Формування наукового світогляду члена-кореспондента АН УРСР Є.В. Звєрозомб-Зубовського (1890-1967)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування наукового світогляду члена-кореспондента АН УРСР Є.В. Звєрозомб- Зубовського (1890-1967)

Гуменюк Василь, старший науковий співробітник сектору наукознавства Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України

Стаття присвячена дослідженню життєвого шляху члена-кореспондента АН УРСР Євгена Васильовича Звєрозомб-Зубовського, а саме періоду формування його наукових зацікавлень і становлення як особистості. За допомогою застосування архівознавчого та джерелознавчого аналізу здійснено спробу відтворити початковий етап діяльності вченого - одного з організаторів ентомологічної науки в Україні на початку ХХ ст. Деталізовано відомості біографічного характеру, зокрема зазначено, що Є.В. Звєрозомб-Зубовський здобув освіту в Університеті Св. Володимира на природничому відділенні фізико-математичного факультету (1909-1911). Керівником і наставником у починаннях майбутнього вченого став викладач університету, приват-доцент зоолог В.П. Поспєлов, якого вважають одним із засновників практичної ентомології на початку XX ст.

У Києві за ініціативи В.П. Поспєлова і підтримки Південноросійського товариства заохочення землеробства та сільської промисловості у 1904 р. запрацювала перша в колишній імперії ентомологічна станція. У цій установі після навчання розпочинається наукова діяльність Є.В. Звєрозомб-Зубовського; у 1913 р. він обіймає посаду старшого інструктора з питань боротьби зі шкідниками в Департаменті землеробства. Стає членом і одним з організаторів Всеросійського товариства діячів з прикладної ентомології у 1915 р. Результати перших досліджень з'являються у 1911 р. і стосуються питань боротьби з ховрахами за допомогою сірковуглецю та інших заходів.

Ключові слова: Є.В. Звєрозомб-Зубовський, В.П. Поспєлов, Київська ентомологічна станція, прикладна ентомологія, шкідники сільських культур.

Formation of scientific outlook of the corresponding member of the USSR academy of sciences Yevhen Zverozomb-Zubovsky (1890-1967)

The article is devoted to the study of the life path of Yevhen Zverozomb- Zubovskyi, corresponding member of the Ukrainian SSR, namely the period of formation of his scientific interests and formation as a personality. By means of archival and source analysis, an attempt is made to recreate the initial stage of the scientist's activity - one of the organisers of entomological science in Ukraine in the early twentieth century. The article details biographical information, in particular, it is noted that E.V. Zverozomb-Zubovsky was educated at St. Volodymyr's University at the Natural Sciences Department of the Faculty of Physics and Mathematics (1909-1911). The leader and mentor in the endeavours of the future scientist was a lecturer at the University, private associate professor of zoology V.P. Pospelov, who is considered one of the founders of practical entomology in the early twentieth century.

In 1904, on the initiative of V.P. Pospelov and with the support of the South Russian Society for the Promotion of Agriculture and Rural Industry, the first entomological station in the former empire was opened in Kyiv. After completing his studies at this institution, E.V. Zverozomb-Zubovsky began his scientific career, and in 1913 he was appointed a senior instructor in pest control at the Department of Agriculture. In 1915, he became a member and one of the organisers of the All- Russian Society of Applied Entomology in 1915. The results of his first research appear in 1911 and deal with the issues of controlling gophers with the help of sulphur dioxide and other measures.

Keywords: E.V. Zverozomb-Zubovskyi, V.P. Pospelov, Kyiv Entomological Station, applied entomology, pests of agricultural crops.

Постановка проблеми

Значний внесок у розвиток ентомологічної науки в першій половині XX ст. здійснено членом-кореспондентом АН УРСР Євгеном Васильовичем Звєрозомб-Зубовським (1890-1967). Він став одним із засновників сучасної ентомологічної науки в Україні. Проте його особистість і наукова спадщина залишаються маловідомими, системно недослідженими. У даній статті зроблено акцент на вивченні особливостей формування наукових інтересів ученого, світогляду, його перших дослідницьких пошуків та їхніх результатів.

Історіографія питання

На початку ХХ ст. в Україні, а особливо в Києві, йшло активне становлення та розвиток прикладної ентомологічної науки. Це відбувалося завдяки діяльності окремих учених і функціонуванню ряду наукових товариств, серед яких Південноросійське товариство сільського господарства та сільської промисловості, Київського товариства любителів природи тощо, які шукали нових методів боротьби зі шкідниками задля збереження врожаїв. Діяльність товариств висвітлено у дослідженнях В.А. Вергунова, І.О. Демуз та ін. На сьогоднішній день є небагато праць, присвячених безпосередньо постаті Є.В. Звєрозомб-Зубовського. Серед таких виділяються праця Б.М. Мазурмовича, І.К. Шульги «Видатні вітчизняні зоологи» (1953), а також публікація академіка АН УРСР І.Г. Підоплічка у журналі «Вісник зоології» («Пам'яті Євгена Васильовича Звєрозомб- Зубовського»). Усі подальші статті про Є.В. Звєрозомб-Зубовського, переважно енциклопедичного характеру, подавали виключно короткі біографічні дані про вченого (час і місце народження, основні місця роботи тощо).

Виходячи з цього, метою статті є дослідження основних факторів становлення Є.В. Звєрозомб-Зубовського як науковця-ентомолога, а також аналіз його перших наукових доробків на початковому етапі творчого шляху. Відповідно до мети дослідження сформовано наступні завдання: визначити чинники формування наукових інтересів майбутнього ученого; проаналізувати напрями його перших наукових досліджень.

Виклад основного матеріалу

Видатним ученим у сфері сільськогосподарської ентомології, одним з організаторів захисту рослин в Україні є член-кореспондент АН УРСР, професор Є.В. Звєрозомб-Зубовський. Майбутній учений народився 19 лютого 1890 р. в Києві у сім'ї чиновника Києво-Подільського управління землеробства та державного майна. Середню освіту здобував у Київській II класичній гімназії, яку закінчив у 1909 р. Упродовж 1909-1911 рр. Є.В. Звєрозомб-Зубовський навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Київського університету Св. Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Саме в той період на природничому відділенні приват-доцентом працював ентомолог Володимир Петрович Поспєлов (1872-1949), який відіграв ключову роль у становленні Є.В. Звєрозомб-Зубовського як вченого.

В.П. Поспєлов - вихованець природничого відділення фізико-математичного факультету Московського університету, який він закінчив 1904 р. зі ступенем магістра зоології. Під час свого навчання в університеті В.П. Поспєлов у 1902-1903 рр. активно займався вивченням у Київській губернії шкідника бурякових посівів звичайного бурякового довгоносика (Asproparthenis punctiventris), масове розмноження якого спостерігалося у 18961897 та 1904-1906 рр. [7, с. 302]. У 1904 р. В.П. Поспєлов працював у Києві на посаді старшого спеціаліста з прикладної ентомології Департаменту землеробства і одночасно, як уже зазначалося, - приват-доцентом Київського університету Св. Володимира.

Необхідність розвитку ентомологічних знань для потреб сільського господарства сприяла тому, що 19 лютого 1904 р. за наполегливості В.П. Поспєлова та за підтримки Південноросійського товариства заохочення землеробства та сільської промисловості [15, с. 197] в Києві відкривалася перша в Російській імперії Київська ентомологічна станція. В.П. Поспєлов здійснював керівництво установою до літа 1913 р., і, як згодом його учень Є.В. Звєрозомб-Зубовський опише дану подію у своїй статті-присвяті В.П. Поспєлову: «19 лютого 1904 року - знаменна дата заснування першої в Російській імперії станції по боротьбі зі шкідниками. Одночасно відкриття станції означало велику перемогу Володимира Петровича над чиновниками Петербургу, які вважали, що провінції свої ентомологічні заклади ще не потрібні. Проте непересічна енергія Володимира Петровича і його ерудиція та великі організаторські здібності швидко виправдали існування Київської ентомологічної станції і довели ... всю життєвість місцевих закладів по захисту рослин. У перше ж десятиріччя південна та середня частини Російської імперії вкрилися мережею таких станцій і вже в 1914 році нараховувалося 18 станцій та ентомологічних бюро, організованих по зразку Київської та зазвичай її ж вихованцями» [7, с. 302].

В.П. Поспєлов також уперше в Російській імперії заснував спеціальний журнал з прикладної ентомології «Ентомологічний вісник». Учений разом з викладачем Київського політехнічного інституту (нині - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського») А.Г. Лебедєвим очолював редакцію видання. Часопис видавався Київським товариством любителів природи за фінансової підтримки Департаменту землеробства упродовж 1912-1914 рр. [15, с. 220].

Згодом «Ентомологічний вісник» отримав назву «Журнал прикладної ентомології», який став друкованим органом створеного за ініціативи В.П. Поспєлова першого в Російській імперії Всеросійського товариства діячів по прикладній ентомології, Установчі Збори якого відбулися в Києві 21-23 листопада 1915 р. На Зборах Товариства були присутніми 20 ентомологів. Головою Товариства обрали В.П. Поспєлова, а його заступниками Ю.М. Вагнера (1865-1945) та І.В. Ємельянова (1880-1945). При Товаристві Є.В. Звєрозомб-Зубовський мав статус члена-співробітника. Товариство створювалося: для підтримки, розвитку та гуртування організацій і окремих осіб, які працювали в галузі прикладної ентомології та зоології; задля обміну думками, досвідом і розроблення методик дослідження питань прикладної ентомології, пошуку способів поширення відповідних знань серед населення; організації заходів боротьби від шкоди, що спричинювалися комахами-шкідниками й іншими тваринами.

У 1913 р. в Києві відбулася ще одна визначна подія в історії становлення вітчизняної ентомологічної науки. Упродовж 20-23 серпня проходив І Всеросійський з'їзд діячів з прикладної ентомології, в організації якого активну участь взяв В.П. Поспєлов. На з'їзді зібралось 67 провідних спеціалістів у сфері ентомології, зокрема серед учасників були видатні ентомологи В.Г. Аверін (Харківське ентомологічне бюро), М.М. Кулагін (Петербурзька академія наук), М.В. Курдюмов (Полтавська сільськогосподарська дослідна станція), А.Г. Лебедєв (Київський політехнічний інститут), К.К. Міллер (Російське ентомологічне товариство) та ін. До роботи з'їзду долучився і молодий ентомолог Є.В. Звєрозомб-Зубовський [15, с. 5]. На з'їзді виголошено 22 доповіді, присвячені питанням діяльності місцевих ентомологічних організацій, захисту рослин за кордоном, боротьби з польовими шкідниками. Під час з'їзду М.В. Курдюмов підняв питання про необхідність об'єднання діяльності ентомологічних установ, яке і було реалізоване у формі вищезгаданого Всеросійського товариства діячів по прикладній ентомології.

Приходимо до висновку, що саме в умовах активного науково- організаційного становлення ентомології та інших природознавчих наук відбувалося формування особистості Є.В. Звєрозомб-Зубовського як ученого та кола його наукових зацікавлень.

Свою професійну діяльність в ентомології Є.В. Звєрозомб-Зубовський розпочав відразу після закінчення навчання в 1911 р. У червні цього ж року його було зараховано практикантом з ентомології на Київську ентомологічну станцію. На посаді практиканта він пропрацював до 1 серпня 1913 р., опісля його перевели на посаду старшого інструктора з питань боротьби зі шкідниками в Департамент землеробства [1, арк. 2].

У 1911-1914 рр., які окреслюємо як перший київський період діяльності вченого, Є.В. Звєрозомб-Зубовський займався вивченням окремих питань біології, розробленням засобів боротьби з комахами-шкідниками у сільському та лісовому господарствах (комірний довгоносик (Sitophilus granarius), хрущ (Melolontha Fabricius, 1775), бронзова дубова златка (Chrysobothris affinis F.) та ін.). Цікавився систематикою твердокрилих, а також біологією ховрахів і мишоподібних гризунів, а також засобами боротьби з ними. Крім того, за цей період вперше провів дослідження щодо користі кротів (досліджував вміст шлунків кротів).

Першою друкованою працею Є.В. Звєрозомб-Зубовського стала спільна стаття з І. Бай під назвою «Досвід боротьби з ховрахами у Звенигородському повіті Київської губернії влітку 1911 р.», яка вийшла друком у 1911 р. у двох номерах щотижневого сільськогосподарського та економічного журналу «Хозяйство» (видавався Південноросійським товариством заохочення землеробства та сільської промисловості протягом 1906-1916 рр.). Отже, у зазначеній публікації автори описали результати досліджень з питань боротьби з ховрахами за допомогою сірковуглецю. Досліди проводили на Київській ентомологічній станції спільно з Київською губернською управою у справах земського господарства на території трьох волостей Звенигородського повіту: в Катеринопільській, Єрківській та Петриківській [9, с. 1307].

У 1914 р. статтю детально прореферував професор, декан природничо- історичного циклу приватного Московського міського народного університету ім. А.Л. Шанявського (заклад функціонував у 1908-1918 рр. у Москві) - Микола Михайлович Кулагін. Він у статті «Ховрахи та інші шкідники хлібів та боротьба з ними», опублікованій у № 11 журналу «Природа», проаналізував дослідження Є.В. Звєрозомб-Зубовського та І. Бая стосовно способу життя, поведінки та влаштування нірок ховрахами в межах Звенигородського повіту Київської губернії. Порівнює їхні дані досліджень з результатами вивчення ховрахів іншими науковцями (В.М. Мартіно, О.О. Браунер) в інших регіонах Російської імперії [11, с. 1365 ].

У 1912 р. Є.В. Звєрозомб-Зубовський випробовує себе в якості референта, взявшись реферувати статтю Fuchs, Gilbert, Dr. «Generationsfragen bei Russelkafern» (1912). Реферат на цю статтю надруковано у першому випуску згадуваного вище «Ентомологічного вісника» в рубриці «Новини російської та іноземної літератури по ентомології» [8, с. 112]. Інтерес до даної праці був зумовлений тим, що Київська ентомологічна станція у 1907-1909 рр. (і автор статті відповідно) проводили спостереження за поведінкою великих соснових довгоносиків (Hylobius abietis). У рефераті Є.В. Звєрозомб-Зубовський підводить підсумки, що результати дослідження соснових довгоносиків, які проводилися станцією, частково підтверджують і доповнюють дослідження Гільберта Фукса (1871-1952).

У 1913 р. в журналі «Хозяйство» Є.В. Звєрозомб-Зубовський публікує статтю «Комірний довгоносик і боротьба з ним», у якій детально описує шляхи потрапляння комірних (зернових) довгоносиків (Calandra granaria L) до комор, способи зараження ними зерна та засоби боротьби з ними. Зокрема, вчений пропонував щоразу перед завозом нового врожаю зерна проводити детальне прибирання комори, для цього робити знімні підлоги, щоб була можливість прибрати усе старе зерно, оскільки в них можуть знаходитися поклади яєць комірного довгоносика. В якості радикального способу боротьби ним пропонувалося застосування сірковуглецю.

У наступній статті, опублікованій у журналі «Хозяйство», Є.В. Звєрозомб-Зубовський виклав результати дослідження ссавців - полівки звичайної (Microtus arvalis Pall). У публікації «Звичайна полівка (житник) та боротьба з нею» вчений детально описав спосіб життя полівок та шкоду, яку вони приносять сільському господарству: «Хлібам вони шкодять тим, що виривають зерна, що проростають, поїдають сходи, оголюючи круговини; січуть хліб, що колоситься; при дозріванні хліба роблять у своїх коморах запаси колосків, причому розміри таких запасів досягають 3-4 фунтів на гніздо. Після збирання хлібів та орання житник перекочовує на озимі поля, де знищує нові сходи. У цей час він ушкоджує і бурякові висадки (у кагатах)» [6, с. 1803]. Превентивними засобами боротьби з полівками Є.В. Звєрозомб-Зубовський рекомендує берегти усіх хижаків, які харчуються полівками - лисиці, їжаки, ласки, сови, сичі, ворони, галки, сойки. «Охорона корисних хижаків є самим головним попереджуючим засобом», - зазначав автор. Для знищення мишей Є.В. Звєрозомб-Зубовський рекомендував інфікувати їх мишиним тифом. Відповідні дослідження проводилися співробітниками Київської ентомологічної станції в 1911 р. і, зі слів автора, давали якісні результати.

У 1913 р. Є.В. Звєрозомб-Зубовський опублікував дві розвідки у «Працях Київської станції по боротьбі зі шкідниками при Південно-російському товаристві заохочення землеробства і сільської промисловості». У статті «Златка Agrilus hastulifer Ratz, спосіб її життя та боротьба з нею» вчений описав рідкісний вид златки вузькотілої зубчастої (Agrilus hastulifer Ratz) як шкідника дуба на Київщині та Поділлі. У статті «Досліди боротьби з личинками хруща за допомогою сірковуглецю» науковець приділив увагу дослідам щодо знешкодження личинок хруща за допомогою сірковуглецю.

На посаді старшого інструктора Департаменту землеробства по боротьбі зі шкідниками Є.В. Звєрозомб-Зубовський продовжував вивчати питання боротьби з ховрахами за допомогою сірковуглецю. У 1914 р. в журналі «Хозяйство» опублікована чергова стаття «Боротьба з ховрахами за допомогою сірковуглецю», у якій описана послідовність дій при боротьбі з ховрахами, та вміщена рекомендація проводити цю процедуру відразу після закінчення весняних посів, коли ховрахи найбільш вразливі [5, с. 565].

Також з'являються нові публікації з результатами вивчення польових мишей: спільна стаття з видатним ученим Е.В. Шарлеманем у журналі «Хозяйство» - «Про масову появу мишей у Київській губернії 1914 року та боротьба з ними», у виданні Ентомологічного бюро Харківської губернії «Бюлетень шкідників сільського господарства» - стаття «До масової появи мишей восени 1914 року».

З'ясовано, що Є.В. Звєрозомб-Зубовським проведено перші дослідження про корисність кротів для сільського господарства: отримані результати опубліковані у статті «Дослідження вмісту шлунків кротів», у якій автор зазначав, що до раціону кротів також входять комахи, у тому числі шкідники. Цей доведений факт відкидав усталену на той час думку, що кроти не приносили ніякої користі сільському господарству, навіть шкодили йому.

У липні 1915 р. Є.В. Звєрозомб-Зубовський з Києва переїхав до Воронежа, де отримав посаду асистента кафедри зоології та ентомології Воронезького сільськогосподарського інституту (нині - Воронезький державний аграрний університет). Кафедрою керував В.П. Поспєлов.

звєрозомб-зубовський вчений ентомологічний

Висновки

На становлення особистості, формування наукового світогляду та фахових зацікавлень видатного у майбутньому вченого, члена- кореспондента АН УРСР Є.В. Звєрозомб-Зубовського вплинули два умовних чинники: фактори часу і місця початку професійної кар'єри. Адже саме у м. Києві в той час, коли Є. В. Звєрозомб-Зубовський навчався в гімназії (до 1909 р.), згодом - в університеті (1909-1911 рр.) і проходив практику при Київській ентомологічній станції (1911-1913 рр.), відбувалося його становлення як ентомолога під впливом В.П. Поспєлова. У період між 19041914 рр. за ініціативи В.П. Поспєлова відбулися важливі події, які вплинули на становлення ентомологічної науки на початку ХХ ст. й зокрема, на формування наукових інтересів молодого Є.В. Звєрозомб-Зубовського.

Організація та діяльність першої в Російській імперії Київської ентомологічної станції, заснування часопису з прикладної ентомології «Ентомологічний вісник», проведення І Всеросійського з'їзду діячів з прикладної ентомології відбулися за участі Є.В. Звєрозомб-Зубовського. Молодий учений під керівництвом В.П. Поспєлова активно проводив прикладні дослідження, публікував статті у фахових журналах, допомагав в організації заходів, співпрацюючи з іншими видатними природознавцями того часу. Встановлено, що на початковому етапі творчої діяльності Є. В. Звєрозомб-Зубовський досліджував ссавців (ховрахів, польових мишей, кротів) та комах (комірний довгоносик, хрущ, златка вузькотіла зубчаста). Вже у перших працях молодий дослідник запропонував низку способів запобігання поширенню шкідників сільськогосподарських культур.

Список використаних джерел та літератури

1. Автобіографія ентомолога Євгена Васильовича Звєрозомб- Зубовського. Інститут архівознавства Національної бібліотеку України імені В.І. Вернадського (далі - ІА НБУВ). Ф. 88 Оп. 2. Спр. 25. Арк. 1-6.

2. Загороднюк І. Євген Звірозомб-Зубовський та теріологічні аспекти його діяльності. Novitates Theriologicae. 2022. Pars 14. С. 122-125.

3. Зверезомб-Зубовский Е.В. Амбарный долгоносик и борьба с ним. Хозяйство. 1913. № 44. С. 1653-1656.

4. Зверезомб-Зубовский Е.В. Амбарный долгоносик и борьба с ним. Хозяйство. 1913. № 45. С. 1682-1685.

5. Зверезомб-Зубовский Е.В. Боротьба с сусликами посредством сернистого углерода. Хозяйство. 1914. № 17. С. 565-570.

6. Зверезомб-Зубовский Е.В. Обыкновенная полевка и борьба с ней. Хозяйство. 1913. № 48. С. 1802-1805.

7. Зверезомб-Зубовский Е.В. Памяти Владимира Петровича Поспелова (1872-1949). Энтомологическое обозрение. 1950. Т. XXXI, № 1-2. с. 301-314.

8. Зверезомб-Зубовский Е.В. Реферат статьи Fuchs, Gilbert, Dr. GenerationsfTagen bei Russelkafern. Энтомологический вестник. 1912. Т. 1. № 1. С. 112-113.

9. Зверезомб-Зубовский Е.В., Бай И. Опыт борьбы с сусликами в Звенегородском уезде Киевской губернии летом 1911 р. Хозяйство. 1911. № 41. С. 1307-1313

10. Зверезомб-Зубовский Е.В., Бай И. Опыт борьбы с сусликами в Звенегородском уезде Киевской губернии летом 1911 р. Хозяйство. 1911. № 42. С.1357-1366.

11. Кулагин Н.М. Суслики и другие вредители хлебовъ и борьба съ ними. Природа. № 11. С. 1363-1372

12. Мазурмович Б.Н. Выдающиеся отечественные зоологи: пособие для учителей средней школы. Москва: Учпедгиз, 1960. 428 с.

13. Пидопличко И.Г. Памяти Евгения Васильевича Зверезомб- Зубовского. Вестник зоологии. 1967. № 4. С. 78-81.

14. Список друкованих робіт Є. В. Звєрозомб-Зубовського. ІА НБУВ. Ф. 88. Оп. 2. Спр. 107. Арк. 1-7.

15. Труды первого Всероссійского съезда деятелей по прикладной энтомологш в г. Киев в 1913 году. Киев: Типографія Р. К. Лубковского. 1915. 231 с.

References

1. Avtobiohrafiia entomoloha Yevhena Vasylovycha Zvierozomb- Zubovskoho [Autobiography of the entomologist Yevhen Vasilyevich Zverozomb- Zubovsky]. Instytut arkhivoznavstva Natsionalnoi biblioteku Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho (dali - IA NBUV) - Institute of Archival Studies of the Vernadsky National Library of Ukraine (hereinafter - IA NBUV). F. 88 Op. 2. Spr. 25. Sheets. 1-6 [In Russian].

2. Zahorodniuk I. (2022). Yevhen Zvirozomb-Zubovskyi ta teriolohichni aspekty yoho diialnosti [Yevhen Zvirozomb-Zubovsky and theriological aspects of his activity]. Novitates Theriologicae, Pars 14. pp. 122-125 [In Ukrainian].

3. Zverezomb-Zubovskiy E.V. (1913). Ambarnyy dolgonosik i borba s nim [Barn weevil and its control]. Khozyaystvo - Economic practices, № 44, pp. 1653-1656 [In Russian].

4. Zverezomb-Zubovskiy E.V. (1913). Ambarnyy dolgonosik i borba s nim [Barn weevil and its control]. Khozyaystvo - Economic practices, № 45, pp. 1682-1685 [In Russian].

5. Zverezomb-Zubovskiy E.V. (1914). Borotba s suslikami posredstvom sernistogo ugleroda [Control of gophers by means of carbon sulfide]. Khozyaystvo - Economic practices, № 17. pp. 565-570 [In Russian].

6. Zverezomb-Zubovskiy E.V. (1913). Obyknovennaya polevka i borba s ney [Common vole and its control]. Khozyaystvo - Economic practices, № 48, pp. 1802-1805 [In Russian].

7. Zverezomb-Zubovskiy, E. V. (1950). Pamyati Vladimira Petrovicha Pospelova (1872-1949) [In memory of Vladimir Petrovich Pospelov (1872-1949)]. Entomologicheskoe obozrenie - Entomological review, Vol. XXXI, № 1-2, pp. 301-314 [In Russian].

8. Zverezomb-Zubovskiy E.V. (1912). Referat stati Fuchs, Gilbert, Dr. Generationsfragen bei Russelkafern [Abstract of the article Fuchs, Gilbert, Dr. Generationsfragen bei Russelkafern]. Entomologichesky Vestnik - Entomological Bulletin, vol. 1, № 1, pp. 112-113 [In Russian].

9. Zverezomb-Zubovskiy E.V., Bay І. (1911). Opyt borby s suslikami v Zvenegorodskom uezde Kievskoy gubernii letom 1911 r. [Experience of controlling gophers in Zvenegorod district of Kyiv province in summer 1911]. Khozyaystvo - Economic practices, № 41, pp. 1307-1313 [In Russian].

10. Zverezomb-Zubovskiy E.V., Bay І. (1911). Opyt borby s suslikami v Zvenegorodskom uezde Kievskoy gubernii letom 1911 r. [Experience of controlling gophers in Zvenegorod district of Kyiv province in summer 1911]. Khozyaystvo - Economic practices, № 42, pp. 1357-1366 [In Russian].

11. Kulagin N.M. (1914). Susliki i drugie vrediteh khlebov i borba s nimi [Gophers and other pests of crops and their control]. Priroda - Nature, № 11, pp. 1363-1372 [In Russian].

12. Mazurmovich B.N. (1960). Vydayushchiesya otechestvennye zoologi: posobie dlya uchiteley sredney shkoly [Outstanding Russian zoologists: a manual for secondary school teachers]. Moskva [In Russian].

13. Pidoplichko I.G. (1967). Pamyati Evgeniya Vasilyevicha Zverezomb- Zubovskogo [In Memory of Evgeny Vasilievich Zverezomb-Zubovsky]. Vestnik zoologii - Bulletin of zoology, № 4, pp. 78-81 [In Russian].

14. Spysok drukovanykh robit Ye.V. Zvierozomb-Zubovskoho. [List of publications by E.V. Zverozomb-Zubovsky]. IA NBUV. F. 88. Op. 2. Spr. 107 [In Russian].

15. (1915). Trudy pervogo Vserossiyskogo sezda deyateley po prikladnoy entomologiii v g. Kiev v 1913 godu. [Proceedings of the First All-Russian Congress of Applied Entomology in Kiev in 1913.] Kyiv [In Russian].

Размещено на Allbest.ru