Архіви у викликах надзвичайних ситуацій: важливий досвід реагування

Кожен план на випадок стихійного лиха повинен містити детальний перелік початкових кроків. У надзвичайних ситуаціях, що загрожують життю, безпека людей посідає пріоритетне значення. Тому перші екстрені дії полягають в проведенні евакуації працівників і відвідувачів, а також у виклику служби екстреної допомоги. Тільки після оцінки ситуації і дозволу служб безпеки можна повернутися до будівлі. У надзвичайних ситуаціях, які не загрожують життю, першим кроком є виклик служб екстреної допомоги (пожежної служби, поліції, швидкої допомоги, а також зв'язок із відповідальними особами установи та представниками служби безпеки). Отже, загальний план евакуації повинен включати кроки для оповіщення персоналу екстреної допомоги, переміщення людей з будівлі або уражених зон. План також повинен містити політику сповіщення персоналу, волонтерів і відвідувачів про аварійне закриття та процедури.

Відзначимо, що Національний архів та адміністрація документації США (National Archives and Records Administration, NARA) вживає планових заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям із документами у всіх своїх підрозділах Звертаючись до аналізу окремих аспектів діяльності Національного архіву та адміністрації документації США (National Archives and Records Administration) зі збереження архівних документів, авторка висловлює слова вдячності директорці Програм збереження ЕллісонМ. Олсон (Allison M. Olson), заступниці директорки Програм збереження Сарі Стаудерман (Sarah Stauderman), директорці Програми наукового дослідження спадщини Ліндсей Оклі (Lindsay Oakley), директору Лабораторії збереження рухомих зображень і звуку Мартіну Джейкобсону (Martin Jacobson) за надзвичайно важливі й цінні консультації щодо сучасних підходів до збереження та реставрації документів із різними носіями інформації у практиці NARA.. Одним із важливих документів, що регулюють ці заходи, є директива 1561 «Готовність до надзвичайних ситуацій з документами та їх відновлення в установах NARA» (Records Emergency Preparedness and Recovery in NARA Facilities) NARA 1561: [Records Emergency Preparedness and Recovery in NARA Facilities] 2002, Feb. 15. URL: https://www.archives.gov/files/foia/directives/ nara1561.pdf (дата звернення: 15.02.2024)., яка була підготовлена в лютому 2002 р. У зв'язку з терактом 11 вересня 2001 р. керівництво архіву вважало за необхідне додати до списку можливих загроз хімічне або біологічне зараження.

Мета директиви полягала у визначенні політики NARA щодо готовності до надзвичайних ситуацій з документами і розробленні планів реагування та відновлення в усіх установах Національного архіву задля запобігання втрат або мінімізації пошкодження документів у разі виникнення надзвичайної ситуації через воду, пожежу, хімічне або біологічне зараження або з інших причин. Крім того, директива містила визначення процедур, що стосувалися відновлення пошкоджених документів.

Відповідно до цього документа, в кожній установі NARA створювалася спеціальна Команда з управління документами в надзвичайних ситуаціях (Records emergency management team, REMT), до сфери відповідальності якої входило: 1) планування, координація та нагляд за розробленням і впровадженням плану готовності до надзвичайних ситуацій, а також плану реагування і відновлення; 2) нагляд і координація роботи з документами під час надзвичайної ситуації та організація відновлення за потреби; 3) володіння інформацією про документи з обмеженим доступом і персонал, відповідальний за доступ до таких документів.

Було визначено, що План реагування на надзвичайні ситуації та відновлення документів має включати: процедури сповіщення та контактну інформацію для повідомлення про потенційну чи існуючу загрозу або пошкодження документів (у форматі 24/7); екстрену контактну інформацію для Команди з управління документами в надзвичайних ситуаціях та іншого ключового персоналу NARA; процедури та контакти для отримання доступу до зон, що охороняються; перелік перших дій реагування; контрольний список для визначення пріоритетів відновлення документів тощо.

Приділяючи особливу увагу ситуаціям, пов'язаним із пожежею, біологічною, хімічною чи електричною небезпекою, план реагування та відновлення документів реалізується після підтвердження безпечного доступу до будівлі чи зони зберігання записів, контролю доступу персоналу NARA та відсутності небезпечних умов.

Особиста безпека всіх людей має першочергове значення під час будь-якої надзвичайної ситуації. Ніхто не має права вчиняти дії, які можуть поставити під загрозу чиюсь безпеку. Очікується, що будь-хто, хто перебуває в зоні надзвичайних ситуацій, дотримується вказівок відповідального персоналу з надзвичайних ситуацій (тобто пожежників, експертів із вибухівки, працівників правоохоронних органів, персоналу служби безпеки NARA). Аварійний персонал повинен здійснити всі заходи для безпечного доступу працівників до того, як розпочати відновлення документів.

Готовність до надзвичайних ситуацій з документами і планування реагування для їх відновлення - це задокументований процес, щоб підготуватися до загрози пошкодження водою, пожежею, хімічним чи біологічним зараженням або іншими причинами з метою «пом'якшення» будь-якої шкоди, наскільки це можливо. Його основні етапи включають:

1) оцінку ризиків будівлі та місць зберігання документів, щоб визначити поточні умови і вразливі місця, які можуть вплинути на документи з часом;

2) оцінку ймовірності ризиків;

3) пріоритезацію документів для визначення їх цінності та вразливості носіїв інформації;

4) визначення переліку життєво важливих діловодних документів NARA та вживання заходів для їх захисту;

5) позначення на картах (схемах) локалізації документів і типу носіїв;

6) вживання превентивних заходів для зменшення ризиків;

7) розроблення плану відповіді на надзвичайну ситуацію (плану дій);

8) ознайомлення та навчання персоналу на постійній основі плану дій у відповідь на загрози пошкодження документів.

Важливими є дії щодо стабілізації навколишнього середовища, зокрема температурно-вологісного режиму, відкачування води з ураженої зони, використання вентиляторів для збільшення циркуляції повітря. Окрему увагу необхідно звернути на фотота відеофіксацію зони ураження, пошкоджень об'єктів і колекцій.

Інформація про порятунок і відновлення становить основну частину плану на випадок надзвичайної ситуації. Це включає визначення пріоритетних архівних колекцій для евакуації, наведення детальних кроків щодо того, як врятувати кожен тип матеріалів, а також перелік витратних матеріалів і ресурсів постачальників. Пріоритезація колекцій передбачає створення пріоритетного списку колекцій - від найважливіших до менш важливих, враховуючи історичну та дослідницьку цінність і формат матеріалів. Деякі формати, такі як фотографії та аудіовізуальні матеріали, часто потребують більшої уваги ніж паперові формати.

Рекомендується заздалегідь скласти три списки:

- до першого включають унікальні документи, рідкісні зібрання, які мають важливу історичну, дослідницьку чи матеріальну цінність та/або є життєво важливими документами для організації. Вони також можуть включати матеріали спеціального формату. Елементи цього списку вимагають негайної уваги;

- до другого списку включають документи середнього пріоритету, які є також цінними та мають багато важливих характеристик; вони потребують уваги протягом найближчих днів після події;

- до третього списку включають дублікати, матеріали з низьким пріоритетом або ті, що мають мінімальну дослідницьку цінність.

Деякі архіви використовують систему кольорового кодування на безкислотних ящиках або полицях, щоб визначити пріоритети евакуації. Плани поверхів із переліченими колекціями необхідні для швидкого визначення пріоритетних матеріалів.

Процедура визначення місць порятунку (евакуації) передбачає підготовку місць, де співробітники можуть здійснювати рятувальні заходи щодо документів як всередині архіву, так і за межами установи. Пропонується завчасно укладати меморандуми та угоди з організаціями-партнерами (культурними закладами, школами чи церквами) про можливість тимчасового використання їхніх приміщень для порятунку зібрань у разі надзвичайних ситуацій. Необхідно мати попередні домовленості із зовнішніми підрядниками, які пропонують послуги заморожування предметів, сушіння ураженої ділянки, видалення стоячої води тощо. Важливою є наявність у приміщенні набору для надзвичайних ситуацій (англ. an emergency kit).

Першим кроком у процесі порятунку є оцінка пошкоджень і вибір відповідної стратегії. З метою документування ситуації, проведених робіт і вжитих заходів рекомендується здійснювати фотографування ситуації та різних етапів її ліквідації.

Важливим процедурним документом, підготовленим Національним архівом США, є «Керівництво з основних документів» («Essential Records Guide»), що описує процедури ідентифікації, управління, захисту та збереження основних документів у системі федерального уряду, але також може бути використано організаціями різних рівнів Essential Records Guide / National Archives and Records Administration. 2018. URL: https://www. archives.gov/records-mgmt/essential-records/essential-records-guide (дата звернення: 17.02.2024).. Ця розробка була вперше опублікована в 1996 р. під назвою: «Vital Records Guide», причому використаний в її назві термін стосувався записів актів цивільного стану. Невдовзі після того, як в 2005 р. ураган «Катріна» обрушився на узбережжя Мексиканської затоки, представники державних архівів країни запропонували Федеральному агентству з управління надзвичайними ситуаціями змінити використання терміну «vital records» («записи актів цивільного стану») на «essential records» («основні документи») для визначення будь-якої документації, необхідної для роботи та відновлення після надзвичайної ситуації.

Отже, у цьому керівництві характеризується доступ до інформації, необхідної федеральним агентствам для ведення справ у надзвичайних умовах або для захисту юридичних і фінансових прав федерального уряду та людей, яких він обслуговує. Крім того, надається інформація, покликана допомогти агентствам оцінити збитки та провести відновлення документів, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації чи стихійного лиха. Керівництво включає «Основні документи планування ризиків» («Essential Records Risk Planning»), зокрема «Пакет основних документів» («Essential Record Packet»), що містить зібрання в електронному або паперовому вигляді основної інформації, інструкцій і супровідної документації, необхідної для доступу до важливих документів під час надзвичайних ситуацій. Одними з важливих елементів захисту інформації є рекомендації щодо копіювання (сканування) та розосередження копій основних документів у різних регіонах країни, щоб уникнути руйнівних наслідків стихійних лих та інших небезпек. Враховуючи урок, отриманий від урагану «Катріна» в 2005 р., NARA створив Сховище електронних документів (Electronic Records Vault, ERV) для зберігання важливих документів Федерального уряду далеко від найбільш схильних до стихійних лих районів країни. Окремі зі сховищ Федеральних центрів документації (Federal Records Centers, FRC) розташовані під землею в модернізованих вапнякових шахтах, обладнаних ефективними системами клімат-контролю, що дозволяє зберігати документи за сприятливого температурно-вологісного режиму набагато дешевше ніж у наземних сховищах. Так, Lenexa FRC містить спеціальне сховище, в якому зберігаються колекції фотографій і фільмів Національного архіву, серед яких - супутникові фотозйомки та фільми про бойові дії Archiving the Federal Government / Capitol Markets. 2012, May 18. URL: https://www.capitolmarkets.com/agencies/nara/archiving-the-federal-government/ (дата звернення: 18.02.2024)..

NARA відіграє важливу роль у наданні консультацій та розробленні рекомендацій щодо відновлення документів NARA Roles in Records Recovery, Records Emergency Disposal, and Information Security. URL: https://www.archives.gov/records-mgmt/vital-records/ disaster-pocs.html (дата звернення: 18.02.2024).. В екстрених випадках Національний архів може надати дозвіл на знищення документів; водночас, якщо він не погоджується з тим, що загрозу необхідно усунути шляхом знищення документів, тоді його співробітники повідомлять інституції про вжиття заходів, необхідних для усунення загрози Authority to Destroy Contaminated Records Constituting a Menace to Health, Life, or Property under Specific Conditions. URL: https://www.archives.gov/ records-mgmt/essential-records/emergency-disposal (дата звернення: 18.02.2024)..

Крім того, Національний архів залучає приватні корпорації професійних експертів, які надають послуги з реставрації документів. Так, корпорація Polygon надає низку важливих послуг із відновлення документів, серед яких: вакуумне сублімаційне сушіння (vacuum freeze-drying process), під час якого документи поміщаються в герметичну камеру, де створюється негативний вакуумний тиск, у результаті чого вони переходять із замороженого стану в сухий; очищення та стерилізація (cleaning and sterilization), коли за допомогою спеціальних губок видаляється бруд із поверхні документів, або їх обробляють гамма-випромінюванням, у результаті чого на документах не залишається хімічних решток і вони вважаються стерильними Document Recovery Solutions. URL: https://www.polygongroup.com/enUS/services/document-recovery-solutions/ (дата звернення: 20.02.2024).. Переведення важливих документів у цифровий формат може бути запобіжним заходом для їх захисту від майбутніх екологічних проблем.

Необхідно також наголосити на підтримці Національним архівом наукових досліджень у сфері консервації та реставрації документів. Зокрема, Відділення наукового дослідження та тестування спадщини NARA (Heritage Science Research and Testing Branch) проводить міждисциплінарну програму прикладних досліджень із метою надання наукового обґрунтування та інструментів, необхідних для прийняття рішень щодо забезпечення довготривалого збереження документів. Наукові співробітники відділу досліджують процес старіння документів, включно з впливом навколишнього середовища, і оцінюють ефективність умов збереження для уповільнення цих процесів. Вони також проводять наукову експертизу і оцінюють продукти, які NARA використовує для зберігання та експонування документів. Крім того, керівники відповідних структурних підрозділів NARA і наукові співробітники, які займаються збереженням і реставрацією документів, беруть участь у національних і міжнародних наукових проєктах, процесах стандартизації, розробленні стратегії діяльності та політики NARA у питаннях збереження спадщини. Стратегія наукового дослідження спадщини NARA визначає пріоритети, спрямовані на вирішення проблем збереження архівних зібрань у ХХІ ст. Із цією метою архівісти тісно контактують з університетськими центрами та галузевими партнерами, щоб розширити досвід, а також розвивати співпрацю на національному й міжнародному рівнях Heritage Science Research and Testing Branch / National Archives and Records Administration. URL: https://www.archives.gov/preservation/about/heritage-science (дата звернення: 20.02.2024)..

Товариство американських архівістів має в своїй структурі Комітет із планування та відновлення після стихійних лих (The Disaster Planning and Recovery Committee). Комітет працює над тим, щоби забезпечити мережу регіональних і національних ресурсів, які можуть бути використані для допомоги в підготовці до надзвичайних ситуацій, процедурах реагування та обговоренні політики. Він також рекомендує навчальні програми, щоб допомогти в готовності до реагування на надзвичайні ситуації, та сприяє наданню доступу до онлайн-ресурсів для швидкого реагування на надзвичайні ситуації, з якими стикаються архіви Society of American Archivists: Disaster Planning and Response

Resources. URL: https://www2.archivists.org/groups/regional-archival-associationsconsortium-raac/disaster-planning-and-response-resources (дата звернення:..

Також цінними для архівістів є підготовлені згаданим вище Північно-східним центром збереження документів короткі керівництва-пам'ятки «Preservation Leaflets»: з екстреного порятунку книг і документів, що постраждали від води Emergency Salvage of Wet Books and Records / NEDCC. Preservation Leaflets 3.6. Emergency Management. 1999. URL: https://www.nedcc.org/freeresources/preservation-leaflets/3.-emergency-management/3.6-emergency-salvageof-wet-books-and-records (дата звернення: 17.02.2024).; з екстреного відновлення фотографій, що постраждали від води Emergency Salvage of Wet Photographs / NEDCC. Preservation Leaflets 3.7. Emergency Management. 2020. URL: https://www.nedcc.org/free-resources/ preservation-leaflets/3.-emergency-management/3.7-emergency-salvage-of-wetphotographs (дата звернення: 17.02.2024).; з екстреного порятунку запліснявілих книг і паперу Emergency Salvage of Moldy Books and Paper / NEDCC. Preservation Leaflets 3.8. Emergency Management. 2021. URL: https://www.nedcc.org/freeresources/preservation-leaflets/3.-emergency-management/3.8-emergency-salvageof-moldy-books-and-paper (дата звернення: 17.02.2024).; із заморожування та сушіння книг і документів, що постраждали від води Freezing and Drying Wet Books and Records / NEDCC. Preservation Leaflets 3.12. Emergency Management. 1999. URL: https://www.nedcc.org/ free-resources/preservation-leaflets/3.-emergency-management/3.12-freezing-anddrying-wet-books-and-records (дата звернення: 17.02.2024)..

Корисні поради надає користувачам команда реагування на надзвичайні ситуації - National Heritage Responders (NHR), яка утворилася на основі Американського інституту збереження (The American Institute for Conservation, AIC). Ця команда складається з професіоналів у галузі культурної спадщини (архівів, музеїв, бібліотек), які працюють на волонтерських засадах із метою надання екстреної допомоги при надзвичайних ситуаціях із культурними цінностями і координування зусиль державних установ, громадськості, науковців, приватних поставщиків обладнання і послуг. Члени NHR надають безкоштовні консультації та реагують на запити установ за телефоном гарячої лінії та електронною поштою National Heritage Responders / American Institute for Conservation.

URL: https://www.culturalheritage.org/resources/emergencies/national-heritage-

responders (дата звернення: 25.02.2024)..

Важливою є місія Смітсонівськоїініціативи культурного порятунку (The Smithsonian Cultural Rescue Initiative, SCRI), покликана захищати культурну спадщину, яка постраждала від стихійних лих або знаходиться під загрозою, а також допомагати населенню США і міжнародним спільнотам зберігати свою ідентичність та історію The Smithsonian Cultural Rescue Initiative. URL: https://culturalrescue. si.edu/ (дата звернення: 28.02.2024).. Команда Смітсонівської ініціативи прагне сприяти професійному розвитку світової спільноти, яка займається захистом, збереженням і управлінням спадщиною, і надати їй необхідні інструменти, які можна використати під час ліквідації наслідків катастроф. 3 березня 2022 р. у прес-релізі Смітсонівського інституту «Збереження культурної та історичної спадщини України» було акцентовано на необхідності захисту спадщини країни та організації допомоги в співпраці з Лабораторією моніторингу культурної спадщини Музею природної історії Вірджинії, яка використовує дані геолокаційної інформаційної системи для оцінки шкоди, завданої культурним об'єктам Safeguarding the Cultural and Historical Heritage of Ukraine: Smithsonian Secretary Lonnie G. Bunch Statement (Mar. 3, 2022). URL: https://www.si.edu/ newsdesk/releases/safeguarding-cultural-and-historical-heritage-ukraine (дата звернення: 28.02.2024).. Підтримуючи співпрацю з партнерами через Координаційний комітет культурної спадщини Державного департаменту США, Смітсонівський інститут активно сприяє обміну даними і знаннями. Від перших місяців повномасштабного вторгнення росії в Україну, завдяки співпраці з українськими партнерами (зокрема, the Heritage Emergency Response Initiative, HERI), регіональними європейськими мережами та міжнародними організаціями, Смітсонівська ініціатива надає Україні необхідні матеріали, обладнання та технічну допомогу.

Навчальні програми і тренінги щодо готовності до надзвичайних ситуацій

Важливі сегменти стійкості, професіоналізму та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та воєнного часу закладаються в процесі спеціально розроблених навчальних програм і тренінгів.

Смітсонівська ініціатива культурного порятунку допомагає інтегрувати українських професіоналів із питань спадщини в свої навчальні програми Авторка статті висловлює щиру вдячність науковим співробітницям Смітсонівської ініціативи культурного порятунку (Smithsonian Cultural Rescue Initiative) - координаторці навчання Стейсі Боу (Stacy Bowe) і старшій радниці з програм і партнерства Елізабет Кірбі (Elizabeth Kirby) за розширене знайомство з навчальними програмами та новітніми підходами щодо підготовки спеціалістів із реагування на надзвичайні ситуації у сфері культурної спадщини під час відвідання Смітсонівського інституту у Вашингтоні навесні 2024 р. у рамках Програми Фулбрайта. Так, Смітсонівський інститут підтримав запит ЗСУ долучити до навчання шість українських офіцерів, які взяли участь у Програмі підготовки військових до захисту історичних пам 'яток у 2023 р. (Army Monuments Officer Training Program), змогли вивчити досвід американських колег та опанувати сучасні підходи в сфері захисту пам'яток і колекцій під час військових конфліктів. П'ятеро українських представників взяли також 2023 р. участь у програмі Лідерство для захисників спадщини у надзвичайних обставинах (Leadership for Heritage Stewards in Challenging Circumstances), яка акцентує увагу на виробленні критичного мислення та розширенні лідерських навичок у діячів, які працюють у сфері реагування на загрози культурній спадщині Smithsonian Cultural Rescue Initiative: Supporting Locally Led Disaster Response and Preparedness in Ukraine. URL: https://culturalrescue.si.edu/why-itmatters/our-impact/ukraine (дата звернення: 28.02.2024).. Учасники програми співпрацювали з експертами з питань стабілізації культурної спадщини в надзвичайних ситуаціях, моніторингу об'єктів культурної спадщини за допомогою супутникових зображень, мобілізації ресурсів і вироблення лідерських навичок.

Важливою з огляду вивчення досвіду і розвитку подібних ініціатив в Україні є навчальна програма Heritage Emergency and Response Training (Навчання з реагування на надзвичайні ситуації у сфері спадщини), яка провадиться Смітсонівською ініціативою спільно з Федеральним агентством з управління надзвичайними ситуаціями і має промовисту абревіатуру - HEART (що перекладається як «серце») Heritage Emergency and Response Training (HEART) / Smithsonian Cultural Rescue Initiative. URL: https://culturalrescue.si.edu/what-we-do/resilience/ heritage-emergency-and-response-training-heart (дата звернення: 23.02.2024).. Серед основних результатів навчання можна виділити вміння здійснювати оцінку та управління ризиками для культурної спадщини в надзвичайних ситуаціях, удосконалювати існуючі плани на випадок стихійних лих у своїй організації або від імені інших організацій чи агентств, вживати превентивні заходи для зменшення ризику і покращення реагування, вироблення навичок щодо захисту, порятунку й стабілізації різноманітних пам'яток і колекцій Див.: Stories from the HEART: Heritage Emergency and Response Training in Action / Smithsonian Cultural Rescue Initiative. URL: https://www. youtube.com/watch?v=BPisWm6kDy4 (дата звернення: 23.02.2024)..

Крім того, упродовж 2015-2019 рр. Смітсонівська ініціатива культурного порятунку брала участь у започаткованій Міжнародним дослідницьким центром збереження та реставрації культурних цінностей (The Intemational Centre for the Study of the Preservation and Restoration of Cultural Property, ICCROM) і Фондом принца Клауса «Cultural Emergency Response» (Реагування на надзвичайні ситуації у сфері культури) навчальній програмі Перша допомога культурній спадщині під час кризи (The First Aid to Cultural Heritage in Times of Crisis, FAC). Програма пов'язувала культурну спадщину з управлінням ризиками під час стихійних лих і гуманітарною допомогою. У рамках цієї програми відбувалися міжнародні тренінги, які дозволили фахівцям із питань культурної спадщини, гуманітаріям і службам реагування працювати разом і зменшити ризики пошкодження та руйнування культурної спадщини. Головна мета полягала в тому, щоби підготувати спеціалістів, які б могли проводити відновлення пам'яток, мистецьких і документальних зібрань на місцях, володіючи для цього сучасними методами та інструментарієм First Aid to Cultural Heritage (FAC) Training and Resources. URL: https:// culturalrescue.si.edu/what-we-do/resilience/first-aid-cultural-heritage-fac-trainingand-resources (дата звернення: 23.02.2024).. Слід особливо наголосити на цінності підготовленого згаданими інституціями навчального посібника «First Aid to Cultural Heritage in Times of Crisis», який сьогодні у вільному доступі кількома мовами представлений на сайті ICCROM Tandon A. First Aid to Cultural Heritage in Times of Crisis: Handbook /

The International Centre for the Study of the Preservation and Restoration of Cultural Property (ICCROM), The Prince Claus Fund for Culture and Development. 2018. URL: https://www.iccrom.org/publication/first-aid-cultural-heritage-times-crisis-

handbook (дата звернення: 28.02.2024); First Aid to Cultural Heritage in Times of Crisis: Toolkit. URL: https://www.iccrom.org/publication/first-aid-culturalheritage-times-crisis-toolkit (дата звернення: 28.02.2024). (готується також його переклад українською мовою).

Міжнародні програми допомоги культурній спадщині України в умовах повномасштабної війни

Однією з найбільших міжнародних ініціатив, яка сьогодні допомагає інституціям України зберегти культурну спадщину в умовах повномасштабної війни росії проти України, є ALIPH Foundation - Міжнародний альянс із захисту спадщини в зонах конфлікту (The International alliance for the protection of heritage in conflict areas, ALIPH). Його основна мета від створення у 2017 р. полягала в швидкому реагуванні на виклики збереження культурної спадщини в зонах конфлікту через організацію програм допомоги країнам, що зазнають агресії. Серед основних напрямів діяльності можна виділити: вживання превентивних заходів для зменшення ризику руйнування, забезпечення збереження спадщини під час розгортання конфлікту, сприяння місцевому населенню у відновленні спадщини у пост-конфліктний період. Від початку повномасштабного вторгнення представники ALIPH налагодили контакт з українськими культурними та архівними інституціями для того, щоби оцінити потреби і скоординувати необхідні дії. Вже 7 березня 2022 р. ALIPH прийняв свій План дій щодо охорони спадщини в Україні (Action plan for the protection of heritage in Ukraine) Action plan for the protection of heritage in Ukraine. URL: https://www. aliph-foundation.org/en/projects/aliph-action-plan-for-ukraine (дата звернення:

02.02.2024) .. Спочатку був утворений фонд допомоги у 2 млн доларів США, а згодом до нього доєдналися фонди Європейського Союзу, Getty, Посольства США зі збереження культурної спадщини, Князівства Монако, і в період із березня 2022 р. до березня 2024 р. ALIPH виділив 6,8 млн доларів США на підтримку майже 400 українських організацій у всіх регіонах України Protecting Cultural Heritage in Ukraine / ALIPH. URL: https://www. aliph-foundation.org/en/projects/aliph-action-plan-for-ukraine (дата звернення:

02.02.2024) .. Фонд надав для українських музеїв, бібліотек, архівів та інших закладів культурної спадщини обладнання для зберігання, пакувальні матеріали, протипожежне обладнання, а також комп'ютерну техніку, сканери, джерела живлення, системи клімат-контролю та матеріали для захисту будівель. Так, архівам Київщини, що тимчасово перебували на окупованій території, в жовтні 2022 р. було передано обладнання для сканування; Центральний державний історичний архів України, м. Київ у рамках гранта від ALIPH отримав у листопаді 2022 р. комп 'ютерну та фотокопіювальну техніку для активізації процесів цифровізації в архіві; Центральний державний історичний архів, м. Львів отримав у березні 2023 р. металеві стелажі для зберігання унікальних великоформатних документів, а до Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву від фундації в листопаді 2023 р. надійшов новітній сканер для кіноплівок, що дозволило модернізувати і пришвидшити виготовлення їхніх цифрових копій. Загалом на сьогодні 14 державних архівів отримали допомогу від фонду ALIPH; реалізується грантовий проєкт з Укрдержархівом Про роботу Укрдержархіву, архівних установ і спеціальних установ страхового фонду документації у 2023 році та пріоритети на 2024 рік / Державна архівна служба України. Київ, 2024. С. 55. URL: https://archives.gov.ua/ wp-content/uploads/ЗВІТ.pdf (дата звернення: 28.02.2024)..

Важливу допомогу українські архіви отримують від Ініціативи реагування щодо культурної спадщини Державного департаменту США, яка підтримує цифровізації документальних зібрань і надає пріоритет пам'яткам і колекціям культурної спадщини, що «безпосередньо постраждали від жорстокої війни Росії проти України». Ця ініціатива доповнює ширші зусилля, які координує Центр культурної спадщини Держдепартаменту, в питаннях підтримки готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них Державний департамент США оголошує проєкт, спрямований на

захист Державного архіву України / U. S. Embassy in Ukraine. 2024, 22 лют. URL: https://ua.usembassy.gov/uk/u-s-department-of-state-announces-project-to-

protect-ukrainian-state-archives/ (дата звернення: 28.02.2024)..

Висновки та рекомендації

Таким чином, в умовах війни, природних і техногенних катастроф важливе місце посідає попередня підготовка до надзвичайних ситуацій, розроблення планів реагування, взаємодії, об' єднання зусиль керівних органів управління на загальнодержавному та місцевому рівнях, військових, професіоналів у сфері збереження культурної спадщини, науковців, залучення громадських об'єднань та ініціатив.

Безпрецедентні виклики повномасштабної війни росії в Україні, героїчний спротив українців, боротьба за національну державність і демократичні цінності доводять важливість консолідації всього українського суспільства. І роль архівів та архівістів у цих процесах є надзвичайно вагомою, оскільки вони забезпечують не лише збереження та захист документальної спадщини, але й активно впливають на формування і збереження колективної пам' яті та національної ідентичності.

Досвід реагування на загрози війни та інших надзвичайних ситуацій у сфері культурної спадщини демонструє нагальну потребу в готовності, ресурсах, консолідації зусиль на національному рівні в поєднанні з розширеним міжнародним співробітництвом і підтримкою. Сьогодні для українських архівістів дуже важливими є програми підготовки, тренінги і стажування з акцентом на сучасних технологіях зберігання, консервації, реставрації та оцифрування документів із різними носіями інформації. Велику організаційну роботу в цьому напрямі проводить Державна архівна служба України, залучаючи підтримку зарубіжних колег і міжнародних партнерів. Водночас видається актуальним розширення співпраці з університетами щодо підготовки архівістів та інших фахівців у галузі культурної спадщини з акцентом на кваліфікаціях, необхідних в умовах роботи в надзвичайних ситуаціях, ризик-менеджменту та широкого використання сучасних інформаційних технологій. Архівісти, які працюють над вирішенням проблеми збереження культурної спадщини в умовах війни та надзвичайної ситуації, водночас стають свідками визнання тієї важливої ролі, що її відіграє ця спадщина у забезпеченні функціонування держави та житті громадянського суспільства.

References

1. Aikin, Ja. (2007). Preparing for a National Emergency: The Committee on Conservation of Cultural Resources, 1939-1944. The Library Quarterly: Information, Community, Policy, 77(3), 257-285 [in English].

2. Boiko, V. F. & Kuleshov, S. H. (Comps.) (2023). Robota arkhivnykh ustanov v umovakh spetsialnykh pravovykh rezhymiv: metodychni rekomendatsii [The work of archival institutions under the conditions of special legal regimes: methodological recommendations]. Ukrderzharkhiv, UNDIASD. Kyiv [in Ukrainian].

3. Butsenko, N. (2016). Dolia arkhivnykh ustanov Donetskoi oblasti 20142015 rr.: vyklyky chasu [The fate of archival institutions of the Donetsk region in 2014-2015: challenges of time]. Arkhivy Ukrainy, 5-6, 197-215 [in Ukrainian].

4. Conway, P. & O'Hara Conway, M. (Eds.) (2016). Flood in Florence, 1966: A Fifty-Year Retrospective Proceedings of Symposium. University of Michigan. Retrieved from https://www.fulcrum.org/concern/ monographs/08612q99n [in English].

5. Eales, A. B. (2003). Fort Archives. The National Archives Goes to War. Prologue, 2(35). Retrieved from https://www.archives.gov/publications/ prologue/2003/summer/fort-archives-1.html [in English].

6. Edwards, Ju. B. & Edwards, S. P. (2008). Culture and the New Iraq: The Iraq National Library and Archive, «Imagined Community», and the Future of the Iraqi Nation. Libraries & the Cultural Record, 43(3), 327-342 [in English].

7. Grimsted, P. K. & Boriak, H. (1992). Dolia ukrainskykh kulturnykh tsinnostei u roky Druhoi svitovoi viiny: znyshchennia arkhiviv, bibliotek, muzeiv [The fate of Ukrainian cultural values during the Second World War: the destruction of archives, libraries, museums]. Lviv [in Ukrainian].

8. Grimsted, P. K. (2001). Trophies of War and Empire. The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution. Cambridge, MA [in English].

9. Guidelines on Disaster Prevention and on Control in Archives: ICA study n°11 (1997). International Council on Archives, Committee on Disaster Prevention. Retrieved from https://www.ica.org/resource/ica-study-n11-guidelines-on-disasterprevention-and-control-in-archives/ [in English].

10. Holmes, O. W. (1946). The National Archives and the Protection of Records in War Areas. The American Archivist, 9(2), 110-117 [in English].

11. Holubkina, H. (2022) Vyklyky voiennoho chasu: diialnist CDNTA Ukrainy v period rosiiskoi voiennoi ahresii proty Ukrainy [Challenges of wartime: the activities of the Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine during the period of Russian military aggression against Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia», 62, 113-127 [in Ukrainian].

12. ISO 211110:2019(E) Information and documentation. Emergency preparedness and response: International Standard (2019). International Organization for Standardization. Retrieved from https://www.iso.org/obp/ui/ en/#iso:std:iso:21110:ed-1:v1:en [in English].

13. Khromov, A. (2023). Vdiachnyi kozhnomu arkhivistu, yakyi pratsiuie v umovakh viiny [Grateful to Every Archivist who Works in Wartime]. Arkhivy Ukrainy, 1, 7-12 [in Ukrainian].

14. Leland, W. G. (1941). The Archivist in Times of Emergency. The American Archivist, 4(1), 1-12 [in English].

15. Leland, W. G. (1942). Historians and Archivists in the First World War. The American Archivists, 5(1), 1-17 [in English].

16. Levchenko, L. L. (2013). Natsionalny arkhiv SSHA u Druhu svitovu viinu ta povoienni roky [The National Archive of the United States in the Second World War and the Postwar Years]. Chornomorskyi litopys, 7, 179-198 [in Ukrainian].

17. Mustafa, L. H. (2016). Cultural Heritage and the Preservation: Lessons from World War II and the Contemporary Conflict in the Middle East. The American Archivist, 79(2), 320-338 [in English].

18. Paliienko, M. (2008). Arkhivni tsentry ukrainskoi emihratsii (stvorennia, funktsionuvannia, dolia dokumentalnykh kolektsii) [Archival centers of Ukrainian emigration (creation, functioning, fate of documentary collections)]. Kyiv [in Ukrainian].

19. Posner, E. (1944). Public Records under Military Occupation. American Historical Review, 49(2), 213-227 [in English].

20. Riedlmayer, A. (1995). Erasing the Past: The Destruction of Libraries and Archives in Bosnia-Herzegovina. Middle East Studies Association Bulletin, 29(1), 7-11 [in English].

21. Shepard, E. (2018). Compiling a Disaster Plan for Archival Collections. Mid-Atlantic Regional Archives Conference Technical Leaflet Series, 13. Retrieved from https://marac.memberclicks.net/assets/documents/marac_techincal_leaflet_13. pdf [in English].

22. Tandon, A. (2018). First Aid to Cultural Heritage in Times of Crisis: Handbook. The International Centre for the Study of the Preservation and Restoration of Cultural Property (ICCROM), The Prince Claus Fund for Culture and Development. Retrieved from https://www.iccrom.org/publication/first-aidcultural-heritage-times-crisis-handbook [in English].

23. Tsetsyk, Yu. P., Doroshchuk, S. B. & Dzetsko, O. V. (2023). Osoblyvosti upravlinnia arkhivnymy ustanovamy Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Features of management of archival institutions of Ukraine in the conditions of a martial law]. Aktualniproblemy suchasnoi nauky, 11(7), 452-461 [in Ukrainian].

24. Volodina, O. P. & Khrystova, N. M. (Comps.) (2009). Planuvannia dii u razi vynyknennia nadzvychainykh sytuatsi v arkhivi: instruktsiia [Planning of actions in case of emergency situations in the archive: instructions]. Derzhkomarkhiv Ukrainy, UNDIASD. Kyiv [in Ukrainian].

25. Yaremenko, L. M. (2022). Diialnist naukovykh arkhiviv v umovakh voiennoho stanu [Activities of scientific archives in the conditions of martial law]. Mizhnarodna naukova konferentsiia «Biblioteka. Nauka. Komunikatsiia. Innovatsiini transformatsii resursiv ta servisiv». Kyiv. Retrieved from http://conference.nbuv. gov.ua/site/view/id/28 [in Ukrainian].

26. Yemelianova, T. & Pokliatska, V. (2023). Komplektuvannia arkhivnykh audiovizualnykh kolektsii: vplyvy ta naslidky viiny [Acquisitions of archival audiovisual collections: influences and consequences of the war]. Arkhivy Ukrainy, 4, 46-57 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru