 1803 р. до вересня 1804 р. Серед адресатів - найвищі державні чини Російської імперії, С.Й. Потоцький та А. Є. Чарторийський, які в той час опікувалися відповідно Харківським та Віленським навчальними округами, а також німецькі купці та чиновники, з якими вирішувалися поточні фінансові та організаційні питання під час переїзду перших професорів з Єни до Харкова. В листах згадано імена майбутніх професорів Харківського університету Й.-Б. Шада, Л. Шнауберта та М.-Г Пільґера, ад'юнкта Ґ. Райніша а також інших претендентів, які з різних причин не зайняли харківської кафедри. Обговорено питання організації професійної діяльності та соціально-економічного забезпечення професорів на новому місці. З листів читач має змогу на прикладі окремого епізоду побачити динамічний процес пошуку перших кадрів до Харківського університету.

Уже після відкриття Харківського університету на знак вдячності за допомогу в підборі професорів Й.В. Ґете був обраний Почесним членом Харківського університету. У відповідь видатний німецький мислитель, який був визнаним знавцем і колекціонером мінералів, надіслав до Харкова у подарунок гранатовий браслет (за європейськими повір'ями, гранати символізують наполегливість і силу, стійкість і відданість). Нині він представлений в експозиції Музею природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Bakirov2020, 24).

Публікація листів Й.В. Ґете розпочалася ще з ХІХ ст. Повне оригінальне видання «Твори Ґете, видані за дорученням великої герцогині Софії Саксонської» («GoethesWerke: Herausgegeben imAuftragederGroflherzoginSophievonSachsen»), яке виходило друком у Ваймарі з 1887 р. до 1919 р., становило 133 томи - з них 50 томів епістоляріїв. Однак тривалий час доступ фахівців з історії Харківського університету до цих джерел був обмеженим.

Зокрема у ХІХ ст. опубліковано кілька книг, що описували історію цього навчального закладу. Найґрунтовнішою з них варто визнати працю Д. І. Багалія «Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам)» («Досвід історії Харківського університету (за невиданими матеріалами)») (Bagaley1894), в якій автор на великому джерельному матеріалі детально описав і процес пошуку та відбору перших іноземних професорів. Однак робота над першим випуском першого тому цієї монографії (вийшов друком 1894 р.), що саме торкався перших десятиліть існування Харківського університету, велася ще до того, коли згадані листи Й.В. Ґете були введені в науковий обіг у «Ваймарському виданні» (відповідні томи вийшли друком 1894 і 1895 рр.) (Goethes Werke. Goethes Briefe. Bd. 16 1894; Goethes Werke. Goethes Briefe. Bd. 17 1895).

Протягом майже всього ХХ ст. інтерес дослідників до взаємозв'язків між Й.В. Ґете та Харківським університетом майже не спостерігався. Можна припустити, що причиною цього були як прагнення відділити «новий», відновлений у 1933 р. університет від «старого», дореволюційного, так і обмежені можливості доступу до повного «Ваймарського видання».

Водночас варто відзначити низку публікацій перекладів листів Й.В. Ґете, що були в цей період. Наприклад, у 1932 році до 100-річчя від дня його смерті вийшов друком спеціальний випуск часопису «Литературное наследство» («Літературна спадщина»).

О. Г Габричевський опублікував у ньому автографи Й.В. Ґете (німецькі оригінали та їх російські переклади), що зберігалися в архівних, музейних та бібліотечних фондах закладів СРСР (Gabrichevskiy1932). Один з них являв собою першу частину листа до С.Й. Потоцького від 19 липня 1804 р., повна версія якого подана під №6 у цій статті. Однак, як зазначав сам О.Г. Габричевський, відтворений та описаний в його публікації матеріал був вельми строкатим та певною мірою випадковим (Gabrichevskiy1932, 817).

У 1988 р. опубліковано двотомник листування Й.В. Ґете та Ф. Шіллера в перекладі російською мовою (J.W. Goethe - F. Schiller Vol. I 1988; (J.W. Goethe - F. Schiller Vol. II 1988). Проте в наведених текстах не згадано клопоти з пошуку професорів до Харківського університету. Лише в одному листі, датованому 4 травня 1802 р., можна знайти побічно пов'язаний з цим сюжет: Й.В. Ґете пише, що Ф. Шіллер здав свій садовий будиночок «одному філософу» - Й.Б. Шаду (J.W. Goethe - F. SchillerVol. II 1988, 384).

Наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. з «Ваймарським виданням» ретельно попрацював харківський філософ, доктор філософських наук В.О. Абашнік. Проте у своїй монографії з історії харківської університетської філософії він навів лише цитати з листів Й.В. Ґете, що стосувалися університетського питання в Харкові (Abashnik2014, 57-275). Нещодавно було опубліковано три листи Й.В. Ґете до С.Й. Потоцького (подані тут під №3, 6 і 7), поєднані з іншими джерелами, що стосувалися підготовки Харкова до відкриття в ньому університету (Vovk, &Byelozyorova2020). Однак ця публікація не охопила повний комплекс відомих епістоляріїв Й.В. Ґете, що торкалися б історії Харківського університету.

Отже, спеціально комплекс листів Й.В. Ґете, безпосередньо присвячених пошуку професорів до Харківського університету, у вітчизняному науковому просторі ніколи раніше не виокремлювався. Усі наведені в цій статті листи публікуються українською мовою вперше.

Відбір історичних джерел, текстологічне опрацювання, підготовку науково-довідкового апарату здійснила канд. іст. наук, заступниця директора Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна О. І. Вовк. Переклад з німецької мови належить канд. філол. наук, доцентці кафедри іноземних мов професійного спрямування факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна О.М. Бєлозьоровій. Укладачі вдячні Е. Валлішу (м. Берлін, ФРН) за сприяння, яке він надав під час пошуку листів Й.В. Ґете, та випускнику історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Д.С. Ракову за технічну допомогу під час роботи з текстами.

1. До С.Й. Потоцького

27 листопада 1803 р., Ваймар

Високошляхетний графе,

Високочесний добродію.

Довіру, якою Ваша Поважність ушанували мене, забажавши почути мої рекомендації щодо деяких кандидатур для Харківської академії2, я спробував виправдати у доданій уклінній доповідній записці й чекаю тепер подальших настанов Вашої Поважності.

Ваш лист від 12 жовтня3 потрапив до моїх рук лише 10 листопада, внаслідок чого я не міг зібрати довідки з різних джерел раніше.

Я бажав би, щоби мої листи прибули не з запізненням, і перепрошую за те, що пишу рідною мовою4, оскільки я нею можу найточніше висловити свої думки.

Водночас зізнаюся, що не зміг розшифрувати місце, звідки Ваша Поважність надіслали листа, тому наважусь передати його через Його Поважність пана князя Чарторийського5.

Засим сподіваюся на Вашу милостиву пам'ять і чекаю подальших рішень рр6.

В[аймар], 27 листопада 1803 року.

[Додаток]

Уклінна доповідна записка.

Його Поважність, пан сенатор граф Потоцький, бувши куратором Харківської академії, повелів нижчепідписаному зайнятися питанням призначення професорів на різні, поки що вакантні, посади.

Завдячуючи знайомству з багатьма мужами, зібравши всі відомості та провівши належні перевірки, без зволікань беруся до виконання сього приємного обов'язку.

На посаду професора моралі, природного права та загального державного права, а також для читання всіх лекцій, присвячених питанням теоретичної та практичної філософії, можна порекомендувати пана доктора Шада7.

Уроджений франконець, близько сорока років8, він змалку займався вивченням стародавніх і нових мов, особливо стародавньої літератури, затим присвятив себе переважно філософії, вивчив догми різних християнських церков, законодавство в цілому, не обійшовши увагою історію, старанно пізнавав мистецтво риторики. Завзято працював, бувши членом різних літературознавчих і критичних інституцій.

Уже сім років, як він мешкає в Єні, де, з одного боку, продовжує свої філософські пошуки, з іншого - прагне поглибити емпіричні знання, необхідні філософові. У додатку надається перелік робіт, виданих ним протягом останніх чотирьох років9. До друку готовий його Компендіум філософії моралі, природного права та політики. Попри високу конкуренцію в галузі лекцій з філософії, він ніколи не відчував нестачу слухачів. Його хвалять за ясність та ємність викладу, і він не проти розширити свою сферу діяльності.

Щодо хімії можу порекомендувати пана Людвіґа Шнауберта10, сина місцевого заслуженого придворного радника Шнауберта, близько 24 років11. Він рано зробив собі ім'я на поприщі природничих наук у місцевому університеті, після чого його взяли в Ерфурт, в інститут хімії та фармацевтики12 пана Троммсдорфа13, там він вивчав практичну хімію, аптекарську справу і необхідне для цього товарознавство, офіційно був допущений до викладання в аптеці, й закінчив навчання, ставши фаховим аптекарем.

Далі він повернувся до Єни і з завзяттям взявся до вивчення численних новітніх робіт з хімії, опублікував усілякі статті в журналах з хімії, перелік [яких] дається у додатку, отримав ступінь доктора наук і збирається після Великодня приступити до лекцій.

Хоча й сей муж також не має особливої причини залишати Єну, проте йому, як активній людині, що має попереду все життя, видалося надзвичайно привабливим запрошення до Академії під заступництвом такого великого монарха. Щодо його особливих побажань нижче наважусь написати докладніше.

На посаду професора фізики та прикладної математики абсолютно підійде професор пан Йоганн Карл Фішер14. Народився в Тюрінгії, в юності навчався в різних авторитетних школах, яких багато в Саксонії та Тюрінгії, а в Єнській академії15 він старанно й відмінно студіював математику, фізику та камеральні науки.

Став відомим завдяки публікації деяких значних праць, список додається. На своїх лекціях з математики, попри конкуренцію, і з фізики, навіть не маючи повного апарату, який повинен бути у професора фізики, він ніколи не відчував нестачі в задоволених слухачах.

Ось загальними рисами і все, що можна сказати про вищезазначені три кандидатури. Усі вони за віросповіданням протестанти, незаплямованої репутації. Останній з них одружений і є батьком двох дітей.

Нижчепідписаний просить Його Поважність пана графа Потоцького при змозі повідомити докладніше, на що можуть розраховувати сі люди, які погодилися присвятити себе сьому закладу.

Ми знайомі з розпорядженням Його Величності Імператора щодо Академії Вільно16 та припускаємо, що такий самий порядок діє і відносно Харкова17.

У листі до нижчепідписаного Його Поважність пан куратор вказує жалування в розмірі 2000 карбованців сріблом18. Хотілося би дізнатися тепер наступне:

Як ішли би справи з пенсією по тому, як мине, скажімо, 25 років служби?

На що можуть розраховувати дружина та діти у разі передчасної смерті чоловіка?

Які дорожні і транспортні витрати будуть покриті на такий тривалий переїзд?

Коли очікується виїзд та вступ на посаду?

Чи можна сподіватися на одержання жалування вже за три місяці до вступу на посаду? Наскільки можна розраховувати у Харкові, як і у Вільно, на кабінет фізики, хімічну лабораторію та подібні пільги?

Далі, хімік доктор Шнауберт просить дозволу для створення інституту хімії та фармацевтики здійснювати підготовку молодих аптекарів, для чого йому бажано було б очолити університетську аптеку. Він готовий також заснувати кабінет фармацевтичного товарознавства і був би радий спробувати себе в роботі всіх технічних установ, фабрик та мануфактур, які можна було б організувати відповідно до місцевих умов.

Се все, що я покірно можу представити на мудрий суд Його Поважності пана куратора.

Переклад з німецької. Публікується за: GoethesWerke: HerausgegebenimAuftragederGrofiherzoginSophievonSachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 16: 1802. 1803. Weimar, 1894. S. 357-363.

2. До А.Є. Чарторийського

28 листопада 1803 р., Єна

Будучи щиро і покірно вдячним Вашій Поважності за милостиву пам'ять, змушений з бентегою зізнатися в певній незручності, про яку я не соромлюся розповісти такому шляхетному добродію та благодійнику.

Доданий лист містить відомості, зібрані мною на бажання графа Северина Потоцького і котрі я хотів би тепер переслати йому.

Однак ні мені, ні моєму оточенню не вдалося встановити точне місце, звідки високоповажний муж відправив сього листа, тому наважуся просити вибачення за вільність передати мою відповідь через Вашу Поважність.

Завжди уклінно до послуг Вашої милостивої Поважності.

[Єна] 28 листопада 1803 року.

[Чернетка]. Переклад з німецької. Публікується за: Goethes Werke: Herausgegeben im Auftrage der Grofiherzogin Sophie von Sachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 16: 1802. 1803. Weimar, 1894. S. 363.

3. До С.Й. Потоцького

27 лютого 1804 р., Ваймар

Графу Северину Потоцькому

Лист Вашої високочесної Поважності від 8/20 січня19 був доставлений лише 21 лютого. Негайно ж я передав копію пояснень і рішень Вашої Поважності добродіям Шаду і Шнауберту, у відповідь обидва уклінно прийняли Ваше милостиве запрошення, про що я маю честь Вас повідомити. Обов'язок сих мужів тепер - прискорити свій від'їзд, як бажає Ваша Поважність, щоби негайно вступити на службу до Вас, високоосвіченого знавця наук та поточних державних справ, знайшовши незабаром доцільне застосування своїм талантам на користь справи. Прошу Вашу Поважність пробачити мені мою лаконічність, бо я не маю права затримувати поштового посланця.

Ваймар, 27 лютого 1804 року.

[Чернетка]. Переклад з німецької. Публікується за: Goethes Werke: Herausgegeben im Auftrage der Grofiherzogin Sophie von Sachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 17: 1804 - Mai 1805. Weimar, 1895. S. 78.

4. До Крістіана Ґоттлоба Фреґе20

28 березня 1804 р., Ваймар

Нижчепідписаний, за посередництва якого було укладено угоду, сим свідчить, на вимогу, що добродіям докторам Шаду і Шнауберту, які перебувають в Єні і прийняли запрошення до Харківської академії, було обіцяно за се 200 дукатів золотом і 117 дукатів сріблом21.

В[аймар], 28 березня 1804 року.

Ґ[ете].

[Чернетка]. Переклад з німецької. Публікується за: GoethesWerke: HerausgegebenimAuftragederGrofiherzoginSophievonSachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 17: 1804 - Mai 1805. Weimar, 1895. S. 107108.

5. До Ґеорґа Карла фон Ріхтера22

[5 квітня 1804 р.]

[5 квітня]

Обидва доктори Й.-Б. Шад і Гайнріх Шнауберт23, що сієї миті перебувають у Єні, отримали запрошення до російської академії в Харкові, їм уже виплачені подорожні; однак, імовірно, через тривалий від'їзд Його Поважності пана куратора графа Потоцького до Петербурга, до сього дня не прибули паспорти, через що від'їзд був перенесений на початок травня; отим постає питання, чи можливо було б одержати паспорти в Російському та Римському24 Імператорських посольствах у Дрездені, щоби дістати дозвіл для в'їзду в Російську імперію та мандрівки її землями поважних мужів, перший з яких вирушає з дружиною та дітьми, другий з самою дружиною, можливо, зі слугою чи служницею. Зазначених осіб потрібно забезпечити також академічними та іншими юридичними довідками. Наскільки відомо, шлях пролягає через Лемберґ25. Милостиве задоволення сього покірного прохання викликало би жваву подяку з боку всіх зацікавлених сторін.

[Чернетка]. Переклад з німецької. Публікується за: GoethesWerke: HerausgegebenimAuftragederGrofiherzoginSophievonSachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 17: 1804 - Mai 1805. Weimar, 1895. S. 116.

6. До С.Й. Потоцького

19 липня 1804 р., Ваймар

Графу Северину Потоцькому

Уклінна доповідна записка.

Десь у середині травня обидва запрошені до Харківської академії професори26 залишили Єну і давно мали вже опинитися в місці призначення, якщо судити з листів, які ми отримали з Лемберґа.

Напередодні їхнього від'їзду, волею випадку, якийсь молодий чоловік, ім'я якому Антоніус Райніш27, чий життєпис тут додається, духовна особа скасованого Абатства Вайнґартен28, відвідав професора Шада і вирішив супроводжувати його в дорозі. У сьому вбачається тим більший сенс, що він не справив враження необізнаного в педагогічній справі, а Його Поважність пан куратор у своєму листі цікавився такими кандидатурами, до того ж Райніш не лише не просить покрити його дорожні витрати, але й не зажадав твердої обіцянки влаштування на посаду, а сам зголосився взяти на себе всі ризики та витрати у зв'язку з таким тривалим переїздом, отож рішення щодо нього приймати Вам як куратору, Ваша Поважносте.

Відтепер усе залежить від того, чи отримаю я звістку, чи задоволені потреби Харкова в педагогах, або ж там ще потрібні викладачі.

Пошук кандидатури викладача державної економіки для мене не мав успіху. Пан професор Сарторіус29 в Ґеттінґені, найбільш обізнаний у цій галузі і здатний якнайкраще оцінити здібності своїх колег, пише мені сими днями таке:

«Щодо професора державної економіки, статистики та ін. мені зовсім нема кого запропонувати. Певною мірою відомі добродії в цій галузі, як я чую, вже відхилили запрошення до Росії; а серед моїх слухачів нині не знайдеться жодного, хто б підходив на цю посаду; а інші вже мають місце роботи і не хочуть його залишати».

Зате щодо кандидатури професора ветеринарії є надія. У Дармштадському окрузі, кажуть, є підхожий муж, але його ім'я мені поки не назвали; щойно дізнаюся детальніше, негайно повідомлю.

З повагою ставлю свій підпис. Ваймар, 14 липня 1804 року.

З доданої докладної записки Ваша Поважність узріє, що до сього часу вдалося зробити відносно харківських професур, сподіваюся, що я зміг хоча б деякою мірою задовольнити Вашу Поважність. Про подальші успіхи у свій час буде також небезпремінно Вам доповідано, за сим залишаюся щиро Вашим, у сподіванні на милостиву прихильність Вашої Поважності. Оскільки місцезнаходження Вашої Поважності мені невідоме, то я направив дублікат сього листа до Лемберґа30.

З глибокою пошаною, нижчепідписаний.

В[аймар]. 19 липня 1804 року.

[Чернетка]. Переклад з німецької. Публікується за: Goethes Werke: Herausgegeben im Auftrage der Grofiherzogin Sophie von Sachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 17: 1804 - Mai 1805. Weimar, 1895. S. 159 - 161.

7. До С.Й. Потоцького

13 вересня 1804 р., Ваймар

Графу Северину Потоцькому Р.Р.31

З доданих паперів Ваша Поважність милостиво побачить, що пан капітан Пільґер32 з Ґіссена рекомендується на посаду професора ветеринарного мистецтва, а пан фон Лойварден, який зараз перебуває в Ґеттінґені, рекомендується на посаду професора науки про державу.

Зобов'язуюсь негайно і точно виконати рішення та розпорядження Вашої Поважності у сій справі.

З особливою пошаною ставлю підпис. pp.33

Ваймар, 13 вересня 1804 року.

[Чернетка]. Переклад з німецької. Публікується за: Goethes Werke: Herausgegeben im Auftrage der Grofiherzogin Sophie von Sachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 17: 1804 - Mai 1805. Weimar, 1895. S. 195 - 196.

Список джерел та літератури / References

гете харківський університет епістолярій

1. Abashnik, V.A. Harkovskayauniversitetskayafilosofiya (1804-1920) T. 1: 1804-1850 gg. Kharkiv, 2014. (InRussian)

2. Абашник, В.А. Харьковская университетская философия (1804-1920) Т. 1: 1804-1850 гг. Харьков, 2014.

3. Bagaley, D.I. Opyit istorii Harkovskogo universiteta (po neizdannyim materialam). T. 1: 18021815 gg. Book 1. Kharkiv, 1894. (InRussian)

4. Багалей, Д.И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). Т. 1: 1802-1815 гг. Кн. 1. Харьков, 1894.

5. Bakirov, V.S., ta in. Kharkivskyi natsionalnyi universytet im. V.N. Karazina za 200 rokiv. Kharkiv, 2004. (In Ukrainian)

6. Бакіров, В.С., та ін. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна за 200років. Харків, 2004.

7. Bakirov, V.S. (hol. red.). Klasyka, shcho vyperedzhaie chas: do 215-richchia Karazinskoho universytetu. Kharkiv, 2020. (In Ukrainian)

8. Бакіров, В.С. (гол. ред.). Класика, що випереджає час: до 215-річчя Каразінського університету. Харків, 2020.

9. Gabrichevskiy, A. Avtografyi Gete v SSSR. Literaturnoe nasledstvo, t. 4-6, 1932, s. 817-854. (InRussian)

10. Габричевский, А. Автографы Гете в СССР. Литературное наследство, т. 4-6, 1932, с. 817-854.

11. J.W. Goethe - F. Schiller. Perepiska. T.I. Translator I.E. Babanov, Moscow, 1988. (InRussian) И.-В. Гете - Ф. Шиллер. Переписка.Т. ІІ. Переводчик И.Е. Бабанов, Москва, 1988.

12. J.W. Goethe - F. Schiller. Perepiska. T. II. Translator I.E. Babanov, Moscow, 1988. (InRussian) И.-В. Гете - Ф. Шиллер. Переписка. Т. II. Переводчик И.Е. Бабанов, Москва, 1988.

13. Goethes Werke: Herausgegeben im Auftrage der Grofiherzogin Sophie von Sachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 16: 1802. 1803. Weimar, 1894.

14. Goethes Werke: Herausgegeben im Auftrage der Grofiherzogin Sophie von Sachsen: IV. Abtheilung: Goethes Briefe: Bd. 17: 1804 - Mai 1805. Weimar, 1895.

15. Posokhov, S.I. (nauk. red.). V.N. Karazin. Dialohy u chasiy prostori: doslidzhennia i materialy. Compl. O.I. Vovk, & S.M. Kudelko, Kharkiv, 2015. (In Ukrainian and Russian)

16. Посохов, С. І. (наук. ред.). В.Н. Каразін. Діалоги у часі й просторі: дослідження і матеріали. Укладачі О. І. Вовк та С.М. Куделко, Харків, 2015.

17. VovkO., Byelozyorova, O. Perehortaiuchystorinkyuniversytetskoiistorii: pidhotovkadovidkryttiaKharkivskohouniversytetuudzerkaliepistoliariiv. Universitates, no 1, 2020, s. 97-101. (InUkrainianandRussian)

18. Вовк О., Бєлозьорова, О. Перегортаючи сторінки університетської історії: підготовка до відкриття Харківського університету у дзеркалі епістоляріїв. Universitates, №1, 2020, с. 97-101.

19. Zaitsev, B.P., ta in. Pochesni chleny Kharkivskoho universytetu. Biohrafichnyi dovidnyk. Kharkiv, 2015. (In Ukrainian)

20. Зайцев, Б.П., та ін. Почесні члени Харківського університету. Біографічний довідник. Харків, 2015.

21. Zelenogorskiy, F. Iv. G. Shad, byivshiy professor filosofii v Harkovskom universitete (18041817). Zapiski imperatorskogo Harkovskogo universiteta, book 2, 1896, s. 49-64. (In Russian) Зеленогорский, Ф. Ив. Г. Шад, бывшийпрофессорфилософиивХарьковскомуниверситете (1804-1817). Записки императорского Харьковского университета, кн. 2, 1896, с. 49-64.

22. Zharova, E. Yu. Universitetskieustavyi 1803-1804 gg. Voprosyi obrazovaniya [Education Issues], no. 4, 2011, pp. 268-290. (InRussian)

23. Жарова, Е.Ю. Университетские уставы 1803-1804 гг. Вопросы образования, №4, 2011, с. 268-290.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія Харківського національного університету є невід`ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. Створення університету за iнiцiативи видатного просвiтителя та вченого В. Н. Каразiна та подальший розвиток закладу.

    реферат [25,7 K], добавлен 16.03.2008

  • Історичний розвиток Болонського університету, який став ініціатором Болонського процесу, його зв'язок з Україною в минулому. Найвідоміші з творів Юрія Дрогобича. Праця на посаді ректору Болонського університету. Зв’язок України з Європою в системі освіти.

    реферат [18,6 K], добавлен 27.12.2012

  • Відкриття, історія розвитку та етапи становлення Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Особливості створення матеріальної бази закладу, національний і соціальний склад першого набору, процес вступу до університету.

    курсовая работа [58,4 K], добавлен 21.06.2011

  • Політичні репресії комуністичного режиму проти української інтелігенції сталінського періоду. Життєвий шлях і діяльність репресованих ректорів Київського державного університету. Дослідження подробиць арешту і знищення ректорів, обставин їх реабілітації.

    статья [24,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.

    эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014

  • Генріх VIII як політичний діяч, короткий нарис його життя та оцінка значення в світовій історії. Передумови та зміст релігійної реформи, її початок та головні етапи протікання. Аналіз підсумків та наслідків реформи, що вивчається, її історична роль.

    курсовая работа [57,4 K], добавлен 25.12.2014

  • Відтворення основних причин та обставин вбивства архімандритом Смарагдом митрополита Георгія. Мотиви вбивці, що підштовхнули його до злочину. Розбіжність в поглядах на статус і устрій Православної Церкви в Польщі як основний мотив вчинку Смарагда.

    реферат [49,4 K], добавлен 20.09.2010

  • Вульфіла як перший єпископ готів, легендарний творець готського алфавіту, короткий нарис його життя. Літературні та культурні погляди даного діяча, його ідеологічна приналежність та місце в історії. Етапи створення готської мови та її використання.

    доклад [15,9 K], добавлен 23.04.2011

  • Виникнення поштових зв'язків в Україні. Організація пересилки й доставки листів, періодичної преси, посилок. Етапи становлення поштової справи в українській козацькій державі в другій половині XVII-ХVIII століть. Утримання станцій поштового зв’язку.

    статья [41,7 K], добавлен 11.08.2017

  • Процеси національного відродження та просвітництва українських народних мас. Суспільно-історичні умови політичного режиму та незрілість інтелігенції як соціальної сили. Зусилля української інтелектуально-політичної еліти, діяльність товариств "Просвіта".

    контрольная работа [43,5 K], добавлен 24.09.2010

  • Причини і джерела формування козацтва. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі та її роль в історії України. Формування української державності в ході визвольної війни. Походи проти турків та татар, віртуозна їх військова майстерність і хоробрість.

    реферат [29,9 K], добавлен 03.12.2014

  • Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.

    статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017

  • Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.

    реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010

  • Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.

    краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010

  • Історія розвитку техніки. Наукові теорії, принципи, закони, експерименти, прилади, конструкції, машини, систем зв’язку і сполучення. Наука та її втілення в технічному приладі чи процесі в даний проміжок часу. Сфери застосування наукових відкриттів.

    курсовая работа [81,9 K], добавлен 27.01.2009

  • Передумови утворення перших політичних партій на Україні. Ґенеза багатопартійності на початку ХХ ст. Соціальна база політичних утворень. Аналіз програмних документів даного періоду та вирішення в них національних, економічних та державотворчих питань.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 15.01.2011

  • Головні етапи становлення та еволюція мережі установ поштового зв’язку Наддніпрянської України. Діяльність поштово-телеграфних контор Черкаського, Канівського та Золотоніського повітів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Охорона праці для листонош.

    дипломная работа [142,8 K], добавлен 07.06.2013

  • Неоднозначна історична постать Мазепа залишила незгладимий слід не тільки в історії України але і в історії всього світа. Походження І. Мазепи та його рід. Іван Мазепа як культурний діяч. Бароковий універсум Івана Мазепи.

    реферат [19,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Історія створення та існування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі для історії українського народу. Соціальний устрій Війська Запорозького його характеристика та значення. Верховна влада військової ради та адміністративно-судовий апарат.

    реферат [13,1 K], добавлен 10.01.2009

  • Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.