Культурно-освітня діяльність Українського Громадського Комітету (1921-1925 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конотопський індустріально-педагогічний фаховий коледж Сумського державного університету

КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО КОМІТЕТУ (1921-1925 РР.)

Хоменко Віталій Олексійович,

кандидат історичних наук, викладач

У результаті поразки Української революції 1917-1921 рр. значна частина її активних учасників опинилася за межами Батьківщини. Одним із центрів української еміграції стала столиця Чехословаччини Прага. Розуміючи проблеми емігрантів, 1921 р. чехословацький уряд розробив і почав втілювати в життя «Російську програму допомоги», яка передбачала надання матеріальної підтримки російським, українським, білоруським та іншим емігрантам і їхнім організаціям [4, 37].

Головним чином допомогу емігрантам з України здійснювали через Український Громадський Комітет (УГК), який у 1921-1925 рр. був головним осередком культурного життя української емігрантської громади в Чехословаччині. В українській історіографії безпосереднє відношення до цієї тематики мають дослідження Симона Наріжного, Миколи Кугутяка, Олеся Мушинки, Степана Віднянського [3, 279-280]. Найповніше історію УГК дослідив Олександр Даниленко, який захистив з цієї теми кандидатську дисертацію [5].

Головну роль у створенні УГК відіграла празька група Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР). Її лідером і фактичним ініціатором утворення УГК був відомий діяч есерівської партії, як часів Української революції 1917-1919 рр., так і в еміграції, Микита Шаповал. Він був особисто знайомий з президентом Чехословаччини Томашем Масариком, який сприяв матеріальній підтримці українських емігрантських організацій [1, 543]. Відзначимо, що щоденник М. Шаповала є важливим джерелом інформації про діяльність УГК [8].

1 липня 1921 р. Статут УГК затвердили в Міністерстві внутрішніх справ Чехословаччини, 7 липня установчі збори комітету обрали управу - М. Шаповал (голова), Никифір Григоріїв, Олександр Мицюк (пізніше до неї ввійшли Микола Ґалаґан, Карло Кобернський та ін.) [2, 729]. Надалі комітет отримував фінансову допомогу чехословацького уряду, завдяки якій реалізовував свої культурно - освітні проєкти.

Зауважимо, що УГК проводив досить значну роботу в культурно-освітній сфері. Враховуючи чисельну українську еміграцію, яка потребувала вирішення багатьох життєвих проблем, завдання, які поставив перед собою комітет потребували гарної організації. Так, з вересня 1921 р. почав діяти Культурно-освітній відділ, праця якого полягала «у творенню та розвиткові українських науково-шкільних установ УГК в ЧСР, в організації шкільно-академічної допомоги, у загально-освітній (позашкільній) діяльності, у підмозі культурно-освітнім організаціям на еміграції та в догляді за бібліотекою-читальнею УГК» [6, 76-77]. Українські громадяни, зареєстровані в УГК, мали змогу користуватись книжками бібліотеки, створеної при Культурно-освітньому відділі, де, крім того, проводили курси чеської, італійської та німецької мов, курси стенографії, а також читали лекції, доповіді й реферати з різних тем [3, 289]. Тобто, УГК намагався залучити до своїх проектів якомога ширші кола українського громадянства, враховуючи водночас їхні нагальні культурні потреби.

Слід згадати і те, що при УГК були організовані Українське товариство пластичного мистецтва, Музичне товариство тощо. Вагому роль відігравала «Українська Хата», у якій була бібліотека, читальня, кіоск для продажу книг, проводили лекції, концерти, зібрання, диспути, свята [6, 79].

Складником культурної сфери була і видавнича діяльність, у якій УГК теж брав активну участь, сприяючи створенню нових українських видавництв, що зрештою змусило комітет заснувати окремий Видавничий відділ. Разом з тим, УГК організовував чисельні концерти, виставки, лекції, з'їзди, а його представники брали участь і в міжнародних науково-культурних акціях [3, 290]. Відтак, бачимо, що УГК системно підходив до своеї культурної діяльності, враховуючи потреби емігрантів у літературі рідною мовою та популяризуючи здобутки українського мистецтва.

Вочевидь найбільших успіхів УГК досягнув в освітній сфері. Так, у червні 1922 р. в Подєбрадах з ініціативи УГК розпочала діяльність Українська господарська академія (діяла до 1935 р.). Пізніше, у липні 1923 р. комітет утворив нову освітню установу під назвою Український вищий педагогічний інститут імені М. Драгоманова, що проіснувала до 1933 р. Діяльність цих навчальних закладів ґрунтовно описана в працях С. Наріжного [7, 137-189]. революція український громадський комітет

Значну роль відігравали також Українські матуральні курси в Подебрадах (згодом були перенесені до Праги й перетворені на гімназію). Матуральні курси в Йозефові, але оскільки УГК не міг надавати змогу навчатися всім бажаючим, чимало зусиль було докладено для того, щоб українських емігрантів приймали до чеських вищих і середніх навчальних закладів, на фахові курси [3, 290]. Потрібно відмітити, що УГК намагався забезпечити студентів і учнів усім необхідним для навчання, оплачував стипендії, транспортні витрати, піклувався за проживання тощо. Власне, вже за те, що УГК спромігся створити українські заклади вищої освіти за межами України, його діяльність можна оцінити дуже високо.

Таким чином, внесок УГК в розвиток культурно-освітнього складника суспільного життя українців Чехословаччини важко переоцінити. Що характерно, організації та установи, створені комітетом, продовжували достатньо успішно діяти і після його ліквідації. УГК був заснований представниками українських соціалістичних партій, передусім, УПСР, які не маючи змоги реалізовувати свої політичні програми на Батьківщині, не припинили активності, а спрямували свої зусилля на нагальні потреби українських емігрантів. Зрештою, їхні культурно-освітні здобутки також стали серйозним внеском у розвиток і втілення ідеї української державності.

Література

1. Віднянський С. В. Масарик Томаш-Гарріг // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / редкол.: В. А. Смолій (гол.) й ін. ; НАН України, Ін-т історії України. Київ: Наук. думка, 2009. 790 с.

2. Віднянський С. В. Український громадський комітет у Чехословаччині // Енциклопедія історії України: Україна - Українці. Кн. 2 / редкол.: В. А. Смолій (гол.) й ін. НАН України, Ін-т історії України. Київ: Наук. думка, 2019. 842 с.

3. Даниленко О. Роль Українського громадського комітету в соціальній адаптації емігрантів // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2003. 9. С. 278-295.

4. Даниленко О. Українська еміграція в Чехословаччині (1920-і роки): соціокультурний аспект // Етнічна історія народів Європи. 2001. Вип. 10. С. 37-40.

5. Даниленко О. В. Український громадський комітет у Чехословаччині (1921-1925 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук. / Київ: КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2004. 18 с.

6. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 19191939: матер. зібрані С. Наріжним до Ч. 2. Київ: Вид-во імені Олени Теліги, 1999. 271 с.

7. Наріжний С. Українська еміграція: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Прага: [б. в.], 1942. Ч. 1. 372 c.: фото.

8. Шаповал М. Ю. Щоденник / упоряд. С. Зеркаль. Новий Йорк: Укр. громада ім. М. Шаповала, 1958. Ч. 1.: від 22.02.1919 до 31.12.1924. 1958. 155 с.

Размещено на Allbest.ru