Просвітницькі товариства поділля в державотворчих процесах доби української центральної ради

Размещено на http://www.allbest.ru/

Просвітницькі товариства поділля в державотворчих процесах доби української центральної ради

Адамський Віктор Романович, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

На сьогодні немає єдиного погляду серед дослідників просвітницької тематики на предмет участі культурно-освітніх товариств у політичних процесах знакової доби Української революції 1917-1920 рр. Задля з'ясування об'єктивної ролі товариств «Просвіта» в державотворчій діяльності потрібно проаналізувати регіональний вимір.

У цьому контексті слід наголосити, що досвід Поділля демонструє яскравий приклад безпосередньої участі просвітян у загальнополітичних суспільних процесах. Відразу після повалення самодержавства та відновлення «Просвіт» члени останніх активно долучилися до справи формування нових органів влади. Зокрема, вони делегували своїх представників до різних органів державної влади й місцевого самоврядування [1; 2]. Більш яскраво ця діяльність проявилася в ініціюванні створення Подільської губернської української ради [3].

Активно співпрацювали просвітяни з органами місцевого самоврядування. До Подільської губернської управи вони делегували свого представника, яким став викладач Могилів-Подільського комерційного училища С. Іваницький. Він із головою поринув у бурхливу освітянську діяльність. Зокрема, йому вдалося організувати губернську і повітові учительські профспілки, курси українознавства для вчителів. С. Іваницький активно займався питанням подальшої українізації навчальних закладів, добивався видання українських книг для новостворених шкіл. Разом з тим, брав участь у всіх педагогічних з'їздах Центральної Ради [4].

Товариства «Просвіта» масово брали участь в організації заходів, що мали виразно державотворчий характер. Так, наприкінці березня 1917 р. просвітяни Поділля виступили із закликом підтримати власною участю Національний конгрес України. Вони направили до редакції газети «Нова Рада» телеграму, у якій, звертаючись до подолян-українців, просили «численно приїздити на Український конгрес ... щоб одночасно обговорити справи Поділля» [5]. українська мова освіта громадянство

Наразі товариства «Просвіта» залучалися до збору коштів на Український Національний фонд. З обґрунтуванням потреби цієї діяльності в місцевій пресі виступив Д. Маркович [6].

Масово просвітяни Поділля відмічали віхи національного державотворення. Як тільки стало відомо про оприлюднення Центральною Радою І Універсалу, місцеві організації Могилева-Подільського вирішили організувати маніфестацію. Вона відбувалася в два етапи 23-24 червня 1917 р. і вирізнялася значною масовістю [7].

Восени 1917 р. просвітяни Поділля широко відзначали ухвалення Центральною Радою ІІІ Універсалу. Зокрема, Кам'янецьке товариство в Пушкінському народному домі влаштувало мітинг-концерт [8].

Просвітяни зазвичай очолювали шевченківський рух в Україні. «Просвіти» Поділля в справі піднесення національної свідомості українського народу велику увагу приділяли постаті Т. Шевченка, поетична творчість якого об'єднувала різних громадян. Тому є чимало прикладів того, що міськими та сільськими просвітницькими осередками неодноразово ініціювався збір коштів на увіковічення пам'яті Великого Кобзаря, зокрема на облаштування пам'ятників Т. Шевченку [9].

Великого значення просвітницькі діячі Поділля надавали справі роз'яснення та популяризації серед широких верств громадянства нових підходів до вирішення найактуальніших питань сучасного суспільно-політичного та соціально-економічного життя. Зокрема, Д. В. Маркович розтлумачив гасло «Україна для українців». Він перевів російською мовою текст статті на цю тему М. С. Грушевського, яку той надрукував у «Новій Раді». Це була гідна відповідь усім недругам України, які воліли сіяти неприязнь на національному ґрунті.

З цілою низкою матеріалів у місцевій пресі виступив В. С. Дудич. У центрі уваги перебували питання необхідності об'єднання революційних сил, військова тема, проблеми українізації школи та значення українських маніфестацій, взаємовідносин Української Центральної Ради та Тимчасового уряду, відношення до Корніловського заколоту й ін.

Колезький радник Г. Шиянов також проявляв активну позицію у виступах надрукованих у часописах, подаючи тлумачення ролі та змісту нових громадських і державних структур, що були покликані до життя революційним часом. Зокрема, він у спеціальних матеріалах проаналізував завдання земельних і продовольчих комітетів, роз'яснив порядок формування інституту мирових судів і продемонстрував відмінності між різними формами державної влади.

Досить цікаві матеріали опублікував у місцевій пресі Ю. Щириця. Передусім його хвилювала селянська проблематика, зокрема шляхи вирішення земельного питання, військова тема та значення української пісні в розвитку національної самосвідомості.

М. Литвицький також приділяв увагу темі становлення української мови, організації початкової ланки системи освіти в м. Вінниці та про порядок укладення миру після закінчення Першої світової війни.

Представник товариства «Просвіта» в шкільній раді Вінницької земської управи Г. Тустановський розібрав різну проблематику, пов'язану з виборами до Всеросійських і Всеукраїнських установчих зборів, та в окремій подачі розглянув специфіку розвитку українського руху.

Таким чином, Лютнева революція в Росії 1917 р. започаткувала новий етап суспільно-політичного розвитку, що призвів до розпаду імперського державного комплексу й організації державного життя в його національних формах. Вагому участь у цьому процесі брали просвітницькі організації Поділля. Вони проявили себе на різних ділянках державотворення, виходячи при цьому за межі власних статутних документів, але активно формуючи в жителів краю засади національної самосвідомості.

Література

1. І. М. Заснування Товариства «Просвіта» в с. Могильна, Гайсинського повіту. Свободный голос (ежедневная газета). Винница. 1917. 31 марта.

2. ДАВО. Ф. Д-255. Оп. 1. Спр. 74. Арк. 54.

3. «Просвіти» Поділля в добу Української революції (1917-1920) : зб. док. і матер. / упоряд. : В. Адамський, Б. Крищук. Кам'янець-Подільський : Медобори-2006, 2014. С. 44-47.

4. Баюк М. І. Участь громадських організацій, об'єднань, інтелігенції Поділля в культурно-освітніх перетвореннях 1917-1920 рр. Освіта, наука і культура на Поділлі : зб. наук. пр. Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2009. Т. 13 : Присвячено 90-річчю Кам'янецької доби УНР. С. 6.

5. Прохання Подільської «Просвіти». Нова Рада (газета політ., економ. та літерат.). Київ, 1917. 29 березня.

6. Маркович Д. День національного фонду. Подільська воля (часопись соц.-політ. та кооперат.-економ.). Вінниця. 1917. 5 травня. С. 3-5.

7. К-в Володимир. Лист із Могилева-Подільського. Нова Рада (газета політ., економ. та літерат.). Київ. 1917. 6 липня.

8. Проголошення Української Республіки (Од власного кореспондента). Нова Рада (газета політ., економ. та літерат.). Київ. 1917. 23 листопада.

9. Машталір А. І. Вплив постаті Т. Г. Шевченка на діяльність Подільської «Просвіти» (1917-1920 рр.). Матер. ХІІІ Іст.-краєзнав. конф. присвяч. 80-річчю від дня народження І. С. Винокура] / О. М. Завальнюк (гол.), В. І. Войтенко (співголова), Л. В. Баженов (відп. ред.) та ін. Кам'янець-Подільський : Абетка, 2010. С. 362.

Размещено на Allbest.ru