Українсько-білоруський кордон і прикордоння як об’єкт дослідження історичної регіоналістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українсько-білоруський кордон і прикордоння як об'єкт дослідження історичної регіоналістики

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України (Київ, Україна)

Стаття присвячена розгляду українсько-білоруського кордону як важливого об'єкта дослідження історичної регіоналістики. Дослідження базується на аналізі наукових джерел і доповідях відомих дослідників регіональної історії. Проаналізовано значення кордону та вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. У статті розкрито стан договірно-правової бази з питань кордону й двосторонніх прикордонних відносин, аналізуються основні напрями діяльності, пов'язані з налагодженням прикордонного співробітництва. Зосереджуючись на історичних, культурних і соціальних вимірах, окреслено роль українсько-білоруського прикордоння у формуванні регіональної ідентичності. Акцентується увага на впливі політичних та економічних змін на розвиток українсько-білоруського прикордоння, який відбивався на різних аспектах взаємовідносин між двома країнами. Ефективне вирішення питань, пов'язаних із прикордонням між Україною та Білоруссю, вимагало спільних зусиль обох країн, а також урахування політичних, економічних і соціокультурних контекстів. Вказується, що в переважній більшості праць дослідження українсько-білоруського пограниччя в період до російсько-української війни розглядалися виключно в ракурсі конструктивних перспектив, охоплюючи різноманітні аспекти економічних, соціокуль- турних, політичних та екологічних вимірів. Умовно визначено напрями досліджень, на які б ставився основний акцент у близькій перспективі, зокрема економічна взаємодія, міграційні процеси, політичні відносини, співпраця у сфері безпеки, екологічні аспекти, соціокультурна взаємодія, інфраструктурний розвиток, комунікації та зв'язки. Однак уже ближче до 2022 р, починають з'являтися й побоювання, що питання прикордоння потребують додаткового переосмислення й аналізу, до чого підштовхувала російсько- білоруська військово-політична співпраця. Підкреслюється важливість бар'єрної функції кордону з Білоруссю, особливо з початком російсько-української війни.

Ключові слова: договір, історична регіоналістика, українсько-білоруський кордон, пограниччя, ідентичність.

Volodymyr Dmytruk

UKRAINIAN-BELARUSIAN BORDER AND BORDERLANDS AS AN OBJECT OF HISTORICAL REGIONALISM STUDY

The article is devoted to consideration of the Ukrainian-Belarusian border as an important research object of historical regionalism. The research is based on the analysis of scientific sources and reports of well-known researchers of regional history. Analysis of the importance of the border and the influence of socio-cultural, socio-political . factors on Ukrainian-Belarusian relations has been made. The article discloses the state of the contractual and legal framework on border issues and bilateral border relations, the main ones areas of activity related to the establishment of cross-border cooperation were analyzed. Focusing on the historical, cultural and social dimensions, the author outlines the role of the Ukrainian-Belarusian border in the formation of regional identity. Attention is focused on the influence of political and economic changes on the development of the Ukrainian-Belarusian borderland, which has affected various aspects of the relationship between the two countries. Effective resolution of issues related to the border between Ukraine and Belarus required the joint efforts of both countries, as well as consideration of the political, economic and sociocultural contexts. It is indicated that in the vast majority of studies of the Ukrainian-Belarusian border in the period before the Russian-Ukrainian war, were considered exclusively from the perspective of constructive perspectives, covering various aspects of economic, socio-cultural, political and environmental dimensions. The areas of research that would be the focus in the near term have been conditionally identified, including economic interaction, migration processes, political relations, security cooperation, environmental aspects, socio-cultural interaction, infrastructure development, communications and relations. Closer to 2022, however, there are concerns that border issues require additional rethinking and analysis, which has been prompted by Russian-Belarusian military and political cooperation. The importance of the barrier function of the border with Belarus is emphasized, especially since the beginning of the Russian-Ukrainian war.

Key words: treaty, historical regionalism, Ukrainian-Belarusian border, borderland, identity.

Із розпадом Радянського Союзу перед Україною постало складне питання розбудови державного кордону, його державно-правового оформлення, визначення пріоритетних завдань зовнішньої політики України, які б забезпечували суверенність і правосуб'єктність України на міжнародній арені, гарантували її недоторканність і територіальну цілісність, оскільки адміністративні межі між союзними республіками не відповідали стандартам державного кордону. Майже всі колишні республіки СРСР зіткнулися з практично однаковими проблемами, що в свою чергу спричиняло невизначеність у напрямах і змісті прикордонних відносин. Не виключенням були і українсько-білоруські відносини в цій сфері, адже акцент робився на досягненні короткотермінових цілей і завдань. Незважаючи на те, що після Декларації про державний суверенітет України, прийнятій Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р.¹, де закріплено існування України як суверенної національної держави в існуючих кордонах, уперше кордон між радянськими республіками визнавався Договором між УРСР і БРСР 29 грудня 1990 р., а згодом підтверджувався Договором між Білоруссю і Україною «Про дружбу, добросусідство та співробітництво» від 17 червня 1995 р. та Договором «Про державний кордон» між Білоруссю і Україною від 12 травня 1997 р. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. № 31. Ст. 429. Романуха, О.М. Делімітація сучасного кордону України // Наука. Релігія. Суспільство. 2009. № 4. С. 115., однак, як відомо, питання кордону стояло на порядку денному протягом усіх років незалежності двох країн. Ці договори до 2014 р. були основними документами, що визначали принципи двосторонніх відносин між Україною і Республікою Білорусь. Однак військова агресія Російської Федерації проти України на Сході та окупація Криму перевели українсько-білоруський міждержавний діалог із площини співпраці, в площину «німого нейтра- літету» Толстов, С.В. Українсько-білоруський діалог: пошук нових можливостей // Зовнішні справи. 2016. № 12. С. 21..

Російський фактор завжди обтяжував нормальний політичний діалог між Україною і Білоруссю. З 2014 р. відносини України та Білорусі зазнали кардинальних трансформацій Михтуненко, В.В. Українсько-білоруські відносини в контексті сучасних політич-них викликів // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції «Стратегічне позиціонування України в сучасному міжнародному просторі», 15 жовтня 2020 р., м. Київ. К., 2020. С. 25.. А від повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. все перейшло в поле теоретичних міждисциплінарних дискусій та аналізу 30-річної вибудови «кордонно-пограничної» політики з гіпотетичними перспективами розвитку.

Серед видань останніх років, присвячених безпосередньо питанням українсько-білоруського кордону та прикордоння, можна виокремити підготовлену Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України на виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики» колективну монографію «Білорусько-українське пограниччя: етнопо- літичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / Відп. ред. І. Патер; упоряд.: О. Муравський, М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. Львів, 2021. 454 с.. У книзі увагу зосереджено на кількох проблемах: формуванні, особливостях трансформації білорусько-українського кордону; білорусько-українському по- граниччі в історичній ретроспективі; етнографічних і мовних індикаторах самоідентифікації населення білорусько-українського пограниччя; політичних, економічних і культурних проблемах пограниччя на кінець 2021 р. Соляр, І. Передмова. Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / Відп. ред. І. Патер; упоряд.: О. Муравський, М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'я- кевича. Львів, 2021. С. 9.

Також заслуговує на увагу відсилання авторів монографії до праць Ярослави Верменич, в яких достатньо фахово застосовується теоретико- методологічний інструментарій у дослідженні кордонів і пограниччя в сучасній Україні в останні десятиліття Верменич, Я. Пограниччя як соціокультурний феномен: просторовий вимір // Регіональна історія України : Зб. наук. ст. / Голов. ред. В. Смолій; відп. ред. Я. Верменич. К.: Ін-т історії України НАН України, 2012. Вип. 6. С. 67-90; Верменич, Я.В. Територіальна ідентичність українського пограниччя: історичні витоки та геополітичні впливи / Відп. ред. В.А. Смолій. НАН України. Інститут історії України. K.: Інститут історії України НАН України, 2019. 367 с.; Верменич, Я. Теоретико- методологічні детермінанти дослідження кордонів та пограничного простору // Укра-їнський історичний журнал. 2020. Число 5. С. 130-146.. Я. Верменич у циклі кількох досліджень вдало знаходила аргументи на користь спеціального дослідження пограниччя як особливого соціокультурного феномена з власною регіональною ідентичністю.

Як ще на початку 2000-х років О. Фісун, виголошуючи думки про формування соціального та культурного простору в історії та в сучасній політиці щодо українсько-російського пограниччя, майже на півтора десятиліття окреслив серед переважної більшості українських дослідників посил, уже достатньо утверджений на той час в європейських наукових колах, що «сучасні кордони, з одного боку, розділяють держави, народи, людей, а з іншого перетворюють прикордоння у центри особливих регіонів, де породжуються нові форми солідарності, нові соціальні спільноти і новий соціальний простір. І кордон у новому середовищі вже не розглядається як перешкода, обмеження можливостей, умовна «стіна», бар'єр» Фісун, О. Геоісторичне майбутнє україно-російського кордону в контексті гло-балізації та європейської інтеграції // Українсько-російське пограниччя: формування соціального та культурного простору в історії та в сучасній політиці. Семінар, м. Харків, 11 квітня 2003 р. / Інститут Кеннана. Харків, 2003. С. 6. Режим доступу: http://www. kennan.kiev.ua/kkp/content/seminars/materials/2003_04_11.pdf.

У цьому ж контексті Я. Верменич стверджувала, що еволюція транскордонних відносин на рубежах України йде в напрямі від відчуження до інтеграції, ліквідації бар'єрів і упереджень, хоча можливості транскордонного співробітництва використовуються далеко не повністю (перспективи соціального використання природних ресурсів, рекреаційного потенціалу, спільних заходів у сфері охорони довкілля, запобігання природним і техногенним катастрофам тощо) Верменич, Я. Історична лімологія: проблеми концептуалізації // Регіональна історія України. Вип. 5. К., 2011. С. 48.. Згодом авторка дійшла висновку, що практичні проблеми кордонної політики (демаркації, облаштування кордонів, транскордонного співробітництва тощо) дедалі частіше потрапляють у поле зору науковців, однак теоретичні проблеми рубіжності практично перебувають на маргінесі наукових зацікавлень Верменич, Я. Теоретико-методологічні детермінанти дослідження кордонів та пограничного простору // Український історичний журнал. 2020. Число 5. С. 136. Боряк, О. Українсько-білоруське пограниччя в полі соціогуманітарних досліджень // Регіональна історія України: зб. наук. статей. К.: Інститут історії України НАН України, 2016. Вип. 10. С. 123..

Олена Боряк у свою чергу акцентує увагу на проведенні соціогума- нітарних досліджень у сфері етнокультурних процесів на пограниччі, вказуючи, що «етнологічні дослідження українсько-білоруського погра- ниччя як особливого простору, історія якого відзначається спадкоємністю, відсутністю глобальних природних i суспільних катаклізмів, які могли б розірвати неперервний історичний ланцюг етномовного і культурного розвитку мешканців цих територій, набуває особливого зна- чення»¹¹.

У дослідженні порубіжних територій через призму етнокультурного та фольклорного польсько-білорусько-українського пограниччя Л.К. Вах- ніної підкреслюється про важливість комплексного та міждисциплінарного підходу «до розгляду нової моделі ідентичності з врахуванням сучасних факторів міжкультурної європейської взаємодії та етнокультурного розмаїття порубіжних районів. Це сприятиме залученню етнічної проблематики до кола об'єктів вивчення інших соціальних наук (політології, соціології, демографії, географії, лінгвістики тощо), що вже відбувається в європейському просторі» Вахніна, Л. К. Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя // Слов'янський світ: зб. наук. праць. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. Вип. 8. С. 191..

Білоруські автори колективної монографії «Білоруси - нація Пограниччя», видання якої здійснено в рамках проєкту «Соціальні трансформації у Пограниччі - Білорусь, Україна, Молдова» за підтримки Корпорації Карнегі, загалом всю Білорусь називають «країною багатопланового Пограниччя». Автори розглянули вплив цивілізаційного Пограниччя на процес етногенезу білорусів, на формування білоруської нації і особливості її менталітету та культури пам'яті. Вони не сумніваються в самому «пограничному» характері білоруської історії, дійшовши висновку, що «результат зіткнення різних політик пам'яті, протистояння науки й офіційної історичної політики можуть суттєво вплинути на проблему ідентичності та перспективи цивілізаційної належності білоруської нації» Кравцевич, А., Смоленчук, А., Токть, С. Белорусы: нация пограничья. Вильнюс, 2011. С. 210..

Серед низки українських дослідників погранич, уже ближче до 2022 р., починають з'являтися й побоювання, що «здобутки в напрямі побудови та зміцнення державного кордону України та РБ можуть бути зруйновані, відтак потребують додаткового переосмислення й аналізу» Павлович, Ю. Історія становлення українсько-білоруського кордону // Білорусько- українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / Відп. ред. І. Патер; Упоряд.: О. Муравський, М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. Львів, 2021. С. 31.. До цього все більше підштовхувала російсько-білоруська військово-політична співпраця. Цей чинник обумовив потенційну небезпеку Білорусі для національної безпеки України Виздрик, Віталій, Ткачук, Павло. Російсько-білоруська військова співпраця в оцінці української суспільно-політичної думки // Там само. С. 359.. Зокрема, у дослідженні Юрія Тишкуна описується важливість бар'єрної функції кордону з Білоруссю, особливо з початком російсько-української війни. «Також із 2014 р. для України парадоксально зросло значення економічної функції кордону з Білоруссю, зумовлене особливим значенням нафтопереробних підприємств цієї країни для постачання паливно-мастильних матеріалів у нашу державу, особливо для її агропромислового комплексу (АПК) та силових структур. Значення бар'єрної функції українсько-білоруського кордону зросло й через наслідки президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 р.» Тишкун, Ю. Українсько-білоруський кордон: особливості еволюції та функцію- вання // Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія. Відп. ред. І. Патер; Упоряд.: О. Муравський, М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. Львів, 2021. С. 62-63.. За узагальненим твердженням Я. Верменич, «Україна на своєму досвіді сповна відчула хибність «кордонної» стратегії, базованої на умовності демаркаційних ліній, принаймні на півночі й сході. Виправляти помилки тепер доводиться в умовах реальних воєнних дій, що потребуватиме і значно більших затрат, і триваліших строків» Верменич, Я. Теоретико-методологічні детермінанти дослідження кордонів та пограничного простору // Український історичний журнал. 2020. Число 5. С. 131..

За роки незалежності вплив політичних та економічних змін на розвиток українсько-білоруського прикордоння був значущим і відбивався на різних аспектах взаємовідносин між двома країнами. Ефективне вирішення питань, пов'язаних із прикордонням між Україною та Білоруссю, вимагало спільних зусиль обох країн, а також урахування політичних, економічних і соціокультурних контекстів.

У переважній більшості праць дослідження українсько-білоруського пограниччя в період до російсько-української війни розглядалися виключно в ракурсі конструктивних перспектив, охоплюючи різноманітні аспекти економічних, соціокультурних, політичних та екологічних вимірів. Можна умовно визначити напрями досліджень, на які б ставився основний акцент у близькій перспективі: економічна взаємодія, міграційні процеси, політичні відносини, співпраця у сфері безпеки, екологічні аспекти, соціокультурна взаємодія, інфраструктурний розвиток, комунікації та зв'язки.

Розкриваючи глибше кожний із напрямів, вимальовуються конкретні дослідницькі питання.

Зокрема, економічна взаємодія передбачає аналіз потоків товарів і послуг через прикордонні пункти, вивчення впливу торговельних угод і митних правил на обсяги торгівлі, дослідження можливостей для спільних інвестицій у прикордонних регіонах.

Міграційні процеси: аналіз руху населення через прикордонні переходи та факторів, що впливають на міграційні потоки; вивчення робочих і соціокультурних аспектів міграції в прикордонній зоні.

Політичним відносинам характерні питання дослідження дипломатичних відносин між Україною та Білоруссю та їх вплив на прикордонні питання, аналіз взаємодії на різних рівнях влади в прикордонних областях.

Співпраця у сфері безпеки розглядається через вивчення питань безпеки та контролю на прикордонній території, аналіз співпраці у боротьбі з транскордонною злочинністю та контрабандою.

Екологічні аспекти виявляються в дослідженнях впливу прикордонної зони на навколишнє середовище, аналізі спільних екологічних проблем і можливостей спільного рішення.

Дослідження впливу культурних обмінів і спільних заходів на формування ідентичності в прикордонних громадах, вивчення мовних і культурних особливостей прикордонного регіону є основою в соціокультурній взаємодії.

Інфраструктурний розвиток: аналіз інфраструктурних проєктів та їх вплив на розвиток прикордонних територій, дослідження можливостей для спільного розвитку транспортної інфраструктури.

Досить перспективними проглядаються дослідження впливу засобів масової інформації та інтернет-технологій на комунікацію між прикордонними регіонами.

Загалом, дослідження у цих напрямах могли б сприяти розумінню особливостей взаємодії між Україною та Білоруссю на прикордонній території та вирішенню різних проблем у розвитку обох країн.

Однак реальність цілком змінила дослідницьке поле і влучні слова Я. Верменич це чітко окреслюють, стверджуючи, що «пограниччя сьогодні постає як «простір випробувань» між війною і миром, минулим і майбутнім, глобальним і локальним, суб'єктивним і об'єктивним, реальним та символічним. Цей простір зіткнень і боротьби культур, етносів, держав, традицій привертає до себе підвищену увагу дослідників, політиків, громадян - усіх, кому випала доля жити в епоху тяжких перемін» Верменич, Я.В. Українсько-російське пограниччя: історичний досвід та сучасні виклики регіонального розвитку / Відп. ред. В.А. Смолій. Інститут історії України НАН України. К.: Інститут історії України, 2023. 323 с..

References

українсько-білоруський кордон регіоналістика

Bilorusko-ukrainske pohranychchia: etnopolitychni, movni ta relihiini kryterii samoidentyfikatsii naselennia: monohrafiia. Vidp. red. I. Pater; uporiad.: O. Murav- skyi, M. Romaniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv, 2021. 454 p. [in Ukrainian].

Boriak, O. (2016). Ukrainsko-biloruske pohranychchia v poli sotsiohumani- tarnykh doslidzhen. Rehionalna istoriia Ukrainy: zb. nauk. statei. K.: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Vyp. 10. P. 123. [in Ukrainian].

Deklaratsiia pro derzhavnyi suverenitet Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR. 1990. № 31. St. 429. [in Ukrainian].

Fisun, O. (2003). Heoistorychne maibutnie ukraino-rosiiskoho kordonu v kon- teksti hlobalizatsii ta yevropeiskoi intehratsii. Ukrainsko-rosiiske pohranychchia: formuvannia sotsialnoho ta kulturnoho prostoru v istorii ta v suchasnii politytsi. Seminar, m. Kharkiv, 11 kvitnia 2003 r. Instytut Kennana. Kharkiv, P. 6. http://www. kennan.kiev.ua/kkp/content/seminars/materials/2003_04_11.pdf [in Ukrainian].

Kravtsevich, A., Smolenchuk, A., Tokt, S. (2011). Belorusy: natsiiapohranichia. Vilnius. P. 210. [in Russian].

Mykhtunenko, V.V. (2020). Ukrainsko-biloruski vidnosyny v konteksti suchas- nykh politychnykh vyklykiv. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-teoretychnoi konfe- rentsii «Stratehichne pozytsionuvannia Ukrainy v suchasnomu mizhnarodnomu pro- stori», 15 zhovtnia 2020 r., m. Kyiv. K. S. 25. [in Ukrainian].

Pavlovych, Yu. (2021). Istoriia stanovlennia ukrainsko-biloruskoho kordonu. Bilorusko-ukrainske pohranychchia: etnopolitychni, movni ta relihiini kryterii samo- identyfikatsii naselennia: monohrafiia. Vidp. red. I. Pater; Uporiad.: O. Muravskyi, M. Romaniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv. P. 31. [in Ukrainian].

Romanukha, O.M. (2009). Delimitatsiia suchasnoho kordonu Ukrainy. Nauka. Relihiia. Suspilstvo. № 4. P. 115. [in Ukrainian].

Soliar, I. (2021). Peredmova. Bilorusko-ukrainske pohranychchia: etnopolitychni, movni ta relihiini kryterii samoidentyfikatsii naselennia: monohrafiia. Vidp. red. I. Pater; uporiad.: O. Muravskyi, M. Romaniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv. P. 9. [in Ukrainian].

Tolstov, S.V. (2016). Ukrainsko-biloruskyi dialoh: poshuk novykh mozhlyvostei. Zovnishni spravy. № 12. P. 21. [in Ukrainian].

Tyshkun, Yu. (2021). Ukrainsko-biloruskyi kordon: osoblyvosti evoliutsii ta funktsiiuvannia. Bilorusko-ukrainske pohranychchia: etnopolitychni, movni ta reli- hiini kryterii samoidentyfikatsii naselennia: monohrafiia. Vidp. red. I. Pater; Uporiad.: O. Muravskyi, M. Romaniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Kry- piakevycha. Lviv. P. 62-63. [in Ukrainian].

Vakhnina, L.K. (2010). Suchasne bachennia polsko-bilorusko-ukrainskoho pohranychchia. Slovianskyi svit: zb. nauk. prats. Kyiv: IMFE im. M.T. Rylskoho NAN Ukrainy. Vyp. 8. P. 191. [in Ukrainian].

Vermenych, Ya.V. (2023). Ukrainsko-rosiiske pohranychchia: istorychnyi dosvid ta suchasni vyklyky rehionalnoho rozvytku. K.: Instytut istorii Ukrainy. 323 p. [in Ukrainian].

Vermenych, Ya. (2011). Istorychna limolohiia: problemy kontseptualizatsii. Rehionalna istoriia Ukrainy. Vyp. 5. K. P. 48. [in Ukrainian].

Vermenych, Ya. (2012). Pohranychchia yak sotsiokulturnyi fenomen: prostorovyi vymir. Rehionalna istoriia Ukrainy: Zb. nauk. st. K.: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Vyp. 6. P. 67-90. [in Ukrainian].

Vermenych, Ya. (2020). Teoretyko-metodolohichni determinanty doslidzhennia kordoniv ta pohranychnoho prostoru. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. Chyslo 5. P. 130-146. [in Ukrainian].

Vermenych, Ya.V. (2019). Terytorialna identychnist ukrainskoho pohranychchia: istorychni vytoky ta heopolitychni vplyvy. K.: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 367 s. [in Ukrainian].

Vyzdryk, V., Tkachuk, P. (2021). Rosiisko-biloruska viiskova spivpratsia v otsintsi ukrainskoi suspilno-politychnoi dumky. Bilorusko-ukrainske pohranychchia: etnopolitychni, movni ta relihiini kryterii samoidentyfikatsii naselennia: monohrafiia. Vidp. red. I. Pater; Uporiad.: O. Muravskyi, M. Romaniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha. Lviv, P. 359. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru