Нумізматичні знахідки з розкопок церкви на території Ужгородського замку за 2018, 2019 та 2023 роки

Угорська монета широко відома у знахідках на території України, в той час як ретельне вивчення особливостей її обігу досі перебувало поза увагою науковців, спорадично висвітлювалися лише окремі питання. Мета дослідження. Ввести в науковий обіг та проаналізувати нумізматичний матеріал, виявлений археологами під час розкопок руїн церкви на території Ужгородського замку, що відбувались у період з 2018 по 2023 роки. Навести аналіз виявленого археологами нумізматичного матеріалу в контексті обігу угорської монети в Україні.

Висновки. Під час археологічних досліджень експедиція Ужгородського національного університету на території центральної нави Ужгородського замку виявила значну кількість монет Середньовіччя та ранньомодерного періоду, в тому числі і тогочасні підробки. Найбільша кількість монет, виявлених археологами, відноситься до карбування королівства Угорщина. Офіційна монета в королівстві Угорщина була вперше випущена у Х столітті, хоча на території Закарпаття найдавніші угорські монети були зафіксовані за часів королів Коломана І Арпада (1095-1114) та Іштвана ІІ (1114-1131). На тепер можна стверджувати, що початок проникнення угорської монети на Закарпаття відбувся до кінця ХІ - початку ХІІ століття, в той час як власне монетне карбування в Угорщині тривало вже понад століття.

До кінця XIV століття у знахідках з українських земель рідко зустрічалися угорські монети, на відміну від польських, литовських та богемських монет, якій й перебували в обігу. У період між XV і XVI століттями на території Західної Європи почала з'являтися все більша кількість угорських денаріїв із зображеннями Богородиці, перші з яких почали проникати на наші землі з часів правління Матвія I Корвіна (1458-1490) та Владислава II Ягеллона (1490-1516). Монети королівства Угорщини із зображенням Богородиці у XVI столітті займали сильні позиції на монетному ринку Буковини, Бессарабії, Закарпаття та Галичини, а випуск монет цього типу тривав понад століття. За матеріалами розкопок Ужгородського замку виявлено денарій з образом Діви Марії емісії Рудольфа ІІ (1572-1608), Матвія (160 -1619) та Фердинанда ІІ (1618-1625) Габсбургів. З початком карбування монет від імені імператора Леопольда I Габсбурга (1655-1705) починається новий етап у грошовому обігу. Останніми угорськими монетами, знайденими на місці зруйнованої церкви, що на території Ужгородського замку, є дуаріуси Леопольда І Габсбурга 1702-1703 років, викарбувані у Кермениці.

Крім угорських монет різних володарів у знахідках з території церкви Ужгородського замку є й іноземні монети. Найціннішою та рідкісною монетою є срібний деньє графства Голландії, карбований за часів правління Флоріса IV, Вільгельма II та Флоріса Vу 1222-1243-1256роках.

Огляд нумізматичної колекції з церкви Ужгородського замку засвідчує, що вона відповідає хронологічному діапазону пам'ятки. Верхня її межа визначається початком XVIII століття, що якраз співпадає з часом руйнації храму. Нижня ж межа потребує певних уточнень.

Ключові слова: королівство Угорщина, Ужгородський замок, руїни церкви, археологічні дослідження, грошовий обіг Закарпаття, срібні монети, підробки для завдання збитків обігові.

Dr. hab. Andrii S. Boiko-Haharin doctor of history (dr. habil), the senior treasurer «Museum of money», National bank of Ukraine; associate professor of art expertise university department, National academy of managing staff of Culture and arts (Kyiv, Ukraine)

Dr. Volodymyr Moizhes PhD in history, director of the E.A. Balaguri Archaeological Museum of the Faculty of History and International Relations SHEE «Uzhhorod National University» (Uzhhorod, Ukraine)

NUMISMATIC FINDS FROM THE EXCAVATIONS OF THE UZHHOROD CASTLE CHURCH IN 2018, 2019 AND 2023

Summary

The Hungarian coin is widely known among the finds on the territory of Ukraine, but it has remained outside the attention of the scientists, sporadically highlighting only some individual issues. The aim of the study is to introduce into the scientific circulation and analyze the numismatic material discovered by archaeologists during the expedition of the Uzhhorod National University during 2018 - 2023. Also we try to analyze the numismatic material discovered by archaeologists in the context of the circulation of Hungarian coins in Ukraine.

The Conclusions. During the archaeological expedition of the Uzhhorod National University on the territory of the central nave of the Uzhhorod castle researchers discovered a significant number of coins from the Middle Ages and the early modern period, including contemporary forgeries. The largest number of coins discovered by archaeologists refers to Hungarian kingdom. The official coin in Hungary was first issued in 10th century, although the oldest Hungarian coins found in Transcarpathia date back to the reign of kings Koloman I Arpad (1095-1116) and Istvan II Arpad (11051131). So it can be argued that the beginning of the penetration of Hungarian coins into Transcarpathia took place no earlier than the end of the 11th - the beginning of the 12th century, while the coin minting in Hungary lasted for more than a century.

Large coins of Charles Robert (1307-1342) were quite widely distributed in Ukraine, the finds are known in the historical territories of Volhynia, Podillia, Bukovyna and Transcarpathia. One grosz of Charles I Robert (1307-1342) was also discovered during the excavations of the Uzhhorod castle.

Until the end of the 14th century Hungarian coins were rarely found in Ukrainian lands but mostly Polish, Lithuanian, and Bohemian coins were in circulation. The Hungarian coins of Sigismund I of Luxemburg (1387-1437) had the most significant influx on the monetary market, at this time the new coin types appeared: parvuses, quartings and denars. The most famous coin of Sigismund I of Luxemburg (1387-1437) was parvus, the finds of which were spread in Transcarpathia. The complex of the numismatic finds discovered by the archaeological expedition of the Uzhhorod National University includes quartings and parvuses of Sigismund I of Luxembourg (1387-1437).

In the vicinity of the castle the archaeologists also discovered a large amount of stylistically similar denars minted during the reign of Vladislav I Jagiellon (1440-1444), Albert Habsburg (1437-1439) and Janos I Gunyadi (1446-1458).

During the reign of Mathias I Corvinus (1458-1490), denarius gained considerable popularity among the silver coins. A number of different types of coins were found on the territory of the Uzhhorod castle from low silver consist coins of 1467 to high-grade coins of1471-1490.

In the period between 15th and 16th centuries the Hungarian denarii with image of the Mother of God began to appear on the territory of Western Europe, the first of which began to enter our lands from the time of the reign of Mathias I Corvinus (14581490) and Vladislav II Jagiellon (1490-1516). Hungarian coins with the image of the Mother of God held a strong position on the coin market of Bukovyna, Bessarabia, Transcarpathia and Galicia in the 16th century and the issue of this coin type lasted for over a century. According to the excavation materials of the Uzhhorod Castle were discovered the denars with the image of the Virgin Mary - issued by Rudolph II (15721608), Matthew (1608-1619) and Ferdinand II (1618-1625) of the Habsburgs.

With the beginning of the coin minting by Leopold I of Habsburg (1655-1705), a new stage in the monetary circulation begins. The last Hungarian coins found on the territory of the ruined church in the Uzhhorod castle were the duariuses of Leopold I of Habsburg from 1695-1707, minted in Kermenits.

In addition to Hungarian coins of various rulers, there were also foreign coins found in the Uzhhorod castle. The most valuable and rare coin is the silver denier of the county of Holland, minted during the reign of Floris IV, William II and Floris V in the years 1222-1243-1256.

A huge interest in the context of the role of the Bohemian coin on the territory of Ukraine has the one-sided heller of 1471-1516, minted during the reign of Wladyslaw II. We see rather interesting the forgery made by counterfeiters based on the prototype of the thaler of 1612 of the last master of the Teutonic Order in Prussia found during the excavations of the church of the Uzhhorod castle is. Other coins from the excavations of the church ruins of the Uzhhorod castle are small silver coins of the Polish-Lithuanian Commonwealth and Brandenburg-Prussia, the occupied by Sweden Baltic lands, as well as coins minted in various lands of the Holy Roman Empire, which were distributed in the 17th century on the territory of Central-Eastern Europe.

Also, the review of the numismatic collection from the Uzhgorod Castle church confirms that it corresponds to the chronological range of the monument. Its upper limit is determined by the beginning of the 18th century, which coincides with the time of the destruction of the temple. The lower limit needs certain clarifications.

Keywords: Hungarian Kingdom, Uzhhorod Castle, church ruins, archaeological research, money circulation of Transcarpathia, silver coins, coin counterfeits.

Вступ

Постановка проблеми. Угорська монета широко відома у знахідках на території України, в той час як ретельне вивчення особливостей її обігу у вітчизняній нумізматичній історіографії досі перебувало поза увагою науковців, спорадично висвітлювалися лише окремі питання.

Мета дослідження. Увести до наукового обігу та проаналізувати нумізматичний матеріал, що виявлений археологами Ужгородського національного університету під час досліджень середньовічної церкви, руїни якої розташовані на території Ужгородського замку. За три польових сезони (2018, 2019 та 2023 років) дослідникам цієї пам'ятки вдалось зібрати значну кількість монет. Відтак виникла необхідність навести аналіз виявленого нумізматичного матеріалу в контексті обігу угорської монети в Україні, а також особливостей грошового обігу Закарпаття доби пізнього середньовіччя - ранньомодерного часу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питання особливостей обігу угорських монет у Східній Європі частіше лишалось поза увагою українських нумізматів. Висвітлення історії обігу монет королівства Угорщини в сучасній українській нумізматичній історіографії досить спорадичне. Серед публікацій в галузі нумізматики можна зустріти окремі роботи, присвячені, скоріше, досить рідкісним зразкам угорських монет з музейних зібрань. Зокрема відомий радянський нумізмат Всеволод Потін¹ увів в обіг перші мідні монети Угорщини з колекції Державного Ермітажу Dobrovol'skij, Potin, 1971: 120-125. Наразі Державний Ермітаж здійснює незаконні археологічні розкопки в тимчасово окупованому Криму, тому співпраця із цією установою токсична.. Монети з колекції Одеського археологічного музею уведено до наукового обігу Тетяною Кокоржицькою Kokorzhickaja. 2016: 40-41.. Археологічні знахідки угорських монет на Буковині введено в науковий обіг доктором історичних наук, професором С. Пивоваровим та В. Калініченком Pyvovarov, Kalinichenko, Ilkiv, 2016: 210-211.. Зокрема С. Пивоваровим висунуто цікаву тезу про використання угорських монет із зображенням образу Богоматері як релігійних медальйонів Pyvovarov, 2007..

Найбільш суттєвий доробок у фокусі вивчення угорської монети належить колективу археологів з Ужгородського національного університету, які регулярно вводять у науковий обіг нумізматичні знахідки замків Закарпаття: О. Дзембасом було опубліковано нумізматичний матеріал із Невицького замку Dzembas, 2006: 160-165., І. Прохненком спільно з А. Сухар, та М. Жиленко - із замку Нялаб Prokhnenko, 2016: 153. Ibid. Prokhnenko, Zhylenko, 2016: 7-20., Невицького Prochnenko, Suchar, 2005: 160-165. та Середнянського замків Prokhnenko, 2017: 131-136.. За останні роки значна кількість монет виявлена у результаті археологічних досліджень середньовічних церков Закарпаття. Вони представлені у низці статей. Це матеріали досліджень В. Мойжеса в Мужієві Mojzsesz, 2023: 147-174. Moizhes, 2019-a: 85-100., Батфі¹¹, Паладь-Комарівцях Moizhes, 2018-b: 109-116; Ibid. Moizhes, 2019-a: 85-100., а також Горянської ротонди Mojzsesz, 2020: 225-248; Moizhes 2018-a: 150-173. і Замкової церкви Moizhes, 2021: 37-50. Ibid. Moizhes, 2019-c: 20-21. в Ужгороді.

У цій статті дані з історії карбування та обігу угорських монет ми використали із публікацій зарубіжних вчених, зокрема словацьких дослідників Марека Будая Budaj, Choma, 2013: 137-153. та Т. Смелого Smely, 2013: 41., сербського нумізмата Рашко Рамаданськи Ramadanski, 2014: 32-45., литовського нумізмата Едуардаса Ремецаса Remecas, 2006: 22..

Викладення основних матеріалів дослідження

З початком карбування в Угорщині власної монети у період правління Стефана І Арпада (1000-1038) угорська монета починає поступово поширюватись у Європі. Вже за часів Ласла І Арпада (1077-1095) угорські денарії зафіксовано у знахідках у північній Сербії Ramadanski, 2014: 32-45..

Під час археологічних досліджень експедицією Ужгородського національного університету руїн церкви, що на території Ужгородського замку, в межах центрального нефу було виявлено денари королів Коломана І Арпада (10951114) та Іштвана ІІ (1114-1131) (Табл. 2, 1-2). Наразі ці монети є найбільш ранніми угорськими монетами, виявленими в Україні. Це може вказувати на імовірний час початку проникнення угорської монети на Закарпаття - аж у кінці ХІ - на початку ХІІ століття, коли власне карбування в королівстві відбувалося вже більше століття.

Також тут було виявлено денар Андрія ІІІ Арпада (1290-1301) (Табл. 2, 3).

Карбування перших грошових монет Карла І Роберта Анжу (1307-1342) розпочинається 21 березня 1330 року у місті Вишеград, що підтверджено писемними джерелами Budaj, 2013: S. 35.. Роком раніше розпочинає свою діяльність монетарня у Кремніці, яка з початком емісії золотих флоринів стала відомою у всій Європі. Курсове співвідношення угорських грошів Карла Роберта (1307-1342) до ранніх празьких грошів зафіксовано у писемних джерелах 1330 року як 3:4, хоча, враховуючи різницю якості вказаних монет, реальне їх співвідношення обраховується як 7:8 Ibid. S. 35..

Гріш Карла І Роберта (1307-1342) був виявлений на території Невицького замку, зруйнованого у 1644 році Dzembas, 2006: 160-165.. Гріш Карла Роберта (1307-1342) також виявлено північніше Тернополя разом із 20 празькими грошами у 2020 році Kryzhanivskiy, 2013: 44-45.. Найбільший за вмістом скарб обрізаних празьких грошів із монетами Карла І Роберта (1307-1342) виявлений у Золочівському районі і містив майже 700 монет, серед яких 200 монет Казимира ІІІ, 100 монет Владислава Опольського, 20 монет Людовіка Угорського, 10 краківських монет Казимира ІІІ, декілька угорських грошів Карла Роберта, а також 692 празькі гроші Карла IV, з яких лише 3 екземпляри цілі, а інші виявились обрізаними Kryzhanivskiy, 2019-2020: 24-25.. Три монети Карла Роберта були виявлені при археологічних дослідженнях Горянської ротонди, що на околиці Ужгорода Moizhes, 2018-a: 153, Рис. 15, 1-3; Mojzsesz, 2020: 232, 15. kep., 1-3..

Отже, гроші Карла Роберта (1307-1342) поряд із празькими грошима були достатньо поширеними в Україні, про що свідчить ареал знахідок на сучасних територіях Волині, Поділля, Буковини та Закарпаття. Один гріш Карла І Роберта (1307-1342) також був виявлений під час розкопок руїн церкви, що на території Ужгородського замку (Табл. 5, 1).

Відчутний слід в історії грошового обігу Західних регіонів сучасної України залишили денарії Людовіка (Лайоша) І Великого (1342-1382), які складають суттєву частку серед нумізматичного матеріалу, зібраного під час археологічних досліджень руїн замкової церкви в Ужгороді. Тут виявлено три денарії, в тому числі один - із найбільш поширених типів із зображенням т. зв. «голови сарацина» (Табл. 2, 4-6).

До кінця XIV століття угорські монети досить рідко зустрічаються у знахідках з українських земель, поступаючись монеті польській, литовській та богемській. Найвідчутніший вплив на тогочасний грошовий ринок мали угорські монети короля Сигізмунда І Люксембурзького (1387-1437); з'являються нові типи монет: парвуси, квартинги та денарії. Найдрібнішою срібною монетою Сигізмунда І Люксембурзького був парвус, знахідки якого переважають на Закарпатті. Король Сигізмунд також розпочав карбування денаріїв, які відрізняються високою пробою (близько 80%) срібла та сталістю стилю, відповідно, денарії із зображенням подвійного хреста швидко поширилися на грошовому ринку та стали популярними і на українських землях.

Монети Сигізмунда І Люксембурзького переважають за кількістю серед комплексу нумізматичних знахідок, виявлених під час археологічних досліджень руїн церкви, що на території Ужгородського замку. Загалом у зібраній колекції пам'ятки їх нараховується 46 екземплярів (тобто, біля 44% від загальної кількості монет Угорського королівства). Найчастіше серед монет Сигізмунда І Люксембурга зустрічаються квартінги (Табл. 3, 1-2) а також парвуси (Табл. 2, 710). Досить дрібна срібна монета - парвус, набула поширення у грошовому обігові Закарпаття, іноді у скарбах їх налічується тисячі.

Тут же зазначимо, що на території досліджуваної пам'ятки в одиничних екземплярах виявлено такі номінали Сигізмунда І Люксембурзького, як дукат (Табл. 1, 1) та денарій (Табл. 1, 2).

Правління Владислава I Ягеллона (1440-1444) було досить нетривалим, натомість кількість карбованих у період його правління монет була значною. Більшість серед угорських монет Владислава I Ягеллона складають денарії. Два різні денарії було виявлено під час розкопок церкви Ужгородського замку. Кілька монет, стилістично подібних до цих денаріїв, карбованих від імені Альберта Габсбурга (1437-1439) та Яноша І Гуньяді (1446-1458), також були виявлені археологами (Табл. 5).

За період правління Матяша I Корвіна (1458-1490) денарієва монета поступається за популярністю срібним оболам. На території церкви Ужгородського замку було виявлено оболи різних типів, від низькопробних монет 1467 року (Табл. 1, 4) до більш якісних монет 1471-1490 років (Табл. 1, 5; Табл. 3, 6; Табл. 5, 4). Виявлені дрібні оболи Матвія I Корвіна карбувались із якісного срібла, тому могли відігравати важливу роль у грошовому обігові як популярні монети, що користувались попитом. У цей час з'являються денарії із зображенням Діви Марії та з легендами, виконаними готичним шрифтом (Табл. 3, 4; Табл. 5, 5).

З часу правління Владислава ІІ Ягеллона (1490-1516) срібні денарії, що поширилися у грошовому обігові, характеризуються сталістю стилю та ваги. Це денарії, що несуть на аверсі зображення угорського герба та зображення Діви Марії з немовлям Ісусом на реверсі, мають стандартне формулювання та скорочення легенд. Ці монети королівства Угорщини у XVI столітті займали домінуючі позиції на грошовому ринку Буковини, Бессарабії, Закарпаття та Галичини, емісія монет цього типу тривала понад століття. У скарбах угорські денарії зустрічаються також і на території Волині, Поділля, Полісся та Подніпров'я. З 1531 по 1548 рік в Угорщині на головному монетному дворі королівства - Кремниці (суч. Словаччина), карбували понад 15 млн денаріїв щорічно, протягом наступних десятиліть обсяги виробництва досягли показника 16,8 млн денаріїв Ohui, 2010: 170.. Найбільшої популярності денарії із зображенням Діви Марії цього типу досягають у середині XVI століття, на цей же час припадає і пік використання їх як прототипів для фальшування з метою завдати збитків обігу.

Угорські денарії стали активно використовуватися у грошовому обігові на Буковині у XIV-XV століттях. На місцевому грошовому ринку їх називали «бані» Ibid. 110. Pyvovarov, 2018: 66-67.. До речі, прикметний також факт використання на території Буковини перфорованих угорських денаріїв XVI століття із зображенням Діви Марії як релігійних медальйонів та підвісок-оберегів, що були виявлені археологами в тому числі й у похованнях, - перфоровані денарії виявлено в районі грудей померлих. Ареал обігу угорських денаріїв із зображенням Діви Марії суттєво ширший порівняно з ареалом обігу більшістю інших угорських монет. Денарії середини XVI століття також відомі на Черкащині у складі великих скарбів Shostopal, 2007: 102.. Угорські денарії із зображенням Діви Марії карбування 1557 та 1559 років виявлено археологами серед литовських півгрошів Сигізмунда ІІ Августа (1548-1572) Starenkyi, Nechytailo, 2017: 185..

Під час археологічних досліджень руїн церкви на території Ужгородського замку було виявлено досить нечасті монети - гріш (Табл. 3, 7), денарії (Табл. 3, 9; Табл. 4, 1) та оболи (Табл. 3, 8; Табл. 5, 6) Людовіка ІІ Ягеллона (1516-1526), останнього короля Богемії та титулярного короля Галичини та Володимирії, після поразки якого у битві при Могачі у 1526 році проти військ Сулеймана І Пишного (1520-1566) та загибелі Угорщина на півтора століття потрапила під впливи Османської імперії. Популярність оболів не поступалась затребуваності на популярні на грошовому ринку денарії, про що свідчать знахідки з розкопок Ужгородського замку, де був виявлений також нечастий різновид угорських монет цього періоду - срібний гріш.

Надалі на грошовому ринку з числа угорських монет найбільшу популярність. окрім золотого дуката та срібного талера, набуває, практично, єдиний тип монети - денарії із зображенням Діви Марії, які за матеріалами з розкопок зруйнованої церкви Ужгородського замку належали емісії Фердинанда І (1526-1564) (Табл. 1, 6; Табл. 4, 3-5), Яноша І Заполья, 1528 рік. Ag. діаметр - 15x16 мм; вага - 0,41 г (Huszar, 881; C. II. 331А). (Табл. 5, 7), Рудольфа II (15721608) (Табл. 1, 7; Табл. 4, 6; Табл. 5, 8), Матвія (1608-1619) (Табл. 4, 7) та Фердинанда II (1618-1625) (Табл. 4, 8) Габсбургів.

Із початком карбування монет від імені імператора Леопольда І Габсбурга (1655-1705) настає якісно новий етап у грошовому обігу. З'являються монети різноманітних номіналів. Незважаючи на те, що від імені імператора Леопольда І Габсбурга на безлічі монетних дворів карбується і дрібна розмінна монета, найбільшу популярність у Східній Європі у другій половині XVII століття набирають лише два монетні номінали - 3 та 15 крейцерів. Монети номіналом 6 крейцерів карбувалися у меншій кількості та у грошовому обігу Буковини та Закарпаття відігравали мінімальну роль.

Найбільш пізні угорські монети Леопольда І Г абсбурга, знахідки яких відомі в Україні, - білонні дуаріуси 1695-1707 років Novotny, 2005: 26., карбовані у Кермніці. Дуаріуси 1702-1703 років карбування було виявлено археологами на дослідженій площі поруйнованої церкви Ужгородського замку. Це найбільш пізні угорські монети, що були виявлені (Табл. 4, 10; Табл. 5, 9), що відповідає хронологічному діапазону пам'ятки. Храм функціонував до 1728 року, коли через пожежу він зазнав великих руйнувань і після цього не відбудовувався.

Окрім угорської монети різних правителів, до цікавих знахідок, що виявлені в церкві Ужгородського замку, також належать іноземні монети. Найбільш цікавою та рідкісною монетою, виявленою тут археологами, є срібний пенінг або деньє графства Голландія, карбований за правління Флоріса IV, Віллема ІІ та Флоріса V у 1222 - 1243 - 1256 роках (Рис. 1). Ця знахідка досить рідкісна для території України. Крім того ця голландська монета - найбільш пізня в періоді пізнього Середньовіччя серед знахідок голландських монет порівняно з більш поширеними більш ранніх денаріїв ХІ століття.

Рис. 1. Нідерланди. Графство Голландія. Флоріс IV - Віллем ІІ - Флоріс V. Пенінг. 1222 - 1243 - 1256 роки. Ag; діаметр - 12 мм; вага - 0,39 г. Інв. № НДІ Карпатознавства УжНУ - 335 H.

У попередній публікації ми визначали, що у вивченні питання обігу празького гроша в Україні, попри очевидність багатьох аспектів ролі цієї монети, існують окремі питання, які потребують уточнення та більш ретельної уваги дослідників у подальших наукових пошуках з цієї теми. Це, зокрема: дослідження та ретельний аналіз скарбів празьких грошів, що містять монети інших емітентів та особливо монетно-вагові гривні; визначення та введення до наукового обігу нових, ще неописаних штемпельних різновидів празьких грошів на базі матеріалів музейних зібрань; уточнення ролі пізніх празьких грошів та введення до наукового обігу їх знахідок; на особливу увагу заслуговують знахідки празьких грошів у дуже віддалених від основного ареалу їх поширення регіонах Boiko-Haharin, Prokhnenko, Andreiev, 2022: 223-262.. Зокрема, залишається мало вивченою роль пізньої богемської монети в Україні. В цьому контексті викликає інтерес геллер 1471-1516 років, карбований за правління Владислава ІІ у Богемії, що на лицьовій стороні має зображення богемського лева, який крокує вправо в круговому обідку, та кругову легенду з іменем монарха. Натомість зворотна сторона не має зображень (Рис. 2).

Рис. 2. Королівство Богемія. Владислав ІІ. Геллер. 1471-1516 роки. м.д. Кутна гора. Ag; діаметр - 14 мм, вага - 0,29 г. Інв. № НДІ Карпатознавства УжНУ - 321 Н.