Розробка та впровадження відомчих відзнак Збройних Сил України, знаків військової майстерності

Окремо встановлено нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців строкової військової служби [202, с. 173]. Знак наведено у додатку рис. Б.2.2. Він має два класи. Вищим ступенем є нагрудний знак «Фахівець 1 класу». Нагрудний знак «Класний фахівець» для військовослужбовців строкової військової служби кваліфікації «фахівець 1 класу» виготовляється із жовтого металу і являє собою щит, покритий емаллю малинового кольору з подвійними пружками жовтого металу. У щиті зображення цифри «1» жовтого металу. Між пружками щита зображення лаврової (праворуч) та дубової (ліворуч) гілок жовтого металу [124, с. 107].

У верхній частині щита розміщено композицію у вигляді танка, ракет, гарматного ствола, меча, блискавок, якоря та напівшестерні жовтого металу. Над композицією зображення малого Державного герба України у обрамленні стрічок, покритих емаллю синього та жовтого кольорів. Поле щита малого Державного герба України покрито емаллю синього кольору. Нагрудний знак кваліфікації «фахівець 2 класу» такий самий, як і нагрудний знак кваліфікації «фахівець 1 класу», але щит покритий емаллю синього кольору, у щиті зображення цифри «22 жовтого металу.

Для відзначення військовослужбовців, які виконали всі вправи Військово-спортивного комплексу на загальну оцінку «відмінно», передбачених Настановою з фізичної підготовки Збройних Сил України, встановлено нагрудний знак «Воїн-спортсмен». Знак наведено у додатку рис. Б.2.4. Він має вигляд лаврового вінка, на який накладено смолоскип. Полум'я смолоскипа покрите емаллю червоного кольору. Вінок перевитий з боків стрічкою, покритою емаллю синього та жовтого кольорів, у нижній частині стрічкою, покритою емаллю червоного кольору, на якій розміщені літери «ВСК», що означає назву «Військово-спортивний комплекс». У центрі нагрудного знаку розміщено щит, покритий емаллю блакитного кольору, на якому зображений атлет, що перетинає фінішну стрічку. Зображення атлета і стрічки, пружки щита, стрічок та літери жовтого металу [124, с. 107].

Нагрудний знак «Гвардія» заснований з метою відзначення військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять військову службу в об'єднаннях, з'єднаннях, військових частинах, установах, вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, що мають гвардійське найменування.

Нагрудний знак «Гвардія» має вигляд вінка з двох дубових гілок, перевитого з боків стрічкою, покритою емаллю чорного та оранжевого кольорів. Простір, обмежений вінком, покрито емаллю малинового кольору. У центрі знаку вміщено малий Державний герб України, накладений на схрещені мечі вістрями угору жовтого металу. Поле щита малого Державного герба України покрито синьою емаллю. Нижче напис «Гвардія» жовтого металу. У верхній частині вінка зображення Державного прапора України, покрите синьою та жовтою емалями [124, с. 107].

Знак «За розмінування» розробив полковник інженерних військ В. Бурдинюк. Цей нагрудний знак був встановлений наказом Міністра оборони України від 27 січня 2004 р. №29, а його виготовлення почалося у 2006 р. [202, с. 84]. Його вручають військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на військовій службі та брали безпосередню участь у розмінуванні. Знак «За розмінування» поділяється на три ступені, вищим є 1 ступінь.

Кваліфікаційний нагрудний знак Збройних Сил України «За розмінування» являє собою прямий рівносторонній хрест, накладений на вінок з дубового листя. Сторони хреста покрито синьою емаллю. У центрі хреста круглий емалевий медальйон блакитного кольору з умовним зображенням символу розмінування (на тлі земної кулі зображено прапорець для позначення виявленої міни на місцевості, покритий червоною емаллю, накладений на зображення протипіхотної міни, покритої чорною емаллю). Медальйон має дві пружки, між якими на синьому тлі напис «За розмінування». За допомогою вушка та кільця знак сполучається з прямокутною колодкою. Нижня частина колодки фігурна, рельєфна. Символіка знаку «За розмінування» ІІ ступеня така сама, як і знаку І ступеня, але пружок хреста, вінок білого металу. Зображення знаку «За розмінування» ІІІ ступеня таке саме, як і нагрудного знаку ІІ ступеня, але без вінка.

Кваліфікаційний нагрудний знак «Бойовий плавець спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України» затверджено начальником Генерального штабу Збройних Сил України 16 вересня 2004 р., хоча спочатку він був встановлений наказом командира військової частини капітаном 1 рангу С. Єршовим. Ідея створення нагрудного знаку «Бойовий плавець спеціального призначення» зародилася безпосередньо в елітному розвідувальному підрозділі Військово-Морських сил ЗС України [124, с. 108; 202, с. 267].

За часів СРСР військовослужбовці цієї частини мали лише загальнофлотську символіку, навіть будь-який натяк на частину спецпризначення був неможливий. Після переходу частини до складу ЗС України розроблено нову символіку частини. За словами капітана 1 рангу Ф. Білаша, майже весь особовий склад брав участь у цьому процесі, однак авторами нової символіки стали капітан 2 рангу О. Сумароков та мічман Г. Малицький, який виконав усі ескізи [14, с. 31].

За основу емблеми частини взято зображення прапора України з малим Державним гербом, під якими розташовано гербовий щит синього кольору з крилами, на щиті зображення морського коника. Щит символізує постійну готовість до захисту інтересів Батьківщини, крила мобільність, морський коник невразливість, непередбаченість та прихованість дій підрозділів бригади. Емблеми з темно-синьою смугою навскоси щита призначалися для бойових підрозділів, без неї для всіх інших. Цю емблему затвердив міністр оборони України генерал-полковник К. Морозов наказом від 25 травня 1993 року №109.

Новітня символіка матеріалізувалася у формі нарукавного знаку. Також її наносили на башти бронетранспортерів з обох боків, дверцята автомобілів та на верхні частини рубки плавзасобів.

Окрім ескізу емблеми нарукавного знаку, мічман Г. Малицький виконав ескізи до нагрудних знаків «Водолаз-розвідник» та «Розвідник сил спеціальних операцій». Знак «Водолаз-розвідник» мав два ступені: «срібний» та «золотий». «Золотою» відзнакою планувалося нагороджувати військовослужбовців, які мали більше тисячі годин роботи під водою та вміло користувалися будь-якими засобами руху під водою. Перші зразки знаків по одному екземпляру власноруч зробив командир частини (з 1987-го по 1997 рр.) капітан 1 рангу А. Карпенко. Через фінансове становище в ті часи не було змоги виготовити серію знаків. За основу знаку «Водолаз-розвідник ВМС України» взята шолом-маска з дихальним обладнанням стандартного легководолазного спорядження (гідрокостюма ГК-3) [14, с. 32 33; 202, с. 279]. Знак для носіння на польовій формі одягу виконується на квадраті захисного кольору. Квадрат має облямівку чорного шиття завтовшки 2 мм, шолом-маска також чорного кольору.

У 1999 р. новопризначений командир частини капітан 1 рангу С. Єршов запропонував повернутися до теми символіки частини і продовжити роботу над ескізами до нагрудних знаків розвідників. Група офіцерів на чолі з командиром розробили проект знаку «Парашутист ВМС України» [202, с. 277]. Ці знаки були затверджені командувачем ВМС України контр-адміралом М. Єжелем у вересні 1999 р. За основу знака «Парашутист ВМС України» взято стилізоване зображення парашюта, морського якоря та крил птаха, накладені один на одного.

Для військовослужбовців аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України Настановою з повітрянодесантної служби, введеній в дію наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 17 травня 2006 р. №205, передбачено нагрудні знаки «Парашутист» [202, с. 195], «Парашутист-відмінник» [202, с. 198], «інструктор парашутно-десантної підготовки» [202. с. 201], «Повітряно-десантна служба» [202, с. 179] та «Десант» [202, с. 191; 124, с. 138].

Нагрудний знак «Парашутист» має вигляд розкритого парашута, купол якого покрито емаллю білого кольору. Знак наведено у додатку рис. Б.2.3. Нижче на темно-синьому емальованому тлі зображено літак та стропи з парашутистом. Зображення літака, строп, парашутиста жовтого металу. За допомогою вушка та кільця до нижньої частини нагрудного знаку кріпиться ромб жовтого металу, у центрі якого нанесено цифру чорного кольору (1, 2, 3 і далі, але не більше 9).

Нагрудний знак «Парашутист-відмінник» має вигляд розкритого парашута, купол якого покрито емаллю білого кольору. На куполі парашута розміщено напис у два рядки: «Парашутист-відмінник». Нижче на темно-синьому емальованому тлі зображено літак, стропи з парашутистом та цифри «10» (20, 30, 40 і далі, але не більше 90). Зображення літака, парашутиста, строп, напис, цифри жовтого металу. За допомогою вушка та кільця до нижньої частини нагрудного знаку кріпиться ромб жовтого металу, у центрі якого нанесено цифру чорного кольору «1» (2, 3, 4 і так далі, але не більше 9) [124, с. 109].

Нагрудний знак «Інструктор парашутно-десантної підготовки» має вигляд розкритого парашута, купол якого покрито емаллю білого кольору, простір між стропами емаллю темно-синього кольору [124, с. 109]. На куполі парашута розміщено напис у два рядки: «Інструктор-парашутист». Нижче зображено літак, парашутиста в момент розкриття куполу парашута і цифри «100» (200, 300, 400 і далі). Зображення літака, парашутиста, строп, напису, цифри жовтого металу. Купол парашута, що розкривається, покрито емаллю білого кольору. Зображення літака і цифри накладні. За допомогою двох вушок та кілець до нижньої частини нагрудного знаку кріпиться трикутник жовтого металу, у центрі якого нанесено цифру чорного кольору «10» (15, 20, 25, 30 і так далі, але не більше 95).

Нагрудний знак «Повітрянодесантна служба» заснований для нагородження фахівців повітрянодесантної служби аеромобільних військ, військових частин спеціального призначення та берегової оборони за бездоганне виконання своїх обов'язків, пов'язаних з виконанням стрибків з парашутом та десантуванням бойової техніки. Нагрудний знак «Повітрянодесантна служба» має два ступені [124, с. 109]. Нагрудний знак 1 ступеня виготовляється із жовтого металу і являє собою розгорнуті крила, на тлі яких розміщено розкритий парашут з накладеним на нього щитом, на якому літери ПДС (Повітрянодесантна служба). Нагрудний знак 2 ступеня такий самий, як і нагрудний знак 1 ступеня, але виготовляється із білого металу.

Нагрудний знак «Десант» засновано для вручення військовослужбовцям аеромобільних військ, військових частин спеціального призначення та берегової оборони, які брали участь у тактичних навчаннях, міжнародних навчаннях на території України та поза її межами з особистим десантуванням парашутним способом з повітряних суден на незнайому місцевість і при цьому виявили відмінний польовий вишкіл та високі морально-психологічні якості [124, с. 109]. Цей знак може бути вручений військовослужбовцям зарубіжних країн.

Нагрудний знак «Десант» виготовляється з білого металу і має вигляд лаврового вінка, на який накладене зображення літака транспортної авіації на тлі багатокупольної парашутної системи. У нижній частині вінка розміщено зображення чотирикутника, котрий є символічною ознакою незнайомого місця десантування.

Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України було встановлено ряд нагрудних знаків аеромобільних військ «Купол», «Ніч», «Тайфун», «Бриз», «Ціль», «Смерч», «Межа», «Сфера» [264; 202, с. 204 232]. У зв'язку з цим також внесено доповнення до Настанови з повітрянодесантної служби, введеної у дію наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 17 травня 2006 року №205.

Доповнює процес створення військової символіки у Збройних Силах України розроблення гербів військових частин та установ. Перший герб, виконаний за геральдичними нормами, з'явився у 1994 році у базі зберігання озброєння та техніки військ зв'язку Прикарпатського військового округу. Його автором був командир цієї військової частини полковник М. Слободянюк, який надалі став активним учасником розробок військових символів Збройних Сил України.

Основою цієї емблеми став білий голуб з блискавками у кігтях, як символ електрозв'язку. Але він мав ще й інший підтекст, білий голуб символ миру, а база, як специфічна частина, існує тільки в мирний час. Голуб міститься на щиті малинового кольору, який символізує Сухопутні війська України. У верхньому полі розміщені три зірки на знак того, що частина була розташована в трьох гарнізонах на території Львівської області. Щит увінчаний малим Державним гербом України.

У 2001 році був виготовлений герб бази пунктів управління Західного оперативного командування на основі проекту герба, розробленого ще в 1998 році М. Слободянюком. Герб являє собою щит синього кольору з розташованим на ньому срібним грифоном (символом пильності і збереження таємниць), який тримає в лапі золоту булаву символ військової влади, котру він захищає. Додані золота зірка і срібний місяць свідчать про цілодобове виконання військовослужбовцями бази своїх обов'язків з охорони та збереження управління Західного оперативного командування. Щитотримачами є грифон золотого кольору та золотий лев символ Прикарпаття, де розташована частина. Доповнюють герб шолом давньоукраїнського воїна, намет кольорів герба (синьо-срібний) і стрічка малинового кольору зі срібним написом девізу частини: «Охорона та забезпечення» [371. с. 10].

Указ Президента України від 30 травня 2012 року №365 «Про відомчі заохочувальні відзнаки», наведений у додатку В.12, знаменував завершення початкового етапу розвитку військової символіки. Центральним органам виконавчої влади було рекомендовано переглянути нормативні акти про встановлення відомчих заохочувальних відзнак та привести їх у відповідність з вимогами нового Положення про відомчі заохочувальні відзнаки.

Президентом України В.Ф. Януковичем встановлено, що для Міністерства оборони України та інших військових формувань дозволяється мати: 4 медалі, а саме «10 років сумлінної служби», «15 років сумлінної служби», «20 років сумлінної служби», «Ветеран служби», не більше 3 нагрудних знаків та відомчі заохочувальні відзнаки у вигляді подяки, грамоти, почесної грамоти. Керівникові надано право нагороджувати виключно підлеглий особовий склад нагородження інших осіб не передбачено.

З метою реалізації рішення Президента України його Адміністрацією 15 червня 2012 року було проведено міжвідомчу нараду. Указ набрав чинності з 16 червня 2012 року. З цієї дати нагородження відомчими заохочувальними відзнаками, які застосовувалися у Міністерстві оборони України та інших військових формуваннях, припинилося до заснування нових заохочувальних відзнак.

До встановлення нових відомчих заохочувальних відзнак заохочення можливе було відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року (зі змінами) подякою, грамотою, цінним подарунком та відзнаками «Вогнепальна зброя», «Холодна зброя».

На виконання Указу Президента України Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України разом з іншими визначеними структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України було розпочато роботу щодо приведення нормативно-правових актів Міністерства у відповідність до вимог зазначеного Указу.

Для запровадження нових відомчих заохочувальних відзнак у Міністерстві оборони України необхідно було визначити найменування та підстави до нагородження нагрудними знаками, опрацювати ескізи й описи 4 медалей, 3 нагрудних знаків, подяки, грамоти, почесної грамоти, погодити зазначені ескізи з Комісією державних нагород та геральдики Адміністрації Президента України, опрацювати Положення про відомчі заохочувальні відзнаки на кожну медаль, нагрудний знак, подяку, грамоту, почесну грамоту окремо.

Міністром оборони України Д. Саламатіним було скасовано відомчі заохочувальні відзнаки [287] й залишено у нагородній системі Міністерства оборони України як нагрудні знаки для нагородження: військовослужбовців відзнаку «Доблесть і честь»; військовослужбовців та працівників відзнаку «Знак пошани»; військовослужбовців відзнаку «За зразкову службу у Збройних Силах України» (без ступенів, залишивши для нагородження відзнаку, яка мала І ступінь). Медалі за вислугу років, визначені новим Положенням, розроблені на основі відзнак «За сумлінну службу» трьох ступенів та відзнаки «Ветеран військової служби».

Деяка кількість відомчих заохочувальних відзнак, які скасовувалися, для збереження і використання у виставковій діяльності передана в музейний фонд Збройних Сил України до Національного військово-історичного музею України, решта утилізовані. Почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України під дію Указу Президента України не підпадали, оскільки не належали до відомчих заохочувальних відзнак, і залишилися без змін.

Таким чином, Збройні Сили України у процесі розбудови армії опрацювали цілісну систему символіки, яка складається з емблем і прапорів Збройних Сил України, та їх видів, Міністерства оборони, Генерального штабу, особистих штандартів вищих посадових осіб, а також Бойового прапора військової частини, заохочувальних відзнак Міністерства оборони України та почесних відзнак Головнокомандувача Збройних Сил України начальника Генерального штабу Збройних Сил України, знаків військової доблесті, військової символіки до уніформи.

Символіка Збройних Сил України у своїй основі має глибокі культурологічні корені і відбиває історичні здобутки українського війська. Система військових символів відповідає державній символіці України. Водночас кваліфікаційні знаки продовжують традиції Радянської армії у відзначенні майстерності військовослужбовців. Нововведенням у військовій символіці є такий елемент, як герб. Хоча застосування герба не набуло значного поширення, однак це символізує новий напрямок розвитку військової символіки.

Размещено на Allbest.Ru