Роль і значення наукового товариства імені Шевченка у розвитку природничих і стислих наук

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль і значення наукового товариства імені Шевченка у розвитку природничих і стислих наук

Швець Маркіян Володимирович аспірант кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Анотація

Зосереджено увагу на ролі Наукового товариства імені Шевченка у розвитку природничих і стислих наук в Галичині і Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Проведено аналіз праць членів Математично-природописно-лікарської секції. Стверджено, що здебільшого ці праці ґрунтуються на матеріалах особистих досліджень членів Наукового товариства імені Шевченка та з'їздів українських природників і лікарів. Серед них праці відомих українських вчених І. Верхратського, В. Левицького, В. Кубійовича, Ю. Полянського, І. Раковського, М. Чайковського, а також одного з маловідомих дослідників - С. Рурака. Виокремлено найбільш вагомі праці вчених у сфері природничих і стислих наук та їх значення для розвитку української науки в Галичині, Україні та світі у кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Доведено, що дослідження членів Наукового товариства імені Шевченка у сфері природничих і стислих наук мають важливе значення, насамперед через поширення української наукової мови та формування спеціальної термінології для науково-освітнього простору Галичини і Великої України. Це відіграло важливу роль для діяльності Українського (таємного) університету у Львові, де члени Наукового товариства імені Шевченка викладали навчальні дисципліни з природничих і стислих наук українською мовою. Відзначено, що члени Наукового товариства імені Шевченка активно співпрацювали з вченими світового наукового простору.

Встановлено особливе значення діяльності Наукового товариства імені Шевченка у забезпеченні українських гімназій та шкіл навчальними підручниками рідною мовою, що сприяло розширенню діапазону охоплення молоді відомостями з природничих і стислих наук.

Виявлено, що вагоме значення для розвитку природничих і стислих наук стала організація та проведення членами Наукового товариства імені Шевченка з'їздів де виступали відомі вчені, що сприяло міжнародному визнанню НТШ. Зазначено, що для ефективного розвитку природничих і стислих наук в Україні необхідна ширша інформація про роль та значення Наукового товариства імені Шевченка для їхнього прогресу.

Ключові слова: Математично-природописно-лікарська секція (МПЛС), Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), природничі і стислі науки, І. Верхратський, В. Левицький, В. Брригідер, С. Рурак.

Shvets Markiyan Volodymyrovych Postgraduate Student of the Department of Modern History of Ukraine named after Mykhailo Hrushevsky, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

THE ROLE AND SIGNIFICANCE OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY IN THE DEVELOPMENT OF NATURAL AND CONCISE SCIENCES наука природничий лікарський

Abstract. The focus is on the role of the Shevchenko Scientific Society in the development of natural and concise sciences in Galicia and Ukraine at the end of the 19th and beginning of the 20th century. An analysis of the works of the members of the Mathematical-Natural-Physician Section has been conducted. It is asserted that these works are primarily based on the materials of personal research by the members of the Shevchenko Scientific Society and the congresses of Ukrainian naturalists and physicians. Among them are the works of famous Ukrainian scientists such as I. Verkhratsky, V. Levytsky, V. Kubijovych, Y. Poliansky, I. Rakovsky, M. Chaikovsky, and also one of the lesser-known researchers - S. Rurak. The most significant works of scientists in the field of natural and concise sciences and their importance for the development of Ukrainian science in Galicia, Ukraine, and the world at the end of the 19th and beginning of the 20th century have been highlighted.

It has been proven that the research of the members of the Shevchenko Scientific Society in the field of natural and concise sciences is of great importance, primarily due to the dissemination of the Ukrainian scientific language and the formation of specialized terminology for the scientific- educational space of Galicia and Greater Ukraine. This played an important role for the activity of the Ukrainian (secret) University in Lviv, where members of the Shevchenko Scientific Society taught natural and concise sciences in Ukrainian. It is noted that members of the Shevchenko Scientific Society actively cooperated with scientists from the global scientific community.

The particular importance of the activities of the Shevchenko Scientific Society in providing Ukrainian gymnasiums and schools with textbooks in the native language, which contributed to expanding the range of youth's knowledge in natural and concise sciences, has been established.

It has been revealed that the organization and conducting of congresses by the members of the Shevchenko Scientific Society, where famous scientists spoke, was of great significance for the development of natural and concise sciences and contributed to the international recognition of the SST. It is noted that for the effective development of natural and concise sciences in Ukraine, broader information about the role and significance of the Shevchenko Scientific Society for their progress is necessary.

Keywords: Mathematical-Natural-Physician Section (MNPS), Shevchenko Scientific Society (SST), natural and concise sciences, I. Verkhratsky, V. Levytsky, V. Brygidyr, S. Rurak.

Постановка проблеми. Упродовж грудня 2023 р. в Україні відбулось чимало подій присвячених 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. Зокрема, 8 грудня у Києві пройшла Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, приурочена цій визначній події. З привітальним словом виступив президент НАН України академік Анатолій Загородній. Одним із актуальних, з точки зору природничих і стислих наук, був виступ академіка НАН України Ігоря Мриглода на тему: "Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія". Академік І. Мриглод, у режимі Zoom-конференції розкрив багато цікавих фактів за період існування цього унікального видання. Особливо слід відмітити участь математиків. У виданнях цієї секції опублікували статті більше 20 математиків, які формували термінологію українською мовою. У зв'язку з важливістю діяльності НТШ, необхідно більш глибше розкрити результативність діяльності цього товариства та його вплив на розвиток природничих і стислих наук в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Найдавніші дослідження, присвячені Математично-природописно-лікарській секції належать очевидцю подій її становлення - Михайлу Грушевському [1], який на Х засіданні МПЛС, що відбулося у лютому 1897 р., запропонував видавати окремий друкований збірник, редакторами якого стали: І. Верхратський та В. Левицький. Важливі дослідження у сфері розвитку природничих і стислих наук в Науковому товаристві імені Шевченка, після відновлення незалежності України здійснюють, насамперед вчені Львівського університету імені Івана Франка, які упродовж 2001-2011 рр. підготували і видали історію Львівського університету у двох томах [2-3]. Випущена енциклопедія дала поштовх вченим продовжувати і поглиблювати ці дослідження у різних наукових напрямках [4-7]. Зокрема це стосується історії природничих і стислих наук, де найбільшою активністю відзначились такі вчені, як В. Качмар, Я. Притула, О. Сухий, Р. Тарнавський та ін. Водночас, цією проблематикою займаються члени Наукового товариства імені Шевченка [8-10], якими з'ясовано і сформовано перелік вчених Математично-природописно-лікарської секції НТШ на офіційному сайті товариства, а також їх наукові праці. Члени НТШ упродовж їх 150-ти літньої історії, постійно висвітлювали свої досягнення і здобутки у записках в порядку хронології подій. Водночас, для більш системного і комплексного висвітлення історії природничих і стислих наук в Україні, важливо прослідкувати вплив діяльності НТШ на їх розвиток загалом.

Мета статті - дослідити роль і значення діяльності НТШ у розвитку природничих і стислих наук в Україні та світі.

Виклад основного матеріалу. Розвиток природничих і стислих наук на українських землях стає особливо інтенсивний у другій половині XIX ст. і на початку XX ст. Особливо це спостерігається на прикладі НТШ створеного у 1873 р., де сконцентровувався науковий потенціал галицьких українців які викладали на сторінках часописів результати своїх досліджень рідною мовою. Першим, хто спричинився до заснування Математично-природописно-лікарської секції НТШ був Іван Верхратський (1846-1919). Член НТШ ще з 1899 р., І. Верхратський став першим головою МПЛС, оскільки був відомим природознавцем, педагогом, письменником і громадським активістом [11]. І. Верхратський подарував НТШ колекцію мотилів, які стали основою музею НТШ. Саме через таких особистостей НТШ стало в епіцентрі наукового поступу галицьких українців (рис. 1).

Рис. 1. Історична схема взаємозв'язків Наукового товариства імені Шевченка з українськими навчальними закладами і організаціями

Як бачимо з рис.1, НТШ створене за участі передових кіл усього українського народу, стало платформою для розвитку науки рідною мовою. З однієї сторони - тісна співпраця з просвітницькими організаціями і навчальними закладами, а з іншої - забезпечення кращими фахівцями та науковою продукцією українського освітнього простору. Саме наприкінці ХІХ ст., у зв'язку з розвитком новітніх технологій, зросла затребуваність фахівців із природничих і стислих наук, що стало причиною створення Математично-природописно- лікарської секції НТШ. Діяльність МПЛС була доволі плідною. Упродовж 47 років секцією опубліковано 32 томи, які містили близько 300 наукових досліджень загальним обсягом 6300 сторінок. Математики публікували свої праці у таких виданнях НТШ: Записках Наукового Товариства імені Шевченка; Збірнику математично-природописно- лікарської секції Наукового Товариства імені Шевченка (ЗМПЛС); Sitzungsberichte der Mathematisch-Naturwissenschaftlich-Arztlichen Sektion (SdMNAS) [12]. Це були праці справді високої наукової вартості 60-ти різних авторів. Окрім наукових праць, члени МПЛС НТШ розпочинають працювати над підручниками для українських закладів освіти. Так, за авторства В. Левицького і П. Огоновського у 1906 р. вийшла у світ перша, а у 1908 р. - друга частина підручника "Алгебри для вищих кляс шкіл середніх". Володимир Левицький також видав підручник "Фізика для вищих кляс" (1912 р.), який був обсягом на 672 сторінки і визнаний найкращим підручником з фізики (удруге перевиданий в 1924 р.).

3а ініціативи МПЛС постановлено наприкінці 1920 р. відкрити при НТШ лабораторію для бактеріологічних і мікроскопних дослідів та лікарського аналізу крові, сечі та ін. Реалізацію цього проєкту доручили лікарям доктору Максимові Музиці та доктору Мар'янові Панчишину. Ця структура стала основою бактеріологічного інституту, де проводились важливі біохімічні дослідження. Члени НТШ створили Фізіографічну комісію (1920 р.) з метою організації систематичних досліджень української природи, яка видала упродовж 1925-1938 рр. сім томів Збірника фізіографічної комісії. Головою цієї комісії та редактором усіх випусків був відомий ботанік і педагог Микола Мельник (1875-1954), що забезпечило вагомий внесок НТШ у природничі науки загалом. Окрім спеціальних наукових рефератів, виголошуваних на засіданнях секцій і комісій, та дискусії над ними, з ініціативи секцій НТШ постановило влаштувати з осені 1919 р. університетські курси для української молоді, якій було заборонено вступ до вищих шкіл у Львові [11]. Секції розробили програму викладів, вибрали викладачів із відповідними науковими здобутками та підготували приміщення. Не дивлячись на заборони місцевої влади, члени НТШ читали визначені курси. На цих університетських курсах та в Українському університеті математику викладали: Володимир Левицький (1872-1956), Микола Чайковський (1887-1970), Василь Каліцун. Український університет мав чотири факультети: теологічний (базою якого була Духовна греко-католицька семінарія у Львові); філософський - з історико-філологічним відділом і математично-природничим; правничий і медичний. Визнаний в Європі, Український університет у 1923 р. вже налічував 58 кафедр [11]. На природничо-математичному відділі філософського факультету працювали такі члени НТШ: професор доктор Мирон Зарицький (1889-1961), математик; Володимир Кучер (1885-1959), фізик, автор багатьох праць, зокрема підручника фізики, який у радянський період став професором Львівського торгово-економічного інституту; доктор Володимир Левицький, професор, математик, автор багатьох праць з математики, фізики й астрономії, який у радянський період став професором Львівського державного університету ім. І. Франка; Микола Мельник, ботанік, автор словника вищих рослин та підручників для середньої школи; доктор Раковський Іван (1874-1949), біолог, автор праць з антропології та зоології; доктор Сітницький Іван (1881-1947), математик, автор підручників для середніх навчальних закладів; Чайковський Микола, професор, математик, автор багатьох праць з алгебри українською мовою. На медичному факультеті викладав доктор Володимир Кузьмович (1886-1943), фізик; професор доктор Іван Куровець (1863-1931), автор наукових праць з медицини, директор "Української народної лічниці" у Львові; доктор Максим Музика (1889-1972), бактеріолог. Значним досягненням НТШ було створення Технічно-наукової комісії, яку очолив доктор Іван Фещенко-Чопівський. Заступником голови був інженер Іван Кандяк, секретарем - інженер Северин Пастернак, а заступником інженера Антін Романенко. При Комісії існувала субкомісія для української електротехнічної термінології під проводом інженера Р. Кахникевича. Станом на 1934 р. комісій нараховувала 36 членів [12]. У цьому ж році було три засідання.

За ініціативою МПЛС НТШ, окрім рефератів на засіданнях секцій, періодично проводились конференції на яких постійно генерувались дослідження українською мовою. Наприклад, ІУ з'їзд українських природників і лікарів у Львові 6-7 травня 1933 р. До складу організаційного комітету увійшли: В. Левицький, Ю. Полянський і Л. Максимонько. З'їзд проводили в приміщенні Музею НТШ, що знаходився за адресом вул. Чарнецького 23/1. Відкриття цього з'їзду розпочалось спільним засіданням усіх секцій: "Живої природи та географії"; "Секція лікарів"; "Секція математики та фізики". Після привітань на пленарному засіданні було заслухано дві доповіді. З першою доповіддю на тему "Система і форми організації охорони здоров'я і суспільної опіки в ЧехоСловаччині" виступив Б. Матюшенко. Другу доповідь на тему: "Чиста і прикладна математика в бігу століть" проголосив Мирон Зарицький. У другій половині дня конференція продовжилась у секціях. Першу секцію "Живої природи та географії" було представлено 13 доповідями (табл. 1).

Таблиця 1.

Доповіді у секції "Живої природи та географії'" на IV з'їзді українських природників і лікарів у Львові

Як видно за даними табл. 1, зустрічаємо доповіді відомих українських науковців у сфері природничих наук, зокрема В. Блигідер, В. Кубійович, М. Кулицький, Р. Єндик, Е. Жарський, Ю. Полянський. Серед них особливою активністю участі в конференції виділився Володимир Бригідер [2], який мав дві доповіді. В. Бригідер (1889-1952) відомий український біолог-зоолог, доктор філософії (1920). Закінчив філософський відділ Львівського університету (1911). У 1916-18 рр. був викладачем військових курсів в українській гімназії у Відні; упродовж 1918-39 рр. - викладач гімназії, реальної школи, дівочої учительської семінарії Сестер василіянок у Станіславові (тепер Івано-Франківськ). У 1940-41 рр. був професором зоології та порівняльної анатомії Львівського державного університету. Після Другої світової війни - науковий співробітник Департаменту зоології університету в Торонто. Як видно з тем доповідей, його наукові інтереси зосереджувались в анатомії і охорона природи. В. Брригідеру, зокрема належать такі праці: Липова алея в Станіславові в її сучасному і минулому як гідна охорони пам'ятка природи (1934) та Елементи науки про бактерії (1937). Він був секретарем Комісії з охорони природи НТШ у Львові, а в 1936 р. звернувся до єпископів Галичини із закликом зберегти старі дерева поблизу храмів, що було виконано. Був також головою Фізіографічної комісії НТШ і редактор "Фізіографічного збірника" (1925-1939 рр.), у якому вийшли деякі наукові праці Ю. Полянського, присвячені вивченню археології, палеогеографії та геоморфології території України [3]. Ю. Полянський був редактором Збірника математично- природописно-лікарської секції НТШ, у ХХ томі якого вийшла його головна наукова праця "Подільські етюди: тераси, леси і морфольогія Галицького Поділля над Дністром" (1929 р.). Реферат доповіді на четвертому зїзді стосується проблематики викладеної в основній праці Ю. Полянського, зокрема щодо його теорії "леси і тераси", "леси і палеоліт", вивчення фауни і флори плейстоценових відкладів, неотек- тонічних рухів Поділля. Після Другої світової війни Ю. Полянський оселяється в Аргентині. В Андах вчений зробив нові відкриття, щодо їх геологічної будови і походження. Праця в Андах зробила Ю. Полянського відомим, і, від 1956 р. працював на посаді професора Державного університету в Буенос-Айресі.

На з'їзді представлені також доповіді менш відомих особистостей, як З. Залуцький, Г. Козій, І. Федів і С. Рурак. Про них не достатньо інформації у широко доступних наукових джерелах, як і у хроніках НТШ немає свідчень про їх членство, що потребує додаткових досліджень. Обмаль інформації не свідчить про їхню випадкову участі в науковій конференції організованій МПЛС НТШ. Наприклад, відомо, що Степан Рурак, 1899 р. народження, запрошений з доповіддю яка стосувалась його докторату "Незаселені місця екумени Закарпаття". Ця доповідь грунтувалась на дисертації, яку С. Рурак захистив в університеті Праги. Відомо, що С. Рурак викладав географію в гімназії українського педагогічного товариства "Рідна школа", яка функціонувала до 1939 року у Коломиї [13], однак більш точні дані ще очікують своїх дослідників.

На другій секції з'їзду "Математики та фізики" було представлено 9 доповідей (табл. 2).

Таблиця 2.

Доповіді у секції "Математики та фізики" на IV з'їзді українських природників і лікарів у Львові

Василь Міліянчук (1905-1958), уродженець Коломийщини належить до відомих українських фізиків-теоретиків [3, C. 147]. Навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету (19261927), продовжував навчання у Львівській політехніці (1927-1933). Вже у студентські роки опублікував свої дослідження у престижному журналі "Zeitschrift fur Physik". Упродовж 1932 р. В. Міліянчук опублікував дві наукові праці (38 сторінок), які присвятив релятивістській квантовій механіці Поля Дірака. Після захисту дисертації (Wymuszone prazki dipolowe, 1935) В. Міліянчук проходить стажування у Варшавському Університеті, Інституті фізики Університету в Вільнюсі та в Інституті фізики у Ляйпцігу. З 1933 р. по 1939 р. - асистент професора Войцеха Рубіновича на кафедрі теоретичної фізики Львівського університету. Будучи дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка поширює здобуті результати своїх досліджень українською мовою. Після Другої світової війни - професор і завідувач кафедри теоретичної фізики Львівського державного університету імені Івана Франка [3, C. 147]

Вагомий внесок у розвиток природничих і стислих наук в НТШ зробили дійсні члени, які були представниками ближніх країн. Насамперед це стосується вчених з території України, яка входила до складу СРСР. Слід згадати професора Михайла Кравчука. Про нього написано багато статей і монографії, однак не завжди згадується про його тісну наукову співпрацю в рамках МПЛС НТШ. Сьогодні багато вчених і практиків визнали його вклад у розвиток світової науки і сучасних технологій (табл. 3).

Таблиця 3.

Використання винаходів Михайла Кравчука від початку XXI ст.

Як видно за даними табл. 3, результати наукових здобутків М. Кравчука знаходять застосування у різних країнах світу і в різноманітних сферах діяльності людини [14]. Найбільш важливо у контексті висвітленої проблематики, що ці здобутки підкреслюють результативність співпраці українських вчених, які були пов'язані з діяльністю МПЛС НтШ.

Висновки

Упродовж усієї історії розвитку НТШ стало науковою платформою для генерації українського наукового поступу, зокрема у сфері природничих і стислих наук. Якщо на початку створення Математично-природописно-лікарської секції Наукового Товариства імені Шевченка найбільше розвивались математика і фізика, то у період між Першою та Другою світовими війнами розпочався розвиток у всіх напрямках природничих і стислих наук. На новий рівень піднялись біологічні та географічні дослідження. З'явились видатні особистості у нових напрямках стислих наук: Іван Фещенко-Чопівський, Володимир Кучер, Олександр Смакула, Зенон Храпливий, Остап Стасів, що наблизило українську науку до світового наукового простору. А генерований науковий потенціал НТШ надав можливість українській молоді, в складних політичних умовах здобути університетську освіту рідною мовою, що вилилось у створення Українського (таємного) університету у Львові. Робота членів НТШ охоплює не тільки публікації, що висвітлювали їхні дослідження українською мовою та формували українську фахову термінологію, але й випускали підручники для національно-орієнтованої системи освіти.

Наукове товариство імені Шевченка, у кінці ХІХ - першій половині ХХ ст. було не тільки ідеологом української державності, але й здійснило вагомий внесок у розвиток природничих і стислих наук, а його спадщина продовжує впливати на наступні покоління українських науковців та інтелектуалів.

Література

1. Грушевський М. Наукове товариство імені Шевченка / М.С. Грушевський // Твори: у 50 т. - Львів: Видавництво "Світ". - 2002. - Т. 1. - C. 188 - 201.

2. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І : А-К / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011.-716 с.

3. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. ІІ : Л-Я / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. - 764 с.

4. Притула Я. Математика у Науковому Товаристві імені Шевченка у Львові. URL: http://www.mmf.lnu.edu.ua/index.php/istoriia/istoriia-fakultetu/item/1243-151114.html.

5. Притула Я. Scientiae naturals: з історії природничих наук / Я. Притула, О. Шаблій //Каменяр. 2011. Січень. No 1. С. 4.

6. Сулим Г. Володимир Левицький. URL: http://www.mmf.lnu.edu.ua/index.php/ istoriia/vydatni-osobystosti/item/183-history-levyts.html

7. Качмар, В., & Тарнавський, Р. (2021). Природничі та фізичні науки в Львівському університеті у другій половині XIX - на початку XX століття: структурна та кадрова трансформація. East European Historical Bulletin, (20). Вилучено з: http ://eehb.dspu.edu.ua/ arti cl e/vi ew/240145.

8. Сухий О. Природничі та стислі науки у Львівському університеті на межі ХІХ - ХХ ст. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія /За заг.ред. проф. І. С. Зуляка Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. Вип.2, ч. І.- С.34-42.

9. Історія Наукового товариства ім. Шевченка. URL: http://ntsh.org/history.

10. Шуманська Н.В. Історія Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1893-1940) : монографія / Н.В. Шуманська. - К. : АН ВЩ України, 2009. - 232 с.

11. Хроніка Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Ч. 63-64./ звідомлення за час від 1/7. 1918 до кінця 1920 р. Львів - 1920. 116 с.

12. Хроніка Наукового Товариства імені Шевченка за час від 1.1.1931 - 30.ІХ. 1932., ч. 71. Львів: накладом НТШ. Львів, 1932. - 39 с.

13. Культурно-мистецькі традиції Коломиї як формотворчий музичний чинник. https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11665/

14. Сорока М.О. Колимська теорема Кравчука: Біограф. роман. - 2-ге вид., доп. - К: Молодь, 1991. - 240 с.

15. References:

16. Grushevskiy, M. (2002). Naukove tovarystvo imeni Shevchenka [Shevchenko Scientific Society]. In M. S. Grushevskiy, Tvoru: u 50 t. [Works: in 50 vols.] (Vol. 1, pp. 188-201). Lviv: Vydavnytstvo "Svit".

17. Vakarchuk, I. O., Lozyns'kyy, M. V., Shust, R. M., Kachmar, V. M., et al. (Eds.). (2011). L'vivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Ivana Franka: v 2 t. [Ivan Franko National University of Lviv: in 2 vols.] (Vol. 1, A-K). Lviv: LNU imeni Ivana Franka.

18. Vakarchuk, I. O., Lozyns'kyy, M. V., Shust, R. M., Kachmar, V. M., et al. (Eds.). (2014). L'vivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Ivana Franka: v 2 t. [Ivan Franko National University of Lviv: in 2 vols.] (Vol. 2, L-Ya). Lviv: LNU imeni Ivana Franka.

19. Prytula, Y. (n.d.). Matematyka u Naukovomu Tovarystvi imeni Shevchenka u Lvovi [Mathematics at the Shevchenko Scientific Society in Lviv]. Retrieved from http://www.mmf.lnu.edu.ua/index.php/istoriia/istoriia-fakultetu/item/1243-151114.html

20. Prytula, Y., & Shabliy, O. (2011). Scientiae naturales: z istoriyi pryrodnichykh nauk [Natural sciences: from the history of natural sciences]. Kamenyar, 1, 4.

21. Sulym, H. (n.d.). Volodymyr Levyts'kyy [Volodymyr Levitsky]. Retrieved from http://www.mmf.lnu.edu.ua/index.php/istoriia/vydatni-osobystosti/item/183-history-levyts.html

22. Kachmar, V., & Tarnavsky, R. (2021). Pryrodnichi ta fizychni nauky v L'vivs'komu universyteti u druhiy polovini XIX - na pochatku XX stolittya: strukturna ta kadrova transformatsiya [Natural and physical sciences in Lviv University in the second half of the 19th - early 20th century: Structural and staff transformation]. East European Historical Bulletin, 20. Retrieved from http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/240145.

23. Sukhyi, O. (2013). Pryrodnichi ta styisli nauky u L'vivs'komu universyteti na mezhi KhIKh - KhKh st. [Natural and concise sciences at the Lviv University at the turn of the 19th-20th centuries]. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Seriya: istoriya, 2(1), 34-42.

24. (2012). Istoriya Naukovoho tovarystva im. Shevchenka [History of the Shevchenko Scientific Society]. Retrieved from http://ntsh.org/history.

25. Shumans'ka, N. V. (2009). Istoriya Matematychno-pryrodnopysno-likars'koyi sektsiyi Naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka (1893-1940) [History of the Mathematical-Natural-Historical-Medical Section of the Shevchenko Scientific Society (1893-1940)]. Kyiv: AN VSh Ukrainy.

26. (1920). Khronika Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka u L'vovi. Ch. 63-64. [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society in Lviv. Parts 63-64]. Lviv.

27. (1932). Khronika Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka za chas vid 1.1.1931 - 30.IKh.1932., ch. 71. [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society from 1.1.1931 - 30.IX.1932., part 71]. Lviv: nakladom NTSh.

28. (2011). Kul'turno-mystets'ki tradytsiyi Kolomyyi yak formotvorchyy muzychnyy chynnyk [Cultural and artistic traditions of Kolomyia as a formative musical factor]. Retrieved from https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11665/

29. Soroka, M. O. (1991). Kolyms'ka teorema Kravchuka: Biohraf. roman [The Kolyma theorem of Kravchuk: Biographical novel] (2nd ed.). Kyiv: Molod.

Размещено на Allbest.ru