«Війна мене застала...»: 1939-1941 рр. у спогадах колишніх радянських військовополоних через десятиліття

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Війна мене застала...»: 1939-1941 рр. у спогадах колишніх радянських військовополоних через десятиліття

Марина Баришполець (Лобода),

к.і.н., с.н.с. відділу воєнно-історичних досліджень, Інститут історії України НАН України, (Київ)

Мирослава Смольніцька,

к.і.н., с.н.с. відділу історії України другої половини ХХ століття,

Інститут історії України НАН України, (Київ)

Myroslava Smolnitska, Candidate of Historical Sciences (Ph.D), Senior Researcher of the Department of History of Ukraine of the second half of the twentieth century, Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine (Kyiv),

«THE WAR CAME TO ME...»: 1939-1941 IN THE MEMORIES OF FORMER SOVIET PRISONERS OF WAR DECADES LATER

Abstract

The article summarizes evidence about the beginning of the Second World War, obtained from such sources of own origin as the memories of eyewitnesses. The authors analyzed 146 letters that were collected as part of the «Memoirs of Soviet Prisoners of War» project. The purpose of the article: to investigate to what extent the data on the beginning of the war in the minds of citizens of the former USSR correlate with modern historiographical narratives about the time and space of the Second World War for Ukraine. The methodology. The selection of data from the sources was limited to the chronology of 1939-1941. The main analysis was carried out using a qualitative approach. To structure the data, a problematic method was used, which, in our opinion, most optimally reflected the results of the study. Scientific novelty: the information space has been supplemented with data on the awareness of eyewitnesses about the processes that took place on the western border of the Ukrainian SSR in 1939-1941. Conclusions. In the memoirs of former Soviet soldiers, there are multi-story fragments of data about the participation of the USSR in the Second World War. Facts from individual letters testify to the involvement of their authors in some events of the Second World War, which preceded the German-Soviet war. In 1939-1941, several dozen authors were part of the USSR army in the newly annexed territories of the Soviet Union. Most often, they interpreted their presence near the «new border» as «staying in military units». Only a few spoke in more detail about their experience as Soviet soldiers during the period of establishment of Soviet control over the newly annexed territories. In general, when mentioning the beginning of the war, respondents most often wrote about the invasion of Nazi Germany into the USSR. The date of June 22, 1941 was remembered in great detail by both civilians and military personnel. Separate memories are proof that Soviet propaganda created a powerful myth about the «Great Patriotic War» and the USSR's participation in World War II. Some ideological narratives remained entrenched even decades later.

Keywords: German-Soviet war, «Great Patriotic War», memories, prisoners of war, sources of personal origin, World War II.

Анотація

У статті проаналізовано спогади учасників Другої світової війни -- колишніх радянських військовополонених про 1939-1941 рр. Джерелом дослідження стали 146 листів, що були зібрані співробітниками Інституту історії України в рамках проєкту «Спогади радянських військовополонених» у З 2007 р. в Інституті історії України НАН України виконувався проєкт «Спогади радянських військовополонених». У його рамках було розіслано 939 листів-запитів до колишніх військових, які мали досвід перебування у німецькому полоні в роки Другої світової війни, і на момент опитування проживали на території України, з проханням надати для друку свої спогади.

Зібрані джерела зберігаються у відділі воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України. Див.: Колекції документів відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України (далі -- КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ), ф. Джерела особового походження, оп. 1. Спогади військовополонених.

Частково матеріали проєкту представлені у: Баришполець (Лобода) Марина. «Довга дорога додому»: доля радянських військовополонених у спогадах. Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України, Ін-т історії України. Київ, 2016. Вип. 18. С. 202-226.

2007-2009рр. Мета статті: дослідити як дані про початок війни в уявленні колишніх радянських громадян вписуються в сучасні історіографічні наративи щодо часу і простору Другої світової війни на теренах України. Методологія. Вибірка з джерел здійснена здебільшого в рамках хронології 1939-1941 рр. Для основного аналізу застосовано якісний підхід, а для структурування -- конкретно-проблемний метод, що дозволив, на нашу думку, як індикатор найбільш оптимально проявити результати заявленої мети дослідження. Наукова новизна: введено в науковий обіг витяги з 146 спогадів колишніх радянських військовополонених про розуміння ними власного початку «входу» у війну, у т. ч. про поінформованість очевидців про процеси, що відбувалися на західному кордоні УРСР. Висновки. З джерел спостерігаємо наявність у середовищі колишніх радянських військових багатосюжетних фрагментів даних щодо участі СРСР у Другій світовій війні. Факти з окремих спогадів свідчать про причетність їх авторів до подій Другої світової війни, які передували німецько- радянській війні. Кілька десятків респондентів у 1939-1941 рр. служили у складі військ СРСР на щойно приєднаних до Радянського Союзу територіях. Найчастіше свою присутність біля «нового кордону» вони трактували як «перебування у військових частинах». Лише деякі з них більш розгорнуто розповіли про свій військовий досвід у період, коли СРСР встановив контроль над новоприєднаними територіями. Загалом, згадуючи початок війни, респонденти найчастіше писали про вторгнення нацистської Німеччини в СРСР. Дата 22 червня 1941 р. запам'яталася як цивільним, так і військовослужбовцям дуже детально. Вцілому спогади є доказом того, що радянська пропаганда створила потужний міф про «Велику Вітчизняну війну» та участь СРСР у Другій світовій війні. Деякі ідеологічні наративи залишилися вкоріненими навіть через десятиліття.

Ключові слова: «Велика Вітчизняна війна», військовополонені, джерела особового походження, Друга світова війна, 22 червня 1941 р., спогади, німецько- радянська війна.

військовополонений радянський війна

Сучасна російсько-українська війна «запустила серйозні процеси переосмислення того, що відбувалося 70 років тому» В'ятрович Володимир. Друга Світова. Війна пам'ятей. Лекція у рамках 22-го Форуму видавців і читачів, Львів, 10 вересня 2015 року. Zbruc. 2016. 9 трав. URL: https://zbruc.eu/node/51248 (дата звернення: 10.10.2023).. В інформаційному просторі посилилася тенденція (у т. ч. завдяки пакету законів про деко- мунізацію Закони Верховної Рада України від 9 квітня 2015 р. Див.: Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 25, № 26.) щодо оприявлення інших, нерадянських, підходів у висвітленні подій Другої світової війни на теренах України та місця її мешканців у цих процесах.

В історіографії неодноразово приверталась увага до важливості врахування і транскрибування особливостей українського досвіду. Один з висновків: «вписати Україну в дуже просту чорно-білу радянську модель поглядів на Другу світову війну -- абсолютно нереально [...] в українських реаліях не так просто визначити навіть чіткі хронологічні межі, про які маємо говорити, коли говоримо про Другу світову війну» В 'ятрович Володимир. Друга Світова. Війна пам'ятей.. Постановку проблеми щодо датування початку Другої світової війни для українців, з урахуванням подій весни 1939 р. на Закарпатті, неодноразово зустрічаємо у працях науковців. Як наприклад, у Романа Офіцинського Офіцинський Роман. З Карпатської України для нас почалася Друга світова. Істо-рична правда. 2013. 15 березня. URL: https://www.istpravda.com.ua/artides/2013/03/15/ 117613/ (дата звернення: 21.10.2022)., Володимира В'ятровича В 'ятрович Володимир. Друга Світова. Війна пам'ятей., Олени СтяжкіноїСтяжкіна Олена. Рокада: чотири нариси з історії Другої Світової. Київ: ДУХ і ЛІТЕРА, 2020. С. 37.. Зокрема, О. Стяжкіна, як нам видається, опрацювавши вітчизняні і зарубіжні підходи, запропонувала одне з найкращих узагальнень методологічної оптики, яку можна було б застосувати для аналізу української історії Другої світової війниДив.: Стяжкіна Олена. Рокада: чотири нариси з історії Другої Світової. С. 13-42.. Погоджуємось з тезою історикині, що «не менш плідним і таким, що має бути включеним у порядок роздумів про війну, є введення в академічний обіг хронологічної оптики спільнот і людей» Там само. С. 39..

Серед важливих аспектів даного дискурсу -- висвітлення питання, наскільки була видимою і зрозумілою для сучасників Другої світової війни їхня участь у тогочасних подіях та усвідомлення процесів, що відбувалися. Інформативними з цього приводу є джерела особового походження (спогади (мемуари), щоденники, приватне листування, життєписи, автобіографії, подорожні нотатки тощо), що масово публікувалися з часу проголошення незалежності Україною в 1991 р.

Свій внесок у введення в обіг вищезгаданих джерел здійснюють науковці академічних інституцій, ЗВО, музеїв та громадських організацій. Серед популярних форматів --збірки спогадів.

Одні з них знайомлять з історичною пам'яттю представників певних груп: остарбайтерів, в'язнів концтаборів, військовополонених, національних меншин, учасників військових дій, радянського руху Опору та українського визвольного руху, жертв репресій та депортацій тощо Узники. Книга воспоминаний. Донецк: «Донеччина», 2002. 159 с.; «.То була неволя». Спогади та листи остарбайтерів / Упоряд.: Т В. Пастушенко, М. Ю. Шевченко; Ін-т історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». Київ: [б.в.], 2006. 544 с.; «Ich werde es nia vergessen». Briefe sowjetischer Kriegsgefangener 2004-2006. Berlin: Ch. Links, 2007. 272 p.; Українські в'язні концтабору Маутгаузен: Свідчення тих, хто вижив / Ін-т історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років»; Український інститут національної пам'яті; редкол.: Л. В. Лега-сова (кер. проєкту) та ін. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. 336 с.; Пере-слідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: Збірник документів, матеріалів та спогадів / Автор-упорядник Михайло Тяглий. Київ: Україн-ський центр вивчення історії Голокосту, 2013. 208 с.; Партизанські колекції Націо-нального музею історії України у Другій світовій війні. Щоденники / Ін-т історії України НАН України; Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморі-альний комплекс; редкол.: Л. В. Легасова (кер. проєкту) та ін. Київ: Аеростат, 2015. 304 с.; Концтабір Аушвіц -- український вимір: дослідження, документи, свідчення / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс; Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л. Легасова (кер. проєкту) та ін. Київ, 2019. 324 с.; Повстанські колекції. Спогади / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс; редкол.: Л. Легасова (кер. проєкту) та ін. Київ, 2021. 264 с.; Відродження пам'яті: спогади свідків і жертв Голокосту / Гол. ред. І. Щупак; упоряд.: О. Іщенко, Т Селютіна. Дніпро: Музей «Пам'ять єврейського народу та Голо- кост в Україні»; Ін-т «Ткума», 2021. Вип. 8. 168 с.; Українські остарбайтери: дослід-ження, документи, свідчення / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс; Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л. Легасова (кер. проєкту) та ін. Київ, 2023. 496 с. та ін.. Інші -- є міксом документів з прив'язкою до локацій, як у масштабах одного чи кількох населених пунктів Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян / Микола Боровик, Наталія Дробкова, Тетяна Пастушенко. Київ: Саміт-книга, 2020. 352 с.; Джерела з історії Другої світової війни в локальному вимірі. Баришполець М. К., Смольніцька М. К. Пам'ять про Другу світову війну в іменах і подіях: Головурів, Кийлів, Рудяків / М. К. Баришполець, М. К. Смольніцька; НАН України, Ін-т історії України. Бориспіль: Медіа-центр «ТС», 2020. С. 539-685., так і у межах окремих регіонів В ярмі окупації. Маловідомі сторінки історії примусової праці на Київщині / Спілка колиш. політ. в'язнів фашист. концтаборів м. Києва; Міжнародний фонд «Взаємо-розуміння і толерантність»; [кер. проєкту А. Гулей]. Київ: Фенікс, 2013. 146 с.; У рабстві: усні історії примусових робітників із Закарпаття 1939-1944 років / Упоряд., підг. текстів, комент., прим. О. Грицака, Р. Офіцинського. Ужгород: ІВА, 2013. 166 с.; Опыт нацистской оккупации в Донбассе: свидетельствуют очевидцы / Авт.-сост. Д. Титаренко, Т. Пентер. Донецьк: Світ книги, 2013. 465 с. чи України в цілому Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Документи і матеріали. У 2-х ч. Ч. 2 / [ред. кол.: В. А. Смолій (голова колегії), О. В. Бажан, Г. В. Боряк та ін.; упоряд.: І. Азарх, М. Баришполець (Лобода), Т. Вронська та ін.]; НАН України, Ін-т історії України. Київ: Наукова думка, 2021. 1156 с.. Ще один формат -- реалізація індивідуальних проєктів шляхом публікації колекцій родинних документів «Люба моя Еллі!...» Листи, світлини та документи німецького чиновника з окупо-ваного Іванкова (1942-1943 рр.) / Упоряд.: Г. Бьоше, М. Дубик, Т. Пастушенко; перек.:

Оксана Николайчук, Любов Сочка; наук. ред. Олександр Лисенко. Київ: Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність», 2012. 336 с. та особистих спогадів для нащадків Некипілий Олександр. Приречені. Кременчуг: Християнська Зоря, 2006. 166 с.; Хотячук Феодосій. Спогади що зберегла недремна пам'ять. [б.м., б.в., б.р.], 130 с..

Очевидно, що джерела особового походження є важливими для дослідників соціальної історії, у т. ч. історії повсякдення. Відмітно, що цей матеріал задіяний здебільшого для висвітлення тих чи інших проблем окремих груп суспільства. Так, аналізуючи перспективи дослідження становища радянських військовополонених через призму історії повсякдення Тетяна Пастушенко робить висновок, що спогади полонених червоноар- мійців найчастіше «використовувалися для ілюстрації оповіді історика про становище бранців у німецькому полоні, опису різноманітних обставин перебування у неволі, реконструкції функціонування певного табору»14 Пастушенко Тетяна. Дослідження проблеми радянських військовополонених у Другій світовій війні: погляд через призму історії повсякдення. Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України, Ін-т історії України. Київ, 2011. Вип. 14. С. 39..

Проте потенціал даного типу джерел значно ширший. Зокрема, актуальний для дослідження наскрізних проблем, таких як приміром: проявлення питання розуміння очевидцями власного початку «входу» у війну, у т. ч. їх поінформованості про процеси, що відбувалися на західному кордоні УРСР. Наразі, напрям пошуку і узагальнення даних з джерел особового походження щодо з'ясування розуміння початку Другої світової війни серед очевидців, які проживали на українських землях, -- реалізовується, але ще не вичерпаний Пастушенко Тетяна. Початок Другої світової війни у спогадах жителів Закар-паття: за матеріалами усноісторичних досліджень. Історичний часопис з богемістики і словакістики: зб. наук. праць. Ужгород: TIMPANI, 2017. Вип. 6. С. 157-170..

Мета статті: систематизувати інформацію про розуміння початку війни у середовищі радянських людей (учасників Другої світової війни), отриману з кореспонденції, зібраної у рамках проєкту «Спогади радянських військовополонених»; проаналізувати як дані про початок війни в уявленні колишніх радянських громадян вписуються в сучасні історіографічні наративи щодо часу та простору Другої світової війни на теренах України.

Ідея дослідження: ми свідомі, що спогади є джерелом суб'єктивної думки авторів. Утім, у розрізі проявлення даного питання вони цінні тим, що написані через десятиліття після розпаду СРСР, тобто в той час, коли в Україні в інформаційному просторі дискурс про «Велику Вітчизняну війну» витіснявся, а точніше актуалізувався на значно ширшому масшта- буванні процесів та явищ Другої світової війни. Врахування аспекту трактування респондентами минулого через призму сучасності з одного боку показує трансформацію їх світогляду, з іншого -- наявність (живу- чість)/відсутність укорінених міфів радянської історії.

Джерельну базу дослідження склали спогади колишніх радянських військовополонених, отримані у формі листів упродовж 2007-2009 рр. На 939 запитів, розісланих у рамках проєкту, на адресу Оргкомітету надійшли відповіді від 158 адресатів КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1. Спогади вій-ськовополонених.

У випадку, якщо розповідь була записана не від першої особи (учасника подій), у дослідженні для узагальнення та систематизації даних про військовополонених вжи-вається поняття «респондент».. Серед них: 136 листів -- це спогади написані особисто або надиктовані; 6 --прижиттєві спогади та повідомлення про смерть; 5 -- опитувальник заповнений рідними та повідомлення про смерть; 11 --листи без спогадів. Причини їх відсутності різні: небажання згадувати події часів війни (1); хворобливий стан (3) та смерть респондентів (7). Зрештою, для аналізу у дослідженні використані дані з 146 листів*.

Щодо характеристики спогадів: їх основу складали розповіді навколо 10 ключових питань опитувальника Оргкомітету: В якому році Вас призвали до лав РСЧА? Де застала Вас війна (без уточнення Друга світова війна чи німецько-радянська)? Коли та за яких обставин Ви потрапили у полон? та ін. КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1. Спогади військовополонених, спр. 2, л. 31. Варто відмітити, що деякі відповіді представлені короткими рукописними повідомленнями, інші -- більш розлогими текстами і навіть друкованими книгами: «Приречені» (О. Некипілий), «Спогади що зберегла недремна пам'ять» (Ф. Хотячук) Некипілий Олександр. Приречені...; Хотячук Феодосій. Спогади що зберегла не-дремна пам'ять....

Першочергово інформація з отриманих матеріалів дає уявлення про статус респондентів (військовий чи цивільний) напередодні і впродовж Другої світової війни.

Чисельне співвідношення даних груп: напередодні Другої світової війни, у перші її роки (до початку нападу нацистської Німеччини на СРСР) та під час німецько-радянської війни, а також динаміку та рік потрапляння авторів спогадів на військову службу можна простежити за допомогою таблиці 1 (про призов/мобілізацію респондентів до збройних сил Радянського Союзу).

Дані про призов / мобілізацію респондентів до збройних сил Радянського Союзу

Таблиця 1.

Так, до 1939 р. досвід військової служби мали 13 респондентів (у т. ч. 8 з них не повертались до цивільного життя і в наступні роки). У період з 1939 р. --до 22 червня 1941 р. ще 80 респондентів розпочали службу у лавах збройних сил СРСР. І, відповідно, на момент початку німецько- радянської війни 64% опитаних мали військовий досвід (за виключенням 5 осіб усі вони перебували в діючій армії), і 36% -- такого досвіду не мали. Втім, більшість з цієї групи цивільних були мобілізовані до збройних сил СРСР вже у літні місяці 1941 р.

Таким чином, дослідницька проблема щодо розуміння початку Другої світової війни колишніми радянськими громадянами у складі 146 осіб представлена через призму досвіду радянського військового. Звісно з різним рівнем підготовки.

Спогади крізь десятиліття безпосередніх свідків та учасників про перші роки Другої світової війни можна розглядати як мікс наративів радянської політики пам'яті та сучасних підходів української історіографії у трактуванні перебігу подій 1939-1945 рр. Згідно них, у середовищі цієї групи респондентів присутня поінформованість: про початок відліку глобального збройного конфлікту у світі з 1939 р.: «Першого вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 5, лист (далі -- л.) 42. (Некипілий Олександр. Приречені. С. 7). Тут і далі цитати подано мовою оригіналу.; «...в Зах[ідній] Європі палала війна, яку віроломно розтіяв німецький та італійський фашизм» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 6, л. 34.; про різновиди участі СРСР у військових кампаніях 1939-1941 рр., наслідком яких було приєднання нових територій; про окремі факти діяльності Червоної армії як окупаційної. Проте, більшість оціночних характеристик авторів спогадів щодо власного моменту «входу у війну» корелювались з офіційною радянською ідеологічною та історіографічною концепцією «Велика Вітчизняна війна».

Загалом, якщо згрупувати інформацію, прослідкуємо наступне.

По-перше, майже для усіх респондентів початок війни --це фактично день вторгнення нацистської Німеччини в СРСР. Відмітно, що офіційна радянська назва «Велика Вітчизняна війна» згадувалась у джерелах рідко, лише в окремих випадках (трохи більше десятка). Натомість актуалізація на датуванні «22 червня 1941 р.» присутня у 35 спогадах. Інколи означена деталізація поєднувалась. Наведемо кілька прикладів: «А вже 22 червня 1941 р. в 400 часа ранку нас уже бомбили німці. Так началась Велика Вітчизняна війна» Там само, спр. 4, л. 3.; «Коли розпочалася Вітчизняна війна, вранці 22 червня, наша в[ійськова]/частина зазнала перших бомбардувань фашистських літаків» Там само, л. 19.; «До начала Великой Отечественной войны, учился в общеобразовательной школе. В июне 1941 года, после окончания 10-го класса у нас был выпускной вечер» Там само, л. 32.; «Участвовал в Великой Отечественной войне с первого дня войны на территории Литвы и Латвии» Там само, спр. 5, л. 9..

Акцент на датуванні початку війни 22 червня 1941 р. у досліджуваних спогадах обумовлений тим, що для радянських людей у роки існування СРСР «Велика Вітчизняна війна» була єдиним доступним наративом, що пояснював зміст подій того часу.

По-друге, поняття початок війни «для держави» і початок війни «для особи» трактувалося по-різному. Більшість спогадів, авторства як військових так і цивільних суперечностей не містять: «Коли почалась війна,

наш підрозділ відступав в глибину держави, кругом були німці, ми відступали лісами, кругом були порозкидані листовки, нам категорично заборонялося читати листовки»КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 4, л. 33. Там само, спр. 5, л. 17.

Там само, спр. 4, л. 46.; «22 червня 1941 року началась війна[,] наш полк кинули на оборону Одеси»Там само, л. 45.; «Моя фронтовая жизнь началась, когда наш 42-ой полк, где я проходил до начала войны срочную службу, оказался близко от западной границы в городе Тернополе»Там само, спр. 5, л. 36.; «Випускний вечір відбувся 21 червня 1941 року. Після зустрічі світанку на Дніпрі ліг спати, а в 1145 розбудили і я слухав виступ В. М. Молотова [...] Почалася війна»Там само, л. 6.; «Війна застала мене в Харкові [...] Ми готувалися до останнього заліку з геодезії, тому працювали і в неділю 22 червня 1941 р. Слово “війна”, як грім, вразило нас, хоча світ уже палав»Там само, л. 52..

Водночас є кілька прикладів, коли респонденти розмежовують дату офіційного початку німецько-радянської війни і свою участь у бойових діях: «.був призван до лав Радянської армії 29 серпня 1941 року. [...] попав у саперний батальйон, робили міст через річку Донець. Тут же і застала війна»Там само, л. 18.; «До лав Радянської армії мене призвали 19 вересня 1943 року. Війна мене застала на Дніпрі. Я пішов на війну зі своїм батьком»Там само, л. 43.; «Война меня застала примерно в начале июля 1941 года в Киевском направлении. Состоялся бой с противником возле г. Василькова» .

Також є сюжети, які показують, що попри знання факту про початок німецького вторгнення, безпосереднє усвідомлення нової дійсності приходило з нетиповими для мирного повсякдення подіями: «Через неділю після початку війни у моєму селі Студені проїхали перші біженці з Молдови. Серед них їхала одна сім'я на бричці. На козлах сидів господар з забинтованою рукою. Це була перша мініатюрна зустріч з війною, якщо

не рахувати гудіння літаків по ночах» .

І дзеркальні свідчення -- про припущення загрози війни: «Наближення війни ні в кого не викликало сумніву. Ще в травні 1941 року після лекції про міжнар[одне] положення [...] пригадую я написав батькам лист, в якому повідомляв про набл[иження] війни і більше того навіть вказав дату 20-ті числа червня»35; «Весь народ в стране знал, что [...] война с немцами будет, но говорить об этом было запрещено. Лица[,] говорившие об этом привлекались как паникеры к жестокому наказанию до 10 лет тюрьмы. [...] В стране тоже готовились к обороне, учебные тревоги по городам, в школах ввели военную подготовку. Ввели кружки “Готов к обороне”. Пели песни “Если завтра война, если враг нападет”. Над страной витал призрак войны» .

По-третє, вибірка сюжетів на предмет огляду, де для респондентів почалася німецько-радянська війна, показує варіації досвідів з точки зору статусу: військовий (військовий, строковик, курсант); колишній військовий чи строковик, що перебував у запасі; цивільний (ніколи не служив у діючій армії).

Зокрема, зведені дані від групи «військові» дають можливість скласти уявлення про місце їх перебування станом на 22 червня 1941 р. (таблиця 2).

Місцезнаходження/дислокація респондентів, які станом на 22 червня 1941 р. перебували у військових частинах та військових училищах

Таблиця 2.

КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 6, л. 29.

Там само, л. 33.

До групи «Інше» потрапили спогади респондентів, за якими не вдалося ідентифікувати їх місцезнаходження станом на 22 червня 1941 р.

Респондент станом на початок німецько-радянської війни перебував у збройних силах Радянського Союзу. У листі-спогаді дата призову на строкову службу чи вступу до військового училище не зазначена.

Отже, з 88 респондентів-військових у ніч з 21 на 22 червня 1941 р. 31% осіб розміщувалися у військових частинах та училищах в Українській РСР і 64% за її межами (у т. ч 36% у Білоруській РСР). Загалом, майже всі вони перебували у тих союзних республіках, по територіях яких проходив західний кордон СРСР.

У багатьох спогадах дані про місце локації військової частини станом на 22 червня 1941 р. доповнювалися тезисними свідченням про участь у бойових діях, як наприклад: «...війна застала [...] в Західній Білорусії [...] майже 4-5 км від державної границі, і у перші дні фашистського нападу на нашу Батьківщину, військова частина[,] у якій я призваний на строкову службу, вступила у бій з ворогом» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 6, л. 39..

Проте нерідкими були і детальні описи фрагментів перших воєнних буднів, які найбільш сильно відклалися в пам'яті. Якщо узагальнити, можна виокремити кілька основних сюжетних ліній. А саме:

згадування наслідків першого бою: «.22 червня 1941 р. наша дивізія вступила в жорстокий бій з фашистами на північ від м. Кременець Тернопільської області. Фашисти кинули проти нас танки, авіацію. Ми не встигли окопатися, тому були вбиті і поранені» Там само, спр. 5, л. 4., «22 июня 1941 года [...] наш эскадрон понёс большие потери. В это время наш эскадрон находился в летних лагерях за городом Самбор» Там само, л. 24.. Такі оповіді доповнювались загальною констатацією про понесені військовою частиною втрати;

описи ворожих бомбардувань, які призвели до загибелі людей, по

шкоджень військової техніки та військової інфраструктури: «При бомбардуванні військової частини 22 червня 1941 р. техніка потрапила в болотисту місцевість, а тому німцям легко вдалося оточити військову час- тину» Там само, спр. 6, л. 37.; «...в небе над лагерем появилась немецкая “рама” и буквально через несколько минут расположение полка начали бомбить немецкие бомбардировщики, которые летели группами по 12-18 штук в течении целого часа. В результате налёта авиации, личному составу и технике был нанесён значительный урон» Там само, спр. 5, л. 54.; «Трое солдат были убиты. 23 июня ранним утром бомбили город и аэродром. Были большие жертвы, а с аэродрома не взлетел ни один самолет, все они были уничтожены. Наш полк по тревоге был приведен в боевую готовность» Там само, л. 35.

* Так в оригіналі документа. Ймовірно, 1891 р.;

розмірковування про неспіввідносні військово-технічні можливості

воюючих армій: «Что мы увидели -- как отважно сражались пограничники и стрелковые части в неравном бою до последней капли крови с преобладающим вражеским оружием[,] у них [--] автоматы[,] у нас [--] 3-х линейка образца 1819* года с граненым штыком» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 5, л. 32.;

свідчення про швидкий німецький наступ у глиб країни та про відступ

червоноармійців: «...ми з Полоцька пішли зустрічати ворога до м. Молодечно. Але Молодечно захопили німці раніше нашого приходу» Там само, л. 28. Там само, л. 32.; «.но немец жмет и нам пришлось отходить в глубь своей страны,

снимая огневую позицию и так мы отходили» .

Відмітно, що описувані військовими сюжети німецького вторгнення варіативні з позиції участі/спостереження. Одні розповідають про власний активний досвід: «.в 4 утра нас подымают по тревоге в ружье, а в небе разведывательный двухфюзеляжный немецкий самолет, значит война» Там само.

** Тут і далі так в оригіналі документа. Потрібно: «Таллінн».. Інші --говорять про побачене і відчуте, як наприклад: «.22 червня я знаходився на посту по охороні радіостанції [...] Вже було чути в напрямку Талліна** гул і глухі вибухи. В серці з'явився неспокій, а у свідомості ніяк не вкладалося, що то летіли ворожі літаки, бомбили Таллін, в бухті якого знаходилися наші бойові кораблі» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 5, л. 1. Там само, спр. 4, л. 22, 30, 32; спр. 5, л. 20; спр. 6, л. 20, 22, 34 та ін.. Втім сумнівів, що війна не було ні в кого.

Спогади цивільних про 22 червня 1941 р., на відміну від військових, здебільшого були лаконічними. На питання «Де застала Вас війна?» вони інформували тезисно та з уточненням локації. Відповіді варіювалися навколо двох сюжетів: «війна застала мене дома» , «війна застала мене на роботі» Там само, спр. 4, л. 5, 44, 56; спр. 5, л. 49 та ін..

Серед цієї групи свідчень вирізнялися більшою наповненістю спогади респондентів, для яких світанок 22 червня 1941 р. став вододілом між святковим випускним вечором і війною. «Я і 16 моїх однокашників ніч перед війною провели за класичним сценарієм [...] ми в ніч з суботи на неділю, разом з своїми батьками і учителями гуляли на випускному вечорі з нагоди закінчення 10 кл. [...] всі учасники балу, коли стало світати, втомлені хмелем і танцями розійшлися по домівках. Мені ж треба було подолати ще 8 км дороги [...] Осиливши цю дорогу -- заснув богатирським молодим сном. Не знаю скільки я проспав, як раптом почув істеричний плач з причитаннями. На весь голос голосила сусідка Мар'яна. З великим трудом мені удалось відкрити очі, як тут убігла моя мачуха до оселі і повідомила, що почалася війна з Німеччиною» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 5, л. 43..

По-четверте, зі спогадів можна виокремити вибірку про причетність респондентів до військових дій у 1939-1941 рр. Характер цієї інформації був або безоціночний, або суголосний радянським міфам про Другу світову війну. Подекуди респонденти вказували на своє переосмислення подій, зумовлене впливом підвищення інформованості про особливості участі СРСР у глобальному збройному конфлікті 1939-1945 рр.

Розмаїття сюжетів про участь у збройних/окупаційних кампаніях СРСР 1939 --початку 1941 рр. обліковується більш як десятком досвідів. Спогади респондентів на цю тему знаходяться у 12 листах (8% спогадів). Серед них:

радянсько-фінляндська війна (30 листопада 1939 р. -- 13 березня 1940 р.): «Призван в армию в декабре 1939 г. Служил в местном стрелковом батальоне г. Ленинград, вблизи Карельского перешейка где тогда с финнами точилась война. В лесном массиве располагались, вооруженный завод и хранилища боеприпасов. Мы находились в действующей армии. Грузили и сопровождали боеприпасы к фронту поездом» Там само, спр. 4, л. 2. Документ піддано незначній орфографічній та пунктуацій-ній редакції.; «Був призваний в армію, це [19]39 рік. Потім уже після трьохмісячного навчання воював в Фінляндії. Вірніше з фінами» Там само, л. 13.; «В Красную армию был призван в 1939 году. Принимал участие в финской войне» Там само, л. 26.; «До радянської армії мене призвали в 1939 р. [...] Приймав участь у Фінській кампанії» Там само, л. 28.; «До лав радянської армії був призваним 25.12.1939 р. [...] здобув професію водія. Був направлений довозити боєприпаси та солдатів на фінський фронт до 15.03.1940 р.» Там само, спр. 5, л. 10.; «Призвали до лав Радянської армії 29 листопада 1939 р. м. Ленінград. У цей день почалася Фінська війна. У січні 1940 р. перевезли на кордон з Фінляндією м. [...] Виборг. Холодна зима, їли мерзлий хліб, конину» Там само, спр. 6, л. 12.;

приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР (28 червня -- 3 липня 1940 р.): «.в ноябре 1939 года я был призван в ряды Советской армии [...] Прошу учесть, что в 1940 году освобождал Северную Буковину (Бессарабия)»57; «.звільнили Бессарабію»58;

- радянська окупація країн Балтії (1940-1941 рр.): «.нас на Прибалтику. Ми дойш[ли] до Літви г. Кавнас*. Там перезимова[ли]»59; «Ходив визволяти Литву в 1940 р.»60; «Потім Прибалтика, там по різному сприймали: одні з квітами, обіймали і все несли їстівне, інші трясли кулаками»61; «Весною цього ж року [1940 р. -- Авт.], ми в складі 24-ї дивізії вирушили в Прибалтику (Естонію)[,] де стояли пару місяців»62; «Был в составе частей, которые были введены в Прибалтику в 1940 году»63; «У травні 1940 р. мене зарахували до танкового 6-го полку 3-ої танкової дивізії, нас відправили до Естонії м. Талін**. Коли у Прибалтиці ми виконали свою місію, по приєднанню.»64; «20 мая 1940 г. в составе армии участвовал в походе в Литву, где проходил службу в городе Вильнюс, Тельшяй, Мажейкяй»65.

Узагальнення про участь респондентів у різного роду військових кампаніях, операціях, збройних конфліктах здійснюваних збройними силами СРСР у перші роки Другої світової війни наведено у таблиці 3.

Таблиця 3.

Участь респондентів у різного роду військових кампаніях, операціях, збройних конфліктах здійснюваних збройними силами СРСР у перші роки Другої світової війни

Якщо деталізувати: 17 прикладів згадувань з означеної теми були присутні у 12 спогадах, тобто деякі респонденти в різні роки були задіяні в кількох кампаніях.

Водночас, зауважимо, що до таблиці не внесені приклади свідчень про випадки підготовки але уникнення бойового досвіду у радянсько- фінляндській війні. На кшталт: «Призвали в армію 1 грудня 1939 року. [...] Після розформування новоствореного полку для відправки в Фінляндію (12 марта 1940 р.) направили в 705 стрілковий полк (табор Бобруйск, на зиму -- Жлобіно*)»* Так в оригіналі документа. Потрібно: «Жлобін». КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 5, л. 42.; «.призвали в листопаді 1939 р. [...] Взимку 1940 р. розпочалася Фінляндська війна, куди нас направили в лютому місяці. Але як кажуть, слава Богу, що в березні вона закінчилась і наш батальйон розмістили під Ленінградом» Там само, спр. 4, л. 19.

** Так в оригіналі документа. Потрібно: «м. Острогозьк Воронезької». КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 6, л. 16. Документ піддано незначній пунктуаційній редакції. Там само, спр. 5, л. 1.; «Організовалась полкова школа. Я старшиной назначен і в [19]40 році всю школу забірають на фінський фронт. Погрузились у вагони, проїхали часа 4-3, простояли троє суток і вернулися назад в гор. Острогозськ Воронежської** області. Багато солдат пообморозилися, в тім числі і я приморозив ноги, лічився в часті» .

Під час опрацювання матеріалів, можемо також відслідкувати більшу чисельність дотичних згадок про присутність респондентів у 19391941 рр. у регіонах, що опинилися в зоні радянської окупації у перші роки Другої світової війни. А саме: на кордоні з Румунією -- 4 (у т. ч. у Бессарабії та Північній Буковині --3, без уточнення місцевості -- 1), в країнах Балтії --12 (у т. ч. Естонії --3, Латвії --2, Литві --7, без уточнення конкретного місцеперебування --3), на кордоні з Фінляндією --2.

У спогадах, звісно, ці періоди їхнього життя не трактувалися як «окупація». Лише в одному зустрічаємо оцінку ставлення естонців до радянської присутності напередодні німецько-радянської війни: «Місцеве населення пішло назустріч німцям. Для естонців війна закінчилась. Для нас, тільки починалась» .

Таблиця 3 також вказує на факт відсутності прямої інформації про участь респондентів у радянсько-польській війні (17 вересня --6 жовтня 1939 р.), т. зв. «Визвольному поході Червоної армії у Західну Україну і Західну Білорусь 1939 року» як це трактувалося в офіційному радянському дискурсі. Річ у тім, що спогади в основному не містять згадок про цю подію. Виключення спостерігаємо у двох сюжетах. Хоч у них також відсутні згадування про участь у військових діях у вересні-жовтні р., але вони цікаві різними підходами в описуванні означеної кампанії.

Так, у першому випадку фігурує термін «освободили»: «...призвався до армії 29 листопада 1939 р. Служба моя була у западній Білорусії, бувша Польща, в[ійськова]/ч[астина] Осовец. Тільки освободили наші солдати, пішли, а ми зайняли це місце. Кордон німецький від нас за 45 км. І за оце врем'я до начала війни ми своєю частиною, оці 45 км до кордону укріпляли, копали окопи, дзоти, против танкові рови» . У другому -- характеристику подій подано за допомогою словосполучення «предоставили “братскую руку”»: «Призван в ряды Советской Армии осенію года в воинскую часть 233 Корпусный тяжелый Артиллерийский полк, базировавшийся] в городе Перемишль. В то время Германия оккупировала почти всю Европу, в том числе и Польшу. Советское правительство так предоставило “братскую руку Польше, и Львов, и половина Перемышля разделенного рекой “Сан” отошла нашим войскам, а за рекой были фашистские войска”» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 4, л. 55. Документ піддано незначній пунктуаційній та орфографічній редакції. Там само, спр. 5, л. 31..

У решті матеріалах лише з дотичних даних, -- зокрема про місце дислокації військових частин СРСР вздовж західного кордону напередодні німецько-радянської війни, --можна порахувати факти присутності і строковиків, і кадрових військових у складі окупаційних військ СРСР: у Західній Україні --13 та у Західній Білорусі --21.

Наведемо кілька прикладів: «.мене взяли в армію у 1940 р. 14 жовтня[,] де служив у Западна Украйна городі Дрогобич при полковом духовом оркестрі» Там само, спр. 4, л. 8.; «Був курсантом полкової школи на Богунії молодших командирів мінометного взводу. В кінці березня [1941 р. -- Авт.] наша дивізія була відправлена з усім бойовим і матеріальним спорядженням у Волинську область. Штаб армії був у Луцьку, штаб дивізії і мій полк знаходився в м. Горохів, а інші 2 полки знаходились на самому кордоні і займались спорудженням дотів» Там само, спр. 6, л. 10.; «В 1940 году служил на Западной границе в р-не Бреста» Там само, спр. 4, л. 52.; «В Красную Армию призван в 1940 году. Службу проходил в Западной Белоруссии. Война меня застала в трех километрах от Брест-Литовска и так называемой “новой границы”» КД ВІУПДСВ ІІУ НАНУ, ф. Джерела особового походження, оп. 1, спр. 5, л. 21..

Також, з джерел дізнаємось, що перебування військових у радянській зоні окупації супроводжувалося такими ознаками як передислокація в межах однієї чи навіть кількох республік, та навіть повернення до мирної буденності у випадку закінчення терміну строкової служби. Втім, коли почалася німецько-радянська війна, ще недавні строковики поповнили ряди тих, кого мобілізували в перші дні нападу.

Підсумовуючи основні сюжети з матеріалів проєкту «Спогади радянських військовополонених» у рамках висвітлення проблеми «війна мене застала», та спостерігаючи, як очевидці, за перебігом сучасної російсько- української війни, вважаємо за доцільне актуалізувати увагу до кількох моментів.

Ми свідомі того, що в українському історіографічному дискурсі присутні обговорення щодо уточнення дати початку Другої світової війни на теренах України у березні 1939 р. Проте в рамках нашого дослідження маємо констатувати відсутність означеного розуміння подій у спогадах цієї групи сучасників 1939 р.

Джерела показують, що у пам'яті колишніх радянських військових збереглися чимало фрагментів даних про участь СРСР у Другій світовій війні починаючи з вересня 1939 р. Факти з окремих спогадів (найчастіше без деталізації) свідчать про причетність їх авторів до подій Другої світової війни, які передували німецько-радянській війні. Кілька десятків респондентів у 1939-1941 рр. служили у складі військ СРСР на окупованих територіях. Найчастіше свою присутність біля «нового кордону» вони трактували як «перебування у військових частинах». Лише деякі з них більш розгорнуто розповіли про свій військовий досвід у цей період. Загалом, згадуючи власний початок «входу у війну», автори листів найчастіше писали про вторгнення нацистської Німеччини в СРСР. Дата 22 червня 1941 р. запам'яталася як військовослужбовцям так і цивільним дуже детально. Окремі спогади є доказом того, що радянська пропаганда створила потужний міф про «Велику Вітчизняну війну». Деякі ідеологічні наративи залишилися вкоріненими навіть через десятиліття. Лише кілька респондентів, рефлексуючи про минуле, констатували, що в радянський час свою службу в збройних силах СРСР сприймали некритично.

Постановка питання «Де застала Вас війна?» дала можливість опитуваним бути вільним у виборі концепту спогаду. Автори часто реагували прямолінійно і починали розповідь з моменту безпосереднього зіткнення з військовими діями чи кардинальними змінами нового воєнного повсяк- дення. Були й такі, що виходили за рамки. Але навіть за умови особистого факту участі у військових кампаніях СРСР у 1939-1941 рр. основоположним для розуміння відправної точки долучення до війни залишався момент вторгнення гітлерівської Німеччини.

З огляду на те, що тривалий період життєвого шляху оповідачів проходив в умовах домінування радянської політики пам'яті, яка сформувала низку міфів, означене сприйняття минулого не викликає здивування. І, можливо, спонукає до питання: навіщо актуалізувати на цьому увагу? Проте, огляд джерел з даного ракурсу вважаємо важливим для розуміння сучасних подій.

Між відсутністю розуміння у авторів спогадів факту вступу СРСР у Другу світову війну у 1939 р. (після підписання пакту Молотова- Ріббентропа) і акцентуванні на 1941 р. як даті початку війни для них та сучасними реаліями сприйняття російсько-української війни прослідко- вуються історичні паралелі. Тиражоване російською пропагандою неправдиве твердження про початок «СВО» у 2022 р. як точки відліку військового конфлікту та замовчування факту реального початку військової агресії РФ проти України у 2014 р. вводить в оману велику кількість споживачів цієї інформації. Отже можна говорити про схожість використання цілеспрямованих політичних маніпуляцій історичними наративами. Застосування вибіркових інтерпретацій подій призводило до спотворення їх змісту і, врешті, спричиняло до формування викривленого уявлення про них у суспільстві.

Пропонований аналіз спогадів не претендує на вичерпність. Це швидше обрис до ширших досліджень як хронологічної оптики спільнот і людей, зокрема у висвітленні питання початку Другої світової війни для різних груп населення України, так і аналізу масштабів та наслідків впливу державної політики пам'яті на світогляд громадян.

References

(2007). ”Ich werde es nia vergessen». Briefe sowjetischer Kriegsgefangener 2004-2006. Berlin: Ch. Links. [in German].

Baryshpolets (Loboda), Maryna. (2016). "Dovha doroha dodomu": dolia radi- ans'kykh vijs'kovopolonenykh u spohadakh ["Long way home": the fate of soviet prisoners of war in their memoirs]. Storinky voiennoi istorii Ukrainy: Zb. nauk. statej, (18), 202-226. [in Ukrainian].

Baryshpolets, M. K., & Smolnitska, M. K. (2020). Pam'iat' pro Druhu svitovu vijnu v imenakh i podiiakh: Holovuriv, Kyjliv, Rudiakiv. Boryspil: Media-tsentr "TS". [in Ukrainian].

Borovyk, M., Drobkova, N., & Pastushenko, T. (2020). Druha svitova vijna ta natsysts'ka okupatsiia u spohadakh kyian. Kyiv: Samit-knyha. [in Ukrainian].

Bosche, H., Dubyk, M., & Pastushenko, T. (Comps.). (2012). "Liuba moia Elli!... "Lysty, svitlyny ta dokumenty nimets'koho chynovnyka z okupovanoho Ivankova (1942-1943 rr.). Kyiv: Mizhnarodnyj fond "Vzaiemorozuminnia i tolerantnist'". [in Ukrainian].

Hrytsak, O., & Ofitsyns'kyj, R. (Comps.). (2013). U rabstvi: usni istorii prymu- sovykh robitnykiv iz Zakarpattia 1939-1944 rokiv. Uzhhorod: IVA. [in Ukrainian].

Hulej, A. (Ed.). (2013). Viarmi okupatsii. Malovidomi storinky istoriiprymusovoi pratsi na Kyivschyni. Kyiv: Feniks. [in Ukrainian].

Lehasova, L. (Ed.). (2021). Povstans'ki kolektsii. Spohady. Kyiv. [in Ukrainian].

Lehasova, L. (Ed.). (2023). Ukrains'ki ostarbajtery: doslidzhennia, dokumenty, svidchennia. Kyiv. [in Ukrainian].

Lehasova, L. V. (Ed.). (2015). Partyzans'ki kolektsii Natsional'noho muzeiu istorii Ukrainy u Druhij svitovij vijni. Schodennyky. Kyiv: Aerostat. [in Ukrainian].

Ofitsyns'kyj, Roman. (2013, March 15). Z Karpats'koi Ukrainy dlia nas pocha- lasia Druha svitova. Istorychna pravda. Retrieved November 21, 2022, from https://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/15/117613/ [in Ukrainian].

Pastushenko, T.V., & Shevchenko, M.Yu. (Comps.). (2006). "... To bula nevolia". Spohady ta lysty ostarbajteriv. Kyiv. [in Ukrainian].

Pastushenko, Tetiana. (2014). Doslidzhennia problemy radianskykh viiskovopo- lonenykh u Druhii svitovii viini: pohliad cherez pryzmu istorii povsiakdennia. Storinky voiennoi istorii Ukrainy: Zb. nauk. statej, (14), 37-45. [in Ukrainian].

Pastushenko, Tetiana. (2017). Pochatok Druhoi svitovoi vijny u spohadakh zhyteliv Zakarpattia: za materialamy usnoistorychnykh doslidzhen'. Istorychnyj chaso- pys z bohemistyky i slovakistyky: zb. nauk. prats', (6), 157-170. [in Ukrainian].

Schupak, I. (Ed.). Ischenko, O., & Seliutina, T. (Comps.). (2021). Vidrodzhennia pam'iati: spohady svidkiv i zhertv Holokostu [Memory revival: Remembrances of Holocaust Witnesses and Victim], (8). Dnipro: Muzej Pam'iat' ievrejs'koho narodu ta Holokost v Ukraini; Instytut Tkuma. [in Ukrainian, in Russian].

Smolij, V. A. (Ed.). (2021). Ukraina v Druhij svitovij vijni: pohliad z XXIst. Dokumenty i materialy. (Vol. 2). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

Stiazhkina, Olena. (2020). Rokada: chotyry narysy z istorii Druhoi Svitovoi. Kyiv: DUKh i LITERA. [in Ukrainian].

Tiahlyj, M. (Comp.). (2013). Peresliduvannia ta vbyvstva romiv na terenakh Ukrainy u chasy Druhoi svitovoi vijny: Zbirnyk dokumentiv, materialiv ta spohadiv. Kyiv: Ukrains'kyj tsentr vyvchennia istorii Holokostu. [in Ukrainian].

Tytarenko, D., & Penter, T. (Authors-comps.). (2013). Opyt natsystskoj okku- patsyy v Donbasse: svydetel'stvuiut ochevydtsy. Donets'k: Svit knyhy. [in Russian].

Viatrovych, Volodymyr. (2016, May 9). Druha Svitova. Vijna pam'iatej. Zbruc. Retrived October 10, 2023, from https://zbruc.eu/node/51248 [in Ukrainian].

Maryna Baryshpolets (Loboda), Candidate of Historical Sciences (Ph.D), Senior Researcher of the Department of Military Historical Research, Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine (Kyiv),

Размещено на Allbest.Ru/