Пісенна творчість композитора Олександра Бурміцького 2017-2022 років: тематика та актуальність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пісенна творчість композитора Олександра Бурміцького 2017-2022 років: тематика та актуальність

Бурміцька Людмила

доцент кафедри

академічного і естрадного вокалу та звукорежисури

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

заслужений діяч мистецтв України

Вокальне мистецтво супроводжує людство з давніх часів і займає значний простір у житті суспільства, його історію творили непересічні особистості. ХХ століття визнається як століття естради, у якому гармонійно розвиваються всі складові багатожанрового естрадного мистецтва, що включає в собі елементи театрального, музичного і циркового видовищ. У ХХІ столітті з'являється низка нових пластів творчості, що мають вплив на структуру музичної культури загалом, яка відображає духовні цінності, сподівання, спільне бачення світу та його відношення до нього. Вагоме місце посідає естрадна пісня, що через композиторське бачення, засобами музичної виразності розкриває художню картину світосприйняття. Інтерес науковців до цієї невичерпної проблеми, до митців, які творять в цьому напрямі, завжди зростає та викликає певні дискусії.

Серед значної плеяди композиторів XX-ХХІ століть яскраве місце в соціокультурному просторі України посідає пісенна творчість Олександра Бурміцького, що є вагомим творчим внеском до розвитку української естрадно-пісенної культури. У творчому доробку композитора: естрадна пісня, музика для театру і кіно, дитячі пісні, хорові та інструментальні твори.

Олександр Бурміцький (народ. 15.09.1961 р.) - заслужений артист України, композитор, аранжувальник, виконавець своїх пісень, звукорежисер, лауреат літературно-мистецьких премій ім. І. Нечуя-Левицького, ім. А. Малишка, «Смарагдова ліра»; нагороджений: Почесною грамотою МВС України, медаллю Державної прикордонної служби України «За віру та вірність»; член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України, член журі конкурсу в рамках фестивалю патріотичної пісні ДПС України «Співучий кордон», наглядової ради конкурсу «Нові імена України» та журі міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Пісенна лірика». Творчість митця - багатогранна, глибока за змістом і різноманітна за тематикою, щоб її зрозуміти треба поринути в неї на немалий проміжок часу.

Сьогодні звернемо увагу на пісенну творчість композитора 2017-2022 років. В цей період Олександр Бурміцький продовжує працювати провідним майстром сцени Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України (далі ДПСУ). Погляд композитора спрямований на події, що відбуваються в країні, тому вагоме місце займають пісні патріотичного спрямування. В них піднімається тема захисту України, мужності та гідності, обов'язку, відданості й любові до рідного краю. Так, у 2017 році з'являються пісні, що полюбилися слухацькій аудиторії: «Ми прикордонники» на слова Михайла Конечного, «Зелений берет» на слова полковника ДПСУ Юрія Шидлюха, «Піднімуться хлопці» на слова офіцера ДПСУ Володимира Патоли, в якій червоною ниткою проходить думка - «герої, які полягли на кордоні піднімуться з нами в одному строю». У 2019 році увагу слухачів привернули пісні «Двоє хлопців з одного села» на слова Анатолія Матвійчука, «Одеський прикордонний загін» на слова офіцера ДПСУ Дениса Величко, «Прикордонники ми» на слова Василя Ткачика. В пісенній композиції «Новий марш прикордонників» на слова полковника ДПСУ Юрія Шидлюха, прослуховується стилістика, настрій, мотиви, мелодика пісень Української повстанської армії, що були присвячені національно-визвольній боротьбі в Україні I половини XX століття.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, а це 24 лютого 2022 року, Олександр Бурміцький зайняв активну позицію на культурно-мистецькому фронті, піднімаючи в своїх піснях тему захисту нашої держави, міцності й непохитності Збройних Сил України (далі ЗСУ), підтримки з боку українського народу, віру в перемогу і щасливе майбутнє України, тим самим, піднімаючи бойовий дух та додаючи сил для супротиву й протистояння агресії. В пісенних композиціях цього часу прослуховується велика енергія та емоційна напруга, почуття піднесеності й пристрасного запалу (так званий «драйв») - тобто стилістика характерна для рок-музики. Захоплюють і заворожують пісенні твори на слова Дмитра Хоми «Новий рік 2023», «Вставай за Україну», «Тримаймося браття», «Запалюю свічу», «На стомленій землі»; на слова Миколи Яроша «З нами правда, браття», на слова Володимира Вакулича «Ми єдині», на слова знаного українського поета-пісняра Вадима Крищенка «Ніхто крім нас». Пісня «Це війна» на слова Олександра Смика, яка була написана і виконана Академічним ансамблем пісні і танцю ДПС України в 2014 році, залишилась актуальною і сьогодні. В перші дні російської воєнної агресії (2022 рік) польські діячі культури провели телевізійну антивоєнну акцію на підтримку України, в якій прозвучала ця пісня у виконанні польської співачки Олександри Журавель. Згодом пісня прозвучала в багатьох телепрограмах польського телебачення, в яких піднімалась тема повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну.

Вагоме місце в цьому творчому періоді займає співпраця з поетесою, громадським діячем, заслуженим працівником культури України , головою Всеукраїнської громадської організації «Поступ жінок-мироносець», ініціатором та організатором проєкту «Мистецький спецназ» - Зоєю Ружин. В цій співпраці написано багато пісенних творів на патріотичну й християнську тематику, ліричні пісенні композиції, що увійшли до книг поетеси «За перемогу, за волю народу!» (2022 рік), «Святому Миколаю Славеня возносимо» (2022 рік), «Радість світом розквітає» (2018 рік). Прозорістю і чистою, образно-інтонаційною мелодикою та свіжістю, широтою вокальної фрази вражає пісенна композиція «Святому Миколаю», яка увійшла до книги «Святому Миколаю Славеня возносимо», у виконанні народної артистки України Наталії Шелепницької та зразкового театру пісні «Ладоньки», художнім керівником якого, є заслужена діячка мистецтв України Світлана Садовенко. Прем'єра пісні відбулась на святкуванні 15-річчя театру пісні «Ладоньки» в грудні 2020 року. Широкою мелодичною лінією, контрасною динамікою, простою у сприйнятті, але складною за композиторським задумом гармонією, виділяються пісні написані під час російської агресії на слова Зої Ружин, а саме: «Йде війна, а сонечко в очі зазирає», «Ой калинонько, калино» у виконанні народної артистки України Олени Кулик, «Україна - це мій рай». Ці пісні увійшли до книги поетеси, яка вийшла 2022 року «За перемогу, за волю народу!».

Творча індивідуальність і вимогливий підхід до поетичного тексту проявились в написанні сучасних українських романсів цього періоду: «Подивися на мене» на слова Богдана Мельничука, «Забудь мене, забудь» на слова Ігора Фоміна, «Дім сонця» на слова Ігора Забари (пісня з телевізійного серіалу «Помилковий лист»), «Ти любила мене» на слова Анатолія Вихруща. Цим солоспівам притаманна сучасність мелодії та її багатство, слов'янська широта і внутрішня експресія, різноманітність ритміки та форми, внутрішній зв'язок між музичним і поетичним образами.

Теплота материнської любові, вдячність і шана батькам звучать в піснях «Моїм батькам» на слова Дмитра Хоми та «Матусю моя» на слова львівського поета Богдана Чудійовича.

Краса рідного довоєнного, мирного краю оспівана в піснях: «Крижопільський рідний мій краю» - слова Олександра Куцого, «Українське поле» - музика і слова Олександра Бурміцького (тепер гімн асоціації УКРСАДПром), «Пісня про Велимче» - слова Володимира Вакулича, «Наш роде хліборобський» - слова Петра Іліщука, «Держава моя, Україно» - слова і музика Олександра Бурміцького.

За час роботи в Академічному ансамблі пісні і танцю ДПСУ (з 2003 року) Олександр Бурміцький написав більше 100 пісень для колективу. Він встановив рекорд України в категорії «Мистецтво. Патріотичне виховання», за написання найбільшої кількісті авторських і у співавторстві з іншими особами пісенних творів, де в поетичному пісенному тексті використовуються слова «прикордонник», «кордон», загальна кількість - 48 пісень. Рекорд був зафіксований у Києві 15 вересня 2021 року, в ювілейний 60-й день народження композитора. Олександр був нагороджений Дипломом Книги рекордів України за написання найбільшої кількості пісень на прикордонну тематику.

З перших нот пісенних творів Олександра Бурміцького відчувається глибина композицій, художній смак, а використання в естрадній музичній палітрі прийому полістилістики, сприяло розкриттю незримої душі пісні, допомагло розширити споглядальний характер твору. Композитор, як правило, перед написанням, спочатку обирає чи шукає виконавця, осмислює та формує композиційну структуру твору, а потім приступає до реалізації задуму. Такий підхід стосується майже усієї творчості Олександра і зокрема даного періоду.

Отже, пісенна творчість Олександра Бурміцького 2017-2022 років виділяється багатством і тематичним різноманіттям. Її можна розділити на такі групи: патріотичні, ліричні твори, пісні воєнного часу, сучасні романси. В пісенних композиціях прослідковується використання оригінальних композиторських прийомів. Вони написані для виконання як під інструментальний супровід так і «асарреііа», для солістів, дуетів, тріо, квартетів, секстетів, хорових колективів. Твори Олександра Бурміцького є в репертуарі Академічного ансамблю пісні і танцю ДПС України, солістів - вокалістів, дитячих колективів і часто звучать на сценічних майданчиках, в теле - та радіоефірах. Творчий доробок композитора займає вагоме місце у вітчизняній естрадно-пісенній культурі та потребує подальшого вивчення, поглибленого теоретичного аналізу й історико-мистецтвознавчого розгляду.

Література

бурміцький естрадно-пісенний культура

1. Бурміцька Л.Ф. Роль пісенної творчості композитора Олександра Бурміцького в соціокультурному просторі України ХХІ століття. Сучасний культурний простір у мистецтвознавчому дискурсі: зб. матер. Міжнар. дистанц. наук.-практ. конф. (Київ, 14 листопада 2019 р.). Київ: НАКККіМ, 2019. 272 с. С. 58-59.

2. Книга рекордів України. URL: http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/event/detail/2374.htm (дата звернення: 13.10.2022).

3. Обличчя України. Імена. Портрети. Долі: довідник / автор-упорядник Болгов В.В. Київ: Київська книжково-журнальна фабрика, 2011.

4. Ружин Зоя Володимирівна. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ружин_Зоя_Володимирівна (дата звернення: 13.10.2022).

5. Садовенко С.М. Електронна музика як явище художньої культури ХХ-ХХІ століть: історична ретроспектива. Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації: зб. наук. пр. / упоряд., наук. ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. 400 с. С. 268-275.

Размещено на Allbest.ru