Роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, м. Київ

Роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності

Резнік Максим Миколайович

аспірант

Анотація

політичний діяч грінченко державність

Стаття присвячена обґрунтуванню ролі та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності, що в умовах сучасної надскладної політичної ситуації набуло найважливішого значення. Предметом дослідження є теоретико-прикладні засади політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності. Дослідження базується на загальнонаукових методах, таких як узагальнення, аналіз, систематизація, порівняння та інші, щоб отримати глибше розуміння та обґрунтування важливості політичної ролі Б. Грінченка. Передусім, робота ставить за мету розгляд історичних передумов становлення Б. Грінченка як політичного діяча. Цей аспект виявляється багатоступеневим, залежить від взаємодії особистих якостей діяча та соціокультурних та політичних процесів епохи. Аналізується вплив подій того часу, таких як соціально-економічні зміни, політичні трансформації та національно-культурні рухи, на формування політичної ідентичності Б. Грінченка.

У статті звертається увага на ключові напрями політичної діяльності Б. Грінченка. Визначаються та аналізуються його дії в сфері національно-визвольної боротьби, його внесок у розбудову громадянського суспільства та правові основи майбутньої держави. Особлива увага приділяється встановленню напрямків діяльності та векторів прояву і конкретними результатами. Це дозволяє обґрунтувати реальний вплив його діяльності на політичний ландшафт того часу та визначити його місце в історії формування української державності. Аналізуються попередні дослідження теми та вказується на те, як саме ця робота доповнює або коригує наявні знання. Зазначається, які конкретні аспекти його внеску є ключовими у формуванні політичного ландшафту епохи. Висвітлюються можливі перспективи подальших досліджень та розвитку теми, розкриваючи нові аспекти політичного життя українського суспільства.

Ключові слова: «грінченкознавство», українська державність, свідомість, «тарасівці», Українська демократична партія, Українська радикальна партія, українська ідентичність.

Reznik Maksym Mykolayovych Postgraduate, Borys Grinchenko Kyiv metropolitan university, Kyiv

The role and significance of the political activity of B. Hrynchenko in the context of the establishment of the ukrainian state

Abstract

The article is dedicated to justifying the role and significance of B. Hrinchenko's political activities in the context of the formation of Ukrainian statehood, which has gained utmost importance in the current highly complex political situation. The subject of the research is the theoretical and applied principles of B. Hrinchenko's political activities in the context of Ukrainian statehood formation. The research based on interdisciplinary methods such as generalization, analysis, systematization, comparison, and others to achieve a deeper understanding and justification of the importance of B. Hrinchenko's political role. Primarily, the work aims to examine the historical prerequisites for the emergence of B. Hrinchenko as a political figure. This aspect proves to be multilayered, dependent on the interaction of the leader's personal qualities and socio-cultural and political processes of the era. The analysis delves into the influence of events of that time, such as socio-economic changes, political transformations, and national-cultural movements, on the formation of B. Hrinchenko's political identity.

The article emphasizes key directions of B. Hrinchenko's political activities. His actions in the sphere of national liberation struggle, his contribution to the development of civil society, and the legal foundations of the future state identified and analyzed. Special attention given to establishing the directions of his activities and vectors of manifestation, along with specific results. This allows us to substantiate the real impact of his activities on the political landscape of that time and to determine his place in the history of the formation of Ukrainian statehood. Previous research on the topic is analyzed and it is indicated how exactly this work complements or corrects existing knowledge. It is noted which specific aspects of his contribution are key in shaping the political landscape of the era. Possible prospects for further research and development of the topic are highlighted, revealing new aspects of the political life of Ukrainian society.

Keywords: "Grinchenko knowledge", Ukrainian statehood, consciousness, "Tarasivites", Ukrainian Democratic Party, Ukrainian Radical Party, Ukrainian identity.

Постановка проблеми

Україна сьогодні знаходиться у вкрай складних умовах, спричинених прямим вторгненням РФ на територію нашої країни та відкритою агресією проти української нації. Окреслена ситуація супроводжується переоцінкою базових життєвих цінностей українців і сьогодні навіть ті громадяни, які до недавнього часу не мали міцної патріотичної позиції - все частіше починають цікавитись історичним розвитком української державності, вивчати й поширювати національні культурні надбання. Складні політичні реалії висунули на перший план значимість таких особистих якостей як патріотичність й чітка громадянська позиція.

За таких умов вагомого значення набуває питання дослідження досвіду вітчизняних попередників, життєвими орієнтирами яких було популяризація української нації та становлення української державності.

Чільне місце серед таких попередників займає Борис Грінченко, видатний український письменник, літературознавець, педагог, журналіст, громадський та політичний діяч, який без перебільшення вважається апостолом українського націоналізму, голосом совісті всього українства [10].

Крім того, вектор розвитку в бік євроінтеграції, який обрала наша держава висуває на перший план проблему вивчення історичної пам'яті, підґрунтям якої виступають легендарні українські діячи, серед яких безумовно й Борис Грінченко.

Таке зауваження ґрунтується на тому, що процеси інтеграції в європейське культурно-духовне середовище передбачають виховання патріотизму, чіткої громадянської позиції, знання історії власної країни, відповідальне ставлення до її культурного розмаїття і своєрідності, національну свідомість. Вищезазначене ставить на перший план доцільність вивчення досвіду Бориса Грінченка, який бачив Україну частиною загальноєвропейської спільноти й активно провадив процеси європеїзації на теренах України.

Науковий і творчий доробок Б. Грінченка, практична діяльність засвідчують не лише його глибоку інтегрованість в європейський культурний контекст, а й імплементацію на український ґрунт базових європейських цінностей. Важливість окреслених питань зумовило вибір теми даного дослідження й підтверджує його актуальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Життєвий шлях, основні здобутки та результати діяльності виступають предметом наукових дискусій на протязі багатьох років, що спричинило навіть появу такого терміну як «грінченкознавство». Серед вчених, до кола наукових інтересів яких входили дослідження окремих аспектів діяльності Бориса Грінченка, варто виділити: Андрєєв В. та Андрєєва С. [1], Кобижча Н.І. [3], Лашко М.В. [4], Мовчун А.І. [5], Огнев'юк В. [7], Скрипник П.І. [7], Яременко В. [8] та багато інших.

Поряд із цим, аналіз наукових праць показав, що існуючі доробки носять фрагментарний характер та присвячені лише окремим аспектам життєвої позиції Бориса Грінченка, а системні дослідження саме політичної діяльності даного діяча майже відсутні. Крім того, науковці у власних дослідженнях неодноразово підкреслюють важливу роль діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності, проте така роль не обґрунтована систематизацією конкретних векторів прояву.

Формулювання мети і завдань

Окреслене й зумовило мету даної статті, яка полягає в обґрунтуванні ролі та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності шляхом виокремлення конкретних векторів прояву такого впливу та їх розподілом за напрямами діяльності Б. Грінченка.

Задля досягнення поставленої мети в межах дослідження вирішено наступні завдання:

вивчити передумови становлення Б. Грінченко як політичного діяча;

дослідити основні напрями політичної діяльності Б. Грінченка;

обґрунтувати роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності.

Виклад основного матеріалу

Період кінця XIX - поч. XX ст. в історії української нації можна визначити як період початку радикальної трансформації суспільного життя, етап започаткування національно свідомої української еліти, перевтілення культури сільських мешканців в національну модернізовану культуру, період появи істотно нових перспектив розбудови української державності.

Саме в даний період часу і з'явилась на суспільній арені постать Б. Грінченка, який на протязі всього життя реалізовував власний потенціал в літературній сфері, виступав учасником суспільних подій, діяльності українських громадських і політичних організацій, стояв у витоків української журналістики та видавничої справи, зробив великий внесок у виховання та просвітництво української нації. Вся його діяльність була спрямована на обґрунтування права українського народу на незалежність та самовизначення, просвітництво народних мас і формування національно свідомої еліти України.

Напрями діяльності Б. Грінченка можна згрупувати таким чином: літературна творчість та драматургія, громадська й політична діяльність, науково-організаційна, культурно-просвітня та педагогічна, публіцистично- полемічна, видавнича та редакторська тощо [2]. Кожна окрема група має власну хронологію подій, структуру й характеристику, організаційні та ідейні передумови.

При цьому концепція даного дослідження передбачає розгляд постаті Б. Грінченко саме з позиції його громадської та політичної діяльності. Б. Грінченко був лідером Української демократичної партії і саме цей факт зумовив становлення його як політика.

Проте, перш за все, доречно розглянути передумови формування політичного світогляду Б. Грінченко та етап зародження Української демократичної партії.

Так, Б. Грінченко був частиною еліти, інтелігенції того часу і в її рядах виступав з критикою влади та окремих провладних громадських і політичних діячів, в деяких випадках навіть у поетичній формі. Згодом судження й ідейні задумки Б. Грінченка почали знаходити прихильників та однодумців.

Отже, передумови становлення Б. Грінченко як політичного діяча узагальнено на рисунку 1.

Рис. 1. Передумови становлення Б. Грінченко як політичного діяча

*Джерело: узагальнено особисто

Як видно з рисунку 1, представлені передумови становлення Б. Грінченко як політичного діяча носять складний багатоступеневий характер та формуються як симбіоз особистих якостей діяча та суспільних процесів, які мали місце в аналізований проміжок часу.

Так, в суспільстві фрагментарно вникали спалахи невдоволення, але безпосередньо конкретний задум щодо організації спротиву українців тогочасній колоніальній політиці царату виник у групи харківських студентів (Михайло Базькевич (Баськевич), Микола Байздренко, Віталій Боровик, Іван Липа) під час відвідування Тарасової могили у Каневі влітку 1891 року [2, c. 137]

Наприкінці літа 1891 року у Глинську на Сумщині було закладено Програму таємного товариства, яка нажаль не збереглась до наших часів. Ідеї, закладені в Програмі були розвинуті, у 1893 році проголошені на Шевченкові роковини в Харкові та надруковані у квітневому номері львівського журналу «Правда» під назвою «Profession de foi молодих українців»; пропаговані Б. Грінченком у «Листах з України Наддніпрянської» та М. Коцюбинським у казці-алегорії «Хо» [2, с. 41].

Представники таємного товариства отримали назву «тарасівці» та проводили власну діяльність серед студентства, шкільної молоді, селянства і робітництва. Спочатку їх діяльність була зосереджена в Харкові. У 1892 було відкрито представництво в Києві. Згодом з'явились філії в Катеринославі, Лубнах, Одесі, Полтаві, Прилуках, Чернігові тощо. Загалом працювало близько 10-12 представництв, загальною чисельністю приблизно 100 осіб [2, с. 41]. Того ж часу Б. Грінченко став співзасновником і керівником київського відділення організації «Просвіта», яку вважають основним громадським досягненням Грінченка та метою якої було виведення українського народу з темряви неуцтва та пробудження в народних масах усвідомлення національної гідності. Створення ним київської «Просвіти» - вершина його громадської діяльності, що була спрямована на формування української нації і становлення Української держави.

Б. Грінченко «за суспільно політичними поглядами належав до ліберального народництва. Він не схвалював приєднання 1654 України до Російської держави» [6, с. 72]. У період найбільшого розмаху великодержавно-шовіністичної політики російського уряду в Україні він виступав за послідовне проведення національно-культурницької роботи серед українського суспільства.

Підґрунтям та ідейним стержнем діяльності Б. Грінченка була його чітка позиція, що єдино вірним шляхом розвитку для України є формат самостійної, незалежної країни. Він категорично відкидав можливість існування України як однієї з частин Російської імперії [3].

Представники покоління Грінченка, дорослішання якого прийшлося на 80-і роки ХІХ-го століття, вступили в протиборство з українськими інтелігентами епохи 70-х років [2, с. 50]

Старше покоління було переконане, що для розвитку української культури цілком достатньо просвітництва, Б. Грінченко з однодумцями вважали просвітництво півзаходом, вони наполягали на необхідності отримання нацією власних прав, в тому числі політичних [2, с. 50]

Програма Української демократично-радикальної партії (УДРП), написана Грінченком, та «Листи з Наддніпрянської України» (газета «Буковина», 18921893), відображали політичні погляди автора [7].

Наприклад, у своїх «Листах з України Наддніпрянської», надрукованих у «Буковині» в 1892-1893 рр., він робить критичний огляд тогочасного складу суспільства, здійснює оцінку передумов занепаду національних змагань та надає власні рекомендації щодо активізації процесів відродження української свідомості [8].

Відмінною рисою позиції Б. Грінченка в даному питанні є застосування історичного підходу до вивчення парадигми розвитку української свідомості, обмірковування сутності й змісту таких понять, як патріотизм, національна свідомість, українська інтелігенція, національна література тощо. Політичні роздуми Б. Грінченка стосуються й окремих напрямів розвитку мови, культури, традицій.

Дослідники підкреслюють, що від інших представників української еліти постшевченківського періоду Б. Грінченко відрізнявся загостреним почуттям національної та соціальної образи, а також великою працьовитістю. [2, с. 59]

В процесі власних наукових та просвітницьких пошуків, Б. Грінченко систематично пересвідчувався у руйнівному впливі русифікаторської політики царського уряду на українську державність.

Отже, Борис Грінченко був одним із найактивніших учасників та співзасновників «Братства тарасівців», яке було таємничою організацією. Вся громадська та просвітницька діяльність Б.Д. Грінченка була спрямована на виведення українського народу з темряви неуцтва, для пробудження в народних масах усвідомлення національної гідності. Б. Грінченко виступав одним із головних ідеологів відродження національної свідомості, один з небагатьох справжніх популяризаторів національної ідеї, один з небагатьох істинних патріотів України.

Водночас, участь в Українській Радикальній партії відповідала основним принципам світогляду письменника: вимоги зміни суспільно-економічних відносин та умов життя народу, завоювання демократичних свобод, підвищення політичної та національної свідомості.

Не можна в контексті даного дослідження й обійти увагою педагогічну діяльність Б. Грінченка, яка має щільний зв'язок із формуванням української державності того часу. Так, Б. Грінченка проводив активну педагогічну діяльність, наполягаючи на важливості освіти дітей, на значимості формування патріотизму, починаючи саме з раннього віку. За думкою діяча, саме освіта, вихованість та правильно сформовані педагогами життєві цінності учня здатні в майбутньому сформувати свідому особистій з вірними моральними цінностями, соціальними орієнтирами та чіткою громадянською позицією.

Б. Грінченка поважали як за часів життя, так і після смерті. Видатний український композитор М. Лисенко, виступаючи на похоронах Б. Грінченка, промовив: «Таких невтомних діячів, борців громадських, якого ми в особі Бориса Грінченка втеряли, пантеоні українських писателів зазначити можна небагато - три, чотири, та й годі»

Отже, з урахуванням проведеного дослідження можна узагальнити роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності (табл. 1).

Таблиця 1. Роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності

*Джерело: виокремлено особисто

Як видно з таблиці 1, роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності важно переоцінити. Діяльність Б. Грінченка залишила великий внесок в контексті формування української державності й насьогодні має величезне значення та цікавить не тільки вчених, істориків та політиків, але й звичайних українців.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Таким чином, за результатами проведеного дослідження можна констатувати, що роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності полягає в наступному:

організація спротиву українців тогочасній колоніальній політиці царату;

пробудження в народних масах усвідомлення національної гідності;

обґрунтування серед широких мас населення ідеї щодо неможливості існування України як однієї з частин Російської імперії;

обґрунтування можливих шляхів формування національної свідомості української нації і становлення Української держави як незалежної й самостійної країни;

розробка програми відродження національної свідомості, популяризація національної ідеї;

обґрунтування права українського народу на незалежність та самовизначення;

популяризація ідеї щодо необхідності отримання нацією власних прав, в тому числі політичних;

розробка рекомендацій щодо активізації процесів відродження української свідомості;

обґрунтування руйнівного впливу русифікаторської політики царського уряду на українську державність;

формування у дітей відчуття патріотизму та національної гідності;

популяризація освіти серед широких мас населення, підґрунтям чого виступало твердження Б. Грінченка, що лише освічена та вихована особистість може бути свідомою;

розробка педагогічних рекомендацій із формування у школярів ґрунтовних знань щодо зародження й розвитку української нації та необхідності подальшого розвитку України як незалежної й самостійної держави.

Обґрунтування окреслених аспектів й складає наукову новизну даного дослідження, яка полягає в наступному:

обґрунтовано роль та значення політичної діяльності Б. Грінченка в контексті становлення української державності. Відмінністю запропонованого підходу є розмежування векторів впливу діяльності легендарної постаті Б. Грінченка на становлення українсько державності за виокремленими в процесі аналізу наукової літератури напрямами такої діяльності. Підґрунтям висновків, зроблених за результатами проведеного дослідження виступає уточнення передумов позиціювання Б. Грінченка як політика, а саме: виокремлено основні особливості настроїв суспільства того часу, які виступили базисом та виділено особисті риси Б. Грінченка як діяча та в наслідок симбіозу базису й особистих рис політика уточнено існуючі передумови.

В якості напрямів подальших досліджень варто відмітити необхідність встановлення впливу політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію.

Література

1. Андрєєв В., Андрєєва С. Громадсько-політична діяльність Бориса Грінченка напередодні виборів до і державної думи російської імперії (з неопублікованої публіцистичної спадщини письменника). Архіви України. 2020. Вип. 3. С. 110-121.

2. Борис Грінченко: минуле та сьогодення: зб. матеріалів Х Міжнародної науково-практичної конференції, м. Харків, 5-7 грудня 2018 р. ХНУРЕ. Харків: ХНУРЕ, 2018. 180 с.

3. Кобижча Н.І. Культурницька діяльність Бориса Грінченка: світоглядний аспект: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 204 с.

4. Лашко М.В. Вивчення спадщини М. Грінченко в незалежній Україні Джерела та історіографія про трансформаційні процеси в освітньому просторі України (1991-2017): зб. матеріалів Всеукраїн. наук.-практ. семінару. Київ: ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. 2018. С. 41-43.

5. Мовчун А.І. Невідомий Борис Грінченко: з нових архівних досліджень. Борис Грінченко - відомий та невідомий: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (ІХ щорічні Грінченківські читання): 9 грудня 2016 р. Київ: Київський університет імені Б. Грінченка, 2017. С. 3-18.

6. Огнев'юк В., Андрєєва С. Історичні погляди Бориса Грінченка: українська національна революція середини XVII століття у висвітленні інтелектуала. Східноєвропейський історичний вісник. Вип. 21 (грудень). 2021. С. 68-77.

7. Скрипник П.І. Грінченко Борис Дмитрович. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. К. : Наук. думка, 2004. С. 206.

8. Яременко В. «Людина без копії - Борис Грінченко» (Архівні документи, раритети, матеріали до біографії Б. Д. Грінченка, виявлені у 2013-2016 роках). Київ: Українські пропілеї, 2017. 258 с.

9. Яременко В.В. Наукова і епістолярна спадщина Бориса Грінченка. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2021. 384 с., іл.

References

1. Andryeyev V. & Andryeyeva S. (2020. Hromads'ko-politychna diyal'nist' Borysa Hrinchenka naperedodni vyboriv do i derzhavnoyi dumy rosiys'koyi imperiyi (z neopublikovanoyi publitsystychnoyi spadshchyny pys'mennyka). [Social and political activities of Boris Grinchenko on the eve of the elections to the State Duma of the Russian Empire (from the writer's unpublished journalistic heritage)] Arkhivi Ukrayiny. V.3. 110-121 [in Ukrainian].

2. Borys Hrinchenko: mynule ta s'ohodennya: zb. materialiv KH Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (2018) [Borys Grinchenko: past and present] KHNURI. Kharkiv. [in Ukrainian].

3. Kobizhcha N.I. (2017) Kul'turnyts'ka diyal'nist' Borysa Hrinchenka: svitohlyadnyy aspekt: monohrafiya / N.I. Kobyzhcha. [Cultural activity of Borys Grinchenko: worldview aspect] Kyiv: Vydavnytstvo Lira-K [in Ukrainian].

4. Lashko M.V. (2018) Vyvchennya spadshchyny M. Hrinchenka v nezalezhniy Ukrayini [Study of the legacy of M. Grinchenko in independent Ukraine] Kyyiv: DNPB Ukrayiny im. V.O. Sukhomlyns'koho. 2018. 41-43 [in Ukrainian]

5. Movchun O.I. (2017) Nevidomyy Borys Hrinchenko: z novykh arkhivnykh doslidzhen' [Unknown Boris Grinchenko: from new archival research] Kyiv: Kyyivs'kyy universytet imeni B. Hrinchenka [in Ukrainian].

6. Ohnev'yuk V. & Andryeyeva S. (2021) Istorychni pohlyady Borysa Hrinchenka: ukrayins'ka natsional'na revolyutsiya seredyny XVII stolittya u vysvitlenni intelektuala [Historical views of Borys Grinchenko: the Ukrainian national revolution of the middle of the 17th century in the coverage of an intellectual.] Skhidnoyevropeys'kyy istorychnyy visnyk. V. 21. 68-77 [in Ukrainian].

7. Skrypnyk P.I. (2004) Hrinchenko Borys Dmytrovych // Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny: u 10 t.[Borys Dmytrovych Grinchenko. Encyclopedia of the history of Ukraine: in 10 volumes.] (Vol. 2) Kiyv. Nauk. Dumka. [in Ukrainian].

8. Yaremenko V. (2017) «Lyudyna bez kopiyi - Borys Hrinchenko» (Arkhivni dokumenty, rarytety, materialy do biohrafiyi B. D. Hrinchenka, vyyavleni u 2013-2016 rokakh). Kyyiv: Ukrayins'ki propileyi ["A man without a copy - Borys Grinchenko" (Archive documents, rarities, materials for the biography of B.D. Grinchenko, discovered in 2013-2016)] [in Ukrainian].

9. Yaremenko V.V. (2021) Naukova ta epistolyarna spadshchyna Borysa Hrinchenka. [Scientific and epistolary heritage of Boris Hrinchenko] Kyiv: TOV "Yurka Lyubchenka". 384. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru