Микола Лисенко в інтелектуальних комунікаціях наукового товариства імені Шевченка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Микола Лисенко в інтелектуальних комунікаціях наукового товариства імені Шевченка

Міщанчук Наталя - аспірантка, завідувачка архівно-музейно-археологічної лабораторії кафедри історії України

Анотація

У статті відображено співпрацю видатного українського композитора М. Лисенка з Науковим товариством імені Шевченка (НТШ) у Львові впродовж 18731912 рр. Метою дослідження є спроба визначення характеру та суті інтелектуальних комунікацій композитора у складі академічної інституції. Методологія дослідження побудована на принципах історизму, системності та всебічності. Використано порівняльний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, структурно-системний, логічний, аналітичний та узагальнюючий методи. Наукова новизна статті полягає у цілісному відтворенні сторінки інтелектуальної біографії М. Лисенка, пов'язаної з його музикознавчою діяльністю у складі Етнографічної комісії НТШ. Висновки. Важливим аспектом інтелектуальної біографії композитора стала його співпраця з НТШ у Львові (1873-1912). Комунікація, заснована на спільності науково-дослідницьких зацікавлень та світоглядних установок, зберігала ідейну тяглість з міжособистісними зв'язками М. Лисенка у рамках попередника академічної інституції - Літературного товариства імені Шевченка. Інтенсивність та динамічність наукової взаємодії підсилювалися негативними проявами культурно-національної політики російського царату, цензурними обмеженнями українського життя у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Змістове наповнення співпраці композитора з НТШ складали його діяльність у складі Етнографічної комісії товариства, контакти видавничого та організаційного спрямування, безпосередня участь в інформаційних практиках, наукових, культурних, просвітницьких проєктах інституції. М. Лисенко долучився до написання підручників для українських шкіл Галичини, рецензування творів молодих композиторів, організації польових етнографічних досліджень, ювілейних та пам'ятних заходів. Вагома роль просвітницької діяльності митця у формуванні позитивного культурного іміджу України на міжнародному рівні.

Ключові слова: наукова співпраця, інтелектуальні контакти, Етнографічна комісія, музикознавство, наукове товариство, народні пісні.

Abstract

MISHCHANCHUK Natalia - PhD-student, head of the archival-museum- archaeological laboratory at the Department of History of Ukraine Oles Honchar Dnipro National University

MYKOLA LYSENKO IN THE INTELLECTUA COMMUNICATIONS OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY

The article reflects the cooperation of the outstanding Ukrainian composer M. Lysenko with the Shevchenko Scientific Society (SSS) in Lviv. The study aims is to try to determine the nature and essence of the composer's intellectual communications within an academic institution. The research methodology built on the principles of historicism, system and comprehensiveness. Comparative, problem-chronological, historical-typological, logical, structural-systemic, analytical and generalizing methods used. The scientific novelty of the article consists in the integral reproduction of the page of M. Lysenko's intellectual biography, connected with his musicological activity as part of the Ethnographic Commission of the Shevchenko Scientific Society. Conclusions. An important aspect of the composer's intellectual biography was his collaboration with the National Academy of Music in Lviv (1873 - 1912). The communication, based on the commonality of scientific research interests and worldviews, maintained an ideological connection with the interpersonal connections of M. Lysenko within the framework of the predecessor of the academic institution - the Shevchenko Literary Society. The intensity and dynamism of scientifi c interaction was strengthened by the negative manifestations of the cultural and national policy of the Russian tsar, censorship restrictions of Ukrainian life in Trans-Dnieper Ukraine in the second half of the 19 th and early 20 th centuries. The meaningful content of the composer's cooperation with the National Academy of Music was his activity as part of the Society's Ethnographic Commission, publishing and organizational contacts, direct participation in information practices, scientific, cultural, educational projects of the institution. M. Lysenko participated in writing textbooks for Ukrainian schools in Galicia, reviewing the works of young composers, organizing ethnographic field research, anniversary and commemorative events. The significant role of the educational activity of the artist in the formation of a positive cultural image of Ukraine at the international level.

Key words: scientific cooperation, intellectual contacts, Ethnographic Commission, musicology, scientifi c society, folk songs.

Постановка проблеми

Піднесення українського національно-визвольного руху у другій половині ХІХ ст., початок формування національної свідомості українців актуалізували проблему самоідентифікації представників інтелектуальної еліти Наддніпрянщини. Націєтворчі процеси, ускладнені бездержавним статусом суспільства, штучним поділом українських земель між Австро-Угорською та Російською імперіями, цензурними утисками національних проявів з боку російського абсолютизму, посилили культурно- наукову співпрацю галицької та наддніпрянської інтелігенції. Комунікація відбувалася як по лінії міжособистісних зв'язків провідних учених, громадських діячів, представників культурно-освітньої галузі Наддніпрянщини з їх галицькими колегами, так і шляхом налагодження контактів з просвітницькими організаціями та науковими установами Західної України. Вагому роль у консолідації українського інтелектуального ландшафту наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. відіграло Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) - академічна інституція, що, виникнувши 1892 р. у Львові внаслідок реорганізації Літературного товариства, інтегрувала до свого складу чимало дослідників з Наддніпрянської України, серед яких В. Антонович, О. Кониський, С. Ефремов, Ф. Вовк, М. Комаров, Б. Грінченко та ін. Тісна співпраця з НТШ пов'язувала і його почесного члена - відомого українського композитора Миколу Лисенка.

Аналіз джерел та останні дослідження

Історія Наукового товариства імені Шевченка, діяльність його структурних підрозділів неодноразово потрапляла в поле зору українських дослідників (Демуз, 2014; Романів, 2003; Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові, 2010; Зайцева, 2003; Капраль, 1999; Черниш, 2006). Ними детально вивчався внесок НТШ у розвиток наукових галузей (Возняк, 2006; Гомотюк, 2006), видавничої справи (Барабаш, 2008) тощо. Вагомий інформаційний та аналітичний потенціал мають наукові публікації, присвячені висвітленню етнологічної діяльності організації (Глушко, 2022; Зайцева, 2014; Конта, 2014; Сапеняк, 2000). Увагу істориків привертали і сторінки інтелектуальних біографій І. Франка (Зайцева, 2007), В. Гнатюка (Іванюта, 2001), М. Грушевського (Ясь, 2023), Ю. Целевича (Міщук, 2007), В. Доманицького (Глушко, 2012), пов'язані з їх діяльністю у складі академічної інституції. Проте в цілому дослідження проблематики наукових комунікацій всередині товариства залишається доволі фрагментарним. Реконструкції потребує, зокрема, і мережа інтелектуальних контактів М. Лисенка, що поєднувала митця з іншими представниками наукової спільноти та її організаційними структурами.

Основу джерельної бази дослідження складає широкий комплекс документів особистого походження, представлений епістолярними матеріалами композитора (М. В. Лисенко. Листи, 1964), щоденниками та спогадами сучасників (Барвінський, 1912; Колесса, 1947; Лисенко, 1966). Важливим джерелом, яке свідчить про наукову діяльність М. Лисенка у рамках Етнографічної комісії, є внутрішні звіти інституції за 1899-1913 рр., представлені у «Хроніці наукового товариства імені Шевченка». Цінну інформацію про інтелектуальні комунікації митця містять наукові та періодичні видання організації: «Записки наукового товариства імені Шевченка», «Літературно-науковий вісник», «Артистичний вісник», часописи «Руслан», «Зоря», «Світ» та ін. На їх шпальтах виходили музикознавчі розвідки композитора (Лисенко, 1894), рецензії на його збірники народних пісень (Шухевич, 1893; Левицький, 1882), огляди концертно-хорової та культурно-просвітницької діяльності (Матюк, 1885; Вах- нянин, 1903; Садовський-Домет, 1903; Франко, 1982; Колесса, 1970; Людкевич, 1913; Бережницький, 1903), біографічні матеріали (Миколай Лисенко, 1881), некрологи (Микола Лисенко (некрольог), 1912; Грушевський, 2007) тощо.

Метою дослідження є вивчення співпраці М. Лисенка з Науковим товариством імені Шевченка, визначення характеру та суті інтелектуальних комунікацій композитора у складі академічної інституції.

Виклад основного матеріалу

Микола Лисенко - знакова постать в українській музичній культурі. Творчість композитора, його науково-просвітницька та громадська діяльність залишили помітний слід в українському інтелектуальному ландшафті другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Свідома громадянська позиція спонукала митця до активної участі у громадівському і просвітянському русі, співпраці з Південно-Західним відділом Російського географічного товариства, мережею західноукраїнських музично-хорових товариств «Боян» та низкою інших культурно-просвітницьких інституцій. Чільне місце в інтелектуальних комунікаціях композитора посідали його багаторічні контакти з Науковим товариством імені Шевченка.

Історія співпраці М. Лисенка з організаційними підрозділами НТШ та його попередника - Літературного товариства імені Шевченка - нараховувала майже сорок років, хронологічно охоплюючи період 1873-1912 рр. Аналіз змістовного наповнення комунікацій вказує на наукову діяльністю композитора у складі Етнографічної комісії товариства, участь в наукових та творчих проєктах НТШ, співпрацю видавничого та мистецького спрямування. Визначальною рисою контактів був їх динамічний перебіг, що, зокрема, пояснюється несприятливими умовами для розвитку української культури в Російській імперії. Цензурні утиски, тотальна заборона українського друкованого слова, спричинені Емським указом 1876 р., спонукали національну еліту Наддніпрянщини, користуючись лояльністю австро-угорської влади, вдаватися до послуг львівських видавців, налагоджуючи зв'язки з представниками галицького українства в культурній сфері. Разом з тим встановленню тісних комунікацій із західноукраїнською культурною спільнотою сприяли і особисті світоглядні установки самого композитора. Свідома українська позиція М. Лисенка, поєднана з відкритістю до західних культурних впливів, прискорила ідейну та організаційну інтеграцію митця в інтелектуальний простір підавстрійської України.

Інтенсивні комунікації композитора у рамках Наукового товариства імені Шевченка стали логічним продовженням його попередніх міжособис- тісних контактів з видатними представниками інтелектуальної спільноти Західної України, перші з яких відносяться ще до 1868 р., співпадаючи у часі з навчанням митця у Лейпцизькій консерваторії. Саме тоді, за наполяганням майбутнього очільника НТШ О. Барвінського, враженого Лисенковими аранжуваннями українських народних мелодій (Барвінський, 1912, с. 140), він взявся за написання музики до «Заповіту» Т. Шевченка для пам'ятного вечора Кобзаря у Львові (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 52; Леонтович, 1868, с. 96). Особисте знайомство з відомим галицьким істориком та педагогом започаткувало і їх тривалу співпрацю видавничого та наукового спрямування. За сприяння композитора О. Барвінський узгодив зі М. Старицьким підготовку українських перекладів сербської поезії, домовився про укладання П. Кулішем біографічних довідок, присвячених сучасним наддніпрянським літераторам, які планував розмістити у своїй «Читанці» (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 73, 94).

Динамічно розвивалися наукові зв'язки М. Лисенка з галицьким мовознавцем та істориком О. Партицьким. Спільними для них були зацікавлення у царині етнографії. Так, в січні 1868 р. композитор звертався до колеги з проханням надати зібрані ним тексти галицьких пісень, коломийок, мелодії танків для подальшої публікації у наступних випусках підготовленого ним «Збірника українських народних пісень» (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 50).

До 1868 р. відноситься і початок наукових комунікацій М. Лисенка з визначним галицьким композитором, головою львівського осередку «Просвіти» - А. Вахнянином. Йому, як редактору літературно-наукового часопису «Правда», який виходив у Галичині з 1867 р. за фінансової підтримки О. Кониського, Микола Віталійович подав свої стилістичні зауваження до підготовленого П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким українського перекладу Біблії, надрукованого у окремому додатку журналу (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 94, 101). Усвідомлюючи необхідність духовної консолідації українського народу, розділеного імперськими кордонами, він збирався після повернення з навчання активно пропагувати «перший дійсно народний орган української народовості» у Наддніпрянщині (М. В. Лисенко. Листи, 1964,

с. 50). Натомість галичанин виступав у ролі популяризатора творчості композитора в підавстрійській Україні, подаючи у «Правді» переклади чеських відгуків на слов'янські концерти М. Лисенка, анонси виходу наступних випусків «Збірника українських народних пісень», збірки «Молодощі» та музики до «Кобзаря» (Вісті [Великоруський співак п. Д. А. Славянський дав 26-го грудня в Празі концерт..., 1868, с. 12; Літературні звістки [В книготоргівлі Л. Ильницького в Київі], 1876, с. 479). Окремо, у додатку до першого номеру журналу за 1882 р. під назвою «Поклик до братів Славян» вийшла нотна збірка творів композитора (Лисенко, 1872).

Заснування 1873 р. у Львові Літературного товариства імені Шевченка значно розширило можливості наукової співпраці галицької та наддніпрянської інтелігенції. Новий організаційний рівень помітний і в інтелектуальних контактах М. Лисенка з галицькою науковою спільнотою. Так, перебуваючи у складі делегації Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, композитор разом з київськими колегами - О. Русовим та М. Драгомановим - брав участь у спільній галицько-наддніпрянській етнографічній експедиції, яка здійснила велику дослідницьку подорож слов'янськими землями (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 206, 207, 224, 228, 237). Наслідком проведених народознавчих студій стала публікація у періодичному виданні НТШ музикознавчої розвідки М. Лисенка про українські народні інструменти. Підготовлена на прохання редактора часопису «Зоря» В. Лукича (Левицького) стаття містила розлогий теоретичний опис кобзи, бандури, торбана, доповнений нотними записами та малюнками (Лисенко, 1894). Іншим прикладом їх успішної наукової співпраці слугувало укладення бібліографічного покажчика творів композитора. Дослухався галичанин і до порад Миколи Віталійовича щодо оновлення редакційної політики часопису, включення до авторського колективу видання молодих наддніпрянських письменників, серед яких були С. Русова, Л. Старицька, Я. Щоголів та ін. (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 207).

Тісні контакти поєднували М. Лисенка зі спеціалізованим нотним виданням товариства - «Бібліотекою Музикальною», де він, обходячи заборони російської цензури, надрукував низку власних вокальних творів. Композиції митця увійшли до першої в Західній Україні збірки творів українських авторів, що мала назву «Кобзар» і була укладена 1885 р. молодими галицькими музикантами О. Нижанківським, К. Студинським, А. Крушельницьким та Й. Партицьким (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 171). Схвальні відгуки Миколи Віталійовича отримали і надіслані йому на рецензію оригінальні твори самих засновників нотного видавництва. Так, відомо про дану композитором високу творчу оцінку коломийковому попурі «Вітрогони» О. Нижанківського та запрошення автора на навчання до Києва (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 191-192). Рецензував він також обробки народних пісень С. Людкевича та Ф. Колесси. З останнім М. Лисенко вів тривале листування, обговорюючи у посланнях теоретичні питання музикознавства та методику етнографічних досліджень (Штундер, 2019, с. 119; М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 267269, 273-277). Розуміючи «широке призначення» адресованих йому листів, Ф. Колесса пізніше, отримавши згоду автора, опублікував поради композитора у «Артистичному віснику» як додаток до власної розвідки «Кілька слів про збирання і гармонізацію українських народних пісень» (Колесса, 1905).

Після структурної реорганізації інституції 1892 р. М. Лисенка помічаємо у складі Етнографічної комісії НТШ, очолюваної у різні періоди своєї діяльності О. Барвінським, Ф. Вовком та І. Франком. Тут композитор співпрацював з В. Гнатюком, Ф. Колессою, А. Кримським, В. Охримовичем, В. Шухевичем та багатьма іншими однодумцями (Хроніка наукового товариства імені Шевченка, 1900, с. 13). Як свідчать щоквартальні звіти товариства, Етнографічна комісія упродовж 1899-1912 рр. опікувалася, окрім поточних справ, облаштуванням Музею НТШ, поповненням його колекцій, виданням зібраних та опрацьованих нею галицьких народних мелодій тощо (Хроніка наукового товариства імені Шевченка, 1901, вип. 1, с. 41; вип. 2, с. 9; 1902, вип. 1, с. 10).

М. Лисенко долучився до багатьох наукових та просвітницьких проєк- тів товариства. «Читанка» О. Барвінського, що набула широкого використання в західноукраїнських школах, містила, наприклад, наданий М. Лисенком гімн для дітей «Боже, великий, єдиний», створений ним на слова О. Кониського. Мав митець і досвід написання власного підручника співу для галицьких народних шкіл. Його рукопис був переданий композитором для друку посередництвом І. Франка, під час приїзду останнього у 1885 р. до Києва (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 150, 451). Разом з іншими представниками наддніпрянської культурної інтелігенції у 1898 р. він брав участь у святкуванні 100-річчя першого видання «Енеїди». На запрошення створеного при НТШ комітету з підготовки урочистих заходів композитор дав згоду на включення до концертної програми пам'ятного вечора опери «Наталка Полтавка», написаної ним за мотивами однойменної повісті І. Котляревського (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 301).

Виразним напрямом співпраці М. Лисенка з НТШ стала його організаційна допомога у проведенні польових наукових досліджень, підготовці ювілейних заходів, популяризації української культури на міжнародному рівні. Так, входячи до складу оргкомітету з підготовки святкування 35-річчя творчої діяльності І. Нечуй-Левицького, композитор восени 1904 р. вів перемовини з І. Франком, К. Студинським, В. Шухевичем та іншими представниками галицького інтелектуального співтовариства щодо їх можливої участі у ювілейній програмі (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 301). 1908 р. М. Лисенко опікувався етнографічною експедицією Ф. Колесси, мета якої полягала у записі за допомогою сучасного фонографічного обладнання традиційного репертуару кобзарів і лірників Миргородщини (Колесса, 1947, с. 24). 1911 року його організаційна допомога знадобилася у підготовці полтавської частини маршруту мовознавчої експедиції галицького діалектолога і фонетиста, дійсного члена НТШ І. Зілинського (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 422-423).

Особливого значення митець надавав міжнародним перформансам, вбачаючи в них шлях до популяризації української культури. З цією метою він разом з іншим членом Етнографічної комісії НТШ В. Шухевичем, прийнявши пропозицію оперної співачки Є. Патріц-Ліньової, активної пропагандистки української та російської народної пісні, опікувався добором відповідного фольклорного матеріалу для циклу її публічних лекцій на всесвітній виставці в Чикаго, що відбулася у 1893 р. (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 205, 210). У справі видання Біблії українською мовою, заручившись посередницькою підтримкою свого колеги по НТШ, фізика та публіциста І. Пулюя, М. Лисенко у 1903 р. вів перемовини з Британським біблійним товариством щодо публікації перекладів Святого Письма, зроблених П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 325, 326, 331, 332). Особисте знайомство з солістом Стокгольмської королівської опери М. Менцінським, концертний репертуар якого містив чимало творів М. Лисенка, спонукало композитора звернутися 1904 р. до І. Франка - блискучого знавця німецької мови - з пропозицією здійснити фаховий переклад текстів Т. Шевченка до створених ним музичних композицій (М. В. Лисенко. Листи, 1964, с. 386, 389). композитор лисенко інтелектуальний

У цілому особисті зв'язки композитора з представниками галицької інтелігенції, участь у творчих та наукових проєктах НТШ сприяли зростанню впливу митця на культурне та інтелектуальне життя західноукраїнського суспільства. Яскравий приклад ставлення до М. Лисенка підавстрійського українства продемонструвало масштабне святкування 35-річчя його творчої діяльності. Ювілейні заходи, організовані з ініціативи давніх приятелів композитора В. Шухевича та А. Вахнянина, об'єднали зусилля понад 30 українських товариств та редакцій Галичини і Буковини. Топ-темою місцевої преси впродовж тривалого часу залишалося висвітлення подробиць урочистих привітань і концертів, що пройшли у Львові, Станіславі та Чернівцях (Лисенко, 1966, с. 221, 230, 231). Тоді ж, в листопаді 1903 р., у ході ювілейних заходів у Львові М. Лисенко отримав статус почесного члена НТШ. Детальний опис урочистого прийому, влаштований науковою спільнотою на честь ювіляра, відвідування бібліотеки та друкарні товариства знаходимо у спогадах О. Лисенка, який супроводжував батька під час тогорічної поїздки (Лисенко, 1966, с. 230).

Висновки

Багаторічна співпраця М. Лисенка з Науковим товариством імені Шевченка у Львові стала органічним виявом світоглядних установок і дослідницьких зацікавлень митця у царині етнології та музикознавства. Історія наукових контактів композитора з академічною інституцією тривала впродовж 1873-1912 рр., охоплюючи комунікації у рамках НТШ та його попередника - Літературного товариства імені Шевченка. Динамічний характер та інтенсивність співпраці були зумовлені ідейною близькістю М. Лисенка з представниками західноукраїнської інтелектуальної еліти, його відкритістю до європейських культурних впливів. Активна наукова взаємодія композитора у рамках НТШ, що базувалася на розгалуженій мережі комунікацій мистецького, просвітницького, громадського спрямування, сформованій ним на міжосо- бистісному та організаційному рівнях, склала важливу сторінку інтелектуальної біографії митця. Спричинені загальною культурно-політичною ситуацією у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. інтелектуальні зв'язки М. Лисенка із галицькою науковою спільнотою, відповідали запитам українського суспільства, сприяючи його консолідації.

Список використаних джерел і літератури

1. Барабаш, У П. (2008). Стан видавничої справи на Західній Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст. (на основі діяльності Наукового товариства імені Шевченка). Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб., 2 (48), 3-9.

2. Барвінський, О. (1912). Спомини з мого життя (у 2 ч., Ч.1-2). Львів: Накладом Оренштайна в Коломиї, 766 с.

3. Бережницький, О. (1903). Микола Лисенко. Руслан, 287, 1; 288, 1-2; 289, 1; 290, 1-2; 291, 2.

4. Вахнянин, А. (1903). Лисенкове свято в Києві. Руслан, 291, 5-7; 293, 1-2.

5. Вісті [Великоруський співак п. Д. А. Славянський дав 26-го грудня в Празі концерт...!. (1868). Правда, 1, 12.

6. Возняк, Г. М. (2006). Математики - дійсні члени Наукового товариства імені Шевченка. Тернопіль: Підручники і посібники, 127 с.

7. Гомотюк, О. Є. (2006). Внесок НТШ у розвиток української мови. Збірник наукових праць НДІукраїнознавства (Т.8. Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі). Київ: Міленіум, 148-154.

8. Глушко, М. (2022). Народознавчі студії в Науковому товаристві імені Шевченка (1895-2020): Статті та матеріали. Київ: [б. в.], 664 с.

9. Глушко, М. (2012). Співпраця Василя Доманицького з Науковим товариством імені Шевченка у Львові. Вісник Львівського університету, (47), 6-16.

10. Грушевський, М. (2007). Твори (у 50 т., Т.8). Львів: Видавництво «Світ», 756 с.

11. Демуз, І. (2014). Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): сучасна вітчизняна історіографія. Переяславський літопис: зб. наук. ст., (6). Переяслав-Хмельницький: ФОП О. М. Лукашевич, 149-174.

12. Зайцева, З. І. (2014). Етнологічні дослідження в НТШ: від становлення до системності (1892-1914). Вчені записки: збірник наукових праць. Київ: КНЕУ (16), 223-228.

13. Зайцева, З. І. (2007). Іван Франко та академізація Наукового товариства імені Шевченка: статутні аспекти проблеми. Проблеми історії України XIX - початку XX ст., (13), 30-41.

14. Зайцева, З. І. (2003). Наукові комісії НТШ: статус та напрями діяльності до початку Першої світової війни (1896-1914). Проблеми історії України XIX - початку XX ст., (6), 270-279.

15. Іванюта, І. (2001). Діяльність Володимира Гнатюка в Науковому товаристві ім. Шевченка. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка, (12. Історія), 237-245.

16. Ільницька, Л. І. (заг. ред.), Романюк, М. М. (відп. ред.). (2010). Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909-1939): напрями діяльності та постаті. Збірник наукових праць. Львів: НАН України, Львівська національна бібліотека імені В. Стефаника, 496 с.

17. Капраль, М. (1999). Археографічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (Нарис історії діяльності). Український археографічний щорічник. Нова серія, (3-4), 56-76.

18. Колесса, Ф. (1905). Кілька слів про збиране і гармонізоване українських народних пісень з доданем листів Миколи Лисенка. Артистичний вісник, 2-3, 16-20; 4, 35-39; 5, 51-53.

19. Колесса, Ф. (1970). Народний напрям у творчості М. Лисенка. Музикознавчі праці. Київ: Наукова думка, 484-492.

20. Колесса, Ф. (1947). Спогади про Миколу Лисенка. Львів: Вільна Україна, 64 с.

21. Конта, Р. М. (2014). Етнологічні дослідження в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові (1892-1940): історіографія: монографія. Київ: ВАДЕКС, 455 с.

22. Левицький, В. (1882). Закордонська Украина в 1881 роце. Зоря, 6, 89-91.

23. Леонтович, Б. (1868). Семи роковини смерті Тараса Шевченка у Львові. Правда, 8, 98.

24. Лисенко, М. (1894). Народні музичні струменти на Вкраїні. Зоря, 1, 17-19; 4, 87-89; 5, 112-114; 6, 135-137; 7, 161-162; 8, 185-187; 9, 211-212; 10, 331-333.

25. Лисенко, М. (1872). Поклик до братів Славян. Правда, 1 (додаток).

26. Лисенко, О. (1966). М. В. Лисенко. Спогади сина. Київ: Мистецтво, 362 с.

27. Літературні звістки [В книготоргівлі Л. Ильницького в Київі]. (1876). Правда, 12, 479.

28. Людкевич, С. (2013). Микола Віталіевич Лисенко як творець української національної музики. Літературно-науковий вісник, 61 (2), 264-271.

29. Матюк, В. (1885). Роздвяна ніч, малоруска опера М. Лисенка. Зоря, 7, 83-84.

30. М. В. Лисенко. Листи. (1964). Київ: Мистецтво, 581 с.

31. Микола Лисенко (некрольог). (1912). Записки товариства імені Шевченка (Т.112).

32. Львів: Накладом Товариства імені Шевченка, 128-138.

33. Миколай Лисенко. (1881). Світ, 5, 94-96.

34. Міщук, А. І. (2007). Участь Юліана Целевича в діяльності «Просвіти» та Наукового товариства імені Т. Шевченка. Проблеми історії України XIX - початку XX ст., (12), 237-245.

35. Романів, О. (2003). Наукове товариство ім. Шевченка. 130років праці для України. Львів: [б. в.], 40 с.

36. Садовський-Домет, В. (1903). Микола Лисенко яко руско-українский композитор. Діло, 266, 2.

37. Сапеняк, О. (2000). Етнографічні студії НТШ (1898-1939 рр.). Львів: [б. в.], 208 с.

38. Франко, І. (1982). Зібрання творів (в 50 т., Т.35. Дослідження, статті, матеріали). Київ: Наукова думка, 517 с.

39. Хроніка наукового товариства імені Шевченка. (1900). Ч.2. Львів: З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Бернарського, 30 с.

40. Хроніка наукового товариства імені Шевченка. (1901). Ч.5 (вип. 1). Львів: З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Бернарського, 66 с.

41. Хроніка наукового товариства імені Шевченка. (1901). Ч.5 (вип. 2). Львів: З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Бернарського, 24 с.

42. Хроніка наукового товариства імені Шевченка. (1902). Ч.9 (вип. 1). Львів: З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Бернарського, 56 с.

43. Черниш, Н. (2006). Основні етапи та напрями діяльності бібліографічної комісії Наукового товариства імені Т. Шевченка (1909-1939). Вісник Книжкової палати, 4, 40-44.

44. Штундер, З. (2019). Микола Лисенко і Станіслав Людкевич. Микола Лисенко: історія і сучасність: зб. наук. пр. До 175-ї річниці від дня народження композитора. Київ, 118-123.

45. Шухевич, В. (1893). Штука. Грамота «Львівського Бояна» для Миколи Лисенка. Зоря, 1, 19.

46. Ясь, О. (2023). Михайло Грушевський як історик-концептуаліст. До 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка. Світогляд, 5, 16-20.

References

1. Barabash, U. P. (2008). Stan vydavnychoi spravy na Zakhidnii Ukraini kintsia ХІХ - pochatku ХХ st. (na osnovi diialnosti Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka) [The state of publishing in Western Ukraine at the end of the 19 th and the beginning of the 20 th centuries. (based on the activities of the Shevchenko Scientific Society)]. Polihrafiia i vydavnycha sprava: nauk.-tekhn. zb., 2 (48), 3-9. [in Ukrainian].

2. Barvinskyi, O. (1912). Spomyny z moho zhyttia [Memories from my life]. (Ch. 1-2) Lviv: Nakladom Orenshtaina v Kolomyi, 766 s. [in Ukrainian].

3. Berezhnytskyi, O. (1903). Mykola Lysenko [Mykola Lysenko]. Ruslan, 287, 1; 288, 1-2; 289, 1; 290, 1-2; 291, 2. [in Ukrainian].

4. Vakhnianyn, A. (1903). Lysenkove sviato v Kyievi [Lysenkov's holiday in Kyiv]. Ruslan, 291, 5-7; 293, 1-2. [in Ukrainian].

5. Visti [Velykoruskyi spivak p. D A. Slavianskyi dav 26-ho hrudnia v Prazi kontsert...] [News [Great Russian singer Mr. D. A. Slavyansky gave a concert in Prague on December 26...]]. (1868). Pravda, 1, 12. [in Ukrainian].

6. Vozniak, H. M. (2006). Matematyky - diisni chleny Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Mathematicians are full members of the Shevchenko Scientific Society]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 127 s. [in Ukrainian].

7. Homotiuk, O. Ye. (2006). Vnesok NTSh u rozvytok ukrainskoi movy [The contribution of SSS to the development of the Ukrainian language]. Zbirnyk naukovykh prats NDI ukrainoznavstva (Vol. 8. Ukrainska mova vchora, sohodni, zavtra v Ukraini i sviti). Kyiv: Milenium, 148-154. [in Ukrainian].

8. Hlushko, M. (2022). Narodoznavchi studii v Naukovomu tovarystvi imeni Shevchenka (1895-2020): Statti ta materialy [Ethnological studies at the Shevchenko Scientific Society (1895-2020): Articles and material]. Kyiv: [b. v.], 664 s. [in Ukrainian].

9. Hlushko, M. (2012). Spivpratsia Vasylia Domanytskoho z Naukovym tovarystvom imeni Shevchenka u Lvovi [Cooperation of Vasyl Domanytskyi with the Shevchenko Scientific Society in Lviv]. Visnyk Lvivskoho universytetu, (47), 6-16. [in Ukrainian].

10. Hrushevskyi, M. (2007). Tvory [Writing]. (Vol. 8). Lviv: Vydavnytstvo «Svit», 756 s. [in Ukrainian].

11. Demuz, I. (2014). Diialnist Naukovoho tovarystva imeni Tarasa Shevchenka u Lvovi (kinets XIX - pochatok XX st.): suchasna vitchyzniana istoriohrafiia [Activities of the Taras Shevchenko Scientific Society in Lviv (end of the 19 th - beginning of the 20 th century): modern domestic historiography]. Pereiaslavskyi litopys: zb. nauk. st., (6). Pereiaslav- Khmelnytskyi: FOP O. M. Lukashevych, 149-174. [in Ukrainian].

12. Zaitseva, Z. I. (2014). Etnolohichni doslidzhennia v NTSh: vid stanovlennia do sys- temnosti (1892-1914) [Ethnological research at the Shevchenko Scientific Society: from formation to systematization (1892-1914)]. Vcheni zapysky: zbirnyk naukovykh prats, (16). Kyiv: KNEU, 223-228. [in Ukrainian].

13. Zaitseva, Z. I. (2007). Ivan Franko ta akademizatsiia Naukovoho tovarystva ime- ni Shevchenka: statutni aspekty problemy [Ivan Franko and the academicization of the Shevchenko Scientific Society: statutory aspects of the problem]. Problemy istorii Ukrainy XIX -pochatkuXX st., (13), 30-41. [in Ukrainian].

14. Zaitseva, Z. I. (2003). Naukovi komisii NTSh: status ta napriamy diialnosti do pochatku Pershoi svitovoi viiny (1896-1914) [Scientific commissions of the SSS: status and directions of activity before the beginning of the First World War (1896 - 1914)]. Problemy istorii Ukrainy XIX -pochatku XX st., (6), 270-279. [in Ukrainian].

15. Ivaniuta, I. (2001). Diialnist Volodymyra Hnatiuka v Naukovomu tovarystvi im. Shev- chenka [Activities of Volodymyr Hnatyuk in the Shevchenko Scientific Society]. Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka, (12. Istoriia), 237-245. [in Ukrainian].

16. Ilnytska, L. I. (Ed.), Romaniuk, M. M. (Resp. Ed.). (2010). Bibliohrafichna komisiia Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka u Lvovi (1909-1939): napriamy diialnosti ta postati [Bibliographic Commission of the Shevchenko Scientific Society in Lviv (1909-1939): areas of activity and figures]. Zbirnyk naukovykh prats. Lviv: NAN Ukrainy, Lvivska natsionalna biblioteka imeni V. Stefanyka, 496 s. [in Ukrainian].

17. Kapral, M. (1999). Arkheohrafichna komisiia Naukovoho tovarystva im. Shevchenka u Lvovi (Narys istorii diialnosti) [Archaeological commission of the Shevchenko Scientific Society in Lviv (Essay on the history of activity)]. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk. Nova seriia, (3-4), 56-76. [in Ukrainian].

18. Kolessa, F. (1905). Kilka sliv pro zbyranie i harmonizovanie ukrainskykh narodnykh pisen z dodaniem lystiv Mykoly Lysenka [A few words about the collection and harmonization of Ukrainian folk songs with the addition of letters by Mykola Lysenko]. Artystychnyi visnyk, 2-3, 16-20; 4, 35-39; 5, 51-53. [in Ukrainian].

19. Kolessa, F. (1970). Narodnyi napriam u tvorchosti M. Lysenka [Folkloric orientation in the work of M. Lysenko]. Muzykoznavchipratsi. Kyiv: Naukova dumka, 484-492. [in Ukrainian].

20. Kolessa, F. (1947). Spohady pro Mykolu Lysenka [Memories of Mykola Lysenko]. Lviv: Vilna Ukraina, 64 s. [in Ukrainian].

21. Konta, R. M. (2014). Etnolohichni doslidzhennia v Naukovomu tovarystvi imeni Shevchenka u Lvovi (1892-1940): istoriohrafiia: monohrafiia [Ethnological research in the Shevchenko Scientific Society in Lviv (1892-1940): historiography: monograph]. Kyiv: VADEKS, 455 s. [in Ukrainian].

22. Levytskyi, V. (1882). Zakordonska Ukrayna v 1881 rotse [Ukraine abroad in 1881]. Zoria, 6, 89-91. [in Ukrainian].

23. Leontovych, B. (1868). Semy rokovyny smerti Tarasa Shevchenka u Lvovi [Seventh anniversary of Taras Shevchenko's death in Lviv]. Pravda, 8, 98. [in Ukrainian].

24. Lysenko, M. (1894). Narodni muzychni strumenty na Vkraini [Folk music streams in Ukraine]. Zoria,1, 17-19; 4, 87-89; 5, 112-114; 6, 135-137; 7, 161-162; 8, 185-187; 9, 211212; 10, 331-333. [in Ukrainian].

25. Lysenko, M. (1872). Poklyk do brativ Slavian [A call to the Slav brothers]. Pravda, 1 (do- datok). [in Ukrainian].

26. Lysenko, O. (1966). M. V Lysenko. Spohady syna [M. V Lysenko. Son's memories]. Kyiv: Mystetstvo, 362 s. [in Ukrainian].

27. Literaturni zvistky [V knyhotorhivli L. Ylnytskoho v Kyivi] [Literary news [In the bookstore of L. Ilnytskyi in Kyiv]]. (1876). Pravda, 12, 479. [in Ukrainian].

28. Liudkevych, S. (2013). Mykola Vitaliievych Lysenko yak tvorets ukrainskoi natsio- nalnoi muzyky [Mykola Vitalyevich Lysenko as the creator of Ukrainian national music]. Literaturno-naukovyi visnyk, 61 (2), 264-271. [in Ukrainian].

29. Matiuk, V. (1885). Rozdviana nich, maloruska opera M. Lysenka [Midsummer Night, Little Russian opera by M. Lysenko]. Zoria, 7, 83-84. [in Ukrainian].

30. M. V Lysenko. Lysty [M. V. Lysenko. Letters]. (1964). Kyiv: Mystetstvo, 581 s. [in Ukrainian].

31. Mykola Lysenko (nekroloh) [Mykola Lysenko (obituary)]. (1912). Zapysky tovarys- tva imeni Shevchenka (Vol. 112). Lviv: Nakladom Tovarystva imeni Shevchenka, 128-138. [inUkrainian].

32. Mykola Lysenko [Mykola Lysenko]. (1881). Svit,5, 94-96. [in Ukrainian].

33. Mishchuk, A. I. (2007). Uchast Yuliana Tselevycha v diialnosti «Prosvity» ta Naukovoho tovarystva imeni T. Shevchenka [Yulian Tselevich's participation in the activities of «Prosvita» and the Scientific Society named after T. Shevchenko.]. Problemy istorii Ukrainy XIX - po- chatkuXXst., (12), 237-245. [in Ukrainian].

34. Romaniv, O. (2003). Naukove tovarystvo im. Shevchenka. 130 rokiv pratsi dlia Ukrainy [Shevchenko Scientific Society. 130 years of work for Ukraine]. Lviv: [b. v.], 40 s. [in Ukrainian].

35. Sadovskyi-Domet, V. (1903). Mykola Lysenko yako rusko-ukrainskyi kompozytor [Mykola Lysenko as a Russian-Ukrainian composer]. Dilo, 266, 2. [in Ukrainian].

36. Sapeniak, O. (2000). Etnohrafichni studii NTSh (1898-1939 rr.) [Ethnographic studies of the National Academy of Sciences (1898-1939)]. Lviv: [b. v.], 208 s. [in Ukrainian].

37. Franko, I. (1982). Zibrannia tvoriv [Collection of writings]. (Vol. 35. Doslidzhennia, statti, materialy). Kyiv: Naukova dumka, 517 s. [in Ukrainian].

38. Khronika naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society]. (1900). Ch. 2. Lviv: Z drukarni Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka pid zariadom K. Bernarskoho, 30 s. [in Ukrainian].

39. Khronika naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society]. (1901). Ch. 5 (vyp. 1). Lviv: Z drukarni Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka pid zariadom K. Bernarskoho, 66 s. [in Ukrainian].

40. Khronika naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society]. (1901). Ch. 5 (vyp. 2). Lviv: Z drukarni Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka pid zariadom K. Bernarskoho, 24 s. [in Ukrainian].

41. Khronika naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society]. (1902). Ch. 9 (vyp. 1). Lviv: Z drukarni Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka pid zariadom K. Bernarskoho, 56 s. [in Ukrainian].

42. Chernysh, N. (2006). Osnovni etapy ta napriamy diialnosti bibliohrafichnoi komisii Naukovoho tovarystva imeni T. Shevchenka (1909-1939) [The main stages and activities of the bibliographic commission of the Scientific Society named after T. Shevchenko (19091939)]. Visnyk Knyzhkovoipalaty, 4, 40-44. [in Ukrainian].

43. Shtunder, Z. (2019). Mykola Lysenko i Stanislav Liudkevych [Mykola Lysenko and Stanislav Lyudkevich]. Mykola Lysenko: istoriia i suchasnist: zb. nauk. pr. Do 175-i richnytsi vid dnia narodzhennia kompozytora (ss. 118-123). Kyiv. [in Ukrainian].

44. Shukhevych, V. (1893). Shtuka. Hramota «Lvivskoho Boiana» dlia Mykoly Lysenka [Thing. Certificate of «Lviv Boyan» for Mykola Lysenko]. Zoria, 1, 19. [in Ukrainian].

45. Yas, O. (2023). Mykhailo Hrushevskyi yak istoryk-kontseptualist. Do 150-richchia Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Mykhailo Hrushevskyi as a historian-conceptualist. To the 150 th anniversary of the Shevchenko Scientific Society]. Svitohliad, 5, 16-20. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru