Гуманітарна дипломатія в контексті відносин США з країнами Східної Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гуманітарна дипломатія в контексті відносин США з країнами Східної Європи

Корнієнко Аліна Юріївна кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

Напруженість періоду "холодної війни" вщухла наприкінці 1980-х, зникаючи разом із блоковим протистоянням політичних систем. Розпад біполярної системи міжнародних відносин та народження нових демократій у східноєвропейських країнах ставили перед США та західноєвропейськими державами завдання залучення східноєвропейських держав до загальноєвропейських інститутів. політичний культурний холодний

Розвиток культурно-гуманітарних зв'язків між Сполученими Штатами та східноєвропейськими країнами набув активної фази в кінці 80-х років ХХ століття. Президент Сполучених Штатів Америки висловлював неодноразово необхідність розвивати культурні зв'язки з країнами східноєвропейського регіону, розглядаючи їх як основу для подальшої розбудови політичних та економічних відносин. Для Польщі це проявилося у відкритті нового культурного та інформаційного центру США у Варшаві та аналогічного центру Польщі у Сполучених Штатах. Президент також ініціював надання технічної допомоги польським незалежним профспілкам та урядовим органам для підтримки економічних реформ.

Співпраця США з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Чехією включала допомогу у проведенні реформ у приватному секторі, розвиток демократичних інститутів, а також співпрацю в культурній та освітній сферах. Наприкінці ХХ ст. у східноєвропейському регіоні функціонувала велика кількість американських культурних інститутів та програм. Бюро у справах освіти і культури відігравало ключову роль у впровадженні та розвитку різноманітних культурних програм, сприяючи активному обміну знаннями, мистецтвом і культурою між країнами. Його діяльність сприяла поглибленню взаєморозуміння та партнерства між народами, а також сприяла розповсюдженню інформації про різноманітні аспекти американської культури, традицій і історії.

Як важливий інструмент зовнішньої культурної політики виступало Інформаційне агентство США, метою якого було активне формування позитивного уявлення про Сполучені Штати в даному регіоні. Зокрема, агентство забезпечувало широкий доступ до інформації про різноманітні аспекти життя в США, включаючи культурні досягнення, інновації, суспільні цінності та історичні події. Це допомагало зближувати людей, поглиблювати взаєморозуміння та сприяти побудові довіри між націями.

Ключові слова: міжнародні відносини, східноєвропейський регіон, США, гуманітарна політика, неурядові організації.

Korniienko Alina Yuriivna PhD (History), Associate professor, Department of Modern and Contemporary History of Foreign Countries, Faculty of History, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

HUMANITARIAN DIPLOMACY IN THE CONTEXT OF US RELATIONS WITH EASTERN EUROPEAN COUNTRIES

Abstract. Tensions of the Cold War era subsided by the late 1980s, dissipating alongside the bloc confrontation of political systems. The dissolution of the bipolar system of international relations and the emergence of new democracies in Eastern European countries posed the task for the United States and Western European states of engaging Eastern European states in European institutions.

The development of cultural and humanitarian relationship between the United States and Eastern European countries entered an active phase in the late 1980s. The President of the United States repeatedly emphasized the necessity of cultivating cultural communication with Eastern European countries, considering them as the foundation for further development of political and economic relations. For Poland, this manifested in the opening of a new cultural and information center in Warsaw and a similar center for Poland in the United States. The President also initiated the provision of technical assistance to Polish independent trade unions and government to support economic reforms.

U.S. cooperation with Poland, Slovakia, Hungary, and the Czech Republic included assistance in implementing reforms in the private sector, developing democratic institutions, as well as cooperation in cultural and educational spheres. By the end of the 20th century, over 80 American cultural institutions and programs were in the Eastern European region. The Bureau of Educational and Cultural Affairs played a pivotal role in implementing and developing various cultural programs, fostering active exchange of knowledge, arts, and culture between countries. Its activities contributed to deepening mutual understanding and partnership between nations, as well as disseminating information about various aspects of American culture, traditions, and history.

The United States Information Agency served as a crucial instrument of external cultural policy, aimed at actively shaping a positive perception of the United States in the region. In particular, the agency provided wide access to information about various aspects of life in the United States, including cultural achievements, innovations, societal values, and historical events. This facilitated bringing people together, deepening mutual understanding, and fostering trust-building between nations.

Keywords: international relations, Eastern European region, USA, humanitarian policy, non-governmental organizations.

Постановка проблеми. Після закінчення "холодної війни" та розпаду Радянського Союзу, Сполучені Штати Америки залишилися єдиною світовою супердержавою, що мала здатність визначати та ефективно захищати свої інтереси у глобальному масштабі, а також впливати на систему міжнародних відносин в цілому. США мають визначальний вплив на розвиток міжнародних відносин та відіграють ключову роль у забезпеченні миру і безпеки в різних регіонах світу.

Європейський напрямок залишається одним із пріоритетних у зовнішній політиці США. Незалежно від партійної приналежності американських президентів, офіційний Вашингтон постійно підкреслює необхідність подальшої розбудови відносин з країнами Європи, важливість підтримки й розвитку європейських та трансатлантичних інституцій у рамках спільних американсько-європейських політичних і економічних проєктів та програм.

Особливе значення у європейській політиці США мають країни Східної Європи, де в кінці 1980-х та на початку 1990-х років відбулися кардинальні суспільно-політичні зміни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерельною базою дослідження є офіційні публікації матеріалів Білого дома, Держдепартаменту; матеріали слухань у комітетах і підкомітетах Сенату та Палати представників Конгресу США.

Мета статті - вивчення ефективності та впливу гуманітарних програм, ініціатив та обмінів у сферах культури, освіти та інших гуманітарних областях на формування та зміцнення державних відносин між США та країнами Східної Європи.

Виклад основного матеріалу. Реалізація східноєвропейської політики США після "холодної війни" відбувається в умовах кардинальної зміни геополітичної ситуації в регіоні:

по-перше, наприкінці 1980-х років в Східній Європі, як і в інших регіонах світу, зникла напруженість періоду "холодної війни", відійшло в минуле блокове протистояння політичних систем;

по-друге, завершення "холодної війни" вимагало реформування застарілих концепцій Північноатлантичного союзу з метою перетворення НАТО зі знаряддя колективної оборони Заходу в орган загальноєвропейської безпеки;

по-третє, розпад колишньої біполярної системи міжнародних відносин і народження нових демократій в країнах Східної Європи поставили перед США і західноєвропейськими державами питання залучення східноєвропейських держав до загальноєвропейських економічних і військових інститутів.

Розвиток культурно-гуманітарних зв'язків між Сполученими Штатами та східноєвропейськими країнами набув активної фази в кінці 80-х - на початку 90-х років ХХ ст. Президент Сполучених Штатів Америки неодноразово наголошував у своїх виступах та промовах про необхідність в першу чергу розвивати культурні зв'язки з країнами східноєвропейського регіону. Оскільки вважав, що саме вони є базовими для розбудови політичних та економічних відносин з цими країнами. У своєму виступі президент Сполучених Штатів відзначив, що Конгрес виділив 15 млн дол. на організацію спільного американсько-польського підприємства для боротьби з повітряним та водним забрудненням Кракова, а також найближчим часом планувалось відкриття нового культурного та інформаційного центру США у Варшаві та очікування на появу аналогічного центру Польщі у Сполучених Штатах Америки. [1]

У фінансовому вимірі планувалось, що з 15 млн дол. для цілей охорони довкілля буде витрачено 10 млн дол., які підуть, перш за все на переоснащення вугільно-опалювального обладнання за новими технологіями, 1 млн дол. призначався для підтримки служб моніторингу якості повітря у Кракові, які були частиною загальної польської системи моніторингу. Та 4 млн дол. планувалось витратити на покращення якості води у Кракові. [2, С. 924]

Також президент США виступив з ініціативою щодо запровадження технічної допомоги польським незалежним профспілкам, урядовим органам та роботодавцям з метою полегшення їх пристосування до нових умов у період економічної трансформації та реформ. Ця ініціатива потребувала відрахування близько 4 млн дол. та передбачала співпрацю департаменту праці, Американської Федерації Профспілок та американського бізнесу. Серед основних сфер реалізації цього проєкту визначались наступні: підготовка та перепідготовка кадрів; служба працевлаштування; страхування по безробіттю; статистика праці; безпека праці та здоров'я; проблеми жінок на виробництві тощо. [3, С. 942 - 943]

Отже, пакет запропонованих асигнувань для демократизації польського суспільства оцінювався в 119 млн дол.

В перші роки після революційних перетворень для країн східноєвропейського регіону Сполучені Штати санкціонували грошову допомогу у розмірі майже 1 млрд дол. Крім того, надавали допомогу у проведенні реформування та модернізації приватного сектору, проведення торговельних, інвестиційних та економічних програмах, впровадження спеціальними програмами розбудови демократичних інститутів, підтримки працевлаштування, культурного та навчального співробітництва.

28 листопада 1989 року прессекретар Білого Дому М. Фіцвотер заявив про ще один крок за сприяння процесу реформ у Польщі та Угорщині. Малась на увазі ініціатива Дж. Буша щодо створення групи з 24 розвинутих країн, до складу якої входили Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, країни Європейського Союзу та ін. За повідомленням прессекретаря, було домовлено про утворення 8 млрд дол. фонду для підтримки економічних, освітніх, екологічних, медичних та наукових програм у Польщі та Угорщині. Кошти цього фонду планувалось витрачати через різноманітні гранти, кредити, технічну допомогу, експертні кредити та ін. [4, С. 1598 - 1599]

Починаючи з середини 90-х років ХХ ст. американські зусилля були направлені на зміну менталітету населення східноєвропейського регіону, засобами інформаційної комунікації здійснювався вплив на усвідомлення громадян цих країн щодо сприйняття західних цінностей. Саме в цей період, тобто з моменту настання певної економічної стабільності в державах регіону, розпочалась фаза впливу на громадську думку східноєвропейських країн відносно становлення нової політики США щодо Східної Європи.

Інформаційно-комунікаційна підтримка Сполучених Штатів Америки була спрямована, перш за все, на ті сфери, на які були витрачені певні кошти в рамках американських програм на початку 90-х років ХХ ст.: екологія, транспорт, промислові підприємства і стандарти якості продуктів та умов праці.

Згодом були розроблені окремі програми підтримки, які були зосереджені на розвиткові сільського господарства, транспортних та екологічних проєктах. Існували програми з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, з питань роботи з біженцями і охочими отримати притулок. Крім того, організовувались численні семінари і робочі групи для керівництва східноєвропейських країн з різних питань - від фінансового нагляду до митного контролю.

Міжнародне співробітництво Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії зі Сполученими Штатами здійснювалось за період, що розглядається, також й щодо політики формування інформаційного суспільства, причому ця діяльність велась досить активно, що можна пояснити підготовкою певних країн Східної Європи до вступу в Європейський Союз та прагненням Сполучених Штатів Америки не втратити свій вплив на східноєвропейські країни на користь ЄС. З цією метою американські аналітики пропонували розширити американсько-східноєвропейську співпрацю у наступних напрямках:

1. Необхідно розширити і підсилити кооперацію в галузі телекомунікацій, зокрема в обміні інформацією щодо комунікаційних політик; обміні технічною та іншою інформацією і організації семінарів, симпозіумів і конференцій для експертів; проведенні навчання і консультативних дій; здійсненні передачі технологій; створенні відповідних установ з обох сторін при здійсненні спільних проєктів; сприянні розвиткові світових стандартів, систем сертифікації та регуляторних підходів; підтримці нових комунікацій, послуг та засобів, особливо тих, що мають комерційне застосування.

2. Зазначені дії повинні зосередитися на таких пріоритетних сферах, як модернізація телекомунікаційних мереж, в тому числі й сільських, і їх інтеграції у світові мережі; співробітництво в межах структур світової стандартизації; інтеграція правових та регуляторних аспектів телекомуні- кацій; модернізація поштових і телерадіомовних послуг, включаючи правові та регуляторні аспекти; управління телекомунікаціями, поштовими і телерадіомовними послугами в новому економічному середовищі. [5]

Так, одним з найважливіших пріоритетів у розвитку інформаційного суспільства в Польщі, Словаччині, Угорщині та Чехії стала модернізація інформаційних систем, комп'ютеризація державних установ та вдосконалення доступу до державної інформації. Спостерігається стійка динаміка у сфері розвитку електронної комерції з боку приватного бізнесу і державних структур. Значних змін зазнав сектор телекомунікацій завдяки модернізації телекомунікаційних інфраструктур на основі широкосмугових мереж і мереж мобільного зв'язку нового покоління. Набули розвитку також й проєкти інформаційного суспільства, які стосуються охорони здоров'я, освіти та науково-дослідної діяльності.

На початку ХХІ століття у Східній Європі діяло понад 80 різних американських культурних інститутів та програм. За реалізацію культурних програм в східноєвропейському регіоні відповідало Бюро у справах освіти і культури. Бюро було покликано сприяти у розвитку взаємовідносин між Сполученими Штатами Америки та іншими державами Східної Європи засобами розробки та впровадження міжнародних освітніх програм та семінарів. Даний орган забезпечував розвиток зв'язків на приватному, професійно та інституційному рівнях між приватними особами та організаціями в Сполучених Штатах Америки та закордоном, а також інформував східноєвропейську громаду про американську історію, сучасне американське суспільство, мистецтво та культуру. Бюро у справах освіти та культури з 1995 р. ініціювало та впровадило в таких східноєвропейських країнах, як Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина наступні програми:

Фулбрайтівська програма, яка надає гранти аспірантам, дослідникам, викладачам та керівникам;

Програма з вивчення англійської мови, метою якої стало сприяння у взаєморозумінні між США та країнами Східної Європи;

Програми для культурно-освітнього обміну для приватних осіб, а також для наукових та некомерційних організацій;

Програма по розвитку популярності та престижу вищої освіти в США з метою інтенсифікації міжнародного обміну;

Програми з вивчення історії та сучасного розвитку США, покликані покращити знання про Сполучені Штати східноєвропейських студентів через організацію літніх семінарів, форумів та інше;

Освітні партнерські програми, що мали на меті підтримувати контакти між американськими та східноєвропейськими установами у сфері середньої та вищої освіти;

Програма по захисту міжнародного культурного надбання заснована з метою продемонструвати відповідальність США за збереження культурних пам'яток в інших країнах. [6]

Інформаційне Агентство Сполучених Штатів Америки є одним з найбільш дієвих інструментів здійснення зовнішньої культурної політики Сполучених Штатів Америки в східноєвропейському регіоні. Основним завданням діяльності Американського інформаційного агенції у Східній Європі було засобами публічної дипломатії створити сприятливий образ своєї держави. З цією метою були організовані ще в 1988 році три радіостанції "Голос Америки", "Свобода" та "Вільна Європа", які повинні були інформувати громадськість Східної Європи про ініціативи американської влади, допомогу та підтримку останніх, а також інформування про американську культуру, традиції, мистецтво та загалом про американський спосіб життя. Також під час радіо ефірів підіймались питання релігійного змісту, проблем расизму, національної ідентичності, гуманітарної місії тощо. [6]

Приватні благодійні фонди посідають провідне місце серед недержавних інститутів, які реалізують культурну політику США у світі. Перш за все така ситуація склалась в наслідок того, що у Сполучених Штатах не існує культурного відомства (аналог міністерства культури), а також тому, що федеральні кошти, які виділяються на сферу культури значно поступаються внескам благодійних фондів. На початок 90-х років ХХ ст. зі своїми програмами у східноєвропейських країнах діяли такі, фонди як фонд Форда, Рокфеллера, Карнегі, Джона та Кетрін Макартурів, Сороса та ін. [7]

Низка американських благодійних інститутів та програм, а також благодійних фондів на державному рівні отримали підтримку щодо діяльності у східноєвропейському регіоні. Вони приділяли особливу увагу модернізації та демократизації відповідно до світових стандартів інформаційної політики східноєвропейських країн.

Висновки

Однією із ключових установ американського уряду, що відповідає за реалізацію культурних програм у східноєвропейському регіоні, є Бюро у справах освіти і культури. Інформаційне агентство США виявилося одним з найефективніших інструментів здійснення зовнішньої культурної політики Америки у Східній Європі. Зусилля американських благодійних інститутів, програм та фондів отримали підтримку для розвитку в Східній Європі, сприяючи встановленню двосторонніх відносин на державному рівні. Зверталася особлива увага на удосконалення та демократизацію інформаційної політики східноєвропейських країн відповідно до світових стандартів. Культурно-освітній обмін між державами Східної Європи та США зростав, зокрема, на рівні науково-дослідних та освітньо-мистецьких проєктів.

Література

1. Poland's Roundtable and U.S. Options. 101 US Congress. Senate. Committee on Foreign Relations. Subcommittee on European Affairs. Committee Print. June, 1989. - Washington : U.S. Government Printing Office, 1989.

2. White House Fact Sheet on Proposed Assistance for Poland and Hungary. July 10, 1989 // PPPUS. G. Bush. - 1989. - Vol. 2.

3. 3.Statement by press secretary Fitzwater on the situation in Romania. 27 December, 1989 // PPPUS. G. Bush. - 1989. - Vol. 2.

4. 4.Statement by Press Secretary Fitzwater on United States Technical Assistance for Poland. July 12, 1989 // PPPUS. G. Bush. - 1989. - Vol. 2. New York Times. - 1999. - May 12.

5. Gompert D. Introduction : a partner for America // America and Europe: a partnership for a new era / Ed. by David C. Gompert and F. Stephen Larrabee. - Cambridge : Cambridge University Press, 1998.

6. America and Europe: a Partnership for a New Era / Ed. by David C. Gompert and F. Stephen Larrabee. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997.

7. References:

8. Poland's Roundtable and U.S. Options. 101 US Congress. Senate. Committee on Foreign Relations. Subcommittee on European Affairs. Committee Print. June, 1989. - Washington : U.S. Government Printing Office, 1989.

9. White House Fact Sheet on Proposed Assistance for Poland and Hungary. July 10, 1989 // PPPUS. G. Bush. - 1989. - Vol. 2.

10. 3.Statement by press secretary Fitzwater on the situation in Romania. 27 December, 1989 // PPPUS. G. Bush. - 1989. - Vol. 2.

11. 4.Statement by Press Secretary Fitzwater on United States Technical Assistance for Poland. July 12, 1989 // PPPUS. G. Bush. - 1989. - Vol. 2.

12. New York Times. - 1999. - May 12.

13. Gompert D. Introduction : a partner for America // America and Europe: a partnership for a new era / Ed. by David C. Gompert and F. Stephen Larrabee. - Cambridge : Cambridge University Press, 1998.

14. America and Europe: a Partnership for a New Era / Ed. by David C. Gompert and F. Stephen Larrabee. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997.

Размещено на Allbest.ru